CC BY
1114. Пьянкова С.Г. Критерии отнесения города к монопрофильной территории // Сибирская финансовая школа. - 2012. - № 3(92). - С. 14-21.
15. Тургель И.Д., Зиновьева В.В. К вопросу о выборе критериев определения градообразующих организаций в моногородах (российский и зарубежный опыт) // Вестник Научно-исследовательского центра корпоративного права, управления и венчурного инвестирования Сыктывкарского государственного университета. - 2017. - № 4. - С. 51-60.
16. Шедько Ю.Н. Проблемы и перспективы устойчивого развития монопрофильного муниципального образования (город Сургут) // Вопросы региональной экономики. - 2015. - №1 (22). - С. 102-110.
17. Воронина Е.В., Заведеев Е.В., Шамиев И.Д. Управление формированием модели инновационной экономики территории (на примере Ханты-Мансийского автономного округа - Югры) // Инновации и инвестиции. - 2019. - №12. - С. 14-18.
THE STATE IS IN SYSTEM OF DEVELOPMENT OF ENTERPRISE IN POLAND
Kundytskyy O.
Doctor of economic sciences, professor, Lviv national university of Ivan Franco, Lviv, Ukraine
ДЕРЖАВА В СИСТЕМ1 РОЗВИТКУ ЩДПРИСМНИЦТВА В ПОЛЬЩ1
Кундицький О.
Доктор економ1чних наук, професор, Львгвський нацюнальний унгверситет 1мет 1вана Франка, Льв1в, Украша
Abstract
The article is sanctified to finding out of essence, structure and determination of role of enterprise in the economy of Poland. In addition, an author tries to find out the role of the state and European Union in support of enterprise sector of country., and also to mark the basic problems of development.
Анотащя
Стаття присвячена з'ясування cyri, структури та визначенню ролi пвдприемництва в економщ По-льщг KpiM того, автор намагаеться з'ясувати роль держави i £вропейського Союзу в щдтримщ щдприем-ницького сектора краши, а також наголосити на основних проблемах розвитку.
Keywords: the state, enterprise, enterprises, small and midsize businesses, support.
Ключовi слова: держава, тдприемництво, пвдприемства, малий i середнш 6i3№^ щдтримка.
Будь-яке тдприемство, незалежно вщ його розмiру, мае характерш особливосп, яш полягають у тому, що його дiяльнiсть сконцентрована на задо-воленш потреб сво!х ктенпв, що в свою чергу пе-редбачае обмш продуктами або послугами з ш-шими юридичними та фiзичними особами на основi кушвльпродажу. Це стосуеться як процеав поста-чання тдприемства виробничими матерiалами, так i процесiв продажу продукцii чи послуг. Кожне пiдприемство володiе визначеним катталом, як правило отриманого вщ власника, у виглядi ма-терiальних i нематерiальних активiв. Будучи структурою, метою дгяльносп якоi е отримання при-бутку, пiдприемство прагне максимiзувати дохiд вiд залученого катталу [8, с. 45].
Гарантування розвитку i пiдтримки сектора малого та середнього бiзнесу передбачено консти-тущею Польщi та законодавством Свропейського Союзу i пов'язане з концепцiею сталого розвитку. Так у статп 5 Конституци Польщi, зазначено, що: «Республша Польща захищае незалежнiсть та цшсшсть своеi територп, забезпечуе свободу та права людини та громадянина, гарантуе iх безпеку, захищае нацiональну спадщину та забезпечуе охо-рону навколишнього середовища, керуючись принципом сталого розвитку» [9, с. 25.].
Наступною конституцшною нормою, яка шдк-реслюе можливостi держави в пiдтримцi сектора
малого та середнього бiзнеcy, е ст. 20, де зазначено, що основою "економiчноi системи Республши Польща" е "сощальна ринкова економiка, заснована на cвободi економiчноi' дiяльноcтi, приватноi' влас-ноcтi та cолiдарноcтi, дiалозi та cпiвпрацi сощаль-них партнерiв". Поняття cоцiальноi ринковоi еконо-мiки походить вiд концепцii ордолiбералiзмy i вод-ночас е його доповненням. Соцiальна ринкова економiка повинна поеднувати вiльний ринок iз рь вними сощальними можливостями. Можна також констатувати, що ст. 20 Конcтитyцii Польщi базу-еться на двох постулатах - економiчнiй cвободi i приватнш влаcноcтi, а також на солвдарносп, дiа-лозi та cпiвпрацi сощальних партнерiв. До сощаль-них партнерiв також належить держава. Тому можна зробити висновок, що для тдтримки рiвних можливостей та захисту слабшого учасника ринку держава мае право i навiть зобов'язання щдтриму-вати мiкро-, малi та середш пiдприемcтва за допо-могою ввдповщних програм та заходiв [5, с. 39-51.].
Аналопчш принципи сталого розвитку як у ст. 5 та 20 Конституци Польщi закладеш у статп 3 п 3 Договору про Свропейський Союз, яким передбачено, що Свропейський Союз встановлюе внутрш-нiй ринок, який працюе для сталого розвитку £в-ропи, заснованого на cтiйкомy економiчномy зрос-таннi та цiновiй cтабiльноcтi, висококонкурентнш
сощальнш ринковш економщ^ спрямованш на по-вну зайнятiсть та сощальний прогрес. KpiM того пе-редбачаеться високий рiвень захисту та иолшшення якостi навколишнього середовища та щдтримка на-уково-технiчного прогресу.
