The principle of regional dynamic changes characterizing the response speed of the economic system in the region different economic, technological, environmental, social and other changes, and describes the feasibility and effectiveness of these changes and their implementation mechanisms based resource potential of each region.
This behavior is the level of integration of economic activity is in distress communications companies, which can be expressed in terms of duration, intensity, volume of trade, the quality of relationships, proximity, reliance in the supply chain, industry affiliation, etc. industrial region united in some form of territorial-production optimization economy in order to obtain the greatest synergistic effect.
The influence of the above principles of regional development in the state regions is characterized.
It is founded that the territorial-production form optimization of the region, which should ensure their economic development through positive action proposed principles is a clustered form.
It is proved that in view of the identified principles for regional economic development, existing in the present model clusters cannot be applied to mining regions of Ukraine. This is due to certain reasons non-classical models for the creation of regional clusters and the current state of mining regions.
The research results should serve as a starting platform for the creation of new models of effective territorial and industrial clusters for the development of mining regions are presented.
Key words: principle, creation, territorial-production cluster, mining region, development.
УДК 902'18(477.82)
О. I. Ступницький, В. О. Волга
М1КРОКРЕДИТУВАННЯ МАЛОГО Б1ЗНЕСУ В УКРА1Ш: ДОСВ1Д GC ТА НАПРЯМКИ РЕФОРМУВАННЯ
У cmammi npoaHani3oeam форми i методи мехатзму мтрокредитування малого i середнього 6i3Hecy на npu^adi крагн €С, приватн та державн джерела, технологи i модeлi мтрофтансування тдприемницьких тщатив. Розглянутi проблеми адаптаци кредитного сегменту фтансового ринку Украгни до умов ведення 6i3rncy сучасними мiжнародно визнаними мжрофтансовими iнституцiями. Визначеш основш тенденцп та напрямки трансформаци системи мтрокредитних послуг до мiжнародних стандартiв з метою тдвищення eфeктивностi функцюнування тдприемств малого i середнього бiзнeсу в Украш.
Клю^о^^ слова: мтрокредити, малий i середнт бiзнeс, мiкрофiнансовi оргатзаци, кредиты стлки, кредитн кооперативи.
Постановка проблеми. В усьому свт мшрокредит е, мабуть, одним з елеменпв формування тдприемницького середовища, оскшьки дозволяе розширити фiнансовi можливосп малого i середнього бiзнесу (МСБ) та акумулювати позиковi кошти у найбшьш важливих сферах господарсько'1 дiяльностi. Основними перевагами мшрокредш!в е спрощеш умови видач^ максимально короткий строк розгляду заявки, низью вимоги до фшансового становища i зручний графш погашення, а умовою i'x надання е наявшсть у позичальника д^чого бiзнесу, що приносить прибуток. Хоча
кредит е Hi що iнше, як передача грошових pecypciB на умовах зворотносп, платностi i термшовосп, занадто широке тлумачення даного визначення не враховуе специфши мiкpофiнансyвання з його характерними рисами, обумовленими фшансовою пiдтpимкою досить вузького сегмента - тдприемщв, що починають власний бiзнeс i не мають достатнiх доходiв для кредитування у комерцшних банках. При цьому специфша мiкpокpeдитyвання значно ширше специфши мiкpофiнансyвання, оскiльки припускае участь у кредитному процес не тiльки мшрофшансових оpганiзацiй (МФО), але й комерцшних банюв, нeбанкiвських кредитних союзiв та ш.
Аналгз останшх дослгджень i публгкацгй. Проблемам удосконалення системи мшрокредитування МСБ пpисвячeнi роботи як втизняних вчених H.G. Сгорово!, Г.С. Сршово!, П.1. Жукова, А.Б. Крутика, М.Г. Лапусти, М.А. Платоново!, Г.1. Хотинсько!, так i закордонних тeоpeтикiв i пpактикiв Х.Виссеми, П.Друкера, Ф.Кауфмана, Н.Сирополюа, Д.Речмена. Науковцями дослiджeно i висв^лено окpeмi аспекти оргатзацп мiкpокpeдитyвання МСБ, функщонування piзних видiв фiнансових шститупв, !х роль у розвитку тдприемницького сектору. Однак з урахуванням змш, що вiдбyлися на ринку кредитування тдприемств МСБ в останнi роки, назрша нeобхiднiсть вивчення i узагальнення сучасного закордонного досвщу у сфepi розширення доступу пiдпpиемств МСБ до кредитних ресурав, зменшення pизикiв кредитних оргатзацш при обслyговyваннi iндивiдyальних тдприемщв, взаемодп комepцiйних банкiв i МФО, розробки обгрунтованих peкомeндацiй з виршення проблем ресурсного забезпечення процесу вщтворення на пiдпpиемствах МСБ за рахунок кредитних кош^в. Проблема вдосконалення та пошуку нових мeтодiв i форм кредитування МСБ також вимагають подальшого дослiджeння i висвiтлeння.
