CC BY
11
14. Jngiclak J., Dzikicuicz Sapiecha 11., Sosinska A. Radiocesium concentrations in game meat from Poland 1986-1990// Seminar on the dynamics of the behavior of radionuclides in contamination forests, Stockgolm, Sweden, May 18-22, 1992.: Book of Abstracts. - Stockgolm, 1992. - P. 56.
15. Rozhdcstvcnskava A. Peculiarities of reproduction of bank voles in the radioactive cesium-contaminated environment// Polish ecological studies. - 1994. - V.20,3-4. - P.509-515.
16. Transfer of radionuclides to animals, their comparative importance under different agricultural ecosystems and appropriate countermeasures. Final report// Editors by Strand P., Howard B., Averin V.. - Luxembourg: Office for official publications of the European Communities, 1996. - P. 144-156.
УДК551.521 О.О. Орлов, к.б.н.; В.П. Краснов, д.с.-г.и. - Пол'юькый
фЫал УкрНДШГА
KlJIbKICHA Ф1ТОШДИКАЦ1Я ГРУНТОВИХ ПАРАМЕТР1В ТА ДОСТУПHOCTI 137CS ДЛЯ КОРЕНЕВОГОЖИВЛЕННЯ РОСЛИН в ЕКОСИСТЕМАХ Л1СОВИХ СФАГНОВИХ БОЛ1Т ПОЛ1ССЯ
УКРА1НИ
Викладено результата KiiibKicnoi фггопщикаци основннх arpoxiMiMmtx параметра группе у рпних ценозах сфагнових бoлiт. Вивчено залежшеть штенсишюсп надходження ' Cs до япд журавлини uiд параметров грунту.
О. Orlov, У. Krasnov -Polis'kiy Branch ofUkrSRIFA
Quantitative phytoindication of soil parameters and availability of l37Cs for root nutrition of plants in ecosystems of forest sphagnum bogs of Polissya of Ukraine
Results of quantitative phytoindication of the main agrochemical soil parameters in various cenoses of sphagnum bogs have been reported. Connection of 137Cs uptake to cranberry berries with the soil parameters was research.
Jlicoei сфагнов1 болота e досить поширеними в Полюа УкраТни, за характером мшерального живлення вони е мезотрофними або ол1готрофними [2|. Осо-бливостями Ух екосистем у цшому е зрщжений деревостан ¡з Pinus sylvestris L., трав'яно-чагарничковий ярус, що складаеться переважно ¡з ол1готрофних мезопг-рофкльних та пгрофшьних вид1в з невисоким проективним покриттям (15-30 %), суцшьний ярус сфагнових Moxie [1|. Бшышсть вид1в судинних рослин у згаданих екосистемах е обл1гатннми мжотрофами [9|, зокрема - yci види родин Ericaccac Juss. та Vacciniaceae S.F.Gray, у тому числ1, такий господарсько цшний вид, як журавлина болотна (Oxycoccus palustris Pcrs.) (11, 12, 15|. Характерною рисою Mi-нерального обмшу у згаданих екосистемах е ¡нтенсивний перерозподш мжераль-них речовин, у тому чиаш i 137Cs, у систем! "торф-вода" [5]. Журавлина за допо-могою м1коризи (мiкромiцет1 в з род1в Phoma, Cladosporium та ш.) засвоюе з води болгг вище назван! елементи (11], а також радюнуклщи. Як нами було з'ясовано рашше, в екосистемах, де переважають торфи низького ступеня розкладу, ¡з м1зе-рною часткою мшеральноУ складовоУ, простежуеться ¡нтенсивне накопичення 37Cs у вегетатившй фггомаа та ягодах Oxycoccus palustris [15|. А осюльки и про-мислов1 запаси найбшьш характеры для люових сфагнових бол1т мезотрофного та мезоол1готрофного типу (4|, що певним чином В1др1зняються за рослинним по-кривом, мае науковий та практичний ¡нтерес використання юльюсноУ фггошдика-ij.ii" грунтових умов та ¡нтенсивност1 накопичення '37Cs у ягодах журавлини в ос-
новних фтоценозах бол1т, де проводиться м" загспвля. Розроблений нами метод комплексно"!' (¡нтошдикацн |7] рашше досить усшшно був випробований для ви-piшeння аналопчних завдань в автоморфних люах.
