CC BY
19
Лггература
1. Нормативно-справочные материала: для таксации лесов Украины и Молдавии. -К.: "Урожай", 1987. - С. 560.
2. Анучин. Н.П. Таксация и устройство разновозрастных лесов. - М.: "Лесная промышленность", 1969. - С. 64.
УДК 630 * 231.3 + 582. 632.2 + 582. 6/9 + 599. 323. 3 Acnip. Н.В. Антонець1 -
Дтироесько-Ортьський природний sanoeidmK
ОСОБЛИВОСТ1 НАС1ННОГО ПОНОВЛЕННЯ ДУБУ ТА ЙОГО СУПУТНИК1В П1Д ВПЛИВОМ СЕРЕДОУТВОРЮЮЧО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ДИКИХ КОПИТНИХ ТВАРИН У Д1БРОВАХ Л1СОСТЕПОВО1 I СТЕПОВО1 ЗОН
Представлеш результати дослщжень особливостей поновлення дуба (Quercus ro-bur L.) i його супутниюв пiд впливом середоутворюючо! дiяльностi диких копитних тварин (кабан, олень, лось) в заплавних дiбровах люостепово! i степово! зон; !х роль у дiбровних бiогеоценозах i доля участi в бiогеоценотичних процесах поновлення дубу.
N. V. Antonets - Dnipro-Orel's Natural Reserve
The renewal features of oak (Quercus robur L.) and its setellites under influence of the boar's (Sus scrofa L.), deer (Cervus nippon Nemm.) and elk (Alces alces L.) digger activity as ecological factor in the forest-steppe and
steppe zones situation
The results of researches of features of restoration of an oak (Quercus robur L.) and its companions under influence of some animals in oak woods are submitted
Дослщження проводились у дiбровах лкостепово! зони в Хоперському (1983-1987 рр.) i степово! зони у Дшировсько-Оршьському (1991- 2002 рр.) за-повiдниках та Присамарському бюсферному стацiонарi Комплексно!' експеди-цц дншропетровського унiверситету (1991-1995 рр.).
Короткозаилавш дiброви паросткового походження займають 5526,6 га (63,4 %) вкрито! лком площi Хоперського заповiдника [Лесоустройство, 1981; 24, 5]. У заплавi середнього Днiпра (Днiпровсько-Орiльський заповiдник) свь жi i вологi дiброви вкривають поршняно невелику площу - 241,2 га (6,4 %) та розташованi куртинами на гривах у виглад лкосмуги [Лесоустройство, 1992; 5, 6]. Природш даброви Присамарського бiосферного стацiонару КЕДУ займають 816,4 га (24,5 %): 686,2 га - заилавш i 130,2 га - пристшш) [Лесоустройство, 1989].
Заповiдний режим вплинув на особливостi динамiки чисельносп копитних тварин [28]. На територц багатьох заповiдникiв щiльнiсть населения копитних була настшьки велика, що створюеться небезпека руйнування бюге-оценозш [17, 19, 12, 15]. Щшьшсть населення плямистого оленя в Хоперському заповеднику становила - 172, 202, 115 i 129; кабана - 80, 111, 85 i 124; лося - 14, 17, 17 i 4 ос. на 1000 га лковкрито! плош у 1983-1986 рр.; у Дншровсько-
1 Наук. кергвник: доц. А.1. Гузш, канд. с.-г. наук - НАУ
Оршьському, вщповщно щiльнiсть кабана доршнюе 40-45 ос. на 1000 га у 2001 - 2002 рр. [Лггопис природи].
