CC BY
13
УДК 336:338
Б01: 10.15587/2312-83722018.129864
ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕМ1С1ЙНО1 СКЛАДОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ ЯК ФАКТОР АКТИВВАЦП 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В
Коваленко М. М., Зюзь Д. В., Накчсько О. В., Руденко С. В., Рижикова Н. I.
Об'ектом дослгдження е банкгвсъка система, спрямована на пгдтримку ¡нвестицтних процеЫв нацюналъног економти Украгни. Перспективним постае проведення дослгдження щодо розробки пропозиций скоргшого реформування банкгвсъко'г системи. Ця система повинна забезпечити нацюналъну економту необх\дним обсягом внутргшнгх ¡нвестицт, спрямованими на стимулювання розвитку високотехнологгчних галузей та значне збглъшення випуску продукци з високою доданою вартгстю, здтснення розвитку гмпортозамгнних виробництв, тдвищення зайнятост1 населення тощо.
В ходг дослгдження використовувався мгждисциплгнарний пгдхгд до вивчення зовнгшнгх фактор1в впливу та гнститутгв здтснення емгсгйног полтики з боку банкгвсъког системи на засадах органгзаци змшаного типу економ1чног системи, спрямованих на:
- стимулювання розвитку реалъного сектора економти;
- тдвищення якост1 цглъового використання кредитних кошт1в;
- оптимизацию мгжбюджетних вгдносин;
- змгцнення фтансовог спроможностг пгдприемств;
- переход роботи банкгвсъког системи до гнновацгйних форм функцгонування;
- залагодження зовтштх та внутргшнгх викликгв;
- активизацию гнвестицгйних процесгв на пгдприемствах нацюналъног економти Украгни.
Запропоноват заходи щодо вдосконалення емгсгйног полтики з боку Нацгоналъного банку (рефгнансування) та комерцгйних банюв (кредитування), ор1ентоват на цыъове фтансування ¡нвестицт в реалъний сектор нацюналъног економти. Мае вгдбутися кардиналъна змта гнституцгйног рол1 банкгвсъког системи Украгни. Грош\, емтоват банкгвсъкою системою, тд пилъним кер1вництвом держави маютъ спрямовуватися на реалгзацгю гнвестицгйних проектгв народного господарства, де вони матергалгзуютъся г пгдкргплюютъся новоствореною виробленою продукцгею. Завдяки цъому забезпечуетъся широка пгдтримка власного сучасного виробництва, що спрямована на виробництво продукци з високою доданою вартгстю та мае забезпечити населення ггдними робочими мгсцями та заробтною платою. Все це надастъ можливгстъ пгдвищити сувереннгстъ держави, максималъно мобглгзуютъ наявний ресурсний потенцгал економти, сприятиме скоршому переходу на новий технто-економгчний уклад, заснований на ¡нновацтно-твестицтному суспглъному в1дтворенш.
Ключовi слова: банювсъка система, емшя грошей, внутршнт кредит, ¡нвестицтний процес, нацюналъна економта, соцгалъно-економгчний розвиток, публгчне управлгння.
1. Вступ
Баншвська система Укра!ни за остант десятир1ччя вщокремилася в особливий контур суспшьного вщтворення, все бшьше стае б1знесом для обраних. Практично, не вимагаючи катталомштких вкладень, технолопчного використання чи перероблення ресуршв у виробничш сфер1, банкiвська сфера все бшьше стае в1ртуальним тдприемництвом, послаблюеться штерес до фактор1в реального процесу вщтворення та необхщного шституцшного забезпечення. Все бшьше доходи тут утворюються вщ надання послуг, заснованих на лихварств1 та спекулящях. Укра!нське баншвське тдприемництво, остантм часом, набувае форму монополш, взаемопов'язаних з наднацюнальним катталом та державною владою. Захоплетсть монетарними тдходами регулювання укра1нсько1 економ1ки призвела до втрати швестицшно! спроможност1 з боку держави та украшського тдприемництва, трансформацп нацюнально! економ1ки до колотального типу галузево! структури господарства.
Таким чином, актуальним постае проведення дослщження щодо розробки пропозицш скоршого реформування банк1всько! системи, котра змогла б забезпечити нацюнальну економшу необхщним обсягом внутрштх швестицш, спрямованими на:
- стимулювання розвитку високотехнолопчних галузей та значне збшьшення випуску продукци з високою доданою вартштю;
- здшснення розвитку 1мпортозамшних виробництв;
- тдвищення зайнятост населення тощо.
