CC BY
11
Агий B.O., Копий С.Л., Физик И.В., Копий Л.И. Влияние лесохозяй-ственных мероприятий на перераспределение органических веществ и химических элементов почв в дубовых лесах Закарпатья
Проведен анализ особенностей ведения лесного хозяйства и распределения дуба обыкновенного в условиях Закарпатья. Определены основные факторы, которые обусловили формирование доминирующих типов почв в условиях равнинного и предгорного рельефа исследуемого региона. Исследовано влияние лесохозяйственных мероприятий по содействию естественному возобновлению дуба обыкновенного на перераспределение органических веществ и химических элементов по профилю почвы. Установлено, что в результате разреживания грабово-дубового древостоя увеличилось (в 1,9 раза) количество гумуса на секции после вырубки второго яруса граба и частичного разреживания дубового древостоя и в 1,3 раза - на секции со сплошной вырубкой второго яруса граба. Отмечено частичное понижение показателя кислотности (до 3,7) в верхнем горизонте (от 0,0 до 10,0 см) почвы на экспериментальных секциях эксперимента при увеличении антропогенного влияния.
Ключевые слова: почвенно-климатические условия, дубовые леса, природное возобновление дуба обыкновенного, органические и химические вещества.
Agiy V.O., Kopiy S.L., Fizyk I.V., Kopiy L.I. The Forest Management Influence on the Redistribution of Organic Matterand Chemical Elements of Soil in the Oak Forests of Transcarpathia
The analysis of forestry and spreading oak in terms of Transcarpathia is made. The main factors that led to the formation of dominant soil types in terms of flat and foothill terrain studied region are defined. The effect of forest management to promote the natural regeneration of oak on the redistribution of organic matter and chemical elements along the soil profile is specified. It was established as a result of dilution hornbeam-oak stand increased (1.9 times) humus content into sections after cutting the second tier of beech and oak stand partial dilution and 1.3 times the section with a solid second tier cypress logging. We have noted partial drop in pH (to 3.7) in the upper layer (from 0.0 to 11.0 cm) of soil on the experimental sections experiment with increasing anthropogenic pressure.
Keywords: soil and climatic conditions, oak forests, natural regeneration of oak, and organic chemicals.
УДК 630*56:582.632.2
МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМ1КИ СЕРЕДНЬО1 ВИСОТИ МОДАЛЬНИХ ДЕРЕВОСТАН1В ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ВЕГЕТАТИВНОГО ПОХОДЖЕННЯ Л1СОСТЕПУ УКРАШИ О.П. Бала1, €.Ю. Хань2
Наведено результати моделювання динамжи середньо! висоти модальних деревосташв дуба звичайного вегетативного походження для Правобережного та Л]вобережного Люостепу Украши. За результатами дослщження встановлено законом1рност1 динамжи ходу росту у висоту модальних деревосташв дуба звичайного вегетативного походження. На основ1 розроблених моделей побудовано динам1чш боштетш шкали.
Отримаш боштетш шкали придатш для групування експериментальних даних з метою моделювання динамжи ходу росту шших таксацшних показниюв для модальних деревосташв дуба звичайного вегетативного походження для Правобережного та Л]во-бережного Люостепу Украши.
1 доц. О.П. Бала, канд. с.-г. наук - НУБ1П Украши, м. Ки1в;
2 асшр. €.Ю. Хань - НУБ1П Украши, м. Ки1в.
Ключовг слова: дуб звичайний, модальш деревостани, вегетативне походження дере-востанiв, математичнi модели середня висота, верхня висота.
Вступ. Швидкий розвиток iнформацiйних систем, використання сучасного апаратного та програмного забезпечення дае змогу оперативно отримувати ак-туальну iнформацiю про навколишнiй свт Саме тому для рацiонального пла-нування лiсогосподарських заходiв та вибору правильних рiшень щодо форму-вання оптимально!' стратегií ведения лiсового господарства, яка враховувала б вплив рiзних чинникiв на лiсовi екосистеми, клшатичш змiни та бiологiчнi особливостi росту окремих груп порiд, використовують прогноз таксащйних показникiв насаджень, з урахуванням зазначених вище факторiв.
