CC BY
17
листюв та густу приземну ф1томасу. 3 точки зору загальноУ естетики та стабшьно-ст! нижнього ярусу газонноТ рослинностц Ух юльюсна присутжсть у ф!тоценозах бажана максимальна. На вщм1ну вщ них висою рослини, що не утворюють густий трав'яний килим, е малопридатними для створення газотв, як! передбачасться регулярно скошувати.
Литература
1. Андреев Н.Г., Тюльдюков. Теория и практика луговодства. М.: Россельхозиздат, 1977.
-270 с.
2. Вальтер Г. Общая геоботаника: Пер. с нем./ Перевод и предисловие Еленевского А.Г. -М.: Мир, 1982.-264 с.
3. Визначник рослин УкраТни// За ред. Д.К. Зерова - К: Урожай, 1965. - 878 с
4. Летняя практика по геобота пике: Практическое руководство - Л: Изд-во ЛУ, 1983. -
176 с.
5. Мирьсин Б.М., Розенберг Г.С., Наумова Л.Г. Словарь понятий и терминов современной фитоценологии. - М.: Наука, 1989. - 223 с.
6. Определитель высших растений Украины/ Доброчаева Д.Н., Котов М И , Прокудин
Ю Н. и др. - К.: Наук, думка, 1987. - 548 с._
Доц. В.В. Сеник, к.тм.; В.М. Ф/рмаи, к.т.н. -JIIBCМВС УкраТни ПРОБЛЕМИ ЖИТТеДШЛЬНОСТ1 РЕКРЕАЦ1ЙНИХ ТЕРИТОР1Й
Розглядаеться проблема юридично! вщповщальност! за порушення еко.чопчного за-конодавства, скоеш на рекреащйних територ1ях.
V. V. Sertyk, V,M, Firman Problems of ability to live of recreational territories
The problem of the legal responsibility for infringement of the ecological legislation accomplished in recreational territories is considered.
Охорона навколишнього природного середовища, рацюнальне використан-ня природних pecypcie i забезпечення еколопчноУ безпеки передбачають дотри-мання встановленого порядку використання природних ресурспв. BiH забезпечу-сться низкою державно-правових 3aco6iB - оргашзацшних, управлшських, регу-лятивних, контрольних, як1 зобов'язують суб'екти еколопчних правовщносин до виконання певних, покладених на них у рамках цих 3aco6iB, обов'язюв.
Держава, будучи зашкавленою у забезпеченш законности i правопорядку, у тому числ1 i у галуз{ еколопУ, застосовус для цього Bci необхщш заходи, зокрема, встановлюючи юридичну вщповщальшсть за не виконання припиав закону.
Як 3aci6 реал1защУ еколопчного права юридична вщповщальшсть у галуз1 еколопУ проявляеться i функцюнуе у рамках еколопчних правовщносин, яю ви-никають м1ж державою (в oco6i п оргашв) i правопорушником, який шдпадае за скоене шд д1ю правових санкщй. Для юридичноУ вщповщальносп у rany3i еколо-ri'i" характерним е те, що до числа оргашв, як! виступають одшею ¡з CTopiH у мра-вовцшосинах, KpiM загальних державних оргашв (суду, прокуратури, мшцм) вхо-дять спешальш органи, яким надане право розгляду справ про еколопчш право-порушення (наприклад, Державний колптет УкраУни з земельних pecypciB, органи державноУ служби з карантину рослин, органи л1сового господарства та in.).
