CC BY
35
санитарного состояния лесов и дана характеристика очагов вредителей и болезней леса в разрезе Ровенского ОУЛМГ. С целью охраны и защиты лесов при ведении лесного хозяйства нужно устанавливать и осуществлять комплекс санитарно-оздоровительных мероприятий и санитарных требований.
Санитарно-оздоровительные мероприятия являются частью профилактических мероприятий, проводимых лесопользователями с целью сохранения устойчивости насаждений, предотвращения развития патологических процессов в лесу, снижения ущерба, наносимого вредителями, болезнями, стихийными природными явлениями и техногенными воздействиями.
Ключевые слова: санитарно-оздоровительные мероприятия, санитарные рубки, санитарное состояние лесов, динамика болезней и вредителей, Ровненское ОУЛМГ.
Turko V.M., VyshnevskyiA.V., Siruk Yu.V., Pecheniuk Ye.P. Spreading Diseases and Pests in the Forests of Rivne Region
The peculiarities of spreading and dynamics of development of the locations of diseases and pests in the forests of Rivne region are examined. This showed main problems and tendencies of sanitary condition of forests and gave characteristics of locations of pests and diseases of forests in Rivne Regional Hunting Organization. In order to protect and preserve forests when forestry proceedings, a complex of sanitary and sanatory events and sanitary requirements are taking place. Some sanitary and sanatory events are the part of preventative measures that take place by the forest users in order to preserve stability of plants, prevention of development of pathological processes in the forest, decrease of damage that is caused by the pests, diseases, natural phenomena and technogenic effects.
Keywords: sanitary and sanatory events, sanitary cuts, sanitary condition of the forests, dynamics of diseases and pests, Rivne Regional Hunting Organization.
УДК 630 *[22+231.1]
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ТА В1ДНОВЛЕННЯ ДУБОВИХ Л1СОСТАН1В В УМОВАХ СВ1ЖО1 КЛЕНОВО-ЛИПОВО1 Д1БРОВИ Л1ВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ В.П. Чигринець1, М.Г. Румянцев2, В.А. Солодовник3, М.1. Букша4
Виявлено особливост формування та росту природних дубняюв насшного похо-дження Лiвобережного Люостепу. Проаншпзовано динамжу кшъюсного та яюсного стану шдросту головних i супутшх порщ шд наметом середнъовжового дубового люос-тану в умовах свiжоl кленово-липово! дiброви. Шсля урожайного року спостережено масове проростання сходiв дуба (понад 70 тис.шт.та-1) iз рiвномiрним розмщенням по площ^ Розроблено науково обгрунтоваш заходи вщновлення природних дубових люос-ташв регюну насшневим шляхом.
Ключовi слова: природш дубовi лiсостани, шдрют, сходи, свiжа кленово-липова дiб-рова, Лiвобережний Лiсостеп.
Вступ. Вiдновлення щнних популяцш дубових насаджень - важливе зав-дання лiсового господарства, виртення якого пов'язане з проблемою лковвд-новлення. Основним методом вiдновлення лкш, який сприяе збереженню формового рiзномашття порiд, вважають природне вiдновлення. Значно! актуаль-ностi ця проблема набувае у перiод сучасного поступового потеплшня, зростан-
1 нач. управлшня, В.П. Чигринець, канд. с.-г. наук - Сумське ОУЛМГ, м. Суми;
2 мол. наук. ствроб. М.Г. Румянцев - УкрНД1ЛГА iм. Г.М. Висоцького, м. Харкгв;
3 наук. спгвроб. В. А. Солодовник - УкрНД1ЛГА 1м. Г.М. Висоцького, м. Харкгв;
4 наук. спгвроб. М.1. Букша - УкрНД1ЛГА 1м. Г.М. Висоцького, м. Харкгв;
ня сухосп клмату та динамiчного розширення площ природно-заповiдного фонду, основу якого, переважно, формують деревостани за участю дуба зви-чайного.
Особливо!' уваги заслуговуе забезпечення природного насiннeвого вщнов-лення дубових деревостанiв, якому не придшяють належно' уваги. Вiдновленi насiннeвим шляхом дyбовi деревостани вiдзначаються кращим ростом, розвива-ють потужну стрижневу кореневу систему, характеризуются високою стшшс-тю до несприятливих умов навколишнього середовища, довговiчнiстю, значним мелiоративним впливом. Поряд з тим вiдновлення дубових насаджень штучним шляхом потребуе великих затрат [9, 11].
