CC BY
32
УДК637.7 Доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук;
студ. А.П. Паренюк - НЛТУ Украши, м. Львiв
ПОШИРЕННЯ БОРСУКА В УГ1ДДЯХ СКАЛАТСЬКОГО Л1СНИЦТВА ДЕРЖАВНОГО ПВДПРИеМСТВА "ТЕРНОП1ЛЬСЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО"
Проаналiзовано 6ioToni4He поширення поселень Meies meles в угщдях Ска-латського лiсництва. У лiсостанах лiсництва найбшьше Hip виявлено в умовах воло-го! грабово! дiбpови, вiком вщ 61 до 80 pокiв, повнотою 0,7.
Ключовг слова: нора, люостан, повнота.
Борсук люовий (Meies meles L.) - ушкальний вид ссавщв Палеаркти-ки, единий представник роду у фауш Укра!ни. Його ареал охоплюе Свропу та Аз1ю (кр1м твострова 1ндокитай) [1]. Трапляеться у вшх природних зонах (найбшьше у люостеповш). Мюця його перебування - люов1 дшянки з пересь ченим рельефом [4].
Науков1 дослщження борсука люового розпочалися з описового етапу. У публжащях Х1Х-ХХ ст. головну увагу придшяють систематищ та зов-шшньо морфолопчнш д1агностиц1 борсука [3]. У бшьшосп публжацш початку ХХ1 ст. висвилено загальш аспекти бюлогп борсука, але дуже мало робгг стосуються особливостей норшня борсука, його бюценотично! рол1, без цих знань неможлив1 охорона та рацюнальне використання популяцп виду [2, 6, 8, 9]. Борсук вдаграе важливу роль у люовому господарств1 та е перспектив-ним видом в мисливському господарствь Тому вивчення стащального поширення, особливостей життед1яльност1 виду в умовах Подшьського люомис-ливського району мае ютотне значення для комплексного ведення люового та мисливського господарств. Люотиполопчний анал1з поширення борсука в ль сових умовах дае можливють тдвищити ефективнють заход1в, спрямованих на вщтворення, охорону та рацюнальне використання погол1в'я виду.
Мета i методика роботи. Метою роботи було вивчення умов юнуван-ня та поширення борсука в упддях Скалатського люництва ДП " Тернопшьсь-ке люове господарство". Скалатське люництво, загальною площею 2141 га, знаходиться у твденно-захщнш частит на територп Шдволочиського i Зба-разького адмшютративних райошв (Тернопшьська обл.).
Для встановлення мюцезнаходження шр борсука, використано усний анкетно-опитовий метод обл1ку. Цей метод переважно застосовуеться для визначення поширення та чисельносп багатьох мисливських зв1р1в шляхом опитування егер1в, люово! охорони та мюцевих жител1в (у нашому випадку з навколишшх сш Старий Скалат, Полупашвка). Для пошуку шр ми також ко-ристувалися картограф1чними матер1алами, взятими з мисливського впоряд-кування. Облжоваш нори легко 1дентиф1кувалися: господаря нори часто можна визначити за певними ознаками, зокрема за формою i розм1рами вхщ-ного отвору, характером викидiв землi з нього, кшьюстю вiдноpкiв, наявшс-тю екскpементiв та залишюв lжi бiля нори тощо [7].
Важливою ознакою для визначення належносп нори до того чи шшо-го виду тварин е кшьюсть свiжовичищених вiдноpкiв. Нори лисищ найчасть ше мають 2-3 вщнорки, а борсука - бiльше трьох (за рщким виключенням 5-
6 1 бшьше). У тому випадку, коли лисиця займае стару нору борсука, вона ви-користовуе лише 2-3 в1днорки, а остант залишае нерозчищеними [7].
Рис. 1. Виводкова нора у Скалатському л1сництв1 (квартал 28, видт 3)
Результати досл1джень. Дослщження життед1яльност1 борсука проводили протягом 2006-2010 рр. в урочищ1 Грабина (площа 210 га). У наса-дженнях урочища облковано вЫм тр борсука. Таксацшну характеристику люостанш, у яких знаходяться нори борсука наведено в табл.