68 ЗГн|Ши|с и^укиво-1cviii'iiuix ир:)ць
Науковий вн-иик, 2001, вип. 11.4
У дашй робот! ми зробили спробу розглямути проблему юридичноТ нщпо-¡дапьнос-п за порушення еколопчного законодавства скосних на рекреацшних ор1ях ! вщразу з1штовхнулись з проблемою правового внзначення таких те-тоР'й- Незважаючи на те, що поняття "рекреащйних територш" вживасться в еколопчнш Л1тератур1 досить часто, у законодавств1 УкраТни його закршлення пактично вщсутне. Правда в Земельному кодека у редакцп закону вщ 13 березня 1992 рокУ визначено, що у склад1 земель УкраТни ф1гурують земл1 оздоровчого, екреашйного та ¡сторико-культурного призначення. 1х правовий режим визначено в окрем1й главк Так, згщно з Земельним Кодексом, до земель рекреашйного призначення належать земл1, призначеш для оргашзованого масового вщпочинку 1 туризму населения: земелып дьлянки, зайнят1 територЫми будинюв вщпочинку, панс1онат1в, кемпшпв, туристських баз, стацюнарних 1 наметових туристсько-оздоровчих табор1в, будинюв рибалок 1 мислившв, дитячих туристських станцш, парюв, зелених зон навколо м1ст та ¡нших населених пункпв, навчально-туристських стежок, марюрованих трас, дитячих 1 спортивних табор!в, 1 розташоваш поза землями оздоровчого призначення (до земель оздоровчого призначення належать земелып дшянки, що мають природш л1кува-льш фактори, сприятлив1 для оргашзацп проф^актики та лжування захворювань людей) |1].
До правового поняття рекреацшних територш законодавець звертаеться 1 в Закош УкраТни "Про охорону навколишнього природного середовища" вщ 25 че-рвня 1991 року. Вщповщно до даного закону, рекреашйними територ1ями (зонами) е дшянки суцп I водного простору, призначеш для оргашзованого масового вщпочинку населения 1 туризму |2].
Звичайно, внзначення рекреацшних земель на законодавчому р1вн! мае важ-ливе значения, однак у даних визначеннях е ряд прогалин, зокрема: законодавчо не визначено критерпв розмежувань земель рекреацшного призначення (рекреащйних територш) вщ ¡нших (природоохоронного, оздоровчого, ¡сторико-культурного призначення, промисловосп ! т.д.); не визначено чггкого порядку присвоения статусу "рекреацшних територш" тш чи ¡ншш мюцевосп; поняття рекреацп зводиться в основному до оргашзованого масового вщпочинку \ туризму, що дозволяе фактич-но всю територпо УкраТни визначити як рекреацшну. Парадокс одного з шдзакон-них аютв: у методищ визначення розм1р1в плати за забруднення навколишнього середовища введений шдвищений коефщ1ент народногосподарського значения насе-леного пункту для платеж!в за викиди в атмосферу. Для "центр¡в з перевагою рекреацшних функцш" вш становить 1,65. А хто визначае, належить населений пункт До рекреацшного чи ш, невщомо. Тому коефвденти встановлюють ус!, хто хоче -В|д г°лови селищноТ ради до ¡нспектора. Там парадокси приводять до того, що, на-приклад, Державна шепекщя з охорони навколишнього природного середовища в „ аРк,вськш обласп до "рекреацшних" своТм власним р1шенням внесла аж с1м ра-Ионш (саме райошв, а не населених пунючв) [3].
Тн " ^оняття рекреацшних територш знаходить вщображення [ в Законах Укра-Ни природно-заповщний фонд УкраТни" вщ 16 червня 1992 року |4] та "Про ^УРорти' вщ 5 жовтня 2000 року [5]. Однак у даних законах мова йде лише про
°ристання даних територш у тих чи ¡нших цшях. до ®'дсУтнють единого правового поняття рекреацшних територш призводить ШенЯД^ пР°®лем> серед яких - визначення юридичноТ вщповщальносп за пору-__—[^аконодавства на даних територ)ях.
«аркове госполарство
69
Для виходу ¡з дано!' ситуашУ, на нашу думку, було б доцшьно прийняти Закон УкраУни "Про рекреацшш тернторп", в якому остаточно визначити поняття "рекреа-цшноУ тери гор1У", види рекреацшних територш та Ух розмежування вщ ¡нших земель, порялок присвоения статусу "рекреацшноУ територ!!'", використання природних ре-сурав рекреацшних територш", питания охорони навколмшнього природного середовища, вщповщалып'сть за порушення законодавства на рекреацшних територ1ях.
