CC BY
10
ЕКОЛОГ1ЧНЕ ПРАВО. АГРАРНЕ ПРАВО
Сталвка Ольга Олександрiвна,
acnipaHm кафедри еколог'чного права, Нацональний юридичний унверситет iMeHi Ярослава Мудрого, Укра/'на, м. Харюв e-mail: olga.stativka@mail.ru
ORCID 0000-0002-1036-0523
doi: 10.21564/2414-990x.134.77436 УДК 349.6
ретроспектива розвитку правовоу науки про природно-запов1дний фонд украуни як елемент нацюнальноу еколопчноу мереж1
Аналгзуеться процес формування теоретичних моделей правового регулювання в1дносин у сфер1 правового режиму природно-запов1дного фонду. Доведено, що зародження науки про при-родно-запов1дний фонд вгдбувалося в межах природознавчих наук, а тзнше вчення про нього було тдтримано й представниками юридичних наук. Досл1джено генезис доктринальних поло-жень вчених-правознавщв щодо поняття, сутност1 та особливостей природно-запов1дного фонду. Охарактеризовано перш1 дисертацшт пращ, що стосувалися проблем правового режиму при-родно-заповедного фонду. Виходячи з законодавчого визнання природно-заповедного фонду як структурного елементу еколог1чног мереж1, охарактеризовано стан наукових розробок у сфер1 формування, збереження, рацюнального та невиснажливого використання еколог1чног мереж1 Украти.
Ключовi слова: природно-заповвдний фонд; еколопчна мережа; наука про природно-заповвдний фонд; розвиток правово'1 науки; особливо охоронюваш територп.
Стативка О. А., аспирант кафедры экологического права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: olga.stativka@mail.ru ; ORCID 0000-0002-1036-0523
Ретроспектива развития правовой науки о природно-заповедном фонде Украины как элементе национальной экологической сети
Анализируется процесс формирования теоретических моделей правового регулирования отношений в сфере правового режима природно-заповедного фонда. Доказано, что зарождение
науки о природно-заповедном фонде происходило в пределах естественных наук, а позже учение о нем было поддержано и представителями юридических наук. Исследован генезис доктринальных положений ученых-правоведов относительно понятия, сущности и особенностей природно-заповедного фонда. Охарактеризованы первые диссертационные работы, касающиеся проблем правового режима природно-заповедного фонда. Исходя из законодательного признания природно-заповедного фонда в качестве структурного элемента экологической сети, охарактеризовано состояние научных разработок в сфере формирования, сохранения, рационального и устойчивого использования экологической сети Украины.
Ключевые слова: природно-заповедный фонд; экологическая сеть; наука о природно-заповедном фонде; развитие правовой науки; особо охраняемые территории.
Вступ. Проголошений правознавцями в 60-70-х роках минулого столггтя принцип охорони та збереження навколишнього природнього середовища для нишшнього та майбутнього поколшь у свiтлi сучасних економiчних, полЬ тичних, сощальних, культурних та духовних перетворень набувае абсолютно нових оберпв. З урахуванням наведеного, особливого значення набувають тео-ретичш моделi правового регулювання сусшльних вщносин у сферi охорони, збереження, ефективного та ращонального використання природних ресурсiв i компле^в, зокрема природно-заповщного фонду. Пов'язано це з тим, що фунда-ментальне дослщження правового явища неможливо уявити без ретроспективи наукових поглядiв, думок та вдей на т чи iншi сусшльш вiдносини.
Аналiз лтературних джерел i постановка задачi дослгдження. Питання, пов'язаш з Генезою наукових поглядiв щодо органiзацií, охорони, ефективного використання територш та об'екив природно-заповiдного фонду, а також управлшня, ними, е малодослiдженими в правовш науцi. Враховуючи той факт, що природно-заповвдне право е пiдгалуззю еколопчного права, заслуговують на увагу публшацп А. П. Гетьмана в аспект дослiдження витокiв науки екологiчного права. Розвитковi наукових дослiджень з питань формування законодавства у сферi охорони територш та об'ектв природно-заповiдного фонду присвятила свою увагу й О. М. Ковтун, однак вона розглянула це питання лише в аспект такого елементу правового режиму природно-заповщного фонду, як охорона. З огляду на складшсть ситуацп, обгрунтованою видаеться потреба в подальшому вивченш науково-теоретичних засад становлення та розвитку природно-заповвдного фонду та екологiчноí мережi Украши.
