CC BY
11
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630* 165 Проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук; доц. Р.М. Гречаник, канд. с.-г.
наук; acnip. М.М. ЛЬсовий - НЛТУ Украти, м. Льв1в
СТЕРИЛ1ЗАЦ1Я ВИХ1ДНИХ ЕКСПЛАНТАНТ1В МОРФОЛОГ1ЧНИХ ФОРМ БУКА Л1СОВОГО П1Д ЧАС РОЗМНОЖЕННЯ IN VITRO
Наведено результати експерименпв щодо пiдбору оптимального способу сте-ритзацп вихiдних експлантантiв морфолопчних форм бука лiсового для розмножен-ня in vitro. Встановлено, внаслщок застосування запропонованих способiв стер^за-ци частина експлантантiв були асептичними. У разi використання реагентiв високо концентрацп у низцi експлантантiв спостерiгалось почорншня (загибель). За низьких концентрацiй чи вилученш одного з реагентiв спостер^алось зараження експлантан-тiв через 8-12 дшв пiсля садiння.
Ключов1 слова: бук люовий, морфологiчна форма, експлантант, стерилiзацiя, реагент.
Prof. M.M. Guz; assoc. prof. R.M. Grechanyk; post-graduate M.M. Lisoviy -
NUFWT of Ukraine, L'viv
Sterilization of initial explantants of morphological forms of beech european at reproduction in vitro
The results of experiments on selection of optimum method of sterilization of initial explants of morphological forms of beech European at reproduction in vitro are presented. It is set, as a result of application of the offered methods of sterilization part of explantant were aseptic. In the case of the use of reagents of high concentration there was почорншня in the row of explantant (death). At low concentrations or exception of one of reagents there was an infection of explantant in 8-12 days after seating.
Keywords: beech European, morphological form, explantant, sterilization, reagent.
Бук люовий - цшна люоутворювальна порода Украши, яку широко використовують у р1зних галузях економжи [6, 7, 9]. Цшт морфолопчш фор-ми бука не розмножуються насшним способом, за винятком пурпуролисто1' форми. Тому потр1бно звернути увагу на принципово нов1 способи вщтворен-ня бука люового, до яких належить метод культури тканин [4, 5].
Для розмноження морфолопчних форм бука люового як експлантанти використовували апекси верх1вкових та б1чних бруньок, як заготовляли у другш половит лютого. Одним 1з найскладшших завдань у розмноженш рос-лин in vitro е отримання стерильноi культури. Завданням стерилiзацii е зни-щити ешфггну мжрофлору та не пошкодити при цьому тканини рослин. Щоб визначити найкращий споЫб стерилiзацii для експлантанлв морфолопчних форм бука люового, застосовували рiзнi комбшаци реагенпв та 1'хтх концен-трацш [1-3, 8, 10, 11] (табл. 1). Як реагенти-стерилiзатори використовували п'ять речовин: етанол (С2Н5ОН) у концентрацп 50-96 %, про^чну воду з детергентом (мило господарське) тривалютю 2-24 год., гшохлорид натрш
1. Лiсове та садово-паркове господарство
7
Нащомальммй лкотехшчний унiверситет УкраТмм
(КаС10) у концентраци 30-70 %, двоокис водню (Н2О2) у концентраци 1-3 %, нiтрат срiбла (AgNO3) у концентраци 0,1-0,3 %.
Процес стерилiзацп виконували почерговим занурюванням експлан-тантiв у вщповщш реагенти-стерилiзатори з певною експозищею. Пiсля об-роблення кожним реактивом експлантанти промивали три рази дистильова-ною стерильною водою протягом 5-8 хв. Для подолання внутршньо! шфекцп експлантантiв використовували антибiотик мЦефазолiн-КМПм. У 10 %-й роз-чин антибютика занурювали попередньо простерилiзованi експлантанти на 10-15 сек. безпосередньо перед садшням.
Табл. 1. Способи стерилiзацii вихiдних експлантатiв бука ярового
•й ^ Рн о й о т ^^ Застосований реагент у порядку використання)
С2Н5ОН Н2О з детергентом КаСЮ С2Н5ОН Н2О2 AgNOз
Конц., % Час, сек. Час, год. Конц., % Час, хв. Конц., % Час, сек. Конц., % Час, сек. Конц., % Час, хв.