Мета роботи - вивчити особливостi формування та ввдновлення природ-них дубових деревостанiв в умовах свiжоí кленово-липово' дiброви Левобережного Лiсостепy Украши.
Об'екти i методика дослщження. Для виявлення особливостей формування та прогнозування вщновлення дубових деревостанiв природним насiнневим шляхом у 2013 р. в умовах свiжоí кленово-липово!' дiброви у середньовжовому дубовому деревостанi насiнневого походження було закладено постiйнy пробну площу (ППП) розмiром 50x50 м (0,25 га) за загальноприйнятими у лiсiвництвi методиками [1, 4].
Вивчення особливостей росту i формування дубового лiсостанy природного насшного походження проведено з використанням технологií Field-Map [3]. Облш природного вiдновлення здiйснено за методикою УкрНД1ЛГА, згiдно з якою по дiагоналi ППП закладено крyговi облiковi площадки (кожна 10 м2) у кiлькостi 7 шт. (2,8 % ввд загально' площi ПП), на яких щорiчно фiксyвали ви-довий склад пiдростy, його кшьккть, групи висот i вiкy та стан життездатносп. На основi даних з облiкових площадок оцiнено усшшнкть природного вiднов-лення за шкалою УкрНДЩГА [12].
Пiдрiст за станом життездатносп подшяли на благонадiйний, сумшвний, неблагонадiйний i загиблий; за висотою - ^бний (0,1-0,5 м), середшй (0,51 -1,5 м) i великий (1,51 м i вище); за вiком - до 1 року, 2-3^чний, 4-8-рiчний i 9-15-рiчний. Природний дубовий деревостан наанного походження розташова-ний у Маювському лiсництвi ДП "Тростянецьке ЛГ" Сумського обласного уп-равлiння лкового i мисливського господарства (кв. 52, вид. 4, площа 11,7 га) на плато, рельеф - рiвнинний, тип лкорослинних умов - свiжа даброва (D2), тип ль су - свiжа кленово-липова дiброва (безясеневий варiант).
Материнське насадження зрубане взимку 1942-1943 рр. пiсля урожайного року. Розроблення лiсосiк проводили вручну, вивезення сортиментами гужовим транспортом. Зруб добре вщновився дубом (Quercus robur L.) i супутшми породами, на всш площi зрубу сформувався природний деревостан з великою час-ткою учасп дуба. Насадження е прикладом устшного природного вiдновлення дуба i сyпyтнiх порiд на зрубах шсля насiнневого року в умовах свiжоí даброви.
Результати дослiдження. В умовах Лiвобережного Лiсостепy дyбовi деревостани е найпоширешшими, !'х частка становить майже 50 % ввд загально' пло-щi вкритих лiсовою рослиншстю земель [13]. Серед загально' плошд дубових лiсiв штyчнi лiси ростуть на площд 105,0 тис. га, а природш - на площд
182,8 тис. га. Частка деревосташв насшневого походження сягае тiльки 10,9 %, решта - вегетативного паросткового походження. Цей розподт потрiбно змь нювати у напрямку збшьшення площ деревостанiв природного насшневого походження, яю е найстшкшими та найбiльш довговiчними. Для цього варто впроваджувати лiсогосподарськi заходи, спрямоваш на природне насiнневе вщ-новлення дубових лiсостанiв.
Середньовiковi дубовi насадження регiону переважно е одноярусними. Ха-рактерним прикладом е насадження 72^чного вiку (рис. а). Дерева головно'' породи на площi розмщет рiвномiрно. Насадження одновiкове, за формою -просте, другий ярус вщсутнш. Шдрют дуба переважно зосереджений тд кронами дерев дуба та сильно пошкоджений "борошнистою росою". Пiдрiст супутнiх порiд представлений екземплярами клешв гостролистого (Acer platanoides L.) i польового (Acer campestre L.) (рис. б).
