CC BY
21
Гольонко Руслан Анатолмович,
здобувач кафедри еколог'чного права, На^ональний юридичний ушверситет iMeHi Ярослава Мудрого, старший викладач кафедри екологп i права, Чернвецький факультет НТУ «ХП1», Укра/'на, м. Чернiвцi e-mail: ruslan_golyonko@ukr.net ORCID 0000-0001-5950-9985
doi: 10.21564/2414-990x.139.112114
УДК 349.6:502.211(477)
поняття та особливост1 правовоу охорони б1осферних запов1дник1в в украун1
Проаналгзовано нащональне законодавство та законодавство деяких крат СНД щодо охо-рони бюсферних запов1дник1в зокрема та природно-запов1дного фонду загалом, виявлено недолжи у правовому регулювант. З'ясовано змгст та охарактеризовано особливост1 правовог охорони бюсферних запов1дник1в, видтено гг основт форми. Сформульовано визначення поняття «правова охо-рона бюсферних заповгднитв». Запропоновано шляхи удосконалення нацонального законодавства про охорону бюсферних заповтдникю.
Ключовi слова: охорона природи; правова охорона; бюсферний заповедник; природно-за-поввдний фонд; правовий режим бюсферних заповвдниюв; збереження бюсферних заповвдниюв; правова охорона бюсферних заповвдниюв.
Голёнко Р. А., соискатель кафедры экологического права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, старший преподаватель кафедры экологии и права, Чер-новецкий факультет НТУ «ХПИ», Украина, г. Черновцы.
e-mail: ruslan_golyonko@ukr.net ; ORCID 0000-0001-5950-9985
Понятие и особенности правовой охраны биосферных заповедников в Украине
Анализируется национальное законодательство и законодательство некоторых стран СНГ об охране природно-заповедного фонда, особое внимание при этом уделяется биосферным заповедникам. Установлено содержание и особенности правовой охраны биосферных заповедников, рассмотрены её основные формы. Дается определение понятия «правовая охрана биосферного заповедника». Предлагаются пути совершенствования национального законодательства об охране биосферного заповедника.
Ключевые слова: охрана природы; правовая охрана; биосферный заповедник; природно-за-поведный фонд; правовой режим биосферных заповедников; сохранение биосферных заповедников; правовая охрана биосферных заповедников.
Вступ. Бюсферш заповедники е природоохоронними науково-дослщними установами загальнодержавного значения, завданням яких е збереження бю-
лопчного та ландшафтного р!зномашття, здшснення фонового еколопчного мошторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змш пiд дieю антропогенних факторiв. Виконання цих завдань можливе лише за умови ефективно1 правово!" охорони вказаних природних територш, що передбачае реалiзацiю у комплексi низки рiзних за спрямовашстю й характером заходiв з метою забезпечення дотримання режиму бюсферних заповвднишв, нала-годження рацiонального i невиснажливого користування природними ресурсами та ведення господарсько1 дiяльностi у вщповщних функцiональних зонах з поеднанням збереження природних комплек^в, непорушностi природних процесiв в екосистемах, ефективного науково обгрунтованого управлiння цими територiями.
З огляду на це, актуальними е визначення змюту, форм правово!" охорони бюсферних заповщниюв, аналiз особливостей та виявлення недолМв у правовому регулюванш вказаного питання, а також вироблення шляхiв удоскона-лення правово1 регламентацп охорони бiосферних заповiдникiв.
ÂHanÏ3 лтературних даних. До питання охорони навколишнього природного середовища зверталися так вчеш-правознавщ у галузi еколопчного права, як В. I. Андрейцев (V.I. Andreitsev), А. П. Гетьман (A.P. Getman), Б. В. брофеев (B.V. Yerofieiev), О. С. Колбасов (O.S. Kolbasov) [2], В. Л. Мунтян (V.L. Muntian) [1], В. В. Петров (V.V. Petrov) [7], Ю. С. Шемшученко (Iu.S. Shemshuchenko) [6] та iн. Дослiдженню проблем правово!" охорони природно-заповiдного фонду присвячеш працi А. Я. Даукштс (A.Ia. Daukshts), С. А. Демiноï (S.A. Demina), В. Г.емельяново!' (V.H. Yemelianova), О. М. Ковтун (O.M. Kovtun) [9], Л. Я Око-роково1 (L.Ia. Okorokova) та iн.
Проте питання визначення змюту й особливостей правово!" охорони та ïï форм саме бюсферних заповвдниыв не були достатньою мiрою дослiдженi в юридичнш лiтературi. Необхiднiсть аналiзу правового регулювання охорони бiосферних заповiдникiв пояснюеться важливютю функцiонування бюсфер-них заповiдникiв для збереження бюлопчного та ландшафтного рiзноманiття, проведення наукових дослiджень та еколопчного мошторингу не лише на рiвнi окремо1 держави, а й у свгговому масштабi, а також поглиблення мiжнародного спiвробiтництва та обмiну досвщом у питаннях охорони природи.
Мета i завдання дослгдження. Метою стати е вивчення особливостей пра-вово1 охорони бюсферних заповщниыв, ÏT змюту, форм, а також обгрунтування нагально1 потреби в подальшому вдосконаленнi нацюнального законодавства щодо забезпечення ефективно1 охорони природних компле^в у межах бюсферних заповщниюв. Ми спробуемо проаналiзувати нацiональне та мiжнародне законодавство у сферi охорони природи, визначити юридичне поняття «правова охорона бiосферних заповвдниыв», з'ясувати особливостi правово!" охорони бюсферних заповвдниюв, i сформулювати шляхи удосконалення правово!" регламентацй' охорони вказаних природних територш.
Виклад основного матерiалу. Ефективна правова охорона бюсферних заповщниыв мае важливе значення для збереження територш з природним
станом ландшафту, ушкальних природних комплек^в та територш, сприяе зменшенню, запобiганню та лшвщацп негативного впливу господарсько1 та шшо'1 дiяльностi людей на навколишне природне середовище, збереженню багатства та рiзноманiтностi природних ресурсiв, генетичного фонду живо!" природи.
Питання визначення змiсту та особливостей правово!" охорони бiосферних заповщниюв тiсно пов'язано Ï3 питаннями правово!" охорони територiй та об'ек-пв ПЗФ, а також правово!" охорони природи загалом.
