CC BY
18
e-mail: vinyarl@i.ua
Стахурский Валерий Александрович,
Старший преподаватель, Национальный университет пищевых технологий, кафедра маркетинга e-mail: vinyarl@i.ua
Data about the authors Svitlana Tkatchuk,
PhD in Economics, associate Professor, National University of Food Technologies, Department of Marketing
e-mail: vinyarl@i.ua Svitlana Stakhurska,
PhD in Economics, associate Professor, National University of Food Technologies, Department of Labor Economics and Management e-mail: vinyarl@i.ua Valeriy Stakhurskiy,
senior lecturer National University of Food Technologies, Department of Marketing e-mail: vinyarl@i.ua
УДК 338.246.025:622.323 http://doi.org/10.5281/zenodo.3606340
БОДЮК А.В.
Ресурсний аспект понять eK0H0Mi4H0i геологи
Предмет домдження - iнформацiйне вдображення геолопчних об'ект'в та процес'1в з ними як природних i економ'нних ресурс'в.
Метою написання CTairi е розробка окремих теоретичних положень, за якими економ'чна гео-лопя трактуеться як належна до ресурсних наук.
Методолопя проведения роботи - метод абстрактно-лог'нного анал'зу (при визначенн сис-теми понять i показниюв геолого-ресурсноi iнформацií); монографiчного анал'зу (при застосуван-н ресурсного п'1дходу), пор'1вняння та узагальнення (при формуванн висновюв i пропозицй).
Результат роботи. Проведенням дослджень геолопчно1' iнформацií, за лтературними джерела-ми, обгрунтовуються поняття геолого-ресурсно1' галуз'1, яку необхдно теоретично i практично розгля-дати як ресурсолог'нну, що в'1ддзеркалюе ресурсно-економ'чну сторону корисних копалин, 1х родовищ та нших геолопчних об'ект'в i процесв з ними. Тобто вона дослджуе геолого-економ'чн об'екти, уза-гальнено назван нами требни природного походження. Родовища корисних копалин розглядаються в якост виробничого ресурсного об'екта, джерела мйерально1 сировини (для подальшого Ii викорис-тання у виробництв'1 промислово1 продукцн). У процес дослдження геологи надр вивчаються геолого-економiчнi требни, тобто вдображен змстовно та у певних показниках, родовища корисних копалин як виробнич'1 об'екти, на предмет експлуатацн у подальшй господарськй та виробничй д^яльност з корисними копалинами; формуеться нформащя для визначення комплексу виробничих (технко-еко-ном'чних, економ'нних, фнансових та нших) показниш геолопчних п'щприемств (що зд1йснюють ви-вчення надр), прничих п'щприемств (що видобувають корисн'1 копалини), переробних п'щприемств (на-приклад, металургйних, вуглетранспортних, енергетичних), належних до об'ект'в народно1 власност'1.
Висновки - обгрунтовану нами прикладну наукову геолого-ресурсну галузь необхдно теоретично i практично розглядати як належну до ресурсолог'й, що поеднуе вивчення та геолог'нну о^нку i вддзеркалену економ'нну о^нку надро-ресурсних об'ект'в та процеав з ними, тобто природних за походженням i як економ'нних за користуванням об'ект'в. У процес вивчення надр до-сл'1джуються геолого-економ'нн'1 требни, тобто за ознаками: походження як природы об'екти; за користуванням як економiчнi об'екти (корисна копалина видобута може бути товаром, сировиною; родовище експлуатуеться як виробничий об'ект) i т.д.; вдображен змстовно або в певних показниках, родовища корисних копалин як виробнич '1 об'екти, на предмет експлуатацн у подальшй господарськй та виробнич'1й д'1яльност'1 з корисними копалинами.
Kлючовi слова: надра, ресурси, требни, економ'мна геолопя, надро-ресурсне господарство, показники.
БОДЮК А.В.
Ресурсный аспект понятий экономической геологии
Предмет исследования - информационное отображение геологических объектов и процессов с ними как природных и экономических ресурсов.
© БОДЮК A.B., 2019
Формування ринкових вщносин в Укра'|'ж №11 (222)/2019 1 19
Целью написания статьи является разработка отдельных теоретических положений, по которым экономическая геология трактуется как принадлежащая ресурсных наук.
