CC BY
22УДК 502.74:599.742 (477.63)
РЕСУРСИ ТА РЕПРОДУКЦ1Я ПОПУЛЯЦП Р1ЧКОВОГО БОБРА НА ДН1ПРОПЕТРОВЩ1Н1
Антонець Н. В.
Дтпровсько-Ортьський природний 3anoeíÓHUK, Дтпропетровськ, antonez_48@mail.ru
Дослвджено умови гснування ресурсу певно! аборигенно! популяци pÍ4KOBoro бобра у Днiпропетровськiй облает! Завдяки монiторингу (з 1991 р.) за станом бобра на територи област та зокрема, у Дншровсько-Оршьському заповiднику з'ясовано, що на Дт^ та його припливах гснуе певна, твденна iзольована маргшальна популяцiя рiчкового бобра, яка складаеться з 6-ти ввдокремлених поселень i3 загальною чисельшстю понад 100 особин. За час дослщження вiдбулось поступове повшьне збшьшення чисельностi цього виду. Для покращення стану ресурсiв популяци бобра на Дшпропетровщиш пропонуеться збшьшити площу гснуючого заповiдника i здiйснити прочищення заплавних проток, створити 2 бобрових заказники та проводити розселення бобрш.
Ключовi слова: рiчковий бобер, мониторинг, Дшпропетровська область.
ВСТУП
Як вщомо, «ресурсы природные (естественные) это природные объекты и явления, используемые, эксплуатировавшиеся или потенциально пригодные для использования в настоящем, прошлом и будущем для прямого и непрямого потребления, ... поддержания условий существования человечества и повышения качества его жизни» [24]. Р1чковий бобер (Castor fiber Linnaeus, 1758) виступае у даному раз1 як цшний зв1р ¡з гарним, красивим хутром, яке з давшх час1в використовувало людство. Стр1мке освоення природних ресуршв у ХХ столгтп, 1ндустр1ал1зац1я та надлишковий промисел цього хутряного зв1ра призвели майже до повного зникнення бобра у даному регюш, а спещальш дослщження стану середньодншровсько! популяци вперше проведеш лише у 70-х роках [13].
Метою дослщження було: 1) встановити мюця його поселень на р. Дншро i його припливах; 2) з'ясувати причини природного розселення бобр1в i виявити твденну межу ареалу виду на Дшпропетровщиш; 3) провести дослщження чисельносп р1чкового бобра i головних аспекта !! динамши.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Мон1торингов1 дослщження р1чкового бобра здшснювали в межах Дшпропетровсько! област та на територи Дншровсько-Оршьського заповщника, зокрема у шзньоосшнш, зимовий та весняний перюди, за методиками [14, 15, 17, 22]. Сутнють методик В.С. Пояркова (1953) i Дьякова Ю.В. (1975) полягае у виявленш поселення; тдрахунку „зр1заних» бобрами дерев, гшок i чагарниюв з урахуванням !хнього дiаметру i породи; встановленш кiлькостi жилих нiр (хаток) i битих стежин. Навеснi по „погризах» бобра встановлюють межi кожного окремого поселення, а восени - його центр.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
До XVII столггтя бобри мешкали у басейнах Bcix крупних pi40K, i звичайно, на Днiпрi з його припливами. У степовiй зош найпiвденнiшими виявились колони 6o6piB, що збереглись до кiнця XIX столотя у колишнiх Катеринославськiй та Полтавськш губернiях [21]. Мисливствознавець об'еднання „Дшпропетровськлю», В. С. Водяний спостерiгав бобрiв на Дншропетровщиш у заплавi Днiпра та на р. Домоткань на початку 70-х роюв та вважае, що вони мешкали тут завжди. Зоологи ДНУ та НД1 бюлогп не проводили спещальних дослiджень рiчкового бобра у Дшпровсько-Оршьському заповiднику до та шсля його створення (Лiтопис природи, 1992 т. I; II) i в межах областi (вперше отримали iнформацiю щодо бобрiв на Науковш Радi заповiдника у 1992 р.). У списках терюфауни Дншропетровсько! област рiчковий бобер був вiдсутнiй [15, 18, 19] i з'явився лише у 2006 р. [11]. За даними [10]: «речной бобр - аутакклиматизированный c 1992 г. ... отмечается только в Днепровско-Орельском заповеднике (пойменные дубравы) в связи с созданием каскада водохранилищ на Днепре и организацией заповедного режима в их верховъях» та [23]: «Речной бобр. включен в региональную Красную книгу степного Приднепровья .