CC BY
16
Дама взаемодш повинна, зокрема. персдОачати шформування оргашв внутрншпх справ про адмппсгративш правопорушення виявлешп органами охорони навколишнього природного середовища, шляхом встановлсння порушниюв на опсрати-внии облж в Управлшня оперативно! шформацп УМВСУ в областях. Па а,оголи I така вчагмо/ня практично вшеугня. Так, у Льв1вськш области нанриклад. в 1998 рош Дсржавним упраилшням сколопчною безпекою притя гнута до адмппстрати-вноТ вщгкшдалыюсп за забруднення поверхневих водойм области неефсктивну роботу очисних споруд, невиконання заход!и щодо безаваржноУ роботи систем водопоетачання та канагпзаип; забруднення атмосферного повггря. норушення правил експлуатацп пилогазоочисних установок; забруднення земель, невиконання план ¡в рскультиванп, використання земель не за призначенням; нерацюнальне використання надр; самовшьнс використання шдземних джерел 1501 особа [7|. Жодне адмнпстративне правопорушення не заресстровано в Управлппп оперативно! шформацп УМВСУ у Львжськш области
Таким чином, внесения запропонованих змш 1 доповнень в ¡снуюче зако-нодавство щодо охорони природного середовища та господарськоТ д^льносп, а також здженення ряду адмЫстративно-управлшських заход1в дасть змогу поси-лити боротьбу ¡з злочинами у галуз1 охорони навколишнього природного середовища, у тому чисш 1 на рекреацшних територ1ях.
Л|тсратура
1. Земелышй кодеке Укра'пш [ид 13 березня 1992 року// ВВР Украши, 1992, №25. - С.
354.
2. Закон Укра'пш "Про охорону навколишнього природного середовища" шд 25 червня 1991 року// ВВР УРСР. -1991, №41. -С. 546.
3. Семенов О. Природоохоронна иол пика ми п вщеутшеть? (точка зору пщпрнемства)// Урядовий кур'ер. - 1998, 29 грудня. - С. 7.
4. Закон Укра'пш "Про природно-заповщний фонд Украши" шд 16 червня 1992 року// ВВР Укра'пш, 1992, №34.-С. 502.
5. Закон Укра'пш "Про курортн" шд 5 жовтня 2000 року// ВВР Украши. -2000, №50. -
С. 435.
6. Закон Укра'пш "Про мшщпо" вщ 20 грудня 1990 року// ВВР Укра'пш, 1991, №4. - С.
20.
7. 'Пльман Л., Ковальчук О. Еколопя Лыипшнни 1998. - Льв1в, 1999. - 92 с.
УДК 630* 160.22: 181.41 Лсиспи P.M. Грсчаиик- УкрДЛТУ
XIMI4HA ПРИРОДА ЕКЗОМЕТАБОЛ1Т1В ЛИСТОВОГО ОПАДУ БУКА Л1СОВОГО (FAGUS SILVATICA L.)
Недостатне внвчення xímÍ4hoí природи рослинних видшень - одни ¡з фактор1в, що гальмують розвиток уявлень про роль нанргзномантппшх за xímí4hiim складом та бюло-пчпою актившетю смолук, як! постунають у навколишне серсдовшпс у npoueci жттедш-льност1 деревннх nopi;r Внвчення цього питания i стало метою наших дослщжень. При визначешп XÍMÍ4HOÍ природи екзометаболтв листового опаду бука jiiconoro ми засгосува-л" м°Диф1ковапий нами мегод газорщинно! хроматографа
R. Hrechimyk- USUFWT Chemical nature of exometabolits fall of the beech of forest (Fagus silvatica L.)
Pedes I'!Suffic'ent study of chcmical nature of vegetable isolation is one of the factors that im___5 "eve'°pment of ideas about the meaning of the most different by chemical constructure
T« садово-iiaрковс госпоаарство 7 ]
and biological activity compounds which go into surroundings during the process of vital functions of arboreal rocks. Study of this question had become the aim of our investigations. During the definition of chemical nature of exometabolits fall of the beech of forest we applied modifications] method of gas-liquid chromatography.