Разом з тим необхщно внести ряд змш 1 доповнень в ¡снуюче законодавст-во щодо охорони природного середовища та господарськоУ д'|яльност1, а також зд1йснити ряд адмнпстративно-управлшських заход!в, осклльки з проведеного анализу видно, то ситуащя, яка склапася ¡з застосуванням положень природоохо-ронного законодавства в УкраУш, дозволяе зробити висновок про вщеутшеть единого виваженого пщходу до визначення правових засад природокориезування, перелщу об'ект1вта ш^дгшвих впливш, то пщлягають регулюванто. Зокрема пропонуеться:
• внести спешалышй роздш "Г-колопчна ;пялыпсть шдприемств" в Закон УкраУни "Про шднригмництво" шд 7 лютого 1991 року, визначивши у ньому, зокрема, права 1 обов'язки, управлппш I контроль, вщповщалыпеть суб'екпв гпдприемниць-коУ .'цялыюетт па рекреацшних територ1Ях;
• доповнити ¡снуюче закоиодапство кормою про ирюритет вщшкодування еколоп-чних збитюв шляхом вщновлення, приведения природного ресурсу у стан, прида-тний для щльового використання { ¡нших способ1в, незалежно вщ пригягнеиня пинних ос1б до юридичиоУ вщповщальносп;
• розробиги закон про екодопчне страхування, яке було б обов'язковим для виро-оництн \ шдприсметв, що функцюнують на територ1ях природоохоронного, оздоровчого. рекреацшпого, ¡сторико-культурного призначенпя, а для вЫх ¡нших - бажаним;
• ввести адмппстратинну вщповщалыпеть суб'гкзтв шдприемннцько! ;няльносп, як один ¡з засобш попередження завдавання еколопчних збитюв навколишньому се-редоншцу рекреацшних територш з використанням прогресивноУ шкал и штраф1в залежно вщфнвалоеп порушення 1 частот и його повторения;
• внести змпш до Кодексу УкраУни про адмппезративш правопорушення щодо в|д-повщальноеп фгзичних оаб за адмппезративш правопорушення, вчинен! на рекреацшних територЫх. Наприклад, статгю 65 "Незаконна порубку пошкодження га зншцеппя люових культур I молодняка" доповпити частиною другою, яка б гю-редбачала вишовщалыйстъ за незаконну порубку, пошкодження га знищення л1-соних культур 1 молодняка на рекреацшних територ!ях;
• доишьно було б створити у репонах УкраУни едину природоохоронну струкзуру з вщповшними шдроз/йлами, яка б об'еднувала вс1 природоохорошп шдроздши, як| на сьогодш функцюнують розргзнено, зокрема, органи державного комггету УкраУни з земельннх ресурс1в, органи екобезпеки, органи державно!' служби з карантину рослин, органи рибоохорони, л!сового I мисливського господарства та ¡нпн, що дасть можлшмпь шдвищити ефектившеть роботи природоохоронщв, вести сди-ний централпованип кошроль за використанням природних ресурс!в, здшешова-ти комплекеш заходи у питаниях боротьби з еколог!чними злочинами;
• розширити повнонаження оргашв внуфшнпх справ у галуз1 охорони навколиш-нього природного середовища шляхом внесения вцшовщних змш до Закону УкраУни "Про мшппю" В1д 20 грудня 1990 року (на сьогодш в обов'язки мипщУ входить лише запобпання забрудненшо повпря, водойм зранспортними засобами та ешь-ськогосподарською гехшкою [6|);
• мнистерсгву охорони навколшппього природного середовища та ядерно!' безпеки разом з Мппстеретвом внугрншпх справ за Генерального прокуратурою розгляну-
_ти питания взагмодн даиих оргашв у сфер! боротьби з еколопчними злочинами.