Методология проведения работы - метод абстрактно-логического анализа (при определении системы понятий и показателей геолого-ресурсной информации); монографического анализа (при применении ресурсного подхода), сравнение и обобщение (при формировании выводов и предложений).
Результаты работы. Проведением исследований геологической информации, по литературным источникам, обосновываются понятия геолого-ресурсной отрасли, которую необходимо теоретически и практически рассматривать как ресурсологичную, что отражает ресурсно-экономическую сторону полезных ископаемых, их месторождений и других геологических объектов и процессов с ними. То есть она исследует геолого-экономические объекты, обобщенно называемые нами требнами природного происхождения. Месторождения полезных ископаемых рассматриваются в качестве производственного ресурсного объекта, источника минерального сырья (для дальнейшего его использования в производстве промышленной продукции). В процессе исследования геологии недр изучаются геолого-экономические требны, то есть отражены содержательно и в определенных показателях, месторождения полезных ископаемых как производственные объекты на предмет эксплуатации в дальнейшей хозяйственной и производственной деятельности; полезные ископаемые; формируется информация для определения комплекса производственных (технико-экономических, экономических, финансовых и других) показателей геологических предприятий (осуществляющих изучение недр), горных предприятий (добывающих полезные ископаемые), перерабатывающих предприятий (например, металлургических, углетранспортных, энергетических), принадлежащих к объектам народной собственности.
Выводы - обоснованную нами прикладную научную геолого-ресурсную отрасль необходимо теоретически и практически рассматривать как подлежащую к ресурсологии, сочетающей изучение и геологическую оценку и отражение экономической оценки недро-ресурсных объектов и процессов с ними, то есть природных по происхождению и как экономических в пользовании объектов.
В процессе изучения недр исследуются геолого-экономические требны, то есть по признакам: происхождение как природные объекты; за пользованием как экономические объекты (полезная ископаемая добытая может быть товаром, сырьем; месторождение эксплуатируется как производственный объект) и т.д.; отражены содержательно или в определенных показателях, месторождения полезных ископаемых как производственные объекты на предмет эксплуатации в дальнейшей хозяйственной и производственной деятельности с полезными ископаемыми.
Ключевые слова: недра, ресурсы, требны, экономическая геология, недро-ресурсное хозяйство, показатели.
BODYUK A.V.
Resource aspect of concepts of economic geology
The subject of the study is the informative mapping of geological features and processes with them as natural and economic resources.
The purpose of this article is to develop some theoretical propositions that treat economic geology as a resource science.
Methodology of work - the method of abstract-logical analysis (in determining the system of concepts and indicators of geological-resource information); monographic analysis (when using the resource approach), comparison and generalization (when forming conclusions and proposals).
Results of work. Conducting explorations of geological information, according to literary sources, substantiates the notion of the geological resource field, which should be considered theoretically and practically as a resource, reflecting the resource and economic side of minerals, their deposits and other geological objects and processes with them. That is, it explores geological and economic objects, generally called the ones we need of natural origin. Mineral deposits are considered as a production resource object, a source of mineral raw materials (for its further use in the production of industrial
products). Geological and economic needs are studied in the process of exploration of subsoil geology, that is, substantively and in some respects, mineral deposits as production objects, for exploitation in further economic and production activities with minerals; information is generated to determine the complex of production (technical, economic, economic, financial and other) indicators of geological enterprises (exploration), mining companies (mining), processing enterprises (eg, metallurgical, coal, energy) belonging to objects of national ownership.
Conclusions - Our applied scientific geological-resource branch should be considered theoretically and practically as due to resource science, which combines the study and geological assessment and the reflected economic evaluation of subsoil objects and processes with them, ie natural in origin and as economic origin objects. Geological and economic needs are explored in the process of exploration of the subsoil, ie on the basis of: origin as natural objects; by use as economic objects (minerals can be mined goods, raw materials; the field is used as a production object), etc.; reflected in content or in certain indicators, mineral deposits as production objects, for the purpose of exploitation in further economic and production activities with minerals.
Keywords: subsoil, resources, needed, economic geology, subsoil resource economy, indicators.
Постановка проблеми. Поняття еконо1^чно! геологи не отримало, на наш погляд. обгрунтова-ного однозначного визначення. Йому надають-ся рiзнi тлумачення, тому й iншi теоретичн поло-ження, що застосовуються профтьый л^ератур^ перюдичних виданнях, у не витримують критики, тому потребують подальших обгрунтувань.
