CC BY
11
дя бурого (Ursus arctos) в разрезе административных областей Карпатского региона, за период с 1969 по 2009 гг., определены годы экстремальной, минимальной и максимальной численности, границы и продолжительность периодов уменьшения и увеличения поголовья исследуемого вида. За анализируемый период средняя численность популяции медведя составляла 621±39 ос., наименьшей (240 ос.) была в 2001 г., максимальной (1101 ос.) - в 1971 г. На 8 периодов уменьшения приходится 9 периодов увеличения численности популяции медведя.
Ключевые слова: динамика численности, медведь бурый (Ursus arctos), Карпаты.
Delehan I. V., Lushchak M.M., Delehan I.I. Population dynamics of brown bear populations in the Carpathians Ukrainian
Based on hunting statistics, field studies and material synthesis of literature data shows the dynamics of population size of brown bear (Ursus arctos) in terms of administrative areas in the Carpathian region for the period from 1969 to 2009, defined extreme years, the minimum and maximum size, scope and duration of period's reduction and increase in livestock species studied. During the period the average bear population size was 621±39 individuals, the least 240 individuals was in 2001, maximum - 1101 individuals, in 1971, at 8 periods reduce falls nine periods increase population size bear.
Keywords: population dynamics, brown bear (Ursus arctos), Carpathians.
УДК630*165.44:161.443.6 ДокторантР.М. Гречаник, канд. с.-г. наук;
проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Rbeie
КЛОНУВАННЯ CERCIDIPHYLLUM JAPONICUM SIEBOLD & ZUCCARINI IN VITRO: СЕЛЕКЦ1Я ТА ДЕКОНТАМ1НАЦ1Я
ЕКСПЛАНТ1В
Представлено стислий огляд л^ературних джерел, що стосуються сучасного ареалу багряника японського (Cercidiphyllum japonicum Sieb. & Zucc.), юторп штро-дукцп в Укрш'ш, швентаризацп у дендрофлорi Захщного регюну Украши, його бь олого-еколопчних особливостей та використання сировини. Ввдбрано донори експлашив для клонування in vitro. Розроблено ефективну технолопю деконтамшацп експлашив. Окреслено перспективы напрямки подальших дослщжень.
Ключов1 слова: клонування, багряник японський, експлант, вiдбiр, деконтамь нащя.
Багряник японський - релжтовий ендем1чний деревний екзот. Скам'янш залишки рослини, знайдеш у Сиб1ру в шарах осадових прських порщ, мають вш близько 85 млн роюв i належать до шзнього крейдового пе-рюду. Тодi субтрошчш люи вкривали велику частину Сврази та Швшчно! Америки [8, 12]. Шсля потужного четвертинного зледеншня вид збер^ся пе-реважно в природних деревостанах Схщно! Азй: Японй (о. Хоккайдо, Хонсю, Кюсю i Шикоку), Китаю (провшщя Сичуань) i Росй (о. Кунашир) [2,5]. В Ук-ра1ш штродукований у 1865 р. завдяки сво1м високим декоративним власти-востям: оригшальнш формi крони та листюв, 1х весняному та осшньому за-барвленню [4].
Особливо цшними е ботанiчнi форми Cercidiphyllum japonicum Sieb. & Zucc.: C. j. 'Amazing Grace', C. j. 'Boyd's Dwarf, C. j. 'Herkenrode Dwarf, C. j. 'Heronswood Globe', C. j. 'Morioka Weeping', C. j. 'Peach', C. j. 'Pendula', C. j. 'Raspberry', C. j. 'Rotfuchs', C. j. 'Ruby', C. j. 'Strawberry', C. j. 'Tidal Wave', C. j. f. miquelianum, C. j. f. pendulum, C. j. f. pendulum 'Amazing Grace', C. j. 'Red
Fox', C. j. Siebold & Zucc. ex J.J. Hoffm. & Schult. f. 'Pendulum'; C. j. Siebold & Zucc. ex J.J. Hoffm. & Schult.f. forma magnifica Nak; C. j. Siebold & Zucc. ex J.J. Hoffm. & Schult. f. var. magnificum Nak.; C. j. Siebold & Zucc. ex J.J. Hoffm. & Schult. f. var. sinense Rehder & E.H. Wilson; C. j. var. Magnificum; C. j. var. magnificum 'Pendula' [15].