Метою статтi е iсторiографiчний огляд науково'1' лiтератури у сферi оргашзацп, охорони, ефективного використання природно-заповiдного фонду як елемента еколопчно'1" мережi Украши.
Виклад основного матерiалу. Важливим для фундаментального дослвдження ретроспективи наукових поглядiв щодо оргашзацп, охорони, ефективного використання територш та об'ектв природно-заповвдного фонду в його сучасному розумшш е аспект охоплення проблем охорони природи рiзними науками - бюлопчними, географiчними, соцiально-економiчними, технiчними та юридичними.
Становлення та розвиток св^ово'1' природно-заповiдноí практики у науковш лiтературi пов'язуеться з iм'ям вченого-ботанiка, зоолога та географа XVIII -
XIX ст. Олександра фон Гумбольдта. Заслуга вченого полягае в тому, що вш закликав до створення «давшх ландшафтв, де тварини й рослини повинш юнувати у властивих '1м, природних умовах без будь-якого втручання людини та культури» [1, с. 35]. Цим самим Гумбольдт увiв у наукову л^ературу тер-мш «пам'ятник природи», що, по-перше, означало становлення нового етапу в розвитку заповщно'1 справи, а, по-друге, дало поштовх для подальших наукових дослiджень у цш галузi.
Уведення ландшафтно-географiчного принципу побудови мережi охоронюваних територiй В. В. Докучаевим та його уявлення про заповвдш територп як науковi стащонари для вивчення природних географiчних явищ та процесiв також заслуговують на увагу при дослщженш наукового доробку вчених-природознавщв у галузi охорони та збереження природно-заповщного фонду [2, с. 67].
Виняткове значення для розвитку природно-заповщно!' справи мала концепщя абсолютно'' заповщност, побудована Г. О. Кожевшковим. Так, на Все-росiйському ювшейному аклiматизацiйному з'íздi у 1908 р. вш виступив з допо-вщдю «Про необхiднiсть створення заповiдних дшянок для охорони росiйськоí природи». Цю необхщшсть вiн обгрунтовував таким: «Щоб мати можливiсть вивчати природу, ми повинш намагатися зберегти и в первiснiй недоторканностi у виглядi и найбiльш типових формацiй». «Дiлянки цi, - продовжував учений, - повинш бути заповщними в повному розумшш слова. Стосовно фауни в них мае бути абсолютно заборонено будь-який вщстрш i вщлов тварин, за винятком тих випадюв, коли це потрiбно для наукового дослщження. Не треба нiчого усувати, шчого додавати, нiчого покращувати. Треба полишити природу на саму себе i спостерiгати за результатами» [3, с. 93].
Створенню таких дшянок природи, яы вилучалися б з господарського використання задля вивчення об'ективних явищ та процесiв, придшяли увагу так вченi з природничих наук, як: Д. Н. Анучин, В. 6. Борейко, I. П. Боро-дш, О. I. Воейков, М. А. Вошственський, Й. К. Пачоський, Н. Ф. Реймерс, П. П. Семенов-Тян-Шанський, С. М. Стойко, В. Н. Сукачов, В. I. Талiев, Ю. Р. Шеляг-Сосонко, Ф. Р. Штшьмарк та ш.
Погляди вчених-природознавцiв щодо необхщност створення заповiдних об'ектiв та територш були пщтримаш згодом й ученими-правознавцями. Так, О. С. Колбасов слушно стверджував, що при розробщ правових природоохоронних норм в СРСР максимально використовуються новггш даш природознавчих наук, згадуючи при цьому I. П. Бородша, Г. О. Кожевшкова, В. I. Талiева, М. А. Северцова та ш. [4, с. 42].
У 1924 р. створюеться Харювське наукове товариство, в структурi якого функщонувала секцiя природознавства, що була одшею з найактивнiших секцш в товариствi. Наслiдком стало видання власного журналу «Вкник природознавства», який виходив друком протягом 1927-1931 рр. [5, с. 79].
