CC BY
35
Вкник Днтропетровського ушверситету. Бiолоriя. Еколопя. - 2011. - Вип. 19, т. 2. - С. 76-85. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology. Ecology. - 2011. - Vol. 19, N 2. - P. 76-85.
УДК 597.08:282.477.63
В. М. Кочег, О. О. Христов, Ю. А. Марченкова, Д. Л. Бондарев
Днтропетровський нацюнальний утверситет M. Олеся Гончара
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ ОГЛЯД ФОРМУВАННЯ ГХТЮКОМПЛЕКСУ р. ОР1ЛЬ
Простежено динамжу стану 1хтюфауни р. Оршь в умовах посилення трансформацiйних про-цесiв, пов'язаних i3 масштабним Г1дробуд1вництвом i формуванням стоку. Установлено сучаст базо-Bi показники iхтiокомплексу ржи. Виявлено змiни видового складу та числових показникiв угрупо-вань риб за весь перюд iхтiологiчних досл1джень (1948-2010 рр.). Визначено основш напрями зм1н складу ктюфауни та наслвдки введення природоохоронного статусу на акватори р1ки. Запропонова-но заходи з пщвищення усталеностi !хтюценозу р. Ор1ль - унжального природного об'екта степового Придтпров'я.
В. Н. Кочег, О. А. Христов, Ю. А. Марченкова, Д. Л. Бондарев
Днепропетровский национальный университет им. Олеся Гончара
РЕТРОСПЕКТИВНЫЙ ОБЗОР ФОРМИРОВАНИЯ ИХТИОКОМПЛЕКСА р. ОРЕЛЬ
Прослежена динамика состояния ихтиофауны р. Орель в условиях усиления трансформационных процессов, связанных с масштабным гидростроительством и формированием стока. Установлены современные базовые показатели ихтиокомплекса реки. Выявлены изменения видового состава и численных показателей сообществ рыб за весь период ихтиологических исследований (19482010 гг.). Установлены основные направления изменения состава ихтиофауны и последствия введения природоохранного статуса на акватории реки. Предложены мероприятия по повышению устойчивости ихтиоценоза р. Орель - уникального природного объекта степного Приднепровья.
V. N. КосИе^ О. А. Khristov, J. А. Mor^n^v^ D. L. Вопёап^
Oles' Honchar Dnipropetrovsk National University
RETROSPECTIVE REVIEW OF THE ICHTHYOCOMPLEX FORMATION IN THE OREL RIVER
Dynamics of the ichthyofauna in the Orel River under the intensification of transformational processes connected with the large-scaled hydro construction and reformation of the river's flow. Modern basic indices of the river's ichthyocomplex are ascertained. Changes in species composition and numbers of fish communities are disclosed for the total period of ichthyologic investigations (1948-2010). Main directions of the ichthyofauna changes and consequences of the introduction of nature protection status of the water area are ascertained. Measures on increasing the ichthyofauna sustainability of the Orel River, as a unique nature object of the central Dnieper region, are proposed.
Вступ
Серед найуразливших складових екосистеми степового Придтпров'я особливе мюце посщають мат р1чки. Як первинш ланки ц водотоки формують загальну
© В. М. Кочет, О. О. Христов, Ю. А. Марченкова, Д. Л. Бондарев, 2011 76
гiдрографiчну мережу ^ вiдповiдно, рiвень бiорiзномаmття флори та фауни, у тому чи^ - сумiжних територiй. Загальноеколопчний стан рiчок вирiшально впливае на усталешсть усiх бiотичних компонентiв природних екосистем регiону.
У недалекому минулому (перша половина ХХ столiття) в межах Дшпропетров-сько! областi рееструвалося понад 700 малих i середшх рiчок. Малою рiчкою вважаеться будь-який водотiк, незалежно вiд стану безперервного водного наповнення, довжиною понад 6 км. Середш рiчки мають дожину понад 100 км. У даний час у довщкових матерiалах згадуються тiльки 146 рiчок [1]. Низка абютичних i бiотичних факторiв призвела до деградацл бiльшостi малих рiчок i напруженого iснування середнiх рiчок Дтпропетровсько! областi у наш час. Серед цих факторiв найпотужнiшi таю: а) глобальне забруднення вiдходами промислового, комунально-побутового та сiльськогосподарського виробництва; б) суттева змiна гiдрологiчного режиму, ство-рення та функцiонування у заплавi каналу Днiпро - Донбас; в) штенсивна трансфор-мацiя та освоення прибережно! зони (у тому чист прибережно! захисно! смуги) пiд рекреащйну та приватну забудову в остант два десятилiття; г) недотримання прибережно! захисно! смуги та водоохоронно! зони на значних дiлянках русла.
Природно, що вища ланка гiдробiоценозiв рiчок (риби) випробовуе на собi весь комплекс указаних негативних чинниюв. Значт дiлянки рiчок втратили функцiональне значення як резервати цiнних в еколопчному та промисловому вiдношеннi представникiв iхтiофауни, погiршилися умови iснування аборигенних вцщв риб практично на вах стадiях життевого циклу. Тому встановлення закономiрностей форму -вання iхтiофауни указаних рiчок, яю донинi зберегли бшьшють первинних ознак типо-вих степових водотокiв, е вкрай актуальним. Актуальшсть проведення дослiджень стану iхтiокомплексiв полягае у тому, що визначення вказаних закономiрностей дае змогу у подальшому розробити комплекс заходiв зi збереження унiкальних ландшафтiв регiону в цшому.