2. Об'ект досл1дження та його технолог1чний аудит
Об'ектом досп1дження е баншвська система, спрямована на тдтримку швестицшних процес1в нацюнально! економ1ки Укра!ни.
В економ1чнш л1тератур1 досить часто можна зустр1ти таке поняття, як «баншвська система». 1снуе багато визначень сутност баншвсько! системи, загальний зм1ст яких полягае в тому, що баншвська система - це сукуптсть баншв, шституцш у 1х взаемозв'язку, яка поеднуеться 1 функцюнуе внаслщок д1яльност1 держави та суспшьства. Баншвська система Укра!ни складаеться з Нацюнального банку Укра!ни (НБУ) та шших баншв, а також фшш шоземних баншв, що створет 1 дшть на територи Укра!ни вщповщно до положень:
- Закону «Про банки 1 баншвську д1яльтсть»;
- Закону «Про Нацюнальний банк Укра!ни»;
- Закону «Про фшансов1 послуги та державне регулювання риншв фшансових послуг» та шших закотв Укра!ни.
У сучаснш економщ1 основним стрижнем фшансово! системи е баншвська система. Саме вона здшснюе емюш грошей (гот1вкову та безгот1вкову), концентруе та спрямовуе приватт заощадження, мобшзуе державт фшанси за певними напрямами розвитку нацюнально! економ1ки, розподшяе швестици серед тдприемств, приймае участь в оптим1заци збалансованост споживання домогосподарств та видатшв тдприемств у часовому вим1р1, дозволяе остантм розпод1ляти м1ж собою ризики тощо. У той же час, одним з маловивчених питань у сфер1 оргатзаци д1яльност1 баншвсько! системи е тдвищення швестицшного потенщалу баншвсько! системи, спрямованого на модертзацш нацюнально! економжи.
3. Мета та задач1 дослщження
Метою досп1дження е обгрунтування та розробка методичних засад оргатзаци емюшно! д1яльност1 баншвсько! системи Укра!ни, здатно! забезпечити ефективне функцюнування внутршнього кредиту як фактора прискорення швестицшних процешв нацюнально! економжи.
Для досягнення поставлено! мети дослщження визначено такi науков1 завдання:
1. Надати характеристику та провести анал1з шнуючих пщход1в оргатзаци грошового забезпечення внутрштх швестицш нацюнально! економжи.
2. Визначити напрямки вдосконалення емюшно! пол1тики банк1всько! системи, як чинника актив1заци швестицшних процешв в Украш.
4. Досл1дження 1снуючих р1шень проблеми
Для забезпечення необхщного р1вня внутрштх швестицш нацюнально! економ1ки велике значення вщирае саме баншвська система, що реал1зуе сво1 можливост1 вщносно суверенного права ем1сн грошей шляхом оргатзаци внутршнього (нацюнального) кредиту. У цьому процес приймае участь як НБУ (рефшансування комерцшних банкiв), так 1 комерцшт банки (пряме кредитування суб' ект1в господарювання).
На оф1ц1йному сайт! НБУ зазначаеться, що процедура емши грошей суворо регламентована 1 здшснюеться центральним банком через валютний, фондовий та кредитний канали та забезпечуеться отриманням НБУ екв1валентного обсягу шоземно! валюти або л1кв1дних ф1нансових шструмеипв. У раз1 необх1дност1 через щ ж канали в1дбуваеться й вилучення грошей з об1гу [1].
Але за функцюнальними ознаками самих грошей, грошова ем1с1я, у сво1й бшьшост1, мае покриватися не екв1валентним обсягом шоземно! валюти або л1кв1дними фшансовими 1нструментами, а у першу чергу новоствореною продукщею. Досягти цього можна за рахунок використання особливого кредитного каналу -рефшансування спещал1зованих державних банкiв. Так! кредити можуть бути 1 безпроцентними та ор1ентоват на цшьове ф1нансування реального сектора економши. Останне, докор1нно в1др1зняеться в1д практики НБУ, адже пол1тика даного органу постшно рухаеться в русл1 високих процентних ставок за активними i пасивними операцiями, так, станом на 13.02.2018 р. вщповщна ставка становила 18 % [2]. Це не дозволяе створювати нов1 та пщтримувати дшч1 виробнич1 потужност1, адже вона бшьша н1ж норма прибутковост! багатьох типових виробничих п1дприемств.
Останн1м часом, справедливо зауважуеться, що нин1 центральт банки, регулюючи 1нфляц1ю процентною ставкою, при 11 зб1льшенн1 породжують високий р1вень безроб1ття та зниження кутвельно!' спроможност1 зароб1тних плат. В1дпов1дно, така грошово-кредитна пол1тика не забезпечуе сощально!' справедливост! [3].