70 Зйфмнк илумины еммчпнх праць
Науковий внпик. 2001, вип. 11.4
Дама взаемодш новимна, зокрема. персдОачати шформування оргашв внутриишх справ про адмипсгративш правопорушсння виявлсшп органами охорони навколишнього природного середовища, шляхом встановлсння иорушниюв на опсрати-вний облж в Управлшня оперативно! шформацн УМВСУ в областях. Па сьогодш така вчагмо/ия практично вшсугня. Так, у Львтськш области наприклад. в 1998 рош Державним упраилшням еколопчною бсзпекою притягнуга до адмнистрати-вноУ вщгкшдалыюсп за забрудиення поверхневих водойм обласп, иеефсктивну роботу очисиих споруд, невиконання заход1в щодо безаваржноУ роботи систем водопостачання та канагизацп; забрудиення атмосферного повггря. порушення правил експлуатаци пилогазоочисних установок; забрудиення земель, невиконання план ¡в рскультивацп, використання земель не за призначенням; нерацюнальие використання надр; самовшьне використання шдземних джерел 1501 особа [7|. Жодне адмнпстративне правопорушення не заресстровано в Управлшш оперативно! ¡нформацп УМВСУ у Львжськш обласп.
Таким чином, внесения запропонованих змш 1 доповнень в ¡снуюче зако-нодавство щодо охорони природного середовища та господарськоУ д^льносп, а також здшенення ряду адмЫстративно-управлшських заход1в дасть змогу поси-лити боротьбу ¡з злочинами у галуз1 охорони навколишнього природного середовища, у тому чисш 1 на рекреацшних територ1ях.
Л|тература
1. Чемельннй кодеке Украши тл 13 берешя 1992 року// ВВР Украши, 1992, №25. - С.
354.
2. Чакон Украши "Про охорону навколишнього природного середовища" шд 25 червня 1991 року// ВВР УРСР. -1991, №41. -С. 546.
3. Семенов О. Природоохоронна политика чи п вщеутшеть? (точка зору шдпрнемства)// Урядовий кур'ер. - 1998, 29 грудня. - С. 7.
4. Чакон Укра'пш "Про ириродно-заповщний фонд Украши" вщ 16 червня 1992 року// ВВР Украши, 1992, №34.-С. 502.
5. Чакон Укра'пш "Про курортн" шд 5 жовтня 2000 року// ВВР Украши. -2000, №50. -
С. 435.
6. Чакон Укра'пш "Про мшшио" вщ 20 грудня 1990 року// ВВР Украши, 1991, №4. - С.
20.
7. 'Пльман Л., Ковальчук О. Еколопя Льпшшнни 1998. - Льв1в, 1999. - 92 с.
УДК 630* 160.22: 181.41 Лсиспи P.M. Грсчаиик- УкрДЛТУ
XIMI4HA ПРИРОДА ЕКЗОМЕТАБОЛГПВ ЛИСТОВОГО ОПАДУ БУКА Л1СОВОГО (FAGUS SILVATICA L.)
Недостатне вивченпя xímÍ4hoí природи рослишшх видшень - один ¡з фактор1в, що гальмуюп, розвиток уявлень про роль наирвномаштннпих за xímí4hiim складом та бюло-пчною активн1спо сиолук, як! постуиають у навколишне еередовшпе у процеа жттедш-лыюет1 деревних nopi;i Вивчення цього питания i стало метою наших дослщжень. При визначетп xímímuoí природи екзометаболтв листового опаду бука jiiconoro ми засгосува-л" м°Диф1ковапий нами мегод газорщннно! хроматографа
R. Hrechimyk- USUFWT Chemical nature of exometabolits fall of the beech of forest (Fagus silvatica L.)
Pedes I'!Suffic'ent study of chemical nature of vegetable isolation is one of the factors that im___5 "eve'°pment of ideas about the meaning of the most different by chemical constructure
T« садово-iiaрковс госпоаарство 7 ]
