CC BY
6КРЕДИТНА БЕЗПЕКА МАЛИХ ТА СЕРЕДН1Х ПЩПРИСМСТВ УКРА1НИ
Тодосшчук В.Л.,
к.п.н., доцент,
доцент кафедри адмШстративного менеджменту та альтернативних джерел енергИ, Вгнницького нацюнального аграрного унгверситету
Машевська А.А., асистент кафедри бухгалтерского облгку, Вгнницького нацюнального аграрного унгверситету
Дзюбенко О.Б. маггстр,
Вгнницького нацюнального аграрного унгверситету CREDIT SECURITY OF SMALL AND MEDIUM-SIZED ENTERPRISES OF UKRAINE
Todosiichuk V.,
Ph.D., associate professor Vinnytsia National Agrarian University, Ukraine
Mashevska A.,
Postgraduate of the department of accounting Vinnytsia National Agrarian University, Ukraine
Dzyubenko O. Master's degree, Vinnytsia National Agrarian University, Ukraine
Анотащя
У статп дослщжено питання актуальное^ кредитна безпека малого та середнього 6i3Hecy як зовшшнь-ого джерела фшансування. Розкрито кредитування як важливе джерело фшансового забезпечення функцюнування щдприемств малого та середнього 6i3^cy, проведений аналiз кредитного забезпечення даних шдприемств за кордоном, зокрема Шмеччина. Здшснено аналiз кредитного забезпечення шдпри-емств по областям Укра1ни. Окреснено, законодавчi акти по кредитуванню пвдприемств МСП. Охарактеризовано актуальш пропозици кредитних продуклв для фiнансyвання розвитку МСП. Обгрунтовано й доведено, що кредитне безпека фyнкцiонyвання пiдприемств МСП в умовах сучасного економiчного середо-вища спрямоване на розвиток системи взаемоди з фiнансовми сектором економши, що е вагомим чинником фшансового зростання, полiпшення економiчноl ситуацп в конкурентоспроможному середо-вищi. Запропоновано альтернативш iнстрyменти кредитного забезпечення.
Abstract
The article examines the relevance of credit security of small and medium-sized businesses as an external source of financing. Lending was disclosed as an important source of financial support for the operation of small and medium-sized enterprises, analysis of credit provision of these enterprises abroad, including Germany. The analysis of the credit support of the enterprises in the regions of Ukraine is carried out. Legislative acts on lending to small and medium-sized enterprises are outlined. The actual offers of credit products for financing the development of small and medium business are characterized. It is substantiated and proved that the credit security of the functioning of small and medium-sized enterprises in the current economic environment is aimed at developing a system of interaction with the financial sector of the economy, which is a significant factor of financial growth, improving the economic situation in a competitive environment. Alternative credit instruments are proposed.
Ключов1 слова: кредитне забезпечення, кредитна безпека, малi тдприемства, середш пвдприемства, велик тдприемства, баншвське кредитування, Украша.
Keywords: credit security, credit security, small enterprises, medium-sized enterprises, large enterprises, bank lending, Ukraine.
Постановка проблеми.В умовах формування ново! фшансово! системи в Укрш'ш малi та середш тдприемства, що функцюнують у рiзних оргашза-цшно-правових формах, здшснюють свою госпо-дарську дiяльнiсть в умовах невизначеносл, непе-редбаченосп дш економiчних партнерiв i держави загалом.
Глибока фшансова криза спричинила виник-нення велико! кiлькiсть загроз. На умови розвитку
малих та середшх шдприемств i на рiвень !х еко-номiчноï безпеки суттево впливають таи чинники, як нестабiльна полiтична i соцiально-економiчна ситуацiя в краïнi, недосконалють i непередбачувана змiна законодавства, критично високий рiвень ко-рупцп, жорстка конкуренщя та iH. Усе це ак-туалiзувало проблему забезпечення фшансово! безпеки, тобто кредитно! безпеки малих та середшх шдприемств, основою чого повинна стати оцшка
головних показнишв розвитку суб'екпв малого та середнього б1знесу в Укра!ш.
Мал1 та середш щдприемства (МСП; англ. Small and Medium-sized Businesses (SMB), Small and Medium-sized Enterprises (SMEs)) — назва груши щдприемств, як1 не перевищують визначеш показ-ники (див. також середнш клас). В шшому випадку !х зараховують до великих шдприемств. Класифжа-щя здшснюеться здебшьшого незалежно ввд право-во! форми шдприемства.
У вичизняному законодавста це питання ре-гулюеться п. 3 статп 55 Господарського кодексу Укра1ни.
"Суб'ектами малого шдприемництва е:
- ф1зичн1 особи, зареестроваш в установленому законом порядку як ф1зичш особи - шдприемщ, у яких середня к1льк1сть пращвнишв за звггний пе-рюд (календарний рк) не перевищуе 50 оаб та р1ч-ний дохвд в1д будь-яко! д1яльност1 не перевищуе суму, екшвалентну 10 мшьйонам евро, визначену за середньор1чним курсом Нацюнального банку Укра-!ни;
- юридичш особи - суб'екти господарювання будь-яко! оргашзацшно-правово! форми та форми власносп, у яких середня шльшсть пращвнишв за звгтний перюд (календарний рщ) не перевищуе 50 оаб та р1чний дохвд ввд будь-яко! д1яльност1 не перевищуе суму, екшвалентну 10 мшьйонам евро, визначену за середньор1чним курсом Нацюнального банку Укра!ни.
Суб'ектами великого пвдприемництва е юридичш особи - суб'екти господарювання будь-яко! оргашзацшно-правово! форми та форми власносл, у яких середня шльшсть пращвнишв за звгтний перюд (календарний рж) перевищуе 250 оаб та р1ч-ний дохщ ввд будь-яко! д1яльност1 перевищуе суму, екшвалентну 50 мшьйонам евро, визначену за сере-дньор1чним курсом Нацюнального банку Укра!ни.
1нш1 суб'екти господарювання належать до суб'екпв середнього тдприемництва."[1]
Мал1 i середш пвдприемства е важливим чин-ником сощально! стабiльностi в Укра!нi, адже вони забезпечують зайнятiсть та доходи значного числа громадян. Вони формують ввдчутну частину дохо-дiв мiсцевих бюджепв. При цьому вони не так за-лежнi ввд кон'юктури зовшшшх ринк1в та валютних коливань, а також гнучк та швидко адаптуються до нових умов.
Визначення звучать по-рiзному в рiзних кра!-нах, але в бшьшосп випадк1в видiлення того чи ш-шого типу щдприемства вщбуваеться в залежностi вiд кiлькостi зайнятих. Як правило, вважаеться, що в МСП повинш бути зайнятi менше 500 чоловiк, хоча в деяких кра!нах ця цифра менше — 300 чи 100 чоловш. У деяких кра!нах умови вiдрiзняються для промислових пвдприемств i пiдприемств сфери по-слуг; у цьому випадку пвдприемства сфери послуг, як правило, повинш бути менше промислових шдприемств. У деяких кра!нах юнуе розходження мiж автономними МСП i тими, котрi пов'язанi з великим пвдприемством чи промисловою групою, чи також МСП видмють на основi структури управ-лшня (наприклад, власник особисто займаеться
вама справами фiрми чи пiдприeмство е сiмейним). Зрештою, статистичнi визначення МСП часто ввд-рiзняються ввд визначень, розроблених для прове-дення еконо]шчно! полiтики; наприклад, хоча фiрма зi штатом 600 чоловiк може не ввдноситися до МСП у статистичних цiлях, вона може мати право брати участь у суспшьних програмах пвдтримки МСП. Основною характеристикою МСП е «невелике» у тому розумшщ що пiдприемство не вiдноситься до 10 чи 20 ввдсотшв найбшьших фiрм на ринку чи в галузi промисловостi.
