CC BY
24
8. Шпарик Ю.С. Контроль стану лiсiв Украшських Карпат в 2011 роцi / Ю.С. Шпарик, Р.М. Вiтер, Т.1. Савчин, Р.1. Фалько // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.5. - С. 107-112.
9. Шпарик Ю.С. Стан лвдв Украшських Карпат у 2012 рощ / Ю.С. Шпарик, Р.М. Впер, 1.М. Яновська, Р.1. Фалько // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.08. - С. 61-65.
10. Шпарик Ю.С. Результати мониторингу лiсiв Украшських Карпат i прилеглих територш у 2013 рощ / Ю.С. Шпарик, Р.М. Впер, 1.М. Яновська, Т.Р. Юник, Р.1. Фалько // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.04. - С. 169-175.
ШпарыкЮ.С., ВитерР.М. Динамика состояния лесов Украинских Карпат по данным мониторинга в 2010-2014 годах
Проанализирована динамика состояния основных пород карпатского региона на протяжении 2010-2014 гг. по показателям мониторинга лесов: дефолиация, дехромация, длина кроны, повреждения. Установлено, что состояние основных пород за период наблюдений было хорошим. Дефолиация и дехромация пихты отнесены к классу "незначительная", а дуба, бука и ели - "слабая". Повреждения этих пород тоже классифицируются как "слабые". Установлено, что основными видами повреждений хвойных пород были сухие сучья, у дуба - листогрызущие вредители, в бука - поперечный рак. Длина крон ели и дуба стабильная, а у бука и пихты зафиксировано ее увеличение. По сравнению с 2010 г. установлено: незначительное улучшение состояния бука и дуба, но выросла интенсивность повреждений бука, а колебания состояния дуба очень интенсивные; состояние пихты имеет тренд к незначительному улучшению; у ели - тренд стабилен, однако очень интенсивные колебания показателей в отдельные годы.
Ключевые слова: мониторинг лесов, основные породы, дефолиация, дехромация, длина кроны, повреждения, динамика.
Shparyk Yu.S., Viter R.M. Health Conditions Dynamics of the Ukrainian Carpathians Forests According to Forest Monitoring Data in 2010-2014
The dynamics of the main species' health conditions in the Ukrainian Carpathians within the period of 2010-2014 is analysed according to the forest monitoring indicators: defoliation, decolouration, crown length, damages. Health conditions of the main species were satisfactory in the region during the observation period. Defoliation and decolouration of the Silver fir are classified as "negligible", and for the Pedunculate oak, Common beech and Norway spruce - as "weak". Damage of all of these species is also classified as "weak". The main types of damages for conifers were dead branches, for oak - leaf-eating pests, and for beech -stem cancer. The crown length of spruce and oak was stable, and for beech and fir the crown length had a trend to increasing. Within 2010-2014 health conditions of the beech and oak had a trend to improving a little, but beech damages increased and oak conditions had very intense fluctuations; fir health conditions had a trend to improving a little too; for spruce - the trend is stable, but were very intense their fluctuations in some years.
Key words: forest monitoring, main species, defoliation, decolouration, crown length, damages, dynamics.
УДК 630*[17+582.632.1+161.43](477.5) Асист. С.М. Бугайов;
проф. В.П. Пастернак, д-р с.-г наук -Харшвський НАУ т. В.В. Докучаева
МОДЕЛ1 РОСТУ ПОРОСЛЕВИХ ВЫЬХОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В Л1ВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРАШИ
Розглянуто результати дослщження ходу росту порослевих вшьхових деревоста-шв Жвобережного Люостепу Украши. Наведено загальну характеристику вшьхових де-ревосташв Слобожанського люотиполопчного району. Представлено розподш пробних площ на типолопчнш та боштетнш основа Встановлено закон^рност динамжи основных таксацшнпх показникв модальних люосташв вшьхи чорно!. Побудовано моделi
росту вшьшаниюв за висотою, дiаметром, видовим числом i сумою площ поперечних перерiзiв. Порiвняно отриманi данi з чинними таблицями ходу росту та удосконалени-ми таблицами сум площ поперечних перерiзiв.
Ключовг слова: Лшобережний Люостеп, вiльховi деревостани, хiд росту, матема-тичнi моделi, видове число, сума площ поперечного перерiзу.