Виклад основного матерiалу. Особливосп мiкpокpeдитy обyмовлeнi: а) строком його надання, який не повинен перевищувати 3-х роюв; б) сумою, наданою по такому кредиту, яка повинна вщповщати pозмipy доходу пщприемця (або фiзичноi особи); в) нецшьовим характером надання, що за функщями нагадуе споживчий кредит, який не вимагае тдтвердження його фактичного використання. Високий ступшь нeвизначeностi i pизикiв для споживачiв цих фшансових послуг полягае, насамперед у формуванн гранично високо! процентно! ставки, що у науковш лiтepатypi визначаеться як лихварський вiдсоток (завдання мiкpокpeдитyвання у захщних кра!нах саме i полягае у тому, щоб запобiгти вказанш «поpочнiй» пpактицi i сприяти розвитку вщтворювально! фyнкцii кредиту). Кpiм того, диференщювання pизикiв за групами -закон формування щн на ринку кредитних послуг - сприяе тому, що хоча тягар сплати вщсотка несе конкретний позичальник, у процентну ставку закладаеться ризик середньостатистичного позичальника-тдприемця (тобто «гарний» позичальник оплачуе «поганого», однак вш не може апшювати до позичальника щодо того, що ставка вщсотка у вщносинах з ним необгрунтовано збiльшeна). При цьому мшрокредит е стимулом для подальшого формування тдприемницького середовища оскiльки не обтяжливий для позичальника.
Сьогоднi в кра!нах з розвиненою ринковою економшою, зокрема, СС, налiчyеться понад 17 млн. малих тдприемств, у яких працюють понад 100 млн. чол., а сукупний оборот малих тдприемств у кра!нах СС становить понад 11 млрд. евро (причому, 1/2 цих тдприемств належать до системи «Oneman business», де працюе власник i члени його родини). Кшькют оцшки чисельносп пiдпpиемств i зайнятих на них пращвниюв вказують на ютотне переважання МСБ у eкономiчних системах промислово розвинених кра!н: так, наприклад у СС питома ваги МСБ в економщ становить 99,8%, а кшькють працюючих - 67%; таю тдприемства мають число працюючих до 10 осiб i надають 1/3 нових робочих мюць, що забезпечуе 1/4 уах внeскiв у мюцевий бюджет [1].Наприклад, Н. I. Морозко, обгрунтовуючи поняття
«суб'екпв малого бiзнесу», видiляe наступнi диференцiйованi показники як критерп виокремлення малих оргашзацш: для фондоемних видiв економiчноi дiяльностi (промисловi виробництва, будiвництво, транспорт) - у якосп критерiю визначаеться величина активiв; для матерiалоемних видiв економiчноi дiяльностi (оптова, роздрiбна торгiвля) - рiчний обсяг обороту; для трудомютких видiв економiчноi дiяльностi (науково-технiчна сфера та iншi iнновацiйнi фiрми) - чисельшсть працiвникiв [2, с. 23].
Генезис приватного тдприемництва (у т.ч. його функщонального, iнформацiйного i структуроутворюючого компонентiв) свiдчить, що великi пщприемства вiдiграють роль своерiдних демпферiв, що амортизують згубний для малих тдприемств вплив ринково'1 стихи, а малi пiдприемства - адаптерiв, що гнучко реагують на кон'юнктуру попиту. У загальному виглядi на свiтовому ринку кредитно-фiнансових послуг для МСБ можна видшити три основнi шститути (банки, МФО i сектор неформального фшансування) та сiм основних форм МФО: кредитш споживчi кооперативи громадян (КСКГ); кредитнi кооперативи (КК, споживчi спiлки); державнi (регiональнi та мунщипальш) фонди пiдтримки малого пiдприемництва; сшьськогосподарсью кредитнi споживчi кооперативи (СКСК); приватш фонди; приватнi мiкрофiнансовi оргашзацп, що ведуть комерцшну дiяльнiсть; небанкiвськi депозитно-кредитш оргашзацп [3, р. 12].
Сучасна мiжнародна практика реалiзацii механiзмiв мшрокредитування в частинi взаемодп МФО i банкiв грунтуеться на системних моделях: модель штегровано'1 структури мiкрокредитування; модель оргашзацп банком дочiрньоi мшрофшансово'1 оргашзацп; модель дшчо'1 МФО у якосп «роздрiбного продавця» або стратегiчного договору банку i дшчо'1 МФО; модель «обслуговуючо'1 компанп»; модель дистанцiйного банювського обслуговування (ДБО) у програмах мшрокредитування. Остання (як найбiльш ефективна) базуеться на наданш учасникам кредитних угод можливосп здiйснення банкiвських операцiй без вщвщування банку на основi використання сучасних шформацшних технологiй. Методика ощнки i аналiзу економiчноi ефективностi здшснення програми мiкрокредитування з використанням ДБО, полягае у: 1) визначенш порядку формування основних операцшних витрат банку на здшснення програми мшрокредитування з використанням ДБО; 2) розрахунках процентних доходiв банку на здiйснення програми мшрокредитування з використанням ДБО (аналiз процентних доходiв банку, спiввiднесених з величиною активiв, що використовуються для 1'х отримання); 3) вибiр узагальнюючого показника, що характеризуе ефективнiсть використання ДБО при здшсненш програми мшрокредитування. У якостi узагальнюючого показника, що характеризуе ефектившсть використання ДБО при здшсненш програми мшрокредитування використовуеться середнш коефiцiент внутрiшньоi вартостi окремих операцш банку залежно вiд типу ДБО при кредитуванш позичальникiв (SMS-сервiс, ГУЯ-банкшг) [4, К26-Я27]. Скорiнгова модель штегровано'1 оцiнки ризику банкiвського кредитування шдивщуальних пiдприемцiв i мiкропiдприемств з одного боку дозволяе заощаджувати час, збшьшувати «охоплення», зменшувати накладнi видатки за рахунок «вщакання» ненадiйних позичальникiв, що в остаточному пщсумку призводить до збшьшення ефективностi програм мiкрокредитування, а з шшого - враховуе оцшку якiсного ризику за допомогою традицшних iнструментiв, включаючи специфiку кредитування шдивщуальних тдприемщв i мiкропiдприемств, що застосовують спецiальнi режими оподатковування. Модель управлшня кредитним ризиком банкiвського портфеля на основi ймовiрносно-вартiсного пiдходу при мшрокредитуванш дозволяе за рахунок аналiзу факторiв, що впливають на кiнцевий результат (рентабельшсть капiталу), формувати портфель iз найбiльшою додатковою вартiстю [5, р. 64-67].
