CC BY
12
УДК 630*181.41 Асист. Р. Гречаник; проф. Г. Баранецький, д.б.н. - УкрДЛТУ;
доц. Л. Вронська, к.х.н. - ТернопЫьська медична академЬя
ФЛАВОНО1ДИ В ДЖЕРЕЛАХ ЕКЗОМЕТАБОЛ1Т1В ДЕРЕВНИХ
РОСЛИН
Пропонуеться методика визначення та ан^зу флавоно!дав у перерахунку на рутин у витяжках з джерел екзометаболтв бука люового та ялищ бшо!
Flavonoides in Resources of Examethabolits by Trees Plants
The methods of defection, identification and assay of flavonoids in tinctures were proposed. The total contents of flavonoids in resources of examethabolits by beech european and silver fir were determined in recalculation on the rutin.
Для розробки методики кшьюсного визначення флавонодав серед комплексу речовин екзометаболтв бука лкового та ялищ бшо! нами розглянуто реакци, яю найчастше застосовуються для спектрофотометричного визначення флаво-новдв. Серед групи реагентiв, використовуваних для визначення флавонощв, найкращi результати отримано з хлоридом алюмшю. Комплексоутворення фла-вонощв з хлоридом алюмшю призводить до утворення "лаюв", забарвлених ввд жовто-зеленого до оранжево-коричневих кольорiв. Ця реакцiя не е специфiчною на якусь певну структуру флавону чи флавонолу i тому найкраще вирiшувала за-вдання - визначення суми флавоно!дов. Часто використовувана реакщя ввднов-лення магнiю в кислому середовищ^ що призводить до виникнення вишневого забарвлення, практично неможлива до застосування в умовах анатзу природних багатокомпонентних сумшей; антоцiани та деяю iншi глiкозиди дають також ви-шневе забарвлення в середовищi концентровано! хлоридно! кислоти.
Для вилучення речовин флавотв i флавонолiв нами використано спиртову витяжку при нагрiваннi. Цей вибiр зумовлений тим, що флавоно!ди можуть пере-бувати як у формi аглiконiв так i глiкозидiв i задовiльнити добре вилучення перших можна вибором менш полярних розчинниюв. У наших дослiдах спиртова ви-тяжка при кип'ятiннi забезпечувала задовшьш умови екстракци (пiдвищена роз-чиннiсть внаслiдок високо! температури i перемiшування при кипiннi) аглiконiв i глiкозидiв флавоновдв.
Оскiльки спиртовi витяжки дослвдних зразкiв коренiв, опаду i насiння мш-тили багато розчинних речовин, внаслвдок чого самi були штенсивно забарвленi, то пряме спектрофотометричне визначення флавоновдв було практично немож-ливим. Застосування iнших методiв видшення окремо групи флавонощв е довго-тривалим, неминуче вело до втрат, що особливо небезпечно при визначенш мш-рокiлькостей. Значно привабливiшим е застосування методу диференцшно1 спек-трофотометри. Вiн дозволяе "зняти" iз спекав поглинання проби з хлористим алюмшем поглинання супутнiх речовин, якi не реагують з хлоридом алюмiнiю або утворюють з ним комплекси з шшими спектрофотометричними характеристиками. Таким чином, записуючи спектр поглинання зразка проби з хлоридом алюмшю ввдносно розчину проби (як розчину порiвняння) вдаеться "виекстрагу-вати" власне смугу поглинання комплексу флавоновдв з алюмшем. Довжина хвилi максимуму поглинання цього комплексу знаходиться в межах 408±3 нм. Як ввдомо [1], в диференцшному спектрi поглинання рутину (глшозид, який при кислотному гiдролiзi дае аглiкон - кверцетин i дисахарид, що складаеться з глюкози i
Украшський державний л1сотехн1чний ун1верситет
рамнози) в цих же умовах пiдготовки проби для спектрофотометрування, як i до-слiджуваних проб, спостерiгаeться смуга поглинання при 408 нм. Таким чином, суму флавоно!дав у дослвджуваних пробах на цшком законних пiдставах можна подавати в перерахунку на рутин, що частше всього i роблять при аналiзi склад-них природних об'eктiв. Вся методика дослiджень подшялася на такi етапи:
1. Отримання спиртового розчину флавоноlдiв. До 5 г дослщжуваного зразка проби додавали 20 мл 70 % С2Н5ОН i кип'ятили на водянш баш iз зворот-нiм холодильником 1 год. Шсля охолодження розчин фшьтрували i вимiрювали його об'ем.
2. Шльтсне спектрофотометричне визначення. В мiрну колбу на 25 мл помщали 1 мл алмоти проби i додавали 10 мл 70 % С2Н5ОН i 3 мл 5 % спиртового розчину А1С13 (в 70 % С2Н5ОН), назвали до кипiння на водянiй баш, охоло-джували, додавали 0,1 мл льодяно! оцтово! кислоти, доводили 70 % С2Н5ОН, до мiтки i перемiшували. Вимiрювали оптичну густину дослiджуваного розчину на спектрофотометрi марки ОВС иУ/У18916 (виробництва Австрали) при А=408 нм в кюветi з товщиною шару 10 мм.
В якосл розчину порiвняння використовували розчин, оброблений анало-гiчно дослiджуванiй алiквотi проби: в мiрну колбу мiсткiстю 25 мл помщали 1 мл алшвоти проби, додавали 10 мл 70 % розчину етанолу, назвали на киплячш водянш баш до китння, охолоджували, додавали 0,1 мл льодяно! оцтово! кислоти, доводили об'ем розчину 70 % етанолом до мггки i перемiшували.