Малi та середш пiдприемства е «хребтом» роз-винених економж. Наприклад, в £С МСП станов-лять 99 % уах пiдприемств та забезпечують 65 млн людей робочими мюцями (наприклад, в шмецьких МСП працюе 68,3 % вах прaцiвникiв цiеi кра!ни, яш пiдлягaють пiд соцiaльне страхування). Ввд них також виходить основний iмпульс в ринковiй еко-номiцi в зв'язку зi сво!ми iнновaцiйними прагнен-нями. Враховуючи значення МСП, а також обмеже-ний доступ до кашталу (який додатково ускладню-еться впровадженням «Базель II»), держава зобов'язана тдтримувати цей пвдприемницький сектор. Захист штереав МСП на полиичному рiвнi здшснюються зазвичай торговою палатою, яка та-кож проводить роз'яснювальну роботу з МСП, сприяе налагодженню м1жнародних контaктiв мiж !! членами. В УкраМ МСП перебувають в жалюп-дному стaновищi. Це пов'язано не стшьки iз низь-ким розвитком економiки, а ск1льки iз !х, можливо й зумисним, недосконалим регулюванням. За ощн-ками експертiв, до шнця 2011 року к1льк1сть прива-тних пiдприемцiв, що припинили дiяльнiсть, буде становити 250—300 тис.
Аналiз останнiх наукових дослвджень i публiкацiй. Серед ввдомих вичизняних i за-рубiжних учених, яш дослвджують теоретичнi засади кредитно! безпеки малих та середнiх та про-блеми !! забезпечення на рiзних рiвнях iерaрхii' упрaвлiння, е: Ю.В. Алескерова, Л.О. Вдовенко, Н.В. Грищук, Л.1. Федоришина, Польова О.Л. та ш. У !хнiх працях обгрунтовaнi бaгaтоaспектнi до-слiдження у цш сферi, присвячено увагу мехашзму упрaвлiння фiнaнсовою та кредитною безпекою шдприемств тощо.
Мета статтi — ощнка кредитно! безпеки малих та середшх пiдприемств Укра!ни. Сьогодш у зв'язку з сучасною економшэ-полтгичною ситу-aцiею кра!на переживае нестаб№ний фiнaнсовий розвиток, як в нацюнальнш економiцi Укра!ни за-галом, так i в промисловостi зокрема. Розвиток малих та середшх шдприемств мае сприяти удоскона-ленню ринкових ввдносин у Сухий aнaлiз цифр, наведений нижче, говорить про те, що критерп визначення МСП в Укра!ш, якi вiдповiдaють евро-пейським, на сьогодш мають виключно техшчне значення i використовуються переважно для прове-дення коректного порiвняння стану розвитку бiзнесу в УкраМ з кра!нами £С. А от при розробщ конкретних стимулюючих мехaнiзмiв в державнш полiтицi розвитку шдприемництва малий бiзнес слiд ввдокремлювати вiд середнього, який мае рiчний дохвд до 50 млн евро.
Виклад основного матер1алу. Для середнього бiзнесy вже прийнято полпичне рiшення про ство-рення Експортно-кредитного агентства (ЗУ «Про забезпечення масштабно! експортно! експанси ук-ра!нських виробнишв шляхом страхування, гаран-тування i здешевлення кредитування експорту»).
Проте, головний принцип Small Business Act, який сповщуе не лише £вропа, а й увесь цившзо-ваний свiт, це - "Think first small". На жаль, у нас стартапом малого бiзнесy на державному рiвнi ошкуються лише центри зайнятостi. Неконкурент-ний малий бiзнес в правовому полi сьогоднi просто розчинився серед уах сyб'ектiв господарсько! дiяльностi, тому вш i працюе на виживання, а не на розвиток i зростання до рiвня середнього.
I якщо не брати до уваги щ проблеми, то невдо-взi це призведе до критичного загострення соцiально-економiчних проблем в сyспiльствi.
В CTpyKTypi пiдприeмств спiввiдношення великих, середшх i малих пiдпpиeмств дещо змшилось. Як i pанiше 0,1 вщсотка ycix пiдпpиeмств представлено великими щдприемствами. А от частка середшх пвдприемств зменшилась з 4,7% до 4,4%. Вщповщно з 95,2% до 95,5% збтшилась питома вага малих шдприемств, з яких майже 83% мають статус мiкpопiдпpиeмств.
Найбшьша кiлькiсть малих i сеpеднiх шдприемств традицшно зосереджена в м.Киeвi -25%, Дншропетровськш - 11,2%, Донецьш - 6,8%, Хаpкiвськiй - 6,7%, Львiвськiй - 5,5%, Кшвсьшй -5,5%, Одесьшй - 5,2% областях.
Слад зазначити, що кiлькiсть великих шдприемств впродовж трьох останнiх рошв значно зменшилась: з 659 одиниць у 2013 рощ, 497 - у 2014 рощ, до 423 - у 2015 рощ. В першу чергу це е наслвдком ведения АТО i тимчасово! окупащ! ча-стини територй' схiдних репошв, де здебiльшого pозмiщyвались великi пpомисловi пiдпpиeмства, та
Ще в Япони мене вчили, що вiдсутнiсть полггаки - це теж полiтика. I що державних про-грам нема не тому, що нема грошей, а навпаки: грошей нема тому, що нема яшсних програм.
Сподiваюсь на кориснiсть аналiтичноi шфор-мацii для органiв влади, недержавних шститущй, пiдприeмницькоi' громадськостi, а також для сту-дентiв, якi шукають для своiх курсових та диплом-них робiт бодай абиякий статистичний аналiз.
Iнформацiя пiдготовлена за даними Держстат-служби, якi не враховують показники суб'eктiв гос-подарськоi дiяльностi тимчасово окуповано1' тери-торп Автономноi Республiки Крим, мiста Севастополя та частини зони проведення антитерористично1' операцп.
На кiнець 2015 року в Украш налiчувалось 1973тис. суб'екпв малого i середнього шдприем-ництва (проти 1932тис. в попередньому рощ), з яких 1,63 млн. фiзичних оаб-шдприемщв i 343 тис.
впливу загальноекономiчноi кризи, що лише посилилась у зв'язку з подiями военного характеру.
Впродовж 3-х рошв спостертаеться також зменшення кiлькостi середшх пвдприемств. Так, на початок 2016 року в Украш було зареестровано 15,2 тис середшх пвдприемств, шльшсть яких зменшилась порiвняно з попередшм роком на 703 оди-ницi (4,4%). Нагадаемо, що на початок 2014 року 1'х налiчувалось 18тис. А в порiвняннi з 2010 роком у 2015 рощ шльшсть середшх шдприемств щороку зменшилась на 24%.
