CC BY
37
9. Фасулати К.К. Полевое изучение наземных беспозвоночных. - М.: Высш. шк., 1971. - 378 с.
10. Червонний А.С. Теоретичнi основи та деяю практичнi результати використання технологи подрiбненоï деревини плок у сшьському господарствi Украши// Наук. вiсник НАУ. -1999, вип. 13. - С. 259-267.
11. Червонний А.С. Вплив подрiбненоï деревини гiлок на збагачення грунту макро-мщетами// Наук. вюник НАУ. - 1999, вип. 19. - С. 239-244.
12. Червонний А.С. Мшромщети грунту з подрiбненою деревиною плок// Наук. вюник НАУ. - 2000, вип. 29. - С. 298-303.
13. Червонний А.С. Вплив внесення подрiбненоï деревини гшок на властивостi грунту// Вюник аграржл науки. - 2000, № 8. - С. 17-20.
14. Червонний А.С. Випробування технологи подрiбненоï деревини плок в Украш// Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя. - 2000, № 98. - С. 75-84.
15. Червонний А.С., Елланська 1.О. Вплив внесення в грунт подрiбненоï деревини ri-лок листяних порiд на мiкобiоту зерна вiвса// Наук. вiсник НАУ. - 2001, вип. 34. - С. 266-271.
16. Leisola, M.S.A & Garcia, S. (1989) "The mechanismus of lignin degradation" in Ensyme systems for lignocellulose degradation. - Atelier tenu a Galway, Irlade dans le carde de la Communauté economique europeenne. Publie par Elsevier Applied Science pP. 89-99.
17. Lemieux, G. & Lapointe, R.A. (1986) "Le bois ramial et les mecanismes de fertilite du sol". Departament des Sciences Forestiers Universite Laval, Quebec, 29 pages.
18. Lemieux, G. (1996) "The higgen World that feeds us: the living soil" Coordination Group on Ramial Wood, Laval University, Canada, publication n° 59, 46 pages.
19. Lemieux, G. (1997) "The fundamentals of Forest Ecosystem Pedogenetics: An Approach to Metastability Through Tellurian Biology" Ministry of forest of British Columbia, Canada and Laval University publication № 72, 59 pp.
20. Rayner, A.D. & Boddy, L. (1988) "Fungal Decomposition of Wood" John Wiley and Sons, 597 pages.
УДК630*2:504.062:599.731.1[477.52/54] Здобувач А.М. Шадура1;
здобувач I. Т. Гулик2 - Полкький фiлiал УкрНД1ЛГА M. Г.М. Висоцького
ОСНОВН1 ЗАПАСИ ПРИРОДНИХ КОРМ1В КАБАНА ЗВИЧАЙНОГО У Л1САХ СХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Вивчеш рiчний ращон кабана звичайного за видами та категорiями корму та за переважанням ix в ращош в OKpeMi сезони року для Схщного Полюся Украши. Виз-начеш середш запаси надземно'1' та тдземно'1' ф^омаси трав та дерев, насшня та пло-дiв дерев, а також запаси сшьськогосподарських кормiв. Проведено дослщження на-далi можуть бути використаш для визначення кормопридатостi, бонiтету та кормово'1' eмностi угiдь для мисливських користувачiв ща природно'1' зони.
GraduandA.M. Shadura;graduandI.T. Ghulik-Ukrainian Research Institute for Forestry and Agricultural Land Reclamation Named After G.M. Vysotsky, Polyesye Branch
Wild boar natural fodder principal supplies in Ukrainian Eastern
Marshy Woodlands
The study covers annual ration of wild boar (Sus scrofaL.) specifying fodder types and categories and their balance in the ration throughout certain seasons in Ukrainian Eastern Marshy Woodlands. Average resources of over- and underground phytomass of herbage
1 Наук. керiвник: проф. М.М. 1льенко, д-р бюл. наук.
