CC BY
16
ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО СТАНУ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАШИ
д. е. н. Григорук П. М.
Украта, м. Хмельницький, Хмельницький нацгональний ушверситет
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received 24 January 2018 Accepted 22 February 2018 Published 15 March 2018
The article considers the state of innovative development of Ukraine in the period from 2012 to 2016, in particular, the dynamics of indicators of innovative activity of enterprises is analyzed, sources and structure of expenses for financing innovative activity is investigated. It was found that the share of enterprises engaged in innovations during the studied period was of a changing nature. The decrease of this indicator was the result of the crisis in the economy. The main obstacle to the innovative development of the economy is the low technical and technological level of production due to the considerable wear and tear of existing equipment. At the same time, the total amount of research spending has more than doubled since 2012. The indicators of innovation implementation were investigated, regions with the highest share of innovative enterprises were identified. Special attention is paid to staffing of research activities. The high level of scientific capacity of the country is highlighted.
KEYWORDS
Innovations, innovative development, innovative enterprises, research,
level of scientific capacity
© 2018 The Author.
Вступ. 1нновацшний вектор розвитку економiчноI системи регюну е важливим аспектом вщтворення виробничих вщносин та розвитку наукоемних виробництв в УкраНш загалом. Цей шлях розвитку задекларовано в стратепчних та програмних документах, як державного так i регюнального рiвнiв, зокрема в Стратеги шновацшного розвитку Укра1ни на 2010-2020 роки в умовах глобалiзацiйних виклиюв [1], регюнальних програмних документах щодо визначення напрямюв стратепчного соцiально-економiчного розвитку, зокрема, Стратепях економiчного та сощального розвитку.
Тому аналiз показниюв шновацшно! дiяльностi сприяе уявленню не лише про стан справ у цш сфер^ рiвень шдприемницько! активносп, але й про виконання намiчених завдань соцiально-економiчного, зокрема, й шновацшного, розвитку як на регюнальному, так 1 загальнодержавному рiвнях.
Результати дослщжень. Для проведення аналiзу шновацшного розвитку як кра1ни в щлому, так i окремих II регюшв, визначення основних тенденцш, проблем та перспектив, скористаемось даними Державно! служби статистики Укра1ни [2], Статистичним збiрником «Наукова та шновацшна дiяльнiсть Украши» за 2016 рш [3]. Для аналiзу оберемо перюд з 2012 по 2016 рр. При цьому основну увагу придшимо анатзу показникiв за 2016 р.
1мперативом соцiально-економiчного розвитку регiонiв е технолопчний фактор. Сучаснi глобалiзацiйнi та штеграцшш процеси формують новiтнi чинники, якi визначають конкурентоспроможнiсть регiону, впливають на ефективнiсть економiки, забезпечують економшо-еколопчну безпеку та зростання соцiально-економiчного добробуту, а також забезпечують сталий розвиток у перспектива
Основним гальмом тдвищення конкурентоспроможносп економiки е низький техшко-технологiчний рiвень II виробництва, що зумовлений значним зносом наявного устаткування. Так, за даними Державное' служби статистики Украши [2], ступiнь зносу основних фондiв в середньому по краш невпинно зростае, а саме: iз 76,7 % у 2012 р до 83,5 у 2014 рощ. Але поим мало мюце зменшення значення цього показника, i у 2016 рощ його значення було рiвним 58,1 %. Це на 2 % бшьше, шж у попередньому рощ Найпрша ситуащя щодо стану основних засобiв у виробнищи автотранспортних засобiв, причепiв i напiвпричепiв та iнших транспортних засобiв - ступiнь зносу 94,3 %, виготовленш виробiв з деревини, виробництво паперу та полiграфiчна дiяльнiсть - 91 %, дiяльностi у сферi адмiнiстративного та допомiжного обслуговування - 80,2 %. Найменш зношеними е основш фонди у фiнансовiй та страховш дiяльностi - 39 %, в сшьському господарствi (37,2 %) та бущвнищи (36 %).
Однак, не зважаючи на високий стутнь зношеностi основних засобiв, Iх оновлення здшснюеться невисокими темпами, а в окремих галузях економши взагалi не вщбуваеться.
