CC BY
13
УДК 336.717
JEL Classification: G21, G24, O16, O25 DOI: 10.15587/2312-8372.2018.153323
ДОСЛ1ДЖЕННЯ УЧАСТ1 БАНК1В У КРЕДИТУВАНН1 ПОТРЕБ 1ННО-ВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1Н
1. Вступ
Головним напрямком реформування украшсько!' економiки та розбудови ново!, сощально-орiентованоi ринково!' економiчноi системи, е суттева реструк-туризацiя виробництва на основi iнновацiйних перетворень. Свiтовий досвщ показуе, що важливу роль у трансформацп господарського механiзму, тдви-щенш iнтенсивностi його структурно! перебудови вщграе розвиток шновацш-ного пiдприемництва. Проте притаманна Украiнi нестiйкiсть економiчного роз-витку, бюджетний дефiцит, недосконалiсть механiзмiв довгострокового фшан-сування та кредитування, нестача власних кошпв та, як наслщок, нерозвине-нiсть ринкових механiзмiв стримують iнновацiйнi процеси в нацюнальнш еко-номiцi [1]. Iнновацiйнi процеси, що супр^воджуються скороченням бюджетних асигнувань, недостатшм розвитком фiнансового ринку та пасивнютю бiльшiстю його учасникiв, сприяють пiдвищенню ролi банкiв у процесах кредитування ш-новацiйноi дiяльностi, як основних постачальниюв iнвестицiйних ресурсiв [2].
Пошук механiзмiв стимулювання взаемозв'язку та взаемодп банкiвського капiталу та шновацшного розвитку, як гарантiв забезпечення сталого економiч-ного зростання в Укрш'ш, е виключно актуальним. Вагомого значення набува-ють банкiвськi iнвестицii, що безпосередньо пов'язаш iз структурними змшами та iнновацiями, якiсть спiввiдношення яких закладае пiдгрунтя для модершзацп економши та ii макроекономiчноi збалансованостi.
1нновацшна дiяльнiсть неможлива без вiдповiдного фшансового забезпечення. Фiнансування iнновацiйноi дiяльностi приводить до зростання ВВП у стввщношенш 1 до 3, фшансування iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй - основи ново! економши - в спiввiдношеннi 1 до 2. У розвинених крашах до 90 % зростання ВВП визначаеться шноващями i технолопчним прогресом [3].
2. Об'ект дослщження та його технолопчний аудит
Об'ектом дослгдження е результати впливу банювського кредитування на процеси шновацшного розвитку промислових тдприемств та економiки Украiни.
З метою формування рекомендацш щодо фшансування шновацшного розвитку та тдвищення ефективност iнновацiйноi дiяльностi дослiджено пробле-ми державного управлiння iнновацiями. Проведено анаиз специфiки фшансо-вих джерел в умовах глобаизацп та нових явищ у фiнансово-кредитному забез-печенн iнновацiйного розвитку на рiвнi нащональних економiк [4-6].
Осо6ливо! уваги надано формуванню методологiчноi основи та методiв участi банкiв у фiнансуваннi шновацш, перспективах розвитку перших в умовах необхщност прискорення iнновацiйного розвитку тдприемств реального сектору економжи [7, 8].
Одним з найважливших моменлв участi банюв у фiнансуваннi шновацш-них процешв е саме довгостроковiсть процесу взаемодп, шляхом iнвестування в капiтал шновацшних пiдприемств чи кредитування iнвестицiйних та шновацш-них проектiв. Проте дiяльнiсть комерцiйних банкiв, якi дiють на територп Укра-ши, законодавчо регламентуеться, що обмежуе iхнiй контроль над шдприемст-вом з метою запоб^ання негативного впливу на надiйнiсть фiнансовоi системи. У зв'язку з чим гостро постае питання пошуку нових методiв та механiзмiв фь нансового забезпечення iнновацiйноi дiяльностi, що дозволять забезпечити за-лучення додаткових швестицш в реальний сектор економiки.
3. Мета та задачi дослiдження
Метою дослгдження е розробка рекомендацш щодо створення умов вико-ристання кредипв банкiв, як джерела фiнансування потреб шновацшного роз-витку економiки.
Розкриттю мети сприяе вирiшення наступних завдань:
1. Дослщити тенденцii змiн та чиннимв впливу на iнновацiйний розвиток економши Украiни.
2. Провести оцшку iнвестицiйного потенцiалу краiни, джерел фшансування iнновацiйноi дiяльностi, як чинника реструктуризацп промислових пiдприемств.
3. Визначити зв'язок мiж основними змiнними, що характеризують взае-мозв'язок мiж кредитною актившстю банкiв, iнновацiйною активнiстю промислових тдприемств та спроможнiстю краши до розвитку.
4. Визначити значимють участ банкiв в процесах модернiзацii групи промислових тдприемств Украши.
4. Дослщження iснуючих р. ень проблем
Питання пошуку ефективних форм, напрямюв та механiзмiв фiнансовоi вза-емодii iнвесторiв та iнноваторiв е предметом наукових дослщжень багатьох уче-них [9, 10]. Разом з тим питання щодо визначення ролi банюв у тдтримщ еконо-мiчного зростання на сучасному еташ розвитку краши залишаються важливими.
Так, на думку авторiв роботи [11], «шновацшшсть е визначальною характеристикою сучасних науково-техшчних, виробничих, соцiально-економiчних та усiх суспiльних процесiв. Вщ оволодiння iнновацiйними механiзмами розвитку залежить доля Украши: чи рухатиметься вона в напрямi входження до числа розвинених краш, чи залишиться стагнуючою крашою на узбiччi науково-технiчного i соцiального прогресу. Це пов'язано з загальними закономiрностя-ми суспiльного розвитку, згiдно з якими у свт вiдбуваеться перехщ вiд пере-важно вiдтворювального до шновацшного типу розвитку... Але перехщ до ш-новацiйного типу розвитку вщкривае не тiльки великi перспективи, а й створюе значнi ризики для стабшьност i збалансованостi самого розвитку. Як автомо-бiль на великш швидкостi мае бiльшi ризики аварп, так i економiка, що динамь чно розвиваеться, мае шдвищеш ризики дестабiлiзацii. Тому важливо забезпечити надшшсть роботи всiх суспшьних механiзмiв iнновацiйного розвитку, безпечнiсть функцюнування всiеi соцiально-економiчноi системи.
Тривала нестача фшансових ресурсiв для шновацшно!' активностi шдпри-емств гальмуе модершзацш виробничого потенцiалу промисловостi Украши... Залучення кредитних коштiв дозволяе пiдприемствам розширювати шновацш-но-технологiчний базис виробництва... »
Зазначаеться, що «... глибиннi причини кризи украшсько1' моделi закладенi в системi суспiльного вiдтворення промислового кашталу, яка в умовах дii рин-кових критерiiв ефективностi пiдприемств призвела до рiзкого скорочення об-робних галузей i розширення сировинного сектора. Шдприемства обробних га-лузей не були готовi до участi в конкурентны боротьбi нi всерединi краши, ш на свiтових ринках ...
Вихщ з нинiшнiх труднощiв i перехiд на траекторiю сталого розвитку мо-жливi на основi ново!' соцiально-економiчноi моделi, де розширене вщтворення можливе на пiдприемствах реального сектора економши. Кожне пiдприемство повинне мати ресурси, достатш для постiйного розширення та оновлення виро-бництва. Такими ресурсами, як вщомо, е:
- по-перше, амортизацiйнi фонди, що забезпечують не тiльки вiдтворення основного кашталу, а й постшне пiдвищення його техшчного рiвня;
- по-друге, банювсью кредити, необхiднi для розширення виробництва;
- по-трете, прибуток тдприемств, що використовуеться на розширення масштабiв бiзнесу ...
Формування ново! вщтворювально1' моделi основного капiталу перешко-джае високий рiвень iнфляцii, який не дозволяе накопичувати вiльнi кошти тд-приемств на його оновлення ...
Як показуе досвiд фшансово-кредитно1' пiдтримки оновлення основного капiталу в розвинених крашах, видiлення коштiв шляхом цшьового швестицш-ного кредитування е найкращим способом досягнення кiнцевого результату. За-собами для iнвестицiйного кредитування можуть стати не тiльки активи само1' банкiвськоi системи, а й залучеш кошти вiд приватизацii, фiнансовi ресурси у виглядi боргових зобов'язань, як може залучити держава. За 10 роюв частка ш-вестицшного кредитування могла б зрости в рази ... При такому пiдходi фшан-сово-кредитний план буде нацшений на реалiзацiю iнвестицiйноi програми оновлення виробництва, а в кшцевому тдсумку - на отримання кiнцевих ре-зультатiв сталого соцiально-економiчного розвитку краши» [12].
Зпдно думки автора роботи [13] «сучасний iнновацiйний розвиток вщбу-ваеться стрiмкими темпами, спричинених тотальною модершзашею та переходом до постiндустрiального суспiльства. На сьогоднi юнують тiснi зв'язки мiж тенденцiями шновацшного розвитку та параметрами результативносп дiя-льностi окремого суб'екта господарювання, результалв функцiонування галузi та нацiональноi економши . На сучасному етапi сформовано низку рiзнобiч-них класифiкацiй джерел фiнансування iнновацiй. базовою визнана класифь кацiя за джерелами мобiлiзацii фшансових ресуршв, у межах яко! поряд iз влас-ними коштами базовими названо кредитування та швестицп. Вказаш джерела створюють фiнансовi ресурси, яю дають змогу реалiзовувати проекти для формування додаткового прибутку, що дозволяе задовольнити зростаючi потреби суб'екпв шновацшно1' дiяльностi в ходi шновацшного процесу».