встречается в пределах Днепровско-Орельского заповедника со второй половины 90-х годов. Общая численность 2-3 пары.», що не вщповщае дшсност [6]. Для Середнього Придшпров'я рiчковий бобер е аборигенним видом [13]. У наступний час, бобер - рщюсний вид заплавних комплекав р. Дншро [1, 2, 3, 4] i його приток [5, 6, 7] на територп Дшпропетровсько! области За межами заповщника бобри мешкають у заплавi р. Домоткань (правобережна притока р. Дншро) поблизу с. Зарiччя Верхньодншровського району [5]. Тут живе двi им'1 бобрiв - близько 10 особин. Крiм того, поселення бобрiв були виявлеш на правобережжi р. Днiпро (Дивська заплава у затоках «Батарея» i «Вовче гирло» - Ленiнське люництво Днiпродзержинського лiсгоспу), де мешкае двi им'1 iз загальною чисельнiстю до 5 особин (юнуе з 2003 р.) та у лiвобережнiй заплавi Днiпра поблизу човново! станцп «Зозуля» Самарського району (юнуе з 2000 р.; у результат випадку браконьерства в 2007 р. чисельшсть ll впала з 15 до 5 особин), а також поблизу устя р. Оршь (старе русло) на лiвобережжi Дншродзержинського водосховища Петрикiвського району [26]. Обстеження останнього поселення показало, що тут мешкае декшька родин бобрiв (близько 30 особин). У 70-х роках XX столотя егер Шульпвського люництва Петрикiвського лiсгоспу, I.A. Полено, здшснив випуск 6 особин рiчкового бобра (4 самицi i 2 самцi) в урочище «Штанщ» на заплавну старицю р. Оршь iз р. Ворскла Полтавсько! обласп. На даний час бобри вiдмiчаються у двох мiсцях: в урочищi «Штанцi» (кв.кв. 24-28) та урочищi «Дорошева нива» (кв. 26). Поселення бобрiв розташоване на територи запланованш пiд створення Регiонального Природного парку «Оршьський». Це поселення бобрiв устшно iснуе з 1965 р. [13]. Крiм того, бобри виявленi у верхiв'ях Днiпродзержинського водосховища на островах правобережжя р. Днiпро, поблизу с. Орчик. Тут мешкае колотя з чисельшстю не менш 20 голiв (бобри живуть виключно в хатках). Абсолютна чисельшсть рiчкового бобра у заповщнику (лiвобережна заплава р. Дшпро) невисока [7; 27]. На протязi 1991-2009 рр. вона зростала з 5 до 30 особин, вщповщно (1991 - 5 ос.; 1992 - 5 ос.;
1993 - 4 ос.; 1994 - 4 ос.; 1995 - 5-6 ос.; 1996 - 13 ос.; 1997 - 12 ос.; 1998 - 9; 1999 -13 ос.; 2000 - 15 ос.; 2001 - 15 ос.; 2002 - 15; 2003 - 20 ос.; 2004 - 21 ос.; 2005 - 25 ос.; 2006 - 25 ос.; 2007 - 25 ос.; 2008 - 28 ос.; 2009 - 30 ос.). KpiM того, 2 доросл особини у 2000 р. розселились униз по течи Дшпра та ще 2 - були знайдеш померлими (у 1999 i 2000 рр.). Вид мешкае у 3araaBi Дшпра на старицях, ериках, протоках i островах русла рши завдяки наявност люових штразональних бютошв в степовш зош Украши [8]. У 2000 р. пара бобрiв розселилась i3 заповедника, спустившись униз за течда Дншра на ведсташ близько 30 км та створила нове поселення в лiвобережнiй заплавi напроти о. Шевський, поблизу човново1 станци «Зозуля». Це найшвденшша в област точка розповсюдження рiчкового бобра на р. Дшпро на сьогодш [7]. У даному разi заповедник виконуе роль ядра зi збереження i вiдновлення ресурсу раритетного виду [8]. На сьогодш бобер - звичайний для заповедника вид, чисельшсть котрого поступово зростае, як i взагат на Укра1ш та занесений у списки Бернсько1 конвенци (III). Рашше [7] нами було запропоновано здшснити низку випусюв рiчкового бобра (25 особин) у заплаву заповедника та його околиць, але з часом виявилось, що у цьому немае нiякоï потреби. Бобри самостшно вiдновили свое поголiв'я та розселились. Однак повiльний темп зростання мiкропопуляцiï рiчкового бобра сведчить про деякi перешкоди в цьому питанш: 1) у промислово-розвинутому регюш бракуе мiсць та кормiв для подальшого збiльшення ресурсу важливого хутряного звiра; 2) у басейнi р. Дшпро поширено браконьерство на рибу, через що до сiток iнодi потрапляють i бобри, та власне зафшсоваш випадки браконьерства саме на бобрiв, з пiдводноï рушницi.