Основною причиною тако! ситуацп е вщсутнють необхщних фiнансових ресурсiв на розробку та впровадження шновацшних технологiй. 1ншою причиною е тривалий термш окупносл кошта, яю вкладаються у новi технологи, а за умови вщсутносп власних кошта i високих вiдсоткових ставок на кредитш ресурси, цей процес ще бiльше гальмуеться. Негативний вплив на процес оновлення основних засобiв здшснюе недосконала амортизацiйна полiтика. Для розвитку економши, И здатностi задовольняти потреби ринку i реалiзовувати стратепчш прiоритети, ключовим значенням виступае активне впровадження нових видiв шновацшно! продукцп, наукомютко! технiки та технологiй. Лише iнтенсивне створення та освоення нових технологш дозволить скоротити час розробки та впровадження у виробництво нових видiв продукцп, що в свою чергу, дасть прискорить реакщю на потреби ринку.
Даш про шновацшну активнють пiдприемств наведено в таблиц 1, а темпи росту цих показниюв - у табл. 2.
Таблиця 1. Даш про шновацшну активнють шдприемств Укра1ни (у мшьйонах гривень)
Роки Питома вага тдприемсгв, що займалися 1нновац1ями, % Загальна сума витрат у тому числ1 за напрямами
доолдження i розробки у тому чшсп придбання шших зовшшшх знань придбання машин обладнання та програмного забезпечення iншi витрати
внутршт НДР зовшшт НДР
2012 17,4 11480,6 1196,3 965,2 231,1 47,0 8051,8 2185,5
2013 16,8 9562,6 1638,5 1312,1 326,4 87,0 5546,3 2290,9
2014 16,1 7695,9 1754,6 1221,5 533,1 47,2 5115,3 778,8
2015 17,3 13813,7 2039,5 1834,1 205,4 84,9 11141,3 548,0
2016 18,9 23229,5 2457,8 2063,8 394,0 64,2 19829,0 878,4
Таблиця 2. Темпи росту показниюв шновацшно! активностi (у вщ сотках)
Роки Питома вага щцприемств, що займалися шноващями Загальна сума витрат у тому чи^ за напрямами
дослщження i розробки у тому 4H^i придбання шших зовтштх знань придбання машин обладнання та програмного забезпечення iншi витрати
внутршт НДР зовшшт НДР
2013/ 2012 96,6 83,3 137,0 135,9 141,2 185,1 68,9 104,8
2014/ 2013 95,8 80,5 107,1 93,1 163,3 54,3 92,2 34,0
2015/ 2014 107,6 179,5 116,2 150,2 38,5 179,9 217,8 70,4
2016/ 2015 109,1 168,2 120,5 112,5 191,8 75,6 178,0 160,3
2016/ 2012 108,6 202,3 205,5 213,8 170,5 136,6 246,3 40,2
Як випливае з представлених даних, частка шдприемств, що займались шноващями. впродовж дослщжуваного перюду мала мiнливий характер. До 2014 р. мало мюце зниження показника, що було наслщком кризових явищ в економiцi. Однак далi значення зростали, i у 2016 рощ частка шновацшно активних пiдприемств зросла на 1,5 % (темп зростання становив 8,6 %). Загальна сума витрат на проведення дослщжень зросла з 2012 року бшьше, шж у^ч1 Особливо вщчутним було зростання у 2015 рощ - на 50 % у порiвняннi з попередшм роком.
Слщ зазначити, що юнуе прямий зв'язок мiж розмiром пiдприемства i його рiвнем шновацшносп, оскiльки для впровадження iнновацiй необхщно мати певну кiлькiсть персоналу, задiяного у виконаннi наукових дослiджень i розробок. Вiдповiдно найвища частка як технолопчно iнновацiйних, так i нетехнолопчно iнновацiйних пiдприемств була серед великих шдприемств [4].
Щодо вцщв економiчноl дiяльностi, то за даними [4] в середньому протягом 2014-2016 рр. найвища частка шновацшних шдприемств була на шдприемствах шформацп та телекомушкацп
(22,1 %), nepepo6Hoi npoMHcnoBocT (21,9 %), ^rnaHcoBoi Ta cTpaxoBoi gianbHocT (21,7 %) Ta gianbHocT y c^epi apxiTeKTypH Ta iH^HHipHHry (20,1 %). npn цbому BH^a 3a cepegHro no KpaiHi nacTKa nignpHeMCTB i3 TexHonorinHHMH iHHoBa^aMH 6yna cepeg nignpHeMCTB nepepoÖHo! np0MHcn0B0CTi (15,6 %), 3 nocTanaHHa eneKTpoeHeprii, ra3y, napu Ta KoHgH^MoBaHoro noBnpa (12,6 %), a TaKo^ nignpHeMCTB, aK 3aMManHca gianbHicTro y c^epax apxiTeKTypH Ta iH^HHipHHry, HayKoBHMH gocnig^eHHaMH Ta po3po6KaMH, peKnaMHoro gianbHicTro - 13,2 %; 3 HeTexHonorinHHMH iHHoBa^aMH - cepeg nignpHeMCTB ^rnaHcoBoi Ta cTpaxoBoi' gianbHocT (18,0 %), m^opMa^i Ta TeneKoMymKa^i' (17,3 %), nepepoÖHoi npoMHcnoBocT (15,3 %).
