Моделювання твірної стовбурів дуба червоного та ясена звичайного Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

Науковий isiciiiik. 2002, вип. 12.2

Табл. Результаты хроматографЫного апалпу екстрак/nie з джерел екзометабол/пив

(оплодтв) бука л'юового

1дстиф1ков;ша речовина (стандарт) Бузкова кислота Карвакрол Цитринова (лимонна) кислота

кшькюшй показник ¡дентиф1кованоУ речовини (стандарту) у розчнш, г/мл 0,005 0,0086 0,02208

Номер гмку на хроматограм1 розницу стандарту 31,0 5,0 12,0

Час утримування стандарту, хв. 24,420 22,423 15,390

- площа и 1 ку стандарту 6562396 8657616 25763994

Номер шку на хроматограм! екстракту з джерела екзометаболтв 17 15 25

Час утримування, хв. 24,117 22,713 15,542

Б] - площа тку на хроматогра.чн екстракту з джерела екзометаболгпв 342755 1327599 3661891

Э| - кшьюсний показник ¡дентиф1кованоУ речовини в 1 мл екстракту з джерела екзометаболтв, г/мл 0,0002611 0,0013187 0,0031382

.ГПтература

1. Большакова В.И. Газохроматографическое определение летучих компонентов живицы некоторых видов хвойных// Химия природных соединений. - М., 1987, №2.-С. 212-214.

2. Гречаник P.M., Лебединець JI.O. Xímímhhíi склад екзометаболтв деревних рослин// У тезах VI1I-OÍ науково! конферешш "Львтсью xímíhhí читання - 2001р.", присвячено1 340-iii p¡4HHui заснування Львгвського национального ушверситету im. 1.Франка, 24-25 травня 2001 р. -С. А9.

3. Гродзшський A.M. Основи xímíhiioí взаемоди рослин. - К., 1973. - 180 с.

4. Губе кий ЮЛ. Бюлопчна хш1я. - Кшв-Тернопшь: Укрмедкннга, 2000. - 508 с.

УДК630*5:630*176.322.6:630*179.312 Асист. Ю.Й. Кагаияк, к.с.-г.н.;

cm наук, ствроб. Г.Г. Гршшк, к.с.-г.н.; acucm. В.В. Лавний, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ

МОДЕЛЮВАННЯ TBIPHOI СТОВБУР1В ДУБА ЧЕРВОНОГО ТА ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО

Подано параметри моделей тв1рних стовбур1в дуба червоного та ясена звичайного. Ана-л1зуються особливосп та законом1рносп змши fliaMerpa вщносно висоти деревних порш.

J и. Kaganyak, Н. Hrynyk, V. Lavny- USUFIVT Surface trunk modeling of Northern Red Oak and Ash

The models of surface trunks of northern red oak and ash were presented. The peculiarities and conformities of diameter change due to the tree breed height.

У зв'язку з практичною потребою вивчення поверхш стовбура, постала не-обхшшеть моделювання та аналву впливу р1зних чинниюв на форму тв1рноТ стовбура деревних порщ. Там задач1 е предметом цшого напрямку у люовш таксацп [1]. У данш craTri пропонуеться анал1з впливу на форму твфноУ стовбура величи-ни загальноУ висоти стовбура та д1аметра на висот1 1,3 м.

Для безпосередньоУ апроксимаци бази даних твфних стовбур1в дуба червоного [3, 5] та ясена звичайного [4] використано сучасний метод розрахунковоУ математики - град1ентний, який за твердженнями науковщв е ефективним для пошуку мнпмальних коефйнснт1в модел1 [2].

1. Jlicoee га садово-паркове юсмодаршво (-»S

Укра'шський державний лкотехшчний унiверситет

Стовбури дуба червоного (Quercus borealis Michx.) характеризують стиглi та пристигаюч! культури, а ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.) - ссредньов!-KOBi та пристигаюч1 деревостани. BiK стовбур1в дуба червоного подано у табл. I, а ясена звичайного — у табл. 2. Табл. 1. Виршняш значения д'мметр'ш дуба червоного eidnocuo висоти залелсно ей)

