CC BY
19
Табл. Експериментальних даних визначення флавоноШв у зразках природних
o6'eKmie
№ п/п Назва зразка т/зраз^ r зразка» мл Озразка Wзразка, %
1 Ялиця бша Грунт 5.51025 13,8 0,002 0,00
2 Ялиця бша кореш 5,22755 25 0,038 0,02
3 Ялиця бша опад 5,00555 25 0,208 0,12
4 Ялиця бша насшня 5,04360 25 0,069 0,04
5 Бук люовий Грунт 4,97410 15,4 0,002 0,00
6 Бук люовий кореш 4,97425 30 0,047 0,03
7 Бук люовий опад 4,98820 25 0,947 0,57
8 Бук люовий навколоплщник 0,03750 12,4 0,218 0,06
9 Бук люовий насшня 5,01590 15,8 0,013 0,005
* - об'ем зразка вимiряно вщразу шсля фiльтрування охолоджено! пiсJIя кипlятiння витяж-ки з проби.
Оскiльки характер проб був рiзним (грунт, кореш i т.д.), то i об'ем спирто-во1 витяжки та зливiв iз колб коливаеться, проте перерахунок проведено на весь вимiряний об'ем отриманого екстракту, тобто вiдсоток розраховано ввд маси на-важки проби.
Модифшована нами методика дозволяе визначити вмiст флавоно1дав в до-слвдних об'ектах вiдносно легко i з високою точнiстю.
Лiтература
1. Гусева А.Р., Нестюк М.Н. К методике определения флавоновых веществ в растениях. Биохимия. - Т.14. №4, 1953. - С. 480-483.
2. Кемертелидзе Э.П., Георгиевский В.П. Физико-химические методы анализа некоторых биологически активных веществ растительного происхождения. - Тбилиси, и-во "Мецниере-ба", - 1976. - С.317. _
УДК 630*15 П.Б. Хоецький к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
СТАЦ1АЛЬНЕ РОЗТАШУВАННЯ ПОСЕЛЕНЬ НОРНИХ ЗВ1Р1В В УГ1ДДЯХ БУКАЧ1ВСЬКОГО ТА СКАЛАТСЬКОГО Л1СНИЦТВ
Характеризуемся стащальне розмiщення поселень норних 3BipiB в угiддях Букачiв-ського та Скалатського лiсництв. В умовах Букачiвського лiсництва щiльнiсть поселень норних звipiв становить одна нора на 30 га, або одна жила нора на 115 га угщь. В основному нори знаходяться в свiжiй грабовш сущбров^ повнотою 0.7. В насадженнях Скалатського люництва нори виявленi в найбшьш поширеному типi лiсу - свiжiй гpабовiй дiбpо-вi, в середньовшових насадженнях з повнотою 0.7. Щшьшсть поселень становить одна нора на 40 га, або одна жила нора на 70 га.
P.B. Khoeskyj - USUFWT
The stationary placing of settlements of burron animals in bukachiv and skalat
forestry plantations
The stationary placing of settlements of burrow animals in Bukachiv and Skalat forestries is characterized. The density of settlements of burrow animals, in Bukachiv forestry, is one burrow for 30 ha, or one living burrow for 115 ha. The burrons, basically, have been revealed in fresh hornbeam suboak wood type with fulness - 0.7. In Skalat forestry the burrons have been revealed in the most speaded forest-type it is the fresh hornbeam oakwood type, in medium-age plantations with fulness - 0.7. The density of settlements is one burrow for 40 ha, or one living burrow for 70 ha.
Украшський державний л1сотехн1чний ун1верситет
Вступ. До еколопчно'! групи норних звiрiв iз великих ссавцiв вiдносяться борсук, лисиця. В якоста лiгв нори можуть використовувати вовки, здичавiлi собаки. Нори лисищ, на вiдмiну ввд борсука, зустрiчаються не тiльки в лкових ма-сивах, але й на узлши, в ярах, поблизу населених пункпв, в степу (заповвдник "Михайлiвська цiлина"), в полi [4]. У 1996 р. виявлено нору лисищ в пол^ до най-ближчого лiсового масиву (заповiдник "Медобори") було бiля 2 км. В агроланд-шафтах вони е бажаними: значний ввдсоток у ''хньому живлент займають мише-подiбнi гризуни - шюдники сiльськогосподарських культур. Так, основу живлен-ня лисицi складають ссавщ, понад 50 % кормового ращону звiра припадае на ми-шоподiбнi гризуни [5]. За нашими спостереженнями [6], в багатосшжш зими ос-новними стацiями живлення лисицi е сшьськогосподарсью угiддя, якi характери-зуються меншим снiговим покриттям, порiвняно з лшовими масивами, i бiльшою доступшстю корму (мишоподiбнi гризуни). В рiчному кормовому балансi борсука ссавцi займають лише 30 %, але на частку мишоподiбних припадае 90,8 % [3]. Враховуючи зменшення заходiв боротьби з мишоподiбними гризунами в сшьсь-кому господарствi, високу розоренiсть територи Украши, i зокрема захiдного ре-гiону, зростае значення норних звiрiв як фактора зменшення чисельностi гризушв.