Метою до^дження е розробка окремих те-оретичних положень, за якими економiчна гео-лопя трактуеться як належна до ресурсних наук.
Виклад основного матерiалу. Укра!на бу-дуе громадянське сусптьство Ыновафйного типу розвитку. Ми вважаемо, що необхщно доповни-ти: Укра!на будуе потребово-ресурсну економку. Осктьки держава мае створити со^ально-еко-номiчнi умови , щоб кожний громадянин кра!ни був забезпечений життевими ресурсами за його потребами. Найбтьша частина цих ресурсiв ви-готовляеться чи отримуеться з надр земл^ ко-рисних копалин, зокрема, руд (технка, енергiя), нафти, природного газу (пальне) та Ы.
Для подальших обгрунтувань перш за все роз-глянемо суть понять: ресурси i надра.
Загально визнано, що слово «ресурси» трактуеться як реч^ засоби, кошти, якi можна викорис-тати [5, с. 623]. Дане визначення лопчно допо-внити словами «за певними потребами», тобто маемо ви^в: «як можна використати за певними потребами», тобто висловлюеться певна кон-кретизацiя !х застосування.
За офщйним визначенням, надра - це «...час-тина земно! кори, що розташована пщ поверх-нею сушi та дном водоймищ i простягаеться до глибин, доступних для геолопчного вивчення
та освоения» [3, с. 171]. А «геолопчне вивчення надр - спе^альы роботи i дослiдження, спря-MOBaii на одержання Ыформаци' про надра з метою задоволення потреб сусптьства» [3, с. 159]. Але ж в землi знаходяться, крiм корисних копалин, ще й археолопчы об'екти, пiдземнi води, жи-вi оргaнiзми i т.д.
3 наведених визначень випливають лопчы ви-сновки:
1) геолопчне вивчення надр слщ розглядати як бтьш широке поняття, ыж трaдицiйно прийнятi геологорозвiдувaльнi роботи;
2) геолопчне вивчення надр належить до понять науково-виробничого змюту;
3) за офiцiйним визначенням вивчення надр зд^снюеться з метою задоволення потреб сусптьства, хоча ц потреби не назваы.
Тому дане визначення нами пропонуеться допо-внити словами «у надрових ресурсах» тобто задоволення потреб сусптьства у надрових ресурсах.
Тради^йно визнане геолопчне вивчення надр, за нашим баченням, слщ трактувати як вивчення геологи' надр (ВГН). Поняття геологи трактуеться як науки про речовинний склад Земл^ будову, ру-хи й юторш розвитку земно'' кори, утворення та розмщення корисних копалин, розвиток орга-ычного св^у [5, с. 156]. В надрах же ^м геологи вивчають археолопю (з метою вивчення ютори людства за мaтерiaльними залишками дiяль-ностi людей), бюлопчн ресурси, енергiю теплоти землi (геотермальну енергiю, гiдрогеотермaльнi ресурси) та Ы. Тaкi об'екти вивчення належать до землелоги як бiльш масштабно'' науки про Землю тобто, за нашим баченням, ïï:
• утворення, розвиток пщ впливом kocmîhhhx, надземельних та внутр0ньоземельних фaкторiв;
• зовнiшнiй та внутр0ый склад, ïi оболонки, сфери, зокрема, атмосферу, гщросферу;
• геофiзичнi поля;
• природний стан, Грунти, рельефи;
• рослинно-тваринний свiт;
• техносферу, еколопю, господарське вико-ристання надро-земельних, бiологiчних, енер-гетичних, клiмaтичних ресур^в як застосування людиною утворювальних або перетворювальних ресурсних продук^в.
Дaлi, ВГН, за принципом п-мiрностi, можна розглядати вузько як процеси, що поеднують чо-тири склaдовi:
а) об'ектну - природно-ресурсну (родовища корисних копалин та корисн копалини), з якими проходять процеси;
б) процесну - природно-ресурсну (поширен-ня природного газу, фонтанування нафти пщ пщ-земним тиском i т.д.);
в) трудову - трудо-ресурсну ^яльнють фaхiв-^в: працю в родовищах, з застосуванням певних зaсобiв, ïi оргаызацш, технiчне забезпечен-ня i т.д.);
г) функцiонaльну, що поеднуе склaдовi:
• виробничу (в родовищах бурЫня, розкопки на наявнють ресурсiв);
• нaуковi дослiдження, включаючи пiдготовку геологiчних звiтiв, знов-таки про ресурси.
