CC BY
27
3. Зайцев Г.Н. Фенология древесных растений / Г.Н. Зайцев. - М. : Изд-во "Наука", 1981. - 120 с.
4. Зуихина С.П. Изучение изменчивости и разработка методов отбора клена белого (Acerpseudoplatanus L.) с декоративной древесиной : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 06.03.01 - "Лесные культуры, селекция, семеноводство" / С.П. Зуихина. - М. : Изд-во МЛТИ, 1980. - 20 с.
5. Любавская А.Я. Лесная селекция и генетика / А.Я. Любавская. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 288 с.
6. Мамаев С.А. Проблемы биологического разнообразия и его поддержания в лесных экосистемах / С.А. Мамаев, А.К. Махнёв // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1996. - Vol. 5. - С. 3-10.
7. Яблоков А.В. Фенетика / А.В. Яблоков. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 234 с.
8. Яблоков А.В. Эволюционное учение : учебник [для студ. ВУЗов] / А.В. Яблоков, А.Г. Юсуфов. - Изд. 6-ое, [перераб. и доп. ]. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 2006. - 310 с.
9. Hundson I.L. Phenological Research: Methods for Environmental and Climate Change Analysis / I.L. Hundson, M.R. Keatley. - New York : Springer, 2009. - 521 p.
10. Suzuki M. Phenological comparison on the onset of vessel formation between ring-porous and diffuse-porous deciduous trees in a Japanese temperate forest / M. Suzuki, K. Yoda, H. Suzuki // IAWA Journal. - 1996. - Vol. 17. - P. 431-444.
Сопушинский И.Н., Рябчук В.П. Фенологические особенности Acer pseudoplatanus L. и Fagus sylvatuca L. с декоративной аномальной древесиной
Приведены результаты исследования фенологических фаз развития клена-явора и бука лесного с декоративной аномальной древесиной. Изучены широтные и вы-сотно-экологические закономерности смещения фенодат клена-явора в Украинских Карпатах и их различие на границе ареала. Установлено, что смещение фенофаз развития бука лесного с волнисто-свилеватой и прямоволокнистой древесиной составляет 5-10 дней.
Ключевые слова: клен-явор, бук лесной, биогруппа, фенофаза, фенодати.
Sopuskynskyy I.M., Ryabchuk V.P. Phenological features Acer pseudoplatanus L. Fagus sylvatica L. with decorative anomaly wood
In the paper have been resulted the phenological data of sycamore and European beech with decorative anomaly wood. The latitudinal, altitudinal and ecological patterns of the phenophase offset of sycamore in the Ukrainian Carpathians and their difference within the native growing area were studied. It has been determined the phenophase offset of 510 days of European beech with wave-grained wood and with straight-grained wood.
Keywords: sycamore, European beech, biogroup, phenophase, phenodata.
УДК 630*161.443.6:582.475 Докторант, доц. Р.М. Гречаник, канд. с.-г. наук; астр. М.Я. Гожан; проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ОТРИМАННЯ АСЕПТИЧНО1 КУЛЬТУРИ ЕКСПЛАНТ1В ТАКСОН1В РОДУ PICEA А. DIETR. IN VITRO
Представлено стислий огляд дослщжень розмноження у культурi in vitro куль-raBapÍB роду Picea А. Dietr. Вивчено вплив на експланти стерилiзацiйних агенпв. Розроблено оптимальну схему деконтамшаци експланпв Picea abies 'Nidiformis', Picea pungens 'Glauca' та Picea glauca 'Conica'. Це дозволило досягнути максимально! ефективност стерилiзацii та високого вщсотка життездатних експланпв.
Ключов1 слова: деконтамшащя, культивар, ялина, експлант, асептична культура.
Важливим завданням мжроклонального розмноження е отримання асептично! культури експланпв. Виконання цього завдання потребуе прове-дення низки технолопчних прийом1в, вщ яких залежить подальший устх
введення в культуру in vitro [3]. На цьому етат важливим е не лише отриман-ня вiльних вщ патогенних органiзмiв експланпв, а й збереження 1х подальшо! життездатностi та морфогенетично! активностi.