MaM^e TpeTHHa 3giMcHroBanH gianbHicTb gna 3anpoBag^eHHa hobhx a6o cyTTeBo BgocKoHaneHHx npogyKTiB a6o пpoцeciв, TaKy aK TexmKo-eKoHoMinHe o6rpyHTyBaHHa, TecTyBaHHa, po3poÖKa nporpaMHoro 3a6e3neneHHa gna noTOHHHx noTpeö, TexmnHe ocHa^eHHa, opгaнiзaцia внpo6ннцтвa to^o.
^HHaMiKa 3MiHH noKa3HHKiB nacTKH iHHoBa^ÖHo aKTHBHHx nignpHeMCTB Ta 3aranbHoi cyMH BHTpaT Ha iHHoBa^i 3 2012 no 2016 poKH 3o6pa^eHa Ha puc. 1
Cyma SMTpar, m/ih.
IpH
25000,0
2uuüuij
15000,0
1 ()[)!)(),(]
5000,0
0,0
i 'j
m
Ii
M
/ wl*
^_fe» №. M
•Ar 'V<
■
r."
2012 p 2013 p 2014 p 2015 p 2016 p
Pokm
19,5 19,0 18, b 13,0 17,5 17,0 1
1G,0 15,5 15,0 14,5
' 3a rö/ibHa cy'Ma
BHTpaT
-[ HTOMa r,i niflnpHSJViCTB, m,o 3a HMa;i ncf iHHoaanisMH
Puc. 1. 3Mina noKa3nuKie nacmKU innoea^üno aKmuenux nidnpueMcme ma 3oeanbnoi cyMU eumpam
na iнноeaцií
Po3rnaHeMo CTpyKTypy BHTpaT Ha iHHoBa^ÖHy gianbHicTb (Ta6n. 3). 3aranbHi cyMa BHTpaT Ha gocnig^eHHa i po3po6KH go 2014 poKy 3pocTana aK y a6conroTHoMy, TaK i y BigHocHoMy BHMiproBaHHi, nicna noro He3Ba^aronH Ha 3pocTaHHa 3HaneHHa noKa3HHKa, ix nacTKa 3MeHmyBanacb. BuTpaTH Ha npug6aHHa iHmux 3HaHb BnpogoB^ gocnig^yBaHoro nepiogy 6ynu He3HanHHMH, ix nacTKa CTaHoBHna MeHme 1 %. npoTaroM gBox ocTaHHix poKiB Mano мicцe icToTHe 36inbmeHHa BHTpaT Ha npHg6aHHa MamHH, o6nagHaHHa Ta nporpaMHoro 3a6e3neneHHa, y 2016 poцi ix nacTKa CTaHoBHna 6inbme, Hm 4/5 BCboro o6cary BHTpaT Ha iHHoBa^i.
Тa6nнцa 3. CTpyKTypa BHTpaT Ha iHHoBa^ÖHy gianbHicTb
y ToMy HHcni 3a HanpaMaMH
Pokh 3aranbHa cyMa BHTpaT, MnH. rpH gocnig^eHHa i po3po6KH npHg6aHHa iHmHx 3oBHimHix 3HaHb npHg6aHHa MamHH o6nagHaHHa Ta nporpaMHoro 3a6e3neneHHa iHmi BHTpaTH
3HaneHHa, ^acTKa, 3HaneHHa, ^acTKa, 3HaneHHa, ^acTKa, 3HaneHHa, ^acTKa,
MnH. rpH % MnH. rpH % MnH. rpH % MnH. rpH %
2012 11480,6 1196,3 10,4 47,0 0,4 8051,8 70,1 2185,5 19,0
2013 9562,6 1638,5 17,1 87,0 0,9 5546,3 58,0 2290,9 24,0
2014 7695,9 1754,6 22,8 47,2 0,6 5115,3 66,5 778,8 10,1
2015 13813,7 2039,5 14,8 84,9 0,6 11141,3 80,7 548,0 4,0
2016 23229,5 2457,8 10,6 64,2 0,3 19829,0 85,4 878,4 3,8
Частка шших витрат, до яких вщносять таю напрями фшансування, як навчання й шдготовка персоналу для розробки та застосування, також ютотно зменшилась впродовж двох останшх рокiв.
