CC BY
66
Бала О.П., Хань Е.Ю. Моделирование динамики средней высоты модальных древостоев дуба обыкновенного вегетативного происхождения Лесостепи Украины
Приведены результаты моделирования динамики средней высоты модальных древостоев дуба обыкновенного вегетативного происхождения для Правобережной и Левобережной Лесостепи Украины. По результатам исследования установлены закономерности динамики хода роста в высоту модальных древостоев дуба обыкновенного вегетативного происхождения. На основе разработанных моделей построены динамические бонитетные шкалы.
Построенные динамические бонитетные шкалы пригодны для группировки экспериментальных данных с целью моделирования динамики хода роста других таксационных показателей для модальных древостоев дуба обыкновенного вегетативного происхождения для Правобережной и Левобережной Лесостепи Украины.
Ключевые слова: дуб обыкновенный, модальные древостои, вегетативное происхождение древостоев, математические модели, средняя высота, верхняя высота.
Bala O.P., Han' E.Yu. The Modeling of Middle Height Dynamic of Vegetative Origin Modal Oak Stands Growth in Ukrainian Forest-Steppe Zone
The results of height growth modeling of modal oak stands of vegetative origin are presented. The regularities of growth of vegetative origin oak stands in Ukrainian forest-steppe zone were established. According to the study, some regularities of dynamics of growth of vegetative origin oak stands in Ukrainian forest-steppe zone are established. On the basis of the developed models the dynamic site class scale has been built. The dynamic site class scale suitable for groups of experimental data to model the dynamics of growth and other taxation rates for modal oak stands of vegetative origin oak stands in Ukrainian forest-steppe zone is constructed.
Keywords: oak, modal stands, vegetative origin stands, mathematical models, average height, top height.
УДК 632.1
ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРИ ПОСЕЛЕННЯ БОБРА Р1ЧКОВОГО (CASTOR FIBER LINNAEUS, 1758) В УМОВАХ СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЛАНДШАФТ1В ШВДЕННО1 ЧАСТИНИ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ М.М. Бондар1'2
Наведено результати дослщження бобра pÍ4KOBoro в умовах сшьськогосподарських упдь Житомирського та Бердичшського адмшстративних райошв. Визначено особли-boctí будшельно! дшльност тварини по мелюративних каналах, а також особливост харчування тварини в цих умовах. Проведено аналiз поселень бобра рiчкового шд час засушливого лкньо-осшнього перюду 2015 р. Закладено 3 маршрута, загальною дов-жиною близько 15,8 км, на яких виявлено 12 поселень.
Встановлено, що бобер по мелюративних каналах здебшьшого проживав у норах. Визначено, що кшьюсть поселень бобра рiчкового, у цих умовах, уздовж маршруйв змшювалася у межах 1,3 поселення на 1 кшометр. Тварини харчуються в угщдях не тшьки деревно-чагарниковою рослиншстю, а й також сшьськогосподарськими культурами, такими як соняшник, кукурудза, соя та ш. В умовах сшьськогосподарських упдь, а саме по мелюративних каналах, виявлено, що бобер рiчковий влаштовуе нори в берегах, хаток не будуе, рiвень води утримуе за рахунок гребель.
1 acnip. М.М. Бондар - Житомирський нацюнальний агроеколопчний унгверситет;
2 наук. кер1вник: проф. А.1. Гузш, д-р с.-г. наук
Ключовг слова: бобер рiчковий, будiвельна дiяльнiсть (греблу нори, хатки, комори), сiльськогосподарськi угщдя, мелiоративний канал.
Вступ. Бобер рiчковий е цiнним мисливським видом. На вiдмiну вiд iнших видав мисливських тварин (наприклад, козулi европейсько!, кабана дикого, зайця сiрого та ш.), особливостям життедiяльностi бобра рiчкового, зокрема на територп Житомирщини, придiлено недостатньо уваги, хоча й у минулому цей вид був одним з найцшшших тварин. Як наслвдок втрати його популярностi як об'екта полювання. У багатьох випадках вплив його життедаяльносп на навко-лишне середовище позначаеться не завжди позитивно. Влаштоваш ним греблi часто призводять до шдтоплення територiй, на яких ведеться сшьське господар-ство, приватних далянок тощо, що може призводити до запод1яння збиткiв зем-лекористувачам. З огляду на це, доцiльно вивчити вплив його життедiяльностi бобра рiчкового на гiдрологiчнi умови територiй, у яких вш поселяеться.