Огляд л1тератури. Сьогодш описано лише окремi спроби введення в культуру in vitro представниюв роду Picea А. Dietr., що пояснюеться склад-нiстю культивування голонасшних видiв [2, 3]. Зокрема, таксони Picea abies дослщжували К.А. Хмара (2011); I. Kunz (1994); V. Chalupa, D.J. Durzan (1973); V. Chalupa (1985); I. Kunze, R. Grafe, J. Schiemann (1993); R. Minocha, H. Kvaalen, S. Minocha (1993); C. Bornman (1985); M. Mauleová, J. Vítámvás (2007); Picea glauca - R.A. Campbell, D.J. Durzan (1975, 1976); V. Chalupa, D.J. Durzan (1973); Picea mariana - V. Chalupa, D.J. Durzan (1973); Picea rubens - R. Minocha, H. Kvaalen, S. Minocha (1993); Picea engelmanni, Picea pun-gens, Picea sitchensis i Picea shrenkiana — Н.Ю. Висоцька (2010, 2011); Picea obovata - И.П. Филлипова (2010); Picea pungens - В.К. Мурсулiева, С.В. Нам, Б. Ссболаева (2008) [1, 2, 4-16].
При цьому залишаеться суперечливим та недостатньо вивченим пи-тання деконтамшацп експланпв роду, часто автори не вказують цифрових значень ефективност стерилiзацn та життездатносп експланпв. Так, Kunze I. (1993, 1994) рекомендуе стерилiзувати експланти Picea abies у 0,2 %-му розчиш HgCl2 з експозищею 6 хв i наступним подвшним промиванням дистильо-ваною водою [13, 14]. Chalupa V. та Durzan D.J. (1973) проводили стерилiза-щю розiбраниx бруньок протягом 5 хв у розчиш гiпоxлориду кальщю (4 °% активного хлору), шзшше - 5 хв у 5 °%-му розчинi перекису водню [11]. Minocha R. та ш. (1993) рекомендують як стерилiзацiйний агент використовува-ти 2,5 %-ий розчин ппохлориду натрiю з експозицiею оброблення 10 хв [16]. 1снують дат про використання для стерилiзацil експланпв ялини колючо! перманганату калiю (KMnO4) та 0,1 % розчину HgCl2 [4]. Часто у розчин для стерилiзацil добавляють детергент типу Tween-80 (Tween-20) [3, 4]. Щд час соматичного ембрiогенезу ялини европейсько! M. Mauleová, J. Vítámvás (2007) стерилiзацiю експлантiв проводили протягом 20 хв у 7,5 % розчиш ri-похлориду кальцiю та 2 хв у 70 % етанолi з наступним багаторазовим промиванням дистильованою водою [15].
Об'екти та методика. Як експланти використовували iзольованi у лютому - березш ус типи бруньок трьох декоративних вщмш: Picea abies 'Nidiformis', Picea pungens 'Glauca' та Picea glauca 'Conica'.
Перед початком стерилiзацil вдабраш бруньки очищали вiд лусок та проводили перший етап стерилiзацil, який охоплоював таю операцп: витри-мування у розчинi детергенту (господарське мило) (30 хв); промивання експланпв пропчною водою до повного очищення вщ мила (15-30 хв); промивання 30 %-м розчином ппохлориду натрж> (15 хв); триразове промивання дистильованою водою (5 хв); оброблення 70 %-м розчином етанолу (5-7 сек); триразове промивання дистильованою водою (5 хв). О^м цього, для xiмi-отерапп випробовували сполуки рiзниx концентрацiй з вщповщною експози-цiею оброблення експланпв: 2,0, 2,5 та 3,0 % розчини пероксиду водню (Н2О2) - 10, 15 та 20 хв; 0,1, 0,2 та 0,3 % розчини нгграту срiбла (AgNO3) - 3, 5 та 10 хв; 0,1, 0,2 та 0,3 % розчини сулеми (HgCl2) - 10, 15 та 20 хв
Для подолання внутрiшнiх iнфекцiй використовували антибiотик широкого спектра антимкробно! ди "Cefazolin". Перед пасажем на живильне середо-вище експланти занурювали у 10 %-й розчин антибютика на 1-3 хв. Для отри-мання асептично! культури експланти пасажували на середовище за прописом P.G. Risser i P.R. White (1964) без фггогормотв [17]. На 14 день культивування визначали ефективнiсть стеркшзаци (ЕС - частку стерильних експлантiв) та життездатшсть експлантiв (ЖЕ - частку живих стерильних експланпв). Роботу виконували у лаборатори культури тканин кафедри люових культур i люово1 селекци Нацюнального лiсотехнiчного унiверситету Украши.