Найунiкальнiша рiчка в межах степового Приднiпров'я - Орiль. У силу вщносно! вiддаленостi вiд промислових пiдприемств i незначного (порiвняно з шшими рiчками) господарського освоення ця рiчка е найменш забрудненою i трансформованою серед водотоюв Днiпропетровсько! область Разом iз тим, на початку 1960 роив гирлова час-тина р. Оршь зазнала суттево! трансформаций !! нижня течiя була штучно вщведена по руслу р. Протовч у Дшпровське водосховище у зв'язку з будiвництвом греблi Днiпродзержинсько! ГЕС i створенням Днiпродзержинського водосховища. Будiв-ництво каналу Днiпро - Донбас у 1970-т роки у заплавi р. Орiль також мало значний вплив на бiотичнi компоненти рiчки (у тому числi на iхтiофауну).
Дослiдження iхтiофауни р. Орiль дае змогу визначити реакцi! риб на пдротехшч-ну трансформацию русла на фот незначного впливу iнших антропогенних чинникiв.
У контекстi вищенаведеного об'ектом дослiдження обрано iхтiокомплекс р. Оршь (Дшпропетровська область), динамiку його розвитку з моменту перших де-тальних дослiджень [1-4; 19] по тепершнш час.
Матерiал i методи дослщжень
Матерiал, покладений в основу анашзу сучасного стану iхтiофауни р. Оршь, зь браний протягом 1979-2010 рр. на акваторiях нижньо! та середньо! дiлянок рiки у складi комплексно! експедицп НД1 бiологi!. Вiдбiр iхтiологiчних проб проводили за стандартними методиками iхтiологiчних дослiджень, якi використовуються при вивченш кiлькiсного та якiсного складу угруповань риб [13; 14]. У процеш аналiзу проб, визначення видового складу та в^ риб використовували посiбник Н. I. Чугунно-
во! [20], визначник О. П. Маркевича [12]. Для ретроспективного аналiзу використано 6araTopÍ4HÍ матерiали банку даних НД1 бюлогп ДНУ [1-11; 19].
В^^р проб риб проводили у рiзних бiотопaх берегових зон. Облови проводили дрiбновiчковою мальковою волокушею довжиною 15 м, висотою 2 м, розмiр вiчкa в крилах 7,5 мм, у кулi - 3 мм. Глибина вiдбору - до 1,7 м. Разовий в^^р проби вщповь дав площi 50-100 м2. За перюд дослiджень вiдiбрaно понад 300 комплексних iхтiоло-гiчних проб. 1хтюфауна пелaгiчних, бiльш глибоководних aквaторiй дослщжувалася Í3 застосуванням стандартного набору ставних знарядь лову: сiткaми з кроком вiчкa вщ 32 мм до 100 мм, довжиною 35 м кожна у кшькосп 12 знарядь на добу. За дослщ-жуваний перiод проaнaлiзовaно 350 сiтко-дiб.
Результати та ix обговорення
В юторичному контекст першi свiдчення про iхтiофaуну р. Орiль надае вшсько-вий iнженер Боплан, будiвник фортецi Кодак (XVII сторiччя). Пiд час складання опису р. Днiпро з вшськовочнженерно! точки зору цей автор зазначив, що р. Орiль - найбагат-ша рибним населенням. За одне тонення промисловим неводом тут вилучали понад 1 т риби [7]. Наступи свiдчення про iхтiофaуну р. Оршь отримaнi у 1858 р. К. Ф. Кес-слером [8]. Цей автор уперше вiдзнaчив вщмшнють рiзних дiлянок рiки за видовим складом риб i термiнaми початку та юнця нересту. У XX сторiччi першi дослiдження iхтiофaуни р. Оршь проведет у 1915 р. М. О. Рклицьким [18], який уперше вказав орiентовну кiлькiсть вцщв у рiчцi (понад 40) i зазначав, що «червона риба» (представ-ники лососевих i осетрових) у р. Оршь на нерест не заходить тому, що li мграцшш шляхи перекрип греблями млинiв i натвгреблями.
Першi нaуковi дослiдження iхтiофaуни р. Орiль проведенi у 1938 р. експедищею НД1 гщробюлогп Дшпропетровського державного унiверситету. Але мaтерiaли цих дослiджень не збереглися. У повоенний перiод iхтiофaуну р. Орiль дослщжували Й. I. Короткий (1948) [10] i Л. Д. Беляев (1950-1953) [1-3]. Л. Д. Беляев до встановле-них Й. I. Коротким 24 вцщв риб для нижиьо! течи р. Оршь додав ще 8 вцщв: синець звичайний (Abramis ballerus L., 1758), бiлоглaзкa звичайна, клепець (Abramis sapa Pall., 1814), короп, сазан европейський (Cyprinus carpió L., 1758), морська голка пухлощока (Syngnathus abaster nigrolineatus Eich., 1831), судак звичайний (Stizostedion lucioperca L., 1758), йорж звичайний (Gymnocephalus cernuus L., 1758), йорж носар (G. acerinus Gueld., 1774), бичок головач (Neogobius kessleri Gunt., 1861) (табл.).
