CC BY
9
ному нори знаходяться в свiжiй грабовiй судiбровi, повнотою 0.7. В насадженнях Скалатського лшництва щiльнiсть поселень борсука становить одна нора на 40 га, або одна жила нора на 70 га. Нори зареестроваш в найбшьш поширеному тит ль су - свiжiй грабовiй дiбровi, в середньовшових насадженнях з повнотою 0.7.
Лггература
1. Бондаренко В.Д., Делеган 1.В., Соловiй 1.П., Рудишин М.П. Облж диких тварин. Практичнi рекомендацп. - Л., 1989. - 62 с.
2. Иванова Г.И. Опыт учета в Воронежском заповеднике лисицы, барсука и енотовидной собаки по норам// Ресурсы фауны промысловьж зверей в СССР и их учет. - М.: АН СССР, 1963. -С. 164-167.
3. Корнссв О.П. Борсук. Еколопя та використання в мисливському господарствь - Кив, 1967. - 78 с.
4. Мигулин А.А. Горизональное и вертикальное перемещение почвенных и подпочвенных горизонтов млекопитающими Украины// Записки Харьковского с.х. института. - 1946. - Т. V. - С. 251-285.
5. Полушина Н.А. К вопросу о роли лисицы в сельском и охотничьем хозяйстве Западных областей Украины// Первая науч. конф. по развитию охотничьего хозяйства Украинской ССР. Тезисы докладов. - 1968. - Ч. II. - С. 180-183.
6. Хосцький П.Б. Добовий хвд диких тварин// Лiсiвницькi дослшження в Укрш'ш. Науко-вий вюник: Збiрник науково-техшчних праць. Вип. 5. - Львiв: УкрДЛТУ, 1996. - С. 205-216.
УДК 630*64:630*176.322.2 (234.421.1) Доц. 1.С. Вттонщ к.с.-г.н.;
acnip. 1.М. Сопушинський - УкрДЛТУ
ВПЛИВ ВИСОТНО-ЕКОЛОГ1ЧНИХ УМОВ УКРАШСЬКИХ КАРПАТ НА БУДОВУ ДЕРЕВИНИ БУКА Л1СОВОГО
Дослщжуючи абсолютт значения д1аметр1в судин, висот широких серцевинних промешв та ix вмйст в деревиш бука левого, було з'ясовано вплив висотно-еколопчних умов на елементи будови деревини та встановлено за структурою деревини висотно-еколопчний град1ент.
I. Vintoniv, I. Sopushinskyj - USUFWT
Influence of High-Ecological Conditions of Carpathians Mountains on Wood Structure of European Beech
Was define influence of high-ecological conditions on element of wood structure and establish from wood structure high-ecological gradient during the research the absolute indexes by diameters of vessels, high of broad pith ray and they contents in wood of European beech
Для розкриття впливу еколопчних умов на формування ксилеми стовбура та рационального використання деревини велике значення мае знання ii будови, що повинно послужити першоосновою визначення сутносп явищ, яю вщбуваються шд час росту та розвитку.
Значний внесок у вивчення анатомчно! будови основних лкоутворюючих по-рщ зробили А.А. Яценко-Хмелевський та К.1. Кобак [3]. Ними встановлено, що для деревини бука: об'ем порожнин судин (14 %), об'ем порожнин волокон (38 %), загальний об'ем клiтинних оболонок (28 %) та серцевинних променiв (20 %) ввд загального об'ему.
Морфолопею судин деревини бука лкового з територй Словаччини займався Д. Хованец [5]. Вш вважае, що в межах одного рiчного шару необх1дно розрiзняти вiд 2 до 3 шарiв судин. Найчастiше зустрiчаються судини дiаметром вiд 70 до 90 |m. В пере-х1дному шарi ид ранньо! та тзньо! зони знаходиться шар судин типу "драбинка".