Як ввдомо, попередне насiнне поновлення лкоутворюючих порвд - це головна життева функщя лкового бюгеоценозу. Природне насшне поновлення дуба (Quercus robur L.) у дабровах лкостепово!' зони Росп та степово!' зони Украши вивчено недостатньо. У лiтературi е тшьки розр1знен1 даш про вплив дикого кабана на врожай гор1хоноав i рослинний покрив, а також спроба ощ-нити його роль у лковвдновленш [13, 24, 29, 4, 11, 14 i ш.] та вплив надвисо-ко1 чисельностi жувачних копитних [27, 19 i ш]. Актуальнiсть проблем "лк i копитнi", перенаселения копитних у заповiдниках та ïx вплив на лковщнов-лення зростае у зв'язку з тенденцию, в останнi десятирiччя, погiршення природного насiнного поновлення дубу у дiброваx лiсостеповоï i степово!' зон. Поновлення дуба i його супутниюв та вплив диких копитних тварин (олень пля-мистий, лось) i риючо1 дiяльностi кабана на рiзнi категорiï вiдновления вивча-ли [2-7, 18, 25] за загальноприйнятими методами [20, 23, 22, 9].
В умовах Хоперського заповвдника природне насшне поновлення дуба незадовшьне [25, 2, 18]. 1з супутникiв дуба поновлюеться клен гостролистий (Acer platanoides L.) та ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.). У заплавних да-бровах переважно ввдновлюеться чагарниковий пiдлiсок, у нагiрниx - тдркт деревинних порiд. Пошкодження шдросту дуба копитними тваринами стано-вило у 1985-1986 рр. 85,3-96,85 % [5]. Тепер, шсля зниження чисельност плямистого оленя (Cervus nippon Temm.) до 500 ос. [16] розпочався процес вiдтворения пошкодженого пiдросту й шдлкку. В останнi врожайнi роки в дiброваx заповiдника значно шдвищилася можливiсть появи тдросту дуба природного насшного поновлення [10].
У заплавних дiброваx Днiировсько-Орiльського заповiдника природне насшне поновлення дуба теж незадовшьне (з супутнитв дуба усшшно понов-люються ясен звичайний, клен польовий, в'яз гладкий i липа серцелиста). Головна причина пов'язана з зарегульованктю течп р. Дшпро греблями Дншро-гесу (з 1932 р.) i Дшпродзержинсько1 ГЕС (з 1964 р.), вщсутнктю повеней i деградацiею насаджень. В ослаблених насадженнях в останне десятирiччя ви-никло стшке вогнище непарного шовкопряда (Limantria dispаг L.) - найнебез-печнiшого шшдника лку. Взагалi, у результатi лiсопатологiчного обстеження виявлено 545 видш шкiдникiв лку [8]. До утворення ГЕС стан поновлення був значно кращим [26, 6]. У короткозаплавних дабровах наанного походження р. Самари (Присамарський стащонар КЕДУ) дуб поновлюеться незадовшьно. Пкля врожаю жолудш (1995 р.) поновлення дуба можливо при низькiй щшь-ностi населення дикого кабана (Sus scrofa L.) - 5 ос. на 1000 га. З супутниюв дубу поновлюеться ясен звичайний. Основна причина - ввдсутнкть регуляр-них повеней. Ранiше стан поновлення був занадто кращим [26, 6].
Зоогенний вплив дикого кабат на врожай дуба е початковим етапом у процеа поновлення ща породи. Урожай непошкоджених жолудiв, що дають сходи (4400 шт./га - 17,74 кг/га), е мшмальним, при якому кабан починае ви-користовувати плоди дуба як масовий харчовий об'ект, та робить mдстилковi порт, вiдшукуючи 1х. Основний вплив на дiброви обох зон кабан надае у зи-
мово-весняний i особливо, осшнш перюди [3]. В обох зонах кабан як еколо-пчний чинник, однотипово впливае на природне насiнне поновлення дуба, тобто мае мкце, як винищення жолудiв (i зниження кiлькостi сходiв на пориях), так i заглиблення ix у грунт (сприяння поновленню дуба - збiльшення кшькосп сходав на пориях). У лкостеповш зонi переважае заглиблення жолу-дiв у Грунт, тобто сприяння поновленню дуба, а в степовш (у кшьюсному ввд-ношеннi) - вилучення жолудiв [5]. У лiсостеповiй зот на пориях кабана гине багато пiдросту ясена звичайного. Того шдросту, що залишився, достатньо для нормального поновлення. Сприяючи поновленню клена гостролистого кабан приведе у майбутньому до змши порiд - дуба на клен гостролистий. У степовiй зош, сприяючи поновленню ясена звичайного кабан приведе у майбутньому до змши порвд - дуба на ясен звичайний. В обох зонах кабан спри-яе природному насшному поновленню липи серцелисто! (Tilia cordata Vill.) та однаково негативно впливае на чагарниковий шдшсок - знищуе його. Зо-огенне прорiджування шдшску сприяе поновленню дуба [2, 3, 5, 18].
