CC BY
11
ISSN 1994-7836 ISSN 2519-2477
УДК 630*241 Article info Received 26.01.
(print) (online)
2017
АНАЛ1З ЕФЕКТИВНОСТ1 ЗАПРОВАДЖЕННЯ РУБОК КОРНАКОВСЬКОГО В УМОВАХ ТЕРНОП1ЛЬЩИНИ
М. В. Матусяк
Вшницький нащональний аграрний ушверсшпет, м. Вшниця, Украша
Дослщжено особливосп застосування рубок Корнаковського, закладених у серединi XX ст. на-уковцями ДП "Вiнницька лiсова науково-дослщна станцiя". На основi звiтних та польових даних об-лiковано та оцшено деревостани, що сформувалися шсля проведених рубок. Розраховано таксацiйнi показники на дшянках рубок iз рiзними термiнами вирубування вузьколiсосiчних смуг. Простежено динамку складу дуба звичайного у деревостанах. Оцiнено потенцiал ввдновлення дуба звичайного та проаналiзовано успiшнiсть застосування рубок Корнаковського в умовах Терношльщини. Запро-поновано комплекс заходiв щодо вiдновлення дубових деревостанiв.
Ключоег слова: рубки головного користування, рубки Корнаковського, склад насаджень.
Вступ. Рубки головного користування е основним лкогосподарським заходом та к1нцевим етапом лко-господарського виробництва. Значний обсяг рубок головного користування за запасами та площею вимагае запровадження заходiв щодо вiдтворення деревоста-н1в. На сьогодш застосовують штучний та природний методи лiсовiдновлення (Anuchin, 1982; Svyrydenko, Babich, & Kyrychok, 2004). У Подшьському регiонi за переважання дубових лкосташв штучне лковщнов-лення шляхом створення лiсових культур становить понад 90 %. Це зумовлене труднощами природного вiдновлення дубових лiсостанiв, значною перюдич-нiстю плодоношения дуба та незадовшьним станом насiнневого поновлення (Rekomendacii po kompleksnoj zashhite dubrav ot povrezhdenij vrediteljami, boleznjami j usyhanija, 1985; Postanova KMU, 2016). У зв'язку iз пе-реважанням штучного лковвдновлення значно спро-щуеться генетичне рiзноманiття дубових деревоста-н1в. Часто створеш лiсовi культури ростуть незадо-вiльно внаслiдок пошкодження кореневих систем сь янцiв пiсля !х викопування у розсадниках. Тому, по-чинаючи iз середини ХХ ст., застосовували рiзнi методи та способи рубок головного користування, як спрямоваш на природне вiдновления деревостанiв. Один iз таких дослiдiв здiйснили науковщ ДП "Вш-ницька лiсова науково-дослвдна станцiя" у лiсовому масивi "Дача Галшея" ДП "Чортк1вське ЛГ".
Мета роботи - дослщити особливостi застосування та результати проведення рубок Корнаковського в умовах Терношльщини.
Об'екти дослщження - дубовi лiсостани у лково-му масивi "Дача Галшея" ДП "Чортювське ЛГ"
Методика дослщження. Роботу виконано на ос-новi звiтних наукових матерiалiв, матерiалiв лковпо-рядкування та таксацiйних описiв. Дослщження на дь лянках проводили iз подеревним перелiком та визна-ченням дiаметрiв дерев за загальноприйнятими у лко-вiй таксаци методиками. Висоти визначали у 20-25 дерев кожно! iз деревних порiд. Стан дерев визначали за Саштарними правилами в лках Украши (Svyrydenko, Babich, & Kyrychok, 2004). Зпдно з методикою видь ляли 6 категорш стану, зокрема свiжий та старий су-хостiй. Опрацювання матерiалiв здшснено iз викорис-танням стандартного пакету статистичних програм Excel (Volosjanchuk, Los, & Torosova, 2003).
Результати дослщження. У 1950 р. у лковому ма-cmi "Дача Галiлея" ДП "Чортювське ЛГ" було закла-дено рубку Корнаковського. З щею метою було выведено дiлянку 600^320 м. Цю дiлянку було розбито на 24 вузьк смуги шириною по 25 м, на яких було проведено суцшьш лкоачш рубки. При цьому кожну четверту рубку було здшснено у 1950 р., а сусвдш i3 ними - з 1965 по 1973 рр.
