CC BY
30
Витенко В.А. Определение морозо- и зимоустойчивости Morus alba L. и ее декоративных форм в условиях Правобережной Лесостепи Украины
Определена морозо- и зимостойкость Morus alba L. и ее декоративных форм в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Разработана комплексная оценка мо-розо-и зимостойкости. Установлено, что в условиях Правобережной Лесостепи Украины Morus alba и ее декоративные формы имеют достаточную (8-12 балов) моро-зо- и зимоустойчивость.
Ключевые слова: морозоустойчивость, зимоустойчивость, влажность грунта, вызревание пагонов, комплексная оценка.
Vitenko V.A. Winter and frosth hardiness testing of Morus alba L. and its ornamental forms the conditions of the right-bank Forest-Steppe Zone of Ukraine
The author researched relation of Morus alba L. and its ornamental forms M. a. "Pendula", M. a. "Globosa", M. a. "Pyramidalis", M. a. "Contorta", M. a. "MacrophyUa" andM. a. "Tatarica" to low temperatures. The total evaluator method of winter and frost hardiness testing of plants is devised.
Keywords: winter hardiness, frost hardiness, soil moisture, ripening of twigs, total evaluator.
УДК 630*161: 630*811.2 Доц. 1.М. Сопушинський, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. nbßis
ОСОБЛИВОСТ1 БУДОВИ ДЕРЕВИНИ КЛЕНА-ЯВОРА
"ПТАШИНЕ ОКО"
Особливост будови деревини клена-явора (Acer pseudoplatanus L.) "пташине око" проведено в контекст створення моделi дiагностування високодекоративно1 деревини. Подано статистичний аналiз змши кшькосп судин, серцевинних промешв та середнього дiаметра судин аномально! та прямоволокнисто1 деревини. Встановлено залежшсть мiж анатомiчними елементами в структурi деревини та визначено прин-циповi засади для дiагностичноi моделi деревини "пташине око".
Вступ. Д1агностування анатом1чних характеристик аномально! деревини - один i3 важливих критерив для оцшки ii декоративность Текстура декоративно! деревини на рiвнi макроструктури ушкальна i практично не тд-даеться штучному художньому вщтворенню, i що ютотно визначае ii ушкаль-ну вартють (Zobel, Jackson, 1995; Вштотв та ш., 2004; Hemery та ш., 2008). Вщомо, що екстенсивне (проведення пошукових вирубувань) ведення люово-го господарства спричиняе зменшення генетичного рiзноманiття лiсiв [1]. Розроблення дiагностичних моделей декоративноi деревини для окремих де-ревних видiв, рiзновидiв i форм дасть змогу ефективно використовувати та вщтворювати деревш види iз заданими властивостями деревини [3, 4]. У результат вивчення аномальноi деревини i спiвпрацi науковцiв та практикiв у лiсiвничiй галузi створено плантаци берези карельсь^' у Фiнляндii (Risto, 2007). Яюсть деревини цiльового призначення залежить вiд мiнливостi влас-тивостей на рiвнi впливу природних факторiв. Орiентиром культури люогос-подарського виробництва мае бути не тшьки добротнiсть стовбура (такса-цiйнi показники), але i текстурнi характеристики деревини (декоративнiсть). Вивчення питань оцшки якост аномальноi деревини та ii дiагностування продиктоване вимогами сучасного ринку деревини. Зростаючий попит на де-
коративну деревину, висока щна на не! та вщповщно ексклюзивш вироби з деревини (музичш iнструменти, меблi, оздоблення салошв автомобiлiв, прик-раси тощо) е передумовами для вивчення аномально! деревини та !! цшеспря-мованого вирощування [6, 8, 10].
Декоративнiсть деревини одного бюлопчного виду змiнюеться через шдивщуальш особливостi, вiк та умови зростання. Окремi бiологiчнi види де-ревних рослин формують на рiвнi макроструктури рiзновиди. До деревних порщ i3 високодекоративною текстурою вiдносять клен-явiр (Acer pseudopla-tanus L.) "пташине око" [2]. Мета наукових дослщжень - вивчення анатомiч-них характеристик аномально! деревини та встановлення !! дiагностичних оз-нак для виявлення i збереження генофонду, а також репродукування деревно-го виду з декоративною деревиною.
