CC BY
24
т зубiв набiк через один нерозведений зуб у зубiв, що рiжуть перед нерозве-деним зубом, величина розведення зменшуеться iнтенсивнiше, нiж у зубiв з iншого боку. При двох вимiрюваннях величина розведення зубiв з одного боку менша, нiж з iншого вiдповiдно на 0,0335; 0,0208 мм.
На основi представлених результат теоретичних та виробничих дос-лiджень можна зробити висновок, що розведення зубiв набiк через один нерозведений зуб призводить до нерiвномiрного зменшення величини розведення зубiв з рiзних боюв пилки пiд час пиляння. Тобто, хоч як би квашфжо-вано, акуратно i з великою точшстю iнструментальник не розводив би зуби в обидва боки, то все одно при пилянш розведення стане нерiвномiрним з рiз-ницею в розведенш з обох бокiв 0,02 мм i бiльше.
Висновки
Установлено, що плошд поперечних перерiзiв шарiв деревини, якi зрь заються зубами стрiчковоl пилки при рiзних способах розведення, е рiзнi. При попарному розведенш зубiв набiк - плошд однаковi, а при розведеннi зу-бiв набiк через один нерозведений - плошд розподiляються за сшввщношен-ням, що наближене до 1,00:1,24:1,55.
Шд час пиляння деревини стрiчковою пилкою, зуби яко! розведенi на-бiк через один нерозведений, величина розведення штенсившше зменшуеться у бшьш навантажених зубiв, що призводить до нерiвномiрного розведення зубiв у рiзнi боки пiд час пиляння.
Одержат результата теоретичних та експериментальних дослщжень пiдтверджують доцiльнiсть використання при шдготовленш вузьких колодо-пиляльних стрiчкових пилок попарного розведення зубiв набiк, а не розведення зубiв набiк через один нерозведений зуб.
Отримаш результати дозволять дослщити вплив способу розведення зубiв набж на поперечнi коливання пилки, що виникають пiд час пиляння деревини, та умови заповнення мiжзубних западин шструмента.
Л1тература
1. Клрик М.Д. Пщготовлення деревор1зальних шструменпв до роботи та !х експлу-атащя/ Поабник для ВНЗ. - Льв1в: Ахш, 2002. - 408 с.
2. Wood-Mizer - ЬТТБб. 1нсгрукщя щодо розведення зуб1в пилки. Травень 1996. - 15 с.
3. Санев В.И. Обработка древесины круглыми пилами. - М.: Лесн. пром-сть, 1980. - 232 с.
4. Бершадский А.Л., Цветкова Н.И. Резание древесины. - Минск: Вышейшая шк., 1975. - 304 с.
УДК674.093 Доц. 1.С. Вттомв, канд. бюл. наук; асист. 1.М. Сопушинський,
канд. с-г. наук; тж. М.П. Сопушинська - УкрДЛТУ
АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ВИСОКОДЕКОРАТИВНО1
ТЕКСТУРИ ДЕРЕВИНИ
Висв1тлено питання текстури деревини та й р1зновидшсть в межах одного бюло-пчного виду. Проанал1зовано вплив технолопчних фактор1в на декоративнють деревини. Наведено високодекоративш текстури деревини "пташине око" та 1з хвилястою звилкуватютю. Проведено класиф1кацш деревини за декоратившстю текстури.
Doc. I.M. Vintoniv; assist. I.M. Sopushynskyy; eng. M.P. Sopushynska - USUFWT The aspects by the building of high decorative wood texture
Described the questions of diversity of wood texture in the biological species. Analyzed the effect of technological factors on decorative wood texture. Shown the pictures of wood texture of "bird-eyed" and "waved-forkness". Classified the wood on the groups of the decorative texture.
Текстура (з латиш textura - тканина, зв'язок, будова) - це переважно орiентащя крист^чних ланок у полжристалах або молекул у твердих, амор-фних тшах (структурах), що спричиняють ашзотропшсть даних структур [БСЭ Т25, с. 368]. Класичним ашзотропним природним полiмером, сформо-ваним у процес бюсинтезу, е деревина, текстура яко! на рiвнi макрострукту-ри ушкальна i практично не пiддаеться художньому вщтворенню.
Сучаснi технологи дозволяють емiтувати текстуру деревини окремих бюлопчних видiв деревних рослин (бука, дуба, ясена та ш.). Ця iмiтацiя текстур не може вщтворити природно! макроструктури. 1мггована текстура представлена плоским рисунком, тодi як природна текстура - це об'емний рисунок у межах макронерiвностей поверхнi перетину деревини.
