CC BY
11
УДК 658.7:001.895
РЕСТРУКТУРИЗАЦ1Я ЛАНЦЮГА ПОСТАВОК У КОНТЕКСТ1 РОЗВИТКУ ЙОГО ЕМЕРДЖЕНТНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ
© 2017
ФАЛОВИЧ В. А.
УДК 658.7:001.895
Фалович В. А. Реструктуризащя ланцюга поставок у контекст розвитку його емерджентних властивостей
Метою cmammi е досл'дження та об(рунтування умов розвитку емерджентних властивостей ланцюга поставок, що передбачае використання реструктуризацИ процеав. Проанал'вовано види реструктуризацИ та встановлено, що решжишринг, як процесну реструктуризацщ доцльно використовувати для перебудови ланцюг/в поставок. 1дентиф'шовано процеси i п/дпроцеси, якi прот'шають вланцюгу поставок на стратег/чно-му та опера^йному р'внях, i встановлено, що для розвитку емерджентних властивостей ланцюга поставок шд удосконалювати його системнi властивостi, так як цшнсть, комун'шативтсть, автономшсть, впорядковашсть, стшюсть i наявшсть функщй управл'шня. Окреслено етапи решжишрингу i встановлено необхiднiсть розроблення м'ки i стратеги тдприемства. На прикладi розвитку емерджентноi властивостi - соць альна в'дпов'дальшсть ланцюга поставок - 'дентиф'шовано необхiднiсть розвитку його системних властивостей в економiчнiй, екологiчнiй, правовш, етичн'т i ф'шантротчнш сферах д'тльност'и В економiчнiй сферi ре'шжишринг ланцюга поставок перш за все мае стосуватися процеав створення цнностей для тента.
Ключов'! слова:ланцюг поставок, решжишринг, реструктуризащя, логстична система, емерджентн властивост'!, со^альна в'дпов'дальшсть,
стандартиза^я.
Табл.: 3. Ббл.: 25.
Фалович Володимир Андрйович - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри промислового маркетингу, Тернотльський нацональний техтчний ушверситет 'шет 1вана Пулюя (вул. Руська, 56, Тернотль, 46001, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 658.7:001.895 Фалович В. А. Реструктуризация цепи поставок в контексте развития её эмерджентных свойств
Целью статьи является исследование и обоснование условий развития эмерджентных свойств цепи поставок, что предусматривает использование реструктуризации процессов. Проанализированы виды реструктуризации и обоснована целесообразность использования для перестройки цепей поставок реинжиниринг как процессную реструктуризацию. Идентифицированы процессы и подпроцессы, протекающие в цепи поставок на стратегическом и операционном уровнях, и установлено, что для развития эмерджентных свойств цепи поставок следует совершенствовать ее системные свойства, такие как целостность, коммуникативность, автономность, упорядоченность, устойчивость и наличие функций управления. Обозначены этапы реинжиниринга и установлена необходимость разработки миссии и стратегии предприятия. На примере развития эмерджентного свойства -социальная ответственность цепи поставок - идентифицирована необходимость развития её системных свойств в экономической, экологической, правовой, этической и филантропической сферах деятельности. В экономической сфере реинжиниринг цепи поставок в первую очередь должен касаться процессов создания ценности для клиента. Ключевые слова: цепь поставок, реинжиниринг, реструктуризация, логистическая система, эмерджентные свойства, социальная ответственность, стандартизация. Табл.: 3. Библ.: 25.
Фалович Владимир Андреевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры промышленного маркетинга, Тернопольский национальный технический университет имени Ивана Пулюя (ул. Русская, 56, Тернополь, 46001, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 658.7:001.895 Falovych V. A. The Restructuring of Supply Chain in the Context of Development of its Emergent Properties
The article is aimed at studying and substantiating the conditions for development of the emergent properties of the supply chain that requires use of restructuring of processes. Types of restructuring have been analyzed, expedience of use for restructuring of supply chains the re-engineering as process restructuring has been substantiated. The processes and sub-processes taking place the supply chains, both at the strategic and the operational levels, have been identified, it has been found that for development of the emergent properties of a supply chain its system properties should be improved, such as integrity, communication, autonomy, orderliness, sustainability, and availability of management functions. The stages of re-engineering have been outlined, the need to develop the mission and strategy of enterprise have been determined. On example of development of the emergent property - social responsibility of supply chain - the need for development of its system properties in the economic, environmental, legal, ethical, and philanthropic activities has been identified. In the economic sphere, re-engineering of supply chain must be related initially to the processes of value creation for the customer.
Keywords: supply chain, re-engineering, restructuring, logistics system, emergent properties, social responsibility, standardization. Tbl.: 3. Bibl.: 25.
Falovych Volodymyr A. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Industrial Marketing, Ternopil Ivan Pului National Technical University (56 Ruska Str., Ternopil, 46001, Ukraine) E-mail: [email protected]
Забезпечення розвитку емерджентних властивостей в ланцюгах поставок вимагае використання сучасних шструменпв реалiзащí лопстичних процейв, здшснення швестицш у новi технологи. Саме реструктуризацш ланцюпв поставок, мета яко'1 направлена на розвиток 1х емерджентних властивостей, потре-буе розроблення нових шновацшних бiзнес-моделей, в яких сшввцношення матерiальних, шформацшних i фшансових потоюв в^д^знятимуться вц традицшних i забезпечуватимуть розвиток ланцюга поставок на дов-гостроковш основь
Вткення довгострокових стратегш часто потре-буе здшснення повно! реструктуризацИ ланцюга поставок, формування нового оргашзацшного укладу, спря-мованого на досягнення вищо! продуктивность ефек-тивност1 та результативность Актуал1зуеться проблема перебудови ланцюга поставок таким чином, щоб забез-печити вищий р1вень штеграци його учасниюв, яю утво-рюватимуть таку лопстичну систему, яка, своею чергою, матиме безпосереднш вплив на забезпечення розвитку його емерджентних властивостей.