Лiсiвничо-таксацiйна характеристика дщянок лку, ввдведених у рубку у 1964 р., була такою: насадження двоярусне; склад першого ярусу - 10 Д, другого -10 Д; вш - 100 роюв; боштет - I; середня висота першого ярусу - 28,3 м; середнш дiаметр - 54,5 см. Для другого ярусу щ показники становлять 16,9 см та 15,9 см вщповвдно. Повнота за ярусами - 0,81 та 0,04. Тип умов мкцезростання - D2. Походження насадження - насшнево-порослеве (частка порослевих ек-земплярiв близько 20 %). Пiдрiст був поданий одно-рiчним поновленням урожаю 1963 р., рiвномiрно роз-ташованим по площ^ Пiдлiсок та рослинний покрив типовi для свiжоl грабово! дiброви на сiрих лiсових суглинках. Рельеф ргвнинний, розташування рiвнинне (Atrohin, 1989).
Дшянки лiсу, якi вирубували як влику, так i взим-ку, мали термiн примикання не менше 3 рокiв. У 1992 р. було проведено чергове обстеження цього об'екта, яке засввдчило, що у новосформованих пiсля рубок насадженнях частка дуба е досить низькою та здеб1льшого становить близько 1 %, а на деяких дь лянках взагалi вiдсутня. Тшьки на окремих дiлянках частка дуба становить до 6 одиниць. На биьшосп дь лянок сформувалися насадження за переважанням граба та ясена. Це можна пояснити несвоечасним початком освилень на четвертий та п'ятий роки та зат-римкою перiоду повторностi проведених освiтлень до 4 роюв. Хоча цi насадження мають невисоку госпо-дарську щншсть через незначну частку дуба у складi насаджень, однак вони повною мiрою виконують за-хиснi функцп (Mazhula, 2009).
Характеристику насаджень, як сформувалися внаслiдок проведення рубок Корнаковського станом на 1992 р., наведено у табл. 1. Даш щодо таксацшних характеристик деревосташв станом на 2016 р. наведено у табл. 2. За даними це! таблищ, частка дуба у деревостанах унаслвдок проведення рубок е незначною.
Citation APA: Matusyak, M. (2017). The Analysis of Efficiency for Introducting Kornakovsky Logging in Ternopil Region. Scientific Bulletin of UNFU, 27(1), 54-56. Retrieved from http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/162
Здебшьшого частка дуба у складi становить до одини-цi або взагалi ввдсутня. Найб1льша частка у сформова-них деревостанах - ясена i3 значною домiшкою граба. Спостережено незначну участь черешш та iнших су-путшх порiд. Бiльшiсть дiлянок з погляду забезпечен-ня е не усшшними. Достатньо висока частка дуба збе-
реглася на дiлянцi 10 (6 одиниць). Незначна присут-нiсть дуба на дшянках 13 та 16 (2 та 3 одинищ ввдпо-вiдно). Присутнiй дуб на дшянках 2, 3, 5, проте його стан е незадовшьний. Виявлено пригшчення дерев, незадовiльний рiст та розвиток крони.
