CC BY
9
HiTHi операцй', що повторюються при обслуговуванш цих машин, повинш викону-ватися роботами та автоматично дпочими мантуляторами. Робота на таких машинах повинна бути безпечна i легка.
У перспектив! переоснащення галуз1 буде здшснюватися за рахунок ство-рення i впровадження нових високоефективних машин, модершзащя i вдоскона-лення ¡снуючих техшчних 3aco6iB.
Л1тература
1. Воробьев Г.И., Мухамсдшин К.Д., Девяткин J1.M. Лесное хозяйство мира - М.: Лссн. пром-сть. - 1984. - 352 с.
2. Желиба Б.Н. Эффективность ведения лесного хозяйства Белоруссии. - Минск: Урожай. -1986.-143 с.
3. Мании Ю.М. Эколопгческие проблемы эпохи научно-технической революции. -М1шск: Наука и техника, 1977. - 104 с.
4. Петухова Н.Л. Экономическая эффективность механизации лесного хозяйства. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - 79 с.
УДК 630* 160.22:181.41 Асист. P.M. Грсчаник - УкрДЛТУ
XIMI4HA ПРИРОДА ЕКЗОМЕТАБОЛ1Т1В ОПЛОДН1В БУКА Л1СОВОГО (FAGUS SILVATICA L.)
Недостатие вивчення xímímhoí природа рослинних видшень - один ¡з (jiaxTopiB, що гальмують розвиток уявлень про роль найр13номашпиших за xímihhhm складом та бюло-пчною актившспо сполук, яю надходять у навколишне середовище у npoueci життед!яль-hoctí деревних порцх.
Вивчення цього питания i стало метою наших дослцшень. Для визначення xímí4hoí природа екзометаболтв оплодшв бука л1сового ми застосували модифжований метод га-зорцдашки хромагографи.
R.M. Grechanyk — USUFIVT
Chemical nature of exometabolits fetus capsules of the beech european
(Fagus silvatica L.)
Insufficient study of chemical nature of vegetable isolation is one of the factors that impedes development of ideas about the meaning of the most different by chemical constructure and biological activity compounds which go into surroundings during the process of vital functions of arboreal rocks.
Study of this question had become the aim of our investigations. During the definition of chemical nature of exometabolits fetus capsules of the beech of forest we applied modificational method of gas-liquid chromatography.
Для вивчення xímíhhoi природи рослинних видшень ми взяли багате дже-рело бюлопчно активних речовин у л1сових угрупованнях - оплодш ropiuiK¡b бука люового. Речовини, як1 входять до складу Yx екзометаболтв, можуть сильно впливати на вихщ власного насшня ¡з стану спокою, при попаданш у фунт - на зм1ну його водно-<}йзичних та агрохЫчних властивостей, на алелопатичне грун-товтомлення..
При визначенш xímÍ4hoí природи екзометаболтв оплодшв бука люового було проведено екстрагування дослщного MaTepiany за модифжованою нами методикою [1]: 5 г екстрагованого, взятого при натуральнш вологосп, матер!алу,
58 36ipi£HK науково-техшчних пряць
який був збережений у тому вигляд1, в якому BiH е у фггоценоз! (тобто неподр1б-нений, незмшаний з реактивами), помщали у кошчну колбу i заливали проби оплодшв дистильованою водою з температурою 80°С к1льк1стк> 20 г (тобто у про-порци 1:4[3]). Колби струшували на anapaTi для струшування 1 годину. Охоло-джений до ммнатноТ температури екстракт ф1пьтрували через паперовий ф1льтр "Бит стр1чка".
Один мкл отриманого розчину хроматофафували при заданих хроматог-раф1чних умовах: хроматограф Varian Star 3400 з детектором юшзацн полум'ям на кварцовш кашляршй колонщ RTX-5 довжиною 30 мм, д1аметром 0,53 мм i з тов-щиною стацюнарноТ фази (5 % дифенш 95 % диметилсилексин) - 3 мм. Режим програмування температури колонки: початкова температура становить 35°С, ви-тримуеться 5 хв., дал1 шдвищуеться на 10°С за 1 хв. до 80°С, витримуеться 1 хв. i тдншаеться до 256°С з швидюстю 10°С за 1 хвилину. Екстракщя нафггою до температури 80°С дистильованою водою обумовлена кращою розчиншепо при да-нш температур! оч1куваних у вшбраних пробах кислот.