Зг1дно кейнс1анського тдходу, уиов1льнення приросту грошово! маси веде до того, що виробляеться менший обсяг товар1в 1 послуг та створюеться менша кшьюсть робочих м1сць. Економ1чна система, на думку представнишв кейнс1анського п1дходу, повинна виробляти якомога бшьший обсяг продукц^ й забезпечувати максимально можливу зайнят1сть, наск^льки це сушсно з пом1рними темпами шфляци [4]. Процентна ставка не пристосовуеться автоматично до р1вня, що найбшьш в1дпов1дае сусп1льн1й корист1, а постшно прагне пщнятися дуже високо, 1 «мудрий» уряд мае дбати про те, щоб знизити ii, враховуючи закони, звича! та нав1ть моральт ц1нност1 сусп1льства [5]. Справжн1м злом для суспшьства становиться попрання духовних закон1в п1д час ведення господарсько! д1яльност1. У першу чергу це стосуеться
нашого ^хопадшня вiдносно узаконювання та сприяння розповсюдженню лихварського процента та дармо!дства, що iдейно тдкршлюеться звичайним идолопоклонством i грошi при цьому виконують роль iдола [6].
Представники монетаристського тдходу стверджують, якщо зростання пропозицй грошей буде обмежене величиною, яка ввдповвдае величинi зростання реального ВВП, то шфлящя може бути фактично усунута. Тобто пропозицiя грошей мае збшьшуватися у вiдповiдностi до величини зростання реального ВВП [4].
Однак обсяг грошей обмежуеться лише можливостями економiки. Грошi е iнструментом, що приводить в дш економiчну дiяльнiсть для виробництва товарiв 1 послуг. Це i е, так звана, стимулююча функщя грошей, за яко!, грошi стають спонуканням до прояву намiрiв щодо виробництва та споживання. Реалiзацiя ще! функцй дае можлившть державi бути економiчно суверенною та забезпечити мобшзащю усiх наявних у не! факторiв виробництва заради й довгострокового соцiально-економiчного розвитку. Таким чином, грошi стають не просто сполучною ланкою в економiцi, навпаки, вони вадграють величезну роль, приводячи в рух виробництво i споживання. Саме на такому розумшт Кшькшно! теорй грошей в умовах забезпечення ефективного попиту наполягае кейншанство: «Поки е неповна зайнятшть факторiв виробництва, стутнь !х використання буде змiнюватися в тш же пропорцй, що i кшьюсть грошей; якщо ж досягнута повна !х зайнятшть, то цши будуть змiнюватися в тiй же пропорцй, що i кшьюсть грошей» [5].
Досввд кра!н, що досягали ст^мкого соцiально-економiчного розвитку, свiдчить про необхвдтсть комплексного пiдходу до формування грошово! пропозицй з опорою на внутршт джерела грошово! емiсii та й прив'язкою до реал1зац^1 державних цiльових програм. Цi програми спрямоват на розв'язання найважливiших проблем розвитку суспшьства. Першочерговим iз таких джерел грошово! емiсii е iнструмент рефшансування баншвських установ. Але за умови, що така емiсiя замикаеться виключно на кредитуваннi реального сектора економiки та iнвестицiях в прiоритетнi напрямки й розвитку. Цього можна досягти виключно за умови трансформацй даючо! банкiвськоi системи Укра!ни.
Дослiдження дш центральних банкiв кра!н з ринковою економшою, що розвиваються, свiдчать про ввдсуттсть !хнього системного впливу на розвиток економжи [7, 8]. Вони зосереджет на короткотермiнових проблемах цшово! стабiльностi, обмiнного курсу, розмiру процентних ставок та не враховують макроекономiчнi проблеми нацiональноi економiки, пов'язанi iз втратою виробничого потенцiалу реального сектора економiки та негативними структурними «перекосами» економiки. При цьому непомiрно великою стае вартшть кредитiв, що призводить до знекровлення виробництва, зростання собiвартостi продукцii, а вiдповiдно i цш.
Банк1вська система мае стати ключовою складовою iнновацiйно-iнвестицiйноl моделi суспiльного ввдтворення. Як кредитор, серед iнновацiйних проекив банк самост!йно обирае найбiльш привабливi як з економiчноi, так i з соцiальноi точок зору об'екти швестування; одночасно виступае контролюючим органом i координатором проект!в, проводить мотторинг ефективностi та цiльового використання кошт!в. Проведенi дослiдження свiдчать, що швестицшна дiяльнiсть банк1в повинна узгоджуватися iз завданнями структурно! перебудови нацiональноl економiки, прiоритетними напрямками iнновацiйноi дiяльностi, визначених законодавством [9, 10].