Дослщжуваний екзот i його боташчш форми репрезентоваш у ден-дрофлорi Захщного регюну Укра!ни [3, 6, 7, 10, 13].
Багряник у культурi стшкий до забруднення навколишнього середови-ща, морозостшкий, посухостшкий, вибагливий до освгглення та родючост грунту. Згадок про природне насшне i вегетативне розмноження багряника в Укра!ш не виявлено. Непогаш результати дае штучне розмноження насшням (лабораторна схожють - 46-74 %), живцями (60 % укоршення) i щепленням. Деревина багряниюв м'яка, легка, з красивою текстурою, легко шддаеться об-робленню, полiруеться. Листки, кору i плоди екзота використовують у фар-макогнози [1, 3, 10, 16-18].
Проте широке використання дослщжуваного виду в Укра!ш не знайшло пiдтримки через вщсутшсть достатньо! кiлькостi високоякiсного ге-нетично щнного садивного матерiалу. Одним iз найефективнiших способiв отримання такого матерiалу е розмноження у штучних контрольованих умо-вах in vitro.
Аналiз стану питання. Огляд лiтературних джерел, як стосуються мiкроклонування дослщжувано! породи, показав, що найбiльших успiхiв в отриманш рослин багряника японського in vitro досягли вчеш Китайсько! Народно! Республжи.
Вченi Коледжу люового господарства i садiвництва Сичуанського аграрного ушверситету Мойом Мяомiо, Ши Дасiном i Вангом Мш (2005) для розмноження багряника японського in vitro як експланти вщбирали пагони з бруньками i верхiвковi бруньки. 1ндукщя вщбувалась на середовищi MS + 6-BA (1,0 мг/л), диференщащя - на MS +6-BA (2,0 мг/л) + 2,4-D (0,01 мг/л). Се-редовище для намноження MS чисте, для вкоршення -1/2MS + IBA (1,0 мг/л). Середовища готували з додаванням 0,7-0,8 % агару i 3 % сахарози,
рН 5,8-6,0, температури культивування 26±2 оС, волопсть 50-80 %, фотоперь
2 1
од - 12 год., при штенсивност свiтла вночi 30-40 мкМ м" с [21].
Вчений Сичуаньського аграрного ушверситету Мойом Мяомю у ди-сертацiйному дослщженш (2006 р.) як експланти використовував пагони, листки i черешки, вщбрат у червш. Пагони з бруньками стерилiзували ета-нолом 7 хв., листки i черешки - 5 хв. Кшьюсть здорових експлантiв станови-ла вiдповiдно 98,33; 81,67 i 95,00 %. Кiлькiсть забруднених експланлв, зiбра-них в iншi перюди, становила вiдповiдно 25,00; 18,33 i 21,67 %. Первинна культура: пагони культивували на середовишд MS + 6-ВА (0,5 мг/л) + 2,4-D (0,01 мг/л), шщшвались 96,67 % експланлв, iндекс шдукцп - 1,9; 78,33 % листюв iнiцiювали рют на середовищi MS + 6-ВА (1,0 мг/л) + NAA (0,01 мг/л) + 2,4-D (0,1 мг/л); 83,33 % черешюв шщшвали рют на середовищд MS + 6-ВА (0,5 мг/л) + NAA (0,05 мг/л) + 2,4-D (0,1 мг/л). Субкультура: суб-культивування проводилось на середовищд MS + 6-ВА (1,0 мг/л) + 2,4-D (0,01 мг/л) + NAA (0,1 мг/л), коефщент намноження становив 3,9-4,2. Муль-
типлiкацiя: 1/2MS + 6-BA (0,1 мг/л) + NAA (0,1 мг/л) + GA3 (0,5 мг/л) е найбшьш вдалим поеднанням поживного середовища i регуляторiв росту, ефективнiсть становила 89,40 %. Вкорiнення: 1/2MS + 20 г/л сахарози + IBA (0,5 мг/л) найкращий варiант поеднання культурального середовища i регуля-торiв росту для ризогенезу. Першi коренi появились за 14,4 дшв, укорiнення вiдбулось у 78,33 % регенераш!в. Середня кшьюсть корешв - 4, а середня довжина кореня - 1,9 см. Пересаджування i адаптащя до грунтових умов: ре-генеранти пересаджували у субстрат з вермикулггу, перлiту i шску (1:0,1:0,2). Адаптувались i показали добрий рют 81,2 % рослин [22].