Кшьшсть малих щдприемств у 2015 рощ зросла на 3,2 тис. одиниць (1%) i досягла майже 328 тис.. Проте, це не можна назвати усшшними здо-бутками, осшльки це лише незначний крок в напрямку повернення втрачених у 2014 рощ пози-цiй, коли шльшсть малих i середнiх пiдприeмств в порiвняннi з попереднiм роком скоротилась на 30тис. одиниць. При цьому нинiшнiй показник кiлькостi пiдприeмств малого бiзнесу на 4% мен-ший за значення 2010 року.
юридичних осiб-пiдпpиeмцiв.
Рис. 1 .Юльюсть шдприемств Украти
Основний позитив динaмiки розвитку в кате-горп малого шдприемництва вiдбувся за рахунок мiкробiзнесу. Так, кшьшсть мiкропiдприемств у 2015р. зросла на 5 тис. одиниць (2%) i досягла 284 тис. тдприемств.
Однак таке зростання кiлькостi мжропвдприемств частково можна пояснити певним «подрiбненням» впродовж остaннiх рокiв як середшх, так i малих пiдприемств.
Показово, що з усiеi сукупностi малих щдприемств у 2015 роцi лише 44 тис, (або 1 з 10) не вщносились до мжрощдприемств. Це сввдчить про запровадження для мшрощдприемств порiвняно привaбливiших умов ведения бiзнесу, якi пере-важно визначаються застосуванням диференцшо-ваного подходу в застосувант спрощено! системи оподаткування, а також бiльшою «гнучшстю» мiкробiзнесу до диверсифжацп видiв дiяльностi в критичних умовах.
Характерно, що кшьшсть мжрошдприемств, а вщповщно i малих пвдприемств, щороку впродовж 5 рошв значно коливалась. Це ще раз пвдкреслюе вразливий вплив змш законодавства у сферi подат-к1в i зборiв на загальнообов'язкове державне соцiaльне страхування для ще! категорп пвдприем-ництва.
За видами економiчноi дiяльностi в структурi малих i середнiх пiдприемств нaйбiльшa !х частка (27%) займалась оптовою та роздабною торгiвлею i ремонтом автотранспортних зaсобiв, 14% - сшьсь-ким, лiсовим або рибним господарством, 12% -промисловим виробництвом, 9,5% - опера^ми з нерухомим майном, 9% - будiвництвом, 8,5% -професшною та нaуково-техиiчною дiяльнiстю, 4,5% - транспортом, складським господарством.
4,5% - адмшютративним обслуговуванням, 4% -шформащею та телекомунiкaцiя ми, 2% - тимчасо-вим розмiщениям й оргашзащею харчування, 1% -освiтою, 1% - охороною здоров'я, 1% - ми-стецтвом, спортом, розвагами, 1% - наданням iн-ших послуг.
1з 1,63 млн. фiзичних осiб-пiдприемцiв лише 307 суб'екпв, або 0,02%, за законодавчими кри-терiями вiдносились до середнього бiзнесу, решта належали до малого, зокрема, мiкробiзнесу. Всього у фiзичних осiб-пiдприемцiв працювало 660 тис. найманих пращвнишв, з яких 28 тис - у фiзичних осiб-пiдприемцiв середнього бiзнесу.
З урахуванням 660 тис найманих пращвнишв шльшсть зайнятих за кaтегорiею фiзичнi особи-пвд-приемцi склала 2,3 млн., або зменшилась в пор!в-няннi з 2014 роком на 200 тис. (8%).
Фiзичнi особи-щдприемщ працювали пере-важно в сферах: торпвля та ремонт автотранспортних зaсобiв - 55%, транспорт, складське господар-ство, пошта - 6,4%, шформащя, телекомунiкaцiя -6,3%, науково-техшчна дiяльнiсть - 6,2%.
При цьому слад зауважити, що частка реaлiзо-вано! фiзичними особaми-пiдприемцями продукцп в загальних обсягах реaлiзaцii (включаючи i велик! пiдприемствa), зросла з 6,1 до 6,7% в пор!внянш з 2014 роком.
Усього в сферi малого i середнього п1дприем-ництва у 2015 рощ було зайнято близько 6,5 млн. оаб з урахуванням ф!зичних ос!6, або 41 вщсоток усього зайнятого населення працездатного в!ку. Зокрема, в середньому шдприемнищта було зайнято понад 2,6 млн. оаб, а в малому - 3,9 млн, з яких 2,9 млн - в мiкробiзнесi.
Рис 2. Зайнятжть за po3MipoM малих та середшх тдприемств
Для порiвняння на великих пвдприемствах було зайнято 1,7 млн. пращвнишв (20% зайнятих на суб'ектах господарювання).
Таким чином, 80% уах зайнятих господарсь-кою дiяльнiстю (не враховуючи банки i бюджетш установи) ввдносяться до сектора МСП, з яких 48% - зайняп в малому шдприемнищга, а 32% - в середньому. Цей розподш не змiнюeться впродовж 2014-2015 рошв.
Характерно, що на 1 малому пвдприемсга в середньому працювало до 5 оаб, на середньому гадприемсга - 171, а на великому - понад 4000 пращвнишв. На 5 ф!зичних оаб-шдприемщв в середньому припадало лише 2 наймаш особи.
Рис. 3 Частка вироблено1 продукцй тдприемствами
Отже, анатзуючи середню шльшсть працюю-чих на щдприемствах вщносно законодавчих критерий визначення категорш сyб'eктiв пвдприемниц-тва, можна зазначити, що виpiшальним стимулом розвитку малого тдприемництва е спрощена система оподаткування. Разом з тим, вщсуттсть iнших механiзмiв державно! пiдтpимки i необхiднiсть вла-сник1в малих тдприемств сплачувати £СВ за сво!х пращвнишв обмежуе прагнення пвдприемств до зростання кiлькостi !х найманих пpацiвникiв до гра-ничних меж, а також сприяе розвитку тiньового сектору.
Щодо вироблено! продукцп (товаpiв, послуг), то на великий бiзнес у 2015 рощ припадало 40% за-гального обсягу, а на МСП (включаючи фiзичних осiб) - 60%, з яких вщповвдно: сеpеднiй бiзнес -майже 38%, малий - 22%. При чому в поpiвняннi з 2014 роком на 2 ввдсотки зменшилась питома вага великих тдприемств i вiдповiдно сyб'eктiв се-реднього тдприемництва - на 2 вщсотки збшьши-лась, а частка малого тдприемництва лишилася незмiнною.
Розподiл тдприемств за обсягом вироблено! продукцп у 2015 рощ мав наступне ствввдно-шення: велик1 - 43,7% (2014 - 44,7%), середт -39,7% (2014 - 38,2%), малi - 16,6% (2014 - 17,1%), з яких м^опвдприемства - 5,1%.
При чому, велик тдприемства мали найбiльшi обсяги виробництва: в пpомисловостi - 60,2%, тра-
нспорт^ складському господарств^ поштових пос-лугах - 53%; середш пiдпpиeмства: в охоpонi здо-ров'я та соцдопомоги - 72,6%, сшьському, люо-вому та рибному господаpствi - 52,1%; малi тдприемства: в освт -53%, опера^х з неpyхомiстю -47,3%, бyдiвництвi - 43,2%.