Вступ. Концепщя реформування та розвитку лiсового господарства Украши [9] передбачае вдосконалення системи iнформацiйного забезпечення га-луз! Це потребуе розроблення вiдповiдних нормативно-шформацшних матерь алiв для оцiнювання i прогнозування росту головних лiсоутворювальних порщ з урахуванням зональних особливостей [11]. Розроблення норматив1в динамiки таксацiйних показниюв модальних деревостанiв е однiею з важливих складових дослiджень продуктивностi лiсiв. Такi нормативи дають змогу об'ективно ощ-нити лiсосировиннi ресурси найбшьш представлених деревостанiв, прогнозува-ти 1х рiст, а також контролювати ведения господарства в них [7, 17].
У свгш вимог щодо посилення природоохоронних функций лiсiв значний ^ерес становлять вiльховi деревостани Украши, ят мають велике водоохорон-не та Грунтозахисне значення. Вiльха чорна (Л1пт glutinoza (Ь.) Оаейп) - одна з найпоширешших м'яколистяних порщ на територií Украши, за даними державного облiку лiсiв Украши станом на 1.01.2012 р., займае площу близько 278 тис. га або 4,2 % лкового фонду Украши. Запаси вшьхових деревостанiв становлять близько 27 млн м3, щорiчно заготовляють 1.. .1,2 млн м3 деревини [6].
Питання продуктивностi, особливостей ходу росту та сортиментно1 структури деревостанiв вiльхи чорно1 дослiджено у роботах М.В. Давидова, М.В. Ромашова, В.П. Пастернака, В.1. Стороженка, В.П. Ткача та iн. [5, 14-16]. М.В. Давидов склав таблицi ходу росту насшневих i порослевих насаджень вшь-хи чорно1, а також таблиц динамки 1х товарностi [5]. Недолшом цих таблиць е те, що вони розробленi для територц, яка охоплюе кшька природних зон, i не враховують регiональнi особливосп росту вiльшаникiв, де 1х продуктивнкть значно змiнюеться тд впливом географiчних, кл1матичних й iнших факторiв.
Метою дослщження е моделювання динамiки лк1вничо-таксацшних показниюв деревостанiв вшьхи чорно1 Слобожанського району лкотиполопч-но1 областi свiжого груду [12, 13]. У межах Слобожанського району видшено Ворскло-Псельський i Придонецький лiсотипологiчнi сектори. Загальна площа земель, вкритих деревостанами з переважанням у складi вiльхи чорно1, стано-вить 26613,3 га. Розподш вшьхових насаджень територп Слобожанського району е нерiвномiрним - бiльшiсть вшьшаниюв належать до Ворскло-Псельсь-кого сектору, значно менше - до Придонецького.
Програмою дослщження передбачалося вивчення ходу росту вшьхових насаджень за основними таксацшними показниками. Об'ектом дослщжень е чорновiльховi насадження, а предметом - особливосп 1х формування, типоло-гiчна рiзноманiтнiсть, продуктивнiсть i хiд росту.
Чорновiльховi насадження Слобожанського району трапляються у бшьш нiж 20 типах лку, але 90 % вiльшаникiв приурочеш до чотирьох основних ти-шв лiсу - сирого чорновiльхового сугруду С4-Вч (5727,2 га - 32 %), сирого чор-новiльхового груду Б4-Вч (5812,3 га - 33 %), мокрого чорновшьхового сугруду
С5-Вч (1668,6 га - 10 %) i мокрого чорновiльхового груду Б5-Вч (2689,3 га -15 %) [3]. Для детального вивчення росту чорновшьхових деревостанш за окре-мими таксацшними показниками опрацьовано данi 81 пробно!' плошд (ПП), зак-ладених у рiзних частинах регiону дослiдження. На 15 з них ввдбрано модельн дерева. ПП закладено таким чином, щоб охопити якомога ширший дiапазон класiв вiку у переважаючих типах лку (табл. 1). Бiльшiсть ПП закладено у типах лку, в яких вiльха чорна формуе корiннi деревостани (С4-Вч, Б4-Вч). Тут ПП представлен у бiльшостi класш вiку.
Табл. 1. Розподгл пробних площ за типами лису в розр1з1 клаав в/ку
Тип Клас вiку Кшьюсть Частка вщ загально!