KpiM цього, для виявлення речовин ¡ншоТ х1м!ЧноТ природи ми проводили екстрагування дослщного матер1алу етанолом: до 5 г дослщжуваного зразка проби додавали 20 мл 70 % С2Н5ОН i кип'ятили на водяшй баш ¡з зворотним холодильником 1 годину. ГПсля охолодження розчин фшьтрували i вим1рювали його об'-ем. Хроматограф1чн1 умови визначення екстрагованих етанолом речовин були аналопчними до умов екстрагування водних екстраючв.
Осюльки метод газовоТ хроматограф» е вщносним, були проанал1зоваш доступш нам ¡ндивщуальш стандарта оч1куваних речовин у тих же умовах.
Зразки проб оплодшв ropiiiiKiB бука л1сового брали на 22 закладених в умовах Прикарпаття пробних площах. Результата анал!зу Bcix зразюв проб вияви-лись ¡дентичними. Шдтвердженням ¡дентифжацп кожноТ речовини було повторне хроматографування зразка проби з додаванням ¡ндивщуального стандарту - дока-зом було зростання niKy (i його плоиц) ¡дентиф1кованоТ речовини.
Наступним етапом наших дослцркень був хроматограф1чний анал1з водних розчишв доступних нам ¡ндивщуальних стандартов оч1куваних речовин: Р-пшену, ко-фейноТ, бузковоТ, аскорбшовоТ, галовоТ, цитриновоТ (лимонно'Г) та яблучно'Т кислот.
Пор1внявши хроматограми водних розчишв цих стандарте i3 хроматофа-мами водних екстраючв з джерела екзометаболтв (оплодшв) бука люового, ми змогли зробити висновок, що у джерел1 екзометаболтв доапджуваноТ рослини наявна цитринова кислота. Це припущення обгрунтовусться (табл. 1) сшвпадан-ням часу утримування на хроматофам! водного розчину шдив1дуального стандарту цитриновоТ кислота з часом утримування на хроматофам1 водного екстракту з оплодшв бука л1сового.
Дал1 було проведено хроматограф1чний аналЬ етанольних розчишв доступних нам ¡ндив1дуальних стандарте оч1куваних речовин: ментолу, борнеолу, Р-пшену, боршлацетату, лшалоолу, геранюлу, карвакролу; кофейноТ, винноТ, гало-воТ, аб1тиновоУ, янтарноТта щавлевоТ кислот.
Поршнявши хроматофами етанольних розчишв цих стандарт ¡з хромато-фамами етанольних екстраючв з джерела екзометаболтв бука лкового ми дшш-ли висновку, що в оплоднях дооиджуваноТ рослини наявш карвакрол i бузкова кислота (табл. 1). Наше припущення обфунтовуеться сшвпаданням чаав уфиму-
1. Jlicoee та садово-иаркове господарство 59
вання на хроматограмах шдив1дуальних стандарта цих речовин з часами утриму-вання на хроматограмах етанольних екстраюпв з оплодшв дослщжуваноТ рослини.
Хроматограми водних i етанольних екстрагачв з джерел екзометаболтв (оплодшв) бука лкового та водних i етанольних розчишв ¡ндивщуальних стандар-tíb ¡дентиф1кованих речовин див. на рис. 1-5.
Наступним етапом досл1ДОкення xímíhhoi природи екзометаболтв оплодшв бука люового було вивчення к1льк1сних характеристик ¡дентифжованих при хро-матограф1чному aHan¡3Í речовин.