Метою даноУ роботи була оцшка можливост1 використання згаданого методу ф1тошдикацп у специф1чних умовах лгсових сфагнових болп-- у пдроморф-них ландшафтах. Основними завданнями доагмджень були: розрахунок основних arpoxÍMÍ4Hnx параметр1в фунтю на ochobí еколого-флористичного шдходу у pÍ3-них болотних фтоценозах ¡з ствдом1нуванням журавлини у нижшх ярусах рос-линност!; вивчення вм1сту 137Cs у св1жих ягодах журавлини, а також грунтовш во-д1; пошукта розрахунок ¡нтегрального показника íhtchchbhoctí накопичення ,37Cs в ягодах журавлини у кожнш рослиншй acouiauii; вивчення зв'язку згаданого ¡н-теграпьного показника ¡з розрахованими paniuie параметрами грунтт по всьому масиву даних.
Дослщження були проведен! у BepecHi 1997 р. у Центральному Пол1са УкраУни (Житомирська обл.) на трьох великих безспчних болотних масивах: "До-вгий Мох", "Зелений Мох" (Словечанський ДЛГ) та "Плотниця" (Б1локоровиць-кий ДЛГ). На перших двох масивах переважають мезотрофш болотш угруповання ¡3 дом1шкою мезоол1готрофних, а на третьому - мезоол1Готрофш та ол!готрофш. На згаданих болотах були обстежеш bc¡ ochobhí acouiauii, в яких сшвдом1нуе жу-равлина. За стандартною методикою 16] було виконано 26 геоботашчних опиав та проведена домшантна класиф1кащя рослинносп. На ochobí еколого-флористичного шдходу до коькюно'Уфп-ошдикацп еколопчних фактор1в, ¡з урахуванням еколопч-них шкал вид1в флори УкраУни [3], занесених до автоматизованоУ бази даних (в1д-диту фггоекологи 1нституту боташки НАНУ), у кожнш рослиншй acouiaui'í було розраховано ряд arpox¡MÍ4HHX параметр1В торфових грукпв (у балах1): Са - кьпь-koctí карбонату капьщю, Hd - вологосп, Nt - к1лькост1 мшерального азоту, Re -кислотности, Тг - загапьноТ кьлькосп солей. На кожнш дшянщ у трикратнш повтор-hoctí дозиметром ДРГ-01Т1 була вим1ряна потужшеть експозицшноУ дози гамма-випромшювання на bhcotí 1 м та на поверхш сфагнового покриву (мкР/год), а також вццбраш зразки фунтовоУ води об'емом 1 л кожний, та ягоди журавлини (0,50,6 кг). Зразки води ретельно профшьтровувалися. Питому актившеть l37Cs у зра-зках води i св1жих япд визначали на спектроанал!затор1 LP-4900B "AFORA" ¡з GeLi-детектором ДГДК-100ВЗ. Похибка визначення питомоУ активносп l37Cs у зразках не перевшцувала 10 %. Внасшдок складносп визначення щшьносп забру-днення грунту 137Cs на сфагнових болотах та неможливосп розрахунку коефщ1ен-та переходу радюнуклщу Í3 грунту до журавлини за стандартною методикою [7, 15], ¡нтегральним показником íhtchchbhoctí накопичення 13 Cs у ягодах журавлини був обраний коефодент накопичення (КН). Bíh визначався як вщношення пи-томоТ активност1 радюнуклщу у св1жих ягодах журавлини (Бк/кг) до його питом oí активное^ у фунтовш вод1 (Бк/л). Згаданий показник мае реальний бюлопчний та ф1зичний 3míct, адже розрахована нами по всьому масиву даних залежшеть питомоУ активносп 137Cs у ягодах журавлини в1д питомоУ активности даного радюнук-Л1ду у фунтовш вод! була t¡chok> (г=0.88) та достов1рною, апроксимувалася лшш-ним р1внянням виду Y= а+ЬХ, в якому Y - питома актившеть 137Cs у ягодах жура-
' Ротрахунки 6a.iia грунтових параметров проведен! д.б.н. Я П Дшухом, за то автори йому щиро вдячщ_
4g 36ipiiHK науково-техшчннх праиь
влини (Бк/кг), X - питома активжсть радюнуклщу у вод1 (Бк/л); вшповшгм коеф1-uicinn р1вняння - а= -51,14; Ь=201,58.
Статистична обробка отриманих даних проведена ¡з застосуванням станда-ртних пакеттв програм - СУБД, "Statgrafics" та "Slatislica".