Паралельно вимiрювали оптичну густину розчину рутину: в мiрну колбу мiсткiстю 25 мл вносили 1 мл розчину стандартного зразка рутину, додавали 10 мл 70 % розчину етанолу, 3 мл 5 % розчину хлориду алюмшю (в 70 % етанол^ i назвали на киплячш водянш баш до китння; охолоджували, додавали 0,1 мл льодяно! оцтово! кислоти i доводили об'ем розчину 70 % етанолом до мггки та пе-ремшували.
Вимiряли оптичну густину отриманого розчину при довжиш хвилi 408 нм в кюветi з товщиною шару 10 мм, використовуючи в якосп розчину порiвняння розчин, який становився з 1 мл розчину стандартного зразка рутину i 10 мл 70 % розчину етанолу, назвали на киплячш водянш баш до китння, охолоджували, додавали 0,1 мл льодяно! оцтово! кислоти, доводили об'ем розчину имдесятиввд-сотковим етанолом i перемшували.
Вмкт суми флавоно!дав в перерахунку на рутин, у ввдсотках, визначали за формулою [2]:
№ = Щр ХР„р х1ху„р х100% = Щ ХР„р ХУ„р ;
100 ХБр ХУал ХШ„р ° Бр ХУал ХШ„р '
де: шр - наважка стандартного зразка рутину; Бр - оптична густина розчину рутину; Бпр - оптична густина алiквоти дослвджуваного розчину проби; Упр - об'ем дослвджуваного розчину проби; Уал - об'ем алшвоти дослiджуваного розчину проби; шпр - наважка дослiджуваного зразка проби.
3. Приготування розчину стандартного зразка рутину. 0.05 г (точна наважка) рутину, попередньо висушеного при температурi 120 оС до постшно! маси, розчиняють в 100 мл 70 % етанолу i перемшують.
22
Зб1рник науково-техн1чних праць
Табл. Експериментальних даних визначення флавоноШв у зразках природних
o6'eKmie
№ п/п Назва зразка т/зраз^ r зразка» мл Озразка Wзразка, %
1 Ялиця бша Грунт 5.51025 13,8 0,002 0,00
2 Ялиця бша кореш 5,22755 25 0,038 0,02
3 Ялиця бша опад 5,00555 25 0,208 0,12
4 Ялиця бша насшня 5,04360 25 0,069 0,04
5 Бук люовий Грунт 4,97410 15,4 0,002 0,00
6 Бук люовий кореш 4,97425 30 0,047 0,03
7 Бук люовий опад 4,98820 25 0,947 0,57
8 Бук люовий навколоплщник 0,03750 12,4 0,218 0,06
9 Бук люовий насшня 5,01590 15,8 0,013 0,005
* - об'ем зразка вимiряно вщразу шсля фiльтрування охолоджено! пiсJIя кипlятiння витяж-ки з проби.
Оскiльки характер проб був рiзним (грунт, кореш i т.д.), то i об'ем спирто-вог витяжки та зливiв iз колб коливаеться, проте перерахунок проведено на весь вимiряний об'ем отриманого екстракту, тобто вiдсоток розраховано ввд маси на-важки проби.
Модифшована нами методика дозволяе визначити вмiст флавоно'гдав в до-слвдних об'ектах вiдносно легко i з високою точнiстю.
Лiтература
1. Гусева А.Р., Нестюк М.Н. К методике определения флавоновых веществ в растениях. Биохимия. - Т.14. №4, 1953. - С. 480-483.
2. Кемертелидзе Э.П., Георгиевский В.П. Физико-химические методы анализа некоторых биологически активных веществ растительного происхождения. - Тбилиси, и-во "Мецниере-ба", - 1976. - С.317. _
УДК 630*15 П.Б. Хоецький к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
СТАЦ1АЛЬНЕ РОЗТАШУВАННЯ ПОСЕЛЕНЬ НОРНИХ ЗВ1Р1В В УГ1ДДЯХ БУКАЧ1ВСЬКОГО ТА СКАЛАТСЬКОГО Л1СНИЦТВ
Характеризуемся стащальне розмiщення поселень норних 3BipiB в угiддях Букачiв-ського та Скалатського лiсництв. В умовах Букачiвського лiсництва щiльнiсть поселень норних звipiв становить одна нора на 30 га, або одна жила нора на 115 га угщь. В основному нори знаходяться в свiжiй грабовш сущбров^ повнотою 0.7. В насадженнях Скалатського люництва нори виявленi в найбшьш поширеному типi лiсу - свiжiй гpабовiй дiбpо-вi, в середньовшових насадженнях з повнотою 0.7. Щшьшсть поселень становить одна нора на 40 га, або одна жила нора на 70 га.
P.B. Khoeskyj - USUFWT
The stationary placing of settlements of burron animals in bukachiv and skalat
forestry plantations
The stationary placing of settlements of burrow animals in Bukachiv and Skalat forestries is characterized. The density of settlements of burrow animals, in Bukachiv forestry, is one burrow for 30 ha, or one living burrow for 115 ha. The burrons, basically, have been revealed in fresh hornbeam suboak wood type with fulness - 0.7. In Skalat forestry the burrons have been revealed in the most speaded forest-type it is the fresh hornbeam oakwood type, in medium-age plantations with fulness - 0.7. The density of settlements is one burrow for 40 ha, or one living burrow for 70 ha.