As the author notes [14], «innovation is considered to be a driving force of firm growth allowing a means of differentiation from competition and of establishing a dominant role in an industry... Besides, while extant literature has investigated the connection between corporate innovation and venture capital or private equity funding the impact of bank financing on fostering innovation remains a matter of debate due to theoretically ambiguous predictions as well as endogeneity concerns.
Evidence indicates that relationship lending fosters corporate innovation and that bank financing is material for the investment in the innovative process, thus leading to technological progress».
It is reported that «innovative small firms - those introducing new products, processes or business models - are most likely to create new markets, achieve rapid growth, and help the economy recover. External finance may be particularly important for innovative small firms, as they can lack the internal resources to successfully commercialize innovations» [15].
The author of the article [16] notes, «... that bank financing is the major source that accounts for the positive effect. The author suggest that the banking sector plays a crucial role in financing innovation when the equity market and other market-based financing systems are underdeveloped in emerging economies.».
According to the paper [17] «empirical studies also investigate the impact of access to external financing on firms' R&D expenditure. They find that weaker access to external financing leads to lower R&D expenditure. Another strand of literature investigates the effect of credit constraints in economic downturns and shows that these lead to lower R&D expenditure».
The author in paper [18] draw attention «to the importance of bank funding for R&D investment. It is suggested that contractions in credit supply matter, even if firms are not funding R&D spending through bank debt. The argument is that the disruption in credit supply that follows banking crises will cause firms to divert internal cash flows away from R&D towards more «essential» investments, especially in bank-based economies where they have less access to other types of external finance».
It is generally acknowledged that «financial constraints are one of the main obstacles to innovation activity, which in turn is an important driver for the growth of an economy. A number of studies consider the length of the firm-bank relationship and find that long-lasting firm-bank relationships foster the introduction of innovation activities» [19].
In paper [20] authors examine the effect of bank interventions triggered by debt covenant violations. They show that «bank interventions negatively affect innovation quantity but do not affect innovation quality.. The reduction in innovation quantity is concentrated in innovation projects that are unrelated to a firm's core business, which leads to a more focused scope of innovation output and ultimately an increase in firm value.. Creditors help mitigate investment distortions in innovation arising from conflicts of interest between managers and shareholders and shed new light on the real effect of bank financing».
Доповщаеться, що «вплив на соцiально-економiчний розвиток краши за-безпечуе твестицшний кредит у випадку, коли:
1) стимулюе тдприемства на здiйснення швестицш у hobïthï (модертзо-ваш) нефiнансовi та HeMaTepianbHÏ активи i науково-дослщт й дослщно-конструкторськ роботи (НДДКР);
2) забезпечуе якiснi змiни у виробнищш (нова технiкa, технологiï, форми оргашзацп виробництва та yпрaвлiння);
3) тдвищуе конкyрентоспроможнiсть продyкцiï, робiт i послуг не лише на внутршшх, а й на свггових ринках.
Однак кредитування шновацш - це досить ризиковий шструмент, i без держaвноï пiдтримки його розвиток в УкраАт неможливий» [21].
5. Методи дослщжень
При дослiдженнi були використат нaстyпнi нayковi методи:
- системного тдходу при дослiдженнi сучасного стану iнновaцiйноï дiяль-ностi в УкраА'ш, проблем формування та використання джерел ïï фiнaнсyвaння;
- метод порiвняння при спiвстaвленнi процесiв iнновaцiйного розвитку краши та модертзацп промислових тдприемств, зокрема за допомогою покaзникiв мину-лих рокiв, для виявлення спшьних рис та вiдмiнностей з фактичними показниками;
- метод кореляцiйного анаизу при виявленнi зdлежностi мiж факторами, а саме: визначенш впливу зменшення чи збiльшення покaзникiв кредитно!' актив-ностi бaнкiв на змiнy показниюв, що характеризують iнновaцiйнy aктивнiсть промислових тдприемств та спроможшсть краши до розвитку;
- метод непараметрично1' статистики при дослщженш статистично1' значи-мост змiни чистого фiнaнсового результату групи промислових тдприемств при використант довгострокових кредитiв бaнкiв;
- метод табличного та грaфiчного подання резyльтaтiв для наочного вщо-браження резyльтaтiв проведеного дослщження.
6. Результати досл1джень
Зпдно Закону Украши «Про iнновaцiйнy д1яльшсть», iнновaцiйнa дiяль-нiсть визначена як дiяльнiсть, що спрямована на використання та комершаиза-цiю резyльтaтiв наукових дослщжень i розробок та зумовлюе випуск на ринок нових конкурентоспроможних товaрiв i послуг. Вона спрямована на створення необхщних iнновaцiйних технологш або послуг i здiйснюеться в тюному взае-мозв'язку iз середовищем. 1нновацшна дiяльнiсть об'ективно обумовлюеться потребою ринку, вщкривае новi сфери застосування, а отже, i нових споживaчiв створюваного продукту, технологiï або послуги» [22].
Важливою галуззю украшсько1' економши е промисловiсть. Невщповщ-нiсть техшчного рiвня виробництва, нaслiдки впливу глобально1' фшансово-економiчноï кризи, зростаючий рiвень конкyренцiï й технологiчнi переваги кра-1'н, що обрали iнновaцiйний шлях розвитку, обумовлюють необхiднiсть модертзацп промисловостi та економiки Украши в цшому.
Модернiзaцiя являе собою процес переходу вщ трaдицiйного сyспiльствa до iндyстрiaльного. А також е рушшною силою економiчного розвитку держави та представляе собою прогресивш змiни в дiяльностi промислових пiдприемств пiд впливом науково-техшчного прогресу в напрямку створення конкурентних
перевaг тa пiдвищення продyктивноcтi фaкторiв виробнищт Проте не вci шд-приeмcтвa готовi до iнвеcтицiй в процеод модернiзaцiй.
Тaк, cтaном нa 2017 р. обcяг реaлiзовaноï промиcловоï продукцп cтaновив 2625S62,7 млн. грн./935S0,2S млн. дол., y 2000 р. цей пок^ ик cк.aцaв 210S42,7 млн. грн.,/38829,22 млн. дол. що говорить про збшьшення обcягiв реa-лiзaцiï. Проте, якщо розглядaти iндекc проми^ово!' продyкцiï, то нaявнa проти-лежга динaмiкa. Покaзник промиcловоï продyкцiï мaв тенденцiю до cкорочення з 114,2 % до 100,4 % протягом 2000-2017 роюв (риа 1).
180000 140
Oбcяг реaлiзовaноï промиcловоï продyкцiï (товaрiв, поcлyг) зa видaми економiчноï дiяльноcтi, млн. дол.
!ндекет промиcловоï продyкцiï зa видaми дiяльноcтi, % до попереднього року
Рис. 1. Ошовш покaзники промиcловоï продукцп зa 2001-2017 рр. [23]
Нaгaдaeмо, що глобaльнa фiнaнcовa-економiчнa кризa 2008-2009 рр. руй-нiвним чином вплинyлa нa Укрaïнy, нacaмперед, нa ^ктор промиcловоcтi, об-cяг виробництвa якого пюля зроcтaння 2001-2007 рр. cкоротивcя yдвiчi. Перiод поcткризового вiдновлення 2010-2011 рр. не був ycпiшно викориcтaний в Укрa-1н1. Це пошлило негaтивнi тенденцiï в економiцi y 2012-2013 рр. (нульове зро^ тaння економiки), що по cyтi ознaчae вiдcyтнicть cтворення бaзиcy cтiйкого економiчного зроcтaння.
Ввaжaeмо зa потрiбне вщмггити, що нa рiвень модернiзaцiï зтачний вплив мae iнновaцiйнa aктивнicть тдприеметв.
Згiдно дaних риc. 2, юлькють шдприеметв, що впровaджyвaли iнновaцiï, мaлa тенденцiю до збiльшення протягом 2000-2016 рр. n^ra^a вaгa iнновaцiйно-aктивних шдприеметв cтaном нa 2016 р. cтaновилa 16,6 %, що бтьше докризового перiодy 2007 р. в 1,6 рaзiв. Збтьшення покaзникa cyпроводжyвaлоcя оcвоeнням пiдприeмcтвaми нових видiв техшки тa впровaдженням нових технологiчних про-цеciв (Темп роcтy 2000-2016 - 206,81 % тa 248,68 % вщповщно) [24].