Як справедливо зазначае А. П. Гетьман, лопчним i закономiрним явищем в наукознавчш доктриш екологiчного права е те, що вона упродовж усiеí кторп
свого становлення вона спиралася на теоретичш та методолопчш дослщження учених правознавщв у сферi земельних (на початку 20-40-х роыв ХХ ст.), а поим - лкових, водних, гiрничих правовщносин (40-60-т роки ХХ ст.) i нарештi - правовiдносин у сферi охорони природи (кiнець 50-х - 70-т роки ХХ ст.) [6, с. 145]. Тому щлком зрозумшо, що природно-заповiдне право як шдгалузь екологiчного права пройшло цi ж самi кроки в науковому розумшш, що й сама наука еколопчного права.
Таким чином, 60-тi роки ХХ ст. ознаменували початок яысно нового етапу в теоретичному становленш заповщно! справи, що обумовлена появою рiзноманiтних книг, навчальних посiбникiв та наукових статей серед вчених-правознавщв, в яких висв^лювалися окремi аспекти правових проблем оргашзацп, охорони, ефективного використання територш та об'eктiв природно-заповiдного фонду, вiдтворення !х природних компле^в, а також управлiння в цш галузi.
Вагомий внесок у розбудову науки про природно-заповщний фонд зробили таю радянсью вченi-правознавцi, як: Ю. О. Вовк, Р. К. Гусев, В. К. Григор'ев, Н. Д. Казанцев, О. С. Колбасов, О. М. Колотинська, В. Л. Мунтян, В. В. Петров, Г. Н. Полянська, Ю. С. Шемшученко та ш.
Необхщшсть охорони заповщниюв, заказниыв, природних ландшафтiв та пам'яток природи О. С. Колбасов обгрунтовував !хшм винятковим науковим та культурним значенням, а також !хньою ушкальшстю за якiсними особливостями [7, с. 71]. Крiм того, автор дотримувався думки, що вилучення з господарського використання окремих об'екпв природи е одшею iз сторiн охорони природи в щлому, а створення заповщниыв називав методом абсолютно! охорони природи [8, с. 3].
Думки О. С. Колбасова подшяв i В. К. Григор'ев, який вважав, що поняття охорони природних багатств в законодавствi даеться в широкому та вузькому розумшш. Охорона природи в широкому значенш, на думку вченого, - це постшна та всебiчна турбота про охорону флори, фауни, води, пов^ря та Грунту. А ось у вузькому е охороною природних багатств (тварин, рослин, окремих дшянок природи), що мають господарську, наукову або культурну цшшсть. Крiм того, вчений вказував й на шляхи тако! охорони - оргашзащя державних заповщниюв й заказниюв, метою яких е збереження типових природних ландшафпв з !х тваринним та рослинним свггом, корисних копалин у природному сташ [9, с. 77].
Концепщя заповщно! охорони природи, як охорони природи у вузькому розумшш, знайшла шдтримку й у працях В. Л. Мунтяна. Заповщну охорону природи вчений називае охороною природи в «чистому» вигляд^ консервативною охороною, з яко!, власне, i розвинувся нишшнш iнститут охорони природи [10, с. 189-190].
Дослiдження правових проблем оргашзацп, охорони та ефективного використання природно-заповщного фонду знаходимо й у працях Ю. С. Шемшученка. Особливу увагу вчений придшяе питанням недосконалост
правового регулювання заповедних територш, уперше в наущ еколопчного права пропонуе в офiцiйному порядку визнати природно-заповедний фонд об'ектом правово!" охорони, характеризуе розумiння принципу заповедання, ставить питання про можливiсть видшення державного природно-заповiдного фонду в умовах юнування единих державних земельного, водного, люового фондiв та деякi iншi важливi питання. Особлива заслуга вченого, яка визначае його науковий внесок в розбудову едино!" мережi особливо охоронюваних територiй, полягае у пропозицп кодифiкувати законодавство про заповiднi територп шляхом прийняття Закону СРСР про заповедну охорону природи, запропонувавши його структуру ( яка, до реч^ майже повшстю вiдображена в чинному Закош Украши «Про природно-заповiдний фонд») та мехашзми реалiзацГí цього Закону. Науковець висунув також едею створення державного кадастру природно-заповедного фонду, а також порушив питання про вдосконалення керiвництва науковими доследженнями, що проводяться на територiях природно-заповiдного фонду [11, с. 105-128].