Сьогоднi алгоритм розробки стратеги розвитку едино! системи мшрофшансування суб'ектiв малого пiдприемництва (СМП) в СС грунтуеться на трьох складових: полшшенш правового середовища мшрофшансування, географiчному розширеннi охоплення населення мшрофшансовими послугами, розвитку рiзних типiв мшрофшансових iнституцiй (як комерцiйних, так i некомерцiйних МФО iз чiтким визначенням понять i сфер дiяльностi - «мшрофшансування», «мшропозика», «мшрофшансова дiяльнiсть» i т.п.). Крiм того, на основi унiфiкованого законодавства здiйснюеться дiючий контроль i нагляд за дiяльнiстю МФО, яю згрупованi залежно вiд економiчних i правових характеристик !х дiяльностi. При цьому побудова ефективно! моделi державного контролю i нагляду здшснюеться у комбшаци iз саморегулюванням, стимулюванням розвитку всiх форм МФО. Характерними рисами пщприемництва у мiкрокредитнiй сферi в крашах-членах СС е: а) орiентацiя на специфiчнi групи кшенпв (економiчно активнi верстви населення; починаючi або плануючi розширитися мiкропiдприемства; малi пiдприемства, що не мають доступу до шших джерел фiнансування) i видiленi сегменти ринку; б) можливють використовувати такий нетрадицiйний вид забезпечення, як групова гарантия, тобто створення кредитних груп, члени яких взаемно гарантують зворотшсть отриманих кредитiв; в) поетапна видача кредитив - вщ мало! суми до велико!; г) процес мшрокредитування здiйснюеться за посередництвом спещальних мiкрокредитних iнституцiй - кооперативних банкiв, зобов'язанням яких е навчання кшентив навичкам пiдприемництва. Так, наприклад, через трьохрiвневу систему кооперативних банюв у Польщi (Центральний банк кредитних союзiв, 9 регiональних i 1200 локальних кооперативних банкiв) проходить до 90 % кредитив для сшьськогосподарського виробництва, переробки, торгiвлi сiльськогосподарською продукщею i супутнiх видiв дiяльностi [6].
Переваги самофшансування як способу фшансування СМП (низький ризик неплатоспроможностi i банкрутства пiдприемства, вiдсутнiсть вимоги сплати вщсотюв) компенсуеться недолiком - обмеженим розмiром коштiв, який залежить вщ успiшностi попередньо! дiяльностi. Необхiдне забезпечення, труднощi у одержаннi кредиту i високi процентнi ставки, як недолши банкiвського кредитування, компенсуються перевагою - системою спещальних банювських продуктiв для СМП. Бюджетне фiнансування, як вщносно недорогий вид фiнансування пов'язаний iз тривалим процесом надання коштiв i труднощами у !х одержаннi. Переваги лiзингу (отримання устаткування без його повно! оплати, можливiсть вiднесення уах витрати на придбання устаткування на собiвартiсть продукцп лiзiнгоодержувача, що дозволяе зменшити базу оподаткування) i факторингу (швидкють одержання коштiв, аутсорсинг деб^орсько! заборгованостi) сусiдять iз недолiками (необхщшсть застави i значна сума першого лiзингового платежу - до 30% вартост наданого майна, обмежена пропозищя спецiалiзованих факторингових продуктiв для малого бiзнесу).
Спектр форм державно! фшансово! пiдтримки СМП у СС сьогодш досить широкий. Так, СМП на початковому етат розвитку за умови вщсутносп стартового капiталу i кредитно! юторп можуть розраховувати на державш гранти починаючим власний бiзнес пщприемцям i мiкрофiнансування; СМП iз досвщом пщприемницько! дiяльностi протягом 1-3 роюв за умови вiдсутностi необхiдного обсягу фшансових ресурсiв для розширення бiзнесу i лiквiдного забезпечення для одержання банювського кредиту можуть розраховувати на субсидування процентно! ставки, надання гарантш, лiзинг устаткування, банкiвське кредитування, мшрофшансування; СМП, що стабiльно працюють на ринку бшьш 5 рокiв за умови вщсутносп необхiдних фiнансових коштив для посилення власних позицiй на ринку i збiльшення обсягiв виробництва можуть розраховувати на таю форми державно! пщтримки як участь у виконанш державних/мунщипальних замовлень i надання гарантш. Як свщчить мiжнародний
досвiд, на раншх етапах розвитку пiдприемництва в мшрокредитнш сферi (мiкрокредитнi агентства i компанп) залучити мiсцевих iнвесторiв бувае досить важко, а отже, МФО доводиться звертатися до мiжнародних iнвесторiв, а завдання по мобшзацп кош^в, розмiр яких у чотири рази перевищуе розмiр власного капiталу, е досить складним i для !! вирiшення може знадобитися кiлька роюв. Для цього, наприклад, у СС знаходять ршення проблеми у дiапазонi мiж суспiльним фондом i новою перерепстрованою компанiею з метою запоб^ання оподаткування переданого капiталу, тобто використовують вимогу про депонування статутного катталу, яке поширюеться на новостворенi МФО [7, р. 467].