Вивчеш нами 26 дшянок болотноУ рослинност1 за домшантною класиф1ка-uieio належать до 8 асощацш (табл. 1). Асощащя I2 - Pinus sylvestris+Betula pu-besccns+Eriophorum vaginatum+Oxycoccus palustris+Sphagnum fallax сформувалася у мезотрофних умовах (едатопи В4 та В5); acouiauia 2 - Pinus sylves-tris+Eriophorum vaginatum+Andromeda polifolia+Oxycoccus palustris+Sphagnum fal-lax+S.magellanicum утворилася у значно бщшших ол!готрофних умовах (едатоп As). Асошашя 3 - Pinus sylvestris+Phragmites australis+Oxycoccus palustris + Sphagnum fallax сформувалася на дклянках мезоол1готрофного болота, де cnocTepiraerb-ся залягання близько до noeepxHi бшьш мшерал1зованих грунтових вод (едатоп В5). Асошащя 4 - Carex limosa+Oxycoccus palustris+Sphagnum fallax+S. cuspidatum характеризувалася наявшетю тшьки окремих дерев Pinus sylvestris i сформувалася в ол1готрофнш значит за площею сильнообводненш улоговиш (едатоп А5). Асо-щащя 5 - Pinus sylvestris+Betula pubescens+Carcx rostrata+Oxycoccus palustris+Sphagnum fallax+ S. magellanicum розвилася у смуз1 до 50 м завширшки по-близу мшерального остр1вця на болот1 "Плотниця", у мезоол1готрофних умовах (едатоп А5-В5). Асощащя 6 — Pinus sylvestris+Andromeda polifolia+Eriophorum vaginatum +Oxycoccus palustris+Sphagnum magellanicum+S. rubellum та асощашя 7 - Pinus sylvestris+Eriophorum vaginatum+Oxycoccus palustris+ O. microcar-pus+Sphagnum magellanicum+S. fuscum+S. rubellum з ycix вивчених нами ценоз1в € найбшьш ол1готрофними (едатоп As), у них болотна рослиншсть перейшла у фус-кум-стад!ю, OKpeMi купини з'еднуються у торф'яш горби висотою до 60 см та flia-метром до 2 м. Асощащя 8 - Pinus sylvestris+Ledum palustre+Vaccinium uliginosum+Oxycoccus palustris+Sphagnum fallax+ S. magellanicum простягаеться смугою 100-300 м завширшки у прибережнш частит, по периметру ycix трьох масив1в, що анашзуються, для неУ характерними е перехщш умови вщ мезотрофних до мезоол1готрофних (едатоп В4.5).
Результати фтнндикашУ Грунтових умов (табл. 1) евщчать про те, що най-бшьше карбонату кальщю та солей B3arani мютили грунти acouiauii 5, що, eipori-дно, викликано юлькома причинами - змивом з мшерального ocipiBUH та викли-нюванням грунтових вод в обводненш приостр1внш улоговиш. ММмальш вели-чини згаданих показниюв характер!» для горбистого торф'яника в acouiauii' 6, яка репрезентуе одну i3 найвищих стадш розвитку ол1Готрофних болгг р1внини УкраУ-ни. За волопстю умов зростання acouiauii, що вивчаються, утворюють такий ран-гований ряд: 4 > 7 > 6 > 5 > 3 > 2 > 8 > 1.
3 ycix вивчених нами ценоз1в за зволоженням особливо видшяеться асощащя 4, яка фактично являе собою трясовину, що заростае за сплавинним типом (Hd=l5,66±0,39). BMicT мшерального азоту у торфах згаданих асощацш значно eapiioe (2,80 - 3,91), таким чином, за багатством грунту (балом Nt) acouiauii ран-гуються так: 3>5> 1 >4>8>2>6>7. Максимапьний BMicT мшерального азоту був характерним для acouiauii 3 - ¡з змшаним характером мшерального живлен-ня, а мшшальний - для асощацш 6 та 7, як1 живляться мшеральними речовинами виключно за рахунок атмосферних onaflie. KpiM того, саме в останшх двох acouia-щях спостер1гаеться найменша швидюсть мшералпацн щоршного опаду та вщпа-
2 Туг i дал! по тексту' наволяться tii самт номери асощатн_
1. Лксове та салово-паркове госполарство 49
ду, що призводить до формування потужноТ tobulu onicy (30-60 см) ¡з ступенем розкладу у нижжй частиш бшя 10 %. За балами кислотности грунту (рНка) acoui-ацп, що вивчаються, можна рангувати таким чином: 3>5> 1 >2>4>8>7>6. 3 наведеного ряду добре видно, що найменша кислотшсть грунту, а, вщповщно й ¡мпрегнованоУ води (¿¡льше значения балу рНка), характерна для мезотрофних та мезоол1готрофних угруповань ¡з домшуванням у моховому яруа Sphagnum fallax (Klinggr.) Klinggr., а найбшьша (мениш значения башв рНка) - для ол1готрофних ценозш ¡з переважанням бурих сфагшв у моховому покрив1 - Sphagnum magel-lanicum Brid., S. rubellum Wils, та S. fuscum (Schimp.) Klinggr.