На необхедшсть правильного тлумачення принципу заповедання вказував i В. В. Петров. На його думку, цей принцип е тим стрижнем, який покликаний поеднати в одне щле розрiзненi ланки природно-заповщного комплексу. Крiм цього, вчений багато уваги придшяв правовим проблемам законодавчого регулювання природно-заповщного фонду, недосконалост управлшня ним, а також висловлював певш iдеï та пропозицп щодо вдосконалення сусшльних вiдносин у сферi правових аспектв функцiонування природно-заповiдного фонду [12, с. 13-14].
Початок 70-х роив минулого столття ознаменувався захистом двох дисертацш, що стосувалися питань правового режиму заповедних територш, -це дисертацп Л. Я. Окороково!" «Правовий режим державних заповiдникiв в СРСР» [13] та В. Г. бмельяново!" «Законодавство про заповедники, заказники, пам'ятники природи» [14].
Значний внесок у розвиток наукових доследжень у галузi правових питань функщонування природно-заповiдного фонду, ведтворення природних комплексiв та управлшня у цш галузi в СРСР зробили так радянськi вченi, як: О. В. Антонов, який доследжував правовий режим пам'ятниыв природи в СРСР [15]; Ю. А. Жураев, дисертацшне дослiдження якого присвячено пра-вовiй охоронi державних пам'ятникiв природи [16]; С. А. Дьомша, дисертащя яко!" стосувалася проблем правових форм заповедно!" охорони природи [17]; С. В. Скрябша, предметом дисертацiйного доследження яко!" став правовий режим державних заказниыв в СРСР [18]. Як бачимо, в перших дисертащях не ставилося за мету доследження природно-заповедного фонду як штегруючо!" категорп всiх природних територiй, що потребують особливо!" охорони з огляду на ix наукову, естетичну, рекреацiйну та шшу цiннiсть.
Першим комплексним дослiдженням природно-заповедного фонду була дисертащя Н. Д. Крастч «Органiзацiйно-правовi питання охорони природно-заповедного фонду», захищена у 1988 р., в якш дисертантка визначила юридичне
поняття природно-заповщного фонду, його структуру та ознаки, а також його роль у виршенш загальних проблем охорони навколишнього середовища; розглянула особливост правового режиму окремих об'екпв природно-заповiдного фонду й зробила аналiз чинно!' системи правового забезпечення охорони природно-заповщного фонду; дослщила питання механiзму державного управлшня природно-заповiдним фондом, його оптимiзацГí, а також питання адмшктративно!' вiдповiдальностi за порушення правил охорони об'eктiв та комплек^в природно-заповiдного фонду [19]. Тому можна стверджу-вати, що дисертащя Н. Д. Красiлiч е першою дисертацiйною працею, в якiй простежуеться комплексний пiдхiд до правового регулювання заповiдникiв, заказникiв, нацiональних паркiв, пам'яток природи та шших оргашзацшно-правових форм шляхом об'еднання ix в единий державний природно-заповiдний фонд.
Дисертацiя Х. М. Марич присвячена актуальним питанням охорони, управлшня та використання нащональних природних парыв як одного з видiв особливо охоронюваних територiй [20].
Комплексне дисертацшне дослiдження правових аспек™ охорони територiй та об'ектiв природно-заповщного фонду здiйснено О. М. Ковтун. Дисертантка присвятила свою працю такому елементу правового режиму територш та об'екпв природно-заповiдного фонду, як ix правова охорона, при цьому зосередившись на аналiзi процесу формування законодавчих засад 1хньо1 охорони, аналiзi системи чинного законодавства у дослщжуванш сфер^ сформулювала науково-правове поняття охорони територш та об'екпв природно-заповiдного фонду, а також поняття заповщного режиму, проаналiзувавши його змiст, особливостi та класифжащю [21].