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 2 '2017
www.business-inform.net
Термш «реструктуризацш» вперше з'явився ще в 1990 р. [9]. Автори представили досвц корпораци, яка використовувала процес реструктуризаци для реорга-ншаци 11 структури та вартостi активiв. Отримане шд-приемство внаслiдок реструктуризаци почали називати «шдприемством, народженим заново» (англ.: the born-again company).
Проблеми реструктуризаци шдприемств знайшли вткення в працях як шоземних, так i вiтчизняних вчених. До них сл;д вiднести насамперед I. Durlik [20], А. М. Сум-ця [14], Д. Р. Стока [13], М. I. Рока [26], М. Робсон [10], М. Хаммера, Дж. Чамш [9] та ш. А проблеми реструктуризаци саме лопстичних бiзнес-процесiв досл^джували 6. В. Крикавський [4; 5], Н. I. Чухрай [18], О. В. Солодка [12], Ю. М. Кулик [6], Лисенко [7], В. 6. Командровська [3], В. С. Пономаренко [8], О. М. Тридц [15] та шш.
Метою дано! стати е обгрунтування умов розвитку емерджентних властивостей ланцюгiв поставок, що пе-редбачае використання реструктуризаци його процесш.
Поняття «реструктуризацiя» визначаеться по-рiзному залежно вiд детермшант, що знаходить свое
вiдображення в прийнятих критерiях подку i класифь кацiй. Сутнiстю реструктуризаци пiдприeмства, насамперед, слц вважати досягнення змш в активах компани, структурi катталу та органiзацiйнiй структурi. Реструктуризацш можна розглядати як стратегiю зростання шдприемства, що спрямована на збкьшення 'и вартостi. Розрiзняють рiзнi види реструктуризаци (табл. 1).
Осккьки ми дослцжуемо реструктуризацiю лан-цюгiв поставок шд кутом забезпечення розви-тку його емерджентних властивостей, то, очевидно, слц розглядати ланцюг поставок як складну ло-гiстичну систему, що передбачае розвиток 'и системних властивостей, таких як цшсшсть, комунiкативнiсть, автономшсть, впорядкованiсть, стiйкiсть, наявнiсть функцiй управлшня. Така властивiсть, як емерджент-шсть виникае як результат виникнення мiж елементами синергiчних зв'язкiв, якi виникають при взаемоди двох або бкьше факторiв, що забезпечують ефективнiсть дЬ-яльностi в результатi поеднання, штеграци чи злиття [1, с. 130]. Синерпчний зв'язок при кооперованих дiях не-
Таблиця 1
Реструктуризацiя i концепщя управлiння пщприсмством
Сутнкть реструктуризаци Методи та шструменти управлiння
Фша^ова реcтруктурuзацiя
- Скорочення борпв i зaбезпечення фiнaнcовоï л^дноен; - зaбезпечення отримaння новиx джерел фiнaнcyвaння пiдпри£мcтвa; - змiнa структури влacноcтi Привaтизaцiя держaвного пiдпри£мcтвa, злиття Ta поглинaн-ня, передaчa (aбо продaж) деякиx aктивiв, лiзинг aбо орендa мaйнa, створення дочiрнix пiдпри£мcтв, новi iнвеcтицiï, вико-риcтaння ayтcорcингy
ОргатзацШна реcтруктурuзацiя
- Mодернiзaцiя оргaнiзaцiйноï cтрyктyри компaнiï; - побyдовa диcтрибyцiйниx кaнaлiв розподiлy з ви^рин^н-ням мaркетинговиx cтрaтегiй оxоплення ринку; - «орочення вiддiлiв допомiжного (не о^овного) вироб-ництвa Змiнa бiзнеc-цiлей, функцш i процеciв реaлiзaцiï цiлей, змш оргaнiзaцiйноï cтрyктyри тa реcyрciв ^c^cb^x, мaтерiaльниx i фiнaнcовиx), cтворення cтрaтегiчниx бiзнеc-одиниць (СБО), cтворення груп компaнiй (xолдингiв), пiдроздiлiв пщпри£м-cтвa, лiквiдaцiя (бaнкрyтcтво) пiдпри£мcтвa; побyдовa кaнaлiв збуту
ТехнологЫна i Bupo6Hu4a реcmрукmурuзацiя
- Скорочення зaйвиx оcновниx i обiговиx коштiв; - продaж непотрiбниx cоцiaльниx aктивiв; - зменшення aбо лiквiдaцiя допомiжниx видiв дiяльноcтi; - придбaння cyчacноï теxнiки й облaднaння; - yпровaдження новиx методiв виробництвa, економiчно ефективниx i проекологiчниx; - оcво£ння новиx нaпрямiв дiяльноcтi; - розроблення новиx aбо вдоcконaлення icнyючиx продyктiв; - пщвищення якоcтi продукцп; - змiнa профтю виробництвa; - пiдвищення безпеки прaцi нa виробництвi; - лiквiдaцiя зaйвиx бyдiвель, примiщень тощо Зacтоcyвaння новиx методiв i теxнологiй виробництвa, теxнологiй, прогнозyвaння попиту, розроблення ri^^x зв'язкiв з поcтaчaльникaми; формyвaння iнвеcтицiйноï cтрaтегiï теxнологiчного розвитку; придбaння лiцензiй, змiни в acортиментномy рядi продукцГГ, викориcтaння мaркетинго-воТ cтрaтегiï, орi£нтовaноï нa потреби клГ£нтГв; змш геогрaфiч-ноТ cтрyктyри екcпортy; впровaдження cyчacниx iнcтрyментiв, тaкиx як Lean Production, Total Quality Management, TQM, Kaizen, Just In Time; оxоронa довшля вщповщно до рекомен-дaцiй cоцiaльного вiдповiдaльного бiзнеcy