240 210 180 150 120 90 60 30 0
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Питома вага шдприемств, що впроваджували шноваци (права шкала) Освоено шновацшш види продукцп, найменувань (права шкала) Кшьюсть освоених видiв технiки, найменуван Кiлькiсть упроваджених технологiчних процесiв Кшьюсть маловiдходних, реурсоощадних
160 140 120 100 80 60 40 20 0
Рис. 2. Темпи росту результалв шновацшно1' дiяльностi промислових шдпри-
емств Украши за 2000-2016 рр. (за методом базисних подстановок), %
Також вщмггимо, що спостерiгаеться збiльшення рiвня шновацшно1' активно-стi та результативностi шновацшного процесу промислових пiдприемств в Украш щодо створення iнновацiйноi продукцii та продукування нових технологiчних рь шень з 2008 р. Так, у 2016 р. в промисловост було освоено виробництво 4139 ви-дiв шновацшно1' продукцii. Це в 1,63 рази вище показника 2007 р. та 1,21 разiв вище шж у 2012 р., коли було створено 2526 та 3403 найменувань шновацшно1' продукцп вщповщно. Не дивлячись на неспроможшсть краши утримати тренд зростання економiки 2010-2011 рр. та настання значного кризового перюду 20132014 рр., обсяги освоених шновацшних видiв продукцii на тдприемствах у 2014 р. склали 3661 одиницю. Це в 1,07 разiв бтьше показника 2012 р. Зазначене свщчить про те, що результативнють iнновацiйноi дiяльностi в Украiнi мае тенденцш до покращення, проте все ще не вщповщае вимогам забезпечення стабтьного iнно-вацiйного розвитку, започаткованого у 2000-2002 рр. Темп росту до^джуваного показника склав лише 27,02 % за 2000-2016 рр., тобто вщбулося значне скорочен-ня результапв iнновацiйноi дiяльностi промислових пiдприемств на 72,98 %. До того ж вщмггимо, що у 2017 р. наявне значне скорочення всiх показниюв. Зокре-ма, частка пiдприемств, що впроваджували шновацп становила 14,3 % (Темп росту 2016-2017 - 86,14 %), якими:
- освоено менше найменувань шновацшних видiв продукцп на 1752 од. (Темп росту 2016-2017 - 57,67 %) та видiв техшки - на 1552 од. (Темп росту 2016-2017 - 57,54 %);
- упроваджено нових технолопчних процесiв - на 1657 од. (Темп росту 2016-2017 - 52,47 %) та маловщходних, ресурсо-ощадних - на 137 од. (Темп росту 2016-2017 - 81,68 %).
Отже, вiдповiдно до вище наведеного, спостер^аеться негативна динамка щодо впровадження iнновацiй пiдприемствами промислового комплексу. Це
означае, що проблеми, як були характерш для украшсько!' промисловостi протягом останшх рокiв так i не було виршено, а саме (рис. 3):
- екстенсивний характер шновацшних процешв у промисловостi;
- використання науково-техшчних розробок попереднiх рокiв;
- структуры диспропорцiï в iнвестицiйнiй дiяльностi;
- низький попит на шновацшну продукцiю;
- вiдсутнiсть стимулiв до iнновацiйноï дiяльностi тощо.
Занадто велика конкуренщя на ринку
Невизначений попит на шновацшш iдеï
Низький попит на шноваци на ринку 10.5
Вiдсутнiсть партнерiв по спiвпрацi
Трудощi в отрманш державноï допомоги або субсидiй на шноваци
Вщсутнють квалiфiкованих працiвникiв в рамках шдприемства
Через попереднi шноваци 8.7
Через дуже низьку конкуренщю пiдприемства на ринку
Вiдсутнiсть хороших щей 9. ;або можливостей для шновацш
iдсутнiсть коштiв в межах 9.7 шдприемства
Вщсутшсть кредитiв або прямих iнвестицiй
-2012-2014
2014-2016
Рис. 3. Розподш неiнновацiйних пiдприемств за причинами що перешкоджали здiйсненню шновацш протягом 2012-2016 рр., % [25]
Даний висновок тдтверджуе й нестшка динамша впровадження iнновацiй на промислових тдприемствах Украïни. Так, протягом 2000-2017 рр. обсяг впровадження шновацшних видiв продукцп перевищуе обсяг впровадження нових технолопчних процешв, хоча мае тенденцш до скорочення (рис. 4).
20000 15000 10000 5000 0
13 0.92 71
.71
- - Л fQ
б= i Is = i ! 2т3 1^74 ^ 1_78 1_49 L42 US ^ L56 ^99 ^ 2 58 1.3
25 20 15 10
^ ^ ^ о^ о^ О^ ^ о^ о^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ О^
■■ Ocвоeно iнновaцiйнi види пpодyкцiï, нaймeнyвaнь, од
Кiлькicть yпpовaджeних нових тeхнологiчних пpоцeciв, од.
Вiдношeння обcягy оcвоeних iнновaцiйних видiв пpодyкцiï до кiлькоcтi yпpовaджeних нових тeхнологiчних пpоцeciв, paзiв
0
Рис. 4. Динaмiкa впpовaджeння iнновaцiй нa пpомиcлових пiдпpиeмcтвaх Укpa-
ши y 2000-2017 pp.
He мeнш нeобхiдним е зayвaжeння, що в^одовж 2006-2016 pp. нaмiтилacя тeндeнцiя щодо збiльшeння кiлькоcтi пiдпpиeмcтв, якi впpовaджyвaли ^о^^-вi, мapкeтинговi тa оpгaнiзaцiйнi iнновaцiй (Тeмп pоcтy 2006-2008/2014-2016 -107,29 %, 261,53 % тa 228,94 % вiдповiдно) (тaбл. 1).
Таблиця 1
4acTOa пpомиcлових пiдпpиeмcтв Укpaïни, що впpовaджyвaли iнновaцiï, зa ти_ тами iнновaцiй y 2006-2016 pp.* __
Типи iнновaцiй, що
впpовaджyвaли ^оми- 2006-2008 2008-2010 2010-2012 2012-2014 2014-2016
cловl пlдпpиeмcтвa
Тeхнологiчнi lнновaцlï
Iнновaцlйнa пpодyкцlя 9,9 10,6 11,7 5,2 5,7
Iнновaцlйнl пpоцecи 9,6 10,6 12,4 7,2 10,3
Heтeхнологlчнl lнновaцlï
Мapкeтинговl lнновaцГí 3,9 4,0 3,1 5,4 10,2
Opгaнlзaцlйнl lнновaцГí 1 3,8 4,0 3,1 4,7 8,7
Примiтка: * - тaблиця побyдовaнa нa оcновi дaних ;25]
Цe cвiдчить, що пpомиcловi пiдпpиeмcтвa:
- cтaють бшьш aктивними в нeтeхнологiчних iнновaцiях, pозвиток яких позитивно впливae нa пpодyктивнicть пpaцi;
- cтвоpюють конкypeнтнi пepeвaги нa нових pинкaх (мapкeтинговi cтpaтe-гiï виходу нa новi pинки);
- pозpобляють новi cпоcоби пpоcyвaння пpодyкцiï (iнновaцiï в мapкeтингy). Oднaк, нeзвaжaючи нa позитивнi змiни в iнновaцiйнiй дiяльноcтi, зayвaжимо,
що пpомиcловi пiдпpиeмcтвa Укpaïни вce щe нeдоcтaтньо викоpиcтовyють потeн-
щал впровадження нетехнологiчних iнновацiй. Низький рiвень впровадження за-значених iнновацiй свщчить про недостатне застосування пiдприемствами сучас-них методiв корпоративного управлiння та вироблення комплексних стратегiй управлiння бiзнесом. Серед основних показникiв, якi характеризують iнновацiйну дiяльнiсть, важливе мiсце належить витратам на iнновацii (рис. 5).
1800 1600 1400 1200 1000 800 600 400 200 0
с и а
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
^■Питома вага шдприемств, що займалися шноващями Загальна сума витрат Дослщження i розробки Придбання iнших зовнiшнiх знань • Придбання машин, обладнання та програмного забезпечення
Рис. 5. Темпи росту загального обсягу витрат за напрямами шновацшно1' дiяльностi пiдприемств впродовж 2000-2017 рр. (за методом базисних пiдстановок), % [26]
У структурi витрат на шновацшну дiяльнiсть пiдприемств Украши протя-гом 2000-2017 рр. переважають витрати на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення, питома вага яких у 2017 р. становила 64,69 %. Структура витрат промислових шдприемств за напрямками шновацшно1' дiяль-ност е неефективною, оскшьки мае низьку питому вагу на дослщження та розробки, яка у 2017 р. склала 23,7 % вщ !х загального обсягу. Незважаючи на те, що до 2016 р. спостер^алася позитивна динамжа шновацшно1' активност промислових пiдприемств Украши, и рiвень у 2017 р. скоротився та становив лише 16,2 %. Зауважимо, що у 1992-1995 рр. питома вага шновацшно-активних тд-приемств коливалася в межах 20-26 %, а наприкiнцi 1980 рокiв - 60-70 %. Зауважимо, що на сьогодш в крашах Свропейського Союзу питома вага тдпри-емств, що займаються шновацшною дiяльнiстю становить близько 53 %.
Зазначене обумовлюе високий рiвень зносу основних засобiв, що протягом 2000-2015 рр. перевищуе критичш 60 % (рис. 6).