Таксацшна характеристика насадження 72^чного вшу така: склад -6Дз2Клг2Лпд. Середня висота насадження - 20,7 м, середнш дiаметр вщповщ-но - 21,0 см. Клас боштету - II, вiдносна повнота - 0,80, запас стовбурно'' дере-вини - 227 м3-га-1. Встановлено, що намет основного деревостану характеризуемся високою зiмкнутiстю та складаеться переважно iз крон головних люоут-ворювальних порiд. Зокрема зiмкнутiсть проекцп намету деревостану на ПП становить 0,78.
Рис. Природний дубовий деревостан настного походження:
а) загальний вигляд; б) куртини благонадшного тдросту дуба
Найважлившим елементом вщновлення е плодоношення, вивчешсть якого щодо дуба можна вважати досить повним [5, 7, 10]. Особливютю плодоношення дуба, як вщомо, е рiдка повторюванiсть насiнневих роюв i важкiсть насiння. Невеликi врожа'' жолудiв дуба спостерггаються майже щорiчно. Загалом плодоношення дуба залежить вiд багатьох факторiв i вiдрiзняеться значною мшливю-тю [2]. Шсля неврожайного 2012 р. (бал плодоношення 1 за шкалою Каппе-ра [8]), тд наметом природного дубового люостану загальна кiлькiсть вщнов-лення становила 4286 шт.-га-1 (табл.). Серед загально'' кiлькостi переважали сходи дуба - 2714 шт.- га-1. Кшьюсть природного вщновлення кленiв гостролис-
того сягала 1143 шт.-га-1, зокpемa 857 шт.-га-1 сxодiв i 286 шт.-га-1-9-15^чний пiдpiст, а польового - 429 шт.-га-1, у т.ч. 2-3^чний nippier (286 шт.-га-1) i 9-15-piчний (143 шт.-га-1).
Пкля ypожaйиого 2013 p. (бал плодоношення 4) спостеpiгaлося масове пpоpостaния сходав дуба i3 piвномipним pозмiщенням (тpaпляния 100 %). ïx кiлькiсть (станом на 24.06.2014 p.) становила 70429 шт.-га-1. Збеpеглося також 429 шт.- га-1 минyлоpiчниx сходав дуба (тобто вщпад становив 2285 шт.- га-1, або 84,2 %). На дiлянцi також наявне ввдновлення сyпyтнix деpевниx rop^. Так, кiлькiсть пiдpостy клена гостpолистого становить 3286 шт.-га-1, а польового -429 шт.- га-1.
Табл. Динамжа KMbKocmi тдросту деревних поpiд в умовах свiжоï кленово-липовоХ дiбpови в po3pÍ3Í груп вшу, шт. •га'1
Порода PÍK облiкy Група вшу, роюв
< 1 (сходи) 2-3 4-8 9-15 разом
Дз 2013 2714 - - - 2714
2014 70429 429 - - 70858
2015 143 17857 - - 18000
Клг 2013 857 - - 286 1143
2014 2286 714 - 286 3286
2015 - 3000 - 286 3286
Клп 2013 - 286 - 143 429
2014 - - 286 143 429
2015 - - 286 143 429
Розподш п^осту клена гостpолистого за щупами вжу виявив пеpевaгy сxодiв, частка яких становила 69,6 % вщ загально!' кшькосп. На частку 2-3^ч-ного i 9-15^чного пiдpостy пpипaдae вiдповiдно 21,7 % (714 шт.-га-1) i 8,7 % (286 шт.-га-1). За висотою пеpевaжae ^бний (3000 шт.-га-1) i ^упний (286 шт.- га-1) ш^ст. Сеpед п^осту клена польового на дiлянцi пеpевaжae 4-8-piчний (286 шт.- га-1, або 66,7 % ввд загально1 кiлькостi) i 9-15-piчний пiдpiст (143 шт.-га-1, або 33,3 %). У 2014 p. у цьому мaсивi був сеpеднiй ypожaй жолудя (бал плодоношення 2). Значна кшьккть жолyдiв була пошкоджена дубовим довгоносиком (Curculio glandium Marsch.), а також знищена мишоподiбними гpизyнaми, птахами тощо.