Науковий вкник, 2001, вип. 11.1
Дослщження щодо анатомiчних ознак деревини бука з територй' Молдови на сыднш границi ареалу та Карпат проводила Г.Л. Тишкевич [1, 2]. Результати ii' досль дження наведено в табл. 1.
Зона pi4H>ro шару
Район мюцезростання рання пiзня
Ддаметр судин (тангенщальний), цш
Молдова 52,4±0,9 29,8±0,7
Карпати 64,6±1,1 42,4±0,9
Густота судин на 1 мм2 поперечного зpiзу
Молдова 176,4±7,9 126,9±6,1
Карпати 141,0±6,5 94,6±4,7
Р. Вагенфюр [10, 11] зазначае, що дiаметр судин у деревини бука лiсового з територй' Нмеччини коливаеться мiж 30-100цш, величина ix зменшуеться вiд ранньо'1 до тзньо1 зони рiчного шару та займае частку 24,6_52,5 %. Товщина клптинних стiнок становить 3,6_10,3 цш. Серцевинт променi автор подiляе на два типи за величиною: першi велик! висотою 500...4000 цш i малi - 60_ 1000 цш. Ширина великих становить
30.. .200 цш, а малих - 20_60 цш. Вони займають 11,2___21,2 %. Довжина волокон лiб-
риформу коливаеться ввд 600 до 1300 цш i вони займають 25,2_57,2 %.
Дослiдженням будови деревини бука люового займались багато iншиx тмець-ких науковцiв [6-9 та iншi], результати яких виявились для даного репону зростання близькими за значениям, а '1х вiдxилення е незначними.
Аналiз проведених дослщжень щодо будови деревини бука в ареалi його зростання сввдчить, що деревина в грських умовах вивчена не достатньо, а вплив висотно-еколопчних умов на анатомгю деревини не вивчався. З'ясування ктьюсних зм1н в бу-довi деревини бука у висотному аспект зростання розкривае закономiрностi яюсних зм1н пов'язаних з ii формуванням.
1з структурних анатом^чних елементiв деревини бука лкового дослiджували вiдповiдно до стандартно! методики [5] дааметр судин, висоту серцевинних променiв, поверхневу пориспсть та ктьюсть серцевинних променiв в 1 мм. Визначення середньо-го дiаметра судин бука лiсового проводили в тангенщальному та радiальному напрям-ках ранньо'1 деревини рiчиого ктьця. Результати вим1рювань для кожно!' пробно!' площi обробляли статистично за програмою SPSS 8.0. За статистичною оцшкою середнix зна-чень базу даних десяти пробних площ роздiлено на 3 групи значень. Результати доедает дiаметра судин наведено в табл. 2.
Табл. 2. Ста тистична харакп геристиказ начень дшм гтрш cydi ш бука л кового
В.н.р.м., м N, шт шах, цм M, цм rnin, цм ±ш ±с ±3с V, % P, %
250-600 150 80 49 12 1,0704 13,1100 39 26,5 2,2
601-950 200 80 59 16 0,9142 12,9287 39 21,9 1,6
951-1250 150 74 48 8 1,3037 15,9675 48 33,2 2,7
Результати дослщження (табл. 2) сввдчать, що мiнливiсть судин в деревит бука лiсового е високою. Так наприклад, значення коефщенпв варiацii для висоти над рiв-нем моря (в.н.р.м.) 250-600 м - 26,5 %, 601-950 - 21,5 %, 951-1250 - 33,2 %. Необх1дао зауважити, що дааметр судин ранньо'1 деревини рiчного ктьця змшюеться iз в.н.р.м.
Середне значения дiаметру судин ранньо'1 деревини бука становить на висота 250-600 м н.р.м. - 49|м, 601-950 м н.р.м. - 59|м, 951-1250 м н.р.м. - 48|м. Як видно iз табл. 2 зна-чення варiабельностi дiаметрiв судин е високими, що сввдчить про велику бюлопчну мiнливiсть даного виду. Вплив висотно-еколопчних умов на дiамегр судин деревини бука лкового в Украшських Карпатах показано на рис. 1.