2 Наук. керiвник: проф. В.П. Краснов, д-р с.-г. наук.
and trees, seeds and fruit of the latter as well as agricultural fodder have been determined. Results of the study may be applied in a future analysis of fodder suitability, feed habitat and capacity of game preserves established within this nature zone.
Аналiз боташчного складу вмюту шлунюв, структура pi4Horo рацюну кабана, наземш та шдземш запаси кормових рослин, запаси насшня та плодiв дерев, запаси сшьськогосподарських рослин, корми тваринного походження.
Дикий кабан (Sus scrofa L.) е найчисельнiшим видом мисливських ко-питних тварин i вщноситься до найважливiших об,ектiв полювання в УкраАт. Чисельнiсть популяцп кабана та актившсть l! вiдтворення тiсним чином пов'язаш з кормовими умовами упдь. Спецiалiстам мисливського господар-ства, як займаються використанням та вiдтворенням кабана необхщно знати, яким кормам кабани надають перевагу у даному регюш, якi природнi запаси цих кормiв та кормова емнiсть конкретного типу мисливських упдь потрiбнi для кабана. Важливо встановити, яку чисельнiсть кабана здатен утримувати на одиницю плошд той чи iнший тип мисливських упдь без додатково! шдго-дiвлi з боку людини. Знаючи це, можна проектувати т чи iншi заходи, якi з одного боку впливатимуть на упддя, покращуючи !х кормовi умови, а з другого - на популяцiю дикого кабана, наприклад, шляхом збалансовано! шдго-дiвлi тварин у критичнi перюди року. Не дивлячись на важливють дано! проблеми, визначенню запасiв природних кормiв кабана присвячено невели-ку кшьюсть дослiджень, а в умовах Схщного Полiсся Укра!ни такi роботи не проводились взагаль
З л^ературних джерел вiдомо, що близько 2/3 усього корму кабан до-бувае з грунту або люово! шдстилки [1]. За добу дорослий кабан споживае 2,56,0 кг кормiв [8]. Харчуеться кабан рiзноманiтною !жею, яку умовно можна роздшити на 4 групи [10]. До першо! групи кормiв вiдносяться кореневища, бульби, кореш, цибулини рослин, що добуваються кабаном бшьшу частину року по всьому ареалу i становлять 18-96 % маси шших кормiв. Друга група включае: плоди фруктових дерев, горiхи, ягоди, насiння, як кабан споживае пiсля 1х дозрiвання й у випадку гарного врожаю узимку добувае з-пiд снiгу. Наприкшщ лiта i восени цi корми можуть становити 80-98 % вщ маси вшх iн-ших кормiв. Третю групу становлять вегетативнi надземш частини рослин. Зе-ленi частини трав'янистих рослин споживаються, головним чином, навесш, а кора, гiлки, пагони й порохно як вимушений корм нерщко використовуеться взимку. До четверто! групи вiдносяться твариннi корми: земляш хробаки, ко-махи i 1х личинки, молюски, риба, гризуни, комахощш, яйця птахiв, яшiрки, змil, жаби, падаль i т.д. - слугують кормом кабановi частiше в теплий перюд року, але тiею чи шшою мiрою можуть використовуватися цший рiк.
Дослiдженнями, якi проводились на Бшоруському Полiссi встановле-но, що до рацюну кабана, незалежно вщ дослiдних дiлянок, входили пiдземнi частини рослин - до 75 %; на трави та опале листя припадало 12,5 %, на корми тваринного походження - 11 %, на грунт - 2 %. Протягом лгга основу рацюну становили: зерновi злаковi культури (у окремих тварин до 95 %), плоди фруктових дерев та трави (разом - до 10 %) [3]. У зош вщчуження ЧАЕС час-тка надземно! фггомаси у середньорiчному рацюш кабана становить 36 %, на
пiдземнi органи рослин припадае 33 %, на плоди та насiння - 14 %, на корми тваринного походження - 5 %. Проте частка шдземних оргашв рослин i грун-тових тварин узимку залежить вiд наявностi та глибини сшгового покриву i може становити вщ 40 до 80 %, проти 30 % лггом [12]. Грунт, який потрапляе в оргашзм кабана у результат пощання корму з шдстилки, дернини, i верхнього шару грунту в ращош кабана становить 2 % [14].