Сьогодш мшрофшансування в Укра!ш е вбудованим компонентом кредитно! системи, що визначае необхщшсть 11 iстотних змiн i вдосконалювання з урахуванням вимог уах учасниюв фiнансового ринку. Iнституцiональний розвиток ринку мшрофшансування в Укра!ш обумовлений: а) пщвищенням вимог до капiталiзацii кредитних оргашзацш; б) глобалiзацiею фiнансового середовища, яке висувае новi завдання у контекст розвитку конкурентно! взаемодп банювських операцiй i мiкрофiнансування; в) активною штегращею на ринку закордонних фшансових посередникiв у зв'язку iз приеднанням Укра!ни до СОТ i тдписанням Асощацп з СС. Однак в Укрш'ш, на вiдмiну вiд захщних кра!н, пiдприемництво розвиваеться досить слабкими темпами, i основна причина полягае саме у низькому рiвнi доступносп кредитних ресурсiв i !х високш вартостi. Основною iнституцiйною передумовою розвитку мшрокредитування в Укра!ш е те, що поряд з високим попитом на даш кредитш продукти, а також наднизькою концентращею доступу до мшропозик на регiональному рiвнi, диверсифшованють продуктового iнструментарiю продовжуе залишатися низькою. Поряд iз зростаючим попитом на мiкрофiнансовi продукти у сегментi «цша-пропозищя» МФО, як i ранiше, поступаються комерцшним банкам. Сектор мiкрофiнансування в Укра!ш перебувае в стадп становлення i розвитку, а основнi причини полягають у високш вартост мшропозик, вiдсутностi належно! практики оцiнки i нiвелювання ризикiв, у слабкостi ресурсно! бази ^ нарештi, досить обмежених строках кредитування. Наприклад, МФО промислово розвинених кра!н СС мають бшьший запас фiнансовоi стабiльностi на вщмшу вiд вiтчизняних мiкрофiнансових органiзацiй i можуть бiльш адекватно прорахувати власш ризики (провiднi системи ризик-менеджменту дозволяють виршувати принципово важливе завдання - перехщ вiд управлiння очiкуваними втратами до управлшня непередбаченими втратами); мають адаптоваш технологii оцiнки ризикiв, що напрацьоваш роками з урахуванням практики дiяльностi в кра!нах, що нещодавно приедналися до СС i кра!нах ринкових трансформацiй; i нарештi, закордонш МФО вмiють використовувати принципи Базельсько! конвергенцГ! з урахуванням вiдповiдностi !х дiяльностi ринковiй дисциплiнi загальносвiтового рiвня [8, р. 12-13].
Ризики трансформуються й модифшуються разом iз трансформащею i модифiкацiею кредитних послуг, а фактори, що дозволяють МФО кшькюно i якiсно розширити свiй бiзнес, одночасно ускладнюють процес управлiння сукупним кредитним ризиком i впливають на його рейтинг (завдання тдтримки внутршнього кредитного рейтингу вирiшуеться шляхом оцшки непередбачених втрат вiд усiх видiв ризикiв, яким пiдданi МФО). При цьому важливим компонентом е пошук системи надшних iндикаторiв, здатних не тшьки кiлькiсно оцiнити iснуючi ризики МФО, але й заздалегщь попередити про ймовiрнiсть настання тiеi або шшо! несприятливо! для МФО поди (запоб^ання ризику; обмеження ризику; зменшення ризику; розподiл ризику; прийняття ризику; резервування ресурав; страхування ризикiв).
Тому сьогодш в Укра!ш необхiдно розробити детальну покрокову програму сприяння розвитку та державно!' пiдтримки мiкрокредитування МСБ, базуючись на досввд кра!'н СС, складовими яко!' можуть бути наступнi блоки.
По-перше, прискорити впровадження мiжнародних стандар^в фшансово!' звiтностi у практику дiяльностi мiкрофiнансових установ, що дозволить адаптувати !'х до особливостей функцiонування мiкрофiнансових iнституцiй (наприклад, формалiзувати звiтнiсть для МФО i методологiчну базу для розрахунюв обов'язкових нормативiв, впровадити однаковi показники, що характеризують 1'х фшансову стiйкiсть, а також показники сощально!' ефективностi МФО, що мотивують розвиток мшрокредитування). Крiм того, неопрацьованими е регламентоваш пруденцiальнi нормативи та показники фшансово!' стабiльностi (нормативи достатностi катталу, лiквiдностi, максимальний розмiр ризику на одного позичальника або групу пов'язаних позичальниюв, максимальний розмiр великих кредитних ризикiв) для МФО, що у значнш мiрi спотворюе можливiсть реально!' оцiнки ризикiв мiкрокредитування i перспективи його подальшого розвитку.