Лiсу I II III IV V VI VII VIII XI X XI ПП юлькоси, %
С3-Д3 - - 1 - 1 - - - - 1 - 3 3,7
С3-клД - - - 1 2 - 1 - - - - 4 4,9
С3-лдС - - - 1 1 1 3 3,7
С4-В4 1 2 8 10 9 6 6 2 - 1 - 45 55,6
С5-В4 - - 1 - 1 - - - - - - 2 2,5
Б4-Вч 1 2 2 2 3 3 4 2 2 1 2 24 29,6
Всього 1 4 11 13 13 10 12 4 2 3 2 81 100,0
У регюш дослщження деревостани вшьхи чорно!' зростають за високими класами бонiтету (табл. 2). Насадження I класу боштету займають площу 9217,1 га (34,6 % ввд загально!' плошi), II - 7697,7 га (28,9 %), III - 3912,4 га (14,7 %). Площа низькобонiтетних насаджень (1У-У класи бонiтету) незначна -713,5 га, тобто 2,7 % [3]. Бшьше 80 % ПП закладено у деревостанах з високими боштетами, що вщображае реальний розподал деревосташв за продуктивнiстю.
Табл. 2. Розподгл пробних площ за класами боштету в розргзг клаав в'ику
Клас боштету
II
III
IV
Клас вшу
V VI VII
VIII
XI
X
XI
Кшьюсть ПП
Частка вщ загаль-но1 кшькосп, %
I1
4,9
1а
15
18,5
12
49
60,5
II
12
14,8
III
1,2
Всього
12
14
17
10
11
81
100,0
I
1
3
4
2
3
7
3
I
2
5
7
7
9
3
2
2
1
1
2
3
1
1
1
2
1
1
2
4
4
2
3
2
Для побудови моделей росту i продуктивной необхщне групування ви-хвдних даних, яка мае враховувати особливосп природних лiнiй розвитку деревосташв або тишв росту. Бшьшкть дослiдникiв вважають, що моделювання ди-намiки таксацiйних показникiв деревосташв мае грунтуватися на типологiчнiй основа Однак, хоча пiд час побудови норматива ходу росту матерiал переваж-но пiдбирають за типами лку, при остаточному зведенш матерiалу в ряди продуктивной перевага надаеться класам бонiтету [1, 7, 11]. Це пов'язано зi знач-ною дисперскю продуктивностi та нерiвномiрнiстю шкали динамiки такса-цiйних показникiв за типами лку. Водночас безпосередне застосування загаль-нобонiтетноí шкали для групування даних унеможливлюе побудову природних рядiв розвитку, оскiльки кривi ходу росту за висотою не завжди вкладаються у бонтгетну шкалу [1].
Шд час дослщження ходу росту модальних деревосташв використовува-ли статистичний та анал^ичний метод у поeднаннi. При цьому динамiку висот розраховували на основi даних аналiтичного шдходу, а вс iншi параметри вста-новлювали за допомогою регресiйних залежностей на статистичному матерiалi пробних площ i бази даних "Люовий фонд" [11, 17].
Результати дослщження. Вивчення закономiрностей ходу росту розпо-чато з моделювання динамки середньо! висоти. Деякi дослщники вважають, що доцiльно використовувати верхню висоту [2, 11]. Однак у виробничш практицi верхня висота практично не застосовуеться. Пiд час розроблення нормативно-довiдкових матерiалiв найчастiше користуються середньою висотою. Середня висота е основним таксацiйним показником для ощнювання динам^ росту, ос-кiльки вона тюно пов'язана з iншими таксацшними показниками деревостану (середнiй дiаметр, сума площ перерiзiв, запас) та мае меншу мiнливiсть.
Пiсля усереднення динамки висот одержано характеристики росту у вщносних величинах. За дослщними даними не виявлено ютотно! рiзницi у ди-намiцi вiдносних висот за типами люорослинних умов. Внаслiдок багатоварiан-тного пошуку адекватних моделей росту за вихщш для побудови нормативiв використано функцш Мiтчерлiха (Дракiна-Вуевського) [8]. Це рiвняння вщпо-вiдае вам вимогам до функцiй росту, а саме: проходить через початок координат, монотонно зростае на всьому промiжку визначення та мае при цьому Б-по-дiбну форму.