Табл. 1. Проста статистики еколог'тних параметры rpynmie (у балах) та основных
радюеколог/чних показнишв * у рпних рослишшх асоц'шц'шх b cniedoMiiiy вчнним _Oxycoccus palustrisy ни ж/iix ярусах_
Acouiauin Параметр Min Max M±m STD V% P%
1 Pinus sylvestris + Betula pubes-cens + Eriophorum vaginatum + Oxycoccus palustris + Sphagnum fallax (n=4) Ca Hd Nt Rc Tr Am, Am2 KH 2.77 14.24 3.22 4.37 3.20 1092 8.3 132 3.26 14.55 3.91 5.31 3.94 2700 16.2 184 2.97±0.09 14.38±0.00 3.46±0.16 4.79±0.20 3.49±0.16 1921 ±344.0 12 ±1.8 164± 11.5 0.18 0.00 0.32 0.41 0.32 687.94 3.60 23.90 6.1 0.0 9.1 8.5 9.1 35.8 31.1 13.9 3.1 0.0 4.6 4.3 4.5 17.9 15.5 7.0
2 Pinus sylvestris + Eriophorum vaginatum + Andromeda polifolia + Oxycoccus palustris + Sphagnum fallax + S. magellanicum (n=4) Ca Hd Nt Rc Tr Am, Am2 KH 2.06 14.33 2.80 3.44 2.43 584 3.1 139 2.92 15.90 3.21 4.80 3.11 680 4.3 219 2.63±0.18 14.80±0.37 3.08±0.09 4.19±0.29 2.92±0.13 638±21.6 4±0.3 173±17.5 0.37 0.73 0.18 0.58 0.26 43.25 0.61 34.97 13.9 4.9 5.9 13.8 8.8 6.8 16.0 20.3 6.9 2.5 3.0 6.9 4.4 3.4 8.0 10.1
3 Pinus sylvestris + Phragmites aus- tralis + Oxycoccus palustris + | Sphagnum fallax Ca Hd Nt Rc Tr Am, Am2 KH 2.82 14.83 3.64 5.04 3.26 635 3.3 192 2.95 15.25 3.87 5.13 3.81 872 4.2 207 2.88±0.00 15.02±0.13 3.76±0.00 5.07±0.00 3.56±0.18 777±72.5 4±0.3 202±4.9 0.00 0.22 0.00 0.00 0.32 125.48 0.45 8.41 0.0 I.5 0.0 0.0 8.9 16.1 II.7 4.2 0.0 0.9 0.0 0.0 5.1 9.3 6.7 2.4
4 Carex limosa + Oxycoccus palustris + Sphagnum fallax + S. cuspi-datum (n=3) Ca Hd Nt Rc Tr Am, Am2 KH 2.61 15.39 3.06 3.96 2.44 1880 5.7 215 2.76 16.16 3.42 4.32 2.66 3720 11.9 329 2.68±0.00 15.66±0.22 3.29±0.13 4.13±0.00 2.56±0.00 2607±565.3 9±1.9 286±35.6 0.00 0.39 0.22 0.00 0.00 979.05 3.22 61.64 0.0 2.5 6.8 0.0 0.0 37.6 34.7 21.6 0.0 1.4 3.9 0.0 0.0 21.7 20.0 12.4
5 Pinus sylvestris + Betula pubes-cens + Carex rostrata + Oxycoccus palustris + Sphagnum fallax + S. magellanicum (n=3) Ca Hd Nt Rc Tr Am, Am; KH 3.28 14.95 3.41 4.99 3.51 383 3.8 83 3.34 15.17 3.54 5.10 3.59 438 5.3 102 3.31 ±0.00 15.03±0.00 3.47±0.00 5.04±0.00 3.55±0.00 403±17.7 4±0.5 93±5.7 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 30.66 0.81 9.81 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 7.6 18.5 10.5 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 4.4 10.7 6.1
Acouiaui» Параметр Min Max M±m STD V% P%
6 Pinus sylvestris + Andromeda polifolia + Eriophorum vaginatum + Oxycoccus palustris + Sphagnum magellanicum + S. rubellum (n=3) Ca Hd Nt Rc Tr Am, Am2 KH 2.44 15.10 3.05 3.68 2.78 690 2.7 213 2.44 15.12 3.05 3.72 2.82 851 4.0 256 2.44±0.00 15.11±0.00 3.05±0.00 3.69±0.00 2.81±0.00 765±46.8 3±0.4 232Ü2.5 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 81.06 0.63 21.65 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 10.6 19.0 9.3 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 6.1 11.0 5.4
1 Pinus sylvestris + Eriophorum vaginatum + Oxycoccus palustris+ Oxycoccus microcarpus + Sphagnum magellanicum + S. fiiscum + S. rubellum (n=3) Ca Hd Nt Rc Tr Am, Am2 KH 2.36 15.23 2.99 3.58 2.67 504 2.2 219 2.52 15.51 3.05 3.79 2.78 565 2.5 252 2.46±0.00 15.35±0.00 3.02±0.00 3.72±0.00 2.72±0.00 541±18.7 2±0.0 232±9.8 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 32.32 0.00 16.98 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 6.0 0.0 7.3 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 3.5 0.0 4.2