У працях багатьох науковщв за радянських часiв, а також сучасних вггчиз-няних вчених-правниюв та дослiдникiв iнших держав придшяеться увага питан-ням охорони природи, правово1 регламентацп охорони природи та територш та об'екпв ПЗФ зокрема. Так, В. Л. Мунтян (V.L. Muntian), О. С. Колбасов (O.S. Kolbasov) шдкреслюють, що охорона природи забезпечуеться рiзними засобами: органiзацiйно-господарськими, економiчними, науково-технiчними, санiтарно-гiгiенiчними, культурно-виховними, а також заходами правового характеру [1, с. 25; 2, с. 9].
В. С. бршова (V.S. Yershova) визначае охорону навколишнього природного середовища як дiяльнiсть, спрямовану на застосування системи заходiв правового, економiчного, технолопчного та шшого характеру щодо попередження негативних наслвдыв, збереження та вщновлення стану навколишнього природного середовища, ращонального використання природних ресурсiв для встановлення безпечно1 форми вiдносин сусшльства та довкiлля, сприятливого для життя i здоров'я людини оточення юнування [3, с. 7].
М. Ф. Реймерс (M.F. Reimers) визначае охорону природи як сукупшсть мiжнародних, державних, регюнальних i локальних (мiсцевих) адмшютратив-но-господарських, технологiчних, полiтичних, юридичних i громадських заходiв, спрямованих на збереження, ращональне використання i вiдтворення природи Землi i найближчого до не'1 космiчного простору в iнтересах нинiшнього та майбутнiх поколiнь людей [4, с. 157].
Тому слвд говорити про те, що «охорона природи (навколишнього природного середовища)» е широким поняттям i мютить у собi правову охорону, яка вiдрiзняеться власними рисами та завданнями. Саме правову охорону природи (наволишнього природного середовища) В. Л. Мунтян (V.L. Muntian) визначае як «сукупшсть встановлених державою правових норм i правоввдносин, що виникають у результат реалiзацiï цих норм, направлених на виконання заходiв щодо збереження природного середовища, ращонального використання i вщтво-рення природних ресурсiв, оздоровлення i полшшення середовища, яке оточуе людину, в штересах нишшнього i майбутшх поколшь [1, с. 26].
Бiлоруськi вчеш-правники розглядають правову охорону земель, надр, вод, заповвдних територiй, iнших природних ресурсiв, природних об'ектiв i природних компле^в як систему закршлених правом органiзацiйних, технiчних, економiчних, шших робiт i заходiв, спрямованих на ращональне, комплексне використання та запобтання необгрунтованих вилучень цих ресурсiв, об'екпв
{ комплекс1в, тх полшшення, ввдновлення, ввдтворення 1 захист в1д шкщливих природних або антропогенних вплив1в [5, с. 31].
Ю. С. Шемшученко (1и.8. ЗЬешвЬиеЬепко) визначае правову охорону навколишнього середовища як систему державних 1 громадських заход1в щодо управлшня щлеспрямованою оргашзащею цього середовища, збереження природного комплексу 1 ращонального використання природних ресурс1в з метою безперервного розвитку народного господарства краТни 1 на цш основ1 максимально повного задоволення матер1альних 1 духовних потреб людини [6, с. 21]. На думку В. В. Петрова (У.У. Ре^оу), правову охорону природи слщ розгля-дати як сукупшсть встановлених державою правових норм 1 правоввдносин, як1 виникають на шдстав1 тх застосування 1 як1 спрямоваш на виконання заход1в щодо збереження довкшля, ращонального використання природних ресурс1в, оздоровлення навколишнього середовища, що охоплюе людину на користь тепершшх 1 майбутшх поколшь. Разом з цим учений вказуе на особлив1сть правовот' охорони, яка полягае в тому, що «вона здшснюеться шляхом закршлення в законодавств1 обов'язковот для вс1х м1ри дозволено"! 1 можливот поведшки вщносно природного середовища юнування 1 тих наслщыв, як1 настануть при вщхиленш в1д передбаченого законом еталону поведшки [7, с. 31-32]. Т. П. бго-рова (Т.Р. УеЬогоуа), дослвджуючи питання охорони та захисту л1с1в 1 природи загалом, пропонуе правову охорону л1с1в розумгги як сукупшсть передбачених нормами права заход1в, що спрямоваш на збереження л1с1в (зал1снення л1сових територш), ращональне та невиснажливе користування, попередження пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та шшого шюдливого впливу та порушень у сфер1 управлшня 1 користування лковими ресурсами [8, с. 6-7].
Отже, в юридичнш л1тератур1 дещо р1зним е розумшня змкту правовот' охорони природи (як сукупност встановлених державою правових норм 1 пра-вовщносин; як системи державних 1 громадських заход1в), проте безумовним е визнання б1льш1стю дослщниюв спрямованост заход1в правовот охорони природи, зокрема, на збереження довкшля, ращонального використання природних ресурс1в, управлшня щлеспрямованою оргашзащею цього середовища тощо. Кр1м того, правова охорона природи характеризуеться тим, що тт основою е комплекс юридичних норм, яю визначають перелш об'ект1в охорони, встанов-люють систему заход1в (попереджувальних, заборонних тощо) та мехашзми тх реал1зацп 1 досягнення завдань збереження, ращонального використання природних ресурс1в та ш.
Щодо охорони територш та об'ект1в ПЗФ, то О. М. Ковтун (О.М. Koуtun) пропонуе це явище розум1ти як систему правових, оргашзацшних, економ1чних, матер1ально-техшчних, осв1тшх та шших заход1в, спрямованих на збереження, вщтворення 1 забезпечення особливого режиму використання цих територш та об'ект1в [9, с. 4]. Я. Герасименко (1а. Ыегавушепко) визначае правову охорону територш та об'ект1в природно-заповщного фонду як «систему заход1в, спрямованих на охорону 1 ращональне використання природно-заповщного фонду Укратни, ввдтворення його комплекс1в та об'ект1в» [10, с. 269].
На нашу думку, охорона природно-заповщного фонду забезпечуе дотри-мання правового режиму вщповщних заповщних територш, ефективне управлшня, створення умов та контроль за ращональним та невиснажливим використанням природних ресурсiв у межах територш та об'екпв ПЗФ, тобто спрямована на недопущення порушень установлених правових норм, що регу-люють порядок функщонування ПЗФ.
Спецiальне правове регулювання охорони природно-заповвдного фонду Украши, в тому числ бiосферних заповiдникiв, вiдображено в Закош Украши «Про природно-заповiдний фонд Украши»[11], вiдповiдно до ст. 6 якого терито-рп та об'екти, що мають особливу екологiчну, наукову, естетичну, господарську, а також юторико-культурну щншсть, пiдлягають комплекснiй охоронi, порядок здшснення яко1 визначаеться положенням щодо кожно1 з таких територiй чи об'екпв, яке вiдповiдно до цього закону та законодавства Украши про охорону пам'яток юторп та культури затверджуеться центральним органом виконавчоТ влади в галузi охорони навколишнього природного середовища та центральним органом виконавчо1 влади в галузi культури.