Реcтруктурuзацiя зайнятот nрацюючuх
- Оптимiзaцiя чиcельноcтi перcонaлy; - переквaлiфiкaцiя перcонaлy; - пщвищення рiвня компетентноcтi перcонaлy Скорочення робочиx мicць, cкорочення кiлькоcтi рГвнГв yпрaвлiння, ayтcорcинг перcонaлy
Процета реcтруктурuзацiя
- Решжишринг; - X-реiнжинiринг Удоcконaлення оcновниx процеав, пiдтримкa й yпрaвлiння зa допомогою рaдикaльноï перебудови процеciв, викориcтaння iнформaцiйниx теxнологiй y перепроектyвaннi процеciв
<
CQ I— О
S
СО
Q_ 1=
<
О
<
о
ш
Джерело: cклaдено 3a [3; 1S, 19, c. S9; 22, c. 29-38; 24].
залежних елеменпв системи забезпечуе збкьшення ïx загального ефекту до величини бкьшо'1, нiж сума ефек-TiB цих самих елементiв, що дiють незалежно.
Багато науковцiв визначають ланцюг поставок як бiзнес-процес, що пов'язуе дшльшсть рiзниx шдпри-емств [17, с. 407]. Класифжуючи iснуючi пiдxоди, сл1д видкити такi, як удосконалення бiзнес-процесiв (англ.: Business Process Improvement) [21, с. 55], решжишринг бiзнес-процесу (англ.: Business Process Reengineering) [9; 10; 20, с. 5; 25, с. 200] i безперервне вдосконалення про-цейв (англ.: Continuous Improvement) [23, с. 99-128].
Трактування процесу як ланцюжка рiзного роду дiй нагадуе вцомий вислiв, що «ланцюжок е на сткьки ефективним, насккьки ефективна його найслабша ланка» [2]. Осккьки ланки ланцюга поставок представляють собою певнi пiдприемства з рiзними видами дiяльностi, то функцiонування найменш ефек-тивно'1 створюе негативний вплив на результатившсть усього ланцюга поставок. Це так зваш «вузькi мксця». Застосування рiзного iнструментарiю аналiзу протжан-ня процесiв i моделювання ïx альтернативних варiантiв створюе можливiсть полшшити результати i, тим самим, шдвищити ефективнiсть роботи ланцюга поставок у щ-лому. Прикладом удосконалення процейв у ланцюгу поставок може бути спрощення процесу прийняття замов-лень вiд клiентiв, що проявляеться в усуненш надмiрноï адмiнiстративноï дiяльностi, що дозволяе очiкувати пiдвищення ефективност на ккька вiдсоткiв. У разi ви-користання реструктуризаци змiни у сферi прийому за-мовлення в1д клiентiв повиннi бути кардинальнiшi. На-приклад, органiзацiя прийому замовлень електронною поштою дозволяе пришвидшити i реалiзувати бiльше операцiй облiку i реалiзацiï замовлень на десятки вц-сотюв. Як правило, удосконалення процесiв стосуеться роботи одного вцдку, проекти яких здiйснюються про-тягом деккькох мкящв.
Стосовно методу безперервного вдосконалення, то вш е ефективним, однак може настати такий момент, коли покращення результапв вже не буде вцчутним, тому для подальшого пiдвищення ефективност доцкь-но використовувати бкьш радикальш методи реоргаш-заци процесiв.
Поняття решжишрингу бiзнес-процесiв е результатом дослцжень американських вчених М. Хаммера i Т. Стюарта, що було спрямоване на виявлення причин зниження конкурентоспроможност американсько'1 еко-номiки та стало основою для розробки шструменпв i теори управлiння, якi забезпечували б пiдвищення про-дуктивностi та конкурентоспроможност iснуючиx пiд-приемств. М. Хаммером i Т. Стюартом запропоновано схему процесу решжишрингу компани, що складаеться iз семи етапiв [9], яку можна використати i у сферi решжишрингу ланцюпв поставок. На першому emani роз-робляеться чiтка стратет компани, ïï мiсiя. На другому emani слц спроектувати процеси, найважливШ з точки зору клiента. Третй етап полягае у створенш сприят-ливого клiмату для змiн всередиш органiзацiï, що проявляеться, насамперед, у необхцносп розвитку у сшв-робiтникiв вiдчуття необxiдностi змiн. На четвертому
етат процеси проектуються бкьш детально, почина-ючи з аналiзу потреб клiентiв i прогнозованого рiвня !х задоволення i до переходу на внутршш процеси, якi i будуть забезпечувати виконання потреб клГента. На п'ятому етат розробленi ршення оцiнюються керГв-ництвом, зовнiшнiми консультантами i потенцiйними виконавцями. На шостому етат створюеться група, що управляе проектом. На сьомому етат вГдбуваеться реалiзацiя проекту або здiйснюеться переход, до наступ-ного етапу проектування.