Об'екти та методика. Для дослщження анатомiчних характеристик деревини клена-явора "пташине око" закладено пробш площi в Ромашвсько-му люнищш ДП "Шепетiвське лiсове господарство" (С2ГД, 4Д4Г1Яв1Л, А=100 рокiв, 50°18'32" пн.ш., 27°10'54" сх.д., 248 м н.р.м). На пробнiй площi було вщбрано 6 модельних дерев клена-явора "пташине око". З кожного модельного дерева були вирiзанi кружки деревини товщиною 30 мм на вщстат вщ комлевого торця 1,3, 3 та 6 м.
Для вивчення анатомiчно! характеристики аномально! деревини вико-ристовували свiтловий мiкроскоп iз збшьшенням у 50-200 разiв. Визначення показниюв структури деревини клена-явора, а саме: кшьюсть судин в 1 мм2, кшьюсть серцевинних променiв в 1 мм на поперечному зрiзi та середнш дь аметр судини (рис. 1) проводили завдяки програмному забезпеченню ImageJ i вiдповiдно до методики мжроскотчних елементiв для твердолистяних деревних видiв [11].
Рис. 1. ЗрЬ деревшш клен-явора:
а) прям о вол о кн ист ого; б) "пташине око"
До^дження виконували в 1нституп дослiдження деревини аграрного ушверситету м. Вiдень (Австрiя) та 1нститут лiсу, снiгу та ландшафта техшчно-го унiверситету Цюрiху (Швейцарiя) в рамках програм обмiну та шдтримки наукових дослiджень федеральних урядiв Австри (ОАД) та Швейцари (ССКАС).
Обговорення результатiв дослiдження. Лiсiвничi дослiдження ос-таннiх десятирiч свщчать про те, що !х основний акцент був спрямований на формування стовбурово! деревини промислових деревних видiв, вивчення властивостей деревини залежно вщ лiсорослинних умов та впливу на деревину рiзних антропогенних та природних факторiв [4-6].
Дослiдження кшькосп судин в 1 мм в деревит прямоволокнисто! структури i "пташине око" свiдчать про ютотну рiзницю в абсолютних величинах. Результата оброблення мiкрофотознiмкiв деревини клена-явора наведено в табл. 1.
Результати дослщження доводять, що кшьюсть судин в 1 мм бшьша у прямоволокнистш деревит, а саме: на висот 1,3 м мшмальне значення (min)
1. Лiсове та садово-паркове господарство
21
е на 46,4 % бшьшою, М - 34,9 %, тах - 37,6 % та вщповщно для висоти 3,0 м - 31,9 %, 32,5 %, 16,2 % i для висоти 6,0 м - 41,5 %, 46,3 %, 39,6 %.
_Табл. 1. Статистичний аналiз кiлькостi судин (шт.) в 1 мм2_
Кряж, м Деревина N тт2 Мт3 4 тах V5, % Р6, %
1,3 прямоволокниста 29 16,2 20,3±Ы 26,8 14,0 2,6
пташине око 29 8,7 13,2±0'40 16,7 16,2 3,0
3,0 прямоволокниста 30 20,8 26,4±Ш 30,3 8,7 1,6
пташине око 27 14,1 17,8±0'50 25,4 14,6 2,8
6,0 прямоволокниста 30 15,3 23,4±0'66 29,1 15,5 2,8
пташине око 32 8,9 12,6±0'31 17,6 13,7 2,4
Прим1тка: N - кшькють проведених вим1рювань; тт - м1н1мальне значения; - середне арифметичне значення та його помилка; тах - максимальне значен-ня; V5 - коефщент вар1ацл; Р6 - показник точность
Кiлькiсть серцевинних промеиiв в 1 мм свщчить про збiльшеиия кшь-кост деревно! пареихiми у деревини клена-явора "пташине око" (табл. 2).
Табл. 2. Статистичний аналiз кiлькостi серцевинних промешв (шт.) в 1 мм
Кряж, м Деревина К1 тт2 М±т3 4 тах V5, % Р6, %
1,3 прямоволокниста 29 4,2 5,0±0Д1 6,7 11,5 2,1
пташине око 29 4,8 6,0±0'13 7,3 11,4 2,1
3,0 прямоволокниста 30 3,0 4,2±0'13 6,1 16,8 3,1
пташине око 27 3,6 6,0±0'23 7,9 19,7 3,8
6,0 прямоволокниста 30 4,2 5,6±0'17 7,9 17,0 3,1
пташине око 32 4,8 6,6±0'21 9,1 18,3 3,2
М1тмальш, середш та максимальш значення свщчать про збiльшення кiлькостi серцевинних промешв в 1 мм поперечного зрiзу в деревиш клена-явора "пташине око", зокрема: на висот 1,3 м - 14,3; 18,8; 9,1 %, 3 м - 20,0; 43,9; 30,0 % та 6,0 м - 14,3; 17,5; 15,4 %.
