CC BY
27
Курка С.С. Закономерности географического распространения Sophora japónica L. в Украине
Впервые представлены результаты систематического анализа рода Sophora L. Представлены новые данные о географическом распространении вида Sophora japónica L. в Украине. Описаны границы сплошного и островного распространения вида. Впервые приведен список местонахождений и составлена картосхема географического распространения Sophora japonica L. в Украине.
Ключовi слова: Sophora japonica, интродукция, систематические классификации, биологические особенности, природный ареал.
Kurka S.S. The regularities of geographical distribution the Sophora japonica L. in Ukraine
The systematic analysis of genus Sophora L. is presented. A new information about geographical distribution of species Sophora japonica L. in Ukraine is presented. The limits of continuous and island distribution of species are described. At first the list of locations and map of geographical distribution of Sophora japonica L. in Ukraine is made.
Keywords: Sophora japonica, introduction, systematic classification, biological spe-ciallities, natural area.
УДК 581.1:635.9 Доц. В.В. Мацкевич, канд. с.-г. наук;
доц. Л.М. Фттова, канд. с.-г. наук; маггстрант РД. Диба -Бтоцершвський нащональний аграрний утверситет
ОСОБЛИВОСТ1 СТЕРИЛ1ЗАЦН ЕКСПЛАНТ1В ХОСТИ
Наведено результати дослщжень щодо on™Mi3a^i деконтамшаци експланпв та збшьшення ix приживлюваностг Встановлено оптимальну сумш i3 використан-ням перманганату калто та гшохлориту натрто, що забезпечувало 96 % виживання експланпв хости сорту Паульс Глор^ серед яких вшьними вщ забруднення шфек-щею було 63 %.
За апробацп сум^ на сортах Патрют, Пацинпана, Халцюн, Агалон встановлено, що найвища ефектившсть стерилiзацii була у експланпв, iзольованиx i3 бутошв, але одночасно спостершали появу сомаклошв у експланпв сорпв Пацинпана та Агалон. З метою збереження стерилiзацiйного ефекту рекомендовано збериати су-мш в умовах вiдсутностi освплення.
Ключовг слова: експлант, гiпоxлорит натрто, перманганат калiю, контамiну-вання.
Вступ. Хоста - цшна декоративна листяна 6агатор1чна рослина. Внас-лщок повшьного вегетативного розмноження та загрози ураження в1русними хворобами основним перспективним промисловим методом ii культивування е культура in vitro. Однак стримуючими факторами для введения в асептичну культуру нових сорпв е глибоке контам1нування експланпв грибною та бак-тер1альною мжрофлорою. Застосування гшохлориту для стерилiзацii не зав-жди дае позитивнi результати. Висок концентрацii або тривалi експозицп призводять до токсикацii рослинних тканин. Унаслщок зменшення впливу стерилiзуючого агента збшьшуеться частка шф^вання, що потребуе повтор-них стерилiзацiй, а в разi iнфiкування сапрофiтними мiкроорганiзмами - до загибелi експлантiв [1]. Тому ми випробували рiзнi схеми застосування ш-ших стерилiзацiйниx агентiв: штрат срiбла, фундазол (д.р. беномш), етанол,
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
перманганат калш у комплексi з гiпохлоритом натрда (комерцiйний препарат "Бшизна") на експланти сорту Паульс Глорi (Paul's Glory).
Мета дослвдження полягала в удосконаленш технологiчних прийомiв введення експлан™ хости в асептичну культуру.
Методика досл1джень. Регенеранти культивували in vitro на штучному живильному середовищд за прописом МураЫге i Скуга з додаванням 30 г/л сахарози. Обсяг вибiрки для статистичне оброблення становив 30 рослин. Ек-спозищя оброблення стерилiзацiйними розчинами становила 20 хв. Фундазол, перманганат калш додавали у стерилiзацiйний розчин з автоклавованою водою та гшохлоритом натрш, розведеним з автоклавованою дистильованою водою 1:2. Етанол використовували перед обробкою гiпохлоритом натрiю (двi й десять хвилин вщповщно). Нiтрат срiбла (5 мг/л) додавали у живильне сере-довище. Отримаш результати дослiджень щодо шдбору умов контамiнування були апробоват на сортах Патрiот, Гiацiнтiана, Халщон, Агалон.
Результати дослiджень. Встановили, що стерилiзучi речовини дiють токсично як на котамшанти, так i на тканини експланлв. Частка приживання та контамшування експлантiв залежать вiд сумкного застосування гшохло-риту натрiю з шшими стерилiзацiйними агентами (рис. 1).
Найменше вижило експлантiв у варiантi iз застосуванням етанолу (37 %) та на контролi (46 %). Стерилiзацiя з гiпохлоритом натрiю й штратом срiбла або фундазолом збшьшувала частку експлантiв, що прижились. Припускаемо, що причиною цього могло бути зменшення фгготоксичносл хлору цими речовинами. Зокрема, внаслщок додавання фундазолу вщ стерилiзу-ючого розчину вщчувався запах вiльного хлору.