Весняне харчування кабана дослщжувалось у люах Центрального По-лiсся Украши [9]. Усього у шлунках тварин навесш виявлено 48 кормових видiв, серед яких: 14 видiв тварин, 33 види рослин та 1 вид грибiв. К^м того, у шлунках кабашв траплялись частки лiсовоï шдстилки та грунт. У весняний перюд у ращош кабана на Центральному Полюс переважають рослиннi корми - 95,3 %, серед яких переважну частку займае надземна фггомаса трав -18,3 %, жолудi дуба, яю залишились з осеш - 11,9 %. Корми тваринного походження у весняний перюд займають невелику частку в ращош, у середньо-му - 4,2 % вщ маси вмюту шлунка. Крiм того, у вмiстi шлунюв цих тварин було знайдено 1 вид гриба - дощовик несправжнш, хоча за даними Майнхар-дта [11], дию кабани нiколи не вживають грибiв.
Хоча кабан i всещна тварина, однак його кормова база може рiзко змь нюватись в окремi роки. У межах великого ареалу склад кормiв кабана також ютотно змiнюеться, як за значенням ^eï або iншоï групи кормiв, так i за видо-вим складом кормових об,eктiв. Це залежить вщ набору кормiв у природ^ ïx наявностi та доступность Росшсью вченi стверджують, що кабани, яю меш-кають в очеретяних та рогозових заростях, забезпечеш кормами (кореневи-щами) протягом усього року, а популяцп люових угiдь щлковито залежать вiд урожаïв жолудiв, плодiв i горixiв, тому випадання глибокого сшгу в роки низького врожаю цих кормiв призводить до масовоï загибелi звiрiв [13, 16].
Завдяки особливостям бюлоги та кормовоï поведшки роль кабана в життi люу може мати велике значення, хоча вона вивчена недостатньо. Завдяки характернш цьому виду риючш дiяльностi кабани сприяють загортанню насiння в грунт, а тим самим - поновленню деревних порщ. Особливо велике значення ця дiяльнiсть мае в дiброваx. Користь кабана в люовщтворенш е великою при невисоюй або середнiй щiльностi його популяцп i взагалi вiдсутня при висоюй щiльностi цих тварин. Так, у деяких районах Бшоруського Полю-ся при нестатках основних кормiв, кабани приносять вагомi збитки вщтво-ренню лiсу: риють коренi молодих рослин дуба, ясена та граба [17]. Особливо сильно пошкоджуються сходи й самоЫв широколистяних порiд до 3 -5 роюв [15]. У мюцях постiйниx поро1'в iз фiтоценозiв випадають види, якi не переносять постшного багаторазового пошкодження коренево!' системи, i в першу чергу гинуть деревш породи. За даними П.Г. Козло [6], в окремих бь отопах Бiловезькоï пущi площа, яку займали пориï кабана у ялиново-дубово-грабовому лiсi, досягали 60 %, у ялинниках - 28, у змшано-хвойному лiсi -10, вшьшаниках - 18 i заплавних ценозах - 12 %. При чисельност кабана близько 2 тис. голiв тд загрозою знаходилось близько 20 % всieï площi пушд. Пощаючи насiння дуба, бука i деяких шших порщ, особливо у маловрожайш роки, звiрi перешкоджають нормальному вщтворенню лiсу. Саме в цих ви-
падках кабан сприяе змш деревних порiд, зокрема, замш дубових лiсiв бере-зовими або замш дуба ялиною.
Давно вщоме значення кабана в знищенш шкiдникiв лiсу. Так, году-ючись личинками травневого хруща, кабан знижуе ix чисельнiсть на 30 -40 %. Знищуе кабан соснового п'ядуна й iншиx шкiдникiв люу. При мiсцевиx збiльшенняx чисельностi шкщниюв кабани настiльки ii пригнiчують, що усу-вають спадах [5].