Дослiдження проведено у Житомирському та Бердичiвському районах.
Мета дослвдження - визначити особливосп структури поселень бобра р!ч-кового в умовах сшьськогосподарських угiдь дослщжувано! територií.
Методика дослщження. Дослiдження поселень бобрiв проведено на маршрутах, закладених за загальноприйнятими методиками. Облж чисельностi та слiдiв життедiяльностi тварин здшснено за методикою П.В. Мащборука [1] з нашими доповненнями та уточнениями ввдповвдно до умов територш досль дження [5, 6].
Анамз останнiх дослiджень та постановка проблеми. Деят матерiали щодо життедiяльностi бобра рiчкового в умовах сiльськогосподарських упдь Житомирщини наведено у роботi П. В. Мащборука [1].
Станом на 01.01.2011 р. чисельшсть бобра европейського в УкраЫ стано-вила 45,7 тис. особин. Вш поширений у 21 iз 25 областей кра'ни, з яких 74 % припадае на зону Полкся, 17 % - Лкостеп, 5 % - Степ i 4 % - Карпати. Розсе-лення популяцií бобра в рiзних областях нерiвномiрне, за неоднорiдностi !'х те-риторií щодо придатносп для його iснування, а також i особливостей минулого поширення тварин у минулому [4].
На Полка найвищою чисельнктю бобра рiчкового вирiзняеться Жито-мирська обл. - 8550 особин або майже 19 % ввд загально! кшькосп особин виду в Украíнi. Наступними за чисельнiстю йдуть Чернiгiвська, Волинська, Ршненсь-ка, Сумська, та Ктвська обл. [1]. Результати дослiдження, викладеш у робот! [4], свiдчать про те, що в багатьох районах щшьнкть локальних популяций вже перевищила потенцшну емнiсть упдь, придатних для кнування виду [3].
За свдаенням мiсцевих довгожителш, першi поодиною поселення бобр!в з'явилися у досл!джуванш мкцевосп ще в 70-80 роках ХХ ст. На цей час !х чи-сельнкть ! зайнята ними територ!я значно зросли. Спостереження за тваринами в околицях с. В. П'ятипрка та хутора Ч. З!рка на Житомирщиш, здайснював уп-родовж 2009-2011 рр. П.В. Мащборук. Всього обстежено дшянку лку площею близько 5,18 га [1]. На той час на в!др!зку р. Гниличка м!ж селами Обунвка -П'ятипрка було виявлено три бобров! гребл!, а м!ж селами Радянське - Кус-тин - чотири. На п'яти озерах лкового масиву бшя хутора Ч. З!рка було виявлено 4 бобров! хатки. За кшькктю повалених бобрами дерев можна зробити вис-новок про проживання тут досить численно! популяцц виду.
З'ясовано, що на територц водних угiдь хутора Ч. Зiрка бобри проживають переважно попарно, а в чисельш с1м'1 вони об'еднуються тальки в найвдаюдш-ших мiсцях. Посухи останнiх ротв весняно-лiтнього перiоду призвели до пору-шення рiвня Грунтових вод, тому тварини були змушеш мiгрувати у водойми зi стiйкiшим водним ршнем, тобто тi, яш знаходяться у низинних дiлянках. Це призвело до змши структури поселень бобрiв. Так, з'явилися бобри у ставках у центр сш В. П'ятигiрка i Радянське. € вiдомостi про розширення поселения по-пуляид бобрiв у напрямку сiл Радянське - Кустин [2].
Результати дослвдження. Для досягнення заплановано!' мети дослiджения було закладено три маршрути уздовж мелiоративних каналiв у Житомирському та Бердичiвському адмМстративних районах та водойми у с. Двiрець. Загальна довжина маршрутiв становить близько 15,8 км. Нижче наведено коротку характеристику цих маршрутав. Орieитовну карту-схему району дослiджень показано на рис. 1.