У заповвдних умовах кабан розглядаеться як повноправний консумент бiогеоценозiв, тому можна говорити не про користь або шкоду, що завдае ця тварина, а про роль у дiбровниx бюгеоценозах [30, 1]. Дикий кабан сприяе коренево-паростковому поновленню осики (Populus trémula L.) (на пориях виникае у середньому 260 шт./га - у заплавi та 50 шт./га - у напрних дiбро-вах нових кореневих паросткiв) та знищуе 3050 шт./га кореневих паросткiв тополi бшо! (Populus alba L.) - у заплавi Хопра [2]. В екстремальних умовах суворих зим кабан викопуе та з'1дае корiння пiдросту дуба (1800 шт./га -16 %), в'язу (Ulmus laevis Pall.) - 700 шт./га (41 %) та шдлкку крушини лам-ко! (Frangula alnus Mill.) - 1500 шт./га (51,7 %) на невеликих площах (0,03 % вщ облiчениx маршрутним засобом) у заплавi Хоперського заповiдника [2]. Роблячи пiдстилковi порш, кабан винищуе частину насiння деревинних i ча-гарникових порiд та сприяе 1х поновленню на Грунтових пориях. При друго-рядних пориях вiн знищуе виникаючi сходи, самосiвбу i шдркт [5, 18, 3].
Дикий кабан у дабровних бiогеоценозаx знаходиться у першому кон-центрi дуба [21] як консумент, що споживае жолуда. Вплив кабанa на врожай жолудгв е початковим етапом у процес поновлення основно!' лкоутворюючо! породи - дуба. З урожаю непошкоджених жолудав, що дають сходи дуба (4400 шт./га - 17,74 кг/га), частка вилучення кабаном становила усього 400 шт./га (10,68 %) за масою жолудiв, при щшьносп населения бшьше 124 ос. на 1000 га лковкрито!' площi (лiсостепова зона). Значну частку урожаю жолу-дiв (84 % за масою - 3600 шт./га) сумарно споживають м^омамалп, рiзнi птахи, борсук, вивiрка, енотовидний собака та iн. [3]. Пошкоджешсть ентомош-кiдниками лiсу становила в цей час 85,3 % вщ загального урожаю. У дубровах лкостепово!' зони на Грунтових пориях кабана додатково виникае 590 шт./га сходав дубу - 93,3 % та гине шдркт ще! породи (1800 шт./га - 16 %). Навпаки, в дiброваx степово! зони кабан знижуе к1льк1сть сxодiв дуба на Грунтових пориях - 175 шт./га - 65,5 %, з'!даючи значну частину жолудiв.
Висновки та рекомендацп виробництву
У заплавних дiбровах лiсостеповоí i степово! зон природне насiнне по-новлення дуба черешчатого незадовiльне. Старовiковi насадження з дуба руйнуються i замiнюються кленом гостролистим, ясенем звичайним (лкосте-пова зона); ясенем звичайним, кленом польовим, липою серцелистою (степо-ва зона). У степовш зонi, в умовах порушеного пдрорежиму заплавних ком-плексiв, ввдновлення повночленних рiзновiкових насаджень дуба у дiбровах без допомоги людини (зашпарування жолудгв, догляд за культурами) немож-ливе. З супутникiв дуба усшшно поновлюються клен гостролистий i ясен звичайний (лiсостепова зона), а також ясен звичайний, клен польовий, в'яз гладкий i липа серцелиста (степова зона).
