CC BY
29
Науковий isiciiiik. 2002, вип. 12.2
dionuclides in natural and semi-nalural environments/ Ed. G.Desmet, P.Nassimbcni, M.Belli. - London-New York: Elsevier Applied Science, 1990. - P. 40-47.
14. Livens F.R. and Loveland P.J. The influence of soil properties on the environmental mobility of caesium in Cumbria// Soil Use and Management. - 1988. - Vol. 4, № 36. - P. 69-75.
15. Orlov A.A., Krasnov V.P. Biological peculiarities of the cranberry (Oxycoccus palustris Pcrs.) and ecological parameters of its environment: influence on accumulation of Cs by phytomass// Journal ofRadioecology.- 1998-Vol. 1, № 6. - P. 23-29.
УДК630:65.011.54 Доц. B.K. Пунчик, к.с.-г.п. - УкрДЛТУ;
Ю.О. Гром'як, к.с.-г.н. -ДЛГО "Jlbeie.iic", м. Лье'ш
СТАН I ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МЕХАН13АЦП Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА ДЛГО "ЛЬВ1ВЛ1С"
Наводяться даш про стан i перспектив« розвитку мехашзацн л1сового господарства у ДЛГО ".Льв1влю". Проана1пзована система машин, яка була прийнята у колишньому СРСР з 1954 по 1995 роки, атакожр!вень мехашзацн люогосподарських po6iT.
Doc. V. Tiynchyk — VSUFWT; Yu. Gromyak- "Lvivlis" State and Prospect of the development of mechanization of Lvivlis Forestry
The state and prospects of the mechanization forestry development in the state Forestry association Lvivlis have been considered. The system of machines, which was adopted in the former USSR in 1954 until 1995 as well as the level of forest operation mechanization have been analyzed.
Урядом УкраТни поставлен! перед люовим господарством велиьп задач1 по вирощуванню штучних л1сонасаджень. Виконання таких задач не можливе без широкого застосування машин та мехашзм1в л1согосподарського профшю. Основою шдвищення р1вня мехашзацп люового господарства е науково-техшчний прогрес, який забезпечуе picT продуктивности npaui як виршального фактора ¡н-тенсиф1кацп ефективносп виробництва.
Тепершне i майбутне л1сового господарства нерозривно пов'язано з його оснащениям високопродуктивною люогосподарською техшкою, тому одшею з ключових задач його прискорення е створення новоТ люогосподарськоУ техшки, оргашзацп if промислового виробництва у межах УкраТни.
Роботи по мехашзац11 люогосподарських робгг у нашш краТ'ш почалися у KiHixi 20-х pp. XX ст. роботи зводилися до пристосування юнуючих сшьського-сподарських машин до потреб лкового господарства. У середиш 30 роюв були розроблеш nepuii конструкцп люових машин i знарядь: KiHHi i тракторш плуги, грунтов! фрези, борони, культиватори, авапки та знекрилювач1 насшня.
1нтенсивний розвиток мехашзацн лкогосподарських po6iT як наукового напрямку i галуз1 л1согосподарського машинобудування почався у nepuii шеляво-енш роки, коли були розгорнут1 роботи 3i штучному лкорозведення i створення полезахисних л1сонасаджень. Однак у самостшний напрямок мехашзащя л/г po6iT вщцлилася тшьки у 50-i pp. У цьому значною Mipoio сприяла розроблена у 1957 р. система машин для мехашзацП' л1сового господарства.
Особливо велике значения мехашзацн лкогосподарських po6iT почали придшяти з 1966 р., п!сля створення Державного Ком1тету СРСР по люовому гос-
1. Лкове та садово-паркове гослодарство 55
Укра'шський державний лкотехшчний унiверситет
подарству. Це обумовило найбшьш високий р1ст р1вня мехашзацн лкогосподар-ських роб1т. У 1966 р. лкове господарство видшшося в окрему галузь народного господарства. У 1968 р. були завершен! роботи по перегляду 1 улорядкуванню систем» машин для л^ового господарства. При цьому були враховаш нов1 задач^ як1 були поставлен! перед люовим господарством нашоУ краТни, використаний до-свщ НД1 1 виробництво шдприемств.