Парадоксальною, з одного боку, i як нам видаеться, такою, що порушуе правила корпоративно!" етики в галузях науки, - з шшого, е дисертацiя В. М. Бевзенка «Управлшня природно-заповщним фондом в Украшк органiзацiйно-правовi питання» [22], захищена ним у 2005 р. Наш висно-вок Грунтуеться на тому, що робота захищалася за паспортом спещальност 12.00.07 - теорiя управлiння; адмiнiстративне право i процес; фшансове право; iнформацiйне право, однак вже з аналiзу витокiв науки еколопчного права бачимо, що питання правового режиму природно-заповвдного фонду дослщжу-валися в рамках спещальноси 12.00.06 - земельне право; аграрне право; еколопчне право; природоресурсне право. В. М. Бевзенко у свош дисертацп продукуе ще! i робить висновки, яю не мають жодного значення для розв'язання нагальних проблем в еколого-правовш наущ. Крiм того, окремi висловлювання автора вказують на нехтування ним науковими здобутками ввдомих учених з еколопчного права. Так, до науково! новизни одержаних результаив В. М. Бевзенко ввдносить те, що ним вперше у вiтчизнянiй юридичнш науцi проведено комплексне монографiчне дослвдження органiзацiйно-правовиx питань управлiння природно-заповiдним фондом. Таке твердження базуеться на недостатност рiвня знань та практичних навичок у сферi екологiчного
права, адже дисертант пноруе той факт, що питаннями управлшня природно-заповщним фондом займалися В. Г. бмельянова, О. М. Ковтун, Н. Д. КрасШч, В. Л. Мунтян, В. В. Петров, Ю. С. Шемшученко та ш. Тут слвд погодитися з А. П. Гетьманом, який пропонуе звшьнити еколого-правову науку вщ псевдонаукових i таких, що шкодять теорп екологiчного права, дослiджень, адже бшьшють таких положень сформульовано у загальному виглядi й не дають можливосп виокремити ix основну сутнiсть i сприйняти досягнуту при цьому для еколопчного права та законодавства новизну [23, с. 15-30].
Окремi аспекти правових основ оргашзацп, охорони, ефективного використання територш та об'екпв природно-заповщного фонду, вщтворення його природних компле^в дослщжеш у працях В. I. Андрейцева, А. Г. Бобково1, I. В. Пренко, П. О. Гвоздика, А. П. Гетьмана, А. Й. Годованюка, О. В. Донець, П. Ф. Кулинича М. I. Максименка, Н. Р. Малишево1, Л. В. Ришково1, В. I. Семчика, А. К. Соколово1, О. М. Ткаченко, П. В. Тихого, В. С. Шахова, В. В. Шеховцова, М. В. Шульги.
Специфша ще'1 науково1 статт зумовлена сучасними потребами у розглядi природно-заповщного фонду як одного з елеменпв еколопчно!' мережi Украши. Тому фундаментальне дослщження цього питання неможливе без врахування наукових досягнень у галузi правового регулювання еколопчно!' мережь Однак, на жаль, склалася об'ективна ситуащя, у якiй правовi засади формування, збереження та рацюнального використання еколопчно!' мережi залишаються малодослiдженими. Окремi аспекти формування та функцiонування еколопчно!' мережi Украши висвiтлювали такi вчеш як: В. I. Андрейцев, Г. I. Балюк, А. П. Гетьман, П. О. Гвоздик, А. Й. Годованюк, Б. В. Даниленко, О. С. Заржицький, I. I. Каракаш, В. В. Костицький, П. Ф. Кулинич, М. I. Мак-сименко, Н. Р. Малишева, А. К. Соколова, Х. I. Чопко, Ю. С. Шемшученко.
Висновки. Аналiз Генези наукових поглядiв щодо оргашзацп, охорони, ефективного використання територш та об'екпв природно-заповщного фонду мае важливе теоретичне й практичне значення. Територп та об'екти, як мають особливу наукову, естетичну, природоохоронну цшшсть, становлять особливий штерес з позицп збереження ушкальних та типових ландшафтв, генофонду тваринного i рослинного св^у та шдтримання загального еколопчного балансу. Протягом усiеï юторп розвитку заповiдноï справи науковi пiдxоди до змiсту природно-заповiдного фонду трансформувалися вщ рiвня функцiонування його окремих елеменпв до становлення единого державного природно-заповщного фонду як ключового елемента еколопчно1 мережi УкраТни.
Список лггератури:
1. Holschbach H. Naturschutz und Landschaftspflege im rheinisch-bergischen Raum. Vortrag von Oberstudienrat. Gehalten am 24. Oktober 1957 vor der Abteilung Remscheid des Bergischen Geschichtsvereins e. V. Remscheid : о. V., 1958.