Отже, вказане законодавче положення не розкривае змюту охорони територш та об'екпв ПЗФ, яка поширюеться i на бюсферш заповiдники, ввдсила-ючи, у нашому випадку, до ввдповвдних Положень про бiосфернi заповiдники, на основi яких, власне, i визначатимуться основи оргашзацп, специфiка та характер заходiв з охорони дослiджуваних територш. Також питання охорони природно-заповвдного фонду у загальному виглядi врегульованi в Роздт IX вказаного Закону, який мютить положення про склад та повноваження служби охорони територш та об'екпв ПЗФ, здшснення державного та громадського та державного контролю за додержанням режиму територш та об'екпв ПЗФ.
Незважаючи на юнування окремих законодавчих положень про оргашзащю охорони територш та об'екпв ПЗФ, слщ констатувати, що на сьогодш нащо-нальне законодавство не мктить юридичного визначення поняття «правова охорона природно-заповщного фонду Украши».
Переходячи до з'ясування змкту юридичного поняття «правово1 охорони бюсферних заповвдниюв», слiд звернути увагу на те, що, нацюнальне законодавство також не закршлюе його визначення, як, власне, не мютить визначень i «правово1 охорони» будь-яких шших категорiй системи ПЗФ. Не закршлеш також принципи, змiст та особливосп правово1 охорони бiосферних заповщни-кiв як унiкальних науково-дослiдних установ та щнних природних територiй, що вважаемо прогалиною у правовому регулюванш порядку функщонування останшх.
Статутнi рамки Всесвггньо1 мережi бiосферних резерватiв [12] серед критерий вiдповiдностi природних територш статусу бюсферних резерва™ визнача-ють наявшсть юридично захищено!" заповвдно1 зони, що передбачае органiзацiю довгостроково!" правово!" охорони бiологiчного та ландшафтного рiзноманiття, що, як правило, досягаеться шляхом створення бюсферних заповщниыв на основi вже iснуючих природних заповщниыв чи нацiональних паркiв. Проте
не слщ таю положення Статутних рамок тлумачити обмежено, тобто розум^ ючи необхщшсть правово'1' охорони лише одше'1 i3 функщональних зон, адже правовш охоронi пiдлягають бюсферш заповiдники в цiломy як категорп ПЗФ, iнакше неможливо забезпечити збереження природних компле^в, екосистем у B^rni вiд встановлення та юридичного закршлення вимог до охорони та використання шших природних територш заповедника, що включеш до буферно! зони, зони антропогенних ландшафпв.
Як ми вже зазначали рашше, особливiстю бюсферних заповвдниюв е закр^ плення на законодавчому рiвнi диференцiйованого режиму охорони та використання ввдповвдно до функщональних зон (заповщно1 i буферно'1' зон, зони антропогенних ландшафтiв, у разi створення зони регульованого заповвдного режиму). На нашу думку, обмеження у використанш природних ресyрсiв та господарсько'1' дiяльностi в бiосферних заповедниках згiдно iз фyнкцiональним зонуванням е окремою формою правово'1' охорони бюсферних заповвдниюв, оскiльки завдяки цьому забезпечуеться дотриманням встановленого законом режиму охорони та використання бюсферних заповвдниюв, що у свою чергу, сприяе ращональному i невиснажливому природокористуванню. Так, указана форма правово'1' охорони передбачае встановлення й реалiзацiю заходiв, якi спрямоваш на дотримання правового режиму на щнних природних територiях, стримання впливу антропогенного навантаження на стан природи, недопу-щення безконтрольного i нишдвного використання видiв рослинного, тварин-ного свiтy, зниження ïx чисельностi до показникiв неможливостi ввдтворення.
Вiдповiдно до ст. 8 Закону Украши «Про природно-заповiдний фонд Укра-ши» [11] збереження територiй та об'екив природно-заповiдного фонду забезпечуеться шляхом: встановлення заповвдного режиму; оргашзацп систематичних спостережень за станом заповвдних природних комплексiв та об'ектiв; прове-дення комплексних дослiджень з метою розробки наукових основ ïx збереження та ефективного використання; встановлення пвдвищено'1 ввдповвдальност за порушення режиму ïx охорони та використання, а також за знищення та пошко-дження заповвдних природних комплексiв та об'екив; проведення широкого мiжнародного спiвробiтництва у цш сферi та iншi.
М. Ф. Реймерс (M.F. Reimers) збереження живо! природи визначае як «проведення спещальних заxодiв щодо запобiгання видiв живого i ïx сшль-нот ввд деградацп i загибелЬ»; пвд збереженням природних екосистем розyмiе проведення спещальних заxодiв для забезпечення природного розвитку екосистем в умовах, що виключають руйшвний або регулюючий антропогенний вплив (свiдомий i несввдомий, прямий i непрямий), що призводить до змши ïx структури i функцш. Крiм прямого втручання людини в розвиток природних проце^в, збереження природних екосистем передбачае зменшення непрямого впливу господарства через трансформащю екологiчниx надсистем, включаючи змiнy бюсфери в цiломy [4, с. 247]. В украшськш мовi «зберЬ гати» означае «тримати що-небудь у певних умовах, обертаючи вiд псування, руйнування» [13].
Отже, збереження бюлопчного та ландшафтного рiзноманiття бюсферних заповедниыв, як i шших категорш природно-заповiдного фонду, е окремою формою правово1 охорони вказаних природних територш, оскшьки реалiзацiя системи вищевказаних заходiв передбачае досягнення едино!" мети - збереження рщысних видiв рослинного, тваринного свпу, попередження забруднення, засмiчення, виснаження, знищення природних ресур^в та щлюних екосистем на територп бiосферних заповедниыв, недопущення змiн цiнних природних компле^в та об'ектiв в результатi шкедливого впливу господарсько1 дiяльностi людини та шших факторiв, пiдтримання природних процесiв та науково обгрун-тованого управлшня використанням бiосферних заповiдникiв.