1400 1200 1000 800 600 400 200 0
9G SG 7G 6G 5G 4G 3G 2G 1G G
75.9
76.7
S3.5
76.9
76.4
57.9
75.8 69.4
54.6
6G.1 ■ 58.1
2G11
2G12
2G14
2G15
2G16
■ Стушнь знocy ocнoвниx заcoбiв на пiдпpиeмcтваx У^аши
■ Cтyпiнь знocy ocнoвниx заcoбiв на пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтваx
■ Стушнь знocy ocнoвниx заcoбiв на пiдпpиeмcтваx дoбyвнoï пpoмиcлoвocтi
■ Cтyпiнь знocy ocнoвниx заcoбiв на пiдпpиeмcтваx пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi
Рис. б. Cтyпiнь знocy ocнoвниx заcoбiв на пiдпpиeмcтваx У^аши пpoтягoм
2G11-2016 pp., % [27]
Оcoбливo чiткo це пpocтeжyeтьcя y пicлякpизoвий 2011 та 2015 pora (Темп po-cтy 2GG9-2G11 - 28G,15 % та Темп pociy 2G14-2G15 - 179,87 %). ^и oднoчаcнoмy збiльшeннi загальнoгo oбcягy вифат на наyкoвi дocлiджeння i poзpoбки (НДР) (Темп pocтy 2GG9-2G11 - 127,54 % та Темп pociy 2G14-2G15 - 116,23 %) (pиc. 5). Значний piвeнь знocy ocнoвниx заcoбiв, зoкpeма на пiдпpиeмcтваx пepepoбнoï ^o-миcлoвocтi, щo y 2016 p. отпадав 76,4 %, пpизвoдить дo пocилeння тexнiчнoï та тex-нoлoгiчнoï вiдcталocтi. Дo тoгo ж вiдмiтимo, щo чаcтка витpат, гов'язанж iз ^ид-банням iншиx зoвнiшнix знань (нoвиx тexнoлoгiй) мае тенденцш дo зpocтання з 2GGG p. (Темп poCTy 2GGG-2GG8 - 598,39 %).
Cпиpаючиcь на зазначене, кoнcтатyeмo нeдocкoналicть cтpyктypи шшвацш-ниx витpат i зpocтання opieнтацiï пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв на пpидбання гoтoвиx тexнoлoгiчниx prnern. Така cитyацiя cпpичиняe зниження зацiкавлeнocтi cyб'eктiв пiдпpиeмництва y cамocтiйнiй poзpoбцi нoвиx пpoдyктiв i тexнoлoгiй та cпoнyкаe дo фiнанcyвання пpoцeciв yпpoваджeння нoвoввeдeнь, здатниx y вiднocнo rapo™ cтpoки забезпечити oкyпнicть iнвecтицiй. Татаж ваpтo вказати на cпаднy динамку питoмoï ваги витpат на наyкoвi та наyкoвo-тexнiчнi poбoти y ВВП, щр е визнача-льним ^ш^ем oцiнки eфeктивнocтi iннoвацiйнo-тpанcфopмацiйниx змiн в ега-нoмiцi (pиc. 7). Це пiдтвepджye наявнicть нeдoфiнанcyвання наyкoвиx дocлiджeнь i poзpoбoк на нeoбxiднoмy piвнi. Заyважимo, :o за пiдpаxyнками екшертв, чаcтка витpат на викoнання наyкoвиx i наyкoвo-тexнiчниx poбiт y ВВП дopiвнювала в СРСР: y 1950 p. - G,99 %; 196G p. - 1,77 %; 197G p. - 2,49 %; 198G p. - 3,GG %, 199G p. - 2,89 % [28]. В У^шт y 2015 p. питома вага зазначенж витpат cтанoвила G,64 %, :o e y 4,5 pазiв меншим, якщo пopiвнювати з 1990 p.
1400 1200 1000 800 600 400 200 0
1.16
1.24
1.19
II
9 0.8 0.8
0.69
0.64
1.2 1
0.8 0.6 0.4 0.2 0
cn\ л
сЛ
40
cp cp> cp> cp cp cp
& „<3°
Cv л л
HF
C\V C\V CjV l^v C^V
HF rp> cp cp> cp
Науков1 та науково-техшчш роботи, млн. дол.
• Питома вага обсягу виконаних наукових та науково-техшчних робгг у ВВП, %
Рис. 7. Ощнка ефективност шновацшно-трансформацшних змш в економщ
Украхни за 2000-2015 рр. [29, 30]
Прирют ВВП у розвинутих краХнах понад 70 % досягаеться за рахунок ш-новацшних фактор1в, використання патенлв i «ноу-хау» у найсучасшших тех-нолопях. З метою здiйснення нововведень у 2015 р. 213 тдприемств купували новi технологи (в УкраА'ш та за и межами), з них за кордоном купували технологи 32 пiдприемства (рис. 8).
500
400
300
200
100
IS
140 120 100 80 60 40 20
2008
2009
Л010
2011
2012
2013
2014
2015
Кiлькiсть пiдприемств, що придбали новi технологи (техшчних досягнень) за межами Украхни (права шкала)
Кiлькiсть пiдприемств, що передавали новi технологи (техшчних досягнень) за межами Украхни (права шкала)
Кiлькiсть придбаних нових технологш (технiчних досягнень) за межами Украхни Кiлькiсть переданих нових технологiй (техшчних досягнень) за межами Украхни
Рис. 8. Темпи росту придбання й передавання нових технологш тдприемствами за межами Украхни впродовж 2007-2015 рр. (за методом базисних постановок), %
0
0
В цшому протягом 2007-2015 рр. кшьюсть придбаних вггчизняними шдп-риемствами нових технологш в Украiнi та за кордоном мае тенденцш до змен-шення. Проте, кiлькiсть переданих нових технологш у 2015 р. становила 118 проти 1197 придбаних (зокрема 20 та 60 за межами Украши вщповщно). З чого зробимо висновок про розiмкнутiсть нацiональноi iнновацiйноi системи Украь ни, що визначаеться шдтримкою вiтчизняних пiдприемств не власноi науки, а фактичним фiнансуванням закордонних iнноваторiв. Саме тому трансфер технологш не позначився на економiчних показниках дiяльностi промисловостi.
Зауважимо, що створення можливостей для розширеного вщгворення на ш-новацiйнiй основi можливе лише за умов отримання рiвня рентабельностi вiд опе-рацiйноi д1яльност на рiвнi 30 % i бтьше. Особливо це стосуеться шдприемств переробноi промисловостi, значення показника якого у 2017 р. становить лише 4,4 %, з чого можна зробити висновок про неефективнiсть виробничого менеджменту шдприемств, ненацшеного на впровадження наукомiстких технологiй.
Не менш необхiдним е зазначення, що особливють кiлькiсних i якiсних характеристик шновацшних витрат вiтчизняноi економiки визначаються умовами фiнансування iнновацiйноi дiяльностi, сформованими в Укрш'ш. Тому наступ-ним кроком дано!' роботи е анаиз розподщу обсяпв i структури джерел фшан-сування iнновацiйноi дiяльностi у промисловост (рис. 9).
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
■ Власш кошти
■ Кошти мюцевих бюдже^в
■ Кошти втизняних iнвесторiв
■ Кредити банкiв
■ Кошти державного бюджету
■ Кошти позабюджетних фондiв
■ Кошти iноземних iнвесторiв
■ Iншi кошти
Рис. 9. Динамша структури фiнансування iнновацiйноi дiяльностi за джерелами
у 2000-2017 рр., % [31]
Основним джерелом фшансування шновацшно1' дiяльностi в Украiнi е власш кошти шдприемств, частка яких у загальнш структурi впродовж 2000-
2017 рр. становить 79,6-94,8 %. Проте у 2017 р. наявна тенденщя до скорочен-ня показника в абсолютному та вщносному вираженнi, питома вага якого у за-гальному обсязi джерел фiнансування становить 84,4 %, що на 14331,8 млн. грн./510,7 млн. дол. менше порiвняно з 2016 р. На одне тдприемс-тво, яке займалося шновацшною дiяльнiстю, в середньому у 2017 рощ припадало 30,61 млн. грн./1,09 млн. дол. кошпв з ушх джерел, зокрема власних кош-тiв - 29,03 млн. грн./1,03 млн. дол. (рис. 10).
0.03 0.05 0.11 0.02 0
Власш кошти, млн. дол. Кошти державного бюджету, млн. дол. Кошти мюцевих бюдже^в, млн. дол. Кошти позабюджетних фондiв, млн. дол. Кошти втизняних iнвесторiв, млн. дол. Кошти шоземних iнвесторiв, млн. дол. Кредити банюв, млн. дол.
■ Власш кошти, млн. дол.
Кошти державного бюджету, млн. дол. Кошти мюцевих бюджепв, млн. дол. Кошти позабюджетних фонд1в, млн. дол. Кошти вггчизняних швестор1в, млн. дол.
■ Кошти шоземних швестор1в, млн. дол.
■ Кредити банков, млн. дол.
б
Рис. 10. Обсяги кошпв за джерелами, залучених на фшансування шновацшного розвитку одного промислового пiдприемства Украши у: а - 2000 р.; б - 2017 р.
Також вщзначимо, що обсяги кредипв банюв та iнших джерел, до складу яких входять кошти небанкiвських фшансово-кредитних установ, збiльшилися на
577,1 млн. грн./20,59 млн. дол. порiвняно з 2000 р. та становили 709,4 млн. грн. /25,28 млн. дол. у 2017 р. У 2015 р. 1хня частка складала лише 1,14 % (у 2000 р. - 7,52 %) у зв'язку з фiнансово-економiчною нестабшьшстю, а у 2017 р. мала тенденцш до збшьшення та дорiвнювала 7,78 %. Представленi роз-рахунки дозволяють зробити припущення про пiдвищення ролi фiнансових уста-нов та активiзацiю 1хньо1 участi в iнвестицiйних процесах шновацшного розвитку економiки, що е позитивним явищем. До того ж, на одне тдприемство, що проводило шновацшну дiяльнiсть, в середньому припадало 0,82 млн. грн./0,03 млн. дол. кредитних кошпв (у 2000 р. - 0,61 млн. грн./0,11 млн. дол., у 2015 р. -0,14 млн. грн./0,01 млн. дол.).