По-друге, розробити нащональну рейтингову оцiнку сектору мшрокредитування при включеннi у не!' елементсв позитивно!' закордонно!' практики -цiльовi орiентири по реструктуризацп позик i мiкрокредитiв, спрямованих на пiдтримку позичальниюв, опинилися у складнiй фiнансовiй ситуацп; механiзм досудового врегулювання складних фшансових ситуацiй з його адаптацiею до мiжнародноi практики мiкрофiнансування; запобiгання нелегальним схемам перекредитування заборгованосп. У цьому процес активну роль повиннi з^ати гарантiйнi фонди (як державнi, так i приватнi), якi е мiжнародно визнаним ефективним iнструментом спрощення доступу приватним тдприемцям до позикових кош^в шляхом надання гарантiй вiд таких фондiв. Одним з напрямкiв державно!' фшансово!' пiдтримки може стати створення спещально!' апексно!' шституцп небанювсько!' фшансово'! шфраструктури (зокрема, мiкрокредитування) iз ч^кими критерiями: вiдбiр для фiнансування МФО i !'х монiторинг; залучення i доступ ресурсiв у мiкрофiнансовий сектор i !'х ефективне використання; просування фiнансових послуг у регiонах i пiдтримка тдприемницько!' активностi.
По-трете, здшснити корегування стандартiв розвитку ринку мшрокредитування в Укра!ш для: сприяння ефективному управлшню кредитним ризиком МФО; визначення прерогатив наглядового процесу за мшрофшансовою дiяльнiстю; розвитку iнфраструктурноi пiдтримки мшрокредитування; обмеження ризикiв фальсифiкацiй i шахрайських дiй несумлiнних учасникiв ринку МФО. При цьому законодавчо оформити правовi положення про кредитш кооперативи мшрокредитування, ввести iндикатори !'х дiяльностi (що вiдрiзняють !'х вiд фiнансових трамщ), а з метою пiдвищення довiри до внескiв кредитних кооперативiв створити Агентство по страхуванню заощаджень пайовиюв кредитних кооперативiв у тому вид^ у якому воно iснуе для банювсько!' системи - Агентство по страхуванню внесюв. Розрахунки оцiнки средньоринкових процентних ставок у секторi мшрокредитування за допомогою обчислення коефiцiента подорожчання вартосп мiкрофiнансових коштiв при трьохрiвневiй системi банкiвського мiкрокредитування дозволить внести корективи у нишшш нормативи резервування у банювськш системi Укра!'ни загалом. Наприклад, при кредитуванш малого бiзнесу в Бангладеш комерцiйнi банки створюють резерви на можливi втрати по позичках, застосовуючи один показник - обслуговування боргу, у той час як в Укрш'ш резерви створюються в залежносп як вщ обслуговування боргу, так i фiнансового становища позичальника [9, p. 26].
По-четверте, у процеа розвитку банкiвськоi агентсько!' мережi мiкрокредитування можливо використання моделi банкiвського розвитку Бразилii, де
величезна кшькють банкiвських areHTiB надають повнофункцiональнi фiнансовi послуги пiдприeмцям по усiй крашГ При цьому сформувати на законодавчому píbhí перелiк нормативiв, яким МФО повинш вiдповiдати за аналогieю з банювською дiяльнiстю, i лише потГм за результатами дано! роботи повернутися до питання про створення рейтинпв даних органiзацiй. Впровадити нормативно-правову практику сек'юритизацп активiв МФО на ринку кредитних кооперативiв i мiкрофiнансових оргашзацш (за аналогieю з банкiвською практикою) для зменшення кредитних ризикiв мшрофшансування i, як наслiдок, вартостi мГкропозик, а також адаптувати до мГжнародно! практики систему ризик-менеджменту МФО у частиш вимог до фiнансового посередництва. Особливу увагу слщ придiляти критерiям стандартизаци пулу мiкрокредитних коштГв для подальшо! сек'юритизацп (сума кредиту, процентна ставка, строк i забезпечення). Також необхщно створити нормативну основу по реструктуризацп позик та мГкрокредитГв (вщ привентивных iнструментiв до правових конструкцш захисту позичальника i кредитора вщ змушеного нарощування розмГру боргу та наслоив «затягування» цього процесу). КрГм того, практика дГяльностГ МФО кра!н GC свГдчить, що недиференцiйованiсть правових норм, встановлених для банюв i мшрофшансових компанiй, без о6лГку рГзнищ мГж мiкрокредитуванням i традицiйним кредитуванням, створюе труднощГ у частинi вимог по створенню резерву на покриття втрат i з6иткГв. Тому, щоб зацiкавити стабiльно працюючi мiкрокредитнi компанп та агентства у залученнi депозшйв з !х наступною трансформацieю у бшьш вагомi МФО або банки, необхщно також внести вщповщш змши у законодавство по мiкрокредитуванню.