Метою дослiджень було встановлення чисельносл поселень норних звiрiв, вивчення лшотиполопчного аспекту '!х стацiального розмiщення. Дослщження проводились протягом 1998-2001 р. в урочищi Чагрiв Букачiвського (Рогатинсь-кий ДЛГ) та в урочищi Грабина Скалатського лiсництв (Тернопiльський ДЛГ).
Методика дослвджень. Облiк нiр проводився анкетно-опитовим методом [1]. 1нформащя збиралася шляхом усного опитування пращвниюв лшово'! охоро-ни, егерсько'! служби, мисливцiв, робггниюв задiяних на рiзних роботах в лкь Пь сля опрацювання шформаци, натурного обстеження урочищ, проводилося карту-вання нiр, визначення мешканця за певними дiагностичними ознаками [2].
Функщональне призначення нори визначалося за наступними ознаками:
• виводкова нора характеризуемся сильно втоптаною площадкою навколо основного входу. Бшя лисячо! нори - залишки корму, що приносять старi звiрi молодим (юстки, пташиш крила та iн.).
• нори-укриття характеризуються прим'ятим надгрунтовим покривом, мають слiди очищених вщшрюв у виглядi свiжого грунту бiля входiв. В нору ведуть слiди 11 мешканця. Вхщ вiльний вiд павутини, дно входу не завалено смлтям у виглядi опалого листя, гiлочок та ш. Слiди шерсгi на стшках входу, виявленi при ретель-ному огляд^ також вказують на перюдичне вiдвiдування нори звiром.
• залишена нора не виявляе шяких слвдв вiдвiдування. Така нора заростае рослин-шстю, засмiчуегься. Вхiд затягуеться павутиною i часто мае слiди рiзного ступеня руйнування.
Результата дослiджень. В урочищi Чагрiв Букачiвського лiсництва зареест-ровано 12 тр (табл.).
В 1998 р. заселеними звiрами були нори № 6, 7, 8, 10.
Нори № 6 i 7 розташоваш на ввдсташ 30-35 м одна ввд iншо'i, заселена бор-суком. Постшне використання звiром одше! нори не простежувалось.
Нора № 8 заселена лисицею. В травш на ввдсташ 2 м ввд нори виявлено мертву лисицю. Причина загибелi не встановлена.
Нора № 10 представляе собою поселення борсукiв, мiстечко з 12 вiднiрка-
ми.
Тяйл^/нори
№ нори Квартал Видш Склад деревостану BiK ТЛ Повнота
1 29 4 8Дз2Гз 46 С2ГД 0,7
2 29 22 10Мд+Б 9 С2ГД 0,6
3 30 1 2Дчр1Дз1Гз 48 С2ГД 0,7
4 30 7 9Дчр1Гз 54 Д3ГД 0,8
5 30 11 8Дз2Гз 70 Д3ГД 0,6
6 31 20 5Дз4Яз1Гз 48 С3ГД 0,7
7 31 20 5Дз4Яз1Гз 48 С3ГД 0,7
8 43 7 10Гз 55 С2ГД 0,7
9 43 9 9Гз1Дз 55 С2ГД 0,7
10 43 9 9Гз1Дз 55 С2ГД 0,7
11 44 9 10Гз 50 Д2ГД 0,7
12 44 9 10Гз 50 Д2ГД 0,7
Нора № 2 розташована в культурах модрини посадки 1993 р. Шд час загонного полювання зимою 1997 р. неподалж добуто лисицю. З 1998 р. нора зали-шена.
Двi нори в кварталi 44 розташованi на ввдстат 40-50 м одна вiд одно! i на вiдстанi 150-200 м ввд села. Заселенi лисицею були в середин 80-х роив, надат залишенi звiром.
У 1999 р. достовiрно жилими були нори № 5 (лисиця), 7 (борсук), 10 (бор-сук). В 2000 i 2001 р. заселеними виявилися нори № 3, 6, 10. Лисиця заселяла нору № 3 (iншi нори заселен борсуком). При останньому обстеженн тр (5.01.2001р.) бшя нори виявлено клщ - Ixodes ricinus L.
В урочищi Ча^в переважаючим типом лiсу е волога грабова судiброва, яка займае 40 % площi урочища. В насадженнях цього типу зареестровано лише 2 нори, а в свiжiй грабовш дiбровi (21,2 % площi урочища) виявлено 6 шр. По двi нори зареестровано в свiжiй грабовiй дiбровi i вологiй грабовiй дiбровi. Дев'ять шр зареестрованi в насадженнях з повнотою 0.7, якi становлять майже половину упдь урочища (48,9 %), двi нори в насадженнях з повнотою 0.6, яю займають лише 11,9 % площi урочища, i лише одна нора в насадженш з повнотою 0.8, хоча площа останнiх (28,4 %) значно бшьше вiд площi насаджень з повнотою 0.6.
В урочищi Грабина Скалатського лiсництва зареестровано 6 шр. Протягом 1998 i 1999 рр. заселеними борсуком були 5 шр (з них двi нори використовуються звiром не регулярно, в якосп нори-укриття), протягом 2000 i 2001 р. - три нори. Ир, заселених лисицею, не виявлено.