Станом на 23.09.2015 p. збеpеглося тiльки 17857 шт.-га-1 дубового самось ву. Вiдпaд становив 52572 шт.- га-1, або 74,6 % ввд загально1 кiлькостi. Але на-вiть за такого значного вщпаду yспiшнiсть вiдновления xapaктеpизyeться як "добpе" [12]. Вiдпaдy сеpед пiдpостy дpyгоpядниx поpiд не спостеpiгaлося. У 2015 p. у цьому насадженш спостеpiгaeться сеpеднiй ypожaй жолyдiв (бал плодоношення 2), тому e ймовipнiсть, що наступного pокy з'явиться достатня кшь-кiсть сxодiв, що paзом iз збеpеженим пiдpостом забезпечить фоpмyвaння piзно-вiкового насадження пpиpодного насшневого походження.
Головною пpичиною зaгибелi значно1 кiлькостi сходш дуба у пеpший piк пiсля появи е нестача свила. Самоав за таких умов pосте завдяки поживним pе-човинам, зосеpедженим у сш'ядолях [6]. Вцшш екземпляpи пiдpостy пiсля 2-3-piчного вiкy пеpетвоpюються на "стиpчaки". Бшьшкть такого пiдpостy невдовзi
також гине. Залишаються OKpeMi пригнiченi дубки, часто сильно пошкоджеш борошнистою росою, що не здатнi сформувати нове поколшня лiсу, навiть за сприятливих умов.
Висновки. В умовах свiжоï кленово-липово'' даброви Левобережного Лкос-тепу шд наметом материнських насаджень перiодично з'являеться значна юль-кiсть сходав дуба. У цих умовах за достатнього режиму освiтленостi можливе ус-шшне вiдновлення цiнних природних дубових лк1в насiннeвим шляхом за умови проведения своечасних та ретельних вiдповiдних лкогосподарських заходав.
Лiтература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. -
552 с.
2. Белов С.В. Лесоводство / С.В. Белов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1983. - 352 с.
3. Букша И.Ф. Передовые измерительные технологии для лесного хозяйства / И.Ф. Букша // Оборудование и инструмент для профессионалов. - Харьков : Изд-во "ЦентрИнформ", 2004. -№ 5 (52). - С. 4-6.
4. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во "Урожай", 1967. - 388 с.
5. Высоцкий Г.Н. Учение о влиянии леса на изменение среды его произрастания на окружающее пространство: учение о лесной пертиненции / Г.Н. Высоцкий. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1950. - 104 с.
6. Гвоздяк Р.И. Дуб черешчатый в Украине / Р.И. Гвоздяк, М.И. Гордиенко, А.Ф. Гойчук. -К. : Изд-во "Наук. думка", 1993. - 224 с.
7. Гнатенко Е.Г. О плодоношении дуба в Шиповом лесу / Е.Г. Гнатенко // Научные записки Воронежского лесохозяйственного ин-та. - Воронеж : Изд-во Воронеж обл. книгоизд-во. - 1953.
- Т. 12. - С. 213-218.
8. Каппер О.Г. О влиянии добротности почв на величину и количество Желудей в Хреновском лесничестве / О.Г. Каппер // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 1916. -Вып. 3-4. - С. 435-449.
9. Ковбенко О.А. Довщник майстра люу / О.А. Ковбенко, Ю.М. Ковбенко. - Харкв, 2010. -
272 с.
10. Лось С.А. Аналiз 15^чно'1 динамки штенспвност цвтння та плодоношення клошв дуба звичайного на швшчному сходi Украши / С.А. Лось // Лсшництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харкв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2008. - Вип. 113. - С. 42-50.
11. Погребняк П.С. Общее лесоводство. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.] / П.С. Погребняк. -М. : Изд-во "Колос", 1968. - 439 с.
12. Справочник лесовода / под ред. П.С. Пастернака. - К. : Изд-во "Урожай", 1990. - 295 с.
13. Ткач В.П. Сучасний стан природних люосташв дуба звичайного Лвобережного Люостепу Украши / В.П. Ткач, Р.В. Головач // Лсгвнпптво i агролюомелюращя : зб. наук. праць.
- Харкв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2009. - Вип. 116. - С. 79-84.
Надшшла до редакцг'г 26.07.2016р.