Табл. 1. ТаксацШна характеристика насаджень на суцшьних вирубках за методом Корнаковського
№ з/п BiK, роюв Склад насадження Середнi G, м2/га М, м3/га Ввдносна повнота
D, см H, м
1 42 6Яз4Гз+Чш 22,2 20,0 20,9 240 0,91
2 24 8Гз 1 Дз 1 Мд+Чш+Яз 11,7 11,5 17,3 95 0,99
3 27 8Гз 1 Яз 1 Чш+Мд 14,2 15,0 18,0 129 0,97
4 21 9Яз1Гз+Дз 6,0 10,0 14,3 93 0,93
5 42 6Яз4Гз+Яв 21,3 20,0 20,2 230 0,87
6 24 8Гз2Чш+Дз+Яз 11,4 11,5 16,9 93 0,96
7 27 6Дз2Чш2Гз+Яз 14,1 12,0 18,5 152 0,98
8 21 7Яс1Д2Г+Яв 6,0 10,0 13,9 92 0,90
9 42 6Гз3Чш1Яз+Д 16,4 17,5 24,0 195 0,95
10 23 10Гз+Чш+Яз 10,5 11,0 16,4 86 0,97
11 26 10Гз+Яз+Дз 11,0 12,0 17,0 97 0,91
12 20 10Гз+Яз+Лп 8,0 9,0 8,0 35 0,53
13 42 6Гз4Яз 16,6 17,5 22,9 186 0,90
14 23 3Дз4Чш3Гз 8,0 10,8 16,0 117 0,91
15 26 3Дз3Гз2Яз2Чш 10,7 12,5 16,3 135 0,86
16 20 8Гз2Дз+Яз 7,7 9,0 7,9 35 0,52
17 42 9Яз1Гз+Дз 22,4 20,0 21,8 249 0,92
18 22 4Яз3Чш2Гз1Дз 12,0 11,8 15,3 119 0,91
19 25 6Гз4Яз+Дз 11,1 11,5 16,5 91 0,91
20 19 2Дз5Гз2Ч1Лп 8,1 9,5 4,3 27 0,31
21 42 6Яз4Гз+Чш 22,0 20,0 19,5 222 0,83
22 22 5Яз3Гз2Чш+Дз 11,8 11,8 14,9 112 0,88
23 25 7Яз1Дз1Чш1Гз 20,8 12,5 15,0 118 0,87
24 19 9Гз1Чш 7,4 9,2 6,0 28 0,42
Табл. 2. ТаксацШна характеристика насаджень, шсля проведения рубок Корнаковського в умовах
ДП "Чортмвське ЛГ" станом на 2016 р.
Видш Склад насадження BiK, роюв Висота, м Дiаметр, см Клас боштету Ввдносна повнота Запас деревини на 1 га, м3
2 4Яз6Гз+Дз 92 27,1 35,2 I 0,7 250
3 7Гз3Яз+Дз 51 19,3 19,0 I 0,7 125
4 9Яз1Гз 48 21,2 22,0 Ia 0,7 142
5 5Яз5Гз+Дз 92 27,1 36,0 I 0,7 320
6 8Гз1Дз1Яз 56 19,1 18,2 I 0,7 124
7 9Яз1Гз 52 25,2 18,4 I0 0,7 150
9 5Яз4Гз1Дз 91 26,2 32,2 I 0,7 225
10 6Дз2Яз2Чш 56 18,9 20,4 I 0,8 172
12 6Яз2Дз2Гз 91 28,0 32,5 I 0,8 330
13 2Дз2Яз2Чш4Гз 56 22,1 22,3 Ia 0,8 190
15 7Яз2дз1Гз 91 28,2 32,2 I 0,8 325
16 3Дз3Яз1Чш3Гз 56 23,5 18,4 Ia 0,8 210
21 6Яз3Гз1Дз 91 28,1 32,1 I 0,6 255
22 2Яз1Дз1Чш6Гз 56 22,2 20,4 Ia 0,8 151
Основними причинами незадовшьного стану дуба е невчасно та невдало проведет догляди у деревостанах. Зокрема, були проблеми iз освiтленням та прочищениям, що пов'язано з нечиким лiнiйним розташу-ванням природного поновлення. Удосконалення про-ведення освилень та прочищень у насадженнях природного походження дасть змогу ширше застосовува-ти рубки Корнаковського та забезпечити достатню частку дуба у складi деревостанiв.
Висновки. Застосування рубок Корнаковського дае змогу забезпечити значну частку природного поновлення дуба у стиглих деревостанах та його ввднос-но усшшний ркт та розвиток. Поряд iз тим, труднощi
проведення освiтлень та прочищень i усшшне !х зас-тосування у молодняках природного походження зу-мовлене нерiвномiрним розташуванням дуба по пло-щi. Це е основним фактором низько! частки дуба у складi деревостан1в бшьш пiзнього вiку.
Перелiк використаних джерел
Anuchin, N. P. (1982). Lesnaja taksacija (5th ed). Moscow: Lesn.
prom-st. [In Russian]. Atrohin, V. G. (1989). Lesovodstvo. Moscow: VO Agropromizdat. [In Russian].