3 метою найбшьш рацюнального 1 високопродуктивного використання ль согосподарськоУ техшки були створеш зональш системи машин, враховуючи грунтово-кл1матичш особливосп окремих регюшв.
Система машин 1968 р. була розрахована до 1975 р. Бона включала 144 типи люових машин « 131 найменування дорожшх та ¡нших спешальних машин 1 знарядь. У нш передбачалася розробка 84 нових машин I знарядь, що забезпечу-вала комплексну мехашзашю л1согосподарського виробництва. У цей перюд у р1шенш проблеми мехашзацн л/г робгг вщзначився системний пщх1д, який поля-гае у зв'язку комплексу машин, котр1 забезпечували б мехашзащю уЫх вид1в по-слщовно виконуваних роб1тповного виробничого циклу.
Незважаючи на деям досягнення в упорядкуванш процесу розробки нових машин, бшьш повного обл1ку специф1чних умов мехашзацн люового господарства, систематизащУ роб!т по створенню люогосподарськоУ техшки для р1зних регюшв краУни, нам1чеш у 1968 р. рубеж! по р1вню мехашзацн робп- не були виконан!. Причиною цього була вщсутшсть достатшх техшчних, технолопчних I економ!ч-них наукових обгрунтувань рацюнальних систем машин.
У 1976 р. була розроблена третя система машин на перюд до 1980 р. Бона включала бшя 200 титв спещальних люогосподарських машин та знарядь I бшь-ше 150 тишв машин, як1 були запозичеш з ¡нших гапузей, в основному стьського господарства. Впровадження у виробництво щеУ системи машин дозволило шд-вищити оснащешсть пщприемств люового господарства новою техшкою.
Четверта система машин була розроблена на перюд 1981-1986 рр. У цш систем! машин особливу увагу було звернено на мехашзащю трудом!стких опера-цш у галузЦ ям виконуються вручну або у шюдливих умовах пращ, атакож про-цеав по створенню л1сових культур на незручних землях ! т.п.
Прийнят! оргашзацшш заходи призвели до того, що на початку 80-х роюв у люовому господарств! працювало бшя 54 тис. трактор1в 1 бшьше 100 тис. л/г машин 1 знарядь. До реч1, у 1947 р. було тшьки 1,5 тис., а у 1950 р. - 4,5 тис. трак-тор1в. По м1р1 збшьшення виробництва л/г машин збкльшуеться р1вень мехашзацн трудомютких роб1т. У 1945 р. ва роботи були мехашзоваш у межах 20 %, у 1965 р. пщготовка грунту мехашзована на 70 %, а решта ус!х роб1т мехашзовано на 50 % ! 1985 р. пщготовка грунту мехашзована на 96 %, а решта вах роб1т на 70 %.
У 1985 р. була розроблена п'ята система машин на перюд 1986-1995 рр. I включала 203 найменування спещальних ! 153 запозичених з ¡нших галузей народного господарства машин i знарядь. У систему входить 21 модель трактор! в (у т.ч. 7 спешальних люових), 12 тишв машин для люорозчисток, 53 типи грунтооб-роблювальних машин, 37 - для доглядових рубань за люом та ¡нин машини. На-явн!сть машинно-тракторного парку (МТП) наведена у табл. 1.