У дослщах учених Сичуаньського аграрного ушверситету (2006) з клонування in vitro багряника японського джерелами експлан^в були 3^чш саджанщ, вирощеш в розсаднику Коледжу лiсового господарства та садiв-ництва при ушверситеть Як експланти використали пагони з бруньками i термшальш бруньки. Деконтамшащя полягала в обробленнi 1 %-м розчином детергенту протягом 5 хв. з мехашчним видаленням домiшок шдткою i про-миванням протiчною водою впродовж 2-3 год. Далi експланти розбирали й обробляли 70 % водним розчином етанолу 15 с i 0,11 % розчином хлориду ртут 5 хв, шсля чого промивали стерильною водою 5-6 разiв i просушували. Iнiцiювали рiст протягом 7 дшв, шсля чого пересаджували на мультиплжа-цiю на 30 дшв. Шсля 6-го дня спостер^али шщащю росту, пiсля 8 дшв з'яви-лись по два маленьких листки, шсля 10 дшв регенеранти мали в середньому висоту 2 см i ширину 1 см, товсте стебло i подекуди - калюс. Кращим середо-вищем для шщаци росту було середовище MS + NAA (0,01 мг/л). 1ндукщю диференщаци тканин проводили на середовищд MS + 6-BA (1,0 мг/л), муль-типлiкацiю - на MS + 6-BA (2,0 мг/л) + 2,4-D (0,01 мг/л), вкоршення - на MS + IBA (1,0 мг/л). Середовище MS готували на агарi (0,18 %) + 3 % сахарози, рН доводили до 5,18. Експланти культивували за температури (26±2 °С); з фо-топерюдом 12 (свiтло) / 14 (темрява) год. 1нтенсившсть освiтлення 15002000 lx. Субкультивування проводили 2-3 рази. Шсля цього пасажували регенеранти на вкоршення. Шсля утворення коршщв завдовжки 1,15-2,0 см, рос-лини заввишки 3-4 см вiдмивали вщ середовища i переносили у теплицю з розсiяним освiтленням. Через 3 дш рослини пересаджували у субстрат тепли-цi. Субстрат складався iз сумiшi вермикулiту, пiску i грунту (1:1:1). Перь одично рослини обприскували рiдким живильним розчином. Весь перюд адаптацiï до грунтових умов рослини притшяли, пiдтримуючи температуру 20-30 °С за вологостi 80 %. Через 7 дшв кореш починали рости. За дотриман-ня описаноï технологи отримали близько 74 % вкоршених рослин [14].
Вчений Хенанського аграрного ушверситету Янь Лщзе (2009) у дисер-тацiйному дослiдженнi iз швидкого розмноження багряника японського методом культури тканин як експланти використовував латеральш бруньки, листки, черешки та сегменти пагошв останнього року приросту з бруньками i недозрше насшня. Кращий результат отримали в разi використання як експланти пагонiв поточного року з бруньками i недозршого насшня. Найкращим часом для вщбору сегментiв пагонiв з бруньками був червень, бруньок - лютий. Пагони нарiзали з термiнальними i 1-4 кращими латераль-ними бруньками. Деконтамшащю проводили 70 %-м водним розчином ета-
нолу (10 с) i 0,1 % розчином сулеми (6-8 хв). Спостер^алась добра шщащя росту, але було отримано лише 4,4 % оздоровлених регенеранлв. Подiбний результат отримали з латеральними бруньками - 4,7 % незабруднених im-цiйованих регенерантiв. Оптимальнi умови для культивування: 14 год - за ос-вгглення з штенсившстю 2000-3000 lx i температури 26 °С, 10 год - у темрявi за температури 24 °С. Потiм кращi iндукованi пагони з бруньками переса-джували на середовище MS + 6-BA (0,5 мг/л) + NAA (0,2 мг/л), частка шдук-ци - 98,2 %. Найкрашд умови для субкультивування - середовище 1/2 MS або 1/3 MS + 6-BA (0,5 мг/л) + NAA (0,2 мг/л), k = 5,3. Вкоршення проводили на середовищi 1/2 MS або 1/3 MS + 6-BA (0,05 мг/л або 0,1 мг/л) + IBA (1,0 мг / л або 1,3 мг / л), яке забезпечило вкоршення 90 % рослин. Насшня через 60 дшв шсля запилення пророщували на середовишд MS + KT (0,5 мг / л), схожють 95 %. Субкультивування проводили на середовищд MS + 6-BA (1,0 мг/л) + NAA (0,1 мг/л) або MS + 6-BA (0,5 мг/л). Спостер^ався добрий рют гшокотилю (k = 6,3), але з незначним калюсоутворенням. Вкоршення проводили на середовищд 1/2 MS + IBA (1,0 мг/л). Укоршено 95 % регенеран-кожний з яких утворював 4-9 коршщв. Вкоршеш рослини розмiром 45 см пересаджували у сумiш вермикулггу i перлiту (1:1). Температура адапта-ци до грунтових умов - 25-30 °С за вщносно! вологост 80 %. При цьому адаптувалось 95 % регенерантiв [19].