В обох зонах дикий кабан як еколопчний фактор однотипно впливае на природне насiнне поновлення дуба, тобто мае мiсце як зашпарування пло-дiв дубу у Грунт, так i 'х вилучення. Вплив здiйснюеться локально на поршня-но невеликих площах. В обох зонах дикий кабан однозначно негативно впливае на чагарниковий шдлкок, однак зоогенне прорiджування сприяе понов-ленню основно! лiсоутворюючоí породи - дуба.
Риюча i трофiчна даяльнкть дикого кабана у дабровних бюгеоценозах пiдлегла ритму плодоносiння дуба. Вщзначаються два основних типи пори'в кабана - пiдстилковi (поверхневi) i грунтов^ Мшшум риючо! дiяльностi приходиться на лггшй, а максимум - на осшнш перiоди. Iнтенсивнiсть риючо! да-яльностi кабана у дабровах визначаеться врожаем жолудгв i ктотно зростае в рiк пiсля врожайного на жолуд! 1снують граничнi величини врожаю жолудiв, при яких кабан починае використовувати !'х як масовий кормовий об'ект, роб-лячи поверхневi пори!. Зниження твердостi i щшьносп грунту на пориях (Ан-тонец, 1998а) у сполученш з розпушенням пiдстилки i розрiджуванням тра-в'янистого покриву створюе сприятливi умови для проростання насiння де-ревних i чагарникових порiд.
Частка участi дикого кабана в бiогеоценотичних процесах поновлення дуба значна i рiзноманiтна. У лкостеповш зонi в рослинних сусшльностях заплавних дiбровних бiогеоценозiв вiдбуваеться природний процес змiни дуба на клен гостролистий i ясен звичайний, i дикий кабан (як еколопчний фактор) сповшьнюе хiд сукцесп в зоогенних сусшльностях, сприяючи природному насшному поновленню дуба. Висока чисельнкть кабана не шкодить цим процесам. У степовiй зонi також йде природна сукцесгя змiни дуба на ясен звичайний, однак тут в зоогенних сусшльностях кабан прискорюе цей процес, збшьшуючи i без того неблагополучний стан поновлення заплавних дiб-ров в умовах географiчноí невiдповiдностi лiсу у степу. Невелит за площею, степовi дiброви бiльш вразливi до впливу диких копитних тварин, тому на те-риторiях лiсгоспiв та мисливських господарств бажано шдтримувати низьку чисельнiсть дикого кабана (5-10 ос. на 1000 га лковкрито! плошд).
Дикий кабан сприяе поновленню осики кореневими нащадками. Щодо тополi бшо1, то нами зафшсована тiльки негативна роль риючо! дiяльностi кабана, внаслiдок яко! гине коренево-нащадкова поросль цього виду.
Вплив кабана на врожай жолудiв - безпосереднш; на pi3Hi BiKOBi кате-горц поновлення дуба i його супутникш - опосередкований; на шдркт дуба i його супутникiв в умовах суворих зим - безпосереднш; на трав'янисту рос-линнiсть дiбров, - безпосереднiй.
Хоперський i Дшпровсько-Оршьський заповiдники виконують фун-кцп сховища генофонду дикого кабана i резервату його ресурав у басейнах середньо' течи рр. Хопер (Росiя) i Днiпро (Укра'на).
При високiй шдльносп населення, плямистий олень (iнтродуцент) та лось здатш суттево негативно впливати на процеси лiсовiдновлення.
З метою полшшення стану поновлення дуба в дiбровах степово'' зони бажано шдтримувати низьку чисельнiсть кабана у лкгоспах i мисливських господарствах (з природним насадженням дуба), шляхом регулювання чи-сельностi. Рекомендуеться створення вiдволiкаючих пiдгодовуючих полiв та площадок i т.п.