За згаданим принципом п^рност ВГН слщ розглядати, зокрема, i як двуединий оргаызова-ний економо-ресурсний процес з природними об'ектами у природному середовищк
Причому природна складова повнiстю нале-жить до геологи'.
Eкономiчнa сторона процесiв ВГН вщображае природну, тобто реалп щодо родовищ корисних копалин, пiдпорядковaнa ix геологiчному ви-вченню, вiддзеркaлю8 лише геолопчний процес як природний, а ВГН - як науково-виробничий та його потреби у вивченн надрових ресур^в.
Для теоретичних обгрунтувань в ЕГ пропону-еться застосовувати поняття геолого-економiч-них требн, до яких належать таю об'екти: родовища корисних копалин, корисн копалини, породи, пщземы тепло, тиск, осктьки вони за природою належать до геолопчних, за господарським ви-користанням - до виробничих, використання оцЫюеться економiчними показниками.
Родовище корисних копалин, як ресурсне се-редовище, можна розглядати з рiзних сторiн, тобто як:
• природне середовище, що утворене в результат далеко минулих процесiв у земый корi (вивчае iсторичнa геолопя);
• що вмiщу6 природну речовину тобто корисн копалини в родовищi (вивчае мiнерaлогiя - роз-дт геологи, що вивчае мiнерaли, питання ix походження, квaлiфiкaцiï);
• природне середовище як виробничий об'ект, тобто середовище для НРВ i т.д.
Отже, природна речовина вилучаеться з надр i у подальшому використовуеться за потребами, тому корисн копалини, зрозумiло, також належать до понять ресурсних.
Природне середовище також можна розглядати як таке, що використовуеться за потребами (ге-ологорозвщки, видобування корисних копалин i т.д.), тому його можна оцЫювати i за його вимiрю-вальними показниками, тобто ресурсними.
Родовище корисних копалин нами пропонуеть-ся розглядати i як виробничий об'ект, вмютили-ще морального ресурсу. Сукупнють родовищ корисних копалин, ix користування i користу-вальниюв (коротко) можна об'еднати поняттям «геолого-ресурсна галузь (ГРГ)», як пропонуеть-ся ii називати.
В геолого-ресурснiй гaлузi формуеться iнфор-мaцiя для визначення комплексу виробничих (технiко-економiчних, економiчних, фiнaнсових та Ыших) покaзникiв:
• геологiчних пщприемств (що здiйснюють ВГН);
• прничих пiдприeмств (що розробляють родовища i видобувають корисы копалини);
• переробних пщприемств (наприклад, металур-пйних, вуглеводневотранспортних, енергетичних).
Змiстовнa сторона ГРГ вщображае родовища корисних копалин як ресурсы об'екти, що вико-ристовуються за потребами:
• виробничi об'екти (природного походження), використовуеться за потребами НРВ;
• виробничi об'екти, яю розмщеы в надрах, на-повнеы ресурсами, якi потрiбнi суспiльству;
• родовище як виробничий об'ект, в якому утво-рюеться виробниче середовище (кар'ер, сверд-ловина) i експлуатуеться за потребами;
• об'екти подальшого, за потребами. виробничо-го призначення (наприклад, видобування зaлiзноï руди як сировини для потреб виплавки стал^;
• природы об'екти для прац (зайнятост^ фахiв-цiв геолопчних пiдприeмств;
• природнi об'екти для потреб застосування пщ час розробки техычних засобiв (виробничо! тех-нки для геолопчно! галузi);
• природы об'екти для потреб дослщжень нау-ковцiв геолопчно! галузi i т.д.
Розглянемо змiстовну сторону ГРГ щодо рiзних геологiчних галузей. Так, геолопя корисних копалин вивчае типи родовищ, методи !х пошуку i розвiдки. Але ж типи родовищ можна розглядати змютовно як виробничi об'екти, характеризувати рiзними показниками, у тому чи^ економiчни-ми. Осктьки родовище, яке експлуатуеться, зна-ходиться в користуванн гiрничого пiдприeмства, е його виробничим об'ектом.