Вчеш Хенанського iнституту бiологiчних технологiй Чжан Сшьюн, Вiн Ксiюн, Ма Цзе та Янь Лщзе (2009) провели дослщження з культури тканин i регенерацп багряника японського. Результати показали, що оптималь-ним для вщбору експлантiв були травень i червень. Iнiцiацiя росту експлантiв найкраще вщбувалась на середовищi MS + 6-BA (1,0 мг/л) + NAA (1,0 мг/л); розмноження асептичних рослин - на 1/2MS + 6-BA (0,5 мг/л) + NAA (0,1 мг/л); намноження - на MS + 6-BA (0,5 мг/л) + NAA (0,2 мг/л); калюсоут-ворення - на MS + 6-BA (0,5 мг/л) + NAA (0,5 мг/л); диференщащя - на MS + 6-BA (1,0 мг/л) + NAA (0,5 мг/л); ризогенез - на 1/2MS + NAA (0,5 мг/л) [20].
Результати дослщжень. Селекщя doHopie eKcnnaHmie. У наших дос-лщженнях донорами експланлв для розмноження in vitro були рослини багряника японського двох вжових категорш: 3^чш Ыянщ та 30^чш дерева. Для визначення оптимальних термов мжроклонування експланти вщбирали щомюяця в перюд з 15 лютого по 15 червня.
0янщ, вирощеш з насшня в умовах вщкритого грунту поЫвного вщ-дшення декоративного розсадника Ботсаду НЛТУ Украши (вул. Землеробна, м. Львiв), вщбирались iз незначною ампл^удою в ростi за висотою, за се-реднього значення 40 см, i задовiльним станом.
30-рiчнi екземпляри багряника представлеш у дендропарку НЛТУ Украши. Географiчне положення характеризуемся такими координатами -49°49'36" швшчно! широти та 24°00'16" схщно! довготи, висота н.р.м. близько 272 м. Середнш дiаметр 30-рiчних дерев штродуцента становить 22,9 см, се-редня висота - 12,6 м. Натурш обстеження екзо^в засвiдчили задовiльний са-нiтарний стан дерев, 1х добру адаптацш до стресових умов урбашзованого середовища, рясне плодоношення i продукування доброяюсного насiння. Природне поновлення насшного походження трапляеться рiдко.
Бiологiчним особливостям багряника японського притаманне явище каулiфiлiï, вперше описане Н.1. Ляшенко [9]. Бруньки на вЫх вузлах його па-гонiв у вегетацiйний перюд викидають по одному листку (каулiфiлiя) або квiтцi (каулiфлорiя). Тому джерелами експланлв у наших дослiдженнях були рiзновiковi (1-5 рокiв) пагони багряника, що не мало б вплинути на забезпе-чення генетичноï стабшьност клонованого матерiалу.
З пагонiв для отримання конусiв наростання з одним або двома лис-тковими зачатками як експланти вщбирали верхiвковi та бiчнi бруньки. Експланти позначали першими буквами видовоï назви iз зазначенням вжу донора та часу вщбору. Наприклад, Cj30/2, де 30 - вш донора (рокiв), а 2 -мюяць вiдбору (лютий).