Значення даамет^в судин (рис. 1) характеризуются великою амплiтудою. Най-бтьше значення дiаметра судини - 80 |м (250-950 м н.р.м), а найменше значення - 8 |м (951-1250 м н.р.м). Звiдси випливае, що середнiй дiаметр судин в деревит бука ль сового не дае повно'1 характеристики щодо впливу висотно-екологiчних умов. Важливу роль в рост! та розвитку деревини вщграе променева паренхiма. Характеристика 1х розмiрiв дае можливiсть судити про умови м1сцезростання та вплив рiзноманiтних фак-торiв довктля. Висоту широких серцевинних променiв вим1рюемо в тангенцiальному перерiзi. Статистичнi результати обробки значень вимрювань висоти широких серцевинних прометв з подiлом на групи за в.н.р.м. наведено в табл. 3.
а
я я
ч
тах
951-1250 950 В.н.р.м., м
601250-600
Величина т1п
Рис. 1. Вплив висотно-екологiчнихумов Укратських Карпат на дiаметр судин деревини бука
лкового
Табл. 3. Ста тистична обробк а значень в исот серцев инних пр оменш з в.н.р.м.
В.н.р.м., м N шт тах, |1м М, |м т1п, |м ±т ±с ±3с V, % Р, %
250-600 119 3325 1996 925 49,8165 543,4343 1630 27,2 2,5
601-950 160 3375 2188 1125 43,8476 554,6331 1664 25,4 2,0
951-1250 120 3075 1749 775 47,0400 515,2700 1546 29,5 2,7
Статистична обробка висот серцевинних прометв (табл. 3) сввдчить про високу бюлопчну мшливють, що шдтверджуеться великими значеннями коефiцiентiв варiацii. Середн значення висоти серцевинних променiв на висота 250-600 м н.р.м становлять 1996 |м, 601-950 м н.р.м. - 2188 |м, 951-1250 м н.р.м. - 1749 |м. Змша висоти серцевинних променiв деревини бука люового з в.н.р.м. наочно показана на рис. 2.
З аналiзу значень висот серцевинних промешв деревини бука лiсового випливае, що найбшьше променево'1 паренхiми знаходиться в деревиш бука, який зростае на висота 601-950 м н.р.м. Так, найбшьша середньостатистична висота серцевинних промешв становить 2188 |м. Найменша середньостатистична висота серцевинних промешв знаходиться на висотах 951-1250 м н.р.м. - 1749 |м. Отже, дiапазон висот вщ 951 до 1250 м н.р.м. мкцезростання бука лкового е екстрема-льним, тобто несприятливим для створення високопродуктивних насаджень. Се-редньостатистична висота серцевинних промешв деревини бука на висота 250-650 м н.р.м. е меншою ввд висоти 601-950 м н.р.м. i становить 1996 |м.
Величина min
Рис. 2. Вплив sucomHo-eKOROzinnozo ¿¡шдшнту на висоту серцевинних променш в öepesimi бука
лкового
Для вивчення якоста деревини необхвдно використовувати показники, яю характеризують частку ввдповвдних анатомiчних елементiв в деревинi. Одним i3 таких показникiв е середня кшьюсть серцевинних променiв в 1 мм. Кшьюсть серцевинних промешв пiдраховують на поперечному або тангенщальному перерiзах. У першому випадку перпендикулярно променям, а в другому - перпендикулярно ix висота. За даними А.А. Яценко-Хмелевського [4], при великш юлькоста вимь рювань (>25) результати дослщження повиннi бути однаковими.
Для вимiрювання кiлькостi серцевинних променiв в 1 мм брали широю ба-гаторяднi серцевиннi променi на тангенщальному та поперечному перерiзаx. Ста-тистичш результати обробки кiлькостi серцевинних промешв в 1 мм деревини бука лшового наведено в табл. 4.