У решжишрингу найбкьш важливим фактором е використання iнтелектуального капiталу всГе! команди спiвробiтникiв за пiдтримки шформацшних технологiй. Реiнжинiринг, на вiдмiну вГд iнших видiв реструктуризаци, не призначений для вдосконалення компани. Вш орГ-ентований бкьше на оргашзацш всГх процесiв з «нуля».
Ланцюг поставок для багатьох виробничих шд-приемств е ключовим елементом, таким, що мае вирiшальне значення для досягнення ним успГху на ринку. Тому так важливо, щоб ланцюг поставок був добре розробленим i мав потенщал зростання ефектив-ностi та результативность Динамiчнi змiни в макросе-редовищi неминуче впливають на дiяльнiсть ланцюга поставок, а також можуть вимагати його перебудови, викликано! такими актуальними сьогодш чинниками, як забезпечення еколопчност процесiв, впровадження сощально! вiдповiдальностi бiзнесу, колегiальна вГд-повiдальнiсть учасникiв ланцюга поставок за ризики, створення стандарйв логiстичних процесiв тощо.
1нтеграц1я i координацГя процесiв прийняття рГ-шень i пов'язаних з ними сфер сшвпращ по всьому ланцюгу поставок, по-перше, узгоджуеться з Гдеею «розши-реного пiдприемства», межi якого змшюються, а партне-ри розглядаються як елементи оргашзаци. По-друге, це вимагае ткно! спiвпрацi мГж учасниками ланцюга, яка на додаток до лоистичного управлiння потребуе впровадження спкьного планування, органiзування г конт-ролювання окремих аспектГв у сферах дослГджень Г роз-робок продукту, виробництва Г маркетингу, доведення продукту вГдповГдно! якостГ за прийнятну цшу до клГен-та тощо. Однозначш рГшення в рГзних сферах сшвпращ не е завжди можливими через розмитГ границ мГж ло-пстикою, маркетингом та управлГнням виробництвом, осккьки повноваження й обов'язки працГвникГв у рамках ланцюга поставок вГдрГзняються.
Решжишринг бГзнес-процесГв не пропонуе н1яких нових методГв, вГн фактично об'еднуе ккька взаемо-пов'язаних Гдей. Зазначимо деяю з основних принципГв цього шдходу стосовно ланцюга поставок:
+ орieнтацiя на процеси та Чх спрощення. При цьому увагу слГд придГляти всьому ланцюгу поставок, а не його частинам. НеобхГдно вГдмови-тися вГд функцГонально'1 структури на користь структури, орГентовано'1 на процеси; + обов'язкова орieнтацiя на клкнта, тобто реа-лГзацГя процесу повинна здГйснюватися згГдно з потребами споживача; + впровадження стльних для учаснитв ланцюга поставок шформацшних систем, оскГльки для
решжишрингу важливо використовувати су-часш шформацшш технологи, яю дозволяють реалiзовувати абсолютно новi рiшення. Напри-клад, обробку шформаци слiд розглядати як важливу складову лопстичних процеав, а не як окрему функцш, осккьки iнформацiя повинна постiйно супроводжувати виконання лопстичних операцш; f радикальна перебудова процеав передбачае створення нових робочих практик без кнуючих структур i процедур. Орiентацiя пращвниюв на виконання завдань процесу, замщення тради-цшних функцiональних одиниць на групи, яю
в1дпов1дальн1 за реал1зац1ю процесу. Ршення повинн1 прийматися там, де реал1зуеться про-цес, 1 тими, хто його виконуе; + делегування i залучення ствробшнитв до процесу управлшня за допомогою в1дпов1дних систем стимулювання та заохочення до участ1 в реал1заци завдань; + пращвник зовам не повинен бути експертом, щоб зробити св1й внесок у перепроектування ланцюга поставок. Бкьше того, позиц1я аутсайдера, не застереженого колишшми 1деями, багато в чому допомагае висувати св1ж1 це!.
Розглянемо основн1 процеси, як1 в1дбуваються в ланцюгу поставок (табл. 2).