Чигринец В.П., Румянцев М.Г., Солодовник В.А., Букша М.И. Особенности формирования и возобновления дубовых древостоев в условиях свежей кленово-липовой дубравы Левобережной Лесостепи
Выявлены особенности формирования и роста естественных дубняков семенного происхождения Левобережной Лесостепи. Проанализирована динамика количественного и качественного состояния подроста главных и сопутствующих пород под пологом средневозрастного дубового древостоя в условиях свежей кленово-липовой дубравы. После урожайного года наблюдалось массовое прорастание всходов дуба (более 70 тыс.шт.та-1) с равномерным размещением по площади. Разработаны научно обоснованные меры возобновления естественных дубовых древостоев региона семенным путем.
Ключевые слова: природные дубовые насаждения, подрост, всходы, свежая кленово-липовая дубрава, Левобережная Лесостепь.
Chygrynets V.P., Rumyantsev M.G., Solodovnik V.A., Buksha M.I. Features of Formining and Regeneration for Oak Stands in a Fresh Maple-lime Oak Forest in the Left-Bank Forest Steppe
Forming and growth features are identified for natural oak stands of seed origin in the Left-Bank Forest Steppe. Quantitative and qualitative state dynamics is analyzed for advance growth of principal and associate species under a shelterwood of parent stands. After a seed year, a mass oak sprouting (over 70 thousand pcs- ha-1) was observed, equally spaced in the area. Scientifically-based measures are developed for the natural oak forests' seed regeneration in the region.
Keywords: natural oak forest stands, advance growth, young seedling, fresh maple-lime oak forest, Left-Bank Forest Steppe.
УДК 630*[14+44]
МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНА Д1АГНОСТИКА BACILLUS PUMILUS У СОСНОВОМУ ДЕРЕВОСТАН1 Ю.1. Шаловило1, В.А. Ковальова2, Р. Т. Гут3
Представлено методику визначення ДНК бактерш штаму Bacillus pumilus у тканинах сосни звичайно! (Pinus .sylvestris L.) шляхом пол]меразно-ланцюгово1 реакци (ПЛР) i3 використанням видоспецифiчних праймерiв. Цю методику апробовано для щентифша-Щ1 B. pumilus у природному пристиглому сосновому деревосташ. Виявлено присутшсть бактерш B. pumilus у тканинах дерев i3 характерними ознаками бактерiальноl водянки, що шдтверджуе 1х участь у патолопчному процеи. Обстежено саштарний стан сосно-вих насаджень рiзних клас]в вжу у Судововишнянському лiсiвництвi ДП "Самбiрське лiсове господарство".
Ключовi слова: Bacillus pumilus, сосна звичайна, бактерiальне ураження, ПЛР-аналiз.
Вступ. Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) - це одна i3 основних деревних порiд, яку використовують для лiсорозведення та лiсовiдновлення на територй' Украши. Тому збитки ввд хвороб цieí рослини е особливо вiдчутними як в еко-номiчному, так i в еколопчному аспектах. Вiдомо кiлька сотень збудниюв хвороб на соснi звичайнш, серед яких i бактерiальнi патогени, що спричиняють та-кi захворювання, як пухлиноподiбний бактерiоз, бактерiальну водянку, бактерь альний опiк, бактерiоз однорiчних сiянцiв та iн. [4, 12, 15]. Вважаеться, що на-уковi дослiдження щодо збудникiв бактерiальних захворювань i викликаного ними патогенезу сосни мають фрагментарний характер, що пов'язано як недо-оцiнкою небезпеки бактерiозiв для соснових деревостанiв, так i складнiстю ви-дшення та вдентифшацп мiкроорганiзмiв.
Встановлено, що бактерií штаму Bacillus pumilus, видшеш з тканин сосни звичайно! i3 ознаками бактерiального ураження, проявляють патогеннi власти-восп щодо рослин цього виду [1, 2, 11]. Симптоми захворювання, спричинеш бактерiями B. pumilus, подiбнi до бактерiальноí водянки, небезпечно! хвороби деревних рослин. Тому на сьогодення е актуальним питання щодо розроблення системи швидко! дiагностики B. pumilus для мошторингу бактерiозiв сосни i розроблення метод1в захисту лiсу вiд бактерiальних iнфекцiй.