Для дослщження запаЫв природних кормiв кабана звичайного в дiсаx Схщного Полюся Украши нами було вщбрано три мисливськ господарства, якi розташоваш у Чернiгiвськiй та Кшвськш областях (у вщносно бiдниx, се-редшх та багатих за продуктивнiстю на природш корми угiддяx). Матерiад для проведення дослщжень вiдбирався протягом рiзниx сезонiв 2002-2003 ро-кiв у мисливських господарствах, розташованих у зош Сxiдного Подiсся Украши, а саме: у Кшвськш обдастi - в ДЛМГ мДнiпровсько-Тетерiвськем та Вище-Дубечанському ДЛГ; у Чернтвськш обдастi - в МГ "Великий Бiрм.
Для дослщження видового складу ращону кабана звичайного проведено обстеження 80 шлунюв цих тварин шляхом ан^зу ix ботанiчного складу. Для цього протягом двох рокiв шомiсячно в перелiчениx вище господарствах вiдстрiдювадись тварини. Крiм того, для уточнення видового складу ращону використаш матерiали дослщжень, як проводились у 2001 рощ в ВМГ "Краснянське". Анадiз вмюту шдункiв кабана здiйснювався на свiжому мате-рiадi за методикою наведеною в роботi [14]. Систематичний ан^з видiв про-водився з використанням визначника вищих рослин Украши [4].
Обстеження мюць для закладки пробних площ у люових типах угщь на стащонарах проводилось за методикою А.А. Козловського [7] iз невеликими змшами. Пробнi площд закладались розмiрами 10x10 м. Надземна кормо-ва зона кабана враховувалась на висотi до 100 см вщ поверxнi грунту, пщзем-на - до глибини 30 см (у шарi лiсовоi пiдстидки та верхньому шарi грунту). Крiм люових земель покритих дiсом пробнi площд закладались на непокритих дiсом землях: луках, болотах, пасовищах, а також сшьгоспугщдях. Всього було закладено 182 пробш площд, на яких у трикратнш повторностi (у рiзнi се-зони року) проводився вiдбiр польового матерiаду.
Для визначення запаЫв надземноi фiтомаси кормових трав для кабана на дослщних дшянках вiзуадьно оцiнювадось проективне покриття кожного кормового виду вщлому на пробнш пдошi та на кожному закладеному геобо-танiчному квадратi розмiром 1x1 м. Перелж кормових видiв для кабана, ^м визначених у вмют шлунку цих тварин, встановлювався шляхом стежкуван-ня кабана у мюцях його харчування. Середнiй запас фггомаси кожного кормового виду на 1 м2 вираховувався як середнш запас iз 3-х закладених на пробi квадратiв. Загальний запас трав визначався, як сума штерпольованих запаЫв окремих кормових видiв на всю пробну площу.
Пiдземний запас корешв та кореневищ трав, якi найчастше спожива-ються диким кабаном визначався шляхом ix викопування на закладених ге-оботанiчниx квадратах та зважування. Для визначення сшввщношення над-земноi та пiдземноi фiтомаси на пробнш дшянщ оцiнювадось проективне
покриття на кожному з трьох закладених геоботашчних квадратiв, а також середня кшьюсть дослiджуваниx рослин на одному квадрал.
Запаси жолудiв дуба, плодiв дерев i ягiд визначались у перюд максимального ïx плодоношення у характерних типах люу в лггаьо-осшнш перюд на облжових площадках. Площадки закладались розмiрами: для япдних рослин (чорницi, брусницi, сунищ) - 1x1 м, для жолудiв дуба - 4x4 м. Тут також застосовувався метод закладки геоботашчних квадратГв та штерполяцп вро-жаю на всю площу пробноï дшянки. Для пiдлiсниx порiд врожайнiсть визна-чалась, виходячи з розрахунку на 10 плодоносних дерев. З уЫх облшових площадок плоди збирались та зважувались. Масу ягiд, плодiв та жолудiв на усередненiй пробнiй площд та бiологiчну урожайнiсть на 1 га визначали за формулами наведеними у робот [2].