Таблиця 2
Ключовi процеси i пiдпроцеси в ланцюгу поставок
Ключовi процеси в ланцюгу поставок Стратегiчний piBeHb ^дпроцеси ЛП Операцiйний рiвень Пiдпроцеси ЛП
1 2 3
1. Виявлення вимог швнпв i забезпечення вщповщного рiвня ïx обслуговування 1. Установлення мiсiï та цiлей пiдпри£мства. 2. Розроблення загальноТ та маркетинговой' стратеги пщпри£мства. Сегментацiя клi£нтiв за рентабельнiстю. 3. Формування стратегН' обслуговування клкнт 4. Стандартиза^я процедур реагування i вста-новлення показникiв якостi обслуговування 1. Порiвняння результатiв з метою щентифкацп витрат, зростання продажiв i пiдвищення якостi обслуговування. 2. Оцшювання ситуаци та варiантiв дiй. 3. Мониторинг рiвня забезпечення вимог клкнпв
2. Управлшня попитом 1. Вибiр методу прогнозування. 2. Планування шформацшного забезпечення. 3. Розроблення процедур синхроызацп пропозицп товару з прогнозованим попитом. 4. Розроблення системи контролю 1. Збiр необхщно''' iнформацií. 2. Прогнозування i забезпечення еластичностi реагування на його змшу. 3. Оцшювання результат маркетинговое' дiяльностi
3. Реалiзацiя замовлення 1. Аналiз маркетинговой' стратеги, структури ланцюга поставок i цтей у сферi обслуговування клi£нтiв. 2. Розроблення плану реалiзацiï замовлень 1. Формування замовлення i його передача для виконання. 2. Дiяльнiсть, пов'язана з його виконан-ням. 3. Доставка замовленого продукту швнтс^
4. Управлшня виробничим процесом 1. Узгодження виробничоТ, маркетинговой' та лопстичноТ стратегiй. 2. Визначення необxiдного рiвня еластичностi продукту. 3. Визначення виробничих можливостей, обмежень i вимог. 4. Укладання договорiв з пiдрядниками. 5. Окреслення системи вимiрювання результатiв 1. Вiдслiдковування матерiальних потоюв всередин пiдпри£мства i мiж пщпри£мствами. 2. Планування i контролювання виробничих процеав. 3. Синхрошза^я пропозицп з попитом на ринку
5. Управлшня вщносинами з постачальниками 1. Узгодження загальноТ стратеги з виробни-чою i стратегi£ю постачання. 2. Формування критерив оцiнювання постачальникiв. 3. Розроблення засад сшвпрац з постачаль-никами. 4. Пщготовка системи оцiнювання 1. Групування постачальниюв. 2. Формування засад спiвпрацi з групами постачальниш
6. Розвиток i комерцiалiзацiя продукпв 1. Перегляд маркетинговой' та постачальницько-виробничоТ стратегiй. 2. Розроблення проекту нового продукту. 3. Розроблення плаыв комункаци з клкнтом, управлiння запасами, транспортування нових продук^в 1. Формалiзацiя засад розвитку нового продукту. 2. Формування каналу дистрибуци нового продукту. 3. Оцшювання результат процесу
<С
CQ I— О
S
СО
Q_ 1=
<
О
<
О ш
Закшчення табл. 2
1 2 3
7. Управлшня поверненням продукту 1. Вттення засад полiтики охорони довкiлля. 2. Визначення положень уникнення, мониторингу, органiзацií повернень 1. Прийняття повщомлення про повер-нення продуктiв. 2. Забезпечення транспортним засобом повернення продукту. 3. Прийняття ршення щодо подальших дiй при поверненн продукту. 4. Виявлення причин повернення продукту
Джерело: складено за [4-7; 11].
Якщо розглядати процес як сукупшсть взаемо-пов'язаних завдань Г заходГв, спрямованих на досягнен-ня конкретно! мети Г цГлей оргашзащ!, то реГнжинГринг ланцюга поставок потребуе, насамперед, визначення мети Г цГлей, що визначаеться тим, яю саме емерджентнГ властивостГ ми хочемо розвинути. РеГнжинГринг ланцюга поставок означае координащю та спрощення проце-сГв, що проходять через кожну його ланку.
Припустимо, що промислове шдприемство праг-не створити сощально вГдповГдальний ланцюг поставок. ЗгГдно з моделлю Керолла [18, с. 272] реГнжинГринг процесГв у ланцюгу поставок повинен сто-суватися чотирьох сфер дшльностГ: економГчно'1, право-во'1, етично'1 Г фкантрошчно!, тобто кожне шдприемство (ланка) ланцюга поставок повинно бути готовим впро-вадити у свою дшльшсть фглософш ведення бГзнесу на основГ побудови стабГльних, прозорих вГдносин з усГма зацГкавленими сторонами (клГентами, спГвробГтниками, дГловими партнерами, мГсцевою громадою, закладами державного управлшня тощо). НеобхГдно проаналГзувати весь процес матерГального потоку з метою збору шфор-мацГ1 про кожного учасника ланцюга поставок, провести оцшювання його дГяльност на предмет якостГ товарГв, цгни, заробино! плати, умов працГ, спГвпрацГ з мГсцевою громадою тощо. Дшльшсть кожно'1 ланки сощально вГд-повГдального ланцюга поставок повинна проводитися зпдно з правовими та етичними нормами, передбачати охорону навколишнього середовища, тому, передуам, необхГдно розробити кодекс поведГнки, узгоджено'1 з принципами корпоративно'! соцГально'1 вГдповГдальностГ Г застосувати його до кожно'1 ланки ланцюга поставок.
Використання концепцГ! сощально! вГдповГдаль-ностГ спочатку розглядали як спосГб полГпшити ГмГдж шдприемств, особливо тих, що працюють на мГжнарод-них ринках. Проте з плином часу було вГдзначено, що в довгостроковш перспективГ впровадження ще! концеп-цГ1 приносить Г економГчш вигоди. Це пов'язано з дина-мГчними змГнами в навколишньому середовищГ, необ-хГднГстю пГдвищення якостГ продукту, рГвня обслугову-вання клГентГв Г пошуку нових сфер пГдвищення конку-рентоспроможностГ. Саме цГ завдання можуть сприяти використанню концепцГ! соцГально'1 вГдповГдальностГ в ланцюгу поставок.