Важливим показником змши структури деревини розсiяно судинних деревних порщ е середнiй дiаметр судин, обчислений за середшм значенням вимiряних взаемно перпендикулярних дiаметрiв. Статистичний аналiз резуль-татiв дослiдження дiаметра судин деревини клена-явора наведено в табл. 3.
Табл. 3. Статистичний аналiз середнього дiаметра судин, цм
Кряж, м Деревина N тт М±т тах V, % Р, %
1,3 прямоволокниста 1370 26 75±°'4/ 132 23,2 0,6
пташине око 463 26 59±°'/3 100 26,5 1,2
3,0 прямоволокниста 1156 29 75±0'53 133 23,7 0,7
пташине око 1118 24 51±0'38 98 24,7 0,7
6,0 прямоволокниста 1192 28 73±0'49 124 23,3 0,7
пташине око 1156 27 66±0'50 100 26,0 0,8
Межi змши середшх значень дiаметра судин деревини клена-явора, за-лежно вщ структури, наведено на рис. 2.
Статистичне та вiзуальне порiвняння абсолютних значень дiаметра судин клена-явора з прямоволокнистою структурою та "пташине око" ствер-джуе про ютотну вiдмiннiсть. Так, прямоволокниста деревина характеризуемся бiльшими середнiми значеннями дiаметрiв судин (75, 75, 73 цм), а
значення дiаметрiв судин змшюються вiд 26 до 133 цм. Беручи до уваги наведет результати статистичного та порiвняльного аналiзiв, можна стверджува-ти, що цi анатомiчнi характеристики е важливi для розробки д1агностично! моделi високодекоративно! деревини клена-явора "пташине око". Кряж, Структура деревини
Прямоволокниста
м
пташине око
1,3 тüülj!IIiÜ!шÜ
3,0
140"!
12о±-;-т 100 80S 60 40 20
140 120 100 80 60 40 20
щгЦ
140
± 120
100
& 80
p. Б 60
я ¡1 40
20
* ?
У
6,0
&
I i
140
120
100 щ
60 40 20
1 2 3 4 5 6 7 8 9 1011 Ц131415161718192021 MiKp03pi3
• :
* 1 \ i j ? | { ■
£ i * , | ? I i ! ■ 1 I \
* S M M ü M
! I : 2 : * • * i ! ? S
? ■ : *
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 II 12 13 14 15 МЪфозрш
4 5 6 MiKpojpi'j
Ц
-
ig
_ 140
§. 120 ¡100 & 80 & 60 t I 40 20
i_« M ! ' ! I * i M
h i i' : i i ! !
f 1 - ! 8_; j ! I ■ '
1 I L I I I I I I I I I I [
12 3 4 5
6 7 8 9 10 II MiKpospij
12 13 14
П I ■ ' M I i 5 i I I
& &
12 3 4 5
6 7 8 9 10 II MiKpojpi'i
i
. ! i \ Ml '
: N MMlhi
a i i ! . ; - : . r
! t a ^ 1
i : 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
12 13 14 15
MiKp03pii
Рис. 2. Варiацiя diaMempie судин деревини клена-явора
Висновки. Результати дослщження анатомiчних характеристик декоративно! (аномально!) деревини клена-явора "пташине око" шдтверджують складну природу походження аномалш в деревинi. Кiлькiснi та абсолютш змiни анатомiчних елементiв можна статистично проаналiзувати i таким чином створити дiагностичний iнструментарiй для прогнозування та визначен-ня високодекоратично! деревини клена-явора "пташине око". У бюлопчному контекст важливим е встановлення граничних меж коливання анатомiчних характеристик у прямоволокнистш та аномальнiй деревинi, що доводить про внутршньовидову диференцiацiю деревного виду.
Лггература
1. В1нтон1в 1.С. Проблема деревинознавчо! седекц^' в люовому господарствi / 1.С. Вшто-шв, 1.М. Сопушинський // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Люв-ницькi дослщження в Укра!нi. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 1996. - Вип. 5. - С. 233-235.
2. В1нтон1в 1.С. Аспекти формування високодекоративно! текстури деревини / 1.С. Вш-тонiв, 1.М. Сопушинський, М.П. Сопушинська // Науковий вiсник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.6. - С. 113-117.
3. Сопушинський 1.М. Особливосп внутршньовидово! диференщаци листяних дерев-них видiв / 1.М. Сопушинський, 1.С. Biнтонiв, В.П. Рябчук // Науковий вiсник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2009. - Вип. 19.13. - С. 8-12.