Результати дослщження. Пiд час розроблення методики деконтамь наци необхiдно враховувати тип (вибiрковiсть i специфiку ди) стерилiза-цшних агентiв, !х концентрацiю та експозицда впливу на експлант. Сукуп-шсть описаних вище чинникiв разом з вжом i генотипом експланта визнача-ють успiшнiсть проведення хiмiотерапil та е запорукою отримання максимально: кшькосл здатних до морфогенезу стерильних експланлв. Зокрема, успiх деконтамшаци та життездатшсть експлаилв значною мiрою залежать вiд концентраци стерилiзацiйниx речовин. Результати дослщження впливу концентраци стерилiзацiйниx аген^в на ефективнiсть стерилiзацil та життездатшсть експлаилв представлено на рис. 1.
Концентращя стерил1зуючого агента ' 0 1
Рис. 1. Дiаграма впливу концентраци стерилiзацiйнихречовин на показники стерилiзацu експлантiв
Даш рис. 1 свщчать, що ефективнiсть стерилiзацil знаходиться у пря-мiй залежностi вiд концентраци стерилiзацiйного агента. Так, застосування нгграту срiбла у концентраци 0,1 % дозволило отримати 50 % стерильних експлаилв. Збiльшення концентраци речовини у два та три рази значно тд-вищило ефективнiсть стерилiзацil (до 66,3 та 78,5 % вщповщно). Значно ниж-чу частку асептичних експлан^в ми отримали в разi використання рiзних концентрацiй пероксиду водню. Так, стерилiзацiя експлантiв 3,0 %-м розчи-ном агента дозволила отримати 50,4 % стерильних експлаилв. 3i зниженням його концентраци ефективнiсть стерилiзацil пропорцiйно зменшувалася. Застосування розчину сулеми виявилося бшьш ефективним. Залежно вiд концентраци агента ефектившсть стеришзаци коливалась в межах 30-70 %.
Протилежний вплив концентраци стерктзацшних агентiв зафiксовано на життездатшсть експлантiв. Практично у вЫх випадках пiдвищення концентраци призводило до збшьшення частки загиблих експланлв. Найвищi показники життездатност експлантiв отримано за мшмальних концентрацiй стерилiзаторiв. Подiбна залежнiсть спостер^аеться при змiнi експозици об-роблення (рис. 2).
пероксид пероксид пероксид Н1трат Н1трат штрат сулема сулема сулема водню водню водню ср1бла ср1бла ср1бла
Експозищя обробки стерил1зуючим агентом, хв. ■ ЕС, %0ЖЕ, %
Рис. 2. Дiаграма впливу експозици оброблення на показники стерилЬаци експлантiв
Дат дiаграми свщчать, що максимально! ефективностi стерилiзацп (77,8 %) вдалося досягнути при експозици оброблення штратом срiбла протя-гом 10 хв, а життездатност експлантiв - при обробленнi пероксидом водню 15 хв. Отже, залежно вщ типу використаного агента показники стерилiзацп варiювали у значних межах (рис. 3). Використання штрату срiбла дае змогу досягнути найвищого значення ефективност стерилiзацil - 64,9 %. При цьому загальний показник життездатност експлантiв характеризуеться найнижчим значенням (74,7 %). Життездатнiсть експлантiв пiсля стерилiзацil пероксидом водню та сулемою е вищою (87,8 та 79,9 % вщповщно). Проте використання цих агенлв супроводжувалося зараженням значно! частки експланлв, а час-тка асептичних становила 49,4 % (сулема) та 34,7 % (пероксид водню).
Тип стершпзуючого агента Рис. 3. Дiаграма впливу типу стерилiзацшно'i речовини на показники деконтамшаци експлантiв
Залежно вщ концентраци агента та експозици оброблення експлаш!в вдалося отримати висок показники деконтамшаци (табл.).