РеГнжинГринг ланцюга поставок в першу чергу повинен стосуватися процесГв створення цшносп для клГента. ДослГдження процесГв мае виявити, чи можна
усунути той чи шший процес без шкоди для отриман-ня вигоди Тентом, чи можна цей процес усунути без шкоди для процейв, яю з ним кооперуються. Якщо в1д-повiдь на щ обидва питання е негативною, то це означае, що дослцжуваний процес е основним. Однак не ва про-цеси, якi безпосередньо не створюють цiннiсть, е про-цесами, яю пiдлягають видаленню. Ця група процейв не е однорiдною. Для того, щоб не допустити помилок при оцiнцi ще! групи процейв, необхiдно визначити ступiнь необхiдностi процесу для забезпечення ефективност функцiонування бiзнесу, задоволення потреб клiентiв i ступшь зв'язку з основними процесами. Таким чином, видкяеться група процесiв, яю побiчно пов'язанi з процесами, яю створюють цiннiсть для ^ента в ланцюгу поставок. У табл. 3 подано подк логiстичних процейв у контекстi створення цiнностi в ланцюгу поставок.
Наступними завданнями для забезпечення розви-тку сощально! вцповцальносй ланцюга поставок будуть ди, яю направленi на скорочення упакувань i зниження витрат вiдходiв у результата впровадження стандарйв 1СО 14000 ^жнародний стандарт, що мiстить вимо-ги до системи еколопчного управлiння) i розроблення продуктiв таким чином, щоб полегшити розбирання i повторне використання (утилiзацiю); зниження витрат на охорону здоров'я пращвниюв через покращення без-пеки працi в результатi впровадження ДСТУ OHSAS 18001:2010 («система управлшня гтеною та безпекою пращ»), що мае безпосереднш вплив на зниження витрат плинност та набору пращвниюв через шдвищення ефективносп процейв складування i транспортуван-ня, полшшення умов працi на пiдприемствах ланцюга поставок. Зниження витрат на робочу силу у зв'язку з бкьш високим рiвнем мотиваци та шдвищення про-дуктивностi працiвникiв, зниження числа прогулiв у ре-зультатi полшшення стандарпв працi. Зниження витрат через скорочення термшв поставок, пiдвищення якост продукщ! при транспортуваннi (впровадження системи управлшня яюстю ISO 9001). Формування сощально вцповцального ланцюга поставок дозволяе шдвищити його привабливiсть для ^енпв i партнерiв, отримати вищий рiвень конкурентоспроможностi ланцюга поставок, сприяе шдвищенню рентабельностi та забезпечуе шдвищення якост бiзнесу.
ВИСНОВКИ
Iдентифiковано iснуючi види реструктуризаци пiдприемств i встановлено, що решжишринг, як про-
Таблиця 3
Класифшащя лопстичних процеав у контекст створення цiнностi для клкнта
1дентифшащя процесу Види лопстичних процеав
Основы процеси (створюють цшшсть в ланцюгу поставок) - Виконання замовлень клкнта; - здшснення лопстичного обслуговування клкнта; - пропози^я додатково'Т цшносп клкнтов^ - мiнiмiзацiя витрат, що призводять до зниження цши пропозицп продуктiв i послуг; - доставка продуту клкнтс^ з використанням процеав транспортування, обробки, зберiгання, пакування та маркування продук^в; - забезпечення необхщного рiвня логiстичного обслуговування клi£нтiв
Допомiжнi процеси (процеси, яю непрямо впливають на створення цшносп) - Аналiзування ситуацп на ринку у сферi логiстики та ÏÏ прогнозування; - щентифка^я очiкувань клi£нтiв з точки зору лопстичного обслуговування; - щентифка^я лопстичних сегмен^в ринку; - проектування i розроблення лопстичних стратегш; - розроблення структури i компонент «шести правил лопстики»; - визначення цтей i завдань у сферi розвитку лопстичного обслуговування клкн^в; - розробка стандарт приймання i видачi замовлень клi£нтам; - контролювання матерiального потоку при транспортуваннi, обробцi, збер^аннь пакуваннi та маркуваннi продукту; - забезпечення якосп продукту в процесах закупiвлi та продажу товарiв; - забезпечення якосп процеав обслуговування; - розвиток квалiфiкацiï персоналу, задiяного в лопстичних процесах
Процеси, опосередковано пов'язанi з процесами створення цшносп - Забезпечення можпивосп та потен^алу для створення цшносп; - дошдження i розвиток лопстичноТ шфраструктури; - розвиток iнформацiйниx технологш та впровадження iнформацiйниx систем; - налагодження i пщтримка вiдносин з навколишшм середовищем; - управлiння выходами, упакуванням i поверненням пошкоджених продукпв; - забезпечення фiнансовиx аспектiв лопстики
Процеси, якi негативно впливають на створення цшносп - Дублювання певних завдань i дш; - допущення неточностей; - непередбачуван просто!' та очiкування у сферi постачання матерiалiв i збут готово!' продукцп
Джерело: складено за [4; 14-16].
цесну реструктуризацш, доц^ьно використовувати для перебудови ланцюга поставок з метою отримання нових емерджентних властивостей системи. Виходячи iз зазначених етапiв реiнжинiрингу ланцюга поставок встановлено необхцшсть розроблення мiсiï та стратеги шдприемства, яка направлена на розвиток конкретно'1 емерджентно'1 властивостi ланцюга поставок як лопстичноТ системи. Видкено лопстичш процеси в ланцюгу поставок, орiентованi на створення цшност для ^ен-та, найважливiшi з його точки зору. На прикладi решжишрингу ланцюга поставок в напрямку сощально'Т вц-повiдальностi встановлено необхцшсть впровадження стандартiв в економiчнiй, екологiчнiй, правовiй, етичнiй i фкантрошчнш сферах дiяльностi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Гребешкова О. М. Емерджентнiсть у стратепчному процесi пiдпри£мства. Формування ринково! eKOHOMiKU. 2009. Вип. 22. С. 129-137.