4. Barnett J. Wood quality and its biological basis / J. Barnett, G. Jeronimidis // Blackwell Publishing Ltd. - 2003. - 226 p.
1. Лкове та садово-паркове господарство
23
5. Beall F.C. Acoustic Emission and Acousto-Ultrasonics. Nondestructive Evaluation of Wood compiled and edited by Roy F. Pellerin and Robert J. Ross. Forest Products Society Madison, WI.
- 2002. - Pp. 37-48.
6. Ewald, D. Riegelahorn - Vermehrung und Anbauversuch. In: Forstliche Genressourcen als Produktionsfaktor / Ewald, D., Schneck, V., Liesebach, H. // In: Tagungsband 26. Tagung der Arbeitsgemeinschaft Forstgenetik und Forstpflanzenzüchtung, Fuldatal, 20. - 22.10.2005. J. Bohnens (Red.). Hann. Münden: Hessen-Forst 2006. - S. 131-132.
7. Hemery, G. COST Action E42: Growing valuable broadleaved tree species / Hemery, G., Spiecker, H., Aldinger, E., Kerr, G., Collet, C., Bell, S. // Final Report. - 2008. - 40 pp.
8. Laminat Magazin Supplement von Holz-Zentralblatt and HK, DRW-Verlag Weinbrenner GmbH & Co KG / Magazin Laminat // Leinfelden Echterdingen, issues 2008, 2009.
9. Risto H. Curly birch (Betula pendula var. carelica) and its management in Finland. Presentation / H. Risto // COST Action E42: Growing valuable broadleaved tree species. - 2007. - 21 p.
10. Surface Magazin, Supplement von Holz-Zentralblatt and HK, DRW-Verlag Weinbrenner GmbH & Co KG / Surface Magazin // Leinfelden Echterdingen, issues 2008, 2009, 2010.
11. Wheeler E.A. IAWA of microscopic features for hardwood indentification / Wheeler E.A., Baas P., Gasson P.E. // International Association of Wood Anatomists at the Rijksherbarium, Leiden.
- IAWA Bulletin. - 1989. - Pp. 221-332.
12. Zobel B.J. The changing quality of the world wood supply / B.J. Zobel // Wood Sci. and Technol. 18. - 1984. - Pp. 1-17.
Сопушинский И.М. Особенности строения древесины клена-явора "птичий глаз"
Особенности строения древесины клена-явора (Acerpseudoplatanus L.) "птичий глаз" проведен в контексте создания модели диагностирования высокодекоративной древесины. Подан статистический анализ изменения количества сосудов, сердцевинных лучей и среднего диаметра сосудов аномальной и прямоволокнистой древесины. Установлена зависимость между анатомическими элементами в структуре древесины и определены основные принципы для диагностической модели древесины "птичий глаз".
Sopushynskyy I.M. Anatomical features of sycamore wood "birdseye"
Anatomical features of sycamore wood (Acer pseudoplatanus L.) "birdseye" have been studied in the context of the diagnostic model of high-quality decorative wood. In the scientific paper are presented statistical analyze of the variability of the number of vessels in 1 mm2, the number of rays in 1 mm and the mean diameter of vessel in the normal and anomalies wood. The relationships between the anatomical elements and the principal criteria of diagnostic model of "birdseye" wood are determined.
УДК 630[161:577.1]:581.141:582.632.1 Acnip. А.С. Жила;
проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. nbsis
ФВЮЛОГО-БЮХШ1ЧНИЙ АНАЛ1З СКЛАДУ НАС1ННЯ Л1ЩИНИ ДЕРЕВОВИДНО1 (CORYLUS COLURNA L.)
Здшснено фiзiолого-бiохiмiчний аналiз насшня лщини деревовидно'1 (Corylus colurna L.). Визначено вмют "сирого" жиру, бшюв, вуглеводiв, фенолiв та важких металiв. Вивчено вплив екстракпв з рiзних частин плодiв на ростовi процеси шляхом бютестування. Показано вщмшносп впливу обгорток горiхiв, ядер горiхiв та шкара-лупи на проростання насшня.
Ключовi слова: лщина деревовидна, насшня, ядро, шкаралупа, бiохiмiчний склад, бютестування.
Лщина деревовидна (Corylus colurna L.) - дерево, висота якого може досягати до 25 м i вище. Плодоносити починае з 14-20 роюв. Врожайшсть насшня з одного дерева становить 7-15 кг у молодих дерев, а у старих особин