Структура витрат на шновацшну дiяльнiсть у 2016 роцi зображена на рис. 2.
Рис. 2. Структура витрат на гнновацШну дгяльшсть у 2016роц
Важливу роль у веденш шновацшно! дiяльностi вдаграють фiнансовi можливосп пiдприемств. Аналiз витрат на шновацшну дiяльнiсть за джерелами фшансування (табл. 4) показав, що в !х структурi переважали власнi джерела, i в порiвняннi з 2012 роком, у 2016 рощ вони зросли на 200 %. Витрати з державного бюджету мали мшливу тенденщю змши. спостерпалось ютотне зростання цього показника у 2014 та 2016 роках. Обсяг кошив, яю надходили вiд iноземних iнвесторiв, впродовж дослiджуваного перiоду зменшувався, i в порiвняннi з 2012 роком, у 2016 рощ становила всього 2,4 %.
Таблиця 4. Джерела фшансування шновацшно! дiяльностi
Назва показника Значения показнишв, млн. г рн Темпи росту, %
2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2013 р. / 2012 р. 2014 р. / 2013 р. 2015 р. / 2014 р. 2016 р. / 2015 р. 2016 р. / 2012 р.
Загальна сума витрат 11480,6 9562,6 7695,9 13813,7 23229,5 83,3 80,5 179,5 168,2 202,3
У тому числ за рахунок кошпв
власних 7335,9 6973,4 6540,3 13427,0 22036,0 95,1 93,8 205,3 164,1 300,4
державного бюджету 224,3 24,7 344,1 55,1 179,0 11,0 1393,1 16,0 324,9 79,8
iноземних швесторш 994,8 1253,2 138,7 58,6 23,4 126,0 11,1 42,2 39,9 2,4
шш джерела 2925,6 1311,3 672,8 273,0 991,1 44,8 51,3 40,6 363,0 33,9
Важливою характеристикою шновацшно! дiяльностi е витрати на виконання наукових та науково-техшчних робгт - загальна сума витрат на виконання наукових та науково-техшчних робiт власними силами оргашзацп.
Розглянемо витрати на виконання наукових дослщжень i розробок за видами робгт (табл. 5). З аналiзу наведених в таблиц даних можна робити таю висновки. Загальна сума витрат на шуковг дослщження впродовж дослщжуваного перiоду зростала, у 2016 рощ в поргвнянш з 2012 роком зростання становило 22,4 %, або в абсолютному вираженш 2110,8 млн. грн. Однак при цьому витрати на проведення фундаментальних дослщжень зменшувались у 2014 i у 2016 роках.
Таблиця 5. Витрати на проведення наукових дослщжень i розробок за видами робГт
Назва показника Значення показникгв, млн. грн Темпи росту, %
2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2013р. / 2012 р. 2014р. / 2013 р. 2015р. / 2014 р. 2016р. / 2015 р. 2016р. / 2012 р.
Усього, у фактичних щнах 9419,9 10248,5 9487,5 11003,6 11530,7 108,8 92,6 116,0 104,8 122,4
У тому числг на виконання
фундаментальних наукових цослiцжень 2615,3 2698,2 2452 2460,2 2225,7 103,2 90,9 100,3 90,5 85,1
прикладних наукових дослщжень 2023,2 2061,4 1882,7 1960,6 2561,2 101,9 91,3 104,1 130,6 126,6
науково-технГчних (експериментальних) розробок 4781,4 5488,9 5152,8 6582,8 6743,8 114,8 93,9 127,8 102,4 141,0
Витрати на прикладш дослiдження та науково-техшчш розробки також зростали тсля 2014 року. В структур! витрат (табл. 6) переважають витрати на науково-техшчш розробки, причому !х частка впродовж дослгджуваного пергоду загалом зростала, зменшення мало мгсце лише у 2016 роцг. Натомгсть частка витрат на фундаментальнг дослгдження зменшувалась. Структура витрат за видами робгт у 2016 роцг наведена на рис. 3.