Дослщження показують, що протягом року у рацюш кабана на Схщ-ному Полюс переважають корми рослинного походження (29 видiв -89,0 %). Ця категорiя кормiв представлена: 5 видами дерев, 21 видом диких та 3-ма видами культурних трав. Шдземш корми рослинного походження становлять 10,8 % вгд середньорiчного рацюну, з яких кореш дерев - 7,9 %, кореш диких видiв трав - 2,9 % рiчного рацюну. Надземна фггомаса трав та дерев споживаеться кабаном упродовж всього року, але у найбшьшш кшь-кост у квпта та листопадь Плоди та насiння дерев становлять 6,6 % се-редньорiчного вмюту шлунку, а саме: жолудГ - 6,4 %, плоди лiсовоï яблуш та насiння граба - по 0,1 %.
Велике значення у харчуванш кабана протягом року вщграють сшь-ськогосподарськi корми: зерно кукурудзи, вГвса та пшениц (разом - 59,6 % середньорГчного рацюну). Найбгльшу питому вагу серед названих кормГв займае кукурудза (50,9 %).
Об'еми запасГв потенцшно доступних для кабана кормГв тваринного походження можуть мати значну амплГтуду коливань залежно вщ року спос-тережень, еколопчних умов конкретного бюценозу, сезону. У харчуванш дикого кабана ця група кормГв звичайно не перевищуе 7 % вщ середньорГчного рацюну. Про параметри запаЫв цieï категорiï кормГв можна судити лише протягом конкретного року спостережень, тому нами вони не визначались.
Найвища частка шдземних категорш спостерГгаеться протягом двох перюдГв: на весш та восени. Протягом червня частка кореневищ у рацюш кабана також може займати значну частку рацюну (9,7 %), що пов'язано зГ змь ною кормових та захисних стацш кабана у цей перюд року. Показники уро-жайност пiдземноï фГтомаси основних видГв диких кормових рослин (табл. 1) наведет для критичних перюдГв року, коли щ корми можуть вщг-равати виршальну роль у харчуванш кабана (не враховуючи шдгодГвлГ тварин з боку людини).
У перюд з березня до травня у кормовому рацюш кабана в геометрич-нш прогреси зростае частка надземноï фгтомаси трав, збгльшуючись у квГтш у 5 разГв, а у травш - у 18,5 разГв, порГвняно з березнем. Протягом травня во-на перевищуе частки ушх шших кормГв i становить 55,6 % вгд усього рацюну.
Табл. 1. Середня урожайшсть тдземно1 фтомаси кормових трав на луках, пасовищах i болотах Схiдного Полся Украгни
Види рослин Параметри врожайносп, кг/га
початок кытня листопад
Осот жовтий 49-212 67-263
Кульбаба лшарська 48-76 64-98
Щавель кшський 64-315 60-327
Живошст лшарський 10-85 13-82
Лопух звичайний 74-198 78-220
Очерет тростинний 215-1890 286-2190
Ропз вузьколистий 121-540 132-584
Очерет озерний 55-223 58-235
У кв^ш-травш кабани частше споживають молодi розетки осоту жов-того, гравшату мiського, молоде листя грястицi збiрноï, польовицi гiгантськоï та пагононосноï, осоки заячоï та волосистоï, молiнiï голубо^ пагони iван-чаю та хвощу польового; у червш - надземну фггомасу щучника дернистого, пле-тухи звичайно1' та польовицi гiгантськоï та пагононосноц у липнi - надають перевагу листю верби попелясто1\ Протягом жовтня-грудня серед надземно1' фiтомаси трав у шлунках найчастiше трапляються листя гравшату мюького, гадючнику в'язолистого та шдмареннику чiпкого. У середньому частка зелено:' надземно1' фiтомаси у рiчному рацiонi кабана становить 11,8 %. Нами роз-раховано показники урожайносл основних видiв кормових трав у рiзних ка-тегорiях насаджень (табл. 2). Найвища мiсткiсть по кормових травах реестру-валася незалежно вщ сезону року у вiльшаниках, вербняках та ясенниках, а найнижча - у чистих сосняках та чистих березняках. Параметри сумарних запаЫв трав на одиницю плошд кожного типу люу не е показовими, адже у трав'яному покривi значну його частку можуть займати малощнш у кормовому вщношенш види, або таю, що зовЫм не споживаються кабаном.