За обсягом pеалiзовано!' продукцй' (товаpiв, послуг) на сектор МСП (включаючи фiзичних оаб) у 2015 pоцi припало 63%, ввдповщно, на велик1 пiдпpиeмства - 37% загального обсягу pеалiзацi!'. Зокрема, частка суб'екпв середнього пвдприем-ництва склала - 39%, а малих - 24%.
Якщо поpiвнювати з шшими кра!нами частку малого i середнього щдприемництва в обсягах реа-лiзацi! продукцй' (товаpiв, послуг), то у 2014 рощ в Укра!т вона склала 60,9%, що бшьше, тж в Польщi (55,9%), Шмеччиш (47,1%), Словаччинi (54,8%), Чехй' (57,7%), але менше, тж в Естонй, Ла-тви, Литвi i Болгарп.
Спiввiдношення обсягiв pеалiзацi! МСП юри-дичних i фiзичних осiб виглядае як 8:1. Разом з тим, прирют обсягiв pеалiзацi!' МСП юридичних осiб в поpiвняннi з попередтм роком зpiс на 28%, а фiзи-чних осiб-пiдпpиeмцiв - на 38%.Найбiльшi обсяги pеалiзацi! iз значним вщривом вiд iнших pегiонiв мали пвдприемства м.Киева - 39% та Дншропетров-сько! областi - 11,2% загальних обсягiв pеалiзацi! пiдпpиeмствами Укра!ни. Серед фiзичних оаб-щд-пpиeмцiв: пвдприемщ м.Киева - 14,4% та Харшвсь-ко! областi - 9,3%.
Рис. 4. Шльюсть збиткових тдприемств
За видами економ!чно! д!яльносп обсяги реа-л1зоваио!' продукци (товaрiв, послуг) малих i серед-шх пвдприемств роздшились наступним чином: 45% - торпвля, ремонт автотранспортних зaсобiв, 26% - промисловють, 10% - сшьське, лiсове та ри-бне господарство, 4,5% - транспорт, складське гос-подарство, пошта, 4% - буд!вництво, 2% - шфор-мац!я, телекомушкацп, 2% - нaуково-технiчнa д!я-льшсть, 03% - охорона здоров'я, соцдопомога, найнижчий показник обсяпв реaлiзaцii робгт (послуг) в сферi освпи - 0,1%, мистецтва i спорту - до 0,1%.
Анaлiзуючи фiнaисовий результат вщ д!яльно-сп пiдприемств, слщ зазначити, що за видами еко-ном!чно! д!яльносп збиток у 2015 рощ отримали понад 44% великих пiдприемств, мaлi i середнi тд-приемства - ввдповщно 26 i 29 вщсотшв. Серед про-мислових пвдприемств збитковими були 52% великих пвдприемств, 33% - середшх i 26% малих.
Одним з важливих економiчних показнишв, який характеризуе валовий випуск продукци за уама видами економiчноi д!яльносп, е додана вaртiсть за витратами виробництва1. Частка великого б!знесу за цим показником становить 41%, а МСП, включаючи ф!зичних оаб, - 59% (з яких се-реднього бiзнесу - 39%, малого - 20%). Однак, слад вщштити, що за 3 остaинi роки частка МСП у ВВП зменшилась на 3%.
Якщо говорити про додану вартють за витратами виробництва на пвдприемствах, то на великих падприемствах у 2015р. вона склала 43,1%, а на малих i середнiх - 56,9% (2014 - 55,8%, 2013 - 60,2%).
Додана вартють малих тдприемств дещо зменшилась: з 16,9% до 15,7%. Внесок ф!зичних оаб-шдприемщв в структур! ВВП у 2015 рощ ви-глядае наступним чином: в середньому тдприем-ницта - 0,4%, в малому пвдприемнищга - 23,9%, в мжропвдприемнищга - 49,2%.
Для пор!вияння питома вага в доданш вартосп малого ! середнього п1дприемництва у 2014 рощ в Украш - 57,9%, Болгар!! - 65,2%, Естонп - 74,8%, Шмеччини - 54,2%, Польщ! - 52,3%, Чехи - 55%.
При здшсненш структурного анал1зу сектору МСП в Укра!'т простежуеться великий розрив м!ж
середшми показниками в групах суб'екпв тдприе-мницько! дiяльностi (мшро, малого, середнього 6i3-несу), при чому кшьшсш показники гуртуються ближче до нижнього значения граничного критерш кожно! групи. Наприклад, в сyкyпностi малих тдприемств 83% належать до мжрошдприемств, що ро-бить дуже суттевим розрив мiж середнiми показниками малого i середнього тдприемництва.
Отже, законодавчi критерi! визначення малого i середнього пвдприемництва в Укра!ш мають бiльш технiчне значення, а шж економiчний змiст, i використовуються виключно для здiйснения коре-ктного порiвняння стану розвитку МСП з кра!нами
ее.
Тому при здiйсненнi яшсного економiчного аиалiзy з метою розробки конкретних мехаиiзмiв державно! тдтримки, дощльно вiдокремлювати малий бiзнес вiд середнього.
Зокрема, державна статистика також виокрем-люе ряд показникiв за розмiром тдприемств, групуючи велик! i середш пвдприемства, а не се-редш i малi. Зокрема, це стосуеться рентабельносп операцiйно! д!яльносп, показник1в балансу, влас-ного капiталy, оборотних i необоротних активiв.
Таким чином, при формуванш державно! полггаки розвитку МСП з метою максимального використання шдприемницького потенцiалy в Укра!нi, створення умов для зростання малого сектору до наступного р!вня - середнього б!знесу, ш-струменти стимулювання мають бути диференцш-оваиi i сфокусоваш в першу чергу на мале пiдприемництво. Саме це покладено в основу евро-пейського принципу "Think first small", який в Укра!ш застосовано лише в регyляторнiй полггищ в рамках М-тесту.
Ц питання е вкрай важливими для здшснення збалаисоваио! сощально-економ!чно! полиики i розвитку ринку пращ
Так, на шнець 2015 року в кра!ш було за-реестровано 1,65 млн. оаб безробгтних. Проте певна шльшсть оаб отримувала доходи як самозай-нят особи i займалась незалежною професшною д!яльшстю без реестрацп щдприемницько! д!яль-ност! Отже, з метою здшснення бшьш грунтовного
аналiзу ситуаци в сферi зайнятосп доцiльно було б проаналiзувати даш Державно1' фiскальноi служби щодо дiяльностi само зайнятих осiб, так званого «фршаисерства», а також провести додатковi соцiологiчнi спостереження, спрямованi на вияв-лення прихованого безробiтгя i сектору тшьово!' економiки, включаючи проблеми нелегального працевлаштування та поширену практику частково! зайнятостi шляхом оформления найманого пращв-ника на неповний робочий день.
При цьому збiльшения штрафних санкцш за порушення законодавства i зростання фюкального навантажения - не кращ полiтичнi засоби еко-номiчного розвитку i боротьби з корупцieю. А ро-зростаиня державного апарату контролю i нагляду суперечить сучасним принципам дерегуляцп та де-бюрократизацii.