Н / Н50 = 1,419(1 - ехр(-0,025 • А))1,037, (1)
де: Н - висота, м; Н50 - висота у вiцi 50 роив, м. Результати дослщження ходу росту за висотою дають тдстави стверджувати, що для вшьхових деревостанiв Люос-тепу характерний тип росту - Ту. Це тдтверджуеться також динамкою середньо-перiодичного приросту за висотою, який у 10 рокiв становить 1,0 м, у 20 рокгв -0,8 м, у 30 рошв - 0,6 м [4]. Перехщ вщ вiдносних до абсолютних значень мо-дельованих таксацiйних показнишв здiйснено на основi базових значень висоти модифковано! шкали М.М. Орлова для порослевих деревостанiв у вшд 50 рокiв, якi становили для 1а, I i II класгв бонiтету вiдповiдно 25,3; 22,3 i 19,3 м [2].
Порiвняння росту порослевих деревостанiв вiльхи чорно! з бонiтетними шкалами пiдтверджуе наявшсть двох етапiв росту для вшьшаниюв (рис. 1).
30
0-1-,-,-,-,-,-,-,-
0 10 20 30 40 50 60 70 80 Вк, роив
Рис. 1. Х^д росту за висотою втьхових деревосташв (1, 2 - меж11 класу бонтету; 3 - крива росту модальних вшьхових деревосташв, 4 - за М.В. Давидовим)
На першому еташ, до 40^чного вку, вiльховi деревостани ростуть прискорено, на другому - до вку стиглост штенсившсть росту спадае. Вста-
новлена динамка середшх висот близька до даних, наведених у таблицях М.В. Давидова для порослевих вiльхових деревостанiв, однак у молодому вщ, за нашими даними, спостерiгаeться менша iнтенсивнiсть росту.
До моделювання динамiки iнших таксацшних показникiв можуть засто-совуватися рiзнi пiдходи: безпосереднiй i розрахунковий. Зазвичай модель ди-намiки середнiх дiаметрiв модальних деревостанiв встановлюють за стввщно-шенням D/H. Використання при моделюванш динамiки середнiх дiаметрiв вшь-хових деревостанах Лiсостепу спiввiдношення (D/H) не дало позитивних ре-зультатiв. Найбшьш вiдповiдною математичною моделлю динамiки середнього дiаметра виявилася алометрична функцiя.
D _ 1,7197 • A • 0,6773, (2)
де: D - середнiй дiаметр, см; А - середнш вiк, рокiв.
Видове число е одним з показникiв, що визначае динамiку запасiв. За результатами кореляцшного аналiзу встановлено, що видове число для вiльхових деревостатв регiону дослiдження значимо залежить вщ дiаметра i висоти:
F _ 4,74421n(D)-3,9485 (3)
- H ' ( )
де: F - видове число; D - середнiй дiаметр, см; H - середня висота, м.
Модель суми площ перерiзiв для чорновiльхових деревостанiв отримана як функщя середньо'1 висоти, оскiльки значущого впливу класу бонiтету на суму площ поперечних перерiзiв не встановлено. При побудовi моделi були викорис-танi суми площ перерiзу чистих i змiшаних вiльшаникiв, у складi яких не менше 8 одиниць вiльхи чорно'1, при цьому площа перерiзу змодельована за формулою
G _ 41,145 ^(1 -exp(-0,1075 • (H -1,3))М35, (4)
де: G - сума площ перерiзу, м2; H - середня висота, м;
Упродовж останшх роюв чимало авторiв наголошують на необхдаост вдосконалення моделей динамiки суми площ поперечних перерiзiв (G) i запасiв (M) повних чорновшьхових деревостатв, оскшьки актуальнi нормативи недос-татньо коректно описують верхню межу для аналiзованого показника [10, 14]. Стввщношення емпiричних даних Слобожанського лiсотипологiчного району з юнуючими моделями суми площ перерiзiв чорновiльхових деревостанiв з пов-нотою 1,0 показано на рис. 2.