2. Холоденко А. В. В. В. Докучаев и его последователи об охране степных ландшафтов /А. В. Холоденко// Вестн. Волгоград. гос. ун-та. Сер. 11. Ест. науки. - 2011. - № 1 (1).
3. Кожевников Г. А. О необходимости устройства заповедных участков для охраны русской природы / Г. А. Кожевников // Охрана природы и заповедное дело СССР. - 1960. - № 4.
4. Колбасов О. С. Правовая охрана природы в СССР/ О. С. Колбасов // Советское государство и право. - 1967. - № 9.
5. Кушлакова В. В. «Вкник природознавства» Харювського наукового товариства та його внесок у розвиток природничих наук у 1920-ri роки / В. В. Кушлакова // Вкник Нац. техн. ун-ту «ХП1» : зб. наук. пр. Темат. вип. : Iсторiя науки i техтки. - Харюв : НТУ «ХП1». - 2013. - № 10 (984).
6. Гетьман А. П. Доктрина науки еколопчного права: генеза теоретичних дослвджень еколо-го-правових проблем у ХХ ст. / А. П. Гетьман// Право Украши. - 2014. - №12.
7. Колбасов О. С. Охрана природы по советскому законодательству/ О. С. Колбасов. -Москва : Госюриздат, 1961.
8. Колбасов О. С. Советское законодательство об охране природы за 40 лет / О. С. Колба-сов // Экологическое право. - 2006. - № 5.
9. Григорьев В. К. Правовая охрана природы в СССР/ В. К. Григорьев // Советское государство и право. - 1960. - № 3.
10. Мунтян В. Л. Правова охорона природи УРСР : навч. пошб. / В. Л. Мунтян. - 2-е вид., доп. - Ктв : Вища шк., 1982.
11. Шемшученко Ю. С. Правовые проблемы экологии / Ю. С. Шемшученко. - Киев : Наук. думка, 1989. - 231 с.
12. Петров В. В. Природно-заповедный фонд: объект управления и охраны/ В. В. Петров // Охота и охотничье хозяйство. - 1983. - № 4. - С. 13-14.
13. Окорокова Л. Я. Правовой режим государственных заповедников в СССР : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 714 / Л. Я. Окорокова. - Москва, 1971. - 24 с.
14. Емельянова В. Г. Законодательство о заповедниках, заказниках и памятниках природы : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06 Аграрное, земельное, экологическое, природоресурсовое право / В. Г. Емельянова. - Москва: Б.и., 1971. - 16 с.
15. Антонов А. В. Правовой режим памятников природы в СССР : дис. ... канд. юрид. наук: 12. 00. 06 / А. В. Антонов. - Москва, 1986. - 186 с.
16. Жураев Ю. А. Правовая охрана государственных памятников природы : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06 / Ю. А. Жураев. - Москва, 1985. - 205 с.
17. Демина С. А. Правовые формы заповедной охраны природы в СССР : дис. ... канд. юрид. наук: 12. 00. 06 / С. А. Демина. - Москва, 1980. - 171 с.
18. Скрябин С. В. Правовой режим государственных заказников в СССР : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06 / С. В. Скрябин. - Москва, 1989. - 166 с.
19. Красилич Н. Д. Организационно-правовые вопросы охраны природно-заповедного фонда : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12. 00. 06. / Н. Д. Красилич. - Киев, 1988. - 16 с.
20. Марич Х. М. Правовий режим нащональних природних парюв Украши (на матерiалах Карпатського регюну Украши) : дис. ... канд. юрид. наук / Х. М. Марич. - 1вано-Франювськ : Б. в., 2006. - 180 с.
21. Ковтун О. М. Правовi аспекти охорони територш та об'екпв природно-заповвдного фонду Украши : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06 / О. М. Ковтун. - Ктв, 2008. - 20 с.
22. Бевзенко В. М. Управлшня природно-заповвдним фондом в Украш: оргатзацшно-пра-вовi питання : дис. ... канд. юрид. наук.: 12.00.07 / В. М. Бевзенко. - Харюв, 2005. - 210 с.