Таблиця
Видовий склад фауни круглоротих i риб р. Орiль
Перюди дослвджень, роки
№ Назва виду 1948- 1971- 1979- 1991- 2001-
1953 1974 1990 2000 2010
1 2 3 4 5 6 7
Клас CYCLOSTOMATA - КРУГЛОРОП
1 Многа украшська (Eudontomyzon mariae Berg, 1931) - - - - +*
Клас OSTEICHTHYES - КТСТКОВ! РИБИ
1 Тюлька чорноморсько-азовська (Clupeonella cultriventris Nord., 1840) - - + +++ +++
2 Щука (Esox lucius L., 1758) ++ ++ ++ ++ +++
3 Плтка звичайна (Rutilus rutilus L., 1758) +++ ++ +++ ++ ++
4 Ялець звичайний (Leuciscus leuciscus L., 1758) ++ + +* +* -
5 Головень (L. cephalus L., 1758) ++ + + +* ++
6 Бобирець дн1провський (L. borysthenicus Kessl., 1859) - - ++ + ++
1 2 3 4 5 6 7
7 В'язь звичайний (L. idus L., 1758) +++ ++ + + +*
8 Краснотрка (Scardinius erythrophthalmus L., 1758) +++ +++ +++ +++ +++
9 Амур бший (Ctenopharyngodon idella Valen., 1844) - - + + +
10 Бтизна (Aspius aspius L., 1758) + - +* +* +
11 Вшсянка (верхшка) (Leucaspius delineatus Heck., 1843) +++ +++ ++ ++ +
12 Лин озерний (Tinca tinca L., 1758) ++ ++ + + ++
13 Пщуст звичайний (Chondrostoma nasus nasus L., 1758) +* - + + -
14 Чебачок амурский (Pseudorasbora parva Temm. & Shleg., 1846) - - - ++ +++
15 Пчкур звичайний (Gobio gobio L., 1758) +++ ++ + + +
16 Верховодка (Alburnus alburnus L., 1758) +++ +++ +++ +++ +++
17 Бистрянка росшська (AJburnoides bipunctatus rossicus Beig., 1924) - - - + ++
18 Плоскирка звичайна (Blicca bjoerkna L., 1758) ++ ++ ++ ++ ++
19 Лящ звичайний (Abramis brama L., 1758) ++ ++ ++ + +
20 Бшоглазка звичайна, клепець (A. sapa Pall., 1814) + - - - -
21 Синець звичайний (A. ballerus L., 1758) + - + +* +
22 Чехоня звичайна (Pelecus cultratus L.,1758) +* - + + ++
23 Прчак (Rhodeus sericeus Pall., 1776) ++ +++ +++ +++ +++
24 Карась звичайний (золотий) (Carassius carassius L., 1758) ++ ++ + + +
25 Карась ср1блястий (C. auratus gibelio Bloch., 1782) - + +++ +++ +++
26 Короп (сазан) (Cyprinus caprio L., 1758) ++ ++ ++ + +
27 Товстолобик бiлий (Hypophthalmichthys molitrix Val., 1844) - - + + +
28 Товстолобик строкатий (Aristichthys nobilis Richard., 1846) - - + + +
29 Голець вусатий (Barbatula barbatula L., 1758) + + +* +* +*
30 Щипавка звичайна (Cobitis taenia L., 1758) ++ ++ +++ +++ ++
31 В'юн звичайний (Misgurnusfossilis L., 1758) ++ ++ + +* +
32 Сом звичайний (Silurus glanis L., 1758) - - +* +* +
33 Вугор рiчковий (Anguilla anguilla L., 1758) - - - - +*
34 Атерина чорноморська (Atherina boyeri pontica Eich., 1831) - - - - +
35 Минь рiчковий (Lota lota L., 1758) - +* +* + +
36 Колючка мала п1вденна (Pungitius platygaste Kessl., 1859) + + + ++ +
37 Колючка триголкова (Gasterosteus aculetus L., 1758) - - + - +
38 Морська голка пухлощока чорноморська (Syngnathus abaster nigrolineatus Eich., 1831) + - ++ ++ +
39 Судак звичайний (Stizostedion lucioperca L., 1758) ++ + + +* +*
40 Судак волзький (берш) (S. volgensis Gmelin, 1788) - - - + -
41 Окунь рiчковий (Perca fluviatilis L., 1758 ) +++ +++ +++ +++ +++
42 Иорж звичайний (Gymnocephalus cernuus L., 1758 ) +++ + + ++ ++
43 Иорж носар (G. acerinus Gueld., 1774) + + - - -
44 Бичок кругляк (Neogobius melanostomus Pall., 1814 ) - - ++ + ++
45 Бичок головач (N. kessleri Gunter, 1861) + + + - +
46 Бичок псочник (N. fluviatilis Pall., 1814) + + + + +
47 Бичок гонець (N. gymnotrachelus Kessl., 1857) - - + ++ ++
48 Бичок мартовик (Mesogobius batrachocephalus Pall., 1814) - - - - ++
49 Бичок цуцик (Proterorhinus marmoratus Pall., 1814 ) + ++ + + +
50 Бичок пуголовок зiрчасшй (Benthophilus stellatus Sauv., 1874) - + - - -
Усього видв (разом Í3 круглоротими) 32 29 41 42 45
Примтки: +++ - поширений, численний вид, ++ - поширений, типовий вид, + - вид утворюе локально популяцй, +*- зареестровано одиничт екземпляри, — вид не рееструеться.