загалышТ висоти дерева та диаметра на eucomi 1,3 м

hi Значения д1аметр1в, см

0,1 64,7 50,7 45,8 47,8 38,5 48,5 56,0 58,1 55,9 69,1

1,3 50,6 44,4 40,5 35,7 30,3 31,6 36,1 40,3 45,2 47,7

2 48,0 43,7 39,5 34,2 29,5 31,0 35,1 38,9 42,9 46,0

4 42,3 41,7 37,0 30,9 27,5 29,2 32,9 35,6 38,3 42,1

6 38,4 39,1 34,9 28,6 25,9 27,4 31,1 32,8 35,6 38,8

8 35,7 36,3 33,1 27,0 24,6 25,5 29,5 30,2 33,6 36,0

10 33,6 33,3 31,4 25,9 23,4 23,5 27,7 27,5 31,7 33,4

12 31,7 30,3 29,6 24,8 22,4 21,4 25,5 24,6 29,1 30,9

14 29,7 27,2 27,6 23,7 21,4 19,2 22,9 21,4 25,7 28,2

16 27,2 24,2 25,3 22,3 20,2 17,0 19,8 17,9 21,3 25,4

18 24,2 21,3 22,7 20,6 18,9 14,6 16,3 ¡4,1 16,1 22,3

20 20,4 18,4 19,7 18,4 17,3 12,1 12,5 10,3 10,6 19,0

22 16,0 15,4 16,5 15,9 15,4 9,5 8,6 6,5 5,4 15,4

24 11,0 12,2 13,0 13,0 13,2 6,7 4,8 3,1 1,4 11,7

26 5,6 8,7 9,3 9,8 10,5 3,8 1,7 7,9

28 4,7 5,6 6,4 7,3 0,6 4,1

30 2,1 3,1 3,5 0,7

h 28,1 30,0 31,0 32,1 31,7 28,4 27,5 23,3 25,8 30,3

А 75 75 75 75 75 65 65 65 66 65

а/ -2,4340 -0,2506 -0,9124 -1,4220 -0,6989 -0,3926 -0,9298 -1,1875 -2,4812 -1,3727

а2 28,1065 22,5742 21,3289 19,5036 15,9747 16,2744 19,0946 21,5177 25,3694 25,4507

а3 0,0896 0,0559 0,0333 0,0903 0,0668 0,1605 0,1799 0,1529 0,0570 0,1847

а4 0,0002 -0,0001 0,0001 0,0001 0,0000 0,0000 0,0002 0,0002 0,0007 0,0001

as -0,0177 0,0054 -0,0062 -0,0102 -0,0026 0,0003 -0,0114 -0,0104 -0,0354 -0,0073

а6 0,4146 -0,1134 0,1233 0,2416 0,0793 -0,0140 0,1738 0,1665 0,5945 0,1621

а7 -2,4340 -0,2506 -0,9124 -1,4220 -0,6989 -0,3926 -0,9278 -1,1855 -2,4812 -1,3727

as 28,1065 22,5742 21,3289 19,5036 15,9747 16,2744 19,0946 21,5177 25,3694 25,4507

F 0,0024 0,0080 0,0301 0,0024 0,0014 0,0054 0,0084 0,0039 0,0137 0,0046

Примтка: hi - ступеш висоти; h - загальна виеота дерева; А - BiK дерева; F - кри

терш Фшера; а¡... а3- парамстри р1вняння.

При близькому В1и1 дерев 1 зростанш д1аметра на висот1 1,3 м особливо по-мггно змшюеться форма тв1рно1 стовбура дуба червоного у вщземковж його час-тин!. У вщ1 65 роюв змша величини д1аметра на висот1 1,3 м з 31,6 см до 47,7 см веде до зростання д!аметра основи стовбура з 48,5 см до 69,1 см. У вщ! 75 роюв змша д1аметра на висот1 1,3 м з 30,3 см до 50,6 см веде до зростання дтметра ос-нови стовбура з 38,5 см до 64,7 см.

Коливання значень висоти дерев дуба червоного однозначно"1 дп на змшу д1аметра вщземковоУ части ни стовбура не виявлено.

Анапопчш тенденцп та законом ¡рносгп зм1ни форми тв1рноУ стовбура за-лежно вщ д1аметра на висот1 1,3 м та висоти простежуються 1 для ясена звичайного. Це вказуе на под!бку природу росту цих порщ впродовж вказаного перюду.