Таблиця 6. Структура витрат на наукових дослщжень i розробок за видами робгт
Роки Усього, у фактичних цшах Фундаментальних наукових дослщжень Прикладних наукових дослщжень Науково-техшчних (експериментальних) розробок
Значення, млн. грн Частка, % Значення, млн. грн Частка, % Значення, млн. грн Частка, %
2012 9419,9 2615,3 27,8 2023,2 21,5 4781,4 50,8
2013 10248,5 2698,2 26,3 2061,4 20,1 5488,9 53,6
2014 9487,5 2452 25,8 1882,7 19,8 5152,8 54,3
2015 11003,6 2460,2 22,4 1960,6 17,8 6582,8 59,8
2016 11530,7 2225,7 19,3 2561,2 22,2 6743,8 58,5
Як видно з рис. 3, витрати на науково-техшчш розробки становили майже 60 % всгх витрат. Це свгдчить про практичну спрямовангсть дослщжень, якг проводяться в Укра!ш Не в останнг чергу це пов'язано з необхщшстю посилення обороноздатностг кра!ни.
О фундаментальних наукових дослiджень
П прикладних наукових дослщжень
□ науково-техшчних (експериментальних )розробок
Рис. 3. Структура витрат за видами робгт у 2016роц
Одним Гз показниюв ефективносп здшснення шновацшно! дГяльност е реал1защя шновацшно! продукцп на ринку. АналГз даних щодо впровадження шновацш (табл. 7) показуе, що питома вага шдприемств, яю впроваджували шновацп, впродовж 2012 - 2016 роюв зростала. Аналопчну тенденщю мав показник кшькосп впроваджених нових технолопчних процесГв та нових шновацшних вид1в продукцп. Деяке зменшення цих показниюв спостерпалось лише у 2015 рощ.
Таблиця 7. Впровадження шновацш на промислових тдприемствах
Назва показника Значення показникгв Темпи росту, %
2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2013 р. / 2012 р. 2014 р. / 2013 р. 2015 р. / 2014 р. 2016 р. / 2015 р. 2016 р. / 2012 р.
Питома вага тдириемств, що впроваджували шновацц, % 13,6 13,6 12,1 15,2 16,6 100,0 89,0 125,6 109,2 122,1
Впроваджено нових технологгчних процесгв, процеав, од. 2188 1576 1743 1217 3489 72,0 110,6 69,8 286,7 159,5
у т.ч. маловiцхоцнi, ресурсозбер1гаючГ од 554 502,0 447,0 458,0 748,0 90,6 89,0 102,5 163,3 135,0
Впроваджено виробництво шновацшних видв продукци, найменувань 3403 3138,0 3661,0 3136,0 4139,0 92,2 116,7 85,7 132,0 121,6
з них новГ види технгки, од 942 809,0 1314,0 966,0 1305,0 85,9 162,4 73,5 135,1 138,5
Питома вага реалгювано! шновацшно! продукци в обсязГ промислово!, % 3,3 3,3 2,5 1,4 6,1 100,0 75,8 56,0 435,7 184,8
Крiм упровадження технолопчних шновацш, шдприемства можуть бути активними в оргашзацшних i/або маркетингових шноващях, якi пiдтримують продуктовi й процесов1 шновацп, пiдвищують якiсть i ефективнють роботи пiдприeмства та полiпшують обмш iнформацieю й використання нових знань i технологiй, а також можуть впливати на продуктивнють фiрми, вихщ на новi ринки або сегменти ринку та розроблення нових способiв просування продукцп.
Поглиблений аналiз iнновацiйноl дiяльностi пiдприeмств у 2016 рощ за даними [32, с. 83-96] показав, що у цей рш таким видом дiяльностi в промисловосп займалися 834 пiдприeмства, або 18,9 % обстежених промислових. Серед регюшв вищою за середню в Украш частка iнновацiйно активних пiдприeмств була в Харювськш, Тернопiльськiй, Миколашськш, Запорiзькiй, 1вано-Франкiвськiй, Одеськiй, Житомирськiй, Львiвськiй, Чернiвецькiй, Херсонськiй областях та м. Киевц у розрiзi видiв економiчно! дiяльностi — на пiдприeмствах з виробництва основних фармацевтичних продуктiв i фармацевтичних препаратiв, комп'ютерiв, електронно! та оптично! продукцп, автотранспортних засобiв, коксу та продукпв нафтоперероблення.