Таким чином, у зазначений перюд iхтiофауна р. Орiль нараховувала 32 види. Переважали плiтка звичайна (Rutilus rutilus L., 1758), краснотрка (Scardinius erythrophthalmus L., 1758), вiвсянка (Leucaspius delineatus Heck., 1843 ), верховодка (Alburnus alburnus L., 1758), окунь (Percafluviatilis L., 1758). Досить численними у той час були лящ (Abramis brama L., 1758), в'язь звичайний (Leuciscus idus L., 1758), пiчкур
79
звичайний (Gobio gobio L., 1758). На вiдмiну вiд сучасного стану iхтiофaуни, суттеве розповсюдження (за рiвнем поширення по акваторп) мали ялець европейський (Leuciskus leuciskus L., 1758), тдуст звичайний (Chondrostoma nasus L., 1758), синець звичайний (A. ballerus L., 1758) i бшоглазка звичайна, клепець (A. sapa Pall., 1814). Звертае на себе увагу чисельнiсть перших поколшь ресурсно та функцiонaльно щнних видiв риб. Так, чисельнiсть перших поколшь (0+, 1+, 2+) ляща (A. brama L., 1758) досягала 28,0 екземплярiв на 100 м2 прибережно! акваторп (нaдaлi - екз./100 м2). Це найви-щий показник чисельностi даного виду за ва перiоди дослiджень iхтiофaуни малих рiчок регiону. Чисельнiсть фонового виду ресурсно! групи - плiтки (R. rutilus L., 1758) досягала 308,0 екз./100 м2 при усереднених показниках щiльностi цього виду у малих i середшх рiчкaх регiону вщ 4-20 екз./100 м2.
У 1971-1974 роках, у зв'язку з будiвництвом i подальшим функцiонувaнням каналу Дшпро - Донбас НД пдробюлогп Днiпропетровського державного унiверситету проведено дослщження р. Орiль, оцiнено вплив бущвництва цього каналу на стан iх-тiофaуни рiки. Згiдно з банком даних НД гiдробiологi! у склaдi iхтiофaуни у даний перiод встановлено 28 вцщв риб (див. табл.). Суттевий вплив на формування iхтiофaуни нижньо! течи рiки в нових умовах здiйснив склад риб р. Протовч, по руслу яко! штучно з'еднано нижню течiю р. Оршь iз Днiпровським водосховищем. Згiдно з даними Й. I. Короткого [9], у 1940-х роках (до початку пдротехтчно! трансформацп нижньо! течи р. Оршь) iхтiофaунa р. Протовч нараховувала 23 види риб, iз яких практично всi знайшли розповсюдження у новому руст р. Оршь. У результат саморозсе-лення з верхньо! та середньо! дiлянки рши та з акваторп Днiпровського водосховища (основний шлях) у наново створену нижню дiлянку розселилися aборигеннi види риб, що мешкали на !х aквaторiях, але не рееструвалися в р. Протовч (див. табл.).
Вщсутнють вихщних умов у штучно створенш нижнiй дiлянцi рiки пояснюе невисою темпи експансп розповсюджених у верхнш та середнiй течи рiки прчака (R. sericeus Pall., 1776) та вiвсянки (L. delineatus Heck., 1843) у першi роки iснувaння штучно! нижньо! течи [19]. Важлива реестращя зниження чисельностi в'язя (L. idus L., 1758) та яльця (L. leuciscus L., 1758) з 308,0 та 177,0 екз./100 м2 у 1950-1953 рр. до 1,55 та 53,8 екз./100 м2 у 1971-1974 рр. вщповщно. У цей перюд не рееструються пiдуст звичайний (C. nasus L., 1758), бiлизнa (Aspius aspius L., 1758), бiлоглaзкa звичайна, клепець (Abramis sapa Pall., 1814), синець звичайний (A. ballerus L., 1758), чехоня звичайна (Pelecus cultratus L., 1758), морська голка пухлощока чорноморська (Syngnathus abaster neligrolineatus Eich., 1831), колючка триголкова (Gasterosteus aculetus L., 1758) [4]. Уперше зареестровано iнтродуцентa - карася срiблястого (Carassius auratus gibelio Bloch., 1782), миня рiчкового (Lota lota L., 1758) i бичка пуголовка зiрчaстого (Benthophilus stellatus Sauv., 1874). У результат втрати нерестових угiдь у нижнш течи чисельнiсть фонового ресурсного виду плгтки (R. rutilus L., 1758) зменшилася з 308,0 у 1950-х до 12,4 екз./100 м2 1971-1974 роках. Першi поколiння ляща (Abramis brama L., 1758) взaгaлi не зареестровано. Вплив iхтiофaуни р. Дшпро на склад риб р. Оршь у даний перюд обмежуеться проникненням на акваторда нижньо! д^нки рiки iнтродуцентa - карася срiблястого (перша реестрaцiя тут - 1974 р.) iз показником чисельност 2,1 екз./100 м2. Разом iз тим, aквaторiя нижньо! дiлянки у цей час активно використовуеться плщниками багатьох видiв риб з акваторп р. Днiпро. Орiль функцiонуе як важливе природне нерестовище.