Стан джерел фшансування вщображаеться на результативност шновацш-но1 дiяльностi в промисловостi Украши, рiвень яко1 визначаеться як низький. Про це свщчить показник питомо!' ваги реаизовано!' iнновацiйноi продукцii, що зменшився на 8,7 % у 2017 р. порiвняно з 2000 р. (9,4 %) i становив 0,7 % зага-льного обсягу реалiзованоi промислово! продукцii (рис. 11). Зазначене свщчить про недостатнiсть наявних джерел фшансових ресурсiв для належного забезпе-чення здшснення iнновацiйноi дiяльностi й реаизацп прiоритетних шновацш-них проектiв в Украшг Це пояснюеться впливом фiнансово-економiчноi кризи та неспроможнiстю краши використати можливост 2010-2011 рр. щодо забез-печення зростання економiки. Це вщбилося падiнням загального обсягу фшан-сування у 2017 р., який становив лише 9117,5 млн. грн./324,93 млн. дол., або 0,80 % вщ ВВП (у 2000 р. - 1,0 %, у 2008 р. - 1,3 % та 2014 р. - 0,5 %).
10 9.4 80
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2017 ■ Питома вага реал1зовано1 шновацшно1 продукци в обсяз1 промисловосп, %
• Темп росту питомо1 ваги реал1зовано! шновацшно! продукцп в обсяз1 промисловосп впродовж 2000-2017 рр. (за методом базисних постановок) (права шкала), %
Рис. 11. Питома вага реатзованох' шновадшнох' продукцii в обсязi промисловосп [24]
Шдкреслимо, що з 2011 р. штенсившсть iнновацiйних витрат (вiдношення обсяпв фiнансування iнновацiйноi дiяльностi та обсяпв реалiзацii промислово!
пpодyкцiï) cтaбiльно знижyeтьcя i нa кшець 2017 p. cягнyлa cвого мiнiмaльного знaчeння 0,36 % (pиc. 12).
1.6 1.4 1.2 1
0.8 0.6 0.4 0.2
• Ime^^mc^ iнновaцiйних витpaт, %
Обcяг фiнaнcyвaння iнновaцiйноï дiяльноcтi, % вiд ВВП
Рис. 12. Im^c^mc^ фоpмyвaння фiнaнcових pecypciв iнновaцiйного pозвиткy
Укpaïни зa 2000-2017 pora
Сутшеть пpoблeми нeдocтaтньoï eфeктивнocтi фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння iннoвaцiйнoгo poзвиткy в Укpaïнi пoлягae y вiдcyтнocтi нaлaгoджeних мeхaнiз-мiв poзкpиття пoтeнцiaлy icнyючих ф^теових джepeл, peзyльтaтивнoгo nepe-poзпoдiлy cтpyктypи зaлyчeних фiнaнcoвих pecypciв тa np^m^^ cпoживaння iннoвaцiйнoï пpoдyкцiï.
Iннoвaцiйний xapa^ep poзвиткy eкoнoмiки вимaгae нaгpoмaджeння ошов-ного кaпiтaлy зa paхyнoк зpocтaння oбcягiв iнвecтицiй. Згiднo дaних p^. 13, зта-чeння пoкaзникa вaлoвoгo нaгpoмaджeння ocнoвнoгo кaпiтaлy y вiдcoткaх до ВВП e нижчим ^этичного piвня (18 %). Нeзвaжaючи та пocтyпoвe збiльшeння з 2015 p. CTaTOM нa 2017 p. пoкaзник дopiвнюe 16 %. Вiдмiтимo, що вiдпoвiднo до «Мeтoдичних peкoмeндaцiï щодо poзpaхyнкy piвня eкoнoмiчнoï бeзпeки Укpaï-ни» peкoмeндoвaнe oптимaльнe знaчeння пoкaзникa cтaнoвить 25-30 % [32]. Ha-явний peжим в Укpaïнi ^ce pизик дeгpaдaцiï eкoнoмiки, що те cпpияe ^ишвид-шeнiй мoдepнiзaцiï eraroMira (30 % тa вищe).
1.5
2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2017
200000 180000 160000 140000 120000 100000 80000 60000 40000 20000 0
^ «$*> ^ ^ ^ ^ с^ ¿V
сЛ
$ Л
Л
30 25 20 15 10 5 0
О^о ^чз ор п^
ВВП, млн. дол.
Валове нагромадження основного капiталу, млн. дол. • Валове нагромадження основного капталу у % до ВВП (права шкала)
Рис. 13. Валове нагромадження основного катталу у % до ВВП за 20002017 роки [33]
Дал1, вщповщно до структури даного дослщження, здшснимо оцшку сту-пеню участ банюв у кредитувант потреб шновацшного розвитку економжи Укра!ни. Для цього визначимо:
1) тюноту зв'язку м1ж показниками, що характеризують взаемозв'язок м1ж кредитною активтстю банюв в шновацшному розвитку, шновацшною активтстю промислових тдприемств та спроможтстю кра!ни до розвитку про-тягом 2007-2017 рр.;
2) значимють участ банюв в процесах модертзацп промислових тдприемств за 2002-2017 рр.
У сучасних умовах в УкраА'ш розвиток промислових тдприемств набувае особливого значення, що пов'язано з модершзащею галузево! структури еконо-мши. В1д розвитку тдприемств промисловост залежить яюсть життя суспшьс-тва, економ1чне зростання та позитя Укра!ни на свгговому ринку послуг. Ус-тшний розвиток промислових тдприемств уможливлюеться винятково за умов впровадження модел1 штенсивного шновацшного розвитку, що передбачае по-шук шновацшних метод1в 1 технологш управлшня, здатних пришвидшити ада-птацш цих тдприемств до нов1тшх досягнень науки.
Загальне тднесення благополуччя населення можливе за умов динам1чно-го розвитку економши, випереджального, пор1вняно з ростом ВВП, зростання видатюв на розвиток науково-техшчного прогресу та фшансово! тдтримки ш-новацшно! д1яльност1 тдприемств. Саме тому, необхщним е розробка заход1в щодо стимулювання процес1в банювського кредитування шновацшного розвитку як окремих тдприемств, так й економши Укра!ни в цшому.
Для визначення тюноти зв'язку м1ж покбазниками протягом 2007-2017 рр., скористаемося методом статистично! обробки шформацп, таким як кореляцш-ний анал1з та офщшними даними Нацюнального банку Укра!ни й Державного
ком^ету статистики Укрaïни. Kорeляцiйнy мaтрицю мiж покaзникaми Kрeдити, нaдaнi нeфiнaнcовим корпорaцiям нa придбaння, бyдiвництво тa реконструкцш нeрyxомоcтi (понaд 1 рiк) (млн. дол.), Питомa вaгa рeaлiзовaноï iнновaцiйноï продукцп в обcязi промиcловоcтi (%), Kaпiтaльнi iнвecтицiï (млн. дол.), Вaловe нaгромaджeння оcновного кaпiтaлy (млн. дол.) тa ВВП (млн. дол.) побудуемо в прогрaмномy пaкeтi Statistica 10.0. Не дивлячдоь нa обмежений чacовий штер-вaл, в рaмкax якого проведемо aнaлiз оцiночниx покaзникiв, ïx будемо ввaжaти рeпрeзeнтaтивними (тaбл. 2).
Таблиця 2
Мaтриця кореляцп мiж крeдитaми, нaдaнi нeфiнaнcовим корпорaцiям та прид-бaння, бyдiвництво тa реконетрукцш нeрyxомоcтi (понaд 1 рiк) тa покaзникaми, що xaрaктeризyють iнновaцiйнy активнють промиcловиx пiдприeмcтв тa отро-
можшеть крaïни до розвитку протягом 2007-2017 рр.*
Хорелящя
Змшш ВВП, млн. дол. Валове нагромадження оото- Ха^тельи швестици, млн. дол. Питома вага рeaлiзовaноï шновацшно! Цедите, надаш нeфiнaнcовим корпорaцiям на придбання, бу-дiвництво, та реконструкщю нeрyxомоcтi (понад 1 рiк), млн. дол.
вного катталу, млн. дол. продукцп в об-cязi проми^ло-воcтi, %
ВВП, млн. дол. 1,000 0,913 0,925 -0,903 -0,304
Валове нагромадження оотовного кaпiтany, 0,913 1,000 0,985 -0,671 -0,377
млн. дол.