Рис. 1. План-схема району до^дження
Маршрут № 1 (рис. 2) бере початок вщ дамби водойми, яка розташована в цен^ с. Двiрець й пролягае уздовж мелюративного каналу до населеного пункту с. Ставецьке, що знаходиться вище за течiею. Довжина маршруту становить близько 4,5 км. У райош розташування маршрутов переважають посши сшьсь-когосподарських культур. По берегах трапляеться деревно-чагарникова рослин-нiсть, переважно iз верб, поодиноко - берези. У цих умовах виявлено чотири
мiсця оселення бобра рiчкового: перше - на водойм^ друге - на вщд^ 1,2 км вiд не!', трете - на ввд^ 2,9 км, четверте - 4,3 км ввдповвдно. План-схему роз-ташування цього маршруту наведено на рис. 2.
с 317м;I
СтавШьке
Рис. 2. Маршрут № 1. Житомирський район, мелюративний канал мiж населеними пунктами с. Двiрець - с. Ставецьке
Маршрут № 2 (рис. 3) простягаеться вщ водойми в с. Двiрець, проте проля-гае нижче за течiею уздовж мелюративного каналу до с. 1вантвщ. Його довжи-на становить 4,0 км. Уздовж маршруту переважають сшьськогосподарсью куль-тури. По берегах каналу зростае деревно-чагарникова рослиннкть переважно iз верб. Тут виявлено 3 поселения виду. Ршень води тварини регулюють влашто-вуючи греблi. Перше поселення знаходиться на вiддалi 1,7 км ввд початку маршруту, друге - 3,2 км, трете - 3,6 км.
Рис. 3. Маршрут № 2. Житомирський район, мелюративний канал мiж населеними пунктами с. Двiрець - с. 1ванювц
Маршрут № 3 (рис. 4) закладено у Бердичiвському райош, проходить уз-довж мелюративного каналу, мiж населеними пунктами с. Радянське - с. Кус-тин. Довжина маршруту становить 6,2 км. Вщомосп про поселения бобрiв уз-довж цього каналу наведено у робоп П.В. Мацiборука [1], що дае змогу з'ясува-ти питання динамiки чисельностi та розселення тварин (2011-2015 рр.). Дослщ-ник на цьому каналi було виявив 4 бобрових гребель. На кшець 2016 р. кшь-кiсть гребель зросла не менше нiж утрич! Бшя другого поселення виявлено значну кiлькiсть обвалених нiр i велику комору на стику двох каналiв.
Кустин
ГТ57ВЙЙ М25м :|
У226ы|
Радянське
Рис. 4. Маршрут № 3. Бердичiвський район, мелюративний канал мiж населеними пунктами с Радянське - с. Кустин
Результати обстеження поселень бобра уздовж мелюративних каналiв зве-дено у табл. 1.
Очевидно, що юльккть бобрових поселень становить 1,3 на 1км погонний. Залишаеться вщкритим питання щодо третього маршруту, оскшьки вiдсутнi чiтко вираженi межi вiдокремления одного поселення вiд шших. Кiлькiсть поселень визначено за кшькктю виявлених нiр та комор. Слвди перебування бобра виявлено впродовж усього маршруту, i позначено на схемах-картах.
Табл. 1. Результати облШв мкць поселень бобра рiчкового по маршрутах
№ маршруту Довжи-на маршруту, км Мюце знаходження Кiлькiсть поселень Бютоп Характерний корм
всього на 1 км Вщдаль мiж поселениями, м
1 5,22 Житомирський район, вщ ставка в с. Двь рець, по мелюратив-ному каналу до с. Ста-вецьке 4 1,3 1:0-500 2: 780 3:1630 4:1135 соняш-никове поле верба, береза, соняшник, водно-болотя-на рослиншсть
2 4,0 Житомирський район, вiд ставка в с. Двь рець, по мелюратив-ному каналу до с. Iванкiвцi 3 1,3 3 1: 0-1680 2: 1450 3: 400 куку-рудза верба, очерет, соя, кукурудза
3 6,6 Бердичiвський район Радянське Кустин 5 1,3 2 12 гребель озимi верба, клен ясенелистий
Результати обстежень поселень наведено в табл. 2.