Високою продуктивнiстю кормiв для кабана характеризуються сшьсь-когосподарськ угiддя, якi межують з люом. Цiнними у кормовому вщношен-m для кабана е: плантаци кукурудзи, вiвса, картоплi, проса. Враховуючи те, що середня урожайшсть цих сшьськогосподарських культур у фазi повноï стиглост по зонi дослiджень вiдома, нами подiбнi дослiдження не проводились. Сшьськогосподарсью корми у великiй кшькосл споживаються кабанами з середини липня, коли звiрi часто вщвщують поля з посiвами зернових, пощаючи зерно вiвса, пшеницi та шших зернових у фазi молочно-восковоï стиглост та у вереснi-жовтнi, пощаючи кукурудзу з качанами. Нами було встановлено, що урожайшсть озимого жита на момент молочно-восковоï стиглост становить 3325-5874 кг/га. У мюцях штенсивного ведення мис-ливського господарства на кабана, у шлунках добутих тварин протягом всьо-го року зустрiчалось зерно кукурудзи, вiвса, пшеницi, але найбшьш охоче кабани пощають щ корми взимку.
На особливу увагу заслуговуе оцiнка запасiв жолудав у пристигаючих та стиглих дабровах. Цей вид корму використовуеться кабаном з жовтня по квггень. Частка "х у середньорiчному рацiонi становить 6,46 %, у ращош жовтня - 17,16 %.
Табл. 2. Середня урожайшсть надземноХ фШомаси л^ових трав у перюд
максимального розвитку у рiзних категорiях лшв
Категори л1су Види трав Урожайтсть, кг/га
на 1 % покриття фактична
Сосняки грястиця зб1рна 28,3 318
ожика волосиста 17,5 78
Сосново-листят 1ван-чай 184,0 2350
ожика волосиста 20,5 107
енотера двор1чна 211,0 845
Березняки польовиця пгантська 50,5 101
щучник дернистий 41,6 153
осока шершава 52,0 337
Осичники осока заяча 46,3 320
гравшат мшький 49,5 474
кульбаба лшарська 25,1 183
осот жовтий 283,5 3402
куничник наземний 67,7 4736
Вербняки комиш озерний 163,0 1380
осока волосиста 96,2 5772
гадючник в'язолистий 113,2 728
тдмаренник чшкий 125,2 1252
Вшьшаники гравшат р1чковий 50,1 892
кропива дводомна 233,0 8167
щучник дернистий 55,2 1112
тдмаренник чшкий 112,8 905
ситник скупчений 51,7 259
Дубняки польовиця пагононосна 27,9 335
яглиця звичайна 33,1 1220
Ясенники кропива дводомна 116,7 2749
гравшат мшький 36,2 538
плетуха звичайна 39,1 427
Споживання жолудiв тюно пов'язане з перюдичшстю плодоношення дуба. У зош дослiджень ряснi урожа! жолудiв спостершаються 1 раз у 5-6 ро-кiв. Важливо вiдзначити те, що порiвняно з дубом звичайним, у дуба черво-ного менш виражена перюдичшсть плодоношення. Цей вид дае, хоч i не ряс-га, але бiльш-менш постiйнi врожа! жолудiв. Крiм жолудiв дуба у харчуванш тварин мае значення i шше насiння, насамперед граба звичайного та клена гостролистого (табл. 3).