Для покращення пдролопчно!', а, отже, й екологiчноí обстановки в ре-гiонi в цшому (i в заповiднику зокрема) необхщно:
• не допускати пагубну практику скидання води греблею Днiпродзержинськоí ГЕС у зимовий час з виходом ц на заплаву;
• перенести "пiк паводка" на ранне-весняний перюд з виходом води на заплаву мшмум на 10 дшв;
• замють скидання великих кiлькостей води греблею ГЕС у зимовi мкящ, практикувати пропуск ц в осшнш перiод (вересень, жовтень, листопад), що полiпшить гiдрорежим заплавних комплексiв i вiдповiдно екологiчнi умови для рослинноси заплавних угiдь, i в першу чергу дiбров.
Лiтература
1. Абтуров Б.Д. Млекопитающие в биогеоценозе. - Природа: 10. - 1973. - C. 20-24.
2. Антонец Н.В. Некоторые особенности влияния кабана на подрост дуба и сопутствующих пород в дубравах Хоперского заповедника// Биомониториг лесных экосистем степной зоны. - Днепропетровск: ДГУ. - 1992. - C. 199-205.
3. Антонец Н.В. Роль дикого кабана в содействии естественному семенному возобновлению дуба и сопутствующих пород в поемных дубравах степной и лесостепной зон/ Мониторинговые исследования биогеоценотических катен степной зоны. - Днепропетровск: ДГУ. 1995. - C. 172-178.
4. Антонец Н.В. Особенности влияния дикого кабана на эфемероиды в дубравах степной и лесостепной зон/ Заповедна справа в Укршш. 3(1): 1997. - C. 55-57.
5. Антонец Н.В. Особенности возобновления дуба и его спутников в поемных дубравах лесостепной и степной зон под влиянием средообразующей деятельности диких копытных животных/ Заповщна справа в Украхш. - 3 (2): 1997. - С. 86-94.
6. Антонец Н.В. Состояние возобновление дуба в Днепровско-Орельском заповеднике (пойма р. Днепр). - Лесопользование и воспроизводство лесных ресурсов. - М.: МГУЛ. 1998. - C. 144-146.
7. Антонец Н.В. Особенности роющей деятельности кабана в поемных дубравах лесостепной и степной зон/ Заповедна справа в Укра'М. 4 (2) - 1998. - C. 18-24.
8. Антонец Н.В., Барсов В.А. Лесопатологическое обследование насаждений Дне-провско-Орельского заповедника/ Заповедна справа в Украхш. 4 (2) - 1998 - С. 56-64.
9. Атрохин В.Г. Лесоводство (изд. 2-е). - М.: Лесн. пром-сть. - 1976. - C. 1-250.
10. Бирюков В.И., Радьков А.С. Учет урожая желудей в Хоперском заповеднике. -Проблемы заповедного дела. - Екатеринбург: "Екатеринбург". - 1996. - C. 138-139.
11. Голенкова П.Ф. Влияние роющей деятельности кабана на ценопопуляции сныти и осоки волосистой. - Природные ресурсы заповедных территорий, перспективы их охраны в условиях ускоренного научно-технического прогресса. - Воронеж: Коммунар. - 1986. - C. 117-118.
12. Гусев А. А. Роль диких копытных в функционировании биогеоценозов Центрально-Черноземного заповедника.: Автореф. дисс.... канд. биол. наук. - М. - 1984. - 19 с.
13. Донауров С. С., Теплов В.П. Кабан в Кавказском заповеднике/ Тр. Кавказ. запов., вып. I. - 1938. - C. 131-226.
14. Дуров В.В. К влиянию диких свиней на растительный покров в Кавказском заповеднике/ Охрана природы Адыгеи. - Майкоп: Адыгейское отд. Краснодарск. книжн. изд-ва. -1987. - C. 182-187.