Спорудження каналу Дшпро - Донбас на початку 1970-х роив викликало змiни пдролопчних характеристик окремих дiлянок середньо! течи р. Оршь (як обмшння, так i тдвищення рiвня води, залежно вiд рельефу). На той час зареестровано 80
виршальний вплив на формування видового складу риб каналу Дшпро - Донбас саме iхтiофауни р. Оршь, а не р. Дшпро [5].
Наступний перюд у процес детального дослщження iхтiофауни р. Орiль охоплюе термш вiд 1979 до 1990 року. Дослщження проводили у складi експедицп науково-дослiдного iнституту бiологiï ДНУ у процеа пiдготовчих робiт 3i створення Дшпровсько-Оршьського природного заповiдника (нинi природного заповщника «Дтпровсько-Оршьський»). У складi iхтiофауни рiки в цей перiод установлено 41 вид риб. У той час чгтко простежуеться вплив iхтiофауни р. Днiпро (Днiпровське водосхо-вище) на формування видового складу риб р. Оршь, особливо ïï нижньоï течiï. Дослiдженнями цього перiоду не зареестровано два види: йорж носар (G. acerinus Gueld., 1774) i бичок пуголовок зiрчастий (B. stellatus Sauv., 1874). Уперше встановлено 9 вцщв риб (див. табл.). За рахунок саморозселення i3 Днiпровського водосховища iхтiофауна поповнилася 6 новими для рiки видами, представниками iхтiофауни верхньо1' дiлянки Днiпровського водосховища: тюлька (Clupeonella cultriventris Nord., 1840), бобирець дшпровський (Leuciskus borysthenicus Kessl., 1859), сом европейський (S. glanis L., 1758), колючка триголкова (Gasterosteus aculetus L., 1758), бичок кругляк (Neogobius melanostomus Pall., 1814), бичок гонець (N. gymnotrachelus Kessl., 1857). 1з групи iнтродуцентiв, уселених у водойми регюну в 1970-тi роки, на акваторда р. Орiль проникли (уперше зареестроваш) 3 види: товстолобик бiлий (Hypophthalmichthys molitrix Valen., 1844), товстолобик строкатий (Aristichthys nobilis Richard., 1846), бший амур (Ctenopharyngodon idella Valen., 1844). Вщновили свою представлешсть (i3 1953 р.) 5 вцщв риб - бшизна (A. aspius L., 1758), пщуст звичайний (C. nasus L., 1758), синець звичайний (Abramis ballerus L., 1758), чехоня звичайна (P. cultratus L., 1758), морська голка пухлощока чорноморська (S. abaster nigrolineatus Eich., 1831). Числовi параметри перших поколшь риб також зазнали суттевих змш, але вiдбулися вони в бш погiршення стану функцiонально та ресурсно важливих видiв риб. Чисельтсть цiнних промислових видiв - ляща (A. brama L., 1758) та судака (Stizostedion lucioperca L., 1758) -зменшилася до 20 разiв (з 125,0 i 2,0 екз/100 м2, вщповщно, у 1950-1960 рр. до 7,0 i 0,1 екз./100 м2 у 1985-1990 рр.). Чисельтсть молодi фонового ресурсного виду - плгтки (R. rutilus L., 1758) за рахунок засвоення нижньо1' течи рiки плiдниками з р. Дншро, збiльшилася з 12,4 до 287,0 екз./100 м2). Чисельнiсть гiрчака (Rhodeus sericeus Pall., 1776) у прибережжях залишаеться стабiльно високою (50,0 - у 1971-1974 i 77,0 екз./100 м2 -у 1985-1990 рр.).
Четвертий перюд дослщжень охоплюе етап вщ початку введення режиму особливо1' охорони на дiлянцi нижньо1' течи р. Оршь, яку вщведено до складу Дшпровсько-Оршьського природного заповiдника (1990 р.), згщно з Постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 15.09.1990 р. № 262 [17]. Завершуеться даний етап у 2000 роцi. Щд впливом дп режиму особливо1' охорони починаеться певне переформування як видового складу, так i числлових характеристик окремих популяцiй риб на данш дiлянцi. У складi iхтiофауни р. Орiль, на вiдмiну вщ попереднього перiоду (1979-1990 рр.), не рееструються колючка триголкова (G. aculetus L., 1758) i бичок головач (N. kessleri Gunt., 1861). Уперше (1994 р.) в район с. Могитв зареестровано бистрянку росiйську (Alburnoides bipunctatus rossicus Berg, 1924). На нижнш д^нщ з'явилися берш (Stizostedion volgensis Gmelin, 1788) i адвентивний чебачок амурський (Pseudorasbora parva Temminck & Shlegel, 1846).