Деконтамтащя експлант1в. У клонуванш рослин in vitro першочер-говим i одним iз найскладнiших завдань е отримання оздоровлених регене-рантiв. Тому вщбраш експланти пiддавали деконтамiнацiï - знищенню патогенно:' епiфiтноï та ендофггно1" мiкрофлори. Хiмiотерапiя полягала у виконан-нi таких послiдовних операцiй: промивання проточною водою з додаванням господарського мила протягом 2-3 год; почергове оброблення антисептични-ми препаратами у рiзних комбшащях, концентращях i експозицiях. Пiсля об-роблення кожним засобом здшснювали триразове промивання експлаш!в стерильною дистильованою водою протягом 3-5 хв, осюльки вище перелiченi розчини е сильнодiючими i можуть негативно впливати на морфогенетичний потенщал клггин.
Як основнi препарати для деконтамшаци, згiдно iз загальноприйнят-ними методиками, використовували такi речовини: етанол (С2Н5ОН) у кон-центрацiях 70 i 96 %, перекис водню (Н2О2) у концентрацiï 0,5-3 %, сулему (HgCl2) у концентрацiï 0,5-3 %, гiпохлорит натрiю (NaClO) у концентраци 14 % у перерахунку на активний хлор та азотнокисле срiбло (AgNO3) у концентраци 0,05-0,3 %. Найвищу частку деконтамшованих експлаш!в отримано застосовуючи таю послщовш операцiï: промивання проточною водою з дода-ванням господарського мила протягом 2-3 год; почергове оброблення анти-септичними препаратами: етанолом (96 %) - 2 с, гшохлоритом натрда (2 % в перерахунку на активний хлор; ДНПК "Альфа") - 15 хв, азотнокислим срiб-лом (0,1 %; ООО НПФ "Синбиас") - 10 хв. Шсля оброблення кожним засобом - триразове промивання експлаш!в стерильною дистильованою водою протягом 3-5 хв.
Використання для деконтамшаци експлан^в багряника японського розчишв сулеми i перекису водню було неефективним з огляду на велику частку некротичних i асептичних експлан^в вщповщно. Етанол використовували не тшьки з метою деконтамшаци, але й для видалення воскового нальоту. Азотнокисле срiбло е менш шюдливе для дослщника, шж, наприклад, сулема. О^м цього, його застосування в концентраци 0,1 % виправдане як з погляду економи цього досить цшного реактиву, так i тому, що у вищих концентращях вш спричинюе ошки i некроз тканин.
Шсля поверхнево!" деконтамшаци експланти розбирали у ламшар-бок-d для отримання конушв наростання з одним або двома листковими зачатками розмiром 2-3 мм i асептично переносили на живильне середовище. Для
подолання можливо! внутршньо! шфекци експланти, вiдiбранi в перюд з се-редньодобовою температурою вище 0 °С, перед пасажем шддавали хемотера-пИ: безпосередньо перед садшням занурювали на 1-2 с у '^разол" (1-Р-Б-ри-бофуранозил-1,2,4-триазол-3-карбоксамiд). Для подолання можливо! внут-ршньо! шфекци додавати до складу середовища антибютики не рекомендуемо, тому що пiсля автоклавування !х дiя швелюеться. З огляду на отрима-ний позитивний результат деконтамшацй пiсля хiмiо- та хемотерапи, термо-терапiю не застосовували.
Для кожного окремого до^ду використовували по 60 експлантiв (5 палеток по 12 шт.). Деконтамшащя рiзних типiв експлантiв дозволив отри-мати результати, якi iстотно рiзняться мiж собою (рис.).
Рис. Дiаграма деконтамшацй рiзних тимв експлантiв багряника японського
Даш дiаграми свдаать, що усшшшсть отримання здорового вихiдного експланта залежить вiд його вiку, мюця i часу вiдбору та правильно пщбра-ного способу деконтамшацй. Найкращого результату досягнуто внаслiдок оброблення експланпв 0)30/4, 0)30/3, 0)3/3 i 0)30/5 (100,0; 95,0; 93,3 i 93,3 % здорових вщповщно). Цi експланти вщбрано весною пiд час виходу донорiв iз стану спокою. Високий вщсоток (6,7-26,7 %) контамiнованих експлаш!в 0)3/(2-6) пояснюеться багатством грунту, на якому ростуть донори, ^ вщпо-вiдно, наявнiстю багато! патогенно! мшрофлори. Вiдносно висока частка (3,310,0 %) некротичних експлаш!в 0)30/(2-6) пояснюеться нижчою морфогене-тичною активнiстю порiвняно з експлантами 0)3/(2-6).