36ipiniK науково-техшчних праць

Науковий вкиик, 2002, вип. 12.2

Зате при аналЫ впливу зб1льшення висоти дерева на величину д1аметра тв1рно1 стовбура при поступовому змиценш до вершинно!" части ни - стае бшьш помггним. Цей факт вказуе на те, що збшьшення висоти дерева при менших д1а-метрах на виоуп 1,3 м характеризуе тенденшю до збшьшення повнодеревносп стовбур1в дуба червоного та ясена звичайного.

Табл. 2. Вир'!вняш значения д'юметр'1в ясена звичайного в^дносно висоти залежно ей)

загально1 висоти дерева та диаметра на в и сот! 1,3 м

ы Значения д1аметр1в, см

0,1 41,0 44,0 45,7 53,5 35,0 38,6 36,2 51,6 37,6 43,2

1.3 28,0 35,0 33,9 36,6 26,4 26,8 27,0 37,4 28,0 31,7

2 26,9 34,3 32,5 34,8 25,4 25,5 26,1 35,9 27,6 30,6

4 24,6 32,6 29,9 31,3 23,4 23,2 24,4 33,1 26,0 28,2

6 23,2 31,1 28,3 29,3 22,0 22,0 23,5 31,4 24,0 26,6

8 21,9 29,5 27,3 28,0 20,9 21,2 22,8 30,2 21,9 25,4

!0 20,5 27,7 26,2 26,5 19,9 20,3 21,9 28,9 20,1 24,5

12 18,5 25,8 24,8 24,5 18,7 18,8 20,6 27,0 18,6 23,7

14 15,9 23,5 22,7 21,8 17,2 16,5 18,7 24,4 17,3 22,6

16 12,6 21,0 20,0 18,2 15,3 13,5 16,2 21,0 16,2 21,3

18 8,9 18,2 16,6 13,9 12,9 9,9 13,0 16,9 14,8 19,6

20 5,0 15,2 12,7 9,2 10,1 6,0 9,5 12,3 12,8 17,4

22 1,4 12,0 8,5 4,8 6,9 2,3 5,9 7,6 9,4 14,7

24 8,7 4,6 1,4 3,4 2,7 3,4 3,8 11,5

26 5,4 1,4 0,3 0,4 7,8

28 2,3 3.7

30

И 23,0 29,5 27,7 26,0 26,1 23,9 26,3 26,7 25,0 30,1

А 56 58 61 62 62 63 63 64 69 74

я/ -1,2156 -0,5300 -1,4323 -1,9209 -0,9451 -1,4531 -0,9706 -1,5682 0,0124 -1,0225

а2 15,3128 18,0969 18,5178 20,3868 14,2610 14,9527 14,5146 20,4037 14,1114 17,0105

а.! 0,1061 0,0796 0,0894 0,1309 0,0666 0,0897 0,0736 0,1115 0,0937 0,0936

а4 0,0004 0,0001 0,0003 0,0005 0,0002 0,0005 0,0003 0,0004 -0,0004 0,0001

"5 -0,0203 -0,0043 -0,0198 -0,0288 -0,0100 -0,0252 -0,0165 -0,0235 0,0157 -0,0076

Об 0,3051 0,0570 0,3420 0,4763 0,1878 0,3986 0,2581 0,3871 -0,2035 0,1766

а? -1,2156 -0,5299 -1,4323 -1,9209 -0,9451 -1,4531 -0,9706 -1,5681 0,0124 -1,0224

ац 15,3128 18,0969 18,5178 20,3868 14,2610 14,9526 14,5146 20,4037 14,1114 17,0105

Р 0,0238 0,0053 0,0099 0,0048 0,0089 0,0048 0,0166 0,0066 0,0149 0,0111

Основш результата даного дослщження тдтверджують основш законом1р-носп змши форми тв1рноУ стовбура залежно вщ висоти та д1аметру на висот1 1,3 м.

Для прогнозування таких змш необхщно якомога б!льше позбавити розра-хунки в1д суб'ективност! шд час опрацювання бази даних. Цей недолж наукового опрацювання та узагальнення емтричного матер1алу можна усунути, якщо засто-совувати математико-статистичш методи обрахунку.