Перешкодою залучення можливостей банк1всько! системи щодо оргатзацй емiсiйноi дiяльностi, здатно! забезпечити необхвдний рiвень iнвестицiйних процесiв в
Укра!т, е неузгоджетсть грошово-кредитно! 1 бюджетно! пол1тики, що грунтуеться на суперечливш позици НБУ щодо його незалежност вщ виконавчо! та законодавчо! влади [11-13]. Суспшьство мае бути впевненим, що Нацюнальний банк проводить саме ту пол1тику, котра максимально вщповщае його штересам, сприяе сощально-економ1чному зростанню кра!ни. Одним 1з засоб1в досягнення цього виступае на сьогодт так звана шформацшна прозоршть (транспаренттсть) НБУ перед суспшьством, що мае гарантуватися системою оргатзацшних противаг, запровадженням державного банкiвського контролю з боку оргатв публ1чно! влади.
5. Методи досл1джень
Пщ час виконання роботи застосовано загальнонауков1 та спещальт методи дослщження:
- анал1зу та синтезу - для формуванням проблеми та визначення цшей, припущень 1 ризишв щодо вдосконалення емшшно! пол1тики баншвсько! системи;
- абстрактно-лопчний метод застосовано для визначення структури роботи 1 схеми побудови дослщження, надання пропозицш щодо вдосконалення ем1с1йно! пол1тики баншвсько! пол1тики з метою скор1шо! трансформацн нац1онально! економ1ки до 1нновац1йно-1нвестиц1йно! модел1 сусп1льного в1дтворення;
- використання закотв загально! орган1зац1йно! науки (тектологИ), одним з яких (закон найменших) визначаеться, що стшшсть р1вноваги орган1зац1йних форм. Наприклад, таких як управл1ння фшансовою системою кра!ни, обмежуеться м1цн1стю найслабшо! ланки - управл1нням банк1вською системою, що мае особливе значення для реал1заци 1нвестиц1йних проект1в в масштабах ус1е! нац1онально! економ1ки Укра!ни;
- аналогш та пор1вняльного сп1вставлення - для визначення характеристик щодо актив1заци внутршньо! ем1сИ та зб1льшення можливостей внутршнього кредиту для суб'ект1в господарювання, залучення банкiвських установ до реал1заци програмно-ц1льового метода з боку оргатв публ1чно! влади.
6. Результата дослщжень
Анал1з забезпеченост1 грошима украшсько! економ1ки засв1дчив втрату достатн1х умов поповнення грошей в об1гу для задоволення основних господарських процес1в суспшьства, що мала Укра!на на етат становлення свое! державност1, подальший провал та занадто повшьне й зростання. В1дновити колишн1 позицИ щодо нарощення оптимально! к1лькост1 та якост1 грошово! маси за усю 1стор1ю функцюнування Нацюнального банку так 1 не вдалося. Оптимальним для украшсько! економ1ки мае бути такий обсяг грошей, котрий зможе забезпечити для держави можлившть, перш за все, зад1яти увесь ресурсний потенц1ал Укра!ни (трудовий, природний, матер1альний тощо). Необх1дно забезпечити здшснити структурну модерн1зац1ю економ1ки. Важливим постае питання, реал1зацИ модел1, за яко! на пост1йн1й основ1 м1г би в1дбуватися процес в1дновлення продуктивних сил та виробничих в1дносин [14].
Пщ час формування грошовоi-кредитноi пол1тики, Нац1ональному банку разом 1з профшьними м1н1стерствами сл1д проводити оц1нку макроеконом1чних наслiдкiв ем1сИ гривнi за рiзними каналами:
- для рефiнансування комерцшних баншв пiд зобов'язання виробничих тдприемств;
- тд облйацй держави та шституив розвитку з метою реалiзацii державних цiльових програм;
- пiд замщення iнвалютних кредитiв;
- пiд придбання iноземноi валюти для прискорення технолопчно! модертзаци виробничих пiдприемств тощо.
За таких умов, лвдерство мае отримати безпроцентна форма кредитування з боку державних баншв. Приватнi банки, скорш, вимушенi будуть змiстити свiй зароб^ок в бiк отримання плати (комiсii) за наданi ними послуги (здшснення платежiв, обслуговування клiентських рахуншв тощо). А також шляхом кредитування реального сектору економiки на засадах розподiлу мiж позикодавцем та позичальником як майбутнього прибутку, так i ризишв.