8 Pinus sylvestris + Ledum palustre + Vaccinium uliginosum+ Eriophorum vaginatum + Oxycoccus palustris + Sphagnum fallax + S. magellanicum (n=3) Ca Hd Nt Rc Tr Am, Am2 KH 2.59 14.69 3.12 4.09 2.95 495 3.5 141 2.59 14.85 3.18 4.15 2.96 750 4.3 174 2.59±0.00 14.77±0.00 3.15±0.00 4.12±0.00 2.96±0.00 642±76.1 4±0.2 162±10.3 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 131.75 0.39 17.91 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 20.5 9.9 11.1 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 1.9 5.7 6.4
Прилйтка: АгрохмЫн1 параметры мюцезростань(у балах): Ca - кшыасть карбонату кальшю у rpyim; Hd - волопсть екотопу; Nt - кшьк1сть MinepanbHoro азоту у rpytrri; Rc кислотшсть грунту; Тг - загальна кшьккпь солей у rpyini;
*Радюеколог1чш параметры м1сцезростанъ: Ami - питома актившсть l37Cs у св!жих ягодах Oxycoccus palustris (Бк/кг); Am2 - питома актившсть 137Cs в iMnperiioBaniii вод1 (Бк/кг); КН- коефииснт накопичсння радюнукпщу у систем! "ягоди журавлини - вода грунтова".
Мае значний ¡нтерес статистична оцшка р1знищ середшх значень arpoxiMi-чних параметрт Грунт1в (отриманих нами у балах) у р1зних болотних ценозах. Результата однофакторного дисперсшного aHani3y свщчать про ¡стотшсть таких вшмшностей по кожному параметру у межах всього масиву даних. Фактичт значения критерто Ф1шера (Рф) вщповщно дор1внювали: для Ca - 7,78; для Hd - 4,10; для Nt - 7,60; для Rc - 11,22; для Тг - 11,28 i були значно вищими за теоретичш значения критер1ю Фшера на 99 % довфчому piBHi (F0,99; i\ 25= 3,46). Проте, у ряд1 асошацш, под1бних за еколопчними умовами, середш значения параметр1в, що анал1зуються, виявилися досить близькими. Тому за результатами згаданого вище анагнзу yci ценози були нами подшеш на однорщш фупи [101, У межах яких pi3-ниця М1Ж середн1ми значениями кожного з параметр1в не е ¡стотною. Зокрема, за середн1ми значениями 6aniß таких параметр1в, як Ca, Nt, Rc, Тг, були видипеш по дв1 однор1дн1 групи, однаков1 для кожного з цих параметр^, як1 ¡стотно в1др1зня-лися на 99 % дов1рчому piBHi - асощаци мезотрофних та близьких до них мезоол1-готрофних умов у едатопах В4, В5, А5-В5 (1, 3, 5), а також ценози переважно ол1го-трофних умов - едатопу А5, р1дше - мезоол1готрофних (едатопу В4-5) - acouiauii 2, 4, 6, 7, 8. Вщмшними вщ наведених вище виявилися результата статистичного пор1вняння acouiauifi за зволоженням Грунту (балом Hd), за величиною якого це-
нози були псадлеш на ¡hluí однорщш групи: 1, 2, 8 та 3, 4, 5, 6, 7. Необхщно вщ-значити, що у даному випадку наведений подш добре пояснюеться, виходячи ¡з ф!тоценотичних позицж - асощацп у наведених вище однорщних трупах цижом можливо об'еднати в одинищ бшьш високого, шж асоцтшя, рангу класифшацп рослинностк асошащУ i, 2, 8 - у формашю сосняюв пух1вково-сумшвносфагнових (Fineta eriophoro (vaginati) - sphagnosa (fallax)), а ценози 3, 4, 5, 6, 7 - у формашю фускум-магелашкум-сфагнову пригшченососнову (Sphagneta (fusci-magellanici) depressipinetosa).
Необхщно наголосити, що наведеш в табл. 1 бали arpoxÍMÍ4HHx параметр!в rpyHTÍB можна перевести у реальш ф1зичш величини [8|. Також дощльним с ви-вчення взаемозв'язк1Б величин параметр1в грунту (у балах), яю анал1зуються. Вщ-повщш результата кореляцшного анагизу представлен! у табл. 2.