В свгт полiтичного рiшения щодо тдви-щення вдвiчi мiнiмальноi заробiтноi' плати доцшьно провести аиалiз оперативних даних щодо змiни надходжень до бюджету ввд дiяльностi МСП з метою моделювання впливу на економшу кра!ни пов'язаного з цим комплексу факторiв. Це дозволить, в свою чергу, пiдготувати обгрунтованi про-позицii щодо удосконалення спрощено! системи оподаткування, облiку та звiтностi i запроваджения на державному рiвнi альтернативних механiзмiв стимулювання розвитку малого бiзнесу з урахуваи-иям кращо! свггово!' практики.
За даними Держстатслужби упродовж наступ-них 2017-2018 рокiв плануеться доповнити перелiк показникiв по середшх i малих падприемствах но-вими статистичними показниками, зокрема: коефщент новостворених пвдприемств; коефiцieнт закриття падприемств; коефiцieнт плинностi падприемств; а також показниками, що характери-зують експортну дiяльнiсть МСП.
Кабiнет мiнiстрiв ухвалив постанову, зпдно з якою програма "Доступш кредити 5-7-9%" для мжро- та малого бiзнесу стартуе з 1 лютого 2020 року.
Таке ршення було ухвалене на засiданнi уряду 24 ачня 2020 року.
Уряд схвалив постанову для старту програми "Доступш кредити 5-7-9%" з 1-го лютого 2020 року. Програма державно!' пвдтримки мжро- та малого бiзнесу дозволить учасникам отримати до 1,5 млн грн доступного кредиту пвд 5, 7 або 9% для створення або розширення власного бiзнесу.
Уряд визначив механiзм використаиня бюдже-тних коштiв у межах дiяльностi Фонду розвитку п^дприемництва. Також передбачено низку шстру-ментiв для забезпечення доступностi кредитiв.
Уряд запускае програму фiнансування за зни-женими вщсотками для малого та середнього бiзнесу i плануе податкову реформу на початку весни.
За шформащею Нацiонального банку, протя-гом 2019 року обсяг кредитив, наданих банками резидентам, зменшився на 9,4% (або 100,9 млрд грн) - до 972,3 млрд грн станом на 1 счня 2020 року.
У тому числ1 обсяг кредипв, наданих корпоративному сектору, зменшився на 12,8% (або 112,0
млрд грн) - до 762,2 млрд грн.
Самофшансування пвдприемства - це тривалий процес, а в бiзнесi час - це грошi в прямому сена цього слова. Набагато простше пройти шлях становления ввд старту до розвиваючого пвдприемства, яке приносить прибуток за грошi iнвесторiв або кредиту в банку.
1снуе стереотип, що отримати грошi в банку на розвиток бiзнесу, який тшьки почав свою дiяль-нiсть - практично неможливо. Також позичальникiв лякае факт повернення грошей за найвищою ставки в £врош - 22,5%. Усшшш пiдприeмства важливi як для держави, так i для фшаисових оргаиiзацiй. Тому в 2019 рощ розроблено чимало програм для тльгового кредитування бiзнесу в нашiй кра!ш.
Для становления свого пвдприемства грошi можиа взяти у iнвесторiв (приватних оаб), в банку i у небаншвських органiзацiй.Iнвестори готовi вкладати грошi в стартапи. Вони зацiкавленi в тому, щоб !'хш грошi приносили !м прибуток. Iнвестицi!' можуть знадобитися для будь-якого виду дiяль-ностг вiд мереж1 кафе до промислового агрохол-дингу. 1нвестори, як i iншi кредитори можуть зажа-дати заставу за сво! iнвестицii. У разi невдачi i невиправданих надш на стартап, застава йде на ко-ристь iнвестора.
Банк1вська система - система тотального бюрократизму. Тому на оформления офщшно! докумен-таци може пiти чимало часу. Банки, на вщмшу в^д iнвесторiв, ризикувати люблять найменше. З ще! причини можуть в^дмовити в кредип, особливо, якщо у позичальника погана кредитна iсторiя. Не-банк1вськ1 оргашзаци. Наприклад, в компанi!' «Грошi Вам» можна отримати грошi без застави i з поганою кредитною iсторieю. Зробити це можна за максимальною короткий перюд часу - 15 хвилин. £диний недолiк, що про велике фшансування не варто мрiяти. Тому що МФО видае до 15 000 гри-вень. Зате швидко i без зайво! бюрократично! тяга-нини.
Види банк1вських кредитiв для бiзнесу
Для пiдтримки життeдiяльностi малого i середнього бiзнесу юнують такi види кредиту:
1. Експрес (до 10 тис. доларiв),
2. Мжропозика (до 30 тис. доларiв),
3. Малий (до 100 тис. доларiв).
4. Iнвестицiйний (до 250 тис. доларiв).
У кожного виду кредиту е сво! особливосп. Експрес кредит видаеться в основному на за-кутвлю товарiв. Мiкропозик видаеться пiдприeмцям, яш займаються виробництвом, про-дажем товарiв, надання послуг. Основна мета мжропозик - це поповнення основного i оборотного капiталу. Малий кредит розглядаеться в шдиввду-альному порядку i поширюеться на всi сфери дiяль-ностi. Iнвестицiйний кредит надаеться на мо-дернiзацiю пiдприeмства або на створення нового.
1нвестицшш компанii в основному спецiалiзу-ються на 1,2,3 сферах бiзнесу, в iншi обласп не вкладають грошi. Переваги отримують компанii, як1 працюють не менше одного року i створюють продукцш на експорт. Для того, щоб взяти участь в !нвестицшному проекп необх^дно подати заявку
на певному pecypci. KpiM заявки n0Tpi6H0, як MiHiMyM, прикршити бiзнес-план i техшко-еко-HOMi4He обгрунтування випуску продукту. Умови надання швестицш обумовлюються i надаються в шдиввдуальному порядку.
Банки надають кредити з нуля в гривн i в шо-земнiй валютi. Якщо для розвитку бiзнесy необ-хвдна чимала сума грошей, то банк вимагае в якостi застави неpyхомiсть, автомобшь, готову про-дyкцiю, депозитний рахунок i т.д. Банку необхiдна застава для гарантш повернення фiнансовiй уста-новi грошових коштiв у pазi неплатоспpоможностi позичальника.
Для оцiнки платоспpоможностi ктента, банки вимагають ввд позичальника виплати початкового внеску при покyпцi в кредитМзинг транспорту, обладнання, пpимiщення для тдприемства. Якщо позичальниковi вдалося зiбpати частину суми само-стiйно, то це характеризуе його, як благонадшного i вщповвдального партнера в майбутньому. Бшь-шiсть банков видають кредит на бiзнес без застави на суму, яка не перевищуе 250 тис. гривень.
Кредит без застави, без збору докумеипв можна отримати тiльки в МФО. «Гpошi Вам» ви-дае кредити онлайн тшьки за паспортом i за щенти-фiкацiйним кодом.