Ще одним фактором, що дозволить збшьшити надходження iнвестицiй до реального сектору економiки, слугуватиме запровадження плати баншвським установам з боку вкладнишв за обслуговування !х депозитних рахуншв. Тодi кожна людина вирiшить для себе, що !й вигiднiше, тримати грошi на депозитах, сплачуючи за це певну суму, чи все ж таки краще вкласти !х у пiдприемницьку справу та в подальшому отримувати прибутки.
За таких умов, мае бути сформована зовшм шша за сво!м функцiональним змiстом баншвська система Укра!ни, що буде спрямована на забезпечення необхiдного для розвитку економiки рiвня iнвестування. За тако! системи НБУ стае ланцюжком нацiональноi державно! управлшсько! системи, реальна влада над котрим повертаеться вiд МВФ та корпоративних лобi до Кабiнету мiнiстрiв Укра!ни, складеного не iз полiтично заангажованих дилетантов та компрадорiв, а справжтх фахiвцiв та державнишв. Цьому звичайно повинно передувати справжне вiддiлення олiгархiчних кланiв вiд управлiння державою.
Визначимо обсяг емiсii грошово! маси з боку баншвсько! системи, який би дозволяв зростати економщ та не провокував би при цьому шфляцшних процесiв. Пiд iнфляцiею розумiеться зростання цiн, спричинене надмiрним збiльшенням кшькосп грошей, що обертаються в кра!т, причому це збiльшення набагато перевищуе потреби господарчо! дiяльностi [3].
На рис. 1 зображено зростання попиту ^ пiсля входження «п» суми нових
грошей в економiчний оборот.
-►
Обсяг випуску продукцil
Рис. 1. Зростання попиту
Зростання попиту вiдбудеться завдяки перетiканню кредитних кошт!в, що надавалися для створення того, чи iншого виробничого об'екту, до кшцевих споживачiв шляхом:
- виплат зароб^них плат (за виконання певного об'ему роботи);
- отримання прибутку фiзичними/юридичними особами (за поставлен ними товари та послуги);
- бюджетного перерозподiлу (податковi надходження до бюджепв рiзних рiвнiв) тощо.
Таким чином, певна змша грошово! маси (в залежностг вгд обсяг1в залучення втъних ресурав, що мобтгзоваш в межах нацюнальног економжи), стимулюватиме економiчну дшльтсть тдприемщв до продукування бшьшо! шлькост! товарiв та послуг. Пщприемщ настшьки звикли бачити в зростант грошово! виручки вiд продажу товарiв, сигнал до розширення виробництва, що вони можуть продовжувати дiяти таким чином навт тодi, коли це практично вже перестае бути для них вигщним [5].
За таких умов вщбудеться зростання пропозици (8^8"), яка зрiвняеться з попитом (Бг) (рис. 2).
Попит, D' Пропозицш, 8
-►
Обсяг випуску продукцii
Рис. 2. Зростання пропозици
Але на ринку може утворитися ситуацiя, за яко! певний об'ем товарiв не буде покритий грошовою масою (з урахуванням швидкост! обiгу грошей). Тому, наступним слщ визначити необхiдний об'ем грошей, який повинен знову повернутися в економiчний оборот та покрити вiдповiдну пропозицш 8" (1).
*М = В + К, (1)
де М - необхщний об'ем грошей для покриття пропозици;
В - прогнозована сукупна вартшть ресурсiв та вироблено! продукцii, що будуть спожии на внутрiшньому ринку;
К - кредитт кошти вилученi з обороту (повернут! баншвським установам).
* - з урахуванням однаково! швидкостi об^у грошей.
Таким чином, необхiдно прорахувати прогнозовану сукупну варт!сть ресурсiв, що плануеться спожити в процесi виробництва та вироблено! продукцii, котра буде спрямована на реалiзацiю виключно на внутршньому ринку. Необхiдно також врахувати кошти, отриманi вiд реалiзацii товарiв, спрямованих i на експорт. Вони мають, у першу чергу, перекрити iмпорт технологiй та високотехнологiчних засобiв виробництва, як1 поки що не виробляються в межах нацюнально! економiки. Об'ем
грошей для покриття пропозицй включае в себе i суму повернутих баншвськш системi кредитних кошт!в (як надавалися тд iнвестицiйнi проекти).