Табл. 2. Характеристика поселень бобра рiчкового
№ маршруту / поселения Кормова база Будiвельна дiяльнiсть Орieнтов-ний вiк по-селення
хатки нори греблi комори
1/1 верба, береза - 2 - бшя нори 1комора 4
1/2 верба, озимi - 4 - - 2
1/3 верба, береза, соняшник - 2 1 бшя шлюзу мелюратив-ного каналу 5
1/4 верба, соняшник - 5 каскад iз 3-х гребель - 2
2/1 верба, озимi - 6, з них 3 iз виходом на берег 1 - 3
2/2 верба, соя, кукурудза - 3+3 з виходом на берег 3 - 5
2/3 верба, соя - - 5 бшя першо'1 греблi 3
3/1 верба, озимi - обвалет 3 - 2
3/2 верба, ильсько-господарсью культури - 9, з них 5 обвалет 3 бшя ос-танньо'1 греблi 3
3/3 верба, сшьсь-когосподарсью культури - 1 2 - 1
3/4 верби, сшьсько-господарсью культури - 2 2 - 2
3/5 верби, береза, сшьськогоспо-дарсью культури - 2 2 за першою греблею 2
Нижче наведено детальшший !'х аналiз.
Поселения 1/1 знаходиться у центрi с. ^ipeub, на мiсцевому ставку. У цих умовах тварини переважно харчуються деревно-чагарниковою рослиннктю, найчастiше пагонами верби, берези, садовими деревами, осики. Живуть у норах, бшя яких влаштовують з плок та стовбурiв зазначених вище рослин комо-ру. Бобри заселили ставок у 2013 р. та завдають шкоди мiсцевим жителям, ос-кiльки пiдгризаючи стовбури садових дерев, а також влаштовуючи нори, ят з часом обвалюються, спричиняють негативний вплив на дiлянки приватних гос-подарств. Поселення 1/2 зафшсовано на мелiоративному каналi. Тут виявлено чотири нори, якi знаходяться поруч одна бшя одно!'. Такий характер розташу-вання нiр може свдаити про наявнiсть 'х мережi з кшькома виходами. Харчуються переважно вербою. У 2015 посушливому рощ вода у зазначеному каналi зникла, бобри вимушенi були мiгрувати в уже згадуваний рашше ставок, що знаходиться за 600 м нижче по течи.
Поселення 1/3 знаходиться на перехресп двох мелiоративних каналiв. Один з каналiв тварини перекрили греблею довжиною 6 м та шириною 0,55 м. Завдяки розчищенню виходу з нори та винесенню мулу на греблю, бобри зберегли рiвень води, полшшивши умови проживання. Нагромадження над норою мулу з пагонами рослин тварини забезпечили прикриття до входу в нору, який знаходиться шд водою. Бшя нори закладена комора значних розмiрiв -шириною 4 м та довжиною - 6 м. Плки та стовбури верби для влаштування за-паав бобри заготовляли на вiдстанi бшьше 700 м вiд не'. Тварини харчуються переважно пагонами верб, як зростають уздовж берега, а також пагонами бере-зи та соняшником.
Поселення 1/4 знаходиться за поворотом мелюративного каналу, бшя с. Ставецьке. Бобри побудували каскад iз трьох гребель, максимальна з яких становить 6 м довжиною, 0,5 м шириною, 0,8 м висотою. Як буд1вельний мате-рiал для гребель бобри використовують плки та стовбури верб, грунт, а також стебла соняшника. Бшя першо!' греблi виявлено п'ять нiр. Здебшьшого тут тварини харчуються гшками та стовбурами верб та соняшником. Як наслiдок по-сушливого лгга 2015 р., р1вень поверхневих вод критично знизився й тварини м^ували. Поселення 2/1 виявлено на мелюративному каналi, нижче вiд русла ставка. Рiвень води забезпечуеться завдяки високш греблi, довжина, ширина i висота яких становить 6x0,7x1,1 м ввдповщно. Тут виявлено три нори, через ят бобер рiчковий виходить на берщ а також три нори житлов! У цих умовах тварини, переважно, харчуються вербою. Як наслщок будiвельноí дiяльностi тварини, сшьськогосподарським культурам шкоди не завдано, затоплення вiдсутнi. На початку осеш канал пересох, тварини мiгрували.