фундазол (д.р. беномш)
Рис. 1. Вплив використання стерилiзацiйних aeeHmie у комплекс з гтохлоритом натрЮ на приживання eксплантiв хости, %, сорт Паульс Глорi
Найменшу ф^отоксичшсть гшохлориту вщзначено внаслщок додавання перманганату калiю у кшькост 0,05 мг/л. Застосування ще! сумiшi дало змогу зберегти живими 96 % експлантiв. Надалi навiть збiльшення експо-зици вдвiчi та концентраци гiпохлориту (сумiш "бшизни" й води змiнювали як 1:1) за сумюного застосування зумовлювало невисоку ф^отоксичшсть (7 % загиблих експлаш!в).
Серед експланлв, як вижили, рiвень контамiнування залежав вiд ком-понентiв стерилiзуючого розчину (рис. 2). У варiантi iз застосуванням лише гiпохлориту натрiю (контроль) контамшованими було 67 % експлаш!в. Експлантам на цьому варiантi були характеры опiки покривних тканин та мюць зрiзу, а також уповшьнений морфогенез. Додавання перманганату ка-лш до гiпохлориту натрiю знижувало контамшування лише на 4 %, але експланти не мали опiкiв i регенерували рослини. Iнфiкованi експланти за та-ко! стерилiзаци успiшно переносили по 2-3 повторних стерилiзацil.
контроль штрат ср1бла фундазол етанол перманганат кално Вшьних вщ контамшаш1в живих експлаш1в,
Рис. 2. Вплив використання стерилiзацiйних агентiв у комплекс з гтохлоритом натрю на звтьнення експлантiв хости вiд контамiнантiв, сорт Паульс Глорц %
Додавання фундазолу лише на 2 % знижувало рiвень контамшування. Найменш забрудненими шфекщею були експланти за умови додавання ета-нолу, але в них вщзначали дуже повшьний морфогенез.
Ппохлорит - нестшка сполука, яка з часом розкладаеться на свгт. Так, водт розчини гшохлориту натрiю нестiйкi та з часом розкладаються на-вггь за юмнатно1 температури до 0,085 % протягом доби [2]. Внаслщок цього складно визначити кшьюсть ще! речовини для приготування стерелiзуючого розчину. Пiсля порiвняння ефективностi стерилiзацil залежно вiд умов зберь гання маточних розчишв встановили збiльшення вщсотка контамiнованих експлантiв пiсля 15 дшв з моменту розфасування препарату (табл. 1). Шд час зберiгання розчишв на свгт впродовж 60 дшв втрачався стерелiзуючий ефект. Лише 6 % експлаш!в були вiльними вщ шфекци. За умови зберiгання розчишв у темрявi вiльними вiд шфжування були 28 % рослин.
Табл. 1. Ефектившсть стерилiзацii ексnлантiв розчином гтохлориту натрю та перманганату калю залежно вiдумов зберШння, сорт Паульс Глор'1, %
Дшв з моменту розфасування препарату
15
30
45
60
НТР,
Збершання гшохлориту _натрто
на розшяному св1тл1
65
74
87
94
у темряв1
63
67
69
78
НТРг
5
4
5
6
Втрата стерилiзуючого ефекту супроводжувалася змiною розчином типового "марганцевого" кольору на "чорнильно-зелений". Чим "старший"
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
розчин, тим швидше вiдбувалася змiна кольору (табл. 2). Звичайно швидше змiнювався колiр розчину, виготовленого з маточних розчишв, якi збершали-ся на свит Таким чином, швидка змiна кольору може бути шдикатором втрати гшохлоритом натрiю стерилiзуючого ефекту.
Табл. 2. Швидтсть змти кольору розчином гтохлориту натрЮ та перманганату калию залежно вiд умов зберкання, хв
Дшв з моменту роз( )асування препарату 15 30 45 60 Н1Р0.05
Умови зберггання гтохлориту натрта на розс1яному свпл1 35 12 7 2 6
у темряв1 45 30 24 11 5
Н1Р0.05 6 5 5 4
Ефективнють стерерiзацп експланпв хости також залежала значною мiрою вiд типу експланта (табл. 3). Вщповщно до чотирьох сорпв за кшьюс-тю стерильних переважали експланти, iзольованi з бутошв. Однак були со-маклони, яю вiдрiзнялися за забарвленням листя у сорпв Гiацiнтiана та Ага-лон: один з 11 експланпв та три з 13 вщповщно.
Табл. 3. Шльтсть стерильних експлантгв та сомаклошв залежно вiд сорту та типу експланта
Сорт Пат рют Пащнлана Халцюн Агалон
Тип експланта бру- нька бутон бру- нька бутон бру- нька бутон бру- нька бутон
Видшено експланпв, шт. 86 24 57 18 51 23 93 16
Контамшовано, шт. 53 21 33 11 36 19 59 13
Сомаклошв, шт. - - - 1 - - - 3
Висновки:
1. Серед дослщжуваних деконтамшатав, кращою виявилася сумш гшохло-риту натрж> та перманганату калж>, що забезпечувало 96 % виживання експланпв, серед яких вшьними було 63 %.