Табл. Таксацшна характеристика л1состан1в Скалатського л1сництва ДП
" Терноптьське ЛГ", у яких знаходяться нори борсука
№ нори Квартал Виды Склад насадження ТЛУ Вк Повнота
1 26 3 4Дз2Ял4Гз+Яв+Брс+Чш 63 0,7
2 26 3 4Дз2Ял4Гз+Яв+Брс+Чш Э3 63 0,7
3 26 3 4Дз2Ял4Гз+Яв+Брс+Чш 63 0,7
4 26 4 4Дз2Ял4Гз+Яв+Брс+Чш 64 0,7
5 26 5 5 Дз 1 Ял2Яз 1 Кл 1 Брс Э3 43 0,7
6 28 1 4Дз1Яз4Гз1Кл 65 0,5
7 28 2 6Дз1Мд1Яз2Гз 50 0,6
8 28 7 4 Дз4Яз 1 Яв 1 Брс+Чш 46 0,9
1з восьми шр жилими виявилися п'ять, нежилих - три. Серед жилих -2 нори, що розмщеш у квартал1 28 видт 7 1 квартал! 26 видт 3, можна вщ-нести до виводкових, як використовуються протягом року, а шш1 нори -тимчасов1, як використовуються в лггнш перюд. Загалом в урочищ1 юнуе дв с1м'1 борсука. Щшьшстъ тр борсука становить 4 на 100 га, або одна жила нора на 100 га. Найбшьше (чотири) шр зафжсовано 1з 3-4 в1днорками, школи трапляються з 1-2 вщнорками.
Борсук - моногамна тварина. Народжуються борсученята в останнш декад1 лютого або найчастше на початку березня у гшздовш камера У прип-лод1 вщ 2 до 5, шод1 до 6 слших, нем1чних малят [4]. За дослщженнями проф. К.А. Татаринова [5], в умовах Подшьського люомисливського району самки
1. Лкове та садово-паркове господарство
19
нaроджyють 3-4 малят. Народження трьох борсyченят реeстрyвaлa лiсовa охорона природного зaповiдникa "Медобори", який розташований в межах Подшьського рaйонy. Ми y приплодi самки весною 2G1G р. зaреeстрyвaли 4 борсyченят. З врaхyвaнням двох виводкових шр чисельнiсть поголiв'я виду в упддях урочища становила приблизно 1G-12 особин.
За комплексним люогосподарським районуванням територiя досль дження належить до швшчно-захщного Подiльського лiсогосподaрського району. Середня люистють району - 13,1 %. Зональною рослиннiстю в лю-нищв e широколистянi дyбово-грaбовi лiси. Найпоширешшими типами лiсy e свiжa грабова дiбровa (D2гД) i волога грабова дiбровa (D3гД). В yрочищi Грабина переважаючим типом лiсy e свiжa грабова дiбровa, яка зaймae понад 8б % зaгaльноï площi. На частку вологоï грaбовоï дiброви припaдae 4,8 %. Са-ме у люостанах, якi проростають у D2, D3, виявлено нори борсука (рис. 2). б
5
4
3
2
1 G
D2 D3
ТЛУ
Рис. 2. Розподт Hip Meies meles в насадженнях рпних munie лкорослинних умов Скалатського лкництва
Як видно з рис. 2, понад 6g % шр знаходиться у насадженнях, як проростають у D3, близько 4G % шр розташоваш у D2. У склaдi люостшв, у яких розташоваш нори, переважають дуб (Quercus robur L.), граб звичайний (Car-pinus betulus L.), ялина eвропейськa (Picea abies (L.)), а супутшми породами e клен (Acer pseudoplatanus L.), черешня (Prunus avium L.), модрина eвропейсь-ка (Larix decidua). Трав'яний покрив становлять: зеленчук жовтий (Galeobdo-lon luteum (L.)), весшвка дволиста (Majanthemum bifolium (L.)), квасениця звичайна (Oxalis acetosella L.), безщитник жшочий (Athyrium filis-femina (L.)).