1 - - 2 30 5 50 10 1 5 0,1 5
2 - - 8 50 5 70 10 2 5 0,2 5
3 - - 24 70 5 96 10 3 5 0,3 5
4 96 10 2 30 10 - - 1 10 0,1 10
5 96 10 8 50 10 - - 2 10 0,2 10
6 96 10 24 70 10 - - 3 10 0,3 10
7 96 5 24 30 15 70 5 - - 0,1 15
8 96 10 24 30 20 70 10 - - 0,2 15
9 96 15 24 30 25 70 15 - - 0,3 15
10 96 10 - 30 10 70 10 3 15 0,1 5
11 96 10 - 30 20 70 20 3 20 0,2 5
12 96 10 - 30 30 70 30 3 30 0,3 5
13 96 10 24 30 10 70 5 2 10 0,2 5
14 96 15 24 30 15 70 10 2 15 0,2 10
15 96 20 24 30 20 70 15 2 20 0,2 15
Внаслщок застосування наведених вище способiв стерилiзацп отрима-но результати, якi дуже рiзняться мiж собою (табл. 2). Частина експлантан^в були асептичними. У разi використання реагентiв високо! концентраци у низ-цi експлантантiв спостерiгалось почорншня (загибель). I навпаки, за низьких концентрацш чи вилученнi одного з реагеш!в спостерiгалось зараження експлантантiв через 8-12 дшв пiсля садiння.
Даш табл. 2 свщчать, що високу частку заражених експлантан^в от-римано вщ стерилiзацil у варiантах дослщу № 1 (96 %) та № 2 (86 %). Швид-ше за все, це спричинено вилученням першочергового обробiтку експлантан-™ розчином етанолу, який слугуе для зняття воскового нальоту з рослинного матерiалу. Також за цих способiв стерилiзацil досить коротка експозицiя експлантанлв у iнших реагентах-стерилiзаторах. Аналогiчна ситуащя спосте-р^аеться у разi вилучення iз стерилiзацil етанолу для оброб^ку розiбраних експлантантiв (варiант дослiду № 4-100 % заражешсть та варiант дослiду № 5-86 % заражешсть). Без промивання експлантанлв водою з господарським милом варiанти дослiду № 10, 11 i 12 теж дали високу частку зараженост -94, 84 та 60 % вщповщно (рис. 1).
8
Зб1|)ммк науково-технiчних праць
Табл. 2. Ефектившсть стерилпаци eKcnianmaiimie бука ярового
Вар1ант досл1ду Вихвдна к-сть експлантат1в, шт. Кшькшть експлантант1в через 12 дтв
заражет жив1 почо рнш
шт. % шт. % шт. %
1 50 48 96 2 4 - -
2 50 43 86 3 6 4 8
3 50 11 22 1 2 38 77
4 50 50 100 - - - -
5 50 43 86 7 14 - -
6 50 22 44 3 6 25 50
7 50 26 52 12 24 12 24
8 50 17 34 15 30 18 36
9 50 7 14 11 22 32 64
10 50 47 94 3 6 - -
11 50 42 84 7 14 1 2
12 50 30 60 12 24 8 16
13 50 7 14 43 86 - -
14 50 1 2 49 98 - -
15 50 3 6 42 84 5 10
Шд час стеришзаци способом № 3 простежено найбшьшу кшьюсть експлантан^в (77 %), якi були "спалеш" реагентами високо! концентраци. Для варiанта дослiду № 9 експлантанти могли загинути вщ тривалостi експо-зици у вiдповiдних реактивах. Найбiльший вихщ асептичних експлантантiв було отримано внаслщок 1хньо! стерилiзащl у варiантах дослщу № 13, 14, 15-86, 98 та 84 % вщповщно (рис. 2).
Рис. 1.1нфшований експлантант Рис. 2. Стерильний експлантант
Тому шд час розмноження морфолопчних форм бука люового in vitro для стерилiзацil експлантанлв ми рекомендуемо використовували варiант дослiду № 14, який полягав у виконанш таких послщовних операцiй: зану-рення бруньок на 15 сек. у 96 %-й етанол (видалення воскового нальоту); зт-мання верхнього шару лусок бруньки; промивання експлантанлв 24 год. про-тiчною водою з господарським милом (для видалення мехашчних домiшок); занурення на 15 хв. у 30 %-й розчин хлорки; занурення на 10 сек. у 70 %-й етанол; занурення на 15 сек. у 2 %-й розчин перекису водню; занурення на 10 хв. у 0,2 %-й штрат срiбла. Шсля оброб^ку кожним реагентом потрiбно виконувати триразове промивання стерильною дистильованою водою. Перед пасажем для шщаци експлантанти 10-15 сек. Треба витримати у 10 %-му розчиш антибютика "Цефазолш-КМП".
1. Лкове та садово-паркове господарство
9
Haцioнaльний лкотехшчний yнiвeрситeт Укрaïни
Лiтeрaтyрa
1. Бyтeнкo Р.Г. Kлeточныe технологи для получения экономически важных веществ растительного происхождения / PP. Бутенко // ^льтура клеток растений и биотехнология. -M. ; Изд-во "Наука", 19S6. - С. 3-2G.
2. Бyтeнкo Р.Г. ^льтура изолированных тканей и физиология морфогенеза растений / PP. Бутенко. - M. i Изд-во "Наука", 1964. - 2T2 с.
3. Выодцкий В.А. Kлонaльноe микроразмножение растений / В. А. Высоцкий // Kульту-ра клеток растений и биотехнология. - M. i Изд-во "Наука", 19S6. - С. 91-1G2.