Показники, як застосовуються в економiчнiй геологи, пропонуеться називати геологiчними, економiко-геологiчними i економко-ресурсними показниками. Прикладами економко-геолопч-них показниюв е обсяги розвiданих i не розвщаних родовищ корисних копалин; економко-ресурс-них - балансовi запаси вугтля (тис. т), промис-ловi запаси вугтля (тис. т) та Ы.
Економко-ресурсы показники логiчно подти-ти на види:
• натуральн (вимiрюються в одиницях маси чи обсягу, тобто в кг, м3);
• вартюы (вимiрюються в грошових одиницях);
• трудовi (людино-години, людино-днi i т.п.).
Характеристики родовищ корисних копалин
надаеться у показниках, якими формуються й оцЫюються ресурснi i не ресурсы показники, вщ-несенi нами до геолопчних:
• простягання (лУя, азимут);
• потужнють (для плас^в, лiнз - товщина, для Ыших - геометричнi розмiри);
• кут i напрямок падiння пласта або рудного тта;
• характеристики навколишых порiд;
• кiлькiсть чисто! руди, яку можна витягнути з вщо-мого об'ему або маси дано! копалини (вмют руд) та к
За допомогою трудових показниюв оцЫюють трудовi ресурси, зайнятi ВГН, тобто чисельнють працiвникiв, витрати !х прац та iн. (штатна структура, людино-ды).
Показники також подiляються на ктькюы, якю-нi, абсолютнi i вiдноснi, за iншими ознаками.
Вiдповiдно до ознаки ступеня вивчення родо-вищам корисних копалин можна надавати таю геолого-економiчнi оцiнки:
- початково оцЫена дiлянка надр;
- попередньо оцЫене родовище корисних ко-палин;
- родовищ корисних копалин, пщготовлених до промислового освоення;
- родовищ корисних копалин, що перебувають в експлуатацпта Ы.
Прикладом вiдносного показника е наступний. У чорнiй i кольоровiй металургп та й в iнших галу-зях, пов'язаних з отриманням корисно! речовини iз сировини, використовуються коефМенти вилу-чення продукту (назвемо його ресурсом для по-дальшого корисного застосування) з вихщно! сировини (Кв). Вони розраховуються як вщношення ваги (обсягу) запланованого або фактично видо-бутого продукту (Вв) до ваги або об'ему цього продукту, що мютиться у вихщый сировин (Всир): Кв = (Вв : Всир ) 100%,
За ступенем геолопчно! вивченост ресурсного стану родовища подтяють на двi групи: розвiданi й попередньо розвщаы.
До розвiданих зараховують, наприклад, за вщ-повiдними показниками, запаси вугтля, його кть-кiсть та якють, гiдрогеологiчнi, гiрничо-геологiчнi та iншi умови залягання яких вивчен з повнотою, достатньою для розробки проек^в будiвництва гiрничодобувних i збагачувальних пiдприeмств.
Показники ресурЫв кам'яного вугiлля, що характеризуются певними рiвнями промислового значення, ступенями технiко-економiчного та геолопчного вивчення та оцiнення, розподiляють на класи. Вони iдентифiкуються за допомогою мiжнародного трипорядкового цифрового коду. У цьому кодi позначають: розрядом одиниць групи запаЫв (ресурсiв) за ступенем геолопчного вивчення; десяток - за ступенем !х технко-економiчного вивчення; сотен - за промисловим значенням ресурЫв.
До економко-ресурсних, наприклад, належать показники запасiв вугтля, його цн окремi кондицм. Так, до конкретних належать такi, ресурсне оцЫю-ванi показники кам'яного вугтля в родовищах, на-лежнi до економiчних: балансовi запаси вугiлля (тис. т); промисловi запаси вугiлля (тис. т), у тому числ^ по категорiях (А+В), (А+В+С1), (С2); розрахункова собг вартiсть 1 т рядового вуглля (грн); розрахункова цг на реалiзацií' 1 т рядового вугтля (грн) та к
Конди^ями для пщрахунку запасiв кам'яного вугiлля i горючих сланцiв додатково до наведених у «Положеннi про порядок розробки та обгрунту-
вання конди^й на мЫеральну сировину для пщра-хунку запаяв твердих корисних копалин у надрах» встановлюються тaкi показники, якi необхщно вiднести до геологiчних: «мiнiмaльнa потужнють плaстiв (горючих слaнцiв) у пластоперетищ що визначаеться як сума потужностей вугiльних па-чок, внутрiшньоплaстових породних прошарюв та вуглистоТ порiд, що залягають безпосередньо в покрiвлi або пiдошвi пласта, що неминуче за-лучаються до видобутку; мiнiмaльнa потужнють внутр0ньопластових породних прошaркiв, що в зонах розщеплення роздтяють пласт на об'екти самос^йноТ розробки; максимальна зольнють ву-гiлля по пластоперетину з урахуванням зaсмiчен-ня породами внутр0ньопластових, покривних та пiдошовних вуглистих прошарюв, та неминуче за-лучаються до видобутку; мУмальна довжина не порушеного вимкового стовпа; граничне стввщ-ношення потужностей розкривних порiд i корисно! копалини» [8, с. 24].