Табл . 4. КЬ льюсть се рцевин них проме Hie в 1 мм еревини бука лi сового
В.н.р.м., м N, шт max, цм M, цм min, цм ±m ±с ±3с V, % P, %
250-600 64 3,8 2,4 1,8 0,0663 0,5306 1,6 21,7 2,7
601-950 66 4,2 3,1 2,0 0,0655 0,5318 1,6 17,2 2,1
951-1250 52 4,0 2,8 1,8 0,0772 0,5566 1,7 20,0 2,8
Значення статистично! обробки бази даних кшькосп серцевинних промешв в 1 мм свщчать, що найбшьша кiлькiсть променево! паренхiми е на висотi 601950 м н.р.м. Середня кшьюсть широких багаторядних серцевинних промешв в 1 мм становить тут 3,1 шт. На висота 951-1250 м н.р.м. середня кшьюсть серцевинних промешв в 1 мм бшьша, шж на висота 250-600 м н.р.м. на 0,4 шт. За об'емом променево! паренхiми на висота 250-600 м н.р.м. е бшьше, тому що середня висота широких багаторядних серцевинних промешв бшьша на 207 цм ввд середньо! ви-соти широких багаторядних серцевинних промешв на висота 951 1250 м н.р.м.
Вплив висотно-еколопчних умов на кшьюсть широких багаторядних серцевинних промешв в 1 мм деревини бука лшового наглядно наведено на рис. 3.
Результати цих дослщжень (рис. 3) свщчать, що найбшьша кшьюсть променево! паренхiми знаходиться в деревиш бука лшового на висота зростання ви-сокопродуктивних насаджень (601-950 м н.р.м.). Це шдтверджують результати дослщження висоти серцевинних промешв.
Величина т1п
Рис. 3. Значення кiлькостi серцевинних прометв в 1 мм
Враховуючи бюлопчну мiнливiсть структури деревини бука доцшьно ви-значити поверхневу порислсть для вивчення впливу висотно-екологiчних умов на фiзичну якiсть деревини. Поверхнева порислсть деревини дае змогу охарактери-зувати залежнiсть фiзичних та мехашчних властивостей вiд макроструктури деревини. Статистична характеристика бази даних значень поверхнево! пористостi деревини бука подана в табл. 5.
В.н.р.м., м N, шт тах, цм М, цм тт, цм ±т ±с ±3с V, % Р, %
250-600 72 51 35 21 0,5999 5,0906 15 14,6 1,7
601-950 87 52 41 25 0,5097 4,7541 14 11,7 1,3
951-1250 63 47 37 24 0,6457 5,1249 15 14,0 1,8
Результати наведеш в табл. 5, стверджують, що максимальне значення се-редньо! поверхнево! пористостi знаходиться на висота 601-950 м н.р.м. i становить 41 %. Середне значення пористост деревини бука на висота 250-600 м н.р.м. становить 35 % i е меншим, шж на висотi 951-1250 м н.р.м. Наочно вплив висотно-екологiчних умов на порислсть деревини бука лшового показано на рис. 4.
Анатз значень поверхнево! пористост (рис. 4) дае змогу зробити висно-вок, що порислсть деревини бука залежить вiд висотно-екологiчних умов. Най-менша амплiтуда коливання пористостi деревини характерна для екстремальних умов мiсцезростання (951-1250 м н.р.м.). Так, максимальне значення пористосп деревини бука на цш висот е на 5 % меншим, шж на оптимальнiй висотi мшце-зростання (601-950 м н.р.м.).
х
х
951-1250 601-950 250-600 В.н.р.м. м
М
Значення т1п
Рис. 4. Поверхнева пористкть деревини бука з в.н.р.м.
