CC BY
11
Украшський державний лшотехшчний унiверситет
10. Миши В.15. Изучение химической природы тормозящих веществ листового опала бука европейского и березы японской. Дне. на соиск. уч. степ. канд. биологических наук, - Киев, 1972. -128 с.
П.Митин В.В. О водорастворимых ингибиторах прорастания семян из осенних листьев бука лесного// Физиолого - биохимические основы вз.шмодействия растений v фитопенозах: Сб науч. ст. - К., 1971.-С. 22-25.
12. Посохлярова U.C., Попова Л.Я. Аллелопатическая активность подстилки лесов Крыма// Пробл. аплелопатии. - К., 1976. - С. 94 - 95.
13. Родин JI.Е., Базилевич Н.И. Динамика органического вещества и биологический круговорот в основных типах растительности. - М„ 1965. - 117 с.
УДК 630* 165.3:181.41 Асиспи P.M. Грсчшшк; А. Т. Красняпсъкий;
М.П. тсовий - УкрДЛТУ
УЧАСТЬ ЕКЗОМЕТАБОЛ1Т1В ОПАДУ ЯЛИЦ1 Б1Л01 У М1КРОКЛОНАЛБНОМУ РОЗМНОЖЕНН1 БУКА Л1СОВОГО
Проведено дослщження нових регулятор1в росту у культур! тканин бука люового. 1'озроблено сучасну впеокоефективну тсхиолопю мжроклоналыюго розмпоження, яка дозволить швидко i рентабельно отримувати велику юльюсть садивного материалу ¡з зада-ним генотипом.
R. Hrethanyk, A. Krasnanskiy, М. Lisoviy - USUFWT
Role of exometabolits fall of the fir in micropropagation of beech (Fagus silvatica L.)
In our work we have made research of new growth regulators in the culture of tissue of beech (Fagus silvatica L ). Contemporary high technologies of micropropagation, which will let get rapidly and profitably great quantity of seedlings with give genus has been carried out.
При вивченш (J>i3icxnoro-6ioxiMi4HHx особливостей морфо- i органогенезу вищих рослин великого поширення набув метод культури тканин [1,4]. Перевага методу полягае у тому, що вш дае можливють проводити доогпдження у стериль-них умовах, де практично виключений некерований вплив навколишнього середовища i е можлив1сть спостер1гати дто окремих фактор1в, у нашому випадку - вплив екзометаболтв ялиц1 6uio'i на формування тканин i opraHie бука люового у м1кроклональному розмноженнг
Метою наших дослщжень стало вивчення впливу екзаметаболтв опаду ялищ бкпоТ на диференшащю у сегментах ппокотиля та у сегментах очищених бруньок однор1чного с1янцю бука Л1сового. Для проведения експерименту було використано методику, розроблену P.M. Гречаником, О.Ф. Базюком та ¡н. для Mi-кроклонального розмноження бука лкового |2, 3].
Вивчали водш витяжки з опаду ялищ бшоТу стввщношеннях 1:10, 1:100, 1:200, 1:300. Дал1 готували DKW поживне середовище, додавали по 5 мл р1зних витяжок у вегетащйш колби ¡з загальним об'емом поживного середовища 25 мл.
При вирощуванш експлантат1в бука лкового на середовищах з регуляторами росту i витяжками з опаду ялиц! бгпоТ спостер1гались pi3Hi потреби в БАП у сегментш ппокотшпв з одного боку, i у сегменте бруньок з ¡ншого (табл.), при чому очищен) бруньки виявились менш чутливими до впливу водних екстракт1в з опаду ялиш бшоТ, жж сегменти ппокотиля. Так, максимальна кшьккть naroHiB на експлантат у сегмент1в ппокотиля утворювалась при 0,6 мг/л БАП на середовипп
7Ь 3ili]>iuiK liavK'OKo-iexiii'iiiii.x itp;tш«
Науковий liiciiiik, 2001, вип. 11.4
—-¿'«у з водною витяжкою з опаду ялищ б!ло1 у стввщношенш 1:100, а у бруньок пи 0,8 мг/ л БАП на середовиои DKW з водною витяжкою з опаду ялиш бшоУ у "п1вВ)дНОшеюи 1:100. 3 метою прискорення часу ппшацн, рекомендуеться вико-стовувати у рол! експлантат1в очищеш бруньки однор!чних с1яншв. Таб'1- Вшшв регулятор¡в росту / водного екстракту з опаду ялищ бигог на 'шщ'инию
паго/ив г eKciviaiiniamie бука л/сового (середовшце DKW)
ц цэ % к — ^ 'Эо ы S * §"5 Водний екстракт з опаду ялищ бшоУ
1:10 1:100 1:200 1:300
'и .3 * Ж Я — н о я 3" j я .S я * S . 5 « t V С Он ь о и, '3 11 о я 3" ■а 2" •s 5 Ьй Р 5 3 н О Ьй 'я я 4 * я я — (о св 3" Ja ю .5 '= - 2 . w я н * я 9 5 ¡2 'я •Э £ К S — S-и я 3" ■а Э а '2 р 1 с У 3 £ U ы
CerMCHTiB ппокотиля
0,4 9 3,1 9 3,3 9 3,2 9 3,0
0,6 8 5,2 8 5,9 8 5,6 8 5,3
0,8 9 4,2 9 4,4 9 4,5 9 4,2
1,0 9 2,2 9 2,7 9 2,6 9 2,5
Очищено! бруньки одно Р1ЧНОГО С1Я11ЦЯ
0,4 6 0,9 6 1Д 6 1.3 6 1,0
0,6 5 3,4 5 3,7 5 3,6 5 3,6
0,8 4 5,6 4 5,8 4 5,6 4 5,5
1,0 5 3,8 5 3,9 5 3,9 5 3,9
Иримпка: повторн1СТь дослщу 15-крапш; концснтращя п/иачурому 0,05 мг/ л.
Проведений нами бютест з використанням методш культури тканин ви-явився досить чутливим i показав стимулюючий вплив екзометаболгпв хвойного опаду ялищ б1лоУ на процеси розвитку експлантантж бука люового.
Найкращого результату у мЫроклональному розмноженш бука люового було досягнуто при викорнстант в якост1 експдантат1в сегментов ппокотиля, яю культивувались на середовичй з 0,1мг/л НОК i 0,6 мг/л БАП за наявност! водного екстракту (1:100) з опаду ялиш бшоУ.
JliTepaTypa
1. Ьио технология расгсний: кулыура клетки. - М.: Агропромиздат, 1989.-280 с.
2. Грсчаннк P.M., Ьанок 0.<1>., Ьарансцькнй Г.Г. IIw6ip експлаптшгпв бука лкювого (Fagus silvatica L.) та режиму ix сгсршизацм у мжроклонапыюму розмноженш// Матер1алн мгжна-РОДН01 науко1ю-тсхи1Ч1Ю1 конференцп "Розточанський 36ip - 2000", с. Старит 17-18 листопада
2000р. Кн.2-С. 195-197.
3.1 речамнк P.M., Ьазюк О.Ф., Каганик Ю.М., Гриник Г.Г. Мжроклональне розмно-ження бука nicoBoro// Науковий biciuik "JIiciBiinubKi достижения в УкраУш", вип. 10.4. - Льяю, УкрДЛ'ГУ, 2000. - С. 137-142.
4. Калинин ФЛ., Кушнир Г.П., Сарнацкая В.В. Технология микроклонального размножения растений. - К.: Наук, думка, 1992.-310 с._
Jlicont
т» садово-паркове господарстп
79