Як ведомо, основу цiлорiчного харчування бобрiв складають макрофiти, що сприяе мелюраци зарослих мiлководь [12, 15, 18, 21 та ш.]. З деревинних i чагарникових порiд [7] у харчуванш в заповiднику (як i всюди на Днiпрi) бобри веддають перевагу вербi [13]. Крiм того, вони споживають тополю бiлу, осоюр, берест та iнодi дуб. Видовий склад „зрiзаних» бобрами дерев у 2001 р. розподшявся так: верба бша - 40%; тополя бша - 36%; осокiр - 8%; в'яз - 8%; дуб - 8%. Цшаво, що дуб (тверда порода) увшшов в 2001 р. до складу деревинних кормiв рiчкового бобра у заповеднику вперше за роки спостережень. Звiрi вiддають перевагу деревам i чагарникам до 6 см завтовшки, як i в шших мюцях на Днiпрi [13]. В середньому за рш бобри заповедника «зрiзують» 5 дерев (верби бшо1', тополi бiлоï, осокора та ш.) з d=25-50 см та 57 шт. жердняку цих поред. Верба бша характеризуеться меншою стшюстю до тривалого впливу дiяльностi, що гризе та будiвельноï дiяльностi бобрiв. Крiм того, вiдбуваеться витискання з прибережно1' зони середньо1' течiï Дншра чагарникових евтрофних верб штродуцентом, аморфою (Amorpha fruticosa), яка практично не використовуеться бобрами. Запашв корму майже не бувае у тих випадках, коли звiрi живуть на водоймах, дуже зарослих водяною рослиншстю -рогозою, бшим лататтям, жовтими глечиками, рдесником та ш. Внаслiдок цього по берегах краще зберiгаються деревинш та чагарниковi рослини, якi е улюбленими кормами бобрiв [12, 18, 21 та нашi особистi спостереження]. У заповеднику та прилеглих люгоспах популяцiï тополi бiлоï, осокора i верби бшо1' в основному представлеш стиглими та перестiйними насадженнями. У найближчий перспективi значна частина з них випаде iз складу угруповання без втручання бобрiв, внаслiдок природного ведпаду за вiком.
Дншровсью бобровi популяци пов'язаш мiж собою панмiктичними коридорами i мають загальне походження [25], що дае пiдстави до рештродукци та вiдновлення твденно1 популяци. Маргшальну популяцiю рiчкового бобра днiпровського басейну Дншропетровсько1 обл. слiд розглядати як iзольовану, малочисельну, розташовану у швденнш частинi видового ареалу. Особливiстю Дшпровсько-Орiльського заповiдника е одвiчне порушення гiдрологiчного режиму заплавного комплексу через зарегульованють стоку р. Днiпро греблями Запорiзькоl (з 1932 р.) i Дшпродзержинськох ГЕС (з 1964 р.). На водоймах мають мюце, як добовi та тижневi, так i сезоннi коливання води [7]. Загальна емнiсть бобрових угiдь заповiдника дорiвнюе 80-100 особин. Тип угiдь - заплавш озера та стiчнi заболочеш дiлянки, тобто найбiльш продуктивнi бобровi угiддя [3]. Бобри мешкають тут виключно у норах. Характерним е високий вщсоток поодиноких особин у популяци - до 60%, що пов'язано на наш погляд iз браконьерством i розселенням молодняку та повшьний стан вщновлення популяци через порушений гiдрологiчний режим заплави (тому звiрi майже не будують гребл^. Плодючiсть тварин iз заповiдника суттево не вiдрiзняеться вiд бобрiв шших популяцiй та складае 2,5. Часпше зустрiчаються виводки з 3-х бобренят (32,3%), декшька рiдше - з 2-х (27,4%). За багаторiчними даними середньорiчний прирiст чисельностi складае всього 16,6%, тобто нижче нiж у твшчшй частинi середнього Приднiпров'я [13] -19,8%. Низький репродуктивний потенщал популяци добре вщдзеркалюе i И вшова структура.