У цей перюд зареестровано 42 види риб. Змши у числових показниках полягають у такому. Продовжуе знижуватися чисельтсть ресурсно-щнного ляща (A. brama L., 1758) з 6,33 у 1982-1990 до 1,34 екз./100 м2 у 1991-2000 роках. Першi поколiння судака
81
(S. lucioperca L., 1758) взагалi не рееструютъся. Числовi параметри фонового ресурсного виду - плгтки (R. rutilus L., 1758) надалi зменшуються з 287,0 у 1985-1990 до 14,3 екз./100 м2 у 1991-2000 роках. Збер!гаеться тенденцiя до суттевого п!двищення чиселъностi функцiоналъно-загрозливого виду - прчака (R. sericeus Pall., 1776) з 77,0 у 1982-1990 до 386,0 екз./100 м2 у 1990-2000 роках.
Разом i3 позитивними наслщками уведення режиму особливо! охорони у розгля-нутий перiод рееструютъся певш негативнi тенденцп розвитку iхтiофауни рши. Поля-гають вони у тому, що при режимi сприяння розвитку оптимальних умов для нересту, у першу чергу щ умови використовують функцiоналъно загрозливi види з високим темпом вiдтворення (гiрчак, вiвсянка тощо). Нiвелювання фактора занепокоення (забо-рона на використання охоронюваних територiй iз рекреацiйною метою, зокрема - пе-ресування моторних човнiв) на фош несприятливого гiдрологiчного режиму викликало штенсифшащю процесу заростання акваторп рiки вищою водною рослиннiстю i, як один iз наслiдкiв - замулення, заболочення бiотопiв мешкання перших поколiнъ риб.
Сучасний (п'ятий) перiод дослiдженъ iхтiофауни р. Орiлъ (2001-2010 рр.) характеризуемся подальшим розвитком процесiв замулення (обмшння) усiх тип!в бiотопiв мешкання iхтiофауни рiки та li приток!в. Разом iз цим, рiка продовжуе збертати ознаки унiкалъного природного ландшафту регюну, що i зумовило надання практично всш li акваторп статусу одного з найважливших природних ядер еколопчно! мереж! Днiпропетровсъкоl областi (створення нацюнального природного парку), згiдно з ршенням Днiпропетровсъкоl обласно! ради вiд 22.03.2006 р. №768-33/IV [17]. У видовому складi риб уперше зареестровано атерину чорноморську (Atherina boyeri pontica Eich., 1831) (2004 р.), вугра рiчкового (Anguilla anguilla L., 1758) (2002 р.), бичка мартовика (Mesogobius batrachocephalus Pall., 1814) (2003 р.). Вщновили свою чисельшсть два види, яю рееструвалися у 1979-1990 роках: колючка триголкова (G. aculetus L., 1758) i бичок головач (Кеслра) (Neogobius kessleri Gunter 1861). Серед риб, як! у попереднш перюд рееструвалися на акваторп р. Оршь, але у даний час не рееструються, визначено три види: ялець европейський (L. leuciskus leuciskus L., 1758), тдуст звичайний (C. nasus L., 1758), судак волзький, берш (S. volgensis Gmel., 1788). Загалом у даний час зареестровано 44 види риб. Уперше за весь перюд дослщжень р. Оршь встановлено один вид круглоротих - мшогу украшську (Eudontomyzon mariae Berg, 1931) - 2007 р.
Динамка чисельних змш перших покол!нь риб у прибережнш зон! проявляеться у такому. Чисельшсть фонового ресурсно-щнного ляща (A. brama L., 1758) стабiлiзувалася на р!вт 1979-1990 рр. i становить 6,95 проти 6,33 екз./100 м2 на сучасному етапi. Молодь цього виду рееструеться винятково у гирловш частинi р!ки, тобто вiдновлення вщбуваеться т!льки за рахунок пл!дник!в ¡з Дтпровського водосховища. 1нший фоновий ресурсний вид - плiтка (R. rutilus L., 1758) суттево п!двищив чисельшсть перших поколшь (з 14,31 у 1991-2000 до 106,85 екз./100 м2 у 2000-2010 роках). Разом ¡з цим продовжуе п!двищуватися чисельшсть функцюнально загрозливого виду - прчака европейського (R. sericeus Pall., 1776) з 386,0 у 1990-2000 до 445,76 екз./100 м2 у 20002010 роках. Молодь цшних у функцюнальному та ресурсному вщношеннях вцщв - судака та коропа (сазана) не рееструеться вже протягом 25 роив.