Впродовж 2016 року на шновацп шдприемства витратили 23,2 млрд. грн, у тому числ1 на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення - 19,8 млрд. грн, на внутршш та зовшшш науково-дослщш розробки - 2,4 млрд. грн, на придбання юнуючих знань вщ шших шдприемств або оргашзацш - 0,1 млрд. грн та близько 0,9 млрд. грн - на шшу шновацшну дiяльнiсть (включаючи проектування, навчання, маркетинг та шшу вщповщну дiяльнiсть).
Найбiльше кошпв витрачено пiдприемствами Дншропетровськох, Харювськох, Вшницько! областей та м. Киева; серед видiв економiчно! дiяльностi - тдприемствами металургiйного виробництва, добування природного газу, виробництва харчових продукпв. машин та устаткування, виробництва автотранспортних засобiв.
Основним джерелом фшансування iнновацiйних витрат залишаються власнi кошти пiдприемств - 22036,0 млн. грн (або 94,9 % загального обсягу витрат на шновацп). Хоча найважлившими партнерами вшх шновацшних шдприемств по сшвробггництву залишаються насамперед постачальники обладнання, матерiалiв, компонентiв або програмного забезпечення,
а також ктенти або споживачi (13,7 %), частка пщприемств, яю ствпрацювали з науковими оргашзащями, становила 8,4 % [4]
У 2016 рощ 88,1 % шновацшно активних промислових пщприемств упроваджували шноваци (або 16,6 % обстежених промислових). Ними було впроваджено 4139 шновацшних видiв продукци, з яких 978 - нових виключно для ринку, 3161 - нових лише для пщприемства. 1з загально! кiлькостi впроваджено! продукцii 1305 - новi види машин, устаткування, приладiв, апаратiв тощо, з яких 22,3 % нових для ринку.
Найбшьшу кшьюсть iнновацiйних видiв продукцii впроваджено на тдприемствах Запорiзькоi, Львiвськоi, Харювсько!, Днiпропетровськоi областей та м. Киева; за видами економiчноi дiяльностi - на тдприемствах з виробництва машин i устаткування, не вщнесених до шших угруповань, харчових продуктiв, металургшного виробництва.
Успiшнiсть та результативнiсть туковое' дiяльностi в значнiй мiрi визначаеться штелектуальним потенцiалом, який формують науковi кадри. Данi про кiлькiсть пращвниюв наукових органiзацiй за категорiями персоналу наведена в табл. 8.
Аналiз представлених даних показуе, що з 2012 по 2016 рш мала мюце негативна тенденцiя змiни показника загальноi кiлькостi науковцiв. На кшець дослiджуваного перiоду його значення зменшилось бiльше, нiж на 40 %. Це пояснюеться невисоким рiвнем оплати пращ науковщв, втратою престижностi цiеi професи, переходом працiвникiв наукових 1 навчальних шституцш у бiзнесовi структури, вшзд !х для працевлаштування за кордон. Слщ вiдзначити, що така тенденщя мае мiсце i для вах категорiй наукових працiвникiв.
Таблиця 8. Кшькють працiвникiв, якi займались науковою дiяльнiстю
Назва показника Значення показник1в, oci6 Темпи росту, %
2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2013 р. / 2012 р. 2014 р. / 2013 р. 2015 р. / 2014 р. 2016 р. / 2015 р. 2016 р. / 2012 р.
Кшыасгь пращвниюв, усього 164340 155386 136123 122504 97912 94,6 87,6 90,0 79,9 59,6
Яю мають науковий сгупiнь доктора наук 11172 11155 9983 9571 7091 99,8 89,5 95,9 74,1 63,5
Яю мають науковий сгупiнь доктора фшософй (кандидата наук) 42050 41196 37082 32849 20208 98,0 90,0 88,6 61,5 48,1
дослвдники 122106 115806 101440 90249 63694 94,8 87,6 89,0 70,6 52,2
технши 15509 14209 12299 11178 10000 91,6 86,6 90,9 89,5 64,5
допомжний персонал 26725 25371 22384 21077 24218 94,9 88,2 94,2 114,9 90,6
В структурi наукових кадрiв (табл. 9) переважають дослщники. Слiд вiдзначити, що !х частка впродовж 2012-2015 роюв залишалась практично незмшною - близько % вщ загальноl кiлькостi працiвникiв. Однак у 2016 рощ спостерпалось рiзке зменшення !х частки на 8,6 %.