У разi прискорення або уповiльнення грошового обйу формули для прорахунку
«М» (необх1дний об 'ем грошей для покриття пропозицп) будуть наступними:
де М' - необхiдний об'ем грошей для покриття пропозицй' при прискореному грошовому обйу;
М" - необхвдний об'ем грошей для покриття пропозицй' при уповшьненому грошовому обiгу;
АШ - частка швидкост грошового обiгу (вiдношення базисно! до прогнозовано! швидкост грошового обiгу);
** - з урахуванням впливу швидкост обертання загального об'ему грошей (що перебувае в обйу) на всю нацiональну економшу, адже при ïï надмiрному прискорент необхiдно зменшити даний об'ем i навпаки.
Знайшовши необхiдний об'ем «М», слiд провести вiдповiдну емiсiю грошей з боку банювсь^' системи, що мае забезпечити реалiзацiю украшських швестицшних, що в процесi мультиплiкацiйного ефекту дозволить заповнити утворений вакуум мiж пропозищею та попитом.
При цьому, важливим постае питания реформування податково'' полiтики й удосконалення бюджетно'' пол^ики держави. Кошти, що мають надходити до бюджепв рiзних рiвнiв, слвд перерозподiляти шляхом збiльшения видатшв на фундаментальт та прикладнi науковi дослвдження в контекст! потреб розвитку промисловосп, збiльшения заробiтноï плати. Це буде слугувати утворенню платоспроможного попиту, який у свою чергу задовольнятиме постшно зростаючу пропозицiю, спрямовану на забезпечення населення широким колом товарiв i послуг, необхiдних для розвитку та постшного вiдтворения людського потенцiалу краши.
Також слiд зазначити, що об'ем короткострокового кредитування з боку банкiвськоï системи мае бути збалансований iз довгостроковим, що гарантуе зниження ризишв щодо утворення iнфляцiйних процесiв (це досягаеться шляхом тдвищення якостi бюджетного планування та узгодження грошово-кредитно1' i бюджетное полтики). При цьому, краще мати роботу iз зарплатою, кутвельна спроможтсть якоï знизилася на кшька вiдсоткiв, нiж взагалi ïï не мати [15].
Для формування банкiвськоï системи, що може забезпечити для краши нову емiсiйну пол^ику, спрямовану на сприяння iнвестицiйних процешв нацiональноï економiки, пропонуеться наступна система заходiв:
- змiна статусу та функцiональноï ролi Нацiонального банку Украши (НБУ) iз одночасним налагодженням державного контролю за процесами баншвського регулювання та нагляду, що передбачае виважену систему противаг;
- утворити та забезпечити суттевий ресурсний потенцiал державних баншв розвитку як державного, так i регюнального рiвнiв за рахунок ïx рефiнансувания Нацiональним банком тд iнвестицiйнi проекти, сxвалюванi урядом ввдповвдно до встановлених прiоритетниx напрямшв розвитку та здшснюваних державних цiльовиx
АШ '
(2)
**М ''= В + КШ,
(3)
програм. Po3MirnyBara так кредити державнi банки розвитку повинт на принципах цшьового кредитування конкретних iнвестицiйних проектiв, що передбачають видiлення грошей виключно пщ встановленi ними витрати без перерахування грошей на рахунок позичальника;
- регулювання грошово! пропозицii з переважанням рефiнансування комерцiйних баншв пiд заставу кредитних вимог виробничих пщприемств, облпацш держави та iнститутiв розвитку пщ здiйснення державних цiльових програм. Для державних баншв розвитку мають дiяти особливi умови, що вiдповiдають профiлю i цiлям !х дiяльностi;
- з метою виключення стимулювання валютних спекуляцiй та вивозу капiталу, Нацюнальному банку слiд припинити прийом шоземних цiнних паперiв та iноземних активiв вiд баншв, що дiють в кралш в якост забезпечення кредиив;
- розширити список заставного забезпечення НБУ шляхом включення до нього векселiв i облiгацiй платоспроможних пщприемств, як працюють за прiоритетними напрямами, шституив розвитку (державних баншв розвитку, шновацшно-швестицшних фондiв, фондiв розвитку, державних науково-комерщйних корпорацiй науково-технiчного розвитку тощо), гарантш Кабiнету мiнiстрiв, регiональних оргатв державного управлiння;
- з метою забезпечення стабшьних умов кредитування заборонити комерцшним банкам переглядати умови кредитних угод в односторонньому порядку;
- встановлення фшсованого обмiнного курсу гривт з встановленням заздалегiдь оголошених меж коливань курсу гривт, котрих важливо дотримуватися тривалий час;
- державними комерцшними банками провести послiдовне замщення позик суб'екпв господарювання в шоземних валютах, що обслуговують розрахунки з втизняними контрагентами, гривневими кредитами з наданням вiдповiдного забезпечення з боку НБУ;
- введення у практику додаткових норм баншвського нагляду, що сприятимуть запобiганню перетiкання емiтованих для рефшансування виробничо! дiяльностi та швестицш грошей на фiнансовий i валютний ринок;
- посилити державний нагляд за небаншвськими фiнансовими органiзацiями (страховi компанii, кредитнi спiлки, ломбарди, лiзинговi фiрми, пенсiйнi фонди, iнвестицiйнi фонди, фiнансовi компанii) i особливо за здшсненням ними валютних операцiй.