4. Грeчaник P.M. Мкроклональне розмноження бука люового / Гречаник P.M., Ба-зюк О.Ф., ^ганяк Ю.И., Гриник Г.Г. // Науковий вюник УкрДЛРУ i Лiсiвницькi дослщження в УкраЫ. - Львiв i УкрДЛTУ. - 2GGG. - Вип. 1G.4. - С. 13T-142.
5. Грeчaник P.M. Пiдбiр eксплaнтaтiв бука люового (Fagus silvatica L.) та режиму ix стeрилiзaцiï у мiкроклонaльному розмножeннi i матер. Мжнар. наук.-техн. конф. / P.M. Гречаник, Г.Г. Баранецький, О.Ф. Базюк. - Львiв i УкрДЛTУ. - 2GG1. - С. 193-19T.
6. Гузь М.М. Сучасний стан генофонду бука лiсового (Fagus sylvatica L.) на Львiвщинi / M.M. Гузь, P.M. Гречаник, M.M. Люовий // Науковий вюник HЛTУ Укрaïни i зб. наук.-техн. праць. - Львiв i PВВ HЛTУ Укрaïни. - 2GG9. - Вип. 19.T. - С. 44-31.
7. Гузь М.М. Використання полiморфiзму бука люового в зеленому будiвництвi // Еко-лопя - шляхи гармошзаци вiдносин природи та суспшьства i тези мiжвуз. наук. конф. / M.M. Гузь, P.M. Гречаник, M.M. Люовий. - Умань, 2GG9. - С. 92-94.
8. Ka-iHMHM Ф.Л. Meтоды культуры ткани в физиологии и биохимии растений / Ф.Л. Kaлинин, В.В. Сарнацкая, В.Е. Полищук / под ред. Ф.Л. ^линина. - K. i Вид-во "Наук. думка", 19SG. - 4SS с.
9. Meльник Ю.А. Формове рiзномaнiття бука люового на Львiвщинi / Ю. А. Meльник, P.M. Гречаник, M.M. Люовий // Науковий вюник УкрДЛTУ i зб. наук.-техн. праць. - Львiв i УкрДЛTУ. - 2GG3. - Вип. 13.3. - С. 36-62.
10. Ahuja M.R. A commercially feasible micro-propagation methods for aspen / M.R. Ahuja // Silvae Genet. - 19S4. - № 33. - P. 1T4-1T6.
11. Chalupa V. In vitro propagation of Larix, Picea, Pinus, Quercus, Fagus and other spieces using adenine - type cytocinins and thidiasuron / V. Chalupa // Commun. Inst. For. Czech. - 19S3. -№ 14. - P. 63-9G.
УДК 579.26:630*164.8:582.475.4 Проф. А.Ф. Гойчук1, д-р с.-г. наук;
проф. Р.1. Гвоздяк2, д-р бюл. наук; гол. спец. В.В. Розенфельд3, канд. бюл. наук; наук. ствроб. Л.М. Ващенко2, канд. бюл. наук
М1КРОБНА ГЕТЕРОГЕНШСТЬ НАС1НИН СОСНИ ЗВИЧАЙНО1
Наведено результати вивчення етф^но'' та ендоф^но'' мшрофлор здорового насшня сосни звичайно''. Дослщи виконано з окремими насшинами та 1'хньою масою (наважка - 1 г). У 1 г насшня сосни звичайно'1 виявлено 220-280 тис. колонш утворю-вальних одиниць (КУО) мiкроорганiзмiв. Вони представлеш здебшьшого спороутво-рювальними (Bacillus subtilis, B. pumilus, Bacillus sp., Paenibacilluspolymyxa) i неспо-роносними (Pseudomonas syringae, Pseudomonas fluorescens, Ervinia carotovora, Enterobacter nimipressuralis, Panthoea agglomerans) бактерiями та грибами iз родiв Mucor, Trichoderma, Aspergillus, Penicilium, Alternaria, Acremonium, Torula. Найменше на (в) насшш целюлозоруйшвних, ол^оштрофшьних та фггопатогених бактерш. Розрахун-ково 1'хня кiлькiсть становить 2-20 КУО на 1 насшину.
Гетерогеннють здорового насiння за заселенням його мiкробiотою виявлено серед етфтв та ендофiтiв за ознакою iнтенсивностi росту на поживних середовищах домiнантних груп бактерiй i грибiв, рiзноi 1'х чутливостi до пестицидiв, адгезп до по-верхнi насшня незалежно вщ його походження та поавних властивостей.
1 Нацюнальний ушверситет бюресурс1в i природокористування Украши, м. Km^
2 1нститут мжробюлогп i в1русологи 1м. Д.K. Заболотного НАН Украши, м. Kиïв
3 Департамент аграрное освгги, науки та дорадництва, Miнiстeрство аграрно! полтгики Украши, м. Kra^
lG
Зб1рмик' нayкoвo-тeхнiчних прaць