Табл. 2. Кореляцшна матрица взасмозв'язмв агрох'итчних napaitempie грунпйв
сфагновых бо;йт
Параметри грунту Ca Hd Nt Rc Tr
Ca 1,00 -0,47 0,74 0,92 0,81 1
Hd -0,47 1,00 0,33 -0,49 -0,61
Nt 0,74 -0,33 1,00 0,87 0,81
Re 0,92 -0,49 0,87 1,00 0,88
Tr 0,81 -0,61 -0,81 0,88 1,00
Анал1з даних наведеноУ вище табл. 2 дозволяе зробити висновок про те, що бшьипсть параметр!в Грунту тюно взаемопов'язана. 3 ycix параметр1в, що вивча-ються, найбшьш TicHi зв'язки (г=-0,61-0,88) характерш для загапьноУ кшькосп солей у rpymri (балу Тг), що характеризуе його загальний сольовий режим, е л1мпу-ючим фактором на сфагнових болотах та визначае у них просторовий розподш ф1-тоценоз1в. Зв'язки переважно середньоУ тюноти (г=-0,33-0,61) характерш для во-логост1 фунту (балу Hd), що, в!ропдно, обумовлено досить значним обводнениям ycix ценоз1в, якi анашзуються, досить вузьким д!апазоном значень цього параметру у масив1 даних, а також тим, що волопсть фунту не е л1м1туючим фактором на болотах згаданих тишв.
За даними радюеколопв |13, 14|, проанал1зоваш вище параметри грунту ¡стотно впливають на акумулящю радюнукл^в у судинних рослинах. Пор1вняль-ний анал13 значень коефЫента накопичення l37Cs у систем! "ягоди журавлини -вода грунтова", обчислених нами для кожноУ з 8-и асощацш, показав, що у межах всього масиву даних р1зниця середшх значень цього показника е ¡стотною на 99 % дов!рчому piBHi (Рф= 12,24 » F0_99; 7.77 = 2,87). Однак, за результатами дисперсш-ного анашзу величин цього показника у масив! даних чггко видшяються чотири однорщних групи: I - метить едину асошащю 1, середне значения КН=90; II -складаеться з асощацш 1, 2, 3, 8, величина КН Bapiioe у межах 160-200; III - скла-даеться з асощацш 6 та 7, значения КН=230; IV - мютить одну acouiauiio 4, середне значения КН досягае 290. Видшеш групи за ¡нтенсившстю акумулящУ радюну-клщу у систему що анал!зуеться, добре репрезентують загальш еколопчш вшмши умов люових сфагнових бол!т: група I - мезотрофних, II - мезоол1готрофних, III -ол1готрофних горбистихторф'яник1в, IV -ол1готрофних трясовиннихторф'яникш. 3 наведеного вище випливае, що штенсившсть акумуляцп '"Cs у ягодах Охусос-
52 Збфник науково-техшчних праць
cus palustris (величина KH) визначаеться Ticuoto взаемод1ею еколопчних парамет-pie мюцезростань, переважно грунтових. Саме тому мае значний ¡нтерсс регресш-ний анал1з зв'язку величини КН ¡з розрахованими paniiue параметрами грунту (рис.). 3 даного рисунку правом1рно зробити висновок про те, що в ycix випадках виявлеш зв'язки задовшьно апроксимуються лшшними р1вняннями. Найбшьш Ti-сний зв'язок у КН спостер1гаеться ¡з загальною мльмстю солей (балом Тг) - г= -0,64, а також ¡з кшьюстю карбонату кальщю Ca (балом) - г= -0,57. Певно, це обу-мовлено тим, що мшерапьне живлення (загальний сольовий режим) е л1м1туючим фактором на сфагнових болотах, а також тим, що катюни (К+, Na+, Са2+, Mg2+ то-що) при кореневому живленш рослин конкурують ¡з 137Cs, у результат! чого в умовах б1льшо1 ккпькосп солей радюнуюнд менш ¡нтенсивно поглинаеться су-динними рослинами, у тому чист журавлиною. Найменш т1сний зв'язок значень КН спостер1гасться ¡з мльмстю мшерального азоту (балом Nt) - г = -0,18, адже Oxycoccus palustris, як i бшышсть ¡нших вид1в сфагнових бол1т, е ол1готрофом -видом, невибагливим до багатства фунту, тому кшьмсть мшерального азоту не е л1м1туючим фактором на болотах згаданого типу. Зв'язки середньоУ тюноти (г= -0,48-0,49) були характерними для КН ¡з балами Hd та Rc.
CAv». KN ■ «4.78 ■ tDe.7 ' СотгЬКюп* г
TR ¥$. KW N « 470.07 ■ 00.71 ' Con*Wion:r« -.9398
II 2 22 2.4 2.8 2.» 3 3.2 3.4 3.8 «1 ooniid.