2. Економiчна енциклопедiя: у 3 т. Т. 3/редкол.: С. В. Мо-черний та ш. КиТв: Видавничий центр «Академiя», 2002. 952 с.
3. Командровська В. €., Морозенко О. Ю. Бiзнес-процеси пiдпри£мства: сутнiсть та методи удосконалення. URL: http://jrnl.nau.edu.ua /index.php/ PPEI/article/view/325
4. Крикавський €. В., Патора-Висоцька З. Деконструк-цiя i реконструщя структури вiдносин в ланцюгу вартосп // Матерiали IV мiжнародноï науково-практично'Т конференцп
«Актуальнi проблеми розвитку галузево'' економiки та лопсти-ки» (м. Харш, 2-3 квiтня 2015 р.). Харюв, 2015. С. 135-137.
5. Крикавський €. В. Iнтеграцiя маркетингу i логiстики в системi менеджменту. В'сник Державного унверситету «Льв'в-ська пол'технка». Сер.: Лопстика. 2000. № 416 . С. 52-56.
6. Кривов'язюк I. В., Кулик Ю. М. Реiнжинiринг лопстич-них бiзнес-процесiв i систем як основа 'х самовдосконалення та розвитку. Економка: реали часу. 2013. № 2. С. 87-94.
7. Лисенко О. А. Класифка^я бiзнес-процесiв на про-мислових тдпри£мствах: теоретичнi аспекти. Унтерситетсью науков'1 записки. 2013. № 2. С. 190-197.
8. Пономаренко В. С., Таньков К. М., Лепейко Т. I. Лопс-тичний менеджмент: пщручник. Харюв: ВД «1НЖЕК», 2010. 440 с.
9. Хаммер М., Чампи Дж. Реинжиниринг корпорации: манифест революции в бизнесе/пер. с англ. СПб., 2007. 332 с.
10. Робсон М., Уллах Ф. Практическое руководство по реинжинирингу бизнес-процессов/пер. с англ. под ред. Н. Д. Эриашвили. М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. 224 с.
11. Ситник Г. Класифка^я бiзнес-процесiв пщпри£м-ства торгiвлi на основi процесного пiдходу. Сх'д. 2012. № 5 (119). С. 54-61.
12. Солодка О. В. Решжишринг лопстичних бiзнес-про-цеав як споаб 'х вдосконалення. ВкникДержавного унверси-тету «Льв'вська пол'технка». Сер.: Логiстика. 2010. № 669. С. 317-322.
13. Сток Дж. Р., Ламберт Д. М. Стратегическое управление логистикой: ученик/пер. с англ. В. И. Сергеева. М.: ИНФРА-М, 2005. 797 с.
14. Сучасш тенденци управлшня розвитком оргашза-цiйно-економiчних систем: новий погляд: колективна моно-
графiя/пiд заг. ред. д. е. н., проф. Р. Р. БмфгалвввоТ. Смферо-поль: ВД «АР1АЛ», 2014. 662 с. (Сумець О. М. - пщроздт 4.6 «Узагальнений аналiз умов створення i розвитку регiональних транспортно-лопстичних кластерiв в УкраТ'нЬ (С. 353-372); пщ-роздiл 6.2 «Реiнжинiринг - як шструмент зниження витрат на лопстичну дiяльнiсть пiдпри£мств агропромислового комплексу» (С. 538-553).
15. Тридш О. М., Таньков К. М. Логiстичний менеджмент: навч. поабн. Хaркiв: ВД «1НЖЕК», 2005. 224 с
16. Уотерс Д. Логистика. Управление цепью поставок/ пер. с англ. В. Н. Егорова. М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2003. 503 с.
17. Чухрай Н. I., Матвш С. I. Перепроектування лопс-тичних бiзнес-процесiв у ланцюгах поставок. Вкник Державного унверситету «Льв'вська полтехнка». Сер.: Лопстика. 2014. № 811. С. 403-413.
18. Carroll A. B. Corporate social responsibility: Evolution of definitional construct. Business and Society. 1999. Vol. 38. No. 3. P. 268-295.
19. Durlik I. Restrukturyzacja procesow gospodarczych: Reengineering - teoria i praktyka. Warszawa: Agencja Wydawnicza «Placet», 1998. 383 s.
20. Ferrara L., Neal D., H. Smith. Applying digital business models - Embracing architectural change. URL: http://www.bus. iastate.edu/nilakant/mis538/readings/csc-sept-2001-reeng-redux-bpm.pdf
21. Hammer M. Reinzynieria i jej nast^pstwa. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1999. 203 s.
22. Kubiak K. Organizacie przedsi^biorcow w procesie zarzqdzania restruktu-ryzaj przedsi^biorstw. todz: Wydawnictwo SAN, 2015. 251 s.
23. Lee Hau L. Wtasciwosci kodu genetycznego systemu produkcyjnego Toyoty // Zarzqdzanie tancuchem dostaw: Sekret najbardziej efektywnych tancuchow dostaw. Harvard Business Review, 2006. S. 99-128.
24. Peppard J., Rowland P. Reengineering. Warszawa: Wyd. Gebethner & Ska, 1997.
25. Bowman E. H., Singh H. Overview of Corporate Restructuring // In: Corporate Restructuring: A Guide to Creating the Premium-Valued Company/Rock M. L., Rock R. H. (ed.). New York: Mc Graw-Hill, 1990. S. 8-22.