Рiзноманiття текстур деревини визначаеться бюлопчним видом, його мiкроскопiчною i макроскошчною будовою. Текстура природно! деревини шдкреслюеться кольором окремих анатомiчних елементiв, !х макророзмiра-ми, рiзноманiттям анатомiчних тканин та щiльнiстю, що створюе естетичну яюсть деревини. Утворюють текстуру рiчнi прирости, а в межах рiчного приросту свiтла весняна деревина та темна осшня в хвойнш деревинi. Анатомiч-нi елементи мжробудови i макробудови хвойно! деревини (видимють свiтлих весняних та лiтнiх темних трахе!д) дають змогу вiднести li до просто! тексту-ри. Макронерiвностi поверхнi перетину хвойно! деревини, що утворюють об'емшсть текстури, сягають 60 мкм.
Незалежно вiд якостi технолопчного обладнання, природнi макроне-рiвностi е визначальними для встановлення макронерiвностей окремих бюлопчних видiв деревини. Таю породи як дуб, шьм, горiх грецький мають мак-ронерiвностi до 200 мкм. Згадаш породи за деревинознавчою класифжащею вiдносять до кшьцесудинних порiд. Традицiйно деревина цих порщ викорис-товуеться як високодекоративнi матерiали для оздоблення iнтер,ерiв примь щень та виготовлення художнiх меблiв. Макронерiвностi листяних розЫяно-судинних порiд залежно вiд породи мiстяться у дiапазонi вiд 30 до 100 мкм. Для збереження та захисту природно!' текстури деревини використовують свiтлi покриття. Сприйняття текстури деревини залежить вщ И оптичних властивостей i насамперед вщ умов вiдбиття свiтла. Макрорельеф, утворений анатомiчними елементами деревини, вщбивае свiтло розсiяно, а кольоровi вщтшки окремих тканин у структурi деревини розширюють спектр ефекту текстури. Стутнь розсiювання свiтлових хвиль залежить здебшьшого вiд по-ристостi деревини i чистоти обробки поверхнi. Такi анатомiчнi елементи, як волокна лiбриформу i серцевиннi променi за iнших рiвних умов вiдбивають свiтло бiльш спрямовано. Вщбивання свiтла серцевинними променями на ра-дiальних зрiзах створюе "дзеркальну текстуру". Ti самi серцевиннi промеш
114
Стан i тенденци розвитку лiсiвничоТ освiти, науки та лкового господарства в yKpaTHi
на тангенщальному зрiзi, що виявляються у виглядi веретеноподiбних тiлець, утворюють лускоподiбну текстуру iз матовим вiдтiнком. Змшою кутiв нахи-лу рiзання деревини та ф^урною формою ножiв можна формувати рiзнома-нiтнi текстури. Враховуючи пластичнiсть деревини, на практицi фжсуються залишковi деформаци, що створюе об'емний рисунок виробу.
Декоративнiсть деревини одного бюлопчного виду змшюеться у зв'яз-ку iз iндивiдуальними особливостями, вжом та умовами зростання. Окремi бюлопчш види деревних рослин формують на рiвнi макроструктури рiзнови-ди, що вщзначаються особливою декоративнiстю текстури [Ромадер, Шен-бах, 1962; Коровин, Зуихина, 1985]. Особливою декоратившстю деревини вщзначаються форми явора пташине око (див. рис. 1) i форма явора iз хви-лястою звилкуватiстю деревини (див. рис. 2).
Рис. 2. Деревина явора ьз хвилястою звилкуватьстю
Особливо щняться аномали в будовi деревини для створення високо-декоративних текстур у виготовленш художнiх виробiв та оздоблення ш-
тер,ерiв [Don C. Bragg, 1999]. Високодекоративш аномальш текстури харак-тернi для деревини карельсько! берези, явора "пташине око", явора, ясеня, шьма, бука iз хвилястою звилкуватiстю деревини, наростiв (кашв), якi мають переплутану або хвилясту звилкуватють деревини. Текстура карельсько! берези нагадуе вiзерунок мармуру. Деревина явора "пташине око" i явора iз хвилястою звилкуватютю деревини трапляеться в Укра!нських Карпатах. К^м аномалiй деревини, що вщносяться до умовних вад, оригiнальну текстуру деревини створюють вади будови деревини, вади грибного та бактерiаль-ного походження [Любавска, 1978, Винтонив, 2003] Прикладом вад деревини бактерiального походження е капи на деревних стовбурах (див. рис. 3, 4).
