Визначення кверцетину за допомогою натрій нітропрусиду Текст научной статьи по специальности «Промышленные биотехнологии»

УДК 543.42.062+628.1.033

Мицук О.А., к.х.н., доцент, Мщяний C.B., к.х.н., доцент, Мотько Н.Р., к.с-г.н., доцент © Лъе1есъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт

iMeni С.З.Гжицъкого

Запропоновано використання натрш штропрусиду як реагенту для спектрофотометричного визначення кверцетину. Показано, що в лужному середовищ1 даний реагент взаемоЫе з кверцетином з утворенням забарвленого продукту. Оптим1зовано умови проведения фотометричног реакцп та розроблено методику спектрофотометричного визначення кверцетину з межею виявлення 2,1106 моль/л. Методику використано для визначення кверцетину в лжарсъкшрослинах.

Ключое1 слоеа:кверцетин, натр1и штропрусид, спектрофотометричне визначення.

Кверцетин (3,5,7,3,4 -пентагщроксифлавон) е одним ¿з найбшьш поширених природних бюантиоксидашгв ряду флавоновдв:

он

он

Дана речовина являе собою жовт1 кристали, практично нерозчинш у водг Розчиняеться в етанол1, етановш кислот^ лугах. Мютиться в рослинах (переважно червоного або бурого кольору): цибул1 (особливо червонш, найбшьше у лушпинш), яблуках, перщ, часнику, гречанш крут, червоному виноград!, вишш, цитрусових, малиш та шших.

Як I бшьшкть флавоновдв, кверцетин проявляв протизапальну, антипстамшну, антиоксидантну, протинабрякову та протиракову дш, стабшзуе кл1тинш мембрани, пщвищуе еластичшсть кровоносних судин, гальмуе процеси старшня, позитивно впливае на функцюнування серцево-судинно! системи. Завдяки таким властивостям кверцетин входить до складу багатьох лжарських препарат1в, яю використовують для л1кування бронх1ально! астми, захворювань серцево-судинно! системи, онколопчних захворювань, опшв, обморожень, запальних процеав. Флавонощи ефективно взаемодшть з йонами метал1в з1 змшними ступенями окиснення, утворюючи стшю

ВИЗНАЧЕННЯ КВЕРЦЕТИНУ ЗА ДОПОМОГОЮ НАТР1И Н1ТРОПРУСИДУ

HO

OH о

© Мицук О.А., Мадяний C.B., Мотько Н.Р., 2012

198

комплексы! сполуки. Тому деяк1 пол1фенольш сполуки використовуються як антидоти при отруеннях солями важких металie[1].

Флавоноли легко окиснюються як в розчинах, так i на поверхш електрод1в, як1 виготовлеш з р1зних матер1ал1в. Цю властивють використано в ряд1 запропонованих вольтамперометричних методах ix визначення в фармпрепаратах [2,3].Чутливкть визначення флавонол1в цими методами е невисокою i становить 3,6'10"6 моль/л. Модифшащя електрод1в солями оргашчних сполук дозволяе в окремих випадках пщвищити чутливкть визначення на декшька порядив [4].

Для кшьккного визначення флавонол1в використовують також спектральш методи. Так, кверцетин можна визначати флуориметричним методом, вим1рюючи штенсившсть люмшесценци його комплексу з алюммем. Межа виявлення кверцетину даним методом становить 210-6 моль/л. Для визначення бюантиоксидант1в ряду флавонодав в рослиннш сировиш використовуються також методи високоефективно! рщинно! хроматограф!! (ВЕРХ) з фотод1 одним матричним детектуванням [6], обернено до фазово! ВЕРХ [7]. H,i методи дозволяють одночасно виявляти флавонощи в лжарських рослинах, характеризуются достатньо високою чутливютю (5...6)10-8 моль/л, однак мають обмежене застосування, оскшьки потребують наявност1 складного та дорогого обладнання.

Найбшьш простим i зручним у використанш е спектрофотометричний метод, який, на вщмшу вщ шших, не вимагае варткного обладнання. Цим методом похщш флавону (кверцетин, рутин, морин, хмизин) визначають у вигляд1 комплекав з алюммем (A,max= 415 нм), однак чутливють визначення е невисокою i становить приблизно 10-5 моль/л. Автори [8] використовували тетрафтороборат 4-штрофеншд1азошю як реагент для спектрофотометричного визначення кверцетину, рутину, хмизину, морину, нарингшу. Чутливкть визначення флавоновдв цим методом становить (1,5-3,9)10-7 моль/л, однак анал1з речовин в деякш Mipi ускладнений через необхщшсть синтезу вихщного реагенту, а саме, тетрафтороборату 4-штрофеншд1азошю.

Оскшьки флавонощи, як важлив1 природш антиоксиданти, привертають значну увагу дослщниюв, то розробка простих експресних i вщтворюваних методик визначення антиоксидашгв на даний час е важливою та актуальною.

В данш робот1 в якост1 реагенту для фотометричного визначення кверцетину запропоновано натрш HiTponpycHflNa2[Fe(CN)5NO] (ННП). Вщомо, що даний реагент використовують для визначення багатьох сполук: ацетону, ацетооцтово! кислоти, циклопентанону, циклогексанону, таутомерних форм резорцину, флороглюцину, ал1фатичних альдегвдв, вторинних амЫв тощо. Основна мета дано! роботи полягала у вивченш можливост1 використання ННП як реагенту для фотометричного визначення кверцетину.