По-п'яте, максимально спростити саму процедуру фшансування МФО (можливо, лшвщувавши необхiднiсть забезпечення застави або гарантш з боку третГх осГ6), що в значнш мГрГ мотивуе МФО взаeмодiяти мГж собою як гаранти i поручителГ за Гснуючими кредитними зобов'язаннями, а використання саме тако! схеми взаемодп дозволить значно розширити кредитний портфель МФО, а отже, зменшити ймовГршсть «перекредитування» одного або групи пов'язаних позичальниюв (тобто зменшить цГни мГкропозик з урахуванням взаемовпливу факторГв зменшення кредитного ризику). При розрахунках ефективносп дГяльносп i конкурентно! позицп МФО, поряд з аналГзом кГлькГсних (фшансових) факторГв необхГдно особливу увага придшяти макроекономГчним показникам (рГвень безробГття, динамГка розмГру заробГтно! плати, стан пщприемницького сектору), а також якГсним факторам, що характеризують активне i своечасне вживання заходГв впливу регулятора, зршсть регулятивного середовища i якГсть нагляду за МФО. Так, наприклад, у Францп Асощащя за право на економГчну ГнГцГативу (ADIE) здГйснюе останшми роками надзвичайно успГшну програму кредитування «стартатв», зворотнГсть яко! 92 % (тодГ як за статистикою у перший рГк роботи «виживають» у середньому лише 50 % дрГбних пщприемств), що свГдчить про високий яюсний рГвень вГдбору починаючих пщприемщв [10].
По-шосте, унГфГкувати i систематизувати шформащю у единому масивГ, що дозволить: а) одержувати консолщовану шформащю про потенцшних клГентГв МФО (включаючи ГнформацГю, що вГдображае фГнансовГ зобов'язання по всГх Гнших кредиторах, а також шляхом агрегування даних про рашше отриманГ кредити i якостГ обслуговування боргу); б) одержувати потенцшним Гнвесторам або клГентам МФО незалежш оцГнки економГчного стану МФО, !х дшово! репутацп за допомогою розроблених пщходГв характеризувати органГзацГю за певним класом або категорГею для ощнки рГвнГв ризикГв при укладаннГ угоди про позику або кредитно! угоди.
Сьогодш соболивого значення набувае створення дорожно! карти розвитку МСБ, окремою складовою яко! мае стати програма мГкрокредитування як державно-приватне партнерство у системГ довгострокових субконтрактних вщносин. ТехнологГя
дорожнiх карт (TRM) - це, по-перше, зааб «трансляцп» стратегiчного цiльового прогнозування у адаптивне планування i управлiння проектами, програмами i портфелями проектiв, при цьому особлива увага придшяеться саме управлшню портфелями у контекстi поточно!', промiжноi i цшьово!' його складових [11, p. 266]; подруге, ефективний метод прийняття стратегiчних ршень у межах створення «самопогоджувально! уяви» досяжного i бажаного майбутнього; по-трете, це не е прогноз, а адаптивний план-сценарш розвитку об'екта iз урахуванням альтернативних шляхiв та можливих проблем i перешкод [12; 13, р. 4-6]. Саме дорожня карта свщчить про взаемозв'язок мiж управлшням проектами, програмами i портфелями проек^в, демонструючи таким чином як вщбуваеться досягнення стратегiчних цiлей через реалiзацiю проектiв. Досвiд використання TRM в СС свщчить, що його адаптащя в Укрш'ш е запорукою ефективного використання основних методiв середньострокового планування i особливо бюджетування, оскiльки останне повинно здшснюватися виключно у межах портфелiв проектiв по реалiзацii програм реформ Уряду у сферi пщприемництва. Для впровадження дорожньо!' карти розвитку МСБ в Укрш'ш необхiдно: 1) визначити прюритетшсть груп суб'ектiв МСБ (каталiзатор конкуренцп, швидко реагуючий на змши у потребах споживачiв; джерело шновацш та модершзацп; «експериментатор», що реалiзуе можливостi щодо нових форм ведення бiзнесу та його експансп на новi ринки; стримувач сощально!' напруженостi шляхом створення нових робочих мюць; iндикатор рiвня привабливостi окремих галузей економши та нацiонального ринку загалом) вщповщно до чотирьох моделей сучасно!' пщприемницько!' дiяльностi (класичне пщприемництво, внутрiшньокорпоративне пiдприемництво, вимушене пiдприемництво, квазшщприемицтво); 2) на основi групування мотивiв iнтернацiоналiзацii бiзнесу малих та середшх пiдприемств (мотиви до зростання бiзнесу; мотиви, обумовленi iнтелектуальними активами; мережевi мотиви; системнотрансформацiйнi мотиви) визначити фактори, яю сприяють: а) iнтенсифiкацГ! процеав виходу МСБ на мiжнародний ринок (об'ективш передумови, що склалися на мюцевому або свiтовому ринку та суб'ективш мотиви, якими керуються пщприемства малих форм власностi виходячи iз умов, що склалися); б) взаемодп пiдприемств МСБ iз крупними ТНК (субконтракт, спшьш венчурнi пiдприемства, торпвля лiцензiями, лiзинг, франчайзинг, компенсацiйнi угоди).
Меж1 використання дорожних карт при реалiзацii програмно-проектного портфельного пiдходу до розвитку МСБ базуються на дослщженш стшкосп адаптивних багатостадiйних алгоритмiв планування i опосередкованого проектного управлiння складними портфелями проек^в вiдповiдно до програм розвитку i державно!' пiдтримки МСБ. Використання TRM для МСБ (або як для кластера або як до галуз^ не е складним для окремих фiрм та/або технолопчних напрямюв, оскiльки у СС вже активно застосовуються не лише корпоративш та/або технолопчш, а й дорожш карти розвитку МСБ по кра!'нах спiвтовариства. Хоча у межах корпоративного управлшня та управлiння власне сферою суспшьних благ найбiльш ефективно використовуються методи прямого управлшня, для розробки та реалiзацii дорожшх карт для розвитку МСБ домшуючими е методи опосередкованого управлшня [14, p. 2425]. У зв'язку з цим виникае суттеве обмеження: забезпечення стшкосп опосередкованого управлшня дорожньою картою, орiентованого на результат за несприятливих умов д^чих в Украiнi щодо розвитку МСБ (низька диференщащя МСБ за галузями, ринками i регiонами, його незначний вклад у ВВП i додану вартють iнтелектуально орiентованих секторiв економiки, практична вiдсутнiсть державних грантових програм для iнновацiйних компанiй, фiрм МСБ, що здiйснюють модернiзацiю, малих компанш, що створюються при ВНЗ).