Таким чином, при запропоноват заходи щодо вдосконалення емiсiйноi полiтики з боку Нащонального банку (рефiнансування) та комерцшних банк1в (кредитування), орieнтованоi на цшьове фiнансування iнвестицiй в реальний сектор нащонально! економiки мае вiдбутися кардинальна змша iнституцiйноi ролi банкiвськоi системи Украши.
7. SWOT-аналiз результат1в дослщження
Strengths. Сильнi сторони дослiдження полягають у тому, що запропоноват заходи вдосконалення емiсiйноi пол^ики банк1всько1" системи:
- дозволять забезпечити формування важливо1' складово1' iнституцiйного середовища щодо побудови справедливого суспшьства;
- пiдвищать суверентсть держави;
- максимально мобiлiзують наявний ресурсний потенцiал економiки;
- сприятимуть скоршому переходу на новий теxнiко-економiчний уклад, заснований на шновацшно-швестицшному суспiльному вiдтвореннi.
Weaknesses. Проведене дослвдження засвiдчило, що впровадження запропонованих заxодiв може зустрiти «^роз^иня» з боку дiючоï владноï системи, частки науковоï спiльноти та громадян Укра'ни. Це формуеться пiд впливом суперечливих вдеолопчних штампiв з боку сучасноï економiчноï теори, цiнностей суспiльства споживання тощо. При цьому ввдбуваеться утворення непродуктивних iнформацiйниx «шушв», що вiдволiкають населення на зовсiм не потрiбнi i навт не кориснi для нього теми. Певним чином, можна говорити про важлившть активноï пiдготовки суспшьства до здiйснения запропонованих заxодiв з боку публiчного управлiния.
Opportunities. Використання результатiв дослiджения надасть можливiсть оптимально поеднати ринковий мехатзм з державними методами регулюванням економiки. Це дозволить сприяти вiдродженню промисловост та високотехнолопчному сiльському господарству, забезпечити досягнення високого рiвня розвитку науково-дослiдниx i дослвдно-конструкторських робiт, продуктивних сил; посилити сощальну спрямованiсть розвитку економiки. Широка тдтримка власного сучасного виробництва, що спрямоване на виробництво продукци з високою доданою вартiстю, мае забезпечити населення гвдними робочими мiсцями та зароб^ною платою. Змiна цiльового призначення банкiвськоï системи, нацiленоï на активiзацiю iнновацiйно-iнвестицiйноï дiяльностi суб'екпв господарювання, сприятиме бшьш повнiй реалiзацiï творчих можливостей, власних талантов щодо чесноï та корисноï працi кожного громадянина Укра'ни.
Threats. Одночасно iз запровадженням запропонованих заxодiв треба бути готовими до можливого протистояння з боку тих, хто е бенефщаром дiючиx в кра'ш грошово-кредитних вiдносин та ïx найманщв. Це в першу чергу транснацюнальш фiнансовi корпораци, низка зацiкавлениx кра'н, наднацiональнi регулюючi структури, виутрiшнi олiгарxiчнi клани тощо. Ситуацiя може бути ускладнена можливим военним вторгненням, скоенням терористичних акпв, економiчним та громадянським саботажем певною частиною населення, зовнiшньоекономiчними санкцiями з боку вiдповiдноï частини мiжнародноï спiльноти.
8. Висновки
1. Надано характеры риси дiючому в краш тдходу щодо здiйснения емiсiйноï полiтики з боку банкiвськоï системи Укра'ни. Обмеженiсть фiнансувания призводить до майже вiдсутностi фiнансувания проектов стратепчного спрямування в краïнi та регюнах. Як показуе практика, бiльшiсть витрат е поточними i часто «авральними». Капiтальнi проекти, якщо i здшснюються, то лише у сферi будiвництва або ремонту соцiально значущих об'екив. Бiльшiсть проект!в або iнвестицiйниx субвенцш, спрямованi на пiдтримку фiзично та морально застарiлоï базовоï iнфраструктури i «затикання дiрок». Майже не йдеться про швестицшт проекти, спрямованi на перспективу, дшсно розвитковi заходи, яш б мали вплив на зрушення у структур1 економiки, ïï продуктивтсть, трудоемнiсть, структуру зайнятост! або доходи вщ активноï економiчноï дiяльностi. Доведено необхщтсть змiни дiючоï емiсiйноï полтики з боку НБУ та комерцшних банк1в, що може надати грошам стимулюючоï фуикцiï', що стають спонуканням до прояву намiрiв щодо виробництва та споживання. Реалiзацiя и^е'' функци дае можливiсть державi бути економiчно суверенною та
забезпечити мобшзащю ycix наявних у не! фактор1в виробництва заради й довгострокового соцiально-економiчного розвитку.