RC vi KN KN ■408^3.4в.85 'RC Сол*Моп: r " - .4704
3 8 , j 031 cofifid
NT ws KN N ■ 313.3« • 37.20 • NT CefTtUtton: r ■ -.1778
3 2 3.4 3.6 3.8 4 «XconfkJ.
Рис. ГрафЫи залежноспи величины КН ягодах журавлини в/д агрохш'шпих параметра болотних Грунпив
Проведен! дослщження дозволили класифжувати болотш ценози за штен-сившспо акумуляци радюнуюнду в ягодах журавлини, що дае змогу на яюсному р1вш оцшити можливе рашоактивне забруднення ягш журавлини. Зокрема, на болотному масив1 "Плотниця" на маршрутному ход1 завдовжки 400 м ¡з восьми ви-вчених нами асошацш сфагнових бол1т зустр1чалися чотири ценози: 4, 5, 6, 7. Не-обхщно вщзначити близьюсть рад1ацшних показннюв у останшх - потужшсть
експозицшно'Г дози гамма-випромшювання у них на bhcotî 1 м дор1внювала 14±1 мкР/год (acouiauiï 4, 6, 7) та 15±1 мкР/год (асощащя 5), що дозволяло оч1кувати близьщ piBHÏ радюактивного забруднення грунтово'1 води та япд журавлини. Од-нак питома актившсть ,37Cs у грунтовш вод! змшювалася у такому ряду: асощащя 4 (9 Бк/л), асощащя 5 (4 Бк/л), асощащя 6 (3 Бк/л), асощащя 7 (2 Бк/л). Bmîct ра-дюнуюпду у ягодах журавлини зменшувався в шшому рангованому ряду ценоза: асощащя 4 (2607±565 Бк/кг), асощащя 6 (765±47 Бк/кг), асощащя 7 (541±19 Бк/кг), асощащя 5 (403±18 Бк/кг). Викладене вище дозволяе зробити висновок про те, що в аналопчних рад1ацшних умовах концентращя 137Cs була найвищою у грунтовш вод1 у ценоз1 4 - в умовах ол^отрофноТ трясовини, а найменша - у ме-зоол1готрофному ценоз1 поблизу мшерального остр1вця. Це, певно, обумовлено pi3HOK> штенсившстю перерозпод1лу радюнуклщу м1ж твердою фазою торф1в та грунтовою водою у згаданих асощащях. Вщповщно, за значениям КН згадаш чо-тири ценози утворюють такий ряд: асошащя 4 (КН=286), acouiauiï 6 та 7 (КН=232), асощащя 5 (КН=93). Отримаш даш демонструють, що на болотах на-bitb в однакових рад}ацшних умовах bmîct i37Cs у ягодах журавлини може ¡стотно вар1ювати, тому запежшсть вмюту радюнукл1ду вщ величини потужност! експо-зицшноУдози необх1дно розраховувати у межах видшених нами вище однорщних груп ценоз1в за величиною КН.
Таким чином, виходячи ¡з даних стандартних геоботашчних опис1в, на ос-HOBi використання еколого-флористичноУ бази даних, можливо розрахувати значения башв Тг та Ca у у конкретнш рослиннш acouiauiï, а виходячи з них — розра-xyHKOßi значения КН у систем! "вода грунтова - ягоди журавлини".
Ллтература
1. Брадк С.М. Рослшпшй покрив бол^т УРСР// Рослиншсть УРСР. Болота. - К.: Наук, думка, 1969.-С. 34-133.
2. Брадк С.М., Кузьмнчов A.I., AimpiciiKO ТЛ., Батячов С.Б. Торфово-болотний фонд УРСР, його ранонування та використання. - К.: Наук, думка, 1973. - 263 с.
3. Диух Я.П., II л ила II.Г. Фтлндикашя еколопчннх факторт, - Кшв, 1994. - 280 с.
4. Козьяков С.Н., Козьяков A.C. Распространение и запасы Oxycoccus palustris Pers. на Украине// Растительные ресурсы. - 1985, вып. 4. - С. 432-437.
5. Кудельскин A.B., Потряси E.H., Овсянникова C.B. Распределение l37Cs у болотных экосистемах// Докл. HAH Беларуси. - 1995. - Т. 39, № 5. - С. 97-102.
6. Лавренко Е.М. Основные закономерности растительных сообществ и пути их изучения// Полевая геоботаника. - Т. 1. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1959.
7. Орлов О.О., Д1т\'х Я.II. Фптмцдикшця радюактивного забруднення .nicounx екосисгем// Укр. ботан журн. - 1998. - т" 55, № 5. - С. 536-541.