Загострення загальних проблем охорони навколишнього середовища, що пов'язане з наслщками великомасштабних гiдробудiвельних робiт, вимагае бшьш поширеного використання природних механiзмiв поновлення дестабшзованих природних комплексiв та е едино припустимим в умовах заповщних територш. У цьому зв'язку бачиться щкавою роль рiчкового бобра, як едифшатору у розвитку водних та узбережних флоро-фаушстичних комплексiв [15, 18, 21]. Як вщомо, едифiкатор [24] - це вид що мае виршальне значення у створенш середи бюгеоценозу, збереженнi екосистеми, втрата якого призводить до змши екосистеми.
З метою вщновлення, стабшзаци i вщродження ресурсу рiчкового бобра на швдш ареалу та використання середоутворюючо! дiяльностi цього виду, як природного мехашзму поновлення дестабiлiзованих природних комплексiв запропоновано [4, 7] збiльшити площу заповщника (приеднати 67 га лiвобережиоl заплави Дшпродзержинського лiсгоспу, понад 2000 га иравобережио! заплави Ленiнського лiсництва Дшпропетровського лiсгоспу (Дilвська заплава) та провести прочищення заплавних проток у кв. 5 дш. 15; кв. 51 дш. 15; кв. 59 дш. 10 та кв. 60 дш. 3, в результатi яко! буде полшшена проточнiсть у першу чергу водойм центральное' заплави i системи р. Протовчи; знизиться вщсоток заболочування; сповшьниться процес старiння i деградацп заплавних водойм заповiдника. Також, необидно створити два бобрових заказники: 1) у лiвобережнiй заплавi Днiира (на площi 250 га) поблизу човново1 станц^ «Зозуля» напроти острова Шевський, в 30 км нижче по течи вщ територ^ заповiдника (Самарський р-н м. Дшпропетровська., озеро iм. В.1. Ленiна); 2) комплексний заказник, «Домоткань» у заплавi р. Домоткань (правобережна притока р. Дншро) поблизу с. Зарiччя
Верхньодшпровського району [5] на дшянщ люо-лучно1' заплави вщ устя до с. Aкимiвкa iз загальною площею близько 2GG га.
ВИСНОВКИ
У Дшпропетровськш облaстi на р. Дншро i його припливах юнуе швденна мaргiнaльнa попyляцiя рiчкового бобра, котра складаеться з 6-ти вщокремлених поселень iз загальною чисельнiстю близько 1GG особин: три поселення - вище греблi Дншродзержинсько1' ГЕС у басейш Днiпродзержинського водосховища (острова на правобережж Днiпрa поблизу с. Орчик, заплавш комплекси р. Домоткань i заплавш водойми нижньо1' течiï р. Оршь) та ще три - нижче греблi в aквaторiï Зaпорiзького водосховища (зaплaвнi комплекси зaповiдникa з островами, Дивська заплава на правому березi Днiпрa i лiвобережнa заплава р. Дншро, поблизу човново1' станци «Зозуля»). Заповщник виконуе роль ядра зi збереження i вiдновлення ресурсу раритетних видiв ссaвцiв, у тому рaзi - пiвденноï попyляцiï бобра. Для подальшого росту попyляцiï рiчкового бобра на Днiпропетровщинi треба збшьшити площу iснyючого зaповiдникa, зробити прочищення заплавних проток, проводити розселення бобрiв в iншi регiони за рахунок живовщлову звiрiв та створити 2 бобрових заказники. У результат вщновлення попyляцiï рiчкового бобра на швдш ареалу можлива оптимiзaцiя гiдрологiчного та пдробюлопчного режимiв всього заплавного комплексу внаслщок вiдносноï стaбiлiзaцiï рiвня води та нейтратзаци процесiв заболочування, викликаних функцюнуванням Зaпорiзького та Днiпродзержинського водосховищ.