Таблиця 9. Структура наукових кадрiв
Роки Кшькють пращвнишв -усього Дослщники Техшки Допомiжний персонал
Значення, оаб Частка, % Значення, оаб Частка, % Значення, оаб Частка, %
2012 164340 122106 74,3 15509 9,4 26725 16,3
2013 155386 115806 74,5 14209 9,1 25371 16,3
2014 136123 101440 74,5 12299 9,0 22384 16,4
2015 122504 90249 73,7 11178 9,1 21077 17,2
2016 97912 63694 65,1 10000 10,2 24218 24,7
Частка шших категорш працiвникiв - технтв i допомiжного персоналу - також залишалась практично незмшною, мало мюце зростання лише у 2016 рощ. Це говорить про зниження ефективносп проведення наукових дослщжень, оскшьки на посадах дослщниюв працюють переважно особи з науковим ступенем.
За даними [3], упродовж 2016 року науковi дослщження i розробки (НДР) в Укра!ш виконували 972 оргашзацп (на 6 менше, шж у 2015 рощ), 46,6 % з яких належали до державного сектору економши, 37,7 % - до тдприемницького, 15,7 % - вищо! освгш.
Найбшьша кiлькiсть органiзацiй була тдпорядкована Нацiональнiй академп наук Укра!ни (181). Мшютерству освiти i науки Укра!ни - 119, Нацiональнiй академп аграрних наук Укра!ни -86, Мшютерству аграрно! полiтики та продовольства Украши - 51, Мшютерству охорони здоров'я Украши та Нацюнальнш академп медичних наук по 35, Мшютерству економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни - 34, Нацюнальнш академп педагогiчних наук - 12 оргашзацш
Майже третина загально! кiлькостi наукових органiзацiй розташована у м. Киевi, 16,5 % -у Харювськш, 7,5 % - Львiвськiй, 6,0 %- Дншропетровськш та 4,8 % - в Одеськш областях.
Як зазначено у [4], у 2016р. частка виконавщв НДР (дослщниюв, технiкiв i допомiжного персоналу) у загальнiй кiлькостi зайнятого населення становила 0,60 %, у тому числ1 дослщниюв - 0,39 %. За даними Свростату, у 2014р. найвищою ця частка була у Дани (3,07 % { 2,09 %), Фшляндп (2,95 % i 2,12 %), Норвегп (2,73 % i 1,90 %), Нидерландах (2,18 % i 1,29 %) та Словенп (2,12 % i 1,23 %); найнижчою - у Румунп (0,48 % i 0,31 %), Кiпрi (0,69 % i 0,50 %), Туреччинi (0,76 % i 0,65 %) та Болгарп (0,77 % i 0,54 %).
Питома вага докторiв наук та докторiв фшософп (кандидатiв наук) серед виконавщв НДР становила 27,9 %, серед дослщниюв - 42,6 %. Бшьше половини загально! кшькосп докторiв наук та докторiв фiлософi! (кандидата наук), яю здiйснювали науковi дослщження 1 розробки, працювали в оргашзащях державного сектору економiки, 39,1 % - вищо! освгги, 4,8 % - тдприемницького сектору.
У 2016р. 45,0 % дослщниюв становили жшки, з яких 6,6 % мали науковий стутнь доктора наук i 33,0 % - доктора фшософп (кандидата наук). Вищою за середню була питома вага дослiдникiв-жiнок у галузi суспiльних (64,6 %), медичних (63,8 %) та гумаштарних (61,5 %) наук, нижчою - у галузi технiчних наук (34,2 %).
Укра!на традицiйно вважаеться державою з вагомим науковим потенщалом, визнаними у свт науковими школами, розвиненою системою тдготовки кадрiв. Основними формами тдготовки наукових i науково-педагогiчних працiвникiв вищо! квалiфiкацi! е аспiрантура 1 докторантура. Щцготовка кандидатiв i докторiв наук здшснюеться вищими навчальними закладами та науковими установами.