Так, збереження бюлопчного та ландшафтного рiзноманiття бюсферних заповедниюв досягаеться шляхом використання рiзних засобiв, наприклад, вста-новлення заповедного режиму, що передбачае прийняття i реалiзацiю правових норм, що спрямоваш на забезпечення: надання юридичного статусу бюсферних заповедниюв природним територiям, що потребують охорони, надання статусу юридично1 особи як самостшно1 науково-дослiдноï установи; встановлення заборон проведення певних дш чи дiяльностi, що спрямованi на недопущення шкедливого впливу на щнш природнi комплекси, тощо; недоторканностi цих територш шляхом вилучення охоронюваних природних комплек^в з госпо-дарсько-споживчого використання; систематичний фоновий еколопчний мош-торинг; ведення державного кадастру територш та об'екпв ПЗФ; комплексш дослiдження, яы дозволяють розробити науковi основи збереження та ефектив-ного використання природних багатств бюсферних заповедниыв; встановлення юридично1 вiдповiдальностi за порушення вимог режиму охорони та використання бюсферних заповедниыв тощо.
Порядок та умови здшснення таких заходiв регламентоваш рiзними за юридичною силою нормативними актами, що i е характерним саме для правово1 охорони. Наприклад, здшснення фундаментальних та прикладних наукових дослщжень функщонування екосистем в умовах заповщних режимiв на територй' бюсферних заповщниюв визначаються у Положенш про наукову та нау-ково-технiчну дiяльнiсть природних i бiосферних заповiдникiв та нацюнальних природних паркiв [14], положеннях про окремi бiосфернi заповiдники; види та шдстави юридично1 вiдповiдальностi за порушення, що посягають на право-вщносини iз функцiонування та розвитку, охорони, використання бюсферних заповщниюв, як i шших категорш ПЗФ, визначаються Кодексом Украши про адмшютративш правопорушення, Кримшальним кодексом Украши тощо; здшснення громадського та державного контролю за додержанням законодавства про бюсферш заповедники регулюеться, крiм Закону Украши «Про природно-за-повщний фонд Украши» [11], також Положенням про громадських iнспекторiв з охорони довкшля [15].
За допомогою кадастру територш та об'екпв природно-заповвдного фонду, що е системою необхвдних i достовiрних ведомостей про природнi, науковi, правовi та iншi характеристики територiй та об'екпв, що входять до складу
природно-заповедного фонду, забезпечуеться можливють оргашзацп ïx охорони й ефективного використання, планування наукових доследжень тощо. Первинний облш кадастрових ведомостей щодо територш та об'ектГв природ-но-заповедного фонду здiйснюеться адмiнiстрацiями природних заповедниыв, бiосферниx заповiдникiв (статтi 56-59 Закону Украши «Про природно-запо-ведний фонд Украши» [11]). Аналогiчнi положення мютять Закон Респyблiки Казахстан «Про особливо охоронюваш природнi територп» [16] (ст. 27), Закон Республши Молдова «Про фонд природних територш, що охороняються державою» вГд 25 лютого 1998 р. № 1538-XIII [17] (статт 93-94), Закон Республши Вiрменiя «Про особливо оxоронюванi природш територп'» вГд 17 грудня 1991 р. № С-0450-1-ЗР-5 [18] (ст. 4) та ш.
СлГд звернути увагу на те, що в Закош Украши «Про природно-заповедний фонд Украши» [11] питання порядку та основ здшснення еколопчного мош-торингу як одного Гз засобГв охорони в межах природно-заповедного фонду не регламентовано. Для бюсферних заповедниыв проведення фонового еколопчного монГторингу е одним Гз завдань, тому вважаемо, що вказану прогалину у правовому регулюванш ïx функщонування потрГбно усунути, визначивши принципи, порядок та вимоги до оргашзацп фонового еколопчного монГторингу у спещальному закош про бюсферш заповедники з урахуванням участГ бюсферних заповедниыв як природних еталонних територш в глобальному монГторингу навколишнього природного середовища, обмшу досведом та ГнформацГею з Гншими учасниками мГжнародних вГдносин.
Для запобГгання знищенню чи пошкодженню природних комплексГв бюсферних заповедниюв вГдповГдно до ст. 46 Закону Украши «Про природно-запо-ведний фонд Украши» [11] можуть видГлятися кошти Гз державного бюджету для проведення спещальних заходГв. З щею метою можуть залучатися кошти мюцевих бюджетГв, позабюджетних i благодшних фондГв, кошти пГдприемств, установ, оргашзацш та громадян. УказанГ заходи мають економГчний характер i спрямованГ на збереження природних комплексГв, недопущення шкедливого впливу на природний стан екосистем у межах бюсферних заповедниыв.
Як приклад правово'1 охорони бюсферних заповедниюв у формГ збереження бГологГчного та ландшафтного рГзномашття можна розглядати наказ Мшютер-ства екологй' та природних ресурсГв Украши «Про додатковГ заходи щодо збереження бюрГзномашття територш та об'ектГв природно-заповГдного фонду» [19], яким заборонено проведення саштарних заходГв у частинГ санГтарних рубок та лГкведацп захаращеностГ у межах, зокрема, заповедних зон бГосферних заповедник, що належать до сфери управлшня Мшютерства.
Щодо сукупностГ визначених нормами права заходГв, якГ спрямованГ на ведтворення, вГдновлення та полГпшення стану бГосферних заповедниюв, при-тягнення до ведповедальност за порушення законодавства про охорону та використання бГосферних заповедниыв, усунення наследив таких порушень, варто вказати, що в юридичнш лГтературГ висловлюються пропозицп щодо розмежу-вання понять «охорона» та «захист». Так, зокрема, Т. П. бгорова (T.P. Yehorova),
дослщжуючи питання охорони лiсiв, обгрунтовуе думку, що правова охорона -ширше поняття i включае в себе захист, адже заходи вщтворення та оздоров-лення все ж мають мюце при порушенш, пошкодженш природного стану лiсiв, i в таких випадках дощльшше говорити про захист вщповщно лiсiв, навколишнього середовища, оскшьки охорона спрямована на превенцiю, попередження та недопущення негативних змш у природi та шкiдливих наслiдкiв господарсько1 дiяльностi людини [8, с. 11]. Дослвдниця пропонуе «правовий захист лiсiв» розумiти як систему передбачених нормами права активних заходiв, що засто-совуються у разi правопорушень у сферi лiсових вiдносин з метою вщтворення, оздоровлення, вiдновлення пошкоджених люових ресурсiв, реалiзацiï юридичноТ вiдповiдальностi за вчинеш порушення [8, с. 6-7].