Список л^ератури
1. Aитоиец Н.В. Динамика популяций микромаммалий и полуводных млекопитающих (Rodentia, Insectívora) Диепровско-Орельского заповедника. / Н.В. Aитоиец // Вестн. зоол. - 1998. - Т 32, № 4. - С. 1G9-114.
2. Aитоиец Н.В. Восстановление биоразнообразия пойменных природных комплексов Днепровско-Орельского заповедника. / Н. В. Aитоиец // Ювшейна конф. Роль охоронювальних природних територш у збереженш бiорiзиомaиiття. - Катв: Фггосоцюцешр, 1998а. - С. 265-266.
3. AnTO^UE Н.В. Стан збереження терюфауни Дтпровсько-Оршьського заповедника. - Нaцiоиaльиi природн парки: проблеми становлення i розвитку. / Н.В. AnTO^n^ // Ювiлейиa конф. Нацюнальш природн парки: проблеми становлення i розвитку. - Яремче: Надтрнян. друкарня, 2GGG. - С. 12-16.
4. AnTO^n^ Н.В. Бобри Дтпровсько-Оршьського природного запов1дника. / Н.В. Anra^n^ // Всеyкрaïиськa конф. Зоолог1чн1 дослщження в Укра1н1 на меж! тисячолггь. - Кривий Рiг: Г.В.Г., 2GG1. - С. 156-159.
5. Aитоиец Н.В., Водяной В.С. О создании заказника на р. Домоткань. / Н.В. Anro^^ Водяной В.С. // Бюлл. Самарская Лука. - Самара, 1999. Т. 9/1G. - С. 19G-191.
6. Aитоиец Н.В. Речной бобр, Castor fiber L. на Днепропетровщине. / Н.В. Aитоиец // VII съезд териол. о-ва. Териофауна России и сопредельных территорий. - М.: ВТО, 2GG3. - С. 2G.
7. Anra^n^ Н.В., Водяний В.С. Бобри Дтпровсько-Оршьського заповедника та його околиць. / Н.В. Aитоиець, Водяний В.С. // Еколопя i рацюнальне природокористування. - Суми: СумДПУ, 2GG6. - С. 189-197.
8. Aитоиець Н. Рaритетиi види ссавщв Дн!провсько-Ор1льського природного запов1дника. / Н. Anre^^ // Раритетна тер1офауна та ïï охорона. Прац1 терiологiчиоï школи. - Луганськ, 2GG8. Вип. 9. - С. 76-79.
9. Антонец Н.В. Современное состояние популяции речного бобра в Днепропетровской области. / Н.В. Антонец // Бк^зномашгтя та роль тварин в екосистемах. - Дшпропетровськ: ДНУ, 2009. -С. 316-317.
10. Булахов В.Л. Современное состояние териофауны степного Приднепровья. / [В.Л. Булахов, А.А. Губкин, А.А. Рева] Состояние териофауны в России и ближнем зарубежье. - М: Россельхозакадемия, 1996. - С. 65-69.
11. Булахов В. Л., Пахомов O.G. Бюлопчне рiзноманiття Украши. Дшпропетровська область. Ссавщ (Mammalia). / В. Л. Булахов, O.G. Пахомов // - Днепропетровск: ДГУ,2006. - 355 с.
12. Волох А.М., Самарский С. Л. Особенности осенне-зимнего питания речных бобров в прибрежных районах и на островах Кременчугского водохранилища. / А.М. Волох, С.Л. Самарский // Вестн. зоол, 1977, Т. 5. - С. 18-23.
13. Волох А.М Речной бобр среднего приднепровья и перспективы его хозяйственного использования. / А.М. Волох // Автореф...дис. канд. биол. наук. - К., Ин-т. зоол. АН УССР, 1979. - 17 с.
14. Временная инструкция по учету численности речного бобра. / М.И. Бородина // - М., 1959. - 20 с.
15. Дьяков Ю.В. Бобры европейской части Советского Союза. / Ю.В. Дьяков // - Смоленск: Московск. рабоч., 1975. - 481 с.
16. Зоогеографические особенности фауны Украины. / [В.Л. Булахов, О.М. Мясоедова, А.А. Губкин и др. ] - Днепропетровск: ДГУ,1990. - 72 с.
17. Кудряшов В.С. Опыт весеннего учета бобров. / В.С. Кудряшов // Учеты охотничьих зверей и птиц. - М.: Колос, 1969. - С. 59-60.