Переважаючим типом лку в урочищi Грабина площею 231 га е свiжа грабова дiброва, яка займае 86,1 % загально! площi урочища. На частку волого! гра-бово! дiброви припадае 4,8 %, а на вологу грабово-дубову судiброву 0,3 %. Най-бiльш поширеними е насадження з повнотою 0.7 - 52,3 % площ^ з повнотою 0.6 -27,2 %, 0.8 - 7,5 %, 0.9 i 0.3 - 4,8 %. В урочищi переважають деревостани вiком вiд 40 до 50 р., на !х частку припадае 40,4 % площ^ насадження вжом вiд 30 до 40 р. займають площу - 12,8 %, вiд 60 до 70 р. - 25,4 %, вшом понад 80 р. - 19,5 %. Виявленi нори розташоваш в умовах свiжо'i грабово! дiброви, п'ять нiр в насадженнях з повнотою 0.7 i вшом вiд 30 до 50 роив, i тiльки одна в насадженнях з повнотою 0.6 i вшом 60 рокiв.
Висновки. В умовах Букачiвського лiсництва щiльнiсть поселень норних звiрiв становить одна нора на 30 га, або одна жила нора на 115 га упдь. В основ-
УкраТнський державний л1сотехн1чний ун1верситет
ному нори знаходяться в свiжiй грабовiй судiбровi, повнотою 0.7. В насадженнях Скалатського лшництва щiльнiсть поселень борсука становить одна нора на 40 га, або одна жила нора на 70 га. Нори зареестроваш в найбшьш поширеному тит ль су - свiжiй грабовiй дiбровi, в середньовшових насадженнях з повнотою 0.7.
Лггература
1. Бондаренко В.Д., Делеган 1.В., Соловiй 1.П., Рудишин М.П. Облж диких тварин. Практичнi рекомендацп. - Л., 1989. - 62 с.
2. Иванова Г.И. Опыт учета в Воронежском заповеднике лисицы, барсука и енотовидной собаки по норам// Ресурсы фауны промысловьж зверей в СССР и их учет. - М.: АН СССР, 1963. -С. 164-167.
3. Корнссв О.П. Борсук. Еколопя та використання в мисливському господарствь - Кив, 1967. - 78 с.
4. Мигулин А.А. Горизональное и вертикальное перемещение почвенных и подпочвенных горизонтов млекопитающими Украины// Записки Харьковского с.х. института. - 1946. - Т. V. - С. 251-285.
5. Полушина Н.А. К вопросу о роли лисицы в сельском и охотничьем хозяйстве Западных областей Украины// Первая науч. конф. по развитию охотничьего хозяйства Украинской ССР. Тезисы докладов. - 1968. - Ч. II. - С. 180-183.
6. Хосцький П.Б. Добовий хвд диких тварин// Лiсiвницькi дослшження в Укрш'ш. Науко-вий вюник: Збiрник науково-техшчних праць. Вип. 5. - Львiв: УкрДЛТУ, 1996. - С. 205-216.
УДК 630*64:630*176.322.2 (234.421.1) Доц. 1.С. Вттонщ к.с.-г.н.;
acnip. 1.М. Сопушинський - УкрДЛТУ
ВПЛИВ ВИСОТНО-ЕКОЛОГ1ЧНИХ УМОВ УКРАШСЬКИХ КАРПАТ НА БУДОВУ ДЕРЕВИНИ БУКА Л1СОВОГО
Дослщжуючи абсолютт значения д1аметр1в судин, висот широких серцевинних промешв та ix вмйст в деревиш бука левого, було з'ясовано вплив висотно-еколопчних умов на елементи будови деревини та встановлено за структурою деревини висотно-еколопчний град1ент.
I. Vintoniv, I. Sopushinskyj - USUFWT
Influence of High-Ecological Conditions of Carpathians Mountains on Wood Structure of European Beech
Was define influence of high-ecological conditions on element of wood structure and establish from wood structure high-ecological gradient during the research the absolute indexes by diameters of vessels, high of broad pith ray and they contents in wood of European beech
Для розкриття впливу еколопчних умов на формування ксилеми стовбура та рационального використання деревини велике значення мае знання ii будови, що повинно послужити першоосновою визначення сутносп явищ, яю вщбуваються шд час росту та розвитку.
Значний внесок у вивчення анатомчно! будови основних лкоутворюючих по-рщ зробили А.А. Яценко-Хмелевський та К.1. Кобак [3]. Ними встановлено, що для деревини бука: об'ем порожнин судин (14 %), об'ем порожнин волокон (38 %), загальний об'ем клiтинних оболонок (28 %) та серцевинних променiв (20 %) ввд загального об'ему.
Морфологiею судин деревини бука лкового з територй Словаччини займався Д. Хованец [5]. Вш вважае, що в межах одного рiчного шару необх1дно розрiзняти вiд 2 до 3 шарiв судин. Найчастiше зустрiчаються судини дiаметром вiд 70 до 90 |m. В пере-х1дному шарi ид ранньо! та тзньо! зони знаходиться шар судин типу "драбинка".