По цих показниках розраховуються економко-ресурсы, якщо вiдобрaжaють виробничi показники щодо обсяпв видобутку з шахт, окремi - ви-робничо-екологiчнi умови видобування вуплля i т. д. До того ж розвщка й освоення вугленос-них бaсейнiв i родовищ зд^снюються послщов-но окремими частинами (дтянками) iз запасами вуплля. Цим забезпечуеться робота, тобто ви-робнича дiяльнiсть, гiрничодобувних пiдприeмств в межах, обГрунтованих вивченими геолопчни-ми особливостями родовищ й технко-еконо-мiчними розрахунками ix експлуатацп. Крiм еко-номiко-ресурсних, нами видiляються фaкторнi показники (як ix пропонуеться називати), тобто показники, вщ яких залежать економiчнi. До таких належать, наприклад, калор^нють кам'яного вугiлля, зольнiсть видобутого вугiлля (%). Вiд них залежить цiнa кам'яного вугiлля як товару.
Висновки i пропозицм
Таким чином, геолого-ресурсну галузь необхщ-но теоретично i практично розглядати як ресур-солопчну, що поеднуе природну i ïï вiддзеркaлену економiчну сторону геолопчних об'ек^в та про-цесiв з ними. Тобто вона дослщжуе геолого-еко-номiчнi об'екти (требни) природного походження. Родовища корисних копалин розглядаються в якост виробничого ресурсного об'екта, джере-ла мЫерально1 сировини (для подальшого ïï вико-ристання у виробництвi промисловоУ продукцп).
У процес вивчення надр дослiджуються геолог-економiчнi требни, тобто вiдобрaженi змiстовно або в певних показниках, родовища корисних копалин як виробничi об'екти, на предмет експлуа-тацй у подальше господaрськiй та виробничiй дг яльностi з корисними копалинами. У процес ВГН формуеться iнформaцiя для визначення комплексу виробничих (технiко-економiчних, еконо-мiчних, фiнaнсових та Ыших) покaзникiв геоло-гiчних пiдприeмств (що здОнюють ВГН), гiрничих пiдприeмств (що видобувають корисн копалини), переробних пщприемств (наприклад, металурпй-них, вуглеводнево-транспортних, енергетичних). Змютовна сторона ВГН вiдобрaжae родовища корисних копалин як виробничi об'екти (природы речовини) для НРВ, для промислового ix освоення. Власы показники, як застосовуються в еконо-мiчнiй геологи, пропонуеться називати економко-ресурсними показниками.
Зaмiсть поняття «мiнерaльно-сировиннa база» пропонуемо застосовувати поняття: «надро-ре-сурсне господарство», у тому числi «мЫераль-но-ресурсне господарство». Оскiльки видобута корисна копалина, що належить до мiнерaльних речовин, може у подальшому слугуе певним ресурсом: використовуватися як вантаж (при до-стaвцi з кар'ера чи шахти до користувача), тому е ресурсом для господарськоУ дiяльностi транспортного суб'екта господарювання; товар якщо користувач корисно1 копалини купуе ïï у гiрничого пiдприeмствa чи продае ïï iншому суб'екту господарювання; сировина, якщо поступае у перероб-ку зразу пiсля видобування або пюля процесiв купiвлi-продaжу i транспортування.
Пщ поняттям «мiнерaльно-ресурсне господарство» необхщно розумiти сукупнiсть розвщаних родовищ i попередньо оцiнених в них запасв корисних копалин i супутых компонентiв, що можуть бути за потребами зaстосовaнi в галузях народного господарства за умови отримання економiч-ноТ вигоди на рiвнi, достатньому для провадження ефективного виробництва й, треба вiдмiтити, пщ-тримки й економiчноï безпеки держави.