Переважна бшьшють закладiв, що здiйснюють пiдготовку асшранта, перебувають у сферi управлiння Мшютерства освiти i науки - 32 %, Нацюнально! академi! наук Укра!ни -28 %, Нацiонально! академп медичних наук - 7 %, Нацюнально! академп аграрних наук - 6 %, Мшютерства охорони здоров'я - 4 %. Схожа ситуащя спостерпаеться i зi сферою управлшня докторантур: Мiнiстерству освiти i науки тдпорядковуються 44 %, Нацiональнiй академп наук Укра!ни - 24 %, Мшютерству охорони здоров'я - 5 %, Нацюнальнш академп аграрних наук - 4 %.
У вищих навчальних закладах працюе 48 % (231 одиниць) асшрантур та 62 % (176 одиниць) докторантур, у наукових установах, вщповщно, 52 % (250 одиниць) та 38 % (106 одиниць). Найбшьша кшькють асшранта навчаеться у галузi техшчних, економiчних. юридичних та педагопчних наук.
Переважна бшьшють асшранта та докторанта навчаеться за рахунок державного бюджету - 71 % та 87 % вщповщно. Можливють оплатити навчання за рахунок кошта юридичних та фiзичних ошб знайшли у минулому рощ 7,5 тис. асшранта та 232 докторанти.
Очшуваним пщсумком навчання в аспiрантурi та докторантурi е захист дисертацп. У 2016 рощ питома вага оаб, яю захистили кандидатську дисертащю становила 26 %, докторську - 28 %.
Розподш асшрантур та докторантур за регюнами нерiвномiрний. Бiльшiсть з них зосередженi у м. Киевi - вiдповiдно 218 i 108, Харкiвськiй областi - 63 i 40, Львiвськiй - 32 i 21, Днiпропетровськiй - 29 i 16, Одеськiй - 26 i 20. В шших регiонах !х кiлькiсть обчислюеться одиницями, хоча немае жодного регiону, де були б вщсутш аспiрантура або докторантура. У м. Киев1 навчаеться 10029 асшранта i 736 докторанта, у Харювськш областi в1дпов1дно - 3198 i 220, Львiвськiй - 2182 i 151, Одеськiй - 1738 i 79, Днiпропетровськiй - 1313 i 64.
Укра!ну варто вщзначити як кра!ну, що додержуеться гендерно! демократi! в пiдготовцi наукових кадрiв. Жiнки нарiвнi з чоловшами використовують право на продовження освгш в аспiрантурi та докторантурi. Так, у 2016 рощ жшки складали 52 % (14 тис. ошб) загально! кшькосп асшранта та 51 % (1 тис. ошб) докторанта.
Висновки. У цшому слщ вщзначити, що основною невиршеною проблемою сьогодення е низький технолопчний рiвень виробництва, низька iнновацiйна активнiсть промислових пщприемств, слабке державне фiнансування iнновацiйних розробок, вщсутнють
власних кошив на ведення iнновацiйноi дiяльностi, а внаслщок низькi темпи та яюсть розвитку економiки в цiлому.
Для покращення ситуацii в iнновацiйнiй сферi негайного вирiшення потребують питання щодо: вдосконалення нормативно-правового забезпечення iнновацiйноi дiяльностi; фiнансового стимулювання активiзацii iнновацiйних процешв; покращення та розширення iнновацiйноi шфраструктури; захисту прав iнтелектуальноi власностi в шновацшнш сферi; посилення взаемозв'язку мiж наукою i виробництвом; належного шформацшного забезпечення в напрямi збалансування попиту i пропозицii на iнновацiйнi розробки тощо. Тобто основш зусилля як державних так i регiональних оргашв влади повиннi бути зосередженi на всебiчне стимулювання iнновацiйноi дiяльностi на основi вдосконалення як фiнансових так \ нормативно-правових механiзмiв И регулювання засобами проведення ефективноi iнновацiйноl полгшки на мiсцях. Основну увагу слщ зосередити також i на розробщ (або удосконалеш iснуючих) дiевих регюнальних стратегiй та програм iнновацiйного розвитку та усуненш iнституцiйних перешкод для !х реалiзацii.
Л1ТЕРАТУРА
1. Стратепя iнновацiйного розвитку Украiни на 2010-2020 роки в умовах глобалiзацiйних викликв [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://kno.rada.gov.ua/uploads/documents/36380.pdf.
2. Державна служба статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/.
3. Наукова та шновацшна дiяльнiсть Украши. Статистичний збiрник / Вщп. за вип. О. О. Кармазша. - К. : Державна служба статистики Украши, 2017. - 140 с.
4. Обстеження шновацтил дiяльностi в економщ Украiни (за м1жнародною методолопею) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publnauka_u.htm.