2. Рекомендуемо збершати сумш гшохлориту натрж> та перманганату ка-лж> у темряв1 для збереження !х стерктзацшних властивостей.
3. Найвища ефектившсть стерктзацп була у експланпв, 1зольованих 1з бутошв, але одночасно спостершали появу сомаклошв у експланпв сортав Пащнлана та Агалон.
Л1тература
1. Кушшр Г.П. Мжроклональне розмноження рослин / Г.П. Кушшр, В.В. Сарнацька. -К. : Вид-во "Наук. думка", 2005. - С. 26-27.
2. Гипохлорит натрия. [Электронный ресурс]. - Доступный с Ийр^М^^.ш^Ирейа. о^/'отИ
3. Натрия гипохлорит // Химическая энциклопедия / Главный редактор И.Л. Кнунянц. -М. : Советская энциклопедия, 1992. - Т. 3. - С. 355.
Мацкевич В.В., Филиппова Л.Н., Дыба Р.Д. Особенности стерилизации эксплантов хосты
Приведены результаты исследований по оптимизации деконтаминации эксплан-тов и увеличению их приживаемости. Установлена оптимальная смесь с использованием перманганата калия и гипохлорита натрия, что обеспечивало 96 % выживания эксплантов хосты сорта Паульс Глори, среди которых свободными от загрязнения инфекцией было 63 %. При апробации смеси на сортах Патриот, Гиацинтиана, Халцион,
Агалон установлено, что наивысшая эффективность стерилизации была в эксплантов, изолированных из бутонов, но одновременно наблюдалось появление сомаклонов у эксплантов сортов Гиацинтиана и Агалон. С целью сохранения стерилизующего эффекта рекомендуется хранить смесь в условиях отсутствия освещения.
Ключевые слова: эксплант, гипохлорит натрия, перманганат калия, контамини-рование.
Matskevich V.V., Filipova L.M., Diba R.D. The features of hosta expiants sterilization
The results of the research into optimization of expiants decontamination and improvement of their taking roots were shown. It was set up that an optimal mixture of potassium permanganate and sodium hypochlorite provides 96 % hosta expiants survival rate of the Pauls Glory variety, 63 % of which were free from contamination. During the testing of the mixture at such varieties as Patriot, Hiatsintiana, Haltsion, Ahalon it was found that the highest sterilization efficiency had explants isolated from buds. In order to preserve the sterilizing effect it was recommended to keep the mixture in the dark.
Keywords: explants, sodium hypochlorite, potassium permanganate, contamination.
УДК 625.1/5:630*228 Астр. А.В. Попов1 - Уманський НУС
1СТОР1Я РОЗВИТКУ ЗАЛ1ЗНИЧНИХ СН1ГОЗАХИСНИХ Л1СОНАСАДЖЕНЬ
На рштшчну та безперебшну роботу залiзничного транспорту ютотно вплива-ють рiзноманiтнi природш явища: crnroBi замети, пиловi та шщаш 6ypi, pi3Ki перепади температур, нерегульований стж паводкових вод тощо. Для зменшення впливу шкщливих природних явищ на залiзницях застосовують рiзноманiтнi методи та засоби захисту. Подано коротку юторто виникнення та розвитку сшгозахисних сонасаджень на залiзничному транспорт як найбшьш надшного, економiчно та еко-лопчно виправданого засобу захисту залiзниць вщ сшгових заме™.
Ключовг слова: захисш люонасадження, сшгсга замети, сшгозахисш насаджен-ня, залiзничний транспорт.
Вступ. Захисш люонасадження вдаграють дуже важливу роль в д1яль-ност зал1зниць Укра1ни та виконують р1зноман1тн1 функцп [1]. Насамперед це частина складного шженерного комплексу колшного господарства зал1з-ниць, шженерна споруда, яка захищае земляне полотно вщ ерозп Грунпв, за-л1зничн1 колп вщ занесення сшгом i тском тд час хуртовин i впрових сти-хш [2]. Також комплекс люонасаджень захищае лшп електрозабезпечення, зв'язку та сигналiзацil вiд ожелед^ значно зменшуе вiтровi протидп руху по1з-дiв, що дае економiю енергетичних ресуршв, створюе нормальнi умови для пращ робиниюв пiд час проведення ремонтних робгт на лшп. Деревину вщ доглядових рубань використовують для господарств залiзниць i населення.
Однак, щ насадження е частиною природоохоронного комплексу Украши i 1м притаманна соцiально-економiчна функцiя. Вони е частиною есте-тичного оформлення залiзниць. Захиснi лiсонасадження захищають прилеглi до залiзниць територп, природне середовище вщ шкiдливого впливу залiз-ничного транспорту та наслщюв можливо1 аварп на залiзницях, вщмежову-
1 Наук. KepiBH™:: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський НУС