Поселення 2/2 розташоване на мелюративному канал! Побудовано каскад iз трьох гребель. Довжина гребель становить 6 м, ширина першо!' iз них 0,6, друго!' - 0,4, третьо!' - 0,3 м. Перша, основна, забезпечуе нагромадження найбiльшоí кiлькостi води для життeдiяльностi поселення. Як буд1вельний ма-терiал використано гшки верб i стебла кукурудзи. На лiвому березi виявлено 3 нори з виходом на берег, де тварини харчувалися соею. На iншому березi за-фiксовано мережу з трьох житлових нiр. Тут бобри харчувалися кукурудзою i
вербою. У наслщок впливу д1яльносп людини було пошкоджено греблю, яку тварини не ввдновили, як наслiдок вода зiйшла, а теч1я зникла (через посуху). Припускаемо, що тварини загинули внаслвдок браконьерства або мiгрували нижче по течи.
Поселения 2/3 знаходиться бшя с. 1ванк1вщ. Тут бобри побудували каскад iз п'яти гребель. Через значну глибину каналш нiр не виявлено. Проте бiля пер-шо! греблi виявлено комору. Харчувалися тварини пагонами та корою верб, соею, кукурудзою. Не виключено, що шд час весняного паводку можливе шд-топлення, оскшьки дане поселення знаходиться у низинних умовах. Поселення 3/1 знаходиться бшя с. Кустин. По мелюративних каналах виявлено каскад iз трьох гребель i п'яти характерних мiсць виходу бобра на берег. Рельеф низин-ний, тому можливе весняне пiдтопления. Уздовж каналу зростають верби, у яких виявлено характерш погризи i мiсця харчування бобрiв.
Поселення 3/2 зареестровано вище по течи порiвняно з попереднiм. На сти-ку двох каналiв знайдено комору. На основному каналi виявлено потужну греблю довжиною 7 м, висотою 1,1 м. Уздовж цього поселення спостеркаеться значна юльккть обвалених нiр. Уздовж берепв виявлено значну кшьккть зва-лених дерев верб, а також погризiв клена ясенелистого. По додатковому мель оративному каналi тварини трелюють гiлки та пагони дерев до комори. Вище за течи знаходяться ще дв греблi.
Поселення 3/3 знаходиться вище за течкю порiвияно з попередшм по основному мелiоративному канала Виявлено 2 греблi, вiддаль мiж якими - близь-ко 350 м. Бшя першо! греблi виявлено характерне мкце виходу бобра на берег, свiжi погризи верби. У поселенш 3/4 виявлено двi греблi на вiддалi 45 м одна ввд одно!, мiж ними - дв нори. Бобри живляться вербами, виявлено кшька по-валених дерев дiаметром близько 12-16 см. Поселення 3/5 знаходиться в райош з'еднання двох мелiоративних каналш бшя населеного пункту с. Радянське. Виявлено дю греблi, значну кiлькiсть повалених дерев верби, поодиноко - берези. За першою греблею знайдено комору. Мiж греблями зафiксовано мiсця виходу тварини на берег. Висновки:
1. В умовах сшьськогосподарських угiдь Житомирсько1 обл. житгeдiяльнiсть бобра вивчено недосгагньо.
2. Встановлено, що в райош досладжень бобри заселяють мелiорагивнi канали, водойми, лiсовi болота гощо.
3. Виявлено на маршрутах загальною довжиною 15,82 км 12 поселень бобра рiч-кового на трьох рiзних маршрутах в умовах сшьськогосподарських ландшаф-тiв, що становить близько 1,3 поселення на 1 км.
4. Бобер рiчковий влаштовуе нори по берегах мелюративних каналiв. Хаток не будуе, рiвень води тварини утримують завдяки греблям.
5. До рацюну бобра входить не тшьки деревно-чагарникова рослиннiсть, а й сшьськогосподарсьы культури (соняшник, кукурудза, соя та ш.).
6. Вщзначено використання, як будiвельного матерiалу, стебел кукурудзи i со-няшника.