23. Гетьман А. П. Сучасний стан та перспективи розвитку еколого-правово'1 науки в Укра'М / А. П. Гетьман// Еколопчне право в системi мiждисциплiнарних зв'язюв: методолопчт засади : матерiали «круглого столу» : зб. тез наук. доп. (м. Харюв, 4 груд. 2015 р.) / за заг. ред. А. П. Геть-мана ; Нац. юрид. ун-т iменi Ярослава Мудрого. - Харюв : Право, 2015.
References:
1. Holschbach, H. (1958). Naturschutz und Landschaftspflege im rheinisch-bergischen Raum. Vortrag von Oberstudienrat. Gehalten am 24. Oktober 1957 vor der Abteilung Remscheid des Bergischen Geschichtsvereins e. V. Remscheid : о. V.
2. Holodenko, A.V. (2011). V.V. Dokuchaev i ego posledovateli ob ohrane stepnyh landshaftov [V.V Dokuchaev and his progenies on the steppe landscape protection]. Vestnik Volgogradskogo gosu-darstvennogo universiteta - Bulletin of Volgograd State University, ser.11, 67 [in Russian].
3. Kozhevnikov, G.A. (1960). O neobhodimosti ustrojstva zapovednyh uchastkov dlja ohrany russkoj prirody [About the need for devices protected areas for the protection of Russian nature]. Ohrana prirody I zapovednoe delo SSSR - Nature protection and reserve management and studies of the USSR, 4, 93 [in Russian].
4. Kolbasov, O.S. (1967). Pravovaja ohrana prirody v SSSR [The legal protection of nature in the USSR]. Sovetskoe gosudarstvo i pravo - Soviet state and law, 9, 42 [in Russian].
5. Kushlakova, V.V. (2013). «Visnyk pryrodoznavstva» Kharkivs'koho naukovoho tovarystva ta joho vnesok u rozvytok pryrodnychykh nauk u 1920-ti roky [Journal of Natural Sciences of Kharkov Scientific Society and his contribution to the development of science in 1920]. Visnyk natsional'noho tekhnichnoho universytetu «KhPI»: zb. nauk.pr. , vypusk - Istoriia nauky i tekhniky, 10 (984). [Journal of National Technical University «KhPI», issue - The history of science and technology, 10 (984)]. Kharkiv: NTU «KhPI», 79 [in Ukrainian].
6. Getman, A.P. (2014). Doktryna nauky ekolohichnoho prava: heneza teoretychnykh doslidzhen' ekoloho-pravovykh problem u XX st. [Doctrine of Environmental Law Science: Genesis of the theoretical research of environmental and legal issues in the XX century]. Pravo Ukrainy - Law of Ukraine, 12, 143-154 [in Ukrainian].
7. Kolbasov, O.S. (1961). Ohrana prirody po sovetskomu zakonodatel'stvu [The nature protection under Soviet legislation]. Moscow: State Legal Publishing [in Russian].
8. Kolbasov, O.S. (2006). Sovetskoe zakonodatel'stvo ob ohrane prirody za 40 let [Soviet legislation on nature protection in 40 years]. Jekologicheskoe pravo - Environmental Law, 5, 3 [in Russian].
9. Grigor'ev, V.K. (1960). Pravovaja ohrana prirody v SSSR [The legal protection of nature in the USSR]. Sovetskoe gosudarstvo i pravo - Soviet state and law, 3, 77 [in Russian].
10. Muntian, V.L. (1982). Pravova okhorona pryrody URSR [Legal protection of nature in the USSR]. Kyiv: Vyscha shkola, 232 [in Ukrainian].
11. Shemshuchenko, Ju.S. (1989). Pravovye problemy jekologii [The legal problems of ecology]. Kyiv: Nauk. Dumka, 231 [in Russian].
12. Petrov, V.V. (1983). Prirodno-zapovednyj fond: obiekt upravlenija i ohrany [The Nature Reserved Fund as an object of management and protection]. Ohota i ohotnich'e hozjajstvo - The hunting and hunting farm, 4, 13-14 [in Russian].
13. Okorokova, LJa. (1971). Pravovoj rezhim gosudarstvennyh zapovednikov v SSSR [The legal regime of the state nature reserves in USSR]. Extended abstract of candidate's. Moscow [in Russian].