1 acnip. Ю.1. Шаловило - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 ст. наук. сп1вроб. В. А. Ковальова, канд. бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
3 проф. Р.Т. Гут, д-р бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Упродовж останнього десятилтя у лiсовому господарствi дед^ ширше починають застосовувати методи молекулярно1 генетики та бютехнологи, зок-рема для вдентифжацп ДНК патогена, з використанням видоспецифiчних праймерiв [9, 10]. ПЛР-аналiз iнтенсивно розвиваеться для дiагностики грибко-вих захворювань лiсу, також за його допомогою було вдентифшовано бактерп, що асоцiйованi з бактерiальною водянкою берези та лiщини [6].
Мета дослвдження. Визначення саштарного стану соснових насаджень Украшського Розточчя, що належать до рiзних вшових груп та iдентифiкацiя штаму B. pumilus у тканинах деревини Pinus sylvestris L. зi симптомами бактерь ального ураження.
Об'екти та методика дослiдження. Для проведения дослщження було закладено тимчасовi пробнi площi (ТПП) у соснових деревостанах рiзного вiку Судововишнянського лкництва ДП "Самбiрського лiсового господарства" (зпдно з вимогами СОУ 02.02-37-476.2006) [8], що належать до природно-кш-матичних умов Розточчя. Категорда санiтарного стану дерев визначено за "Са-штарними правилами в лiсах Украши" [13]. П1д час вiзуального обстеження саштарного стану дерев на ТПП вщзначали симптоматичш дерева, якi характери-зувались наявнiстю на стовбурi трщин iз витiканиям рiдини, як одною iз основ-них ознак бактерiального ураження. Таксацiйнi показники деревосташв на ТПП визначено з використанням нормативно-довщкових матерiалiв [7].
1з симптоматичних дерев вщбирали зразки деревини, якi помщали на ок-ремi чашки Петрi з картопляним агаром. Чашки шкубували у термостатi протя-гом 2 дiб за температури оптимально!' для росту бактерiальних колонiй +30 °С. Бактерiальнi колонií переносили у рдае картопляно-декстрозне середовище й iнкубували за то!' ж температури. Для видшення бактерiальноí ДНК використо-вували 300 мкл 24-годинно1 бактерiальноí суспензií, що осаджували центрифу-гуванням за 13000 об./хв протягом 5 хв. Осад розчиняли та iнкубували з 300 мкл лiзоцим-лiзувального буферу (100 мМ NaCl; 0,5 M трис-НС1, pH 8,0; 10мг/мл лiзоциму) протягом 1 год за температури +37 °С та додавали 200 мкл ДСН-лiзувального буферу (100 мМ NaCl; 0,5 M трис-НС1, pH 8,0; 10 % доде-цилсульфату натрда (ДСН)). Вмiст мiкропробiрки перемiшували та витримува-ли 10 хв за температури +65 °С. 1з отриманого супернатанту, вщдшеного вiд протешу, тсля додавання 500 мкл сумiшi хлороформ: iзоамiлового спирту (24:1), прециттували ДНК, додаючи 1/2 об'ему 7,5 М амонш ацетату та рiвний об'ем холодного iзопропанолу. Пiсля iнкубацií вмiсту за -20 °С, ДНК осаджували центрифугуванням за 12000 об./хв. Нуклешову кислоту промивали 2-3 рази у 70 %-му етанолi та розчиняли в 20-50 мкл автоклавовано1 дистильовано1 води.
Для iдентифiкацií бактерiй B. pumilus використовували метод ПЛР-аналiзу iз видоспецифiчними праймерами до гену целюлази (GenBank: GQ849198.1): прямий (Bp-1 T CAAAT CAAGT GGGCAAC) та зворотний (Bp-2 GAGGCATCCCATATATTCG) [5]. ПЛР - амплiфiкацiю проводили в 25 мкл сумш^ що мiстила 1 мкл тотально1 ДНК бактерiй, однократний ПЛР буфер (Fermentas), 1 мМ MgC12 (Fermentas), 0,2 мМ дНТФ (Fermentas), по 0,5 мкМ праймерiв та 0,5 у.о. Taq полшерази (Fermentas). ПЛР здшснювали за допомогою амплiфiкатора Proteus (Helena Biosciences, Англiя) за умови: денатурацiя за