Мета дослщження - розробити моделi динамiки середньо'' висоти модаль-них деревосташв дуба звичайного вегетативного походження Лiсостепу Украши.
Матер1али та методи досл1дження. Для вивчення особливостей ходу росту дуба звичайного вегетативного походження Лкостепу Украши використано експеримеитальнi данi 56 ТПП, 42 з яких взято з банку науково-дослщних да-них кафедри лiсовоí таксацп та лковпорядкування Нацiонального ушверситету бiоресурсiв i природокористування Украши i 14 закладено особисто. Також використано шформащю з повидшьно'' бази даних, надано!' ВО "Укрдержлкпро-ект", що характеризуе деревостани дуба звичайного Лкостепу Украши. Загаль-ний обсяг вибiрки становив 207869 таксацiйних видiлiв загальною площею 884709,3 га, яш знаходяться у Вшницькш, Киíвськiй, Полтавськiй, Рiвненськiй, Сумськш, Тернопiльськiй, Харкiвськiй, Хмельницькiй, Черкаськiй та Черш-гiвськiй областях. Для аналiзу даних використано загальнi принципи матема-тично' статистики та методики, що застосовують у лiсовiй таксацií [3].
Результати дослвдження та узагальнення. Для встановлення закономiр-ностей росту модальних деревосташв дуба звичайного вегетативного походження Лкостепу Украши проаналiзовано хвд росту товщих дерев у насадженш для побудови динамiчноí бонiтетноí шкали. Такi дерева займають панiвне мкце в наметi лiсу та зазнають мiнiмального впливу внутрiшньовидовоí та мiжвидо-во1 конкуренцií, на вiдмiну ввд дерев середиiх розмiрiв [4-6].
Для отримання кривих-гiд дубових деревостанiв за верхньою висотою для Правобережного та Лiвобережного Лкостепу Украши здiйснено аналiз ходу росту 53 модельних дерев, зрубаних на тимчасових пробних площах, якi мають найбiльшi ранги за дiаметрами. Абсолютнi висоти моделей переведено у ввд-носнi, при цьому за базовий прийнято вiк у 40 ротв, оскшьки частину дослщно-го матерiалу отримано зi середньовжових насаджень [1, 2]. Моделi, яю за типом росту вiдповiдали дубу звичайному насiнневого походження та вш яких становив менше 40 роюв, були вилученi з масиву даних, а побудову кривих викону-вали для Правобережного Лкостепу на основi 18 модельних дерев, а для Лiво-бережного Лкостепу - 25 модельних дерев. На рис. 1 та 2 представлено динамь ку вщносних верхнiх висот дослщних модельних дерев та кривьпд деревоста-нiв дуба звичайного вегетативного походження Правобережного та Лшобереж-ного Лкостепу Украши.
Рис. 1. Крива^д за вiдносною висотою i вЫом для Правобережного Л^остепу
Украти
Рис. 2. Крива^д за вiдносною висотою i вЫом для Левобережного Лкостепу
Украти
Унаслщок дослщження отриманих залежностей отримано моделi, що дос-товiрно вiдображають закономiрностi змiни експериментальних даних: • для деревостанiв Правобережного Люостепу
Нвр = 2,241-(1 - ехр(-0,013-А-(1 - ехр(-0,375-А))))
.0,893
(1) (2)
• для деревосташв Лiвобережного Лiсостепу
Нвр = 1,634(1 - ехр(-0,031-А-(1 - ехр(-0,013-А))))0,507, де: Нвр - верхня висота у вщносних одиницях; А - вш деревостану.