2. Визначено напрямки вдосконалення емюшно! полiтики баншвсько!" системи, як фактора активiзацil iнвестицiйних процешв в Укра!т. Триедина взаeмодiя «держава-банк-суспшьство» мае забезпечити отримання позитивного синергетичного ефекту в сприяннi переходу Украши до постiндустрiального суспiльства, виходу l! економiки на шлях iнновацiйного розвитку. Запропоновано ряд заходiв щодо вдосконалення тдходу насичення економiки грошами з боку баншвсько!" пiд iнвестицiйнi проекти (переобладнання, розширення або створення нових виробничих потужностей). Грошi, емiтованi баншвською системою, пiд пильним керiвництвом держави мають спрямовуватися на реалiзацiю швестицшних проектiв народного господарства, де вони матерiалiзуються i пiдкрiплюються новоствореною виробленою продукцieю.
References
1. Emisiia hroshei // National Bank of Ukraine. URL: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=123306
2. Protsentni stavky za aktyvnymy i pasyvnymy operatsiiamy NBU // National Bank of Ukraine. 2018. URL: https://bank.gov.ua/control/uk/allinfo
3. Stiglitz J. Joseph Stiglitz Says Standard Economics Is Wrong. Inequality and Unearned Income Kills the Economy // Evonomics. 2016. URL: http://evonomics.com/joseph-stiglitz-inequality-unearned-income/
4. Osnovy ekonomichnoi teorii: handbook / ed. by Kozak Yu. H., Shapoval S. S. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury, 2012. 264 p.
5. Keynes J. M. The General Theory of Employment, Interest, and Money. 2011. URL: https://cas2.umkc.edu/economics/people/facultypages/kregel/courses/econ645/ winter2011/generaltheory.pdf
6. Kovalenko M. M. Nove traktuvannia sutnosti ta funktsionalnoho skladu hroshei // Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia. 2015. No. 1 (48). P. 70-78.
7. Turkay M. Heterogeneity across emerging market central bank reaction functions // Central Bank Review. 2017. Vol. 17, No. 3. P. 111-116. doi: 10.1016/j.cbrev.2017.06.002
8. Pelin O. G. Does the central bank directly respond to output and inflation uncertainties in Turkey? // Central Bank Review. 2016. Vol. 16, No. 2. P. 53-57. doi:10.1016/j.cbrev.2016.05.001
9. Brinkmeyer H. A new view: Implications of financial innovation for bank lending // Drivers of Bank Lending. 2014. P. 35-43. doi:10.1007/978-3-658-07175-2 4
10. Durham B. Foreign Portfolio Investment, Foreign Bank Lending, and Economic Growth // FRB International Finance Discussion Paper No. 757. 2003. 35 p. doi:10.2139/ssrn.382063
11. Kozmenko O., Kuzmenko O. Modeling the stability dynamics of Ukrainian banking system // Banks and Bank Systems. 2013. Vol. 8, No. 2. P. 55-62. doi:10.21511/bbs.8(2).2013.01
12. Kolupaieva I. V., Gavkalova N. L. Deregulation Of The Ukrainian Economy: Problems and Peculiarities of Further Implementation // Horizons international scientific journal. Series A - Social Sciences and Humanities. 2016. Vol. 20. P. 389-397.
13. Ukraine. IMF Country Report No. 15/69 // International Monetary Fund. 2015. URL: https://www.imf.org/external/pubs/ft/scr/2015/cr1569.pdf
14. Kovalenko M. M. «Surrency board» chy «absoliutni hroshi» - rabstvo chy volia: proceedings // Publichne upravlinnia XX st.: tradytsii ta innovatsii. Kharkiv: KharRI NADU «Mahistr», 2017. P. 378-382.
15. Savchuk N., Grydzhuk D. Modern tendencies of the Ukrainian banking system development // Banks and Bank Systems. 2017. Vol. 12, No. 4. P. 105-113. doi: 10.21511/bbs.12(4).2017.10