Нами пропонуеться також видтяти тaкi сфе-ри дослiджень у сферi надрокористування: потреб у надро-земельних ресурсах (користуван-ня надрами потребуе одночасного користування земельними площами, водними та Ышими ресурсами); природа надро-земельних ресурсв; природний потенфал надро-земельних ресурсiв;
еконо1^чний потeнцiaл надро-земельних ресурсов; фicкaльний потeнцiaл надро-земельних ре-cypciB; фiнaнcовий потeнцiaл надро-земельних ресурЫв; cоцiaльний потeнцiaл нaдро-зeмeль-них ресур^в; гоcподaрcькe викориcтaння нaдро-земельних рecyрciв; полiтичнa знaчимicть вико-риcтaння потeнцiaлy влacних нaдро-зeмeльних рecyрciв; eкономiчнa ефективнють вивчення Ta викориcтaння потeнцiaлy влacних нaдро-зe-мельних рecyрciв; нayково-тeхнiчний прогрec y нaдрокориcтyвaннi; розробкa Ta впровaджeння iнновaцiйних проeктiв; пiдприeмництво y нaдро-кориcтyвaннi Ta iн. По cформовaнiй вивченням нaдр гeологiчнiй, eкологiчнiй, фicкaльнiй, еконо-мiчнiй iнформaцií цих cфeр можнa готyвaти но-вих фaхiвцiв для гaлyзi нaдрорecyрcного кори^ тyвaння (cпeцiaлicтiв - рecyрcникiв).
Список використаних джерел
1. Гyрeeв М.М. Гeолого-eкономiчнa оцiнкa зaлiзо-рyдноí бaзи Укрaíнcького щитa для прямого вщнов-лення зaлiзa : Диc... кaнд. нayк: 04.00.19. - 2008.
2. Федоришин Ю.1., Яковенко М.Б., Фeceнко О.В., Трicкa Н. Т. Глибиннa бyдовa зeмноí кори Укрaíнcько-го i^Ta як оcновa для прогнозно-мeтaлогeнiчних до-cлiджeнь // Збiрник нayкових прaць УкрДГР1. - К.: УкрДГР1, 2009. - № 1- 2. - С. 18 - 33.
3. Мaлюк Б.1., Бобров О.Б., Крacножон М.Д. ^дро-кориcтyвaння y крaíнaх бвропи i Америки: Довiдковe видaння. - К.: Гeогрaфiкa, 2003. - 197 c
4. Оcнови eкономiчноí геологи: Нaвч. поciб. для студ. геол. cпeц. вищ. зaкл. оcвiти / М.М. Коржнев, В.А. Ми-хaйлов, В.С. Мiщeнко тa Ы. - К.: «Логоо» 2006. - 223 c.: iл. - Бiблiогр.: С.218 - 222.
5. Сyчacний тлyмaчний cловник yкрaíнcькоí мови: 50 000 ^в/ 3a зaг. ред. д-рa фiлол. нayк, проф. В.В. Дyбiчинcького. - Х.: ВД «ШКОЛА», 2006. - 832 c.
6. Про виконaння комплек^о! прогрaми нayкових доcлiджeнь НАН Укрaíни «Мiнeрaльнi рecyрcи Укрaíни тa 1'х видобyвaння»: поcтaновa Президи Нaцiонaльноí aкaдeмií нayк Укрaíни вiд 30.03.2007 р. № 91.
7. Рecтрyктyризaцiя мiнeрaльно-cировинноí бaзи Укрaíни тa и iнформaцiйнe зaбeзпeчeння / С.О. До-вгий, В.М. Шecтопaлов, М.М. Коржнев тa iн. - К.: Ha-yковa дyмкa, 2007. - 347 c.
8. Рудько Г.1., Литвинюк С.Ф., Ловiнюков В.1. Геолого-eкономiчнa оцiнкa вyгiльних родовищ Укрaíни / МЫе-рaльнi рecyрcи Укрaíни. - 2012 - № 3. - С. 23 - 28.
9. Положення про порядок розробки тa обгрунту-вaння кондицм нa мiнeрaльнy cировинy для пiдрaхyнкy
зaпaciв твердих кориcних копaлин у нaдрaх, зaтвeрд. нaкaзом ДКЗ Укрaíни № 300 вiд 07.12.2005 р.