У контекст! рол! р. Оршь у процеа збереження вид!в риб, як! мають м!жнародний i регюнальний природоохоронний статус [16], визначено таке. У межах акваторп р!ки на сучасному етап! зареестровано чотири види, як! мають м!жнародний охоронний статус (МСОП). Це атерина чорноморська (A. boyeri pontica Eich., 1831), бшизна (Aspius aspius L., 1758), в'юн звичайний (M. fossilis L., 1758) i морська голка 82
пухлощока чорноморська (S. nigrolineatus Eich., 1831). Свропейський охоронний статус (II i Ill Додатки Бернсько1 конвенцл) мають 14 видiв: мiнога украшська (E. mariae Berg, 1931), бистрянка росшська (A. bipunctatus rossicus Berg, 1924), вiвсянка (L. delineatus Heck., 1843), прчак (R. sericeus Pall., 1776), синець звичайний (Abramis ballerus L., 1758), чехоня звичайна (P. cultratus L. 1758), в'юн звичайний (M. fossilis L., 1758), щи-павка звичайна (Cobitis taenia L., 1758), сом европейський (S. glanis L., 1758), багато-голкова колючка пiвденна (P. platygaster platygaster Kessl., 1859), морська голка пухлощока чорноморська (S. nigrolineatus Eich., 1831), бичок головач (Neogobius kessleri Gunt., 1861), бичок тсочник (N. fuviatilis Pall., 1814), бичок цуцик (P. marmoratus Pall., 1814). До Червоно! книги Украши включено три види: бистрянка росiйська (A. bipunctatus rossicus Berg, 1924), карась звичайний, золотий (C. carassius L., 1758) i минь рiчковий (Lota lota L., 1758). Червоним списком Дтпропетровсько! област охо-роняються 6 вцщв: вугор рiчковий (A. anguilla L., 1758), бистрянка росiйська (A. bipunctatus rossicus Berg, 1924), бобирець дтпровський (L. borysthenicus Kessl., 1859), синець звичайний (Abramis ballerus L. 1758), минь рiчковий (Lota lota L., 1758), колючка триголкова (Gasterosteus aculeatus L., 1758). Загалом iз 42 видiв риб, встановлених за перюд сучасних дослщжень (2000-2010 рр.), 17 видiв (41 % видового складу) i один вид круглоротих мають природоохоронний статус.
Разом iз тим, нинi не зареестроваш функцiонально цiннi види, якi мешкали на акваторп р. Орiль до створення особливо охоронювано! акваторп, а також у перше десятилгття тсля li створення (1982-2000 рр.): ялець европейський (L. leuciskus leuciskus L., 1758), пiдуст звичайний (C. nasus L., 1758), судак волзький, берш (S. volgensis Gmel., 1788). Бшоглазка звичайна, клепець (A. sapa Pall., 1814) i йорж но-сар (G. acerinus Gueld., 1774) у складi iхтiофауни р. Орiль не рееструються з 1971 року.
Загалом упродовж усього перiоду дослiджень (1948-2010 роки) у складi iхтiофауни р. Оршь встановлено 50 видiв риб i один вид круглоротих.
Дослщження динамiки видового складу iхтiофауни р. Оршь в юторичному просторi 1948-2010 рр. свщчать про те, що акваторiя рiки продовжуе вiдiгравати ваго-му роль у збереженнi вихщного генофонду iхтiофауни Центрального степового Придншров'я. Трансформацiйнi процеси спричинили певне збщнення iхтiофауни та змiни числових параметрiв. Разом iз цим, у результат пiдвищення водностi та ефективнiшого поеднання з основним водотоком - р. Дшпро (Днiпровське водосхови-ще) вщбулося збагачення iхтiокомплексу р. Орiль новими видами риб.
Висновки
1. Повний склад iхтiофауни р. Оршь, установлений упродовж 1948-2010 роюв, включае 50 вцщв риб i один вид круглоротих. На сучасному етапi (2001-2010 рр.) рееструеться 44 види риб i один вид круглоротих.
2. Порiвняно з перюдом до початку iнтенсивноl трансформацл русла рiки (19481953 рр.) зi складу iхтiофауни на сучасному етат (1979-2010 рр.) зникли види, чутливi до умов в1дтворення та мешкання: пiдуст звичайний, бiлоглазка звичайна (клепець), йорж носар.
3. Поповнення видового складу риб у даний час забезпечено видами з широким спектром пристосувань (карась срiблястий), толерантними до поступового тдвищення рiвня мiнералiзацil у малих i середнiх рiчках регiону (тюлька чорноморсько-азовська, атерина чорноморська, колючка триголкова, бичок мартовик), а також штродуцентами (товстолобиками бшим i строкатим, бiлим амуром) i адвентивним видом (чебачком амурським).
4. Так! види риб як бистрянка росшська, минь р!чковий, вугор р!чковий, бобирець дн!провський найв!ропдтше пост!йно мешкали у р. Ор!ль, але !х розповсюдження було обмежене локальними б!отопами, показники чисельност! - м!н!мальними. Голець вуса-тий i п!чкур звичайний останн!м часом (з 2001 р.) не рееструються у нижн!й течи р!ки.
5. Акватор!я р. Оршь продовжуе в!д!гравати вагому роль у збережент вих!дного генофонду ¡хтюфауни репону, особливо тих вид!в, як! мають природоохоронний статус. 1з 44 вцщв риб, зареестрованих у р. Оршь у даний час, охоронний статус р!зного р!вня мають 18 вид!в (40,9 % видового складу), у тому числ! три види занесено до Червоно! книги Укра!ни. Акватор!я р. Ор!ль - ниш единий у Дн!пропетровськ!й област! резерват мешкання представника круглоротих (м!нога украшська).
6. З ус!х обстежених малих р!чок Дн!пропетровсько1 област! аборигенна ¡хтюфауна р. Ор!ль за останн! 60 рок!в зазнала найменших втрат (3 види) - менше 10 % вих!дного видового складу.
7. Уведення особливого охоронного режиму (природний заповедник «Дтпровсько-Оршьський») на акваторп нижньо! д!лянки р. Ор!ль (1990 р.) а, у по-дальшому, i вс!е! акватор!! як зарезервованого природоохоронного об'екта (2002 р.), безумовно зд!йснило позитивний вплив на стан ¡хтюфауни р!ки.