Кредит можна отримати на будь-як цiлi в бiзнеси. Позичальники звертаються з найpiзно-маштшших пpиводiв. Найчастiше все ж в банк йдуть, щоб взяти грошг
S на вiдкpиття нового або на розвиток юную-чого бiзнесy,
S на модеpнiзацiю устаткування, S на покупку транспорту, S на бyдiвництво торгових площ, S на ремонт примщень та обладнання. На особливих умовах видаються позики для таких сфер дiяльностi: S IT,
S медицина,
S сшьське господарство, S енерго- i теплозбеpiгаючi технологи, S компани, як виробляють товари на експорт. Для того, щоб отримати кредитн кошти в банку, небанкiвськiй оpганiзацiï або у швестора, кpiм списку вимог кредитора, ми рекомендуемо ви-конати наступн дiï:
S закрити ва поточнi кредити, S надавати тшьки коректн i пpавдивi данi, S не допускати друкарських помилок, S виконувати всi pекомендацiï кредитора. Шдприемства малого та середнього бiзнесy вь дiгpають надзвичайно важливу роль у формуванн економiки краши в цшому.
Попри досить незначну економiчнy „вагу" ок-ремих пiдпpиемств, пiдпpиемства малого та середнього бiзнесy набувають досить швидкого розвитку. Це обумовлено ïхнiми вагомими конкурент-ними перевагами в шституцшнш стpyктypi економши, якими е:
S мобiльнiсть, здатшсть до швидкого реагу-вання на змши кон'юнктури ринку, опеpативнiсть
освоения hoboï продукци та змiни обсяпв виробни-цтва в межах виробничих можливостей;
S дрiбиосерiйие виробництво, можливють тд-вищения ефективиостi за рахунок вузько1' спещат-зацiï, техиологiчиа гнучшсть виробничих процесiв;
Sнизька кашталоемшсть, швидка окупиiсть вкладень, невисок експлуатацшш та иакладиi ви-трати шдприемства;
S здатшсть до якиайповиiшоï мобшзаци дос-тупних ресурсiв, включаючи оперативне викорис-тання досягнень иауково-техиiчиого прогресу (в те-хиiчиiй, екоиомiчиiй, оргашзацшнш, шформацш-иiй сферах).
Водночас, зворотним боком наведених конку-рентних переваг е низка системних загроз, яш обу-мовлюють иестiйкiсть розвитку малого тдприемництва. Серед них:
S обмежешсть фшансових ресурсiв, трудиощi в придбанш виробничих площ та обладнання;
S ввдсутшсть фiиаисових резервiв та загроза швидкого банкрутства;
S надто вузьке коло постачальнишв, що може в рядi випадк1в утворювати небажану залежиiсть бь знесу;
S иедостатиiй розвиток шфраструктури збуту продукцiï та пiслязбутового обслуговування;
S локальнiсть ресурсiв та збутових риншв, ввд-так - межi для зростання;
S висока вразливють щодо несприятливих еко-номiчних (iнфляцiя, циклiчнi коливання, податко-вий тиск тощо) та позаекономiчних (тиск з боку ор-гаиiв влади, кримшалггету) чинник1в.
В Украïнi менше 10% пвдприемств використо-вують кредитнi ресурси загалом. Ti що використо-вують — доволi часто за рахунок кредиту пвдсилю-ють обiговий каттал, а не iнвестують у подальший розвиток. £вропейсьш пiдприемцi, навпаки, майже не уявляють свое1' дiяльностi без залучення кредит-них ресурсiв i використовують ц кошти з урахуван-ням перспектив.
Нiмецько-Украïнський фонд спiльно з Еконо-мiчною Правдою продовжуе спецпроект про тдт-римку малого i середнього бiзнесу. В минулих пуб-лшащях ми розповвдали про дiяльнiсть Фонду в Ук-раïнi, можливостi, яш вiн надае малим та середшм пiдприемствам, про баикiв-партнерiв НУФ та най-бiльш економiчно-активнi регiони Украши.
Одним з надважливих виклик1в для Украши сьогодш е створення широкого пласту середнього класу — за зразком европейських крат Там цього досягли через стимулювання розвитку малого i се-реднього бiзнесу.
Роль малого i середнього бiзнесу значно зросла у 80-х роках минулого сторiччя. За даними ООН, на малих та середшх тдприемствах задiяно 50% пра-цездатного населення i виробляеться ввд 30% до 60% нацiонального продукту.
В Укрш'ш частка малих тдприемств (до 50 оаб) у забезпеченш населення робочими мiсцями становить, за офщшними даними, до 10%. Наспра-вдi цифра буде дещо бшьшою через високий рiвень тiньовоï економши. Проте до европейських показ-
нишв Укра!на "не дотягуе". I це при тому, що в Ук-ра!ш налiчуeться понад пiвтора мшьйона фiзичних осiб-пiдприeмцiв, з яких справжню операцiйну дГя-льнiсть веде лише третина.
Ще однieю як1сною характеристикою, яка де-монструе вiдмiнностi вщ европейських економiк, е структура зайнятосп пiдприeмцiв по галузям. В Ук-раiнi малий бiзнес переважио асоцшеться з роздрь бною торгiвлею або зi сферою обслуговування.
Водночас у кранах Свропи малий та середнш бiзнес е надiйним партнером великих корпорацш. Наприклад, у Нiмеччинi серед тдприемств переро-бно! промисловостi пгдприемства малого i серед-нього бiзнесу складають 98,5%, у галузi енерго- i водопостачания — 98,4%, в будiвництвi — 99,5%.
У таких розбiжностей е цiлий ряд важливих причин. £вропейсьшй малий та середнш бiзнес активно розвиваеться столптями, тодi як жодному укра!нському малому або середньому пгдприемству немае й 30 рошв. Бiльш того, европейськ пгдприе-мцi вже дек1лька десятилиъ мають широкий доступ до фшансових ресурсiв. Окрiм розгалужено! баи-швсько! мереж1 европейським МСП доступна i державна пiдтримка.
Так, у Ншеччит будь-який корiнний житель, що виршив зайиятися пiдприeмництвом, може отримати пшьговий державний кредит до 50 тис. евро на 20 рошв. Протягом перших 2 рошв пгдпри-емець може користуватися грошовими коштами бе-зоплатно — не потрiбно оплачувати ш заборгова-нiсть, нi вгдсотки по кредиту.
Наступнi 8 рошв необхгдно вносити в банк тшьки пiльговi вiдсотки за користування кредитом — близько 4-5% рiчних.
А саму суму заборгованосп треба погашати тiльки з одинадцятого року видачi кредиту.
В Укра!ш менше 10% тдприемств використо-вують кредитнi ресурси загалом. Тi що використо-вують — довол1 часто за рахунок кредиту тдсилю-ють обiговий каптал, а не iнвестують у подальший розвиток. £вропейсьш пiдприeмцi, навпаки, майже не уявляють свое! дiяльностi без залучення кредит-них ресурсiв i використовують цi кошти з урахуван-ням перспектив.
В Укра!ш банк1вський сектор завжди був тiсно пов'язаний з великими тдприемствами, фокусую-чись переважно на !х обслуговуваннi. Втiм пiсля де-к1лькох криз ситуацiя починае змшюватись: велик1 пгдприемства не витримали напруги, в той час як МСП довели свою стшшсть та витривалють.
Тож зараз багато важливих гравщв фшаисо-вого ринку звертають увагу на малi та середнi пгд-приемства, збiлъшуючи !хню долю в сво!х кредит-них портфелях.