Рис. 2. Порiвняння даних пробних площ з актуальними i вдосконаленою моделями суми площ поперечних перерЫв повних чорновшьхових деревостатв (1 - дат
авторгв, 2 - наявний норматив, 3 - дат 1.П. Лакиди, 4 - первинт дат ПП)
АналТзуючи рис. 2, можна зазначити, що чинна модель сум площ попе-речних перерiзiв повних чорновшьхових деревостанiв е коректною для регюну дослiдження за середньо!' висоти 16 м Т вище. Серед ПП з середньою висотою 12-16 м значна кшькють точок знаходяться над кривою. Для вшьшаниюв Л1во-бережного Лкостепу бшьш прийнятною е модель сум площ перерТзТв повних насаджень, яку вдосконалив !П. Лакида. Це спостереження обгрунтовуе акту-альшсть удосконалення нормативно-шформащйного забезпечення ощнювання можливого максимуму ще!' лкотаксащйно!' ознаки.
Висновки. За результатами дослщжень встановлено закономТрносп динамки таксацшних показник1в модальних вшьхових деревостатв Левобережного Лкостепу Украши. Для них характерний прискорений ркт у молодому вь щ Т спадаюча його штенсившсть у старшому (Ту). Встановлена динамка серед-шх висот близька до даних, наведених у таблицях М.В. Давидова для поросле-вих вшьхових деревосташв, однак у молодому вод, за нашими даними, спосте-ркаеться менша штенсивнкть росту. Результати нашого дослщження за диаметром Т видовим числом узгоджуються з даними М.В. Давидова, а за сумою площ поперечних перерТзТв, як Т у дослщженнях !П. Лакиди, нами встановлено пере-вищення значень еталотв повноти 1,0.
Лiтература
1. Антанайтис В.В. Закономерности лесной таксации : метод. пособ. / В.В. Антанайтис; под ред. и с пред. проф. В.В. Антанайтиса. - Каунас : Изд-во Ротапринт ЛитСХА, 1976. - 128 с.
2. Багинский В.Ф. Бонитетные шкалы по верхней высоте для основных лесообразующих пород Западного региона Европейской части СССР / В.Ф. Багинский // Формирование высокопродуктивных насаждений Беларуси : сб. науч. тр. - Минск : Изд-во "Полымя", 1980. - С. 67-80.
3. Бугайов С.М. Вiльховi деревостани Слобожанського району област свiжого груду / С.М. Бугайов // Науковий вюник НУБШ Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ Украши.
- 2012. - Вип. 17.1, ч. 3. - С. 107-113.
4. Бугайов С.М. Порiвняльна оцшка росту та продуктивностi вшьхових деревосташв .Лво-бережного Лiсостепу та Степу Украши / С.М. Бугайов, В.1. Стороженко // Лiсiвництво i агролюо-мелiорацiя : зб. наук. праць. - Харкв : Вид-во УкрНДЩГА. - 2012. - Вип. 120. - С. 3-6.
5. Давидов М.В. Чорна вшьха европейсько! частини СРСР / М.В. Давидов. - К. : Вид-во УАСГН, 1960. - 113 с.
6. Довщник з люового фонду Украши (за матер. державного облжу лiсiв Украши станом на 01.01.2011 р.) / Державне агентство люових ресурав Украши. - 1рп1нь, 2012. - 130 с.
7. Загреев В.В. Географические закономерности роста и продуктивности древостоев / В В. Загреев. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть". 1978. - 237 с.
8. Кивисте А.К. Функции роста леса / А.К. Кивисте - Тарту : Изд-во "Эстон. с.-х. акад.", 1988. - 108 с.
9. Концепцш реформування та розвитку люового господарства / Схвалено розпорядженням Кабинету Мiнiстрiв Украши вщ 18 квггня 2006 р., № 208-р. - 5 с.
10. Лакида 1.П. Удосконаленi таблиц сум площ поперечних перерiзiв та запас1в нормаль-них деревосташв вшьхи чорно! / 1.П. Лакида // Науковий вюник НУБiП Украши : зб. наук. праць.
- К. : Вид-во НУБШ У^аши. - 2014. - Вип. 198, ч. 1. - С. 23-29.
11. Лакида П.1. Бюлопчна продуктившсть дубових деревосташв Подшля : монографш / П.1. Лакида, А.Г. Лащенко, М.М. Лащенко. - К. : Вид-во ННЦАЕ, 2006. - 196 с.
12. Назаренко В.В. Типологiчне рiзноманiття лю1в Придонецького сектору Слобожанського люотиполопчного району / В.В. Назаренко // Науковий вюник НУБiП Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ Украши. - 2010. - Вип. 147. - С. 148-154.