14. Emel'janova, V.G. (1971). Zakonodatel'stvo o zapovednikah, zakaznikah i pamjatnikah prirody [Legislation about nature reserves, sanctuaries and monuments of nature]. Extended abstract of candidate's. Moscow [in Russian].
15. Antonov, A.V. (1986). Pravovoj rezhim pamjatnikov prirody v SSSR [The legal regime of the monuments of nature in USSR]. Extended abstract of candidate's. Moscow [in Russian].
16. Zhuraev, Ju.A. (1985). Pravovaja ohrana gosudarstvennyh pamjatnikov prirody [The legal protection of the state monuments of nature in USSR]. Moscow [in Russian].
17. Demina, S.A. (1980). Pravovye formy zapovednoj ohrany prirody v SSSR [The legal form of reserved nature protection]. Extended abstract of candidate's. Moscow [in Russian].
18. Skrjabin, S.V. (1989). Pravovoj rezhim gosudarstvennyh zakaznikov v SSSR [The legal regime of the state sanctuaries in USSR]. Extended abstract of candidate's. Moscow [in Russian].
19. Krasilich, N.D. Organizacionno-pravovye voprosy ohrany prirodno-zapovednogo fonda [The organizational and legal issues of Nature Reserved Fund protection]. Extended abstract of candidate's. Moscow [in Russian].
20. Marych, Kh.M. (2006). Pravovyj rezhym natsional'nykh pryrodnykh parkiv Ukrainy (na materialakh Karpats'koho rehionu Ukrainy) [The legal regime of national nature parks in Ukraine (on materials of Carpathian region]. Extended abstract of candidate's. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].
21. Kovtun, O.M. (2008). Pravovi aspekty okhorony terytorij ta ob'iektiv pryrodno-zapovidnoho fondu Ukrainy [The legal aspects of protection of territories and objects Nature Reserved Fund in Ukraine]. Extended abstract of candidate's. Kyiv [in Ukrainian].
22. Bevzenko, V.M. (2005). Upravlinnia pryrodno-zapovidnym fondom v Ukraini: orhanizatsijno-pravovi pytannia [The managment of Nature Reserved Fund in Ukraine: organizational and legal issues]. Extended abstract of candidate's. Kharkiv [in Ukrainian].
23. Getman, A.P. (2015). Suchasnyj stan ta perspektyvy rozvytku ekoloho-pravovoi nauky v Ukraini [The current states and prospects of development of Environmental law science in Ukraine]. Proceedings from Environmental law in the system of interdisciplinary connections: methodological principles' 15 : zb. nauk. Pr (4 hrudnia 2015), 15-30. Kharkiv : Pravo [in Ukrainian].
Stativka O. O., Postgraduate Student of the Department of Environmental Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: olga.stativka@mail.ru ; ORCID 0000-0002-1036-0523
Retrospective of legal sciences development about the nature reserve fund of Ukraine as an element of national environmental network
The study of historiography scientific literature of legal regime of nature reserved fund has been found that the formation of the science about the nature reserved fund took place within the natural sciences and associated with the names of Humboldt, Dokuchaiev, Kozhevnikov, Anuchin and others. Formation of legal Sciences about the Nature Reserve Fund is in the 60's of XX century by the emergence of various textbooks and scientific articles among jurists which highlighted some aspects of the legal problems of organization, protection, effective land use of the nature reserved fund. In particular, legal issues of functioning of the nature reserved fund were in attention of such scholars as O. Kolbasov, V. Muntean, V. Petrov, Iu. Shemshuchenko, V. Hryhoryev. The first dissertation in this area were protected in 70's of XX century by V. Yemelianova and L. Okorokova.
In addition, the examine the nature reserve fund as part of the ecological network is the specificity of this scientific paper, so there have been explored the current state of scientific literature in the field of legal regulation of ecological network. The result revealed that the legal basis of functioning ecological networks remains unexplored in science.
In conclusions stated that scientific views on the concept and sense of nature reserved fund transformed from the level of functioning of the particular elements to the formation of the nature reserve fund and consider it as part of the ecological network throughout the history.
Keywords: nature reserved fund; ecological network; the science about the nature reserved fund; the development of legal science; special protected areas.
Hadiuwna do pedKomzii 29.08.2016 p.