Висновки. Одним iз найефективнiших способiв отримання масово! кiлькостi високоякiсного генетично цiнного садивного матерiалу багряника
японського е розмноження в штучних контрольованих умовах in vitro. У разi використання донорiв експланлв 3-рiчних сiянцiв i 30^чних дерев досль джуваного виду найкращого результату деконтамшаци (100 %) експлаш!в Cj30/4 отримано, застосовуючи таю послщовш операцiï: промивання проточною водою з додаванням господарського мила протягом 2-3 год; почергове оброблення антисептичними препаратами: 96 % розчином етанолу (96 %) -2 с, 2 % гшохлоритом натрш (2 %) - 15 хв, 0,1 % розчином азотнокислого срiбла - 10 хв; шсля оброблення кожним засобом здшснювали триразове промивання експланлв стерильною дистильованою водою впродовж 3-5 хв.
Наступними етапами наших дослщжень е розроблення та апробащя ефективно1' технологи отримання садивного матерiалу багряника японського в штучних контрольованих умовах in vitro. Особливу увагу при цьому пот-рiбно придшити збшьшенню коефiцiента розмноження, вiдсотка укоршених мериклонiв i забезпечення генетично1' стабшьност регенерантiв ретельним добором технологiчних режимiв (експозицiй, концентрацiй i складових регу-ляторiв росту та середовищ).
Лггература
1. Багряник - дерево с Востока. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.hu-mangarden.ru/sadik/sadik.php? soder.
2. Букштынов А.Д. Природа мира. Леса / А. Д. Букштынов, Б.И. Грошев, Г.В. Крылов. -М. : Мысль, 1981. - 316 с.
3. Гнездшова В.1. Культивована дендрофлора покритонасшних Передкарпаття та перспективи ïï використання : дис. ... канд. бюл. наук: спец. 03.00.05 - боташка / Гнездiлова Вiкторiя 1гс^вна. - К. : Нацiональний боташчний сад iм. М.М. Гришка НАН Украши, 2003. -267 с.
4. Деревья и кустарники СССР: дикорастущие, культивируемые и перспективные для интродукции / АН СССР; Ботанический ин-т им. В.Л. Комарова / под ред. д-ра биол. наук, проф. С.Н. Соколова. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1954. - Т. 3: Покрытосемнные. Семейства троходендровые - розоцветные / сост. З.Т. Артюшенко. - 872 с.
5. Жизнь растений. - В 6-ти т. / Гл. ред. Ал. А. Фёдоров. - Т. 5. Ч. 1. Цветковые растения / под ред. А.Л. Тахтаджяна. - М. : Изд-во "Просвещение", 1980. - 430 с.
6. 1вченко А.1. Каталог деревних рослин дендрар^ Боташчного саду Украшського державного люотехшчного ушверситету / А.1. 1вченко, Я.М. Шляхта - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ, 1995. - 31 с.
7. Кременецький боташчний сад. Каталог рослин / В.Г. Стельмащук, А.М. Люшчук, О.А. Мельничук, Р.Г. Стиранкевич, Л.Л. Онук, С. А. Бойко, Ю.1. Марко / за ред. д-р бюл. наук, проф. В. А. Соломахи // Природно-заповщш територп Украши. Рослинний свт - Вип. 8. - К. : Фггосоцюцентр, 2007. - 159 с.
8. Лиственные. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.woodtopia.org/archives/ category/listvennye.
9. Ляшенко Н.И. Биология спящих почек / Н.И. Ляшенко. - М.-Л. : Изд-во "Наука", 1964. - 88 с.
10. Мельник А.С. Багряник японський в озелененш / А.С. Мельник, О.П. Мулик // Ма-терiали 46-о'1 науково-техшчно'1 конференцп Украшського державного люотехшчного ушверситету. - Секщя: Проблеми та перспективи розвитку люового господарства, 12-19 кв^ня 1994 р. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ, 1994. - С. 157-159.
11. Мельник А.С. Багряник японський в озелененш / А.С. Мельник, О.П. Мулик // Ма-терiали 46-о'1 науково-техшчно'1 конференцп Украшського державного люотехшчного ушверситету. - Секщя: Проблеми та перспективи розвитку люового господарства", 12-19 кв^ня 1994 р. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ, 1994. - С. 157-159.
12. Справочник растений: багряник. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. ogorodnik.in.ua/plant/cercidiphyllum.php.