Табл. 3. Врожайшсть жолудiв дуба звичайного, настня граба та клена
гостролистого у чистих насадженнях вшу стиглост'1, кг/га
Стутнь плодоношення Параметри врожаю лшового насшня, кг/га
жолуд1 дуба насшня граба насшня клена
Високий 2530 195 208
Середнш 1150 87 92
Низький 300 23 29
Плоди люових порщ споживаються кабаном у серпш, тому !х можна вщнести до категори основних сезонних. У зв'язку iз цим нами були закладе-нi постшт пробнi площi у вiдповiдних типах лiсiв, де протягом лггньо-осш-
нього перюду проводилось визначення доступних запасiв цих кормiв. Запаси дикорослих плодових рослин визначались iз розрахунку 1х участ у пiдлiску середньовiкових та пристигаючих сосново-листяних, дубових та осикових насаджень з повнотою основного ярусу 0,5-0,6, а для грушi та горобини - на галявинах змiшаних сосново-дубових лiсiв, на вирубках, вздовж просж. Уро-жайнiсть визначалась iз розрахунку на 10 зареестрованих плодоносних дерев (залежно вiд 1х дiаметру на висот 1,3 м) (табл. 4).
Табл. 4. Середш доступш запаси бюмаси члод'кву л'шах Схiдного Поятся Украти
Д1аметр стовбура, см Маса плод1в за видами, кг бюмаси на 10 дерев
яблуня лшова груша звичайна горобина
3 - - 2,3
4 - - 3,8
5 6,4 - 5,0
6 11,2 6,8 6,9
7 15,6 13,1 8,7
8 18 19,4 10,5
9 22,8 24,8 12,3
10 6,2 32,0 13,9
11 30,8 35,7 15,6
12 35,4 41,1 -
13 38,2 45,3 -
14 43 50,9 -
15 46,8 57,0 -
Аналiзуючи результати дослщжень, можна зробити наступш висновки:
1. Структура та склад ращону дикого кабана р1зноматтт за категор1ями, життевими формами та перелшом вид1в, штотно залежать ввд зоогеограф1ч-но! зони, а у межах конкретного бюценозу - ввд сезону року. Виходячи з се-редньор1чно! структури ращону, кабана, який мешкае у зот Схвдного По-люся Укра!ни можна вважати типовою рослинно!дною твариною.
2. Важливе значения у харчувант кабана ввд1грають сшьськогосподарськ корми, особливо зернов1 культури, як споживаються тваринами протягом усього року, як на сшьськогосподарських полях (у червт-липт), так 1 на пвдгод1вл1. Серед шших основних корм1в найчастше 1 у найбшьшш кшь-кост1 споживаються наступт: надземна фггомаса трав - з середини весни до початку л1та; корет та кореневища болотних трав - у червт, польових та лшових трав - восени; жолуд1 та плоди - переважно у жовтт та листопада
3. Серед р1зних категорш угвдь найбшьшою урожайтстто коретв та корене-вищ рослин, як споживае кабан, характеризуються окрем1 типи бол1т, м1ж-л1сов1 луки та деяк1 типи пасовищ. Найбшьшими запасами надземно! фгго-маси кормових трав ввдр1зняються вшьшаники, вербняки та ясенники, найменшими - чист1 сосняки та березняки. Високою продуктивтстю кор-м1в для кабана у осшнш перюд характеризуються стигл1 дубов1 насаджен-ня, а також сшьськогосподарськ угвддя, як1 межують з люом.
Незалежно вщ кормопродуктивностi мисливських угiдь вважаемо за необхщне проведення пiдгодiвлi кабанiв найбшьш привабливими, переважно концентрованими сiльськогосподарськими кормами (кукурудза, зерновщхо-ди) у холодний перюд року, що дасть змогу утримувати високу щiльнiсть
тварин в угiддях без iстотних збитюв лiсовому та сiльському господарствам. Для покращення кормових угiдь по кабану пропонуемо ширше вводити в культуру дуб червоний. Ця порода, порiвняно з шшими видами дуба, мае ма-лу перiодичнiсть плодоношення i ранiше вступае у цю фазу, а тому дае хоча й не дуже рясш, але постшт врожа1 жолудiв.