3 щею метою нами знайдено та пропонуеться однофакторна регресшна модель запежносп д1аметра вщ висоти його зам1ру на стовбур1 дерев дуба червоного чи ясена звичайного.

Ршняння модел1 враховуе вс1 нюанси форми криво!'. Особливо мшливий д1аметр у вщземковш частит стовбура. Найкраще описуе у вщземковш частит змшу величини д1аметра вщносно висоти зр1зу ппербола. У середнш та вершин-нш частинах пропонуеться р1вняння криво!'.

I. Лк'»ве1а садово-пяркоье юсподарсшо 7

Украшський державний лкотехшчний унiверситет

Розраховаш параметр» модел1 залежност1 величини д1аметра вщ висоти зрпу подано у табл. 1 та 2. Узгоджешсть емшричних даних та даних, отриманих зпдно з розрахованими параметрами, - висока, на що вказуе критерш Фшера, значения, якого близью до нуля.

Модель полегшить розрахунок сортиментноУтатоварноУ структури кожного стовбура, зокрема, у даному випадку, дерев дуба червоного та ясена звичайного.

Лггература

1. Шавнин А.Г. Исследование формы стволов деревьев/ Вопросы лесовыращивания и рационального лесопользования. Вып. 137. - М. - 1981. - С. 211-213.

2. Недорезова Б.Н. Численные методы в анализе формы древесных стволов/ Исследование структуры лесонасаждений. - Красноярск. - 1984. - С. 79-88.

3. Каганяк Ю.И. Будова та продуктившсгь мшаних культур дуба червоного (Риегсий Ьоге-аНз МюЬх.) у Захщному Лкюстсгту Украши. Автореф. дис. на здоб. н. ст. к.с.-г.н. Льв1в, 2000. - 22 с.

4. Лавний В.В. Особливосп формування ясеневих насаджень Захшного Л ¡со степу Укрепи Автореф. дис. на здоб. н. ст. к.с.-г.н. - Льв1в, 2000. - 18 с.

5. Майборода В.А. Будова, р1ст I продуктившсгь насаджень дуба швшчного на Украл«: автореф. канд. дис. - М., 1981. -21с.

УДК 630.182.47 Асист. Н.Г. Лук'янчук - УкрДЛТУ

СЕЗОННА ДИНАМ1КА ШДНАМЕТОВИХ ТРАВ'ЯНИСТИХ СИНУ31Й У Л1СОПАРКУ Б1ЛОГОРЩА В ОКОЛИЦЯХ MICTA

ЛЬВОВА

Розглянуто особливосп сезонно'1 динамши пщнаметового вкриття. Дослщжено pi3-номаштшсть трав'янистих рослин щодо освп\лення у pÎ3Hi пори року.

N. Lukianshuk - USUFWT

Seasonal dynamics of the grass undertend synusion in Woodpark Bilogorshcha

of Lviv city

Growing conditions of grasses at low level of light irradiation have been analyzed. Characteristic species adapted for light minimum under tent of wooden and brushwooden plants have been determined and studied.

Розвиваючи ¡деУ украУнських м1стобуд!внимв щодо створення комплекс-них зелених зон м1ста, у першу чергу звертають увагу на благоустрш л1сопарко-вих масив1в, яю виконують середовищетв1рну, саштарно-ппешчну, естетичну та рекреацшну функци та мають надзвичайно важливе значения для збереження природного бюр1зноманггтя у соцюекосистем1 Micra. JliconapnoBi зони MicTa Львова характеризуються досить привабливими природними ландшафтами, яю зазнають потужного антропогенного впливу на bcî складов! природного середо-вища i, у тому чиаш, природш ф!тоценози. Найбшьш уразливою е трав'яниста ро-слиншсть, яка слугуе ¡ндикатором у Bcix негативних вплив^в урбашзованого сере-довища на бюту.

Об'ектом нашого дослщження стали природж трав'янист1 синузп ф1тоце-ho3Îb л1сопаркового масиву Бшогорща, який розм1щений у швденно-захщнш час-thhî Львова i за своею площею (185 га) вважаеться одним ¡з найб1льших. Терито-

6g Збфник науково-техжчннх праиь