Табл. Показники стерилЬаци експ.шппив
Вар1ант дослщу Стериль зацшна речовина Концентра-цш, % Експози-щя оброблення, хв P.a. 'Nidiformis' P.p. 'Glauca' P.g. 'Cónica'
ЕС, % ЖЕ, % ЕС, % ЖЕ, % ЕС, % ЖЕ, %
1 Н2О2 2,0 10 6,7 100,0 6,7 50,0 13,3 100,0
2 2,0 15 23,3 85,7 13,3 100,0 20,0 100,0
3 2,0 20 30,0 88,9 30,0 100,0 26,7 87,5
4 2,5 10 13,3 100,0 26,7 87,5 23,3 100,0
5 2,5 15 36,7 81,8 40,0 91,7 36,7 90,9
6 2,5 20 46,7 92,9 43,3 76,9 46,7 92,9
7 3,0 10 43,3 92,3 46,7 78,6 33,3 80,0
8 3,0 15 50,0 80,0 56,7 100,0 43,3 76,9
9 3,0 20 56,7 82,4 56,7 88,2 66,7 65,0
10 AgNO3 0,1 3 26,7 100,0 23,3 71,4 30,0 100,0
11 0,1 5 63,3 94,7 46,7 78,6 60,0 94,4
12 0,1 10 73,3 90,9 56,7 94,1 70,0 95,2
13 0,2 3 33,3 80,0 50,0 80,0 56,7 70,6
14 0,2 5 70,0 76,2 70,0 57,1 73,3 68,2
15 0,2 10 80,0 66,7 83,3 88,0 80,0 70,8
16 0,3 3 56,7 88,2 70,0 61,9 63,3 78,9
17 0,3 5 86,7 65,4 83,3 56,0 90,0 77,8
18 0,3 10 83,3 44,0 93,3 64,3 80,0 58,3
19 HgCl2 0,1 10 13,3 100,0 13,3 100,0 23,3 85,7
20 0,1 15 30,0 88,9 23,3 85,7 33,3 80,0
21 0,1 20 36,7 100,0 46,7 78,6 43,3 92,3
22 0,2 10 33,3 90,0 40,0 91,7 40,0 91,7
23 0,2 15 43,3 76,9 50,0 86,7 50,0 86,7
24 0,2 20 56,7 76,5 66,7 80,0 60,0 83,3
25 0,3 10 70,0 81,0 63,3 68,4 66,7 80,0
26 0,3 15 66,7 70,0 76,7 52,2 63,3 68,4
27 0,3 20 76,7 60,9 83,3 44,0 63,3 57,9
Примака: ЕС - ефектившсть стерилiзацil; ЖЕ - життездатшсть експлантiв.
Ефектившсть стерил1зацп експлантв Picea abies 'Nidiformis' шд час застосування розчишв штрату ср1бла коливалась в межах 26,7-86,7 %, а життездатшсть - 44,0-100 %. За умови використання пероксиду водню спос-тер1гали нижчу ефектившсть стерил1зацп експлантв ще! вщмши - в межах 6,7-56,7 %. Застосований агент незначно знижував життездатшсть експлантв (80-100 %). Под1бну ситуацто спостер1гали за умови використання сулеми, де ефектившсть стерил1зацп форми була в межах вщ 13,3 до 76,7 %, а життездатшсть - 60,9-100 %. Максимальну частку стерильних живих експлантв Picea abies 'Nidiformis' отримано за умови застосування 0,1 % роз-чину штрату ср1бла з експозицею оброблення 10 хв - 66,7 %.
Найвищу частку стерильних живих експлантв Picea pungens 'Glauca' отримали за умови використання 0,2 %-го розчину штрату ср1бла з експози-цею 10 хв - 73,3 %. Загалом, ефектившсть стерил1зацп у розчинах застосова-ного агента коливалась в межах 23,3-93,3 %. При цьому, через бшьш щшьну оболонку експлантв Picea pungens 'Glauca', висок концентрацп стерил1за-
цшних агенпв мали менш згубний вплив nopiBMHO з 1х дieю на iншi таксони. За умови застосування штрату сpiбла життeздатнiсть експлантiв Picea pun-gens 'Glauca' коливалась в межах 56,0-94,1 %. Ефективнiсть стеpилiзацn у розчинах пероксиду водню та сулеми були низькими i, тому, недоцшьними.
Отримаш результати стеpилiзацn експлантiв Picea glauca 'Cónica' тд-твердили можливють найефективнiшoгo використання як стеpилiзацiйнoгo агента штрату сpiбла. Так, найбiльшу кшьюсть живих стерильних експлантiв (рис. 5) отримано за умови використання 0,3 %-го розчину з експозищею об-роблення 5 хв - 70,0 та 0,1 °%-го розчину протягом 10 хв - 66,7 %. За умови збшьшення концентрацп штрату сpiбла та тpивалoстi його ди частка стерильних експлантiв зростала. Винятком е використання 0,3 %-го розчину агента протягом 10 хв, де зафжсовано бшьшу кiлькiсть (20 %) заражених експлантiв (рис. 4) пopiвнянo з експoзицiею 5 хв Використання шших pеагентiв для сте-pилiзацil культивару е менш ефективним i, тому, недоцшьним.