5(> 3(нрнмк науко1Ю-1с\1пч||||Х мрйць
-t^ N)
o:
5 i
OI i
' p 3
o„
o '
C3 s ta s
•o o c\ h'
vo
ON Ul
O "
\0 ! o"
o\ o
o o o
"O
o o\
3
o
a»
<■>
o
©i
1
X OI
X 5' X Cito p O c
x i i-a s £?■ 2
' í-§ = B
s E
■ s H
s
, H
3
o
Í3 ti ■o o cr ?! s
X
o
o H o
2 p
= 1 ¡ H
X ta
M o
2 £ DO
O o a 3 ¡=>
5. s p
5 S' a ^ s o o _ TI lo » Oí S ta ■a o
0 m •< n „
1 to a
q'fe s
CP -1 a i 3
» ce O
b T3
10 o' o 0 1
ca X
o »
" o s o
-1 co
o s
o a X
o H
ta s
p a
■a
o 5
H a 2
P p
v: E
"2. s i
w" co
OJ Bcboro
VO TpejiiOBa/ibHHX o ¡3 O s X H X -d 1 a \ 3 i o "2. i 33*
d vo CÍ;lbCbKOrOCnO-flapcbKHX
TpenroBajibiiHX ryceHHMHHX
UJ ci.ibCbKorocno-flapchKiix
Oh rioKpnB03anpaiii (riJT-1.8)
- MauiHHH ¡uia Bnaanemui nuiB (MYn-4)
- KanaBOHOiiani (KJIH-1)
K> as B)7ii.,io3epn
K) EKCKaBatopii
- CKpcnepu
í peH.nepH
M Cneuianbiii npHMenu
Укра'шський державний лкотехшчний унiверситет
HiTHi операцй', що повторюються при обслуговуванш цих машин, повинш викону-ватися роботами та автоматично дпочими мантуляторами. Робота на таких машинах повинна бути безпечна i легка.
У перспектив! переоснащення галуз1 буде здшснюватися за рахунок ство-рення i впровадження нових високоефективних машин, модершзащя i вдоскона-лення ¡снуючих техшчних 3aco6iB.
Л1тература
1. Воробьев Г.И., Мухамсдшин К.Д., Девяткин J1.M. Лесное хозяйство мира - М.: Лссн. пром-сть. - 1984. - 352 с.
2. Желиба Б.Н. Эффективность ведения лесного хозяйства Белоруссии. - Минск: Урожай. -1986.-143 с.
3. Мании Ю.М. Экологические проблемы эпохи научно-технической революции. -Минск: Наука и техника, 1977. - 104 с.
4. Петухова H.A. Экономическая эффективность механизации лесного хозяйства. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - 79 с.
УДК 630* 160.22:181.41 Асиспь P.M. Грсчаник - УкрДЛТУ
XIMI4HA ПРИРОДА ЕКЗОМЕТАБОЛ1Т1В ОПЛОДН1В БУКА Л1СОВОГО (FAGUS SILVATICA L.)
Недостатке вивчення xímÍ4hoí природа рослинних видшснь - один ¡з фактор1в, що гальмують розвиток уявлень про роль найр13номаштшших за xímihhhm складом та бюло-пчною актившспо сполук, яю надходять у навколишне середовище у npoueci життед^яль-hoctí деревних порцх.
Вивчення цього питания i стало метою наших дослцшень. Для визначення xímí4hoí природа екзометаболтв оплодшв бука л1сового ми застосували модифжований метод га-зорцдашки хромагографи.
R.M. Grechanyk — USUFIVT
Chemical nature of exometabolits fetus capsules of the beech european
(Fagus silvatica L.)
Insufficient study of chemical nature of vegetable isolation is one of the factors that impedes development of ideas about the meaning of the most different by chemical constructure and biological activity compounds which go into surroundings during the process of vital functions of arboreal rocks.
Study of this question had become the aim of our investigations. During the definition of chemical nature of exometabolits fetus capsules of the beech of forest we applied modificational method of gas-liquid chromatography.
Для вивчення xímÍ4hoi природи рослинних видшень ми взяли багате дже-рело бюлопчно активних речовин у л1сових угрупованнях - оплодш ropiiiiK¡B бука люового. Речовини, яю входять до складу Yx екзометаболтв, можуть сильно впливати на вихщ власного насшня ¡з стану спокою, при попаданш у фунт - на зм1ну його водно-ф1зичних та агрохЫчних властивостей, на алелопатичне грун-товтомлення..
При визначенш xímÍ4ho'í природи екзометаболтв оплодшв бука люового було проведено екстрагування дослщного MaTepiany за модифжованою нами методикою [1]: 5 г екстрагованого, взятого при натуральнш вологосп, матер!алу,
58 36ipi£HK науково-техшчних праць