Слщ погодитися, що охорона та захист природи загалом, природно-запо-вщного фонду чи бiосферних заповiдникiв зокрема не е тотожними i сшвввд-носяться як частина i щле, адже правова охорона бюсферних заповвднишв, спрямована на збереження бюлопчного та ландшафтного рiзноманiття та шд-тримання природного перебпу процесiв в екосистемах, неможливi без право-во1 регламентацп порядку та умов реалiзацiï заходiв iз вiдтворення природних ресурсiв, полшшення стану природних територiй, усунення наслщыв шюдли-вого впливу господарсько1 дiяльностi людини чи правопорушень.
Тому, на нашу думку, поняття правового захисту мае самостшне значення, вщмшне змютове навантаження, проте його не слвд надiляти надмiрною авто-номiею i розглядати окремо, у вiдривi вщ заходiв правово!" охорони бiосферних заповщниюв, оскiльки як заходи охорони, що дшть на стадп попередження правопорушень, настання негативних змш природних компле^в тощо, так i заходи захисту бюсферних заповщниюв, що спрямоваш на вщновлення порушеного стану природи, забезпечують реалiзацiю единих завдань.
Про едшсть охоронних та захисних заходiв з метою охорони цiнних природних ландшафпв, рiзноманiтностi живо1 природи свщчать також закрiпленi в багатьох нормативних актах рiзноï юридично1 сили цт та завдання розвитку природно-заповвдного фонду, формування та розширення нацюнально1 еколо-гiчноï мережi, при формулюванш яких законодавець не роздiляе охорону та захист i не передбачае категоричного ïx розмежування. Так, у питаннях збереження бюлопчного рiзноманiття одним iз завдань е збереження, змщнення та вщновлення ключових екосистем та середовищ юнування видiв рослин i тварин [20]; невщкладними заходами розвитку природно-заповвдного фонду визнано затвердження довгостроково1 науково1 програми збереження та ввдтворення рiдкiсниx видiв рослинного та тваринного свггу, насамперед тих, що зникають, занесеш до Червоно1 книги Украши i знаходяться на територiяx та об'ектах природно-заповвдного фонду [21], стратепчною метою № 1 у Стратеги розвитку Програми ЮНЕСКО «Людина i бюсфера» на 2015-2025 рр. (Стратепя ЮНЕСКО МАБ) [22] визначено збереження бiорiзноманiття, вiдновлення i шдвищення якостi екосистемних послуг, стимулювання сталого використання природних ресур^в тощо.
З цього приводу також слГд розглянути законодавство шших держав. Спо-чатку слад вказати, що, на вщмшу вГд Украши, бГльшГсть держав СНД вважають за необхГдне на законодавчому рГвш закршити юридичш категорп охорони заповГдних територГй у спещальних та загальних нормативно-правових актах у сферГ охорони природи та заповГдного фонду зокрема, хоча шдходи до розу-мГння змГсту цих понять дещо вщрГзняються.
Так, Закон Республши БГлорусь «Про особливо охоронюваш природш територп» [23] у ст. 1 визначае охорону особливо охоронюваних природних територГй як дГяльшсть, спрямовану на збереження i вГдновлення природних комплексГв i об'ектГв, ïx ращональне використання та вщтворення, запобГгання забрудненню, деградацп', пошкодженню, виснаженню, руйнуванню, знищенню та шшому шкщливому впливу господарсько'1 та шшо'1 дГяльностГ на природш комплекси i об'екти i лшвщащю ïï наслГдкГв, забезпечення дотримання встанов-леного режиму охорони i використання цих територГй. З точки зору законодавця Республши БГлорусь, охорона особливо охоронюваних природних територГй е, по-перше, дГяльшстю, а по-друге, охоплюе заходи щодо збереження i вГдновлення природних комплексГв i об'ектГв, ïx ращональне використання та вщтворення, запобГгання забрудненню, деградацп, пошкодженню, виснаженню, руйнуванню, знищенню та шшому шкГдливому впливу господарсько'1 та шшо'1 дГяльностГ на природш комплекси i об'екти, а також лшвщащю ïï наслГдкГв, забезпечення дотримання встановленого режиму охорони i використання цих територГй.
Отже, вказане визначення е розширеним i включае в себе заходи захисту, оскГльки таю заходи, як вГдновлення природних комплексГв i об'ектГв, лшвщащя наслГдкГв та шшГ мають мГсце у разГ порушення режиму особливо охоронюваних природних територГй, настання втрат природних ресурсГв, пошкодження, забруд-нення або шше заподГяння шкоди природним комплексам об'ектам, у зв'язку Гз чим виникае необхщшсть вжиття заходГв, спрямованих на усунення негативних наслГдкГв господарсько'1 чи шшо'1 дГяльностГ людини, повернення природних територГй у первГсний стан тощо.
Закон Республши Казахстан «Про особливо охоронюваш природш територп» [16] визначае охорону особливо охоронюваних природних територГй як комплекс заходГв, якГ можуть проводитися на особливо охоронюваних природних територГях для виявлення i припинення порушень законодавства Республши Казахстан у сферГ особливо охоронюваних природних територГй, попередження, виявлення та лГквГдацп' пожеж, а захист особливо охоронюваних природних територГй - як комплекс заходГв, як можуть проводитися на особливо охоронюваних природних територГях для усунення несприятливого впливу вод, захисту рослин вГд шюдниюв i хвороб, регулювання чисельностГ тварин. Ввдповщно до ст. 29 цього Закону з метою попередження та лГквГдацп' шкГдливо'1 ди на навколишне середовище на особливо охоронюваних природних територГях можуть проводитися охорона i захист. Охорона включае: 1) патрулювання територп', в тому числГ зГ застосуванням наземного та повГ-тряного транспорту, з метою припинення порушень законодавства Республши
Казахстан у зош особливо охоронюваних природних територш; 2) попередження, виявлення та лжввдащю пожеж; 3) охорону вод вщ забруднення, зас-мiчення i виснаження.
Отже, законодавець Республжи Казахстан на законодавчому рiвнi розмеж-овуе охорону вщповщних територiй, спрямовану на виявлення i припинення порушень законодавства Республжи Казахстан у сферi особливо охоронюваних природних територш, попередження, виявлення та лжвщацп пожеж, вщ захисту, який полягае в усуненш негативних наслвдыв, вiдновленнi втрат природних ресурсiв, регулювання чисельностi видiв тварин, рослин тощо.
На нашу думку, шд правовою охороною бюсферних заповвдниыв слщ розумiти систему визначених нормами права заxодiв органiзацiйного, еконо-мiчного, науково-техшчного, культурного та iншого характеру, спрямованих на збереження бюлопчного та ландшафтного рiзноманiття i захист природних компле^в вщ негативних впливiв природного та антропогенного походження, забезпечення ращонального та невиснажливого використання природних ресур-сiв та дотримання диференцшованого режиму вказаних територш.