Рис. 4. Контамшоваш експланти
4Йк
Рис. 5. Асептичш експланти
Висновки. Результати наших дослщжень дають змогу зробити виснов-ки, що оптимальна схема деконтамшацп експлантiв дослiджуваних культива-piB роду Picea охоплюе хiмiотерапiю i хемотерашю. Хiмiотерапiя полягае у промиванш експлантiв протягом 20 хв пропчною водою; пpомиваннi миль-ним розчином протягом 30 хв; пропчною водою протягом 15-30 хв до повно-го очищення вiд мильного розчину; оброблення 30 %-м розчином гшохлори-
ду натр1ю протягом 15 хв; триразове промивання у дистильованш водi; оброб-лення протягом 5-7 сек 70 %-м розчином етанолу; триразове промивання дис-тильованою водою; оброблення розчином штрату срiбла (для експланпв Picea abies 'Nidiformis' - 0,1 %-м розчином протягом 10 хв, для експлантав Picea pungens 'Glauca' - 0,2 %-м розчином протягом 10 хв, для експланпв Picea glauca 'Conica' - 0,3 %-м розчином протягом 5 хв); триразове промивання дис-тильованою водою. Хемотератя полягае в обробленнi 10 %-м розчином анти-бiотику "Cefazolin" протягом 1-3 хв Проведення та^ послiдовностi робгг за-безпечуе отримання максимальноï кшькосп стерильних життездатних експлантiв дослiджуваних таксошв роду Picea за умов in vitro.
Л1тература
1. Висоцька Н.Ю. Вплив генотипу маточного дерева та культуральних умов на розвиток експланпв Picea sitchensis i Picea pungens в умовах in vitro / Н.Ю. Висоцька // Лгавництво i аг-ролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2011. - Вип. 118. - С. 137-141.
2. Висоцька Н.Ю. Комплексна оцшка усшшносп штродукцп видiв роду Picea Dietr. в умовах сходу Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01
- "Лiсовi культури та ф^омелюращя" / Висоцька Наталя Юрiïвна; Нац. ботам. сад iм. М.М. Гришка НАН Украïни. - Харюв, 2010. - 22 с.
3. Калинин Ф.Л. Технология микроклонального размножения растений : монография / Ф.Л. Калинин, Г.П. Кушнир, В.В. Сарнацкая. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - С. 46-50.
4. Мурсалиева В.К. Культура изолированных зародышей ели колючей Picea pungens in vitro / В.К. Мурсалиева, С.В. Нам, Б. Есболаева // Биотехнология как инструмент сохранения биоразнообразия растительного мира : матер. II Всерос. научно-практ. конф., Россия, г. Волгоград: 19-21 августа 2008 г. - Волгоград, 2008. - С. 17-21.
5. Филиппова И.П. Адвентивное почкообразование и каллусогенез у сибирских видов хвойных в культуре in vitro : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.01.05 - "Физиология и биохимия растений" / Филлипова Ирина Панфиловна; Сибирский федеральный университет. - Красноярск, 2010. - 23 с.
6. Хмара К.А. Динамика содержания фитогормонов в каллусной ткани при индукции органогенеза in vitro зародышей Picea abies [L.] Karst. / К.А. Хмара // Труды Карельского научного центра РАН. - Петрозаводск : Изд-во КарНЦ РАН. - 2011. - № 3. - С. 131-136.
7. Шалаев Е.А. Индукция соматического эмбриогенеза у ели Шаянской в культуре in vitro / Е.А. Шалаев, И.Н. Третьякова // Хвойные бореальной зоны. - Красноярск : Изд-во Сиб-ГТУ. - 2011. - Т. XXVIII, № 1-2. - С. 69-71.
8. Bornman C.H. Regeneration in vitro of economically important crop plants in the Nordic countries / C.H. Bornman // Hereditas J. Sirppl. - Lund : Munksgaard International Publishers. -1985. - V. 3. - Pp. 7-13.
9. Campbell R.A. Induction of multipl buds and needles in tissue cultur of Picea glauca / R.A. Campbell, D.J. Durzan // Can. J. For. - Ottawa : NRC Research Press. - 1975. - Res. 53. - Pp. 1652-1657.
10. Campbell R.A. Vegetative propagation of Picea glauca by tissue culture / R.A. Campbell, D.J. Durzan // Can. J. For. - Ottawa : NRC Research Press. - 1976. - Res. 6. - Pp. 240-243.
11. Chalupa V. Growth and development of resting buds of conifers in vitro / V. Chalupa, D.J. Durzan // Can. J. For. - Ottawa : NRC Research Press. - 1973. - Res 3. - Pp. 196-208.