^п^альм швестици, млн. дол. 0,925 0,965 1,000 -0,705 -0,444
Питома вага реашзова-
ноl шновацшно! продукцп в обcязi промиоло-воcтi, % -0,903 0,671 -0,705 1,000 0,230
Ередити, нaдaнi нефь
нaнcовим корпорaцiям на придбання, бyдiвни-цтво, та реконструкщю нeрyxомоcтi (понад 1 рш), млн. дол. 0,304 -0,377 -0,444 0,230 1,000
Примiтка: * - влacнa розробкa aвторa з викориcтaнням дaниx джерел [34]
Згiдно дaниx прeдетaвлeниx тaбл. 2, мiж aнaлiзовaними показниками юнуе зв'язок, ane не тюний. Помiрний (ceрeднiи) зв'язок визнaчeно мгж покaзникaми Валове нaгромaджeння оcновного кaпiтany та Kрeдити, нaдaнi нeфiнaнcовим корпорацшм на придбання, бyдiвництво та реконетрукцш нeрyxомоcтi (понад 1 рiк) (r=-0,377). Помь рний зв'язок також визначено й мш показниками Kaпiтanьнi швеетици та Kрeдити, нaдaнi нeфiнaнcовим корпорацшм на придбання, бyдiвництво та реконетрукцш неру-
хомост! (понад 1 рiк) (г=-0,444). В1д'емна корелящя св1дчить про обернений зв'язок м1ж зм1нними, тобто зростання показника Валове нагромадження основного капiталу та Каттальт iнвестицii в1дбуваеться при зменшент показника Кредити, наданi неф1-нансовим корпорацiям на придбання, будiвництво та реконструкцию нерухомост! (по-над 1 рж). З чого зробимо висновок, що усп1х проведення заходов модертзаци та стру-ктурноi перебудови економ1ки визначаеться р1внем инвестиций в основний капитал. Це б1льшою м1рою визначаеться даею 1нших, неврахованих в анашз1 даних та практично не пов'язаний 1з використанням довгострокових ресуршв банювсько!' системи.
1нновацшна модель розвитку економжи вимагае формування потужноi ви-робничоi бази, здатноi створити нову вартють. Нагадаемо, що використання кошт1в державного бюджету е обмеженим (у 2017 р. питома вага показника становить лише 2,49 % вид загальноi суми джерел фшансування шновацшно!' д1яльносл). Власнi кошти пiдприемств характеризуються як нестабшьне джере-ло в умовах недостатнього р1вня рентабельностi вид операцшно!' д1яльносл (4,4 % у 2017 р.) та загального скорочення юлькосл пiдприемств, як! отримали прибуток (71,7 % у 2017 р. проти 73,7 % у 2015 р.).
Тому, саме доступнють кредит1в повинна стати джерелом зростання реального сектору Украши. Проте, потенщал банювського кредитування, що визначаеться як вщношення кредипв банюв до ВВП, становить лише 27,82 % (в роз-винених крашах - бшьше 60 %) (табл. 3).
Таблиця 3
Обсяги кредит1в, наданих банками в швестицшно-шновацшну д1яльнють
упродовж 2007-2017 рр.*
\Показники Питома вага Кредити неф1- Питома вага
\ Загальний об- кредипв на нансовим кор- кредипв неф1на-
\ сяг кредит1в, Кредити на придбання, бу- порац1ям та нсовим корпо-
\ наданих бан- Питома придбання, д1вництво та домашн1м гос- рацям та дома-
\ ками Украши вага буд1вництво та реконструкц1ю подарствам на шним господарс-
\ неф1нансовим кредиив реконструкц1ю нерухомосп придбання, твам на прид-
\ корпоращям банк1в у нерухомосп (в1д 1 року), в буд1вництво та бання, бущвниц-
\ за ц1льовим ВВП, % (в1д 1 року), загальному об- реконструкц1ю тво та реконст-
\ спрямуванням, млн. дол. сяз1 кредипв нерухомосп рукцю нерухо-
\ млн. дол. неф1нансовим (в1д 1 року), мосп (в1д 1 року)
Роки \ корпорац1ям, % млн. дол. у ВВП, %
2007 515'4 34,68 1829 3,55 10177 6,84
2008 57618 44,78 2011 3,49 13360 10,76
2009 57921 48,81 1878 3,24 14594 12,30
2010 62934 44,71 1448 2,30 12005 8,53
2011 72123 42,66 1113 1,54 10120 5,99
2012 75772 41,49 791 1,04 8247 4,52
2013 "б59б 45,44 1511 1,75 8069 4,23
2014 49418 49,08 919 1,86 5542 5,50
2015 32824 39,62 475 1,45 3298 3,98
2016 30235 34,46 330 1,09 2562 2,92
2017 2>5,/ 27,82 317 1,07 2009 1,97
римггка: * - таблиця побудована на основ1 даних [29, 34]
Зниження порогу використання тдприемствами швестицшних кредилв банюв, незначна 1'хня частка в загальному обсязi кредитiв корпоративному сектору та у ВВП свщчить про прояви фшансово-економiчноi кризи. Наслщками фiнансово-економiчноi кризи е:
- збитковють та високий рiвень зносу основних засобiв бiльшостi дiючих промислових тдприемств;
- нацшетсть банкiв на отримання поточних вигiд (iнвестування коштiв в проекти з коротким строком окупносп) та задоволення потреб в банювських послугах рiзних шарiв суспiльства.
Наступним кроком даного дослщження е визначення значимост участi ба-нкiв в процесах модертзацп промислових тдприемств. Для цього скористае-мося методами непараметричноi статистики (Statistics Nonparametrics) в про-грамному пакетi Statistica 10.0.
Основним критерiем формування вибiрки промислових тдприемств е використання довгострокових кредилв банюв для фiнансування незавершених каттальних iнвестицii. До системи показникiв також вщнесемо власнi кошти, коефiцiент зносу основних засобiв, фiнансовi витрати та чистий фшансовий результат: прибуток (збиток).
В робот використаемо дат офщшно!' фiнансовоi звiтностi 23 промислових тдприемств Украши за 2002-2017 рр., а саме:
- ПАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель»;
- ПАТ «Одеський консервний завод дитячого харчування»;
- ПАТ «Одеський коровай»;
- ПАТ «Одеський машинобудiвельний завод»;
- ПАТ «Одеський завод сшьськогосподарського машинобудування»;
- ПАТ «Днiпроважмаш»;
- ПАТ «Запорiзький завод феросплавiв»;
- ПАТ «Артемiвський завод по обробцi кольорових метаив»;
- ПАТ «Укрелектроапарат» (м. Хмельницький);
- ПАТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування»;
- ПАТ «Автокраз» (м. Кременчук);
- ПАТ «Дншропетровський агрегатний завод»;
- ПАТ «Холодмаш» (м. Одеса);
- ВАТ «Металургтний комбтат «Азовсталь» (м. Марiуполь);
- ВАТ «Полтавський прничо-збагачувальний комбiнат»;
- ВАТ «Авдiiвський коксохiмiчний завод»;
- ВАТ «Завод «Фрегат» (м. Первомайськ, Микола!'вська обл.);
- ВАТ «Украшський графiт» (м. Запорiжжя);
- ВАТ РОСАВА (м. Бша Церква, Ктвська обл.);
- ВАТ «Макпвський металургiйний комбiнат»;
- ВАТ «Марганецький рудоремонтний завода» (м. Марганець, Дшпропетровська обл.);
- ВАТ «Спшьне украiно-бельгiйське хiмiчне пiдприемство «IнтерХiм»;
- ВАТ «Кт^мволокно».
Вибiр зазначених тдприемств обумовлено:
- по-перше, юнуванням прямого зв'язку мiж розмiром пiдприемства та йо-го рiвнем iнновацiйностi (впровадження iнновацiй потребуе вщповщного персоналу, задiяний у виконанш НДР). Згiдно даних Державного ком^ету статистики, найвища частка як технолопчно iнновацiйних, так i нетехнологiчно шно-вацiйних пiдприемств наявна серед великих тдприемств (вiдповiдно 31,4 % i 28,1 % протягом 2014-2016 рр.) [25];
- по-друге, оскшьки промисловi пiдприемства, що увшшли до вибiрки, е великими платниками податюв, емiтентами цiнних паперiв, регулярна та нерегулярна шформащя про 1'хню дiяльнiсть знаходиться в Загальнодоступнш шфо-рмацiйнiй базi даних НКЦПФР (Нацiональноi комiсii з цiнних паперiв та фондового ринку) [35]. Це дозволило автору зiбрати вс необхiднi вiдомостi для проведення дослщження.
Використання в роботi методiв непараметрично!' статистики обгрунтоване проведенням тестiв, зпдно яких гiпотеза про нормальнiсть вщхиляеться. Для перевiрки нормальностi розподiлу обчислено: середню та медiану; коефiцiенти асиметрп, ексцесу, проведено 1'хне порiвняння iз стандартною похибкою. Також розраховано тести Kolmogorov-Smirnov та Shapiro-Wilk's W test для змшних чистий фiнансовий результат промислових пiдприемств до та тсля використання довгострокових кредитiв банюв.
Отже, проведемо дослiдження показникiв 23 промислових тдприемств одше1' вибiрки до та тсля використання довгострокових кредипв банюв iз за-стосуванням методу непараметрично1' статистики «Порiвняння двох залежних змiнних» (Comparing two dependent samples (variables)). А саме тдтвердимо статистичну значимють змiни чи спростуемо щею про те, що використання довгострокових кредипв банкiв приводе до ютотно1' змiни чистого фiнансового результату промислових тдприемств. Сформуемо робочi гшотези:
H0 - немае значимих змш;
Hj - змiни значимi.
Для тдтвердження статистично1' значимостi використаемо критерп Вшко-ксона (Wilcoxon Matched Pairs Test) (табл. 4).