Рис. 3. Капова деревина берези
Рис. 4. Капова деревина клена ясенолистого
У даному випадку важливим елементом технологи отримання декоративно! текстури е стушнь i тривалють ураження деревини. Важливою особли-вютю е своечасна заго^вля i використання щнно! декоративно! сировини, зок-рема деревини кашв (горiха грецького, клеш ясинолистому, тополi та iнших
116
Стан i тенденци розвитку лшвничоТ освiти, науки та лiсового господарства в УкраТш
розшяносудинних листяних породах) та деревини iз несправжнiм ядром (бука, явора, берези тощо), деревина яких не втратила фiзико-механiчноi якостi.
Окремi капи сягають розмiрiв до 1,5-3,0 м у поперечному зрiзi. Вщпо-вiдно до деревинознавчо! класифiкацii деревини за макроструктурою, а також з врахуванням аномалш та вад деревини доцшьно класифжувати деревину за декоративнiстю текстури, а саме на:
• просту (смерека, ялиця, сосна тощо);
• декоративну (кедр, модрина, дуб, ясен, берест, шьм, черешня тощо);
• текстуру, утворену вадами деревини (деревина 1з сучками, деревину, ураже-ну грибами та бактерiями, деревина 1з вадами - крень, прожилки та шшими локальними аномалiями);
• високодекоративну (яв1р "пташине око", яв1р, ясен i бук звилкувато! форми деревини, карельська береза, аномальна деревина топот чорно!, капи клена ясенолистого, гор1ха грецького тощо).
Проблемою репродукцii бiологiчних видiв iз декоративно! деревиною займаються впродовж 20 сторiччя в Украiнi (Вштотв), Росiii (Любавська, Зу-iхiна, Коровш), Захiднiй Gвропi (Ромадер, Шенбах), Канадi та США (Don C. Bragg, D. Rioux etc.). У лкогосподарських шдприемствах Карпат (Закар-патська обл.) створено уже плантацп явора iз декоративною деревиною "пташине око" та iз "хвилястою звилкуватютю" [Вiнтонiв, 2003]. Результати дос-лщжень пiдтверджують можливостi вирощування деревини iз заданими влас-тивостями, зокрема, щодо декоративностi та iнших споживчих якостей (деко-ративнiсть та резонанснiсть деревини). Важливою проблемою збереження генофонду деревно! рослинностi е створення бази даних люових насаджень з декоративною та резонансною деревиною для вивчення та вщтворення формового рiзноманiття. На перспективу, виршення тако! проблеми забезпечить деревообробну галузь декоративною сировиною для меблевого виробництва та шших потреб. Проведення дослщжень в напрямку вивчення рщюсних ге-нотипiв деревних рослин е проблемою у виршення яко!' повиннi приймати участь науковщ лiсiвники рiзних краш свiту. Основна задача деревинознав-цiв селекцiонерiв полягае в ефективнш спiвпрацi, опираючись на досягнення науки щодо селекци та вщтворення рiдкiсних сортiв деревних рослин з декоративною деревиною.
Лггература
1. Любавская А.Я. Карельская береза. - М.: Лесн. пром-сть. - 1978. - 157 с.
2. Винтонив И.С. Селекция явора с декоративной древесиной в УкрДЛТУ// Ksztalto-wanie i ochrona srodowiska lesnego. Pod redakcja Antoniego T. Milera. Wydawnictwo Akademii Rolniczej im Augusta Cieszkowskiego w Poznaniu. - Poznan, 2003. - С. 595-603.
3. Коровин В.В., Зуихина С.П. Некоторые закономерности строения аномальной древесины клена, березы и ольхи// Нач. докл. высш. шк. биол. - 1985, № 8. - С. 68-73.
4. Ромадер Э., Шенбах Г. Гентика и селекция лесных пород. Перевод с немецкого С.М. Зепалова и Х.Я. Бронзовой с представлением под редакцией академика Васхнил, А.С. Яблокова. - М.: Изд-во с.-х. лит-ры. - 1962. - 268 с.
5. Большая Советская Энциклопедия/ М.: Изд. Советская Энциклопедия. - 1976, т.25. - 600 с.
6. Don C. Bragg. The birdseye figured grain in sugar maple (Acer saccharum): literature review, nomenclature, and structural characteristics// Can. J. For. Res. 29. - 1999. - P. 1637-1648.