12. Chalupa V. In vitro propagation of Larix, Picea, Pinus, Quercus, Fagus and other spieces using adenine-type cytocinins and thidiasuron / V. Chalupa // Commun. Inst. For. Czech. - Praha. -1985. - № 14. - Pp. 65-90.
13. Kunze I. Continuous in vitro multiplication of shoot buds of Norway spruce (Picea abies L.) by intermittent application of growth regulators / I. Kunze, R. Grafe, J. Schiemann // Biologia Plantarum. - Praha : Springer. - 1993. - № 35 (1) - Pp. 11-15.
14. Kunze I. Influence of the genotype on growth of Norway sprus (Picea abies L.) in in vitro meristem cultur / I. Kunze // Silvae genetic. - Frankfurt : J.D. Sauerlander Verlag. - 1994. - № 43.1.
- Pp. 36-41.
15. Mauleova M. Differential success of somatic embryogenesis in random gene pool of Norway spruce / M. Mauleova, J. Vitamvas // Journal of forest science. - Praha : Czech Academy of Agricultural Sciences. - 2007. - № 53 (2). - Pp. 74-87.
16. Minocha R. Polyamines in embryogenic cultures of Norway spruce (Picea abies) and red spruce (Picea rubens) / R. Minocha, H. Kvaalen, S. Minocha // Tree Physiologi. - Oxford : Hosted by Oxford University Press. - 1993. - № 13 (4). - Pp. 365-377.
17. Risser P.G. Nutritional requirements of spruce tumor cell in vitro / P.G. Risser, P.R. White // Physiologia Plantarum. - Lund : Munksgaard International Publishers. - 1964. - № 17. - Pp. 620-635.
Гречаник Р.М., Гожан Н.Я., Гузь Н.М. Особенности получения асептической культуры эксплантов таксонов рода Picea А. Dietr. in vitro
Приведен краткий обзор исследований размножения в культуре in vitro культи-варов рода Picea А. Diet. Изучено влияние на экспланты стерилизующих агентов. Разработана оптимальная схема деконтаминации эксплантов Picea abies 'Nidiformis', Picea pungens 'Glauca' та Picea glauca 'Conica'. Это позволило получить максимальную эффективность стерилизации и большую часть жизнеспособных эксплантов.
Ключевые слова: деконтаминация, культивар, ель, эксплант, асептическая культура.
HrechanykR.M., Gozhan M.Y., GuzM.M. Peculiarities of production of aseptic culture of cultivar explants of Picea A. Dietr. genus in vitro
There has been presented a brief review of reproduction investigations in culture in vitro of Picea А. Dietr. genus cultivars. There has been studied an influence on explants of sterilization agents. There has been worked out an optimum configuration of decontamination of explants Picea abies 'Nidiformis', Picea pungens 'Glauca' and Picea glauca 'Conica'. It gave possibility to achieve maximum efficiency of sterilization and high percentage of vital explants.
Keywords: decontamination, cultivar, fir-tree, explant, aseptic culture.
УДК 630*[231+56+17:582.475.4](477.4/.8) Астр. 1.Л. Алекстк;
проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук - НУБП Украти, м. Кшв
АНАЛ1З Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦШНО1 СТРУКТУРИ СОСНОВИХ ДЕРЕВО-СТАН1В ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Проаналiзовано лiсiвничо-таксацiйну структуру соснових деревосташв природного походження Украшського Полюся. Встановлено вжову структуру соснягав на ос-новi класв i груп вжу. Проаналiзовано вж стиглосп рiзних категорш лiсiв соснових люостатв. Виконано аналiз динамжи змши учаси сосни звичайно! як головно! породи у рiзних групах вжу. Встановлено ощнку продуктивност соснових деревостатв природного походження на осжш класв бонггету за адмшютративними областями.
Ключовг слова: повидшьна база даних, вж стиглост, клас бонтету, коефщент складу, класи вжу, групи вжу.
Вступ. Перехщ украшського люовпорядкування на засади безперер-вност дасть змогу не тшьки отримання об'ективно! шформацп про стан люо-вого фонду, а й прийняття оперативних орган1зац1йно-управл1нських ршень щодо ведення люового господарства на засадах сталосп. Реал1защя цього завдання передбачае опрацювання системи адекватних нормативно-шформа-цшних даних щодо оцшювання та моделювання прогнозу росту деревостащв головних люотв1рних порщ Укра!ни. Значну частину таких моделей для дере-востанв основних порщ (сосна, ялина, дуб, береза, вшьха тощо) за регюнами