13. Черняк В.М. Культивована дендрофлора Волино-Подшля, перспективи 11 викорис-тання та збагачення / В.М. Черняк. - Тернопшь : Вид-во ТНПУ, 2004. - 264 с.
14. A preliminary study on the in vitro culture of Cercidiphyllum japonicum Sieb. et Zucc / Mai Miaomiao, Shi Daxing, Wang Mili, Liao Jing, Han Shan // Sichuan Agricultural University: Acta Horticulturae Sinica, 2006. - № 33(1). - С. 186-189. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. en.cnki. com.cn/Article_ en/CJFDT0TAL-YYXB200601046.htm
15. Cercidiphyllum_japonicum. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. zipcode-zoo.com/Plants/C/Cercidiphyllum_japonicum/
16. Chemical constituents from the bark of Cercidiphyllum japonicum / Wang Jinn-Rong; Du-an Jin-Ao; Zhou Rong-Han // Acta botanica sinica - 1999. - № 2. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.chineseplantscience.com.
17. Kasuga J. Deep supercooling xylem parenchyma cells of katsura tree (Cercidiphyllum japonicum) contain flavonol glycosides exhibiting high anti-ice nucleation activity / J. Kasuga, Y. Has-hidoko, A. Nishioka, M. Yoshiba, K. Arakawa, S. Fujikawa // Plant, Cell & Environment. - 2008. -Issue 9. - Vol. 31. - P. 1335-1348.
18. Towatari K. Polyphenols from the heartwood of Cercidiphyllum japonicum and their effects on proliferation of mouse hair epithelial cells / K. Towatari, K. Yoshida, N. Mori, K. Shimi-zu, R. Kondo, K. Sakai // Planta Med. - Stuttgart • New York : Georg Thieme Verlag. - 2002. - № 68(11).-P. 995-998.
19. ЖМЖ (Tissue culture and rapid propagation of rare and precious species Cercidiphyllum japonicum). - 2009. [Electronic resource], -Mode of access http://www.fabiao.net/show.php? contentid=540230.
20. ¿"(Research on tissue culture and regeneration of Cercidiphyllum japonicum)/ЗК^zx, li^z*, ftlJB
-u (Zhang Xian-yun, Yuan Xiu-yun, Ma Jie, Yuan Li-jie) // Henan Institute of Biology Technology: Northern Horticulture, 2009. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.en.cnki.com.cn/Article_en/CJFDTOTAL-BFYY200909029.htm.
21. Ш (Tissue^ culture and rapid propagation of Cercidiphyllum japonicum Sieb. et Zucc.) / il АтЧ, (Mai Maomiao, Shi Daxing, Wang Mli) // ШЩ^М^Ш (Plant physiology communications) - Zhongguo, 2005 ¥ Ш 06 M (2005. -№6.-Vol. 41.-P. 801).
22.ЖЙШ. ¡SSitljTijlt^f [Electronic resource], - Mode of access http://www. search.cnki. com.cn/ se-
arch.aspx?q=%u8FDE%u9999 %u6811 %20 %u7EC4 %u7EC7 %u57F 9%u517B%20.
Гречаник Р.М., Гузь Н.М. Клонирование Cercidiphyllum japonicum Siebold & Zuccarini in vitro: селекция и деконтаминация эксплантов
Представлен краткий обзор литературных источников, касающихся современного ареала багряника японского (Cercidiphyllum japonicum Sieb. & Zucc), истории интродукции в Украине, инвентаризации в дендрофлоре Западного региона Украины, его биолого-экологических особенностей и использования сырья. Отобраны доноры для получения эксплантов для клонирования in vitro. Разработана эффективная технология деконтаминации эксплантов. Очерчены перспективные направления дальнейших исследований.
Ключевые слова: клонирование, багряник японский, эксплант, отбор, деконтаминация.
Hrechanyk R.M., Guz M.M. Cloning of Cercidiphyllum japonicum Siebold & Zuccarini in vitro: explant selection and decontamination
Here is presented a brief review of literary source concerning present range of Katsura tree (Cercidiphyllum japonicum Sieb. & Zucc.), of introduction history in Ukraine, of inventory in dendroflora of Western Ukraine, its biological and ecological peculiarities of raw material usage. Donors have been selected for obtaining explants for cloning in vitro. High performance technology has been developed for explants decontamination. The perspective directions of investigation are projected.
Keywords: cloning, Katsura tree, explants, selection, decontamination.