_ 0.00____&Z_lii"" 07Í~" ' 1.CQ*
wt j i i т VoR«
19. ----
Рис. 1. Хроматограма водного екстракту з джерела екзометабоштЫ (onnodiiie) бука
nicoeozo
Збфник наукоьо-технгишх праиь
Рис. 5. Хроматограма етанольного розчину ¡пдив/дуалъного стандарту бузковоТ
киаюпги
Результата кшыасного аналпу приведен! у таблица
Отже, нами зроблено ще один крок у вивченш х1м1чно1 природи екзомета-болтв люових рослин - серед спектру речовин, що входять до складу оплодтв гор1х!в бука Л1СОВОГО з допомогою метсдав газорщинно'1 хроматограф» ¡дентиф!-ковано карвакрол, бузкову ! цитринову кислота та проведено IX кшьюсний анал!з.
54 Зб1рннк науково-техшчинх прянь
Табл. Результаты хроматографЫного аналпу екстрак/nie з джерел екзометабол/пив
(оплодтв) бука л'юового
1дстиф1ков;ша рсчовина (стандарт) Бузкова кислота Карвакрол Цитринова (лимонна) кислота
кiлькicний показник 1дентиф1кованоУ речовини (стандарту) у розчнш, г/мл 0,005 0,0086 0,02208
Номер гику на хроматограм1 розчину стандарту 31,0 5,0 12,0
Час утримування стандарту, хв. 24,420 22,423 15,390
- площа п ¡ку стандарту 6562396 8657616 25763994
Номер 1Йку на хроматограм! екстракту з джерела екзометаболтв 17 15 25
Час утримування, хв. 24,117 22,713 15,542
Б] - площа тку на хроматогра.чн екстракту з джерела екзометаболгпв 342755 1327599 3661891
Э| - кшьюсний показник ¡дентиф1ковано1 речовини в 1 мл екстракту з джерела екзометаболтв, г/мл 0,0002611 0,0013187 0,0031382
.ГПтература
1. Большакова В.И. Газохроматографическое определение летучих компонентов живицы некоторых видов хвойных// Химия природных соединений. - М., 1987, №2.-С. 212-214.
2. Гречаник P.M., Лебединець JI.O. Xímímhiuí склад екзометаболтв деревних рослин// У тезах Vlll-oi науково! конферешш "Льв1вськ1 xímímhí читання - 2001р.", присвячено1 340-iñ piHHHiii засиування Львгвського нащонального ушверситету im. 1.Франка, 24-25 травня 2001 р. -С. А9.
3. Гродзшський A.M. Основи xímíhiioí взаемодп рослин. - К., 1973. - 180 с.
4. Губе кий ЮЛ. Бюлопчна хш1я. - Кшв-Тернопшь: Укрмедкннга, 2000. - 508 с.
УДК630*5:630*176.322.6:630*179.312 Асист. Ю.Й. Кагаияк, к.с.-г.н.;
ст. наук, ствроб. Г.Г. Гршшк, к.с.-г.н.; acucm. В.В. Лавний, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
МОДЕЛЮВАННЯ TBIPHOI СТОВБУР1В ДУБА ЧЕРВОНОГО ТА ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО
Подано параметри моделей Tnipunx croBfiypie дуба червоного та ясена звичайного. Ана-л1зуються особливосп та законом1рносп змши Д1аме1ра вщносно висоти деревних порш.
J и. Kaganyak, Н. Hrynyk, V. Lavny- USUFIVT Surface trunk modeling of Northern Red Oak and Ash
The models of surface trunks of northern red oak and ash were presented. The peculiarities and conformities of diameter change due to the tree breed height.
У зв'язку з практичною потребою вивчення поверхш стовбура, постала не-обхшшеть моделювання та аналву впливу р1зних чинниюв на форму тв1рноТ стовбура деревних порщ. TaKi задач1 е предметом цшого напрямку у люовш таксацн [1]. У данш статп пропонуеться анал1з впливу на форму твфноУ стовбура величи-ни загальноУ висоти стовбура та д1аметра на висот1 1,3 м.
Для безпосередньоУ апроксимаци бази даних твфних стовбур1в дуба червоного [3, 5] та ясена звичайного [4] використано сучасний метод розрахунковоУ математики - град^нтний, який за твердженнями науковщв е ефективним для пошуку мнпмальних коефйиснт1в модел! [2].
1. JlicOBe га садово-паркове юсмодаршво (-»S