Висновок. Становлення та розвитку системи фшансування МСБ в Укршш, на вiдмiну вщ краш GC, мае власнi особливосп: бiльшiсть СМП виникли у процес приватизацп великих державних пiдприемств шляхом реструктуризации а не виростали Í3 успiшних малих пiдприемств на основi мiкрокредитування як у розвинених крашах; середнi пiдприемства в Украш е здебшьшого акцiонерними товариствами з розмитою структурою власностi, що призводить до проблем у сферi корпоративного управлшня i зменшуе ефективнiсть використання кредитних коштв у власнiй дiяльностi. Високий попит на фiнансовi ресурси з боку МСБ в Укрш'ш до цього часу не задоволений фшансовими оргашзащями, ринковий механiзм не може повною мiрою реалiзувати проекти фшансування пщприемництва, а мiкрокредитування комерцiйних банюв не розвиваеться, причому не лише через тшьову складову украшського МСБ, а й через вщсутшсть для банюв гарантiй з боку держави для надання кредшйв МСБ. Сьогодш в Украш «фiнансовi бар'ери» розвитку МСБ, що мають виражену шституцшну основу, пов'язанi перш за все iз недолiками у розвитку шституцш кредитування, зокрема вiдсутнiстю надшно1 шформацп про суб'ектiв, що кредитуються.
Встановленш критерп державно'' «фшансово1 штервенцп» i створення прозорого i ефективного мехашзму мошторингу результатiв ще1 штервенцп не вщповщають потребам регулювання розвитку МСБ в Украш на основi синергетичного ефекту взаемодоповнення механiзмiв державного регулювання мехашзмами саморегулювання. Державнi i приватш фонди пiдтримки малого бiзнесу поки не дають iстотних результатiв у розвитку даного сектору, хоча саме мшрокредитування е одним з головних «локомотивiв», який здатний потягнути за собою приватне тдприемництво, банкiвську структуру i економшу в цiлому. До цього часу дiе архачно-спрощена методика статистичного аналiзу украшського МСБ - iснуючi загальнодоступнi статистичнi данi не дозволяють знаходити глибинш зв'язки i залежносп розвитку нащонально"1 економiки вщ стану розвитку МСБ, вiдсутнiй у втизнянш статистицi монiторинг щло"1 низки показниюв, пов'язаних з дiяльнiстю малих i середшх пiдприемств, що ускладнюе i робить нерелевантним аналiз 'х як чинника розвитку i стабшьносп економiки Украни.
Список використано1 лггератури
1.European Community. European Progress Microfinance Facility. 2011. -[Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ec.europa.eu/enterprise/policies/finance/borrowing/microcredit/index_en.htm
2.Морозко Н.И. Механизм формирования финансового потенциала малого бизнеса - М.: ВГНА Министерства финансов РФ, 2008. - 386 c.
3.Beck T., Klapper L. F., Mendoza, J. C. The typology of partial credit guarantee funds around the world // Journal of Financial Stability. - 2010. - N 6(1). - p. 10-25.
4.Beck T. Bank Financing for SMEs - Lessons from the Literature National Institute // Economic Review. - 2013. - N 8. - vol. 225. - p. R23-R38.
5.Cetorelli N., L. S. Goldberg (2012), Banking Globalization and Monetary Transmission // Journal of Finance. - 2012. - N 10. - vol. 67/5. - p. 62-74.
6.Report on Support to SMEs in Developing Countries Through Financial Intermediaries. November 2011. - http://eudevdays.eu/sites/default/files/dalberg_sme-briefing-paper.pdf
7.Hernández-Cánovas G., Martínez-Solano P. Relationship Lending and SME Financing in the Continental European Bank-Based System // Small Business Economics, 2010. - N 34(4), p. 465-482.
8.Wehinger G. SMEs and the credit crunch: Current financing difficulties, policy measures and a review of literature // OECD Journal: Financial Market Trends. - Volume 2013/2. - 34 pp.
9.Samuoh R.-H., Twiname L., Reutemann J. Credit Guarantee Schemes Supporting Small Enterprise Development: A Review // Asian Journal of Business and Accounting. -2012. - N 5(2). - p. 21-40.
10.Мамута М. Микро-финансирование развивает творческие способности человека. Портал «Новый бизнес: социальное предпринимательство». - -[Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nb-forum.ru/interesting/experts/mihail-mamuta-mikro-finansirovanie-razvivaet-tvorcheskie-sposobnosti-cheloveka.html
11.Lee J. H., Kim H., Phaal R. An analysis of factors improving technology roadmap credibility: A communications theory assessment of roadmapping processes // Technological Forecasting and Social Change. - 2012, N 79(2) - p. 263-280.