Юридичне визначення правово'1 охорони бюсферних заповщниыв мае бути закршлено в законi про бiосфернi заповедники iз вказiвкою на вiдкритий перелш заxодiв рiзного спрямування, якi складають змют тако'1 охорони. При цьому як заходи власне охорони слщ назвати: проведення фонового еколопчного мошторингу за станом природних компле^в, переб^ом природних процесiв на територп бiосферниx заповiдникiв; проведення комплексних дослщжень з метою розробки наукових основ ïx збереження та ефективного використання; додер-жання вимог щодо охорони територш та об'екпв природно-заповiдного фонду шд час здiйснення господарсько'1, управлшсько'1 та iншоï дiяльностi, розробки проектно'1 i проектно-планувально'1 документацп, тощо; встановлення юридично'1 вiдповiдальностi за порушення режиму ïx охорони та використання, а також за знищення, пошкодження заповвдних природних компле^в та об'екпв, ïx забруднення, засмiчення; здiйснення контролю за дотриманням заповвдного режиму та ш.
До групи заxодiв iз захисту бюсферних заповвдниыв слiд вiднести: притяг-нення до юридично'1 вiдповiдальностi винних у порушенш законодавства про охорону бюсферних заповщниюв о^б; компенсацiя у встановленому порядку збитюв, завданих порушенням законодавства про охорону бюсферних заповщ-ниюв; вiдновлення чисельностi рiдкiсниx та таких, що перебувають шд загро-зою зникнення, видiв тварин i рослин тощо.
Зазначимо, що в юридичнш лiтературi справедливо звертаеться увага на необхщшсть розглядати охорону природно-заповщного фонду в декiлькоx напрямах: перший - збереження ушкальних об'ектiв, другий - запобтання забрудненню й виснаженню природних ресурсiв, якi знаходяться на територп такого фонду [24, с. 59].
Бюсферш заповедники вiдрiзняються особливим статусом серед шших категорш ПЗФ в силу шдвищеного мiжнародного значення у розбудовi Всес-
вгтньо! мережГ бГосферних резерватГв, участГ у мГжнародних програмах, обмшу досвГдом та глобальному монГторингу навколишнього природного середовища, що передбачае прийняття та виконання ввдповвдних додаткових мГжнародних зобов'язань державою у сферГ бюлопчного та ландшафтного рГзномашття, дотримання вимог, якГ висуваються до бГосферних резерватГв мГжнародною спГльнотою, а також шшГ зобов'язання, якГ пов'язанГ Гз участю у Всесвпнш мережГ бГосферних резерватГв.
КрГм того, бГосфернГ заповГдники е важливим структурним елементом еко-мережГ, адже вони е ключовими територГями останньо!'. ФункцГонування бГосферних заповвдниюв у складГ екомережГ забезпечуе поеднання цГлей збереження та екологГчно збалансованого використання природних ресурсГв на територп екомережГ, адже бГосфернГ заповГдники е саме тими еталонними природними територГями, яю сприяють гармоншному розвитку людини та природи; зупи-нення втрат природних та нашвприродних територГй (зайнятих рослинними угрупованнями природного походження та комплексами, змшеними в процесГ людсько! дГяльностГ); вГдновлення ландшафтного та бюрГзномашття; охорони навколишнього природного середовища тощо.
Правова охорона бГосферних заповвдниюв у складГ екомережГ передбачае наявнГсть ефективного та всеохоплюючого правового регулювання питань охорони еколопчно! мережГ, порядку та мехашзмГв ÏÏ здГйснення та вдосконалення. Так, основними нормативними актами, що визначають основи формування, збереження та використання екомережГ, е закони Украши «Про еколопчну мережу», «Про Загальнодержавну програму формування нацюнально! еко-лопчно! мережГ Украши на 2000-2015 роки», «Про охорону навколишнього природного середовища» та шшГ законодавчГ та пвдзаконш нормативнГ акти.
Тому, на нашу думку, правова охорона бГосферних заповвдниюв також мае рГзновекторний характер, осюльки одночасно здшснюеться в рГзних напрямах. Так, слвд говорити про правову охорону бГосферних заповвдниюв як науково-до-слвдно! установи, самостшно! категорй' природно-заповГдного фонду Украши та суб'екта мГжнародних правоввдносин щодо охорони природи, збереження бюлопчного та ландшафтного рГзномашття; правову охорону природних ресурсГв на територп бГосферних заповвдниюв, екосистем; правову охорону бГосферних заповвдниюв як об'екта еколоично! мережГ.
Отже, ознаками правово! охорони бГосферних заповвдниюв е таке: 1) вона мае юридичну форму закршлення; 2) обумовлюеться мГжнародним значенням бГосферних заповвдниюв, визначаеться з урахуванням мГжнародних зобов'язань у сферГ охорони бюлопчного та ландшафтного рГзномашття; 3) мае шдиввдуалГ-зоване спрямування, осюльки конкретизуеться для кожного Гз бГосферних заповвдниюв у ввдповвдних положеннях про них; 4) поеднуе в собГ заходи охорони та захисту, яю в комплексГ забезпечують збереження найбГльш цшних видГв; 5) мае рГзновекторний характер та реалГзуеться у деюлькох формах.
Висновки. Запропоноваш за результатами дослвдження шляхи удоскона-лення правово! регламентацп охорони бГосферних заповвдниюв забезпечують
ефективне застосування заxодiв рiзного характеру з метою досягнення завдань, яы стоять перед вказаними науково-дослщними установами.
Безперечно, зроблеш в статт висновки не е остаточними, а питання пра-вово1 охорони бiосферниx заповiдникiв потребують подальшого розроблення, зокрема аналiзу особливостей правово!" охорони бiосферниx заповiдникiв, вивчення позитивного досвщу iншиx держав, виокремлення шших форм право-во1 охорони бюсферних заповщниыв, уточнення та визначення порядку i умов реалiзацiï заxодiв тако1 охорони тощо.
Список лiтератури:
1. Мунтян В. Л. Правова охорона природи УРСР: навчальний поабник для студенпв юри-дичних вуз1в i факультепв. 2-ге вид., допов. Ктв: Вища школа. 1982. 232 с.
2. Колбасов О. С. Охрана природы по советскому законодательству. Москва: Госюриздат, 1961. 74 с.
3. бршова В. С. АдмМстративно-правова охорона навколишнього природного середовища в Украшк автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Ктв, 2014. 20 с.