REFERENCES
Bowman, E. H., and Singh, H. "Overview of Corporate Restructuring". In Corporate Restructuring: A Guide to Creating the Premium-Valued Company, 8-22. New York: Mc Graw-Hill, 1990.
Chukhrai, N. I., and Matvii, S. I. "Pereproektuvannia lohistych-nykh biznes-protsesiv u lantsiuhakh postavok" [The redesign of logistics business processes in supply chains]. Visnyk Derzhavnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Seriia: Lohistyka, no. 811 (2014): 403-413.
Carroll, A. B. "Corporate social responsibility: Evolution of definitional construct". Business and Society. Vol. 38, no. 3 (1999): 268-295.
Durlik, I. Restrukturyzacja procesow gospodarczych: Reengineering - teoria i praktyka. Warszawa: Agencja Wydawnicza «Placet», 1998.
Ekonomichnaentsyklopediia [Economic encyclopedia]. Kyiv: Akademiia, 2002.
Ferrara, L., Neal, D., and Smith, H. "Applying digital business models - Embracing architectural change". http://www.bus.iastate. edu/nilakant/mis538/readings/csc-sept-2001-reeng-redux-bpm.pdf
Hammer, M. Reinzynieria i jej nastepstwa. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1999.
Hrebeshkova, O. M. "Emerdzhentnist u stratehichnomu protsesi pidpryiemstva" [The emergence of strategic processes of the enterprise]. Formuvannia rynkovoi ekonomiky, no. 22 (2009): 129-137.
Khammer, M., and Champi, Dzh. Reinzhiniring korporatsii: manifest revoliutsii v biznese [Reengineering the Corporation: a Manifesto revolution in business]. St. Petersburg, 2007.
Krykavskyi, Ye. V. "Intehratsiia marketynhu i lohistyky v sys-temi menedzhmentu" [Integration of marketing and logistics in management system]. Visnyk Derzhavnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Seriia: Lohistyka, no. 416 (2000): 52-56.
Komandrovska, V. Ye., and Morozenko, O. Yu. "Biznes-protse-sy pidpryiemstva: sutnist ta metody udoskonalennia" [The business processes of an enterprise: essence and methods of improving]. http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/PPEI/article/view/325
Krykavskyi, Ye. V., and Patora-Vysotska, Z. "Dekonstruktsiia i rekonstruktsiia struktury vidnosyn v lantsiuhu vartosti" [Decon-struction and reconstruction of the structure of relations in the value chain]. Aktualni problemy rozvytku haluzevoi ekonomiky ta lohistyky. Kharkiv, 2015. 135-137.
Kryvoviaziuk, I. V., and Kulyk, Yu. M."Reinzhynirynh lohistych-nykh biznes-protsesiv i system yak osnova yikh samovdoskonalen-nia ta rozvytku" [Reengineering of logistics business processes and systems as a basis for their self-improvement and development]. Ekonomika: realii chasu, no. 2 (2013): 87-94.
Kubiak, K. Organizacie przedsiebiorcow w procesie zarzad-zania restruktu-ryzacja przedsiebiorstw. Lodz: Wydawnictwo SAN, 2015.
Lysenko, O. A. "Klasyfikatsiia biznes-protsesiv na promys-lovykh pidpryiemstvakh: teoretychni aspekty" [Classification of business processes in industrial enterprises: theoretical aspects]. Universytetski naukovi zapysky, no. 2 (2013): 190-197.
Lee, Hau L. "Wlasciwosci kodu genetycznego systemu produkcyjnego Toyoty". In Zarzadzanie lancuchem dostaw: Sekret najbardziej efektywnych lancuchow dostaw. Harvard Business Review, 99-128, 2006.
Peppard, J., and Rowland, P. Reengineering. Warszawa: Wyd. Gebethner & Ska, 1997.
Ponomarenko, V. S., Tankov, K. M., and Lepeiko, T. I. Lohistych-nyi menedzhment [Logistics management]. Kharkiv: VD «INZhEK», 2010.
Robson, M., and Ullakh, F. Prakticheskoye rukovodstvo po re-inzhiniringu biznes-protsessov [A practical guide to reengineering of business processes]. Moscow: Audit; YuNITI, 1997.
Stok, Dzh. R., and Lambert, D. M. Strategicheskoye upravleni-ye logistikoy [Strategic logistics management]. Moscow: INFRA-M, 2005.
Suchasni tendentsii upravlinnia rozvytkom orhanizatsiino-ekonomichnykh system: novyi pohliad [Modern trends of management of development of organizational-economic systems: a new look]. Simferopol: ARIAL, 2014.
Solodka, O. V. "Reinzhynirynh lohistychnykh biznes-protse-siv yak sposib yikh vdoskonalennia" [Reengineering of logistics business processes as a way of improvement]. Visnyk Derzhavnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Seriia: Lohistyka, no. 669 (2010): 317-322.
Sytnyk, H. "Klasyfikatsiia biznes-protsesiv pidpryiemstva to-rhivli na osnovi protsesnoho pidkhodu" [Classification of business processes of trade enterprise on the basis of the process approach]. Skhid, no. 5(119) (2012): 54-61.
Trydid, O. M., and Tankov, K. M. Lohistychnyi menedzhment [Logistics management]. Kharkiv: INZhEK, 2005.
Uoters, D. Logistika. Upravleniye tsepyu postavok [Logistics. The supply chain management]. Moscow: YuNITI-DANA, 2003.
БIЗHЕCIHФOPM m 2 '2017
www.business-inform.net