Науковий вкник, 2001, вип. 11.1
Результати дослвдження впливу висотно-еколопчних умов Украшських Карпат на анатомiю деревини бука лшового дають можливiсть зробити наступш висновки:
• абсолютнi значення елеменлв будови та ïx вiдсотковий вмют в деревинi бука ль сового залежить вiд висотно-екологiчниx умов його мюцезростання;
• найбiльшi значення дiаметрiв судин (59 цм), поверхнево'1 пористост (41 %), висо-ти серцевинних промешв (2188 цм) та юльюсть серцевинних променiв в 1 мм (3.1 шт) мае деревина стовбурiв бука лiсового на висотi ввд 601 до 950 м н.р.м;
• деревина бука люового на верхнш межi зростання характеризуемся високими ко-ефщентами варiацiï абсолютних значень елеменлв будови деревини, що свщчить про екстремальнi умови мюцезростання.
Лггература
1. Тышкевич Г.Л. Охрана и восстановление буковых лесов. - К.: Штиинца, 1984. - 232 с.
2. Тышкевич Г.Л., Морозова Е.Д., Куртул С.А. Биометрическое изучение молдавского бука// Труды "Биология леса". - Кишинев, 1970. - С.3-16.
3. Яценко-Хмелевский А.А., Кобак К.И. Анатомическое строение древесины основных лесообразующих пород СССР. Учебное пособие для студентов лесохозяйственного факультета.
- Л.: РИОЛТА, 1978. - 64 с.
4. Яценко-Хмелевский А.А. Основы и методы анатомического исследования древесины.
- М.-Л.: АН СССР, 1954. - 337с.
5. Chovanec D. Über die Hautbildung auf der leiterförmigen Gefäßdurchbrechung der Buche// Holztechnologie. Leipzig. - 1990. - №30. - S.64-67.
6. Dähne J., Eichhorn J., Gossenauer-M.H., u. s. w. Beiträge zur Stabilität der Buche (Fagus sylvatica L.) in Hessen. Forst und Holz. - 1997. - №15. - S.414-420.
7. Schädelin F. Buchenholz// Wald & Holz. - 1970. - №9 - S.302-331.
8. Sell J. Eigenschaften und Kenngroessen von Holzarten. Baufachverlag, Dietikon. 3. Auflage. 1989. - 80 S.
9. Stolley I. Buchenholz-Dokumentation. Teil 2: Chemie und chemische Technologie. Wilhelm-Klauditz-Institut fuer Holzforschung, Braunschweig. 1969. - 153 S.
10. Wagenführ R. Anatomie des Holzes. 2 Auflage Leipzig: VEB Fachbuchverlag 1980. - 441 S.
11. Wagenführ R. Holzatlas. Fachbuchverlag, Leipzig. 4. Auflage. 1996. - 688 S.
УДК579.585.1 (26.04) Acnip. О.В. Коренюк - Одеський Нащональний
Утверситет
ДИНАМ1КА ВУДЕБНОГО ЛОВУ БИЧК1В НА М1ЛКОВОДД1 ОДЕСЬКО1 ЗАТОКИ
Вивчалась динамжа вудебного лову бичюв на мiлководдi Одесько! затоки. Вперше встановлено, що на незахищеному берегозмщнюючими спорудами скелясто-пщаному Mi-лководдi прибережно! смуги Одесько! затоки вудебш улови збшьшуються в штилеву погоду для бичка рудого та знижуються шд час вггрового хвилювання. Мабуть, бичок-ратан бшьш стiйкий до штормово! погоди.
O. Korenyuk - Odessa National University The dynamics of the rody fisheries of gobies on the shallow waters of the odessa bay
Dynamics of the rody fisheries of gobies on the shallow waters of the Odessa Bay have been studied. The fact that in the unprotected coastal zone of the Odessa Bay the rody catches of the mushroom goby increase in still weather and decrease in wind one. Probably, the number of the ratan goby increase in storm weather.
* наук. кершник - доц. В.В. Заморов, к.б.н. - кафедра пдробюлогп та загально'1 скологм