4. Реймерс Н. Ф. Охрана природы и окружающей человека среды. Словарь-справочник. Москва: Просвещение, 1992. 320 с.
5. Мороз Л. Н., Неверов А. В., Апанасевич С. В., Мороз И. Л.; науч. ред. В. И. Семенков. Основы экологического права: учеб. пособие. Минск: Веды, 1998. 104 с.
6. Шемшученко Ю. С. Организационно-правовые вопросы охраны окружающей среды в СССР. Киев: Наук. думка, 1976. 276 с.
7. Петров В. В. Правовая охрана природы в СССР. Москва: Юрид. лит., 1984. 384 с.
8. Егорова Т. П. Охорона л1с1в за законодавством Украши та кра'щ СНД: пор1вняльно-правовий анал1з : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Харюв, 2016. 20 с.
9. Ковтун О. М. Правов1 аспекти охорони територш та об'екпв природно-заповвдного фонду Украши: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Ктв, 2008. 20 с.
10. Герасименко Я. Правова охорона природно-заповвдного фонду Украши. Вгсник Академй правових наук Украти. 2010. № 4. С. 266-271.
11. Про природно-заповвдний фонд Украши: Закон Украши ввд 16.06.1992 р. № 2456-XII. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-12.
12. UNESCO. 1995.7he Seville Strategy and the Statutory Framework of the World Network of Biosphere Reserves URL: unesdoc.unesco.org'images/0010/001013/101325e.
13. Новий тлумачний словник украшсько1 мови: 42 000 сл1в: у 3 т. Т. 1. А-К. Укл.: В. Яременко, О. Слшушко. 2-ге вид., випр. Ктв : Аконгг, 2004. 926 с.
14. Положення про наукову та науково-техтчну д1яльтсть природних i бюсферних запо-ввдниюв та нацюнальних природних парюв: наказ Мшприроди Украши ввд 29.10.2015 р. № 414. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1444-15.
15. Про громадських шспектор1в з охорони довкшля: Положення, затверджене наказом Мшприроди Украши ввд 27.02.2002 р. № 88. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0276-02.
16. Об особо охраняемых природных территориях: Закон Республики Казахстан от 07.07.2006 г. № 175-III ЗРК. URL: http://base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=13276.
17. О фонде природных территорий, охраняемых государством: Закон Республики Молдова от 25.02.1998 г. № 1538-XIII. URL: http://base.spinform.ru/spisdoc.fwx?countryid=md.
18. Об особо охраняемых природных территориях: Закон Республики Армения от 17.12.1991 г. № С-0450-1-ЗР-5. URL: http://base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=2973.
19. Про додатков1 заходи щодо збереження бюр1зноматття територш та об'екпв природ-но-заповвдного фонду: наказ Мшстерства екологп та природних ресурав Украши ввд 06.04.2015 р. № 114. URL: http: //old.menr.gov.ua/normakty/60-9/acts/3737-nakaz-vid-06-04-2015-114-pro-dodatkovi-zakhody-zberezhennia-bioriznomanittia-terytorii-ta-ob-iektiv-pryrodno-zapovidnoho-fondu.
20. Про Загальнодержавну програму формування нацюнально1 еколопчно1 мережi Украши на 2000-2015 роки: Закон Украши ввд 21.09.2000 р. № 1989-III. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/1989-14.
21. Про додатковi заходи щодо розвитку природно-заповвдно1 справи в Украiиi: Указ Президента Украши ввд 14.08.2009 р. № 611/2009. URL:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/611/2009.
22. Стратегия МАБ на 2015-2025 гг., принятая Международным координационным советом программы «Человек и биосфера» (МАБ) на его 27-й сессии (Штаб-квартира ЮНЕСКО, Париж, 812 июня 2015 г. URL:http://unesdoc.unesco.org/images/0023/002346/234624r.pdf.
23. Об особо охраняемых территориях: Закон Республики Беларусь от 26.11.1992 г. № 1982-XII. URL: http://base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=1836.24.
24. Шарапова С. В. Актуальт проблеми правовоi охорони територш та об'екпв природ-но-заповвдного фонду Украши. Проблеми законность 2011. Вип. 113. С. 57-64.
References:
1. Muntian, V.L. (1982). Pravova okhorona pryrody URSR. Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].
2. Kolbasov, O.S. (1961). Ohrana prirody po sovetskomu zakonodatel'stvu. Moscow: Gosyurizdat [in Russian].
3. Yershova, V.S. (2014). Administratyvno-pravova okhorona navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha v Ukraini. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
4. Rejmers, N.F. (1992). Ohrana prirody i okruzhayushchej cheloveka sredy Slovar'-spravochnik. Moscow: Prosveshchenie [in Russian].
5. Moroz, L.N., Neverov, A.V., Apanasevich, S.V., Moroz, I.L. (1998). Semenkov, V.I. (Ed.). Osnovy jekologicheskogo prava. Minsk: Vedy [in Russian].
6. Shemshuchenko, Iu.S. (1976). Organizacionno-pravovye voprosy ohrany okruzhayushchej sredy v SSSR. Kyiv: Nauk. Dumka [in Ukrainian].
7. Petrov, V.V. (1984). Pravovaya ohrana prirody v SSSR. Moscow: YUrid. lit. [in Russian].
8. Yehorova, T.P. (2016). Okhorona lisiv za zakonodavstvom Ukrainy ta krain SND: porivnialno-pravovyi analiz. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
9. Kovtun, O.M. (2008). Pravovi aspekty okhorony terytorii ta ob'iektiv pryrodno-zapovidnoho fondu Ukrainy. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
10. Herasymenko, Ia. (2010). Pravova okhorona pryrodno-zapovidnoho fondu Ukrainy. Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy - Herald of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 4, 266-271 [in Ukrainian].
11. Pro pryrodno-zapovidnyi fond Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 16.06.1992 r. № 2456-XII. URL: http://zakon4.rada.gov. ua/laws/show/2456-12.
12. UNESCO. 1995.The Seville Strategy and the Statutory Framework of the World Network of Biosphere Reserves. URL: unesdoc.unesco.org'images/0010/001013/101325e.
13. Yaremenko, V., Slipushko, O. (2004). Novyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy: 42 000 sliv. Vоls. (1-3). Vol. 1. A-K. Kyiv: Akonit [in Ukrainian].
14. Polozhennia pro naukovu ta naukovo-tekhnichnu diialnist pryrodnykh i biosfernykh zapovidnykiv ta natsionalnykh pryrodnykh parkiv: nakaz Minpryrody Ukrainy vid 29.10.2015 r. №414. URL:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1444-15.