Однак не можуть не стримувати розвиток кре-дитування МСБ висош процентнi ставки, якi були введет Нацюнальним банком для боротьби з ш-фляцieю. Часто саме вони швелюють конкурентнi переваги вiтчизняних пвдприемщв та унеможлив-люють розвиток пгдприемств iз залученням швес-тицiйного ресурсу.
Подолання саме ще! проблеми е одним з най-головнiших прюритепв Нiмецько-Украíнського
фонду.
Завдяки програмам НУФ, а також спiльним проектам з мюцевии органами влади украшсьш пгд-приeмцi можуть залучати ресурс зi ставками, зна-чно нижчими за середньоринковий рiвень. Умови кредитування в Укрш'ш наближаються до тих, що Гснують за кордоном.
Так, шдприемщ мiста Киева вже сьогоднi можуть отримати кредит на швестицшш цш п^д про-центну ставку 7,5%. Це стало можливим завдяки сшвпращ НУФ з Ки!вською мюькою владою — саме за рахунок КМДА, з коштiв мiсцевого бюджету, компенсуеться 50% ввд вартосл кредиту.
Наразi у Харк1вськ1й та Тернопшьсьшй областях пiдписанi угоди про сшвробггаицтво мiж Нiме-цько-Укра!нським фондом i мiсцевими держав-ними адмшютращями, як1 дозволять найближчим часом запровадити аналогiчнi умови кредитування МСП у цих областях.
Ще в 7 областях — Вшницьшй, Кшвсьшй, Чер-каськ1й, Кiровоградськiй, Миколаíвськiй, Дшпро-петровськ1й та Запорiзькiй — ведеться подготовка до подписания угоди про сшвробггаицтво.
НУФ сьогоднг е одшею з найбiльш ефективних установ у справi розвитку малого та середнього пвд-приемництва в Украíнi, адже знае: лише як1сна г грунтовна пгдтримка МСП може забезпечити еко-номГчне зростання Г стабГльнГсть Украш.
Висновки. Одна з найбГльш серйозних проблем, з якою добре знайомий впчизняний тдпри-емець - кредитне забезпечення функцГонування власного бГзнесу або започаткування ново! справи.
Кредитна безпека тдприемств малого та середнього тдприемств - це достатня шльшсть креди-тних ресурсГв, наданих фГнансовими та банкГвсь-кими установами для забезпечення безперебшно! дГяльностГ пгдприемств малого та середнього бГз-несу як зовшшнього джерела фГнансування.
У сферГ малого та середнього бГзнесу, питания щодо отримання кредитних ресурсГв гостро по-стало досить давно.
Зараз у легальнш сферГ Гснуе цГла низка Гнсти-туцГй що здшснюють саме фГнансово-кредитну пгд-тримку розвитку пГдприемництва:
> кредитнГ спшки,
> програма мГкрокредитування в Укрш'ш по лГ-нГ! ЕБРР,
> програма НГмецько-Укра!нського фонду,
>МГкрофГнаисовий Банк (МФБ),
> ЗАТ Кредитно-гарантГйна установа,
>Укра!нський фонд пГдтримки пгдприемниц-
тва Г т.д.
Основним типом баншвського обслуговування малих та середшх тдприемств е надання !м креди-пв, при цьому використовуються майже п самГ види банк1вського кредитування, що Г для вах пгд-приемств, крГм деяких кредитГв, як1 надаються ви-датним пгдприемствам галузГ, великим акцюнер-ним товариствам, тощо.
В Укра!нГ Гснуе банк, який був створений спе-щально для кредитування пгдприемств малого та середнього бГзнесу. Це МГкрофГнаисовий банк -спрямована на розвиток фшансова установа, метою
яко! е встановлення нових стаидарпв в мжрокреди-тувант та шших фшансових послугах для малого та надмалого б!знесу. Приватт мал! та надмал! тд-приемства в Укра!'ш, як ! всюди у Схвднш £врош, вщграють визначну роль у створенш сприятливих умов для зростання зайнятосп та нацюнального валового доходу. Проте, несприятлив! обставини, що склалися по вщношенню до малого та надмалого бь знесу, значною м!рою обмежують його доступ до легальних фшаисових ресурав.
Мжрофшаисовий банк надае щомюяця бли-зько 1000 кредипв для шдприемщв та пвдприемств малого та середнього б!знесу. Приблизно 68,5 % кредитного портфелю (за кшьшстю) складають кре-дити розм!ром до 5000 долар!в США, 29 % - кредита розм!ром вщ 5000 до 50000 долар!в США та бшя 2 % - кредити понад 50000 долар!в США.
Кредитна технолог!я складаеться з декшькох етатв:
> розгляд заявки позичальника,
> визначения його кредитоспроможносп,
> укладения кредитного договору,
> погашения кредиту.
Основними проблемами кредитування малого та середнього б!знесу е недостатшсть ресурав.
Кредитт можливосп укра!нсько! банк1всько! системи залишаються досить обмеженими. Най-бшьш гостра та складна проблема - неповернення кредипв. Це е наслщком вкрай тяжкого фшаисо-вого становища реально! економши.
Обмежешсть фшаисових ресурав державного ! мюцевих бюджепв зумовлюе потребу розвивати франчайзингову систему сшвробпиицтва малого ! великого пвдприемництва з метою формувания до-гов!рних взаемовщносин м!ж ними, вщроджения виробництва, торпвл! та сфери обслуговування, за-лучения матер!ально-фшаисових ресурав ! викори-стания навичок роботи квал!фжованих спещал1с-тш.
Програми кредитувания малого пвдприемниц-тва повинт псно взаемод!яти з програмами структурно! перебудови економши, адмшютративно!' ре-форми як один з елемеипв створення нових робо-чих мюць та використання науково-техичного та кадрового потенщалу, що зв!льняеться в результат! здшснення вщповщних програм.
Анал!з юиуючо! практики кредитувания пвдп-риемництва показуе, що суттевого покращения по-требують ус! елементи кредитного процесу: методолог визначения кредитного потенщалу кредитора, кредитоспроможносп отримувача позики, ставки процента, величини кредитних ризик1в шве-стицшних проекпв, контроль за цшьовим викорис-таниям кредипв тощо.
В умовах штенсивного розвитку банк1всько! системи Укра!ни стае актуальною проблема форму-вания стшко! структури баик1вських послуг. Тому виникае потреба застосування !'хшх нових вид!в, як1 б сприяли ефективносп д!яльносп насамперед ви-робничо! сфери кра!ни. Одним !з таких вид!в бан-к1вських послуг доцшьно вважати факторинг, який призначений головним чином для др!бних та сере-дшх тдприемств.
Факторинг - один i3 рацюнальних шляхiв, який може бути використаний Нацiональним банком Ук-ра!ни для стимулювання фiнансування малого та середнього 6i3^cy, кредитування iнвестицiйно! дь яльносп народного господарства.
Одним з головних прюритепв щдприемств малого бiзнесy перед великими е оперативнiсть роботи. Оперативносп можна досягнути через швидке i як1сне обслуговування тдприемства в банку, зменшення видатшв на спiлкyвання банку з ктентом та витрачанням менше часу на паперову технологш.