13. Остапенко Б.Ф. Люова типологш : навч. поабн. / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач. - Харкв : Вид-во Харк. держ. аграр. ун-т ¡м. В.В. Докучаева, 2002. - 204 с.
14. Пастернак В.П. Особливост росту вшьхових деревосташв середньо1 течи С1верського Дшця / В.П. Пастернак, В.1. Стороженко // Науковий вюник НУБШ Украши : зб. наук. праць. -К. : Вид-во НУБШ Украши. - 2010. - Вип. 147. - С. 246-251.
15. Ромашов Н.В. Производительность и сортиментная структура черноольховых насаждений у различных лесорастительных зонах УССР / Н.В. Ромашов // Лесоведение и лесоводство : сб. науч. тр. - Х. : Изд-во УкрНИИЛХА, 1964. - С. 18-26.
16. Ткач В.П. Заплавш люи Украни / В.П. Ткач. - Харюв : Вид-во "Право", 1999. - 368 с.
17. Ткач В.П. Моделювання ходу росту букових деревосташв Криму / В.П. Ткач, В.1. Рого-вий, В.П. Пастернак // Живництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНДШГА. - 2009. - № 115. - С. 80-89.
Бугаёв С.М., Пастернак В.П. Модели роста порослевых ольховых древостоев Левобережной Лесостепи Украины
Рассмотрены результаты исследования хода роста порослевых ольховых древостоев Левобережной Лесостепи Украины. Приведена общая характеристика ольховых древостоев Слобожанского лесотипологического района. Представлено распределение пробных площадей на типологической и бонитетной основе. Установлены закономерности динамики основных таксационных показателей модальных древостоев ольхи черной. Построены модели роста ольшаников по высоте, диаметру, видовому числу, сумме площадей поперечных сечений. Проведено сравнение полученных данных с действующими таблицами хода роста и усовершенствованными таблицами сумм площадей поперечных сечений.
Ключевые слова: Левобережная Лесостепь, ольховые древостои, ход роста, математические модели, видовое число, сумма площадей поперечного сечения.
Bugayov S.M., Pasternak V.P. Growth Models of Alder Coppice Stands of Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine
The results of the study of alder coppice stands growth in left-bank forest-steppe of Ukraine are reviewed. General characteristics of alder stands in Slobozhansky forest typology district are shown. The distribution of plots on the basis of typological and bonitet base are presented. The regularities of the dynamics of the main forest indices of modal black alder stands are presented. Some models of alder growth in height, diameter, form factor, basal area are built. The data obtained are compared with the existing growth tables and enhanced tables of basal areas.
Key words: Left-bank Forest-steppe, alder stands, the course of growth, mathematical models, form factor, basal area.
УДК 630*2:639.112.2 Доц. В.П. Власюк, канд. с.-г. наук -Житомирський НАЕУ
ДИНАМ1КА ЧИСЕЛЬНОСТ ЗАЙЦЯ С1РОГО (LEPUSEUROPAEUS PALL.) В УМОВАХ Л1СОСТЕПОВО1 ЗОНИ ЖИТОМИРЩИНИ В ОС1НН1Й ПЕР1ОД
Розглянуто особливост осшнього трапляння зайця ирого у рiзних стащях Люос-тепово! зони Житомирщини. Матерiали стащального розподшу зайця дають змогу простежити просторово-типолопчну, просторово-часову динамшу його трапляння за-лежно вщ умов проживання. Встановлено, що в осшнш перюд зайщ здебшьшого зус-трiчаються серед перелююв та чагарниюв, у соснових молодняках старших класiв вжу, що межують з нез]мкнутими люовими культурами, у соснових незiмкнутих люових культурах, що зростають у суборових умовах (по 20 % зустрiчей), рщше - на околицях населених пунктiв (12 %). В шших бiотопах частота трапляння розглядуваного виду становить менше 7 %.
Результати наведених дослiджень варто враховувати шд час проектування видгв та обсяггв проведення бiотехнiчних заходiв, зокрема закладання вiдтворювальних дшя-нок, захисних i кормових ремiзiв, посгвних полiв тощо.
Ключовi слова: заець ирий, бiотоп, стацiя, трапляння, мисливськi угщдя.