Таблиця 4
Результати перевiрки на статистичну значимють за критерiем Вiлкоксона _(Wilcoxon Matched Pairs Test)_
Pair of Variables Wilcoxson Matched Pairs Test Marked tests are significant at p<0,05000
Valid N T Z p-level
Чистий фшансовий результат: прибуток (збиток) до використання довгострокових кредипв банюв, тис. дол. & Чистий фшансовий результат: прибуток (збиток) тсля використання довгострокових кредипв банив, тис. дол. 172 6242,500 0,202064 0,839867
Примггка: * - власна розробка автора з використанням даних джерел [35
Зпдно отриманих результатiв критерiй Вiлкоксона не е значимим, оскiльки p-/eve/>0,05 (Wilcoxon Matched Pairs Test p-/eve/>0,839). Вщповщно спростову-еться гiпотеза H1, про те, що змши е значущими. Це означае, що використання довгострокових кредипв банкiв в перiод з 2002 по 2017 рр. не мало значущого впливу на процеси модершзацп та не сприяло значимим змшам чистого фшан-сового результату групи промислових тдприемств.
Також вважаемо за потрiбне вiдмiтити, що протягом до^джуваного перь оду лише 11 тдприемств:
- ПАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель»;
- ПАТ «Дншроважмаш»;
- ПАТ «Запорiзький завод феросплавiв»;
- ПАТ «Артемiвський завод по обробц кольорових металiв»;
- ПАТ «Укртелектроаппарат»;
- ПАТ «Днiпропетровський агрегатний завод»;
- ВАТ «Металургiйний комбшат «Азовсталь»;
- ВАТ «Полтавський прничо-збагачувальний комбiнат»;
- ВАТ «Завод Фрегат»;
- ВАТ «Украшський графiт»;
- ВАТ «Спшьне украiно-бельгiйське хiмiчне шдприемство «IнтерХiм» отримали чистий фiнансовий результат у виглядi прибутку, динамiка змш якого вiдповiдае збiльшенню пiсля використання довгострокових кредипв банюв в певш роки.
Так, наприклад, ПАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель» використо-вуе довгостроковi кредити банкiв протягом 11 роюв. Пiдприемство е одним з лiдерiв СНД з виробництва, у вщповщносл до свiтових стандартiв, телефонних кабелiв зв'язку, волконно-оптичних та LAN (Local Area Network) кабелiв. За видами економiчноi дiяльностi КВЕД (Класифiкацiя видiв економiчноi дiяльностi) ДК 009:2010 ПАТ «Одескабель» вiдноситься до переробноi галузi промисловостi.
Протягом дослщжуваного перiоду на ПАТ «Одескабель» було реаизовано наступнi iнвестицiйнi проекти:
- 2007 рш - введення у дш нового цеху з виробництва силових кабелiв на-пругою до 1 кВ;
- 2008 рж - розпочато роботу нового напрямку з виробництва на-грiвальних кабелiв;
- 2008 рiк - модершзашя та прирiст виробничих потужностей з виробництва ЛАН кабелiв;
- 2009 рш - введення у дш потужностей з виробництва силового мщного та алюмiнiевого кабелю до 10 кВ;
- 2010 рш - встановлення додаткових потужностей з метою збшьшення випуску цифрових та ЛАН-кабелiв;
- 2016 рш - розпочато реконструкцш та модернiзацiю цеху з виробництва волоконно-оптичних кабелiв;
- 2017 рж продовжено реконструкцiю та модершзацш цеху з виробництва волоконно-оптичних кабелiв.
Джерела фшансування та фiнансовi результати вщ впровадження заходiв з реструктуризацii тдприемства представлено в табл. 5.
Таблиця 5
Данн фiнансовоi звiтностi ПАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель» за 2006-2017 роки_
Показник Роки Довгостроков1 кредити банив, тис. дол. Власш кошти, тис. дол. Незавершен! ка-ттальш швес-тицп, тис. дол. Чистий фшансовий результат: прибуток (збиток), тис. дол.
2006 5000 18395 6748 684
2007 5279 13797 91' 2227
2008 4889 6209 П09 -7931
2009 3391 3569 598 -1590
2010 2696 5192 1251 1354
2011 3404 8356 92, 2809
2012 3801 3197 '16 868
2013 3801 5201 234 ^ 1067
2014 3802 50 429 -2401
2015 3800 1174 .13 1031
2016 3828 3385 147 2181
2017 7761 5956 ^ 994 2316
Вiдмiтимо, що найбтьш успiшним виявились 2016-2017 рр. Процеси модер-нiзацii та реконструкцп зазначеного перiоду забезпечили зростання чистого фь нансового результату (прибутку) на 5700 тис. грн./203 тис. дол. Забезпеченню приросту чистого прибутку в розмiрi 6,18 % сприяло зростання незавершених ка-пiтальних iнвестицiй (Темп росту 2016-2017 - 676,19 %). Фшансування незавершених каттальних швестицш здiйснювалося за рахунок довгострокових кредитш банкiв та власних коштiв тдприемства у сшввщношенш та 1:8:6 (Темп росту 2016-2017 - 202,27 % та 176,04 % вщповщно). Це тдтверджуе висновки про зна-чушдсть та пiдвищення ролi банкiв в процесах модершзацп промислових тдпри-емств та економжи в цтому на засадах шновацшного розвитку.
7. SWOT-аналiз результатiв дослiдження
Strengths. Сильною стороною проведеного до^дження е те, що на пiдставi емпiричних узагальнень наводяться данi, якi надають можливiсть визначити вплив джерел фiнансування, зокрема кредипв банкiв, на стан iнновацiйноi сфери Украь ни. А також визначити заходи активiзацii стимулювання кредитування банками технолопчного розвитку нацiональноi промисловостi. Реашзац1я системи запро-понованих заходiв сприятиме стабiльному розвитку реального сектору економжи.
Weaknesses. Слабкою стороною е те, що рекомендован заходи з програм-но-цiльового управлiння й фiнансування можливо здiйснити лише за умов реа-лiзацii комплексно!' нацiональноi програми економiчного прориву.
Opportunities. Можливостям для подальшого дослiдження е вивчення досвiду провщних краш свiту щодо формування системи взаемодп державних та приват-
них шститупв, створення умов для соцiально-економiчного розвитку iз сучасною моделлю управлшня, забезпечення ефективностi iнвестицiй у реальний сектор.
Threats. Загрозами для результалв проведення дослiдження е те, що забезпечення структурних трансформацш економши Украiни зумовленi складнiстю об'еднання ресуршв рiзних вiдомств. Змiна механiзмiв забезпечення стабшьно-стi потребуе оперативного реагування, розробки адекватноi системи показникiв оцшки впливу нових економiчних чинникiв.
8. Висновки
1. Проведено дослiдження тенденцiй змiн iнновацiйного розвитку економь ки. З чого приходимо до висновку, що проблема неналежного рiвня шновацш-но! дiяльностi та низького рiвня iнновацiйноi активностi украшських промис-лових тдприемств мае системний характер та обумовлена загальними принципами оргатзацп соцiально-економiчноi дiяльностi Украши, а саме:
- вщсутшстю стратегiчних цiлей та завдань шновацшного розвитку дер-жави, довго- та середньострокового прогнозування й планування сошально-економiчного розвитку;
- втратою свого значення прiоритетними напрями розвитку науки i технiки та шновацшно1' дiяльностi в Украiнi; системи конкурсного фшансування, як основного мехатзму фiнансування науки та шновацш; стимулюючих чинникiв розвитку науки. Зазначене призвело до суттевого зниження шновацшно1' актив-ностi промислових пiдприемств спричинених зупинкою реалiзацii законiв Украши «Про загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоем-них технологiй», «Про прюритетт напрями iнновацiйноi дiяльностi в Укрш'ш», «Про спецiальний режим шновацшно1' дiяльностi технологiчних паркiв». Також стримуеться реаизащя законiв Украши «Про науковi парки» та «Про державне регулювання дiяльностi у сферi трансферу технологш»;
- невиконанням положень Закону Украши «Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть» щодо бюджетного фiнансування науки на рiвнi 1,7 % ВВП та заходiв зi створення сприятливих економiчних умов дiяльностi наукових установ. Це спричинило послаблення дii фiнансових, податкових, кредитних стимулiв розвитку шновацшно1' дiяльностi, трансферу технологiй, вiдсутнiсть стимулiв щодо за-лучення коштiв тдприемств у проведення доошджень i розробок.
2. Визначено, що загальний швестицшний потенцiал Украши характеризу-еться низькою економiчною ефективнiстю, що призводить до уповшьнення iн-новацiйного розвитку економши, а саме:
- переважання власних кошлв у структурi джерел фшансування iннова-цiйноi дiяльностi, низький рiвень рентабельностi операцiйноi дiяльностi, що негативно впливае на вщтворювальний цикл та е дестабшзуючим чинником розвитку виробництва й фшансово1' стшкосл промислових пiдприемств;
- неприпустимо низький рiвень державного фiнансування iнновацiйноi дiя-льностi, значне коливання коштiв шоземних iнвесторiв, як результат погiршення умов ведення бiзнесу та несприятливого швестицшного клiмату в краiнi. Це акту-алiзуе потребу в активному використанш переваг банкiвського кредиту для част-
кового виршення проблем фшансового забезпечення шновацшного розвитку економжи в цiлому та реструктуризацп промислових пiдприемств зокрема.