15. Дьяков Ю.В., Зобов А.И., Бибикова Л.А. Состояние и критический анализ биотехнических мероприятий по речному бобру и парнокопытным в Воронежком заповеднике. -Социально-экономические и экологические аспекты совершенствования деятельности заповедников. - М.: ЦНИЛОХИЗ. - 1985. - C. 84-92.
16. Зобов А.И. Основные этапы деятельности Хоперского государственного заповедника за 60 лет/ Проблемы изучения и охраны заповедных природных комплексов. - Воронеж: ВГУ. - 1995. - C. 5-11.
17. Казневский П.Ф. Дикие копытные Хоперского заповедника и проблемы управления их популяциями// Охотничье хозяйство и заповедное дело. - М. - 1977. - C. 36-42.
18. Ковалева Ж.В., Антонец Н.В. Роющая деятельность кабана и ее влияние на лесовозобновление в Хоперском заповеднике/ Проблемы изучения и охраны заповедных природных комплексов. - Варварино: ВГУ. - 1995. - C. 73-74.
19. Краснитский А.М. Проблемы заповедного дела. - М.: Лесн. пром-сть, 1983. - 90 с.
20. Лебедева Л. С. Экологические особенности кабана Беловежской пущи. - Автореф. дисс.. канд. биол. наук. - М. - 1956. - C. 1-32.
21. Мазинг В.В. Консорции как элементы функциональной структуры биогеоценозов. - Естественные кормовые угодья СССР. - М. - 1966. - C. 136-142.
22. Мелехов И. С. Лесоведение. - М.: Лесн. пром-сть. - 1980. - C. 1-423.
23. Нестеров В.Г. Лесоводство. - М.: Лесн. пром-сть. - 1954. - C. 1-215.
24. Русаков О.С., Тимофеева Е.К. Кабан. - Л.: ЛГУ. - 1984. - C. 1-206.
25. Таранков В.И., Антонец Н.В. Некоторые особенности состояния подроста дуба и его спутников в дубравах Хоперского заповедника. - Охрана лесных ресурсов. - М.: МЛТИ. - 1987. - 90 с.
26. Тимофеев П.А. Естественное семенное возобновление дуба и сосны в естественных лесах Днепропетровской области.: Дисс. канд. биол. наук. - Днепропетровск: ДГУ. -1966. - 18 с.
27. Тимофеева Е.К. Влияние диких копытных на растительность лесостепных дубрав. - Вестн. Ленингр. ун-та. - Л. - 1978. - 21 с.
28. Филонов К.П. Динамика численности копытных животных и заповедность/ Охотоведение. - М. - 1977. -С. 1-230.
29. Briedermann L. Die Schioarzwildbewirtsckaftung in Theorieund Praxis. Merkblatt, № 23 der Arbeitsgem. f.Jard - und Wildforschung der DAL. - Berlin. 1966, 121-149.
30. Briedermann L. Die biologische und forstliche Bedeutung des Wildschweines im Wirtsehafswald. - Ach. ForstwS. 17, № 9. 1968. Р. 943-967.
УДК 712.253:712.41(477.81) Ст. наук. ствроб. Ю.О. Клименко,
канд. бюл. наук - НБС НАНУ
ФОРМУВАННЯ ДЕРЕВНО1 РОСЛИННОСТ1 ПАРК1В КИСВА
Парки Киева можна роздшити на три групи. Перша - парки, як створет на базi або мющ лiсiв з сосни звичайно!, друга - дiбров, третя - рослинност заплави Дншра. У парках першо! групи спостерк'аеться тенденщя змши хвойних листяними видами. У парках друго! групи площi дiбров скорочуються, на !х мющ починають домшувати супутш види або граб (вид другого ярусу). У парках третьо! групи зменшуються пло-щ^ яю займали луки, тополя чорна замшюеться кленом ясенелистим. Використання ш^вняльно-фтоценотичного методу дозволяе вщновити коршш насадження. Ключовi слова: парк, деревна рослиншсть, ландшафт, вщновлення.