Для вивчення Х1мтноУ природи рослинних видшень ми взяли дуже бага-rg джерело ф!зюлопчно активних речовин у люових угрупованнях - листовнй опад. У букових л1сах листовий опад становить у середньому 50 и/га [13]. Речовини, 3 яких в1н складаеться, мають сильну токсичну fliio [11). Максимум активносп ко-лЫв тдетилки букових насаджень вщзначають у жовтш та у липш |12].
Тому надходження найр!зномаштшших за Х1м1чним складом та бюлопч. ною актившетю [1,2| сполук, як1 надходять у фунт, неможливо не враховувати як фактор еколопчноУ стабшьносгп навколишнього середовища, при вивченш (jmio-лого-бюх!м1чних особливостей деревних рослин, в алелопати тощо.
XiMiHHa природа екзометаболтв мае видову спецнфжу, осюльки кожний вид рослин в1др1зняеться вщ ¡ншого перш за все за своТм х1м1чним складом, що сформувався у ход1 6ioxiMi4Hoi еволюцн рослинного св1ту.
У лггератур1 вже з'являються дан! про xiMi3M екзометаболтв листового опаду такоУ деревноУ породи як бук л1совий [1,3, 5-7, 10, 111.
При визначенш xiMi4HOi природи екзометаболтв листового опаду бука ni-сового було проведено екстрагування дослщного матер1алу за модифжованою нами методикою [4]: 5 г екстрагованого, взятого при натуральшй вологост1, мате-piany, який був збережений у тому вигляд1, в якому вш е у ф1тоценоз1 (тобто не-подр1бнений, незмшаний з реактивами), помещали у кошчну колбу i заливали проби корен1в дистильованою водою з температурою 80 °С юльюстю 20 г (тобтоу пропорци 1:4 [8|). Колби струшували на anapaTi для струшування I годину. Охо-лоджений до юмнатноУтемператури екстракт фшьтрували через паперовий фшьтр "бша стр1чка".
Один мкл отриманого розчину хроматографували при заданих хромато-граф1чних умовах: хроматограф Varian Star 3400 з детектором ¡ошзашУ полум'ям на кварцов1й кашлярнш колонщ RTX-5 довжиною 30 мм, д1аметром 0,53 мм i з товщиною стацюнарноТ фази (5 % дифенш 95 % диметилсилексин) - 3 мм. Режим програмування температури колонки: початкова температура становить 35 °С, ви-тримусгься 5 хв., дагп пщвищуеться на 10 °С за 1 хв. до 80 "С, витримуеться 1 хв. i шдтмаеться до 256 °С з швидкютю 10 °С за хвилину. Екстракщя нагретою до температури 80 °С дистильованою водою обумовлена кращою розчиншетю при да-нш температур! оч1куваних у вщ1браних пробах кислот.
Кр1м цього, для виявлення речовин ¡ншоУ х1м!чноУ природи ми проводили екстрагування досшдного матер1алу етанолом: до 5 г дослщжуваного зразка проби додавали 20 мл 70 % С2Н5ОН i кип'ятили на водянш баш ¡з зворотшм холодильником впродовж години. ГПсля охолодження розчин фитьтрували i вим1рювали його об'см. Хроматограф^чш умови визначення екстрагованих етанолом речовин були аналопчними до умов екстрагування водних екстракт1в.
Оскшьки метод газовоУ хроматограф1У е вщносним, були проаналповаШ доступш нам ¡ндивщуальш стандарти оч1куваних речовин у тих же умовах.
Зразки проб листового опаду брали на 22 закладених пробних плошах 8 умовах Прикарпаття. Результата анал1зу Bcix зразюв проб виявились ¡дентични-ми. Пщтвердженням ¡дентифжаци кожноУ речовини було повторне хроматогр^ 72 36ij)njiK iiiiyKUHO-iexiii'iiiilK
графування зразка проби з додаванням ¡ндивщуального стандарту - дока-^ 0 зростання тку (1 його площО ¡дентифжованоУ речовини.
3°М ооо_,0» . .»»____.Ш_______±«0......... ути
. _- -----' 1 1 г— Т ¿«л.-»«
-3,3 321 ^3769
¡V
| — ьав—во»
' Чв ПЬ
1
-г
___
1.