Оскiльки показник верхньо'1 висоти мае обмежене використання на вироб-ництвi, то пiд час люовпорядкування виконано перехiд вiд верхньо'1 висоти до середньо''. У процесi моделювання виявлено тiсну залежнiсть мiж цими висота-ми, при цьому визначено, що залежнють верхньо'1 висоти вщ середньо'1 в межах Правобережного та Люостепу Украши мае один i той же характер, тобто вщ-мiннiсть мiж ними не е значуща в межах обраних репошв. Пiд час дослiджень
встановлено, що найкраще описуе залежнiсть середньо'' висоти вщ верхньо'' i вь ку таке рiвняння:
Hp = He/0,919-exp(0,529/A), (3)
де Нср - середня висота деревостану у вiдносних одиницях.
Для сумiщення динамiчноí бонiтетноí шкали 3i шкалою проф. М.М. Орлова здшснено приведення базового вшу середнiх висот до 70 роюв загальнобош-тетно'' шкали [2]. Для цього за допомогою розроблених моделей пораховано вщност висоти для вжу 70 рокiв, якi дорiвнювали для Правобережного та Лiво-бережного Люостепу Укра'ни 1,306 та 1,287 вщповщно. Як випливае з наведе-них вище моделей, базовий вiк деревостану залежить тiльки вiд першого коефь цiента рiвняння. А отже, подшивши його на шдекс вщносно'* висоти в 70 роюв отримаемо модель з базовою висотою у цьому вiцi.
Пiдставивши у моделi (1) та (2) замють Нвр модель (3) отримаемо таю рiв-няння для знаходження Нср:
• для деревосташв Правобережного Лiсостепу
Нср = 1,716-(1 - exp(-0,013-A-(1 - exp(-0,375-A))))0,893-0,9 1 9-exp(0,529/A); (4)
• для деревостанiв Лiвобережного Лiсостепу
Нср = 1,27(1 - exp(-0,031 A-(1 - exp(-0,013A))))0,507-0,919-exp(0,529/A). (5)
На рис. 3 та 4 наведено хщ росту у висоту дуба звичайного вегетативного походження Лiсостепу Укра'ни (суцiльна лiнiя) та верхнi значення висот 1а, I, II та III класiв бонiтету за шкалою проф. М.М. Орлова (штрихована лЫя).
Рис. 3. Х1д росту за висотою дуба звичайного вегетативного походження Правобережного Л1состепу Украти
Як видно з рис. 3, для дубових деревосташв порослевого походження Правобережного Люостепу Украши, порiвняно зi значеннями верхтх меж висот боштетно'1 шкали проф. М.М. Орлова, характерний сповшьнений рют у молодому вгщ та бiльша iнтенсивнiсть у старшому.
40
30 25
S
И
15
10
5
0
О 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
BiK,poKiB
Рис. 4. Xid росту за висотою дуба звичайного вегетативного походження Лiвобережного Лкостепу Украти
Натомють, у дубових деревостанах порослевого походження Лiвобеpежно-го Люостепу Украши спостережено пришвидшений picT у молодому вщ та спа-даюча iнтенcивнicть у старшому, що досить добре видно на рис. 4.
Висновки. За результатами доcлiджень встановлено закономipноcтi дина-мiки ходу росту у висоту модальних деревосташв дуба звичайного вегетативного походження Люостепу Украши. Виявлено pозбiжноcтi у росп дуба за висотою у pозpiзi лiво- та правобережних частин Лicоcтепу. Так, для деревосташв Лiвобеpежного Лicоcтепу спостережено зменшення штенсивносп росту пicля 70 pокiв, поpiвняно з дубовими деревостанами Правобережного Люостепу. По-будованi динамiчнi бонiтетнi шкали пpидатнi для групування експерименталь-них даних з метою моделювання динамки ходу росту шших такcацiйних показ-никiв дуба звичайного вегетативного походження Люостепу Украши.
Лiтература
1. Кивисте А.К. Функции роста леса / А.К. Кивисте. - Тарту : Изд-во Эстон. с.-х. акад., 1988. - 108 с.
2. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 559 с.
3. Свалов Н.Н. Методы составления таблиц классов бонитета / Н.Н. Свалов // Лесное хозяйство : журнал. - 1967. - № 6. - С. 46-49.
4. Цурик G.I. Таксацш динамки деревостан1в : навч. поабн. / G.I. Цурик. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Украши, 2008. - 345 с.