15. Pro hromadskykh inspektoriv z okhorony dovkillia: Polozhennia, zatverdzhene nakazom Minpryrody Ukrainy vid 27.02.2002 r. № 88. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0276-02.
16. Ob osobo ohranyaemyh prirodnyh territoriyah: Zakon Respubliki Kazahstan ot 07.07.2006 g. №175-III ZRK. URL: http://base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=13276.
17. O fonde prirodnyh territorij, ohranyaemyh gosudarstvom: Zakon Respubliki Moldova ot 25.02.1998 g. №1538-XIII. URL: http://base.spinform.ru/spisdoc.fwx?countryid=md.
18. Ob osobo ohranyaemyh prirodnyh territoriyah: Zakon Respubliki Armeniya ot 17.12.1991 g. №S-0450-1-ZR-5. URL: http://base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=2973.
19. Pro dodatkovi zakhody shchodo zberezhennia bioriznomanittia terytorii ta ob'iektiv pryrodno-zapovidnoho fondu: nakaz Ministerstva ekolohii ta pryrodnykh resursiv Ukrainy vid 06.04.2015 r.
№ 114. URL: http: //old.menr.gov.ua/normakty/60-9/acts/3737-nakaz-vid-06-04-2015-114-pro-dodatkovi-zakhody-zberezhennia-bioriznomanittia-terytorii-ta-ob-iektiv-pryrodno-zapovidnoho-fondu.
20. Pro Zahalnoderzhavnu prohramu formuvannia natsionalnoi ekolohichnoi merezhi Ukrainy na 2000-2015 roky: Zakon Ukrainy vid 21.09.2000 r. № 1989-III. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/1989-14.
21. Pro dodatkovi zakhody shchodo rozvytku pryrodno-zapovidnoi spravy v Ukraini: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 14.08.2009 r. № 611/2009. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/611/2009
22. Strategiya MAB na 2015-2025 gg., prinyataya Mezhdunarodnym koordinacionnym sovetom programmy «CHelovek i biosfera» (MAB) na ego 27-j sessii (SHtab-kvartira YUNESKO, Paris, 8-12 iyunya 2015 g. URL: http://unesdoc.unesco.org/images/0023/002346/234624r.pdf.
23. Ob osobo ohranyaemyh territoriyah: Zakon Respubliki Belarus' ot 26.11.1992 g. № 1982-XII. URL: http://base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=1836.24
24. Sharapova, S.V. (2011). Aktualni problemy pravovoi okhorony terytorii ta ob'iektiv pryrodno-zapovidnoho fondu Ukrainy Problemy zakonnosti - Problems of Legality, issue 113, 57-64 [in Ukrainian].
Golonko R. A., Researcher of the Department of Environmental Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Senior Professor of Ecology and Law Department of Chernivtsi faculty of National technical university «KhPI», Ukraine, Chernovtsy.
e-mail: ruslan_golyonko@ukr.net ; ORCID 0000-0001-5950-9985
The concept and particularities of the legal protection of biosphere reserves in Ukraine
Biosphere reserves execute such targets as preservation of biological and landscape diversity, implementation of background environmental monitoring, examination of the environment and its changes under the influence of anthropogenic factors, etc. and it's become possible only under the condition of effective legal protection of above-mentioned natural areas, which foresee: the realization in the complex of distinct and specify package of measures with the objective of ensuring compliance with the regime of biosphere reserves; the establishment of rational and non-exhaustive use of natural resources; the economic management in the responded functional areas coupled with preservation of natural complexes; the inviolability of natural processes in ecosystem; the effective scientifically-based management of these areas.
The article examines particularities of the legal protection of biosphere reserves, its forms, as also deficiencies of legal regulation hereof were revealed and ways of improving the national legislation concerning the effective protection of natural complexes within biosphere reserves were developed.
It was clarified that national legislation did not disclose the content of the protection of territories and objects of the nature reserve fund, referring to the Regulations on Biosphere Reserves, on the basis of which, in fact, frameworks of the organization, specifics and nature of measures for the protection of such territories would be determined. Despite the existence of separate legislative provisions on the organization of the protection of territories and objects of the NRF, the current legislation of Ukraine does not contain a definition of legal notions «legal protection of the natural reserve fund of Ukraine», «legal protection of biosphere reserves», the principles, content and particularities of legal protection of biosphere reserves as unique research establishment and valuable natural areas are not fixed. It has been established that restriction on the use of natural resources and economic management in biosphere reserves in accordance with the functional zoning is a separate form of legal protection of biosphere reserves, as it ensures observance of the fixed by law regime of protection and use of biosphere reserves, which promotes rational and non-exhausting use of natural resources.
Preservation of the biological and landscape diversity of biosphere reserves, as well as other categories of the nature reserve fund, is also one of the legal protection forms of these natural territories, inasmuch as the realization of the system of the above-mentioned measures foresee the achievement of a single
goal - the conservation of rare plant and animal species, pollution prevention, contamination, exhaustion, destruction of natural resources and integral ecosystems on the territory of biosphere reserves, etc.
The legal protection of biosphere reserves proposed to understand as the determined by the norms system of legal, organizational, economic, scientific-technical, cultural and other measures that intended to preserve biological and landscape diversity and protect natural complexes from negative influences of natural and anthropogenic origin, ensuring rational and non-exhaustive use of natural resources and observance of the differentiated regime of the specified territories.
The expediency of the legal definition consolidation «the legal protection of biosphere reserves», with specification on the open list of measures of different directions that form the content of such protection, in the Biosphere Reserve Law is substantiated.
It is necessary to enshrine in law the following: implementation of background environmental monitoring on the condition of natural complexes and the development of natural processes in the biosphere reserves territory; carrying out multi-method researches with the purpose of scientific basis elaboration of their preservation and effective use; establishment of legal liability for violation of their protection and use regime, as well as for the destruction and damage of reserved natural complexes and objects, their pollution, littering; compliance control for reservation conditions.
The group of measures for the protection of biosphere reserves should include the following: the government action of persons guilty of violating the legislation on the protection of biosphere reserves; compensation in accordance with the established procedure damage done caused by violation of the legislation on the protection of biosphere reserves; the remediation of the number of rare and endangered species of animals and plants, etc.
Keywords: environmental protection; legal protection; biosphere reserve; nature reserve fund; regime of biosphere reserves; preservation of biosphere reserves; legal protection of biosphere reserves.
Hadiumna do peduonezii 13.10.2017 p.