8. Разом ¡з цим, е певт негативн! насл!дки введення режиму особливо! охорони. Зокрема, п!двищений р!вень охорони викликав зростання чисельност! функцюнально небезпечних короткоциклових вид!в (г!рчака европейського та в!всянки) до загрозливого р!вня. Уведення режиму особливо! охорони не полшшило стан природних нерестовищ.
9. 1з метою оптим!зац!! ¡хтюценозу р. Ор!ль в умовах режиму особливо! охорони доцшьно запропонувати так! заходи:
а) прискорення процесу в!дведення прибережжя та ус!е! акватор!! р!ки до складу природоохоронних територ!й;
б) до остаточного затвердження природоохоронних територ!й Приоршля i, без-посередньо, вс!е! акватор!! р. Оршь, доцшьно розробити проекти вщновлення проточност! та пол!пшення пдроеколопчного стану зарегульованих д!лянок русла, на основ! науково обгрунтованих заход!в.
Б1бл1ограф1чн1 посилання
1. Беляев Л. Д. Рыбохозяйственное значение придаточной системы среднего течения р. Днепра // Вестник ДНУ. - 1955. - Т. 11. - С. 205-210.
2. Беляев Л. Д. Ихтиофауна низовьев притоков среднего течения Днепра // Вестник Днепропетровского НИИ гидробиологии. - 1960. - Т. 12. - С. 209-226.
3. Беляев Л. Д. Ихтиофауна придаточной системы среднего течения р. Днепра и ее значение. -Д., 1960. - Т. 12. - 296 с.
4. Беляев Л. Д. О влиянии притоков на ихтиофауну водохранилищ Днепровского каскада // Самоочищение, биопродуктивность и охрана водоемов и водотоков Украины. - К. : Наукова думка, 1975. - С. 163-164.
5. Бюлопчне р!зноматття Украши. Дшпропетровська область. Круглорот! (Cyclostomata). Риби (Pisces) / В. Л. Булахов, Р. О. Новщький, О. £. Пахомов, О. О. Христов. - Д. : Вид-во Дншро-петр. ун-ту, 2008. - 304 с.
6. Бондарев Д. Л. Ихтиофауна водоемов Днепровско-Орельського заповедника: ретроспективный анализ и современное состояние / Д. Л. Бондарев, О. А. Христов, В. Н. Кочет // В!сник Дшпропетр. ун-ту. Бюлопя. Екологш. - 2003. - Вип. 11, т. 1. - С. 13-20.
7. Боплан Описание Украины. - СПб., 1932. - 156 с.
8. Кесслер К. Ф. Путешествие с зоологической целью к северному берегу Черного моря и в Крым. - СПб., 1860. - 97 с.
9. Короткий Й. I 1хтюфауна водойм системи Проточ // Тр. 1н-ту пдробюлоги АН УРСР. -1949. - № 24.
10. Короткий И. И. Рыбохозяйственная оценка р. Орели и использование ее для выращивания товарного карпа // Труды НИИ прудового и озерно-речного рыбного хозяйства. - 1950. -№ 7. - 56 с.
11. Кочет В. М. Сучасний стан 1хтюфауни малих р1чок Дшпропетровсько! обласп // Наук. зап. Терноп1льського нац. пед. ун-ту. Сер. Бюл. - 2010. - № 2 (43). - С. 280-283.
12. Маркевич О. П. Визначник прюноводних риб УРСР / О. П. Маркевич, I. I. Короткий. - К. : Радянська школа, 1954. - 208 с.
13. Методи пдроеколопчних дослджень поверхневих вод. - К., 2006. - 405 с.
14. Правдин И. Ф. Руководство по изучению рыб: Справочник. - М. : Пищевая пром-сть, 1966. -243 с.
15. Про затвердження Перелку рщюсних видв, що перебувають пд загрозою зникнення на територИ Дшпропетровсько! область Ршення Дншропетровсько! обласно! ради ввд 19.03.2002 року № 526-22/ХХП.
16. Про затвердження Програми формування та розвитку нацюнально! еколойчно! мереж1 Дшпропетровсько! область Ршення Дшпропетровсько! обласно! ради вщ 22.03.2006 р. № 768-33ЛУ.
17. Про створення державного заповедника «Дшпровсько-Оршьський» в Дшпропетровсьюй область Постанова Ради Мштстрш УРСР ввд 15.09.1990 р. № 262.
18. Рклицкий М. О. Рыбное хозяйство и рыболовство в Полтавской губернии // Полтавскш еко-номическ1я известя. - Полтава, 1915. - № 3.
19. Рыбохозяйственная оценка р. Орель в связи со строительством канала «Днепр - Донбасс» / Л. Д. Беляев, В. Л. Галинский, Н. И. Загубиженко, В. Ф. Никитин // Самоочищение, биопродуктивность и охрана водоемов и водотокв Укарины. - К. : Наукова думка, 1975. - С. 163-164.
20. Чугунова Н. И. Руководство по изучению возраста и роста рыб. Методическое пособие по ихтиологии. - М. : АН СССР, 1959. - 164 с.
Надшшла до редколегп 16.09.2011