Проведений аналiз кредитно! безпеки тдприе-мництв сввдчить, що на тепершнш час державна фшансова пiдтримка створення та розвитку щдпри-емницького сегменту на депресивних територiях ще недостатньо ефективна. Для щдвищення дiлово! активностi, залучення широких верств населения до щдприемницько! дiяльностi необхвдно вирiшити завдання розширення базу кредитування малих та середнй' щдприемницьких структур, шдприемщв та суттево знизити процентнi ставки за кредитами.
Основним моментом у розвитку баншвського обслуговуванш пiдприемств малого та середнього бiзнесy в Укра!ш на даному етапi е використання шформацшних технологiй, зокрема - 1нтернет-банк1нгу.
Список лiтератури
1. Грищук Н.В. Кредитне забезпечення функщ-онування сiльськогосподарських пвдприемств в умовах сучасного економiчного середовища Стаття опyблiкована у Випуску 6 (23) 2019рiк. електрон-ного наукового фахового видання "Схщна £вропа: економiка, бiзнес та управлшня". на офiцiйномy сайтi http://www.eastemeurope-ebm.in.ua/23-2019-ukr.
2. Грищук Н.В. Стратегiя фшансового забезпе-чення конкурентних переваг сшьськогосподарсь-ких пiдприемств. Друковане фахове видання з еко-номiки "Агросвiт" Номер журналу 23.-2019. С. 97106
3. Грищук Н.В. Управлшня фшансовою стшшстю як детермiiiнаита конкурентоспромож-ного розвитку аграрних формувань. Економiка. Фшанси.Право. Iнформацiйно-аиалiтичний журнал. № 12/1.-2019. С. 13-19.
4. Грищук Н.В. Особливосп швестування в ро-звиток сшьського господарства за умов посилення конкуренцй' Всеукра!нський науково-виробничий журнал «Економша. Фiнанси. Менеджмент:актуа-льнi питання науки i практики». № 6.- 2019.С.174-183 45699
5. Грищук Н.В Фшансове забезпечення розвитку сшьськогосподарських пiдприемств. Всеукра-!нський науково-виробничий журнал «Економша. Фiнаиси. Менеджмент:актyальнi питання науки i практики». 2019.№8 с.64-76
6. Малий бiзнес: yправлiння податками: моног-рафiя / Ю.Б. 1ванов, К.В. Петросянц; Н.-д. центр ш-дустр. пробл. розвитку НАН Укра!ни. - Х.: 1НЖЕК, 2009. - 347 с.: табл. - Бiблiогр.: с. 307-326 (227 назв). - ISBN 978-966-392-210-2.
7. Прюритети та засоби змщнення eKOHOMi4HOi безпеки малого i середнього пiдприeмництва : мо-нографiя / Т.Г. Васильцiв, В.1. Волошин, А.М. Гу-менюк; Львiв. комерц. акад., Нац. ш-т стратег. дос-лiдж., Регiон. ф-л у м. Львова - Л.: Вид-во Львiв. комерц. акад., 2009. - 245 с.: табл. - Бiблiогр.: с. 226-245 (198 назв). - ISBN 978-966-1537-60-5.
8. Anzhelika Mashevska (2019) Formation of insurance company financial flows. Polish journal of science. №22. Vol. 2. P.17-26.
9. Aleskerova Yu., Mulyk T., Fedoryshyna L. (2018) Improving credit protection analysis methods Reports of main agricultural enterprises. Baltic Journal of Economic Studies, vol.4, nn2, pp.1-7.
10. Aleskerova Yu., Fedoryshyna L. (2018) Analysis of investment activities of enterprises of Ukraine. Economic system development trends: the experience of countries of Eastern Europe and prospects of Ukraine, pp.1-17.
11. Aleskerova Yu., Fedoryshyna L., Koval N. (2018) Features of loan security for the reproduction of fixed assets for agricultural purposes. Baltic Journal of Economic Studies, vol.4, nn 4, pp. 1-5.
12. Aleskerova Y., Kovalenko L., Havryliuk V. (2019) Innovative financial criteria for methodological approaches to the assessment of agrarian insurance. Baltic Journal of Economic Studies. 2019. Vol. 5, No. 4. S. 34-41.
13. Todosiychuk V. (2019) Public administration of anti-inflation policy in the system of monetary regulation of economy. Znanstvena misel journal. The journal is registered and published in Slovenia. - 2019. - Vol. 2, № 34. - S. 44-52.
14. Todosiychuk V., Fedoryshyna L. (2019) Analiz controlling financial risks of enterprise. Polish journal of science. № 21, Vol. 2. - P. 30-42.
15. Rogach, S., Vdovenko, L., & Polishchuk, O. (2019). Agriculture of Ukraine under the joint policy of the European Union. Baltic Journal of Economic Studies, vol. 5, no. 3, pp. 178-183.
16. Myronenko M., Polova O., Khaietska O., Koval N. (2018). Capitalization of banks: theory, practice and directions of ensuring. Banks and Bank Systems, 13(1), 173-183.
УПРАВЛ1ННЯ РОЗВИТКОМ СШЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й УКРА1НИ: ПРОБЛЕМИ ТА
ПЕРСПЕКТИВИ
Томашук 1.В.
асистент кафедри анализу та статистики Вгнницький нацгональний аграрний унгверситет,
Вгнниця
RURAL DEVELOPMENT MANAGEMENT OF UKRAINE: PROBLEMS AND PROSPECTS
Tomashuk I.
assistant of the department of analysis and statistics Vinnytsia National Agrarian University
Vinnytsia
Анотащя
У статп розглянуто проблеми управлшня розвитком сшьських територш та проаналiзовано ефек-тившсть управлшня ресурсним потенщалом сшьських територш. Виявлено необхвдшсть значних змш у державнш полггищ щодо управлшня сшьськими територiями.
Наголошено, що вiдродження сiльських територiй залежить передуам вiд рiвня економiчного ро-звитку крани. Акцентовано, що багатофункцiональний розвиток села необхвдно здiйснювати з урахуван-ням монолiтного пiдходу до розв'язання проблем аграрного комплексу, села, альських територiй загалом через поеднання штереав жителiв сiльськоi мiсцевостi, сiльських громад, мюцевого самоврядування та держави, застосовуючи сощальш й економiчнi важелi регулювання вiдповiдних вiдносин у поеднаннi з оргашзацшними i правовими. Наголошено, що в рамках здшснення державноi полпики розвитку сшьсь-ких територiй потребують активiзацii процеси проведения адмiнiстративно-територiальноi реформи, яка б передбачала здiйснения реформи шститупв державно1' влади, реформу мкцевого самоуправлiния (максимальна децентралiзацiя) та територiальну реформу (потрiбно визначити територш юрисдикцп кожноi сiльськоi територiальноi громади).
Зроблено висновки, що запорукою ефективного управлшня розвитком сшьських територш i АПК е професшне кадрове забезпечення, необхiднiсть активiзацii iнновацiйноi дiяльностi, рацюнальне впро-вадження досягнень науково-технiчного прогресу у виробничу дiяльнiсть, дiевiсть державних та репо-нальних програм сшьського розвитку.
Abstract
The problems of rural development management are investigated in the article, the analysis of the efficiency of management of the resource potential of rural territories is made. The necessity of significant changes in the state policy of management of rural territories is determined. It is emphasized that the revival of rural territories depends primarily on the level of economic development of the country. It is emphasized that multifunctional