¿_И20<Ъ
| ; 12 7-««
' ИЬзлЭб ' ^13 Яв
>>3.9*1
I
I
«9
Рис. 1. Хроматограма водного екстракту з джерела екзометаболтив (листового
опаду) бука л'кового
Наступним етапом наших дослщжень був хроматограф1чний аналп водних розчин'в доступних нам ¡ндивщуальних стандарте очжуваних речовин: Р-пшену, к»фейно1, бузковоУ, аскорбшовоУ, галовоУ, цитриновоУта яблучноУ кислот.
Пор1внявши хроматограми водних розчишв цих стандартт ¡з хроматогра-Мами в°Дних екстракт1в з джерела екзометаболтв (листового опаду) бука люово-> ми змогли дшти висновку, що у джерелах екзометаболтв досшджуваноТ рос-ням" Наявна "блучна кислот. Це припущення обгрунтовусться (табл.) сшвпадан-час1в утримування на хроматограм1 водного розчину ¡ндивщуального станда-3 часом утримування на хроматограм1 водного екстракту з листового опаду.
С°В' Т> с"ято-паркпве господарство 73
Наступним етапом дослщження xiMi'iHOi природи екзометаболтв корешв й ка л^ового було вивчення кшьмсинх характеристик ¡дентиф1кованих при хро-матограф'чному аналЫ речовин.
К1льк1сть ¡дентиф1кованоУ речовини в 1 мл екстракту з джерел екзометабо-jiiTiß досл1джуваноУ деревноУ породи визначено за розробленою нами формулою:
(1)
де- а: - кшьмсть ¡дентифкованоУ речовини в 1 мл екстракту з джерела екзометаболтв доашджуваноУ породи, г/мл; а2- млыость ¡ндивщуального стандарту речовини в 1 мл розчину, г/мл; - площа шку щентиф^ованоУ речовини на хроматограф екстракту з джерела екзометаболтв; Бг - площа шку на хроматограм1 ¡ндивщуального стандарту ¡дентиф1кованоУ речовини.
Результата кьльюсного анашзу наведет у табл. 1.
Табл. I. Результаты хроматографЫного аналЬу екстракпив з джерел екзометаболтив (листового опаду) бука л/сового
о
т _
и
cd я
я Ч
ев
Яблучна кислота
Карвакрол
■е- >.
к
Н >ч
0,09
0,0086
я
i- О.
Я Я
S 4
0 S
о. E5
x Ö
x >-
1 X fr = с
О. ü Я О
X
я Er1
14,414
1493995
22,423 8657616
В-с и .fc
U г; 'S О Я VD то Я
Е-6 2 Й 8 г М
о <и * £
• Й ч с т
II*
31
Р-
U
я 5Г
14,442
О !
К ч
L 6
1023658
22,723 1136186 0,0011286
ч ч 7. О ю
— СП
а и о и г" я t> ч о. о О. О U
5 * 2 ч
0,0616663
Литература
160 ' Ьарансиький Г.Г. Химическое взаимодействие древесных растений. - Л.: Свит, 1990. -
2. Баранецький ГЛ ., Гречаник P.M. Биологическая активность экзометаболитов бука лесного и пихты белой// У материалах научно-технической конференции "Леса Беларуси и их рациональное использование", Минск, 29-30 ноября 2000. - С. 188-190.
3. Баранецький Г.Г., Гречаник P.M. ХЪичнпй склад екзометаболтв бука .nicoBoro та ялиш ömoi// Науковий eicniiK. Львш: УкрДЛТУ. 1999, вип. 9.8. - С. 9-11.
4. Большакова В.И. Газохроматографическое определение летучих компонентов живицы некоторых видов хвойных// Химия природных соединений. - М., 1987, №2. - С. 212-214.
. 5.1 рсчаннк P.M., Барансцький Г.Г., Вронська Л.В. Флавонощи у джерелах екзомста-тв Деревних рослин// Науковий вюник. - Львш: УкрДЛТУ - 2001, вип. 11.1. - С. 23-25. л'сово Гречаник P.M., Вронська Л.В. Визначення флавоноьшв з джерел екюмегаболтв бука лих73 ялиц* 6moi// У Marepiajiax V-ro Мгжнародного медичного конгрссу студента та моло-
учених. мТерношль: 10-13 травня 2001 -С. 199. Marenia ^Рсча||ик P.M., Лебединсць Л.О. Х1м1чний склад екзометаболтв деревних рослин// У чниШза^ "°1 науково1 конференцп "Льв1всью xiMi4ni читапня -2001 р.", присвячена 340-ifi pi-заснувашш Львтського нашонального университету ¡м. ГФранка, 24-25 травня 2001 р. - С. 9.