Л1тература
1. Бобринский Н.А., Кузнецов Б.А., Кузякин А.П. Определитель млекопитающих СССР. - М.: Просвещение, 1965. - 382 с.
2. Бондаренко В.Д. Бютехшя. Ч.1. - Львiв,1998. - 260 с.
3. Гулаков А.В. Радиоэкологический мониторинг диких промысловых копытных Юго-Востока Беларуси в постчернобыльский период// Автореф. дис. канд. бюл. наук - Гомель, 2001. - 24 с.
4. Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. Определитель высших растений Украины. - К.: Наук. думка, 1987. - 548 с.
5. Жизнь животных/ Под ред. В.Е. Соколова. - М.: Просвещение, 1989, т.7. - 429 с.
6. Козло П.Г. Роющая деятельность дикого кабана// Средообразующая деятельность животных. - М.: Изд-во АН СССР, 1970. - С. 69-73.
7. Козловский А. А. Лесные охотничьи угодья. - М.: Лесн. пром-сть, 1971. - 160 с.
8. Колосов А.М., Лавров Н.П., Наумов С.П. Биология промысловых зверей СССР. -М., 1961. - 280 с.
9. Краснов В.П., Гулик 1.Т. Особливосп весняного спаду рiвня радюактивного заб-руднення Cs м^в дикого кабана на Центральному Полюа Украши// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.2. - С. 132-138.
10. Лебедева Л.С. Экологические особенности кабана Беловежской пущи// Учёные записки Московского городского педагогического института им. В.П. Потёмкина, т. 61. Зоология. - М., 1956, вып. 4-5. - с.
11. Майнхардт Х. Моя жизнь среди кабанов. - М.: Лесн. пром-сть, 1983. - 128 с.
12. Михалусев В.И., Гулаков А.В., Аверин В.С., Цуранков Э.Н. Гаврилов А.В., Толкачев В.И., Смирнов А.А. Ботанический состав содержимого желудка и анализ расчетных суточных рационов диких копытных// Проблемы лесоведения и лесоводства. - Гомель, 1997, вып. 45. - С. 247-253.
13. Охотоведение/ Под ред. В.Ф. Гаврина. - Киров, 1970, т. 1. - 285 с.
14. Петров М.Ф. Питание кабана (Sus scrofa L.) в зоне Чернобыльской катастрофы на территории Украины// Проблеми Чорнобильсько'1 Зони вщчуження. - К.: Наук. думка. -1996, вип. 3. - С. 69-81.
15. Рамлев Е.А. Влияние диких копытных на древесно-кустарниковую растительность Беловежской пущи// Беловежская пуща. Исследования. - Минск: Урожай. - 1969, вып. 3. - С. 109-119.
16. Формозов А.Н. Звери, птицы и их взаимосвязи со средой обитания. - М.: Наука, 1976. - С. 80-82.
17. Щаблина Т.Б. Копытные Беловежской пущи// Труды ин-та морфологии животных им. Северцова. - М.: Изд-во АН СССР. - 1955, вып. 15. - С. 5-117.
УДК 630*5 Ст. наук. ствроб. Ю.С. Шпарик, канд. с.-г. наук - УкрНДЫрл1с
ВЗАСМОЗВ'ЯЗКИ ПРИРОДНОГО В1ДНОВЛЕННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИК ДЕРЕВОСТАНУ БУКОВОГО ПРАЛ1СУ
УКРА1НСЬКИХ КАРПАТ
Розглянуто взаемозалежшсть структури та характеристик пщросту букового пра-люу Угольсько-Широколужанського масиву. За результатами формування Г1С вс1х дерев на 10-гектарнш пробнш площ1 та обл1ку природного вщновлення на 160 площадках розраховано таю кореляцшш зв'язки: найбшьш т1сним е прямий зв'язок м1ж запасом деревини та кшькютю пщросту (г = 0,395); для окремих висотних груп найтюш-