5. Швиденко А.З. Система моделей роста и динамики продуктивности лесов России (таблицы хода роста) / А.З. Швиденко, Д.Г. Щепащенко, С. Нильссон, Ю.И. Булуй // Лесное хозяйство : журнал. - 2003. - № 6. - С. 34-38.
6. Юдицкий Я. А. Моделирование закономерностей роста древостоев как основа обновления лесотаксационной информации : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с-х. наук: спец. 06.03.02 "Люовпорядкування та л1сова таксацш" / Я. А. Юдицкий. - К. : Изд-во УСХА, 1982. - 20 с.
Надшшла до редакци 20.09.2016р.
Бала О.П., Хань Е.Ю. Моделирование динамики средней высоты модальных древостоев дуба обыкновенного вегетативного происхождения Лесостепи Украины
Приведены результаты моделирования динамики средней высоты модальных древостоев дуба обыкновенного вегетативного происхождения для Правобережной и Левобережной Лесостепи Украины. По результатам исследования установлены закономерности динамики хода роста в высоту модальных древостоев дуба обыкновенного вегетативного происхождения. На основе разработанных моделей построены динамические бонитетные шкалы.
Построенные динамические бонитетные шкалы пригодны для группировки экспериментальных данных с целью моделирования динамики хода роста других таксационных показателей для модальных древостоев дуба обыкновенного вегетативного происхождения для Правобережной и Левобережной Лесостепи Украины.
Ключевые слова: дуб обыкновенный, модальные древостои, вегетативное происхождение древостоев, математические модели, средняя высота, верхняя высота.
Bala O.P., Han' E.Yu. The Modeling of Middle Height Dynamic of Vegetative Origin Modal Oak Stands Growth in Ukrainian Forest-Steppe Zone
The results of height growth modeling of modal oak stands of vegetative origin are presented. The regularities of growth of vegetative origin oak stands in Ukrainian forest-steppe zone were established. According to the study, some regularities of dynamics of growth of vegetative origin oak stands in Ukrainian forest-steppe zone are established. On the basis of the developed models the dynamic site class scale has been built. The dynamic site class scale suitable for groups of experimental data to model the dynamics of growth and other taxation rates for modal oak stands of vegetative origin oak stands in Ukrainian forest-steppe zone is constructed.
Keywords: oak, modal stands, vegetative origin stands, mathematical models, average height, top height.
УДК 632.1
ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРИ ПОСЕЛЕННЯ БОБРА Р1ЧКОВОГО (CASTOR FIBER LINNAEUS, 1758) В УМОВАХ СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЛАНДШАФТ1В ШВДЕННО1 ЧАСТИНИ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ М.М. Бондар1'2
Наведено результати дослщження бобра pÍ4KOBoro в умовах сшьськогосподарських упдь Житомирського та Бердич]вського адмшстративних райошв. Визначено особли-boctí буд]вельно1 дшльност тварини по мелюративних каналах, а також особливост харчування тварини в цих умовах. Проведено аналiз поселень бобра рiчкового шд час засушливого лкньо-осшнього перюду 2015 р. Закладено 3 маршрута, загальною дов-жиною близько 15,8 км, на яких виявлено 12 поселень.
Встановлено, що бобер по мелюративних каналах здебшьшого проживав у норах. Визначено, що кшьюсть поселень бобра рiчкового, у цих умовах, уздовж маршруйв змшювалася у межах 1,3 поселення на 1 кшометр. Тварини харчуються в угщдях не тшьки деревно-чагарниковою рослиншстю, а й також сшьськогосподарськими культурами, такими як соняшник, кукурудза, соя та ш. В умовах сшьськогосподарських упдь, а саме по мелюративних каналах, виявлено, що бобер рiчковий влаштовуе нори в берегах, хаток не будуе, рiвень води утримуе за рахунок гребель.
1 acnip. М.М. Бондар - Житомирський нацюнальний агроеколопчний унгверситет;
2 наук. кер1вник: проф. А.1. Гузш, д-р с.-г. наук