Розчини i реагенти. Вихщний розчин кверцетину (дигщрат, "Sigma", 98%) з концентращею 2,010-2М готували шляхом розчинення точно! наважки реагенту в етанолг Робоч1 розчини готували розведенням вихщного розчину безпосередньо перед використанням. Як спектрофотометричний реагент

199

використовували 6,0'10-2М розчин натрш штропрусиду, який готували шляхом розчинення вщповщно! наважки в 0,2М розчиш №0И, Перед використання розчин реагенту витримували добу без доступу св1тла.

Результати експерименту. Наявшсть в молекул! квенрцетину гщроксильних груп, зумовлюе можливють 1х участ1 в реакцп з натрш штропрусидом. Однак дана реакщя рашше не дослщжувалась.

Додавання ННП до розчину кверцетину супроводжуеться поступовою змшою забарвлення з жовтого на вишневе. Максимальна змша забарвлення досягаеться через 20 хв. вщ початку змшування реагент1в I не змшюеться впродовж 10 хв. В подальшому штенсившсть забарвлення розчину поступового послаблюеться. Встановлено, що в кислому, нейтральному та слабколужному середовищах забарвлений продукт взаемодп кверцетину з ННП не утворюеться.

3 метою вибору оптимальних умов визначення було дослщжено вплив концентрацш натрш гщроксиду та ННП на вихщ забарвленого продукту I встановлено, що оптимальною е концентращя ННП р1вна 310-3М в середовищ1 0,1МКа0И.

Максимум поглинання забарвленого продукту реакцп ННП з кверцетином знаходиться при 430 нм, тому для спектрофотометричних дослщжень використовували св1тлофшьтр з максимумом пропускания в данш дщянщ спектру.

Методика визначеннякверцетину. В м1рну колбу на 25,0 мл вносили 12,5 мл 6,010-2М розчину ННП, вщповщну алжвоту робочого розчину кверцетину та доводили об'ем розчину водою до м1тки. Розчин витримували 20 хв. ¿фотометрували вщносно розчину пор1вняння, що мютив таку ж кшькють ННП. Для побудови градуйованого графша готували серш розчишв, що мктили вщ 6,610-6М до 1,Г10-4М кверцетину. Залежшсть оптично! густини вщ концентраци кверцетину описуеться р1внянням А = 0,03 + 93 8С. Межа виявлення становить 2,Г10-6моль/л, а лшшшсть графжа знаходиться в штервал1 2,110-6 - 5,010-4 моль/л.

Розроблена методика була використана для визначення кверцетину в календул! та лушпинш цибулг Для цього 1 г подр1бнено! вихщно! речовини переносили в колбу, додавали 50 мл 50% етанолу нагр1вали до 70°С та перемшували на магштнш мшалщ впродовж 1 год. Отриманий екстракт фшьтрували через паперовий фильтр ("синя стр1чка") в м1рну колбу I доводили об'ем екстракту 10%-ним етанолом до 250,0 мл. Кшькюне визначення кверцетину проводили за градуйованим графжом згщно методики, яка описана вище. Результати визначення кверцетину наведен! в таблиц! 1.

Таблиця 1

Об'ект дослщження Вм1ст кверцетину, мг/г сухо! речовини

Календула 0,5

Лушпиння цибул1 42,1

Висновок. Розроблена методика характеризуемся достатньо високою чутлив1стю, простотою виконання, доступшстю апаратури та реагенив.

200

Л1тература

1.Растительные лекарственные средства. /Под ред.. Н.П.Максютиной. -Киев, 1985. -279 с.

2.Бурлакова Е.Б. Биоантиоксиданты//Рос. хим. журн. - 2007. - Т.51, №1. -С.3-12.

З.Зиятдинова Г.К., Определение флавонолов в фармпрепаратах методом вольтамперометрии //Хим.-фарм. журн. -2005. - Т.39, №10. - С.54-56.

4.Слепченко Т.Б., Мартинюк О.А. Новые возможности вольтамперометрического определения фарм препаратов на органо модифицированных электродах. //Сиб. мед. журн. -2009. - №2. - С.21-24.

5.Lin Y. Studding the fluorescent system of quercetyn - Al(III) -Tween 80 and it's using /Y/Lin, H. Chun-xia //J. Guangdong Univ. Technol. - 2001. - V.18, № 2. -P.81-84.

6.Wang L.-H. General method for determination flavonoids in medical plants and raw cosmeticusing HPLC with a fotodiode array detector//XnM.^apM. журн. -2007. - T.41, №4. - C.46-51.

7.Алексеева M.A., Эллер К.И. Определениеполифенольных компонентовхмеля с помощьюодращенно-фазовой ВЭЖХ //Хим.-фарм. журн. -2004. - Т.38, №12. - С.39-41.

8.Кудринская В. А., Дмитриенко С.Г., Злотов Ю.А. Спектрофометрическое определение флавоноидов по реакции азосочетания с тетрафтороборатом 4-нитрофенилдиазония //Вест. Моск. ун-та. - 2010. - Т.51, № 4. - С.296-301.

9.Коренман И.М. Фотометрический анали зорганических соединений. -М.: Химия, 1970. - 171с.

Summary

QUERCETYN DETERMINATION WITH SODIUM NITROPRUSSIDE

Sodium nitroprusside has been suggested as reagent for quercetyn determination. It has been shown that in alkaline medium sodium nitroprusside enter into reaction with quercetyn to form coloured product. The conditions for the spectrophotometric reaction have been optimized.

Рецензент - к.б.н., доцент Хомик P.L

201