Mazhula, O. M. (2009). Plantacijne nasinnyctvo: suchasnyj stan i perspektyvy. Lisivnyctvo i agrolisomelioracija, 115, pp. 3-10.
Postanova KMU (2016). Sanitarni pravyla v lisah Ukrainy, October 26. Kyiv. [In Ukrainian].
Rekomendacii po kompleksnoj zashhite dubrav ot povrezhdenij vre-diteljami, boleznjami j usyhanija (1985). In Sb. rekomendacij na-uchno — tehnicheskih i metodicheskih ukazanij. Harkiv. [In Ukrainian].
Svyrydenko, V. Ye., Babich, O. G., & Kyrychok, L. S. (2004). Li-sivnyctvo. Kyiv: Aristej. [In Ukrainian].
Volosjanchuk, R. T., Los, S. A., & Torosova, L. O. (2003). Me-todychni pidhody do ocinky objektiv zberezhennja genofondu lystjanyh derevnyh porid in situ ta i'h suchasnyj stan u Livobe-rezhnomu lisostepu Ukrai'ny. Lisivnyctvo ta agrolisomelioracija, 104, pp. 50-57. [In Ukrainian].
М. В. Матусяк
АНАЛИЗ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРОВЕДЕНИЯ РУБОК КОРНАКОВСОГО В УСЛОВИЯХ ТЕРНО-
ПОЛЬСКОЙ ОБЛАСТИ
Исследованы особенности применения рубок Корнаковского, заложенных в середине ХХ в. учеными ГП "Винницкая лесная научно-исследовательская станция". На основе отчетных и полевых данных проведен учет и оценка древостоев, сформировавшиеся после проведенных рубок. Рассчитаны таксационные показатели на участках рубок с различными сроками узкополосных вырубок. Прослежена динамика состава дуба обыкновенного в древостоях. Оценен потенциал восстановления дуба и проведен анализ успешности применения рубок Корнаковского в условиях Тернопольщины. Предложен комплекс мероприятий по восстановлению дубовых древостоев.
Ключевые слова: рубки главного пользования, рубки Корнаковского, состав насаждений.
M. V. Matusyak
THE ANALYSIS OF EFFICIENCY FOR INTRODUCTING KORNAKOVSKY LOGGING IN TERNOPIL REGION
A significant amount of felling in stock and area requires the introduction of measures to recover the stands. Consequently various methods and kinds of felling aimed at natural treee stand recovering have been used since the mid 29th century. Kornakovsky logging method is one of them. Thus, the purpose of our research is to explore the features and use of this method in Ternopil region. Oak forest stands in Galileo Cottage Forest Stand in Chortkiv Forestry. The results of the research are as follows. In 1950 Kornakovsky logging method was applied in Galileo Cottage Forest Stand array. This area was divided into 24 narrow band width 25 m. where continuous logging was conducted. Forest area where felling took place both in the summer and winter had the contiguity term not less than 3 years. The regular inspection of the facility, which was conducted in 1992 showed that the newly formed after cutting oak plantations share is low and mostly is about 1 %, and in some areas it didn't exist. Oak share on this area was evaluated to be quite low. The largest share of the existing stand was ash mixed with large cypress. Insignificant part of cherries and other related species was noticed. Most areas in terms of security were not successful. This was due to delayed start of the illuminated for 4 and 5 year latency period and repetition held up to 4 years. Although these areas had no economic value because of the high proportion of small oak plantations in the composition, they performed protective functions. Thus, we have made the conclusions that the use of Korna-kovsky felling enables providing a significant share of natural regeneration of mature oak stands and its relatively successful growth and development. The difficulty of lit and deaning and their successful application in young natural stands is caused by uneven arrangement of oak in the area. This is a major factor in the low share of oak stands in part of a later age.
Keywords: logging; Kornakovsky felling; tree stands composition; oak tree.
1нформащя про автора:
М. В. Матусяк, асистент, Вшницький нацюнальний аграрний ушверситет, м. Вшниця, УкраТна.
E-mail: mikhailo1988@mail.ru