3. Дослщжено взаемозв'язок мiж кредитною актившстю банкiв в шнова-цiйному розвитку, шновацшною активнiстю промислових пiдприемств та спроможшстю краши до розвитку, а саме визначено, що:
- процеси шновацшного розвитку економши краши практично не пов'язан iз використанням довгострокових банювських кредитiв та мають зво-ротнiй зв'язок. Низький рiвень псноти зв'язку мiж змiнними свiдчить про дш неврахованих в аналiзi даних, зокрема вартостi кредитiв банкiв, що потребуе проведення подальшого дослiдження;
- зниження рiвня використання кредитiв банювсько1' системи спричинено низькою спроможностi промислових шдприемств до створення можливостей для розширеного вщтворення на iнновацiйнiй основi та значного рiвня зносу основних засобiв.
4. Визначено участь банюв в процесах модернiзацii групи промислових ш-дприемств Украши за допомогою методiв статистично1' обробки iнформацii з чого можна зробити висновки, що:
- використання довгострокових кредипв банкш як джерела фiнансування незавершених каштальних iнвестицiй не мае значущого впливу на процеси модершзацп групи промислових шдприемств та не сприяе значимим змшам (шд-вищенню чи зниженню) чистого фшансового результату;
- розвиток (прирют чистого фшансового результату у виглядi прибутку) шдприемств забезпечуеться приростом незавершених каштальних швестицш, що супроводжуеться приростом довгострокових кредипв банюв.
Виходячи iз вище зазначеного, активiзацiя стимулювання кредитування банками технолопчного розвитку нацюнально1' промисловостi, пошук можливостей прориву в економiчному розвитку, як основно1' передумови iнновацiйного розвитку Украши, передбачае практичну реалiзацiю державою програмно-цтьового методу планування. Метод шдикативного планування, заснований на цщьовому управлiннi та фiнансуваннi, передбачае створення системи взаемодп державних та приватних шститупв з фiнансування проектiв розвитку, фондiв прямих та венчур-них швестицш, нацюнальних довгих грошей та ринку деривативiв.
Основними завданнями шститупв фшансування проекпв розвитку е фшансування за державно1' пiдтримки програм розвитку, програм оновлення та модершзацп засобiв виробництва, кiнцевою метою яких е створення високотехнологiч-но! експортноорiентованоi продукцii зi створенням нових робочих мiсць.
Лiтература
1. Васильева Т. Банювське фiнансування iнновацiйноi дiяльностi: Моног-рафiя. Суми: Дiловi перспективи, 2006. 60 с.
2. Zavadska D. Determining the role of banks in the financing of innovative development processes of the economy // Baltic Journal of Economic Studies. 2018. Vol. 4, Issue 3. P. 68-73. doi: https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-3-68-73
3. Федулова I. В. Стан шновацшно1' дяльносп харчово1' промисловосп // Еконошчний форум. 2011. Вип. 2. URL: http://www.nbuv.gov.Ua/portal/Soc_Gum/Ekfor/2011_2/5.pdf
4. Амоша А., Землянкин А., Пидоричева И. Совершенствование системы управления инновациями как условие ускорения структурных реформ в Украине // Экономика Украины. 2015. № 9 (638). С. 49-65.
5. Геец В. Преодоление квазирыночности - путь к инвестиционно ориентированной модели экономического роста // Экономика Украины. 2015. №2 6 (635). С. 4-17.
6. Шумська С. Банювський кредит та проблеми щдтримки швестицшного проце-су в економщ Украши // H^rami записки. Економчт науки. 2005. Т. 44. С. 51-55.
7. Васильева Т. Роль банювських установ у проектному фшансуванш ш-новацшно1' дiяльностi // Проблеми та перспективи розвитку банювсько1' системи Украши. 2007. Т. 20. С. 158-165.
8. Белшська Я., Калита Т. Переваги кредитування швестицшно-шновацшно1' дiяльностi на засадах державно-приватного партнерства в умовах глобаизацн в Украш // Економжа та держава. 2018. № 8. С. 4-8.
9. Диба О. Поеднання державного та приватного фшансування шновацш-но! дiяльностi в Укра1ш // Вюник ДВНЗ «Ктвський нащональний унiверситет iменi Вадима Гетьмана». 2017. Вип. 6 (21). С. 239-242.
10. Диба М. Концешя: сутшсть та форми фшансового забезпечення // Фшан-си Украши. 2016. № 10. С. 65-76. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu 2016 10 5
11. 1нновацшна Украша 2020: Hацiональна доповiдь / Геець В. та ш.; за заг. ред. Гейця В. та ш. К.: НАН Украши, 2015. 336 с.
12. Зверяков М. Теоретическая парадигма устойчивого развития и украинские реалии // Экономика Украины. 2018. № 10 (675). С. 10-32.
13. Диба О. Фшансово-кредитне забезпечення шновацшного розвитку в умовах глобашзацй: автореф. дис. ... докт. екон. наук: 08.00.08. Чернтв, 2018. 40 с.
14. Lagaras S. The Bank Lending Channel and Corporate Innovation. URL: http://www.law.northwestern.edu/research-faculty/searlecenter/events/innovation/documents/ Spyros_Innovation.pdf
15. Schneider C., Veugelers R. On young highly innovative companies: why they matter and how (not) to policy support them // Industrial and Corporate Change.
2010. Vol. 19, Issue 4. P. 969-1007. doi: https://doi.org/10.1093/icc/dtp052
16. Ayyagari M., Demirguf-Kunt A., Maksimovic V. Firm Innovation in Emerging Markets: The Role of Finance, Governance, and Competition // Journal of Financial and Quantitative Analysis.
2011. Vol. 46, Issue 06. P. 1545-1580. doi: https://doi.org/10.1017/s0022109011000378
17. Lopez-Garcia P., Montero J. M., Moral-Benito E. Business Cycles and Investment in Productivity-Enhancing Activities: Evidence from Spanish Firms // Industry & Innovation. 2013. Vol. 20, Issue 7. P. 611-636. doi: https://doi.org/10.1080/13662716.2013.849456
18. Brown J. R., Martinsson G., Petersen B. C. Do financing constraints matter for R&D? // European Economic Review. 2012. Vol. 56, Issue 8. P. 1512-1529. doi: https://doi.org/10.1016/j.euroecorev.2012.07.007
19. Giebel M., Kraft K. Bank Credit Supply and Firm Innovation. ZEW, 2018. 31 p. URL: http://ftp.zew.de/pub/zew-docs/dp/dp18011.pdf
20. Gu Y., Mao C. X., Tian X. Banks' Interventions and Firms' Innovation: Evidence from Debt Covenant Violations // The Journal of Law and Economics. 2017. Vol. 60, Issue 4. P. 637-671. doi: https://doi.org/10.1086/696703
21. Майорова Т., Урванцева С. Шдвищення ролi банювського швестицш-ного кредиту в шновацшному розвитку економiки Украши // Вюник НБУ. 2014. № 3. С. 30-35.
22. Про шновацшну дiяльнiсть: Закон Украши вщ 04.07.2002 № 40-IV. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/40-152
23. Обсяг реаизовано1' промислово1' продукцп (товарiв, послуг) за видами економiчноï дiяльностi у 2010-2017 роках. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2013/pr/orp_rik/orp_rik_u.htm
24. Впровадження iнновацiй на промислових шдприемствах. Наукова та iнновацiйна дiяльнiсть (1990-2016). URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
25. Обстеження iнновацiйноï дiяльностi в економiцi Украши за перюд 2008-2016 рокiв (за мiжнародною методолопею). URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/16/Arch_obs_inov_d.htm
26. Загальний обсяг витрат за напрямами iнновацiйноï дiяльностi. Наукова та шновацшна дiяльнiсть (1990-2016). URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
27. Статистичний бюлетень «Баланс основних засобiв Украши». Публша-щя документiв Державноï Служби Статистики Украши. URL: https: //ukrstat. org/uk/druk/publicat/Arhiv_u/06/Arch_oz_bl. htm
28. Мiрошнiченко О. 1нновацшна активнiсть промислових шдприемств Украши: стан i тенденцп // Вiсник Кш'вського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка. Серiя: Економiка. 2013. Вип. 10 (151). С. 73-78.
29. Валовий внутршнш продукт. Нацiональнi рахунки. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
30. Обсяг виконаних наукових та науково-техшчних робгт. Публiкацiя до-кументiв Державно!' Служби Статистики Украши. URL: https: //ukrstat. org/uk/operativ/operativ2005/ni/ind_rik/ind_u/2002. html
31. Джерела фiнансування iнновацiйноï дiяльностi промислових шдприемств. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
32. Методичт рекомендаци щодо розрахунку рiвня економiчноï безпеки Украши»: Наказ Мшкяерсгво Економiчного Розвитку i Торriвлi Украши вщ 29.10.2013 №2 1277. URL: http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=MetodichniRekomendatsii
33. Валове нагромадження основного капiталу в розрiзi видiв нефшансо-вих активiв за 2010-2017 роки. Нащональш рахунки. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
34. Кредити, надаш депозитними корпоращями. URL: https://bank.gov.ua/files/3.3-Loans.xls
35. Офщшний сайт Нацiональноï комiсiï з щнних паперiв та фондового ринку. URL: https://smida.gov.ua/