В yрочищi Грабина найпоширешшими e насадження вжом 61-80 роюв, що становлять понад 60 % вщ зaгaльноï площi лiсостaнiв. Тут зосередже-на основна кiлькiсть шр борсука (рис. 3).
Понад 60 нiр знаходиться у насадженнях вiком вiд 61 до 80 роюв, решта у лiсостaнaх вжом вiд 41 до 60 роюв. В yрочищi Грабина протягом 1998-2001 рр. бшьшють нiр зaреeстровaно у люостанах вiком вiд 30 до 50 роюв [9]. В yрочищi найпоширен^ лiсостaни з повнотою 0,7; вони займають понад 52,3 лiсопокритоï площi. Лiсостaнiв повнотою вщ 0,5 - 8,6 0,6 -27,2 0,9 - 4,8 У насадженнях iз повнотою 0,7 знаходиться понад 60 % шр (рис. 4).
Ü d 'iE
V hC
2
Науковий вкник Н.1Т У УкраУни. - 2011. - Вип. 21.18
к
нС £
5 4 3 2 1
Дo 2Q 21-4Q 41-6Q 61-BQ Pora
Рис. 3. РозподЛ Hip Meies meles в насадженнях разного вшу в уг1ддях Скалатського Лсництва
6 5
=
is 4
'а 2
л
ч
3 1
Q
Q,1 Q,2 Q,3 Q,4 Q,5 Q,6 Q,7 Q,B Q,9 1 Пoвнoтa
Рис. 4. Розподт Hip Meles meles в насадженнях pi3Hoï повноти в уг1ддях Скалатського Лсництва
Ш oднiй ropi зapeeстpoвaнo в лiсoстaнax i3 пoвнoтoю G,5; G,6 i G,9. B^cyrai нopи в л^статах i3 пoвнoтoю G,B, a тaкoж i3 пoвнoтoю G,1-G,4. Haйбiльшy чиceльнicть нip бopcyкa зapeecтpoвaнo y л^статах пoвнoтoю G,7 y œp^ пoпepeднix дocлiджeнь пpoтягoм 199B-2GG1 pp. Haшi дocлiджeн-ня y зaпoвiдникy "Meдoбopи", yгiддя якoгo мeжyють з упддями Cкaлaтcькoгo люнищ^, пiдтвepдили пepeвaжaння нip у лicocтaнax i3 гов^тою G,7 [B]. Од-нaк у л^стаих зaпoвiдникa бiльшicть нip зapeecтpoвaнo в yмoвax cвiжoï дiбpoви в^м 2G-4G poкiв.
Висновки. 3a пpoвeдeними пpoтягoм 2GG6-2G1G pp. дocлiджeннями з пoшиpeння бopcyкa у лicocтaнax Cкaлaтcькoгo лicництвa вcтaнoвлeнo, щo в yмoвax Пoдiлля нaйчacтiшe нopи тpaпляютьcя в yмoвax вoлoгoï дiбpoви в ль cocтaнax вiкoм 61-BG poкiв гов^тою G,7. B yмoвax Cкaлaтcькoгo лicництвa бopcyк e звичaйним видoм, лicoвi мacиви xapaктepизyютьcя зaдoвiльними yмoвaми icнyвaння. Пoгoлiв'я виду в ypoчищi Гpaбинa (плoщa 21G гa) craro-вить 1G-12 ocoбин.
Лтратура
1. Абeлeнцeв B.I. Фayнa Укpaïни / B.I. Абeлeнцeв. - T. 1. Ccaвцi. - Bип. 3. Кунидев^ - К. : Bид-вo "Шук. дyмкa", 196B. - 2BQ с.
2. Глинсьга P.M. Дo пшэння пoшиpeння бopcyкa Бopcyк (Meies meles L.) у зaпoвiдникy "Meдoбopи" / P.M. Глинсьга // Лicoвe rec^^pc^o, лicoвa, пaпepoвa i дepeвooбpoбнa пpoмиc-лoвicть : мiжвiдoмч. нayк.-тexн. зб. - Льв1в : Bид-вo НЛТУ Укpaïни. - 2QQ6. - Bип. 31. - С. 271-274.