10. ^ф^^зоно^-псть iмпaктних cтрyктyр Укрaíни / Гол. рeдaктор I. Д. Бaгрiй. - Ки1в-Черывцк Бухрек, 2018. - 504 c.
11. Рудько Г.1., Озерко В.М., Шепель 1.В. Гeологiя i ге-олого-eкономiчнa оцЫ^ родовищ кaолiнy Укрaíни / зa ред. Г.1 Рyдькa. - Ю/лв-Черывцк Бухрек, 2015. - 336 c.
References
1. Ghunejev M.M. Gheologho-ekonomichna ocinka zaiizonudnoji bazy Uknajinsjkogho shhyta dlja pnjamogho vidnovlennja zaliza : Dys... kand. nauk: 04.00.19. - 2008.
2. Fedoryshyn Ju.I., Jakovenko M.B., Fesenko O.V., Triska N. T. Ghlybynna budova zemnoji kory Uknajinsjkogho shhyta jak osnova dlja proghnozno-metaloghenichnykh doslidzhenj // Zbirnyk naukovykh pracj UkrDGhRI. - K.: UkrDGhRI, 2009. - # 1- 2. - S. 18 - 33.
3. Maljuk B.I., Bobrov O.B., Krasnozhon M.D. Nadrokorystuvannja u krajinakh Jevropy i Ameryky: Dovidkove vydannja. - K.: Gheoghrafika, 2003. - 197 s
4. Osnovy ekonomichnoji gheologhiji: Navch. posib. dlja stud. gheol. spec. vyshh. zakl. osvity / M.M. Korzhnev, V.A. Mykhajlov, V.S. Mishhenko ta in. - K.: «Loghos», 2006. - 223 s.: il. - Biblioghr.: S.218 - 222.
5. Suchasnyj tlumachnyj slovnyk ukrajinsjkoji movy: 50 000 sliv/ Za zagh. red. d-ra filol. nauk, prof. V.V. Dubichynsjkogho. - Kh.: VD «ShKOLA», 2006. - 832 s.
6. Pro vykonannja kompleksnoji proghramy naukovykh doslidzhenj NAN Ukrajiny «Mineraljni resursy Ukrajiny ta jikh vydobuvannja»: postanova Prezydiji Nacionaljnoji akademiji nauk Ukrajiny vid 30.03.2007 r. # 91.
7. Restrukturyzacija mineraljno-syrovynnoji bazy Ukrajiny ta jiji informacijne zabezpechennja / S.O. Dovghyj, V.M. Shestopalov, M.M. Korzhnev ta in. - K.: Naukova dumka, 2007. - 347 s.
8. Rudjko Gh.I., Lytvynjuk S.F., Lovinjukov V.I. Gheologho-ekonomichna ocinka vughiljnykh rodovyshh Ukrajiny / Mineraljni resursy Ukrajiny. - 2012 - # 3. - S. 23 - 28.
9. Polozhennja pro porjadok rozrobky ta obgruntuvannja kondycij na mineraljnu syrovynu dlja pidrakhunku zapasiv tverdykh korysnykh kopalyn u nadrakh, zatverd. nakazom DKZ Ukrajiny # 300 vid 07.12.2005 r.
10. Naftoghazonosnistj impaktnykh struktur Ukrajiny / Ghol. redaktor I. D. Baghrij. - Kyjiv-Chernivci: Bukhrek, 2018. - 504 s.
11. Rudjko Gh.I., Ozerko V.M., Shepelj I.V. Gheologhija i gheologho-ekonomichna ocinka rodovyshh kaolinu Ukrajiny / za red. Gh.I Rudjka. - Kyjiv-Chernivci: Bukhrek, 2015. - 336 s.
Дан про автора Бодюк Адам Васильевич,
к.е.н., с.н.с., доцент КиТвського уыверситету управ-лiння та пщприемництва e-mail: g2030@ukr.net
Данные об авторе Бодюк Адам Васильевич,
к.э.н., с.н.с., доцент Киевского университета управления и предпринимательства e-mail: g2030@ukr.net
Data about the author Adam Bodyuk,
PhD in economics, senior scientist, Associate Professor University of Kiev Management and Entrepreneurship e-mail: g2030@ukr.net