7. Виявлено негативний вплив тривалого посушливого перюду, що призвело до значного скорочення кшькост поселень бобра рiчкового, 1х кiлькiсть зменши-лася бiльше шж удвiчi: iз 7 - на початку лпа до 3 - перед зимiвлею.
Лггература
1. Мащборука П.В. Вплив популяци бобра европейського на люов1 екосистеми Украшського Пол1сся : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 03.00.16 "Еколопя" / П.В. Мащборук. - К., 2013. - 25 с.
2. Павлюченко О.В. Бюлогш бобра европейського, його значення в прпрод1 та жит людини / О.В. Павлюченко, В.О.Щевчук, С.Ю. Сеник. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rusnauka.com/7_NMIW_2011/Biologia/7_81128.doc.htm.
3. Настанова з упорядкування мисливських угщь Украши. - К. : Вид-во Держкомлюу Украши, 2002. - 113 с.
4. Мащборук П.В. 1сторичш аспекти розповсюдження та еколопчш особливост популяцц бобра европейського (Castor fiber L.) в Украхш / П.В. Мащборук, Р.Р. Возняк // Науков1 доповщ НУБЩ Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ Украши. - 2009. - Вип. 32(3). - 23-32. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://seriesbiology.univer.kharkov.ua/ukr/16(2012)/pdfl14.pdf
5. Ватолин Б.А. Современное состояние бобровой популяции в Брянской области / Б.А. Ватолин // Труды Воронежского государственного заповедника : сб. науч. тр. - Воронеж. -1969. - Вып. 16. - С. 115-119.
6. Дежкин В.В. Биология и хозяйственное использование бобра : учебн. пособ. / В В. Дежкин, В.Г. Сафонов. - М. : Изд-во "Экономика", 1966. - 90 с.
Надтшла до редакцп 04.08.2016р.
Бондарь М.Н. Особенности структуры поселений бобра речного (Castor fiber Linnaeus, 1758) в условиях сельскохозяйственных угодий южной границы Полесья Житомирщины
Приведены результаты исследований речного бобра в условиях сельскохозяйственных угодий Житомирского и Бердичевского административных районов. Определены особенности строительной деятельности животного по мелиоративным каналам, а также особенности питания животных в данных условиях. Проведен анализ поселений бобра речного во время засушливого летне-осеннего периода 2015 г. Заложены 3 маршрута, общей протяженностью около 15,8 км, на которых выявлено 12 поселений.
Установлено, что бобр по мелиоративным каналам в основном проживает в норах. Определено, что количество поселений бобра речного, в данных условиях, вдоль маршрутов изменялось в пределах 1,3 поселения на 1 км. Животные питаются в угодьях не только древесно-кустарниковой растительностью, на и сельскохозяйственными культурами, такими как подсолнечник, кукуруза, соя и др. В условиях сельскохозяйственных угодий, а именно по мелиоративным каналам, выявлено, что бобр речной устраивает норы в берегах, домиков не строит, уровень воды удерживает за счет плотин.
Ключевые слова: бобр речной, строительная деятельность (плотины, норы, домики, кладовые), сельскохозяйственные угодья, мелиоративный канал.
Bondar M.M. Some Investigation Results of Castor Fiber Holding in the Agricultural Lands Conditions of Zhitomir and Berdychiv Regions
The construction features of the animals are determined by the soil reclamation canals, as well as animals feeding habits in these conditions. The settlements analysis of the Castor fiber was conducted during the arid summer and autumn in 2015. Three routes were established, total length of each is about 15,8 km, where 12 settlements were discovered. It was discovered that beaver lives in burrows on the soil reclamation canals. Within the studied routes was determined that the Castor fiber's number of settlements in the soil reclamation canals varies within 1.3 settlement per 1 linear kilometer. In these lands the animals feed both trees and shrubs, as well as crops such as sunflower, corn, soybean, and others. We found that Castor fiber place holes along the coast, it doesn't place beaver's lodges, the water level holds by dams in the agricultural lands conditions, namely on the soil reclamation canals.
Keywords: Castor fiber, construction activities (dams, holes, lodges, barns), agricultural lands, soil reclamation canal.