8.1.
JLljieKHü Ю.Т.
родзшськин A.M. Оенови xiMiHHOi взаемодн рослин. - К., 1973. - 180 с
--------£......... "J.'. Бюлопчна xiMÜi. - Кшв-Тернопшь: Укрмедкнига, 2000.
tT* садово-паркове госполарство
508 с.
10. Ми гни В.15. Изучение химической природы тормозящих веществ листового опала бука европейского и березы японской. Дне. на соиск. уч. степ. канд. биологических наук, - Киев, 1972. -128 с.
П.Митин В.В. О водорастворимых ингибиторах прорастания семян из осенних листьев бука лесного// Физиолого - биохимические основы вз.шмодействия растений v фитопенозах: Сб науч. ст. - К., 1971.-С. 22-25.
12. Посохлярова U.C., Попова Л.Я. Аллелопатическая активность подстилки лесов Крыма// Пробл. аплелопатии. - К., 1976. - С. 94 - 95.
13. Родин JI.Е., Базилевич Н.И. Динамика органического вещества и биологический круговорот в основных типах растительности. - М„ 1965. - 117 с.
УДК 630* 165.3:181.41 Асиспи P.M. Грсчшшк; А. Т. Красняпсъкий;
М.П. тсовий - УкрДЛТУ
УЧАСТЬ ЕКЗОМЕТАБОЛ1Т1В ОПАДУ ЯЛИЦ1 Б1Л01 У МЖРОКЛОНАЛЬНОМУ РОЗМНОЖЕНН1 БУКА Л1СОВОГО
Проведено дослщження нових регулятор1в росту у культур! тканин бука люового. Розроблено сучасну впеокоефективну тсхиолопю М1кроклоналыюго розмпоження, яка дозволить швидко i рентабельно отримувати велику юльюсть садивного материалу ¡з зада-ним генотипом.
R. Hrethanyk, A. Krasnanskiy, М. Lisoviy - USUFWT
Role of exometabolits fall of the fir in micropropagation of beech (Fagus silvatica L.)
In our work we have made research of new growth regulators in the culture of tissue of beech (Fagus silvatica L ). Contemporary high technologies of micropropagation, which will let get rapidly and profitably great quantity of seedlings with give genus has been carried out.
При вивченш ф1зюлого-бюх1м!чних особливостей морфо- i органогенезу вищих рослин великого поширення набув метод культури тканин [1,4]. Перевага методу полягас у тому, що вш дае можливють проводите доогпдження у стериль-них умовах, де практично виключений некерований вплив навколишнього середовища i е можлив1сть спостер1гати дто окремих фактор1в, у нашому випадку - вплив екзометаболтв ялиц1 биюТ на формування тканин i opraHie бука люового у м1кроклональному розмноженш.
Метою наших дослщжень стало вивчення впливу екзаметаболтв опаду ялиш бшоТ на диференшащю у сегментах ппокотиля та у сегментах очищених бруньок однор1чного с1янцю бука Л1сового. Для проведения експерименту було використано методику, розроблену P.M. Гречаником, О.Ф. Базюком та ¡н. для Mi-кроклонального розмноження бука люового |2, 3].
Вивчали водш витяжки з опаду ялиш бшоТу стввщношеннях 1:10, 1:100, 1:200, 1:300. Дал1 готували DKW поживне середовище, додавали по 5 мл р1зних витяжок у вегетащйш колби ¡з загальним об'емом поживного середовища 25 мл.
При вирощуванш експлантат1в бука лкового на середовищах з регуляторами росту i витяжками з опаду ялищ биюТ спостер1гались pi3Hi потреби в БАП у сегментш ппокотшпв з одного боку, i у сегметчв бруньок з ¡ншого (табл.), при чому очищеш бруньки виявились менш чутливими до впливу водних екстракт1в з опалу ялиш бшоТ, жж сегменти ппокотиля. Так, максимальна кшьккть naroHiB на експлантат у сегмент1в ппокотиля утворювалась при 0,6 мг/л БАП на середовшш
3ili]>iuiK liavK'OKo-iexiii'iiiii.x iipauu