12.Arshed N., Finch J., Bunduchi R. Technology Roadmapping and SMEs: A Literature Review. Paper to be presented at the DRUID 2012, 2012. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://druid8.sit.aau.dk/acc_papers/5r5dkdj507q2arj1jlm0mdhtl5x9.pdf
13.Vatananan R. S., Gerdsri N. The current state of technology roadmapping (TRM) research and practice. Proceedings of PICMET'10, 18-22 July 2010, Technology Management for Global Economic Growth (PICMET'10), 2010, p. 1-10.
14.Market-Based Long-Term Financing Solutions for SMEs and Infrastructure. Рrepared for the G20 Finance Ministers and Central Bankers. OICV-IOSCO, The International Organization of Securities Commissions, September 2014, 125 р. -[Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.iosco.org/library/pubdocs/pdf/IOSCOPD452.pdf
Стаття надшшла до редакцп 07.04.2015.
O. Stupnytskyy, V. Volga
MICRO LOANS FOR SME's IN UKRAINE: EU's EXPERIENCE AND REFORM DIRECTIONS
The article deals with the role of micro-credit financing in the development of small and medium businesses in Ukraine, which take significant part in national economic structure. Further development of market credit relations of legal entities and financial-credit institutions requires implementation of new credit programs with active participation of small business, banks, and the state. The definition of "micro-credit" is much broader than the term "microfinance" as it suggests the participation in the loan process not only of microfinance institutions but commercial banks, non-bank credit unions and others. The article offers classification of the activities of three major institutions (banks, microfinance organizations and the informal sector of financing) as well as of seven basic forms of microfinance institutions. The latter include credit consumer cooperatives of citizens; credit cooperatives; public funds to support small businesses; agricultural credit consumer cooperatives; private foundations; private microfinance organizations; non-bank deposit-credit organizations. According to this taxonomy, the main emphasis has been put on solving problems and the appropriate ways of this important process using the important EU experience. The paper investigates the system of solving the problems of development of medium and small businesses in Ukraine as an institutional sector of economy in the context of the following integrated approach: effective improvement of investment and credit mechanism with intent to support researched businesses, implementation of government program of grace credits, government support of credit information program, more effective legislation issues and approximation of obtaining loans mechanism. In addition, the study
examines Brazil's model of banking micro-credit where a huge number of banking agents provide full-range financial services to businesses throughout the country. Analyzed are also system roadmaps (TRM) for small and medium business in Ukraine, a separate component that has become a micro-credit program in the form of public-private partnership of long-term sub-contracting relationships. The formation and development of SME financing in Ukraine, unlike the EU, has its unique features that most small businesses have faced in the privatization of large state-owned enterprises by restructuring, rather than grow with successful small businesses through micro-credit in the developed countries; medium enterprises in Ukraine are mostly joint stock companies with blurred ownership structure, which leads to problems in corporate governance and reduces the efficiency of credit in their activities. In today's Ukraine, the "financial barriers" in SME development with a strong institutional framework are related primarily to shortcomings in institutional development lending, including the lack of reliable information on subjects that are credited. Moreover, this paper offers the way to improve the activity of banking network centers as a pattern for newly established legal entities which participate in state guarantees.
Key words: micro loans, small and medium businesses, microfinance organizations, credit units, credit cooperatives.
УДК 342:330.322:001.895+330.3:37
Т. С. Яровенко
НОРМАТИВНО-ПРАВОВ1 ЗАСАДИ ШВЕСТИЦШНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ШНОВАЦШНОГО РОЗВИТКУ ОСВ1ТИ В УКРА1Н1
Стаття присвячена досл1дженню нормативно-правових засад твестицтного забезпечення тновацтного розвитку освти в Украш. Окрему увагу придшено до^дженню узгодженостi стратегiчних напрям1в розвитку втчизняног освтньог сфери, що м^тяться у законодавчих актах. Виявлено тновацтну спрямоватсть та необхiднiсть твестицтного забезпечення реалiзацu певних напрямiв розвитку нацюнальног сфери освти.
Ключовi слова: нормативно-правовi акти, твестици, забезпечення, освта, тновацтний розвиток
Постановка проблеми. В Укра!т процеси модершзацп та реформування осв^и е не досить ефективними. Критичним й дос залишаеться стан фшансування осв^и [1]. Головною системною проблемою при цьому е те, що результатившсть, яюсть функщонування i структура сектору осв^и, як креативно! частини нащонально! шновацшно! системи, не повною мiрою вщповщае потенцшним потребам штенсивного розвитку економши [2].
1нновацшт процеси в освт не набули вагомих масштабiв, а кшьюсть осв^шх закладiв, що впроваджують шновацп е незначною. 1х становище характеризуеться повшьним впровадженням шновацшних та шформацшно-комушкацшних технологий у навчально-виховний процес; вщсутнютю системи мотивацш шновацшно! дiяльностi в системi осв^и; слабкою мотиващею суспшьства та бiзнесу до швестування в не!; неготовнютю певно! частини пращвниюв освгги до шновацшно! дiяльностi; швелюванням ризиюв у зазначенiй дiяльностi [3]. Отже, сьогодш державна регiональна полiтика в Укра!ш як нiколи вимагае координацп !! цiлей та заходiв з прюритетами галузевих полiтик, зокрема, у освт та шновацшнш дiяльностi [4].