18. Легейда И.С. Средообразующая деятельность бобров и охрана прибрежных биогноценозов Украины. / И.С. Легенда // Автореф.дис. канд. биол. наук. - М.: ИЭМGЖ, 1992. - 15 с.
19. Методические указания к изучению темы «Редкие и исчезающие позвоночные Приднепровья». / [Булахов В. Л., Губкин А.А., Мясоедова О.М. и др.] - Днепропетровск: ДГУ, 1983. - 88 с.
20. Методические указания. «Фауна позвоночных Днепропетровщины». / [Булахов В.Л., Губкин А.А., Мясоедова О.М. и др.] - Днепропетровск: ДГУ, 1984. - 68 с.
21. Панов Г.М. Бобры. / Г.М. Панов // - К.: Урожай, 1990. - 174 с.
22. Поярков В. С. Количественный учет речных бобров. / В. С. Поярков // Труды Воронежского гос. запов., вып. 4. - Воронеж: ВГУ, 1953. - С. 51-76.
23. Рева А.А. Редкие и исчезающие грызуны промышленно-степного Приднепровья и их охрана. / А.А. Рева // Междунар. науч.-практ. конф. „Биосфера и человек». - Майкоп: АГУ, 2001. -С. 210-212.
24. Реймерс Н.Ф. Популярный биологический словарь. / Н.Ф. Реймерс // М.: АН СССР, 1991. - 540 с.
25. Ромашов В.А. Результаты зоогеографических исследований гельминтофауны речных бобров СССР / В.А. Ромашов // Труды Воронежского запов. - Воронеж: Центрально-Черноземное книжное. изд-во, 1969. - С. 178-213.
26. Чегорка П.Г., Манюк В.В., Дем'янов В.В., Барсов О.В., Кочет В. I., Домрачев В. I. До проекту створення Оршьського национального природного парку (еколопчш чинники). / [Чегорка П.Г., Манюк В.В., Дем'янов В.В. и др.] Матер. конф. «Нацюнальш природш парки: проблеми становлення i розвитку». - Яремче: Надшрнянська друкарня, 2000. - С. 351-357.
27. Antonets N.V. The populations of beaver (Castor fiber L.) in Dnepropetrovsk region (Ukraine). / N.V. Antonets // - 5 th International Beaver Symposium, Dubianguai, 2009. - Kaunas: 2009. - Р. 18.
Антонец Н. В. Ресурсы и репродукция популяции речного бобра на Днепропетровщине //
Экосистемы, их оптимизация и охрана. Симферополь: ТНУ, 2010. Вып. 2. С. 118-124.
Исследованы условия существования ресурса аборигенной популяции речного бобра в Днепропетровской области. Благодаря мониторингу (с 1991 г.) за состоянием бобра на территории области и соответственно, в Днепровско-Орельском заповеднике установлено, что на Днепре и его притоках существует некая, южная изолированная маргинальная популяция речного бобра, которая состоит из 6-ти обособленных поселений с общей численностью около 100 особей. За время исследований произошло постепенное увеличение численности этого вида. Для улучшения состояния ресурса речного бобра на Днепропетровщине предлагается увеличить площадь заповедника и осуществить прочистку его пойменных проток, провести расселение бобров и создать 2 заказника. Ключевые слова: речной бобер, мониторинг, Днепропетровская область.
Antonets N. V. Resources of the beaver populations and its reproduction in Dnipropetrovsk Region // Optimization and Protection of Ecosystems. Simferopol: TNU, 2010. Iss. 2. P. 118-124.
In this article was studied conditions existence resource aboriginal beaver populations in Dnipropetrovsk Region. From monitoring (at the 1991) the beaver populations in Dnipropetrovsk Region and Dnipro-Orel's Natural Reserve was determined, that in Dnipro river and its tributaries inhabit southern marginal population of river beaver, which consist from 6 isolated colonies with common number by 100 individuals. Be the result happen gradually increase number this species. For improve of condition resource the beaver populations in Dnipropetrovsk Region was preposition increase area Natural Reserve, make clean flood lands arm, carry out settle beavers and organize 2 flood lands beaver preserve.
Key words: river beaver, monitoring, Dnipropetrovsk Region.
Поступила в редакцию 29.10.2010 г.