8. Плюта II I ., Балашов Л.С. Фггошдикашя еколопчного режиму ,'iicin зони вщчуження ЧАЕС за даними нунклв л1сового мошторингу// Проблеми екологн jiiciR i л1сокористування на По-jiicci Украши/ Наук, пращ Пол1сько1 АЛНДС. - Житомир: Волинъ, 1998, вил. 5. - С. 105-113.
9. Солоневич Н.Г. Эколого-биологическая характеристика растений// Экология и биология растений Восточноевропейской лесотундры. Опыт стационарного изучения почвенно-распггельных комплексов лесотундры.-Часть 1.-Д: Наука, Лешшградское отд., 1970.-С. 145-352.
10. Урбах В.Ю. Биометрические методы. Статистическая обработка опытных данных у биологии, сельском хозяйстве и медицине. - M.: Наука, 1964.-415с.
11. Черкасов А.Ф., Буткус В.Ф., Горбунов А.Б. Клюква -М.: Лесн. пром-сть, 1981.-214 с.
12. Чернобыльская катастрофа/ Под ред. акад. НАНУ В.Г.Барьяхтара. - К.: Наук, думка, 1995.-559 с.
13. Frissel MJ., Noordijk H. and Van Bergeijk K.E. The impact of extreme environmental conditions, as occuring in natural ecosystems, on the soil-to-plant transfer of radionuclides// Transfer of ra-
dionuclides in natural and semi-natural environments/ Ed. G.Desmet, P.Nassimbeni, M.Belli. - London-New York: Elsevier Applied Science, 1990. - P. 40-47.
14. Livens F.R. and Loveland P.J. The influence of soil properties on the environmental mobility of caesium in Cumbria// Soil Use and Management. - 1988. - Vol. 4, № 36. - P. 69-75.
15. Orlov A.A., Krasnov V.P. Biological peculiarities of the cranberry (Oxycoccus palustris Pcrs.) and ecological parameters of its environment: influence on accumulation of Cs by phytomass// Journal ofRadioecology.- 1998-Vol. 1, № 6. - P. 23-29.
УДК630:65.011.54 Доц. B.K. Пунчик, к.с.-г.п. - УкрДЛТУ;
Ю.О. Гром'як, к.с.-г.н. -ДЛГО "Jlbeie.iic", м. Лье'ш
СТАН I ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МЕХАН13АЦП Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА ДЛГО "ЛЬВ1ВЛ1С"
Наводяться даш про стан i перспектив« розвитку мехашзаци л1сового господарства у ДЛГО "JIi.jiiBjnc". Пр0ана1Ш0вана система машин, яка була прийнята у колишньому СРСР з 1954 по 1995 роки, атакожр!вень мехашзаци люогосподарських po6iT.
Doc. V. Tiynchyk — VSUFWT; Yu. Gromyak- "Lvivlis" State and Prospect of the development of mechanization of Lvivlis Forestry
The state and prospects of the mechanization forestry development in the state Forestry association Lvivlis have been considered. The system of machines, which was adopted in the former USSR in 1954 until 1995 as well as the level of forest operation mechanization have been analyzed.
Урядом УкраУни поставлен! перед люовим господарством велик1 задач! по вирощуванню штучних л1сонасаджень. Виконання таких задач не можливе без широкого застосування машин та мехашзм1в л1согосподарського профипо. Основою шдвшцення р1вня мехашзаци люового господарства е науково-техшчний прогрес, який забезпечуе picT продуктивности npaui як виршального фактора ¡н-тенсифжацп ефективносп виробництва.
TenepimHe i майбутне л1сового господарства нерозривно пов'язано з його оснащениям високопродуктивною люогосподарською техшкою, тому одшею з ключових задач його прискорення е створення новоТ люогосподарськоУ техн!ки, оргашзаци !У промислового виробництва у межах УкраУни.
Роботи по мехашзаци люогосподарських роб!т у нашш краУш почалися у кшш 20-х pp. XX ст. LU роботи зводилися до пристосування ¡снуючих сшьського-сподарських машин до потреб люового господарства. У середин! 30 роюв були розроблен! nepuii конструкт! люових машин i знарядь: KiHHi i тракторн! плуги, грунтов! фрези, борони, культиватори, авапки та знекрилювач! насшня.
1нтенсивний розвиток мехашзаци люогосподарських робгг як наукового напрямку i галуз! л!согосподарського машинобудування почався у перш! шсляво-енж роки, коли були розгорнут! роботи з! штучному люорозведення i створення полезахисних л!сонасаджень. Однак у самост!йний напрямок мехашзащя л/г po6iT вид!лилася тшьки у 50-i pp. У цьому значною Mipoto сприяла розроблена у 1957 р. система машин для мехашзащУ л!сового господарства.
Особливо велике значения мехашзаци люогосподарських робгг почали придшяти з 1966 р., теля створення Державного Ком^ету СРСР по люовому гос-