6
Q
3
3. Дикий 1.В. Борсук лiсовий (Meles meles L.): аналiтичний огляд публжацш / 1.В. Дикий, 1.В. Делеган, I.I. Делеган // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.3. - С. 30-45.
4. Корнеев О.П. Борсук. Еколопя та використання в мисливському господарствi / О.П. Корнеев. - К. : Вид-во "Урожай", 1967. - 79 с.
5. Татаринов К. А. Звiрi захщних областей Украши / К. А. Татаринов. - К. : Вид-во АН УРСР, 1956. - 188 с.
6. Хоецький П.Б. Борсук в умовах твдня Закарпаття / П.Б. Хоецький // Вюник Львiвсь-кого ушверситету. - Сер.: Бюлопчна. - Львiв : Вид-во ЛНУ iM. 1вана Франка. - 2006. - Вип. 41. - С. 77-82.
7. Хоецький П.Б. Облж норних звiрiв i деяких iнших еколопчних груп ссавцiв / П.Б. Хоецький // Природа Розточчя : зб. наук.-техн. праць заповедника "Розточчя". - 1вано-Франко-ве, 1999. - Вип. 1. - С. 139-140.
8. Хоецький П.Б. Стащальне поширення борсука в умовах Вжнянського лiсництва природного заповедника "Медобори" / П.Б. Хоецький // Стан i бiорiзноманiття екосистем Шаць-кого нацiонального природного парку : матер. наук. конф. - Львiв : Вид-во "Сполом", 2008. -С. 126-129.
9. Хоецький П.Б. Стащальне розташування поселень норних звiрiв в угщдях Букачiвсь-кого та Скалатського лiсництв / П.Б. Хоецький // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.1. - С. 43-44.
Хоецкий П.Б., Паренюк А.П. Распространение борсука в угодьях Скалатского лесничества Государственного предприятия "Терно-польское лесное хозяйство"
Проанализировано биотопическое распространение поселений Meles meles в угодьях Скалатского лесничества. В древостоях лесничества большинство нор обнаружено в условиях влажной грабовой дубравы в возрасте от 61 до 80 лет, полнотой 0,7.
Ключевые слова: нора, древостой, полнота.
Khoyetskyy P.B., Parenyuk A.P. Meles meles expantion on the grounds of Skalat forestry of The Ternopil' forest sector state enterprise
The Meles meles biotopic expantion settlements on the Skalat forestry grounds are analyzed. The most holes are revealed under the humid hornbeam grove conditions in the forestry, at the age of 61-80 years old, and with the completeness of 0.7.
Keywords: hole, forest, completeness.
УДК 630*[001.7+903+94] Здобувач М.Х. Шершун1, канд. екон. наук
РЕСУРСНО-ВИРОБНИЧИЙ ПОТЕНЦ1АЛ Л1СОГОСПОДАРСЬКИХ ПВДПРИеМСТВ УКРА1НИ: ЕКОНОМ1ЧНЕ ОЦ1НЮВАННЯ ОБСЯГ1В Л1СОЗАГОТ1ВЕЛЬ ТА РЕАЛ1ЗАЩ1 Л1СОПРОДУКЦ11
Проведено аналiз ресурсно-виробничого потенщалу люогосподарських тд-приемств Украши. Розглянуто динамжу заготiвлi та реатзаци деревини тд-приемствами люово! галузi протягом останшх роюв. Зазначено загальш тенденци до зростання обсяпв заготiвлi деревини та 11 реалiзащl. Поряд iз цим, вщбуваеться зни-ження реалiзацil деревини на внутршньому ринку, що пов'язано iз зниженням тем-пiв виробництва та спадом у деревообробнш галузг
Ключовi слова: ресурсно-виробничий потенцiал, екож^чне оцiнювання, люо-заготiвля, лiсопродукцiя.
1 1нститут агроекологп i природокористування; народний депутат Украши