1ншими важливими положеннями права £вро-пейського Союзу е ст. 107 та 108 Договору про функцюнування £вроиейського Союзу (колишш статтi 87 та 88 Договору про створення £вроиейсь-кого ствтовариства), яким передбачалося дер-жавне сприяння розвитку бiзнесу. У цих статтях
немае чiтких посилань на сектор МСП, але для роз'яснення цих положень було видано Регламент Комки (£С) № 800/2008, особливо у сферi допо-моги сектору МСП. Слад пвдкреслити, що ввдповщно до ст. 107 роздiл 1 TFUE, будь-яка державна допомога не повинна перешкоджати конку-ренци [10]. Загалом, на думку автора, приеднання Польщi до Свропейського Союзу сприяло поси-ленню сектора МСП (див. табл.1).
Таблиця 1.
SWOT-aHa™i3 впливу приеднання Польщi до Свропейського Союзу на Maii та середш шдприем-
ства
Сильш сторони Слабк1 сторони
- мотивацш до роботи - недостатне знання правил користування структурними фондами
- гнучкiсть компанш, - ввдсутшсть доступу до капталу
- здатнiсть до копiювання та створення продуктш, - вiдсутнiсть досвiду та низький рiвень економiчних знань шдприемщв
- здатнiсть змшити бiзнес-профiль - немае стратеги розвитку для компанй
Можливостi Загрози
- широкий ринок капiталу - новi юридичш вимоги
- гарантiя доступу до державних закупiвель - обмежуе перерахування iз галузевих фондiв
- лiквiдацiя митних бар'ергв - посилення конкуренцп
- тдвищення юридично! стабшьност - легке проникнення на польський ринок шоземного кат-талу
- приплив нових технологш та методш управ-лшня - залучення окремих iноземних компанiй
- широкий ринок збуту
- зниження валютного ризику
Джерело: до^дження на ocnoei [5]
Загалом, £вропейський Союз значну увагу придiляe розвитку малого та середнього бiзнесу та намагаеться здiйснити якомога б№ше заходiв для посилення 1х ролi на ринку. Серед багатьох документа £С щодо малих та середнiх тдприемств слiд виокремити£вропейську Карту Малих тдприемств, прийняту в червш 2000 року [3]. Принципи полггики щодо МСП були орiентованi на десять напрямк1в дiяльностi:
• пвдприемницька освiта та навчання;
• зниження витрат i швидший старт;
• бшьш ефективне законодавство та краще ре-гулювання;
• наявшсть навичок;
• полiпшення он-лайн доступу;
• бшьш широк заходи, що виходять за меж1 единого ринку;
• податковi та фiнансовi питання;
• пвдвищення технологiчних можливостей малих тдприемств;
• ефективнi моделi електронно! комерци та найкраща шдтримка малого бiзнесу.
Щодо шститущйно1 державно! допомоги, то ключовою iнституцiею щдтримки сектору малого та середнього бiзнесу е Польське агентство з розвитку пвдприемництва, яке було створене вшповшно до Закону ввд 9 листопада 2000 р. «Про створення Польського агентства з розвитку тдприемництва». Основним завданням Агентства, яке в даному випадку можна назвати одним iз його прiоритетiв, е шдтримка шдприемщв, зокрема мiкро-, малих та середшх пвдприемств шляхом:
- вивчення ролi МСП в економiцi;
- аналiз правових, адмiнiстративних та еко-номiчних бар'ерiв розвитку малого та середнього бiзнесу;
- пвдготовка звтв, а також збiр та обмш шфор-мацiею про програми допомоги.
Крiм того, аналiзуючи ст. 6 пункт 1, до завдань Агентства можемо ввднести: консультаци, тренiнги, семшари, iнформацiйно-промоцiйнi пiдприемства, надання фшансово! допомоги, здшснення, пiдтримка та фiнансування тдприемств у сферi передачi нових технологш, пiдтримка iнновацiй. Також дуже важливо вести реестр суб'ектiв, що забезпечують належне надання консультацiйних, навчальних, шформацшних та фiнансових послуг мiкро-, малим та середнiм пiдприемствам. Польське агентство з розвитку тдприемств працюе на мюцях за допомогою регю-нальних фiнансових установ. Крiм того, це допома-гае сектору малого та середнього бiзнесу в ре-алiзацil програм з европейських фондiв.
Загалом польський сектор щдприемництва представлений такими чотирьома суб'ектами:
1. Мiкрофiрми
2. Малi пiдприемства
3. Середнi тдприемства
4. Велик! пвдприемства
Щдприемницький сектор виробляе близько
три четвертi вартосп ВВП - 74,0%, при цьому мiкро, малi i середнi пвдприемства генерують що другий злотий ВВП каши - 49,9% (див, дiаграма 1).
Дiаграма 1. Участь суб'eктiв тдприемництва у формувант ВВП Польщi
Джерело: [4]
Щодо мiкрофiрм, то ними вважаються шдприемства, яш налiчують до десяти пращвнишв з оборотом не бшьше 2 млн. евро або сумою активiв балансу - 2 млн. евро. Кшьшсть мiкрофiрм в По-льщi становить близько двох мшьйошв, що складае 96,2% в!д загальноi' кiлькостi всiх пвдприемств. Найбiльша iх концентрацiя спостерiгаеться у сферi послуг - 53% i торгiвлi - 25%. Все це робить iх ва-гомими гравцями на ринку пращ, адже вони забез-печують роботою майже 4 млн. оаб, що становить 40% вiд уах робочих мiсць пвдприемницького сектора. 1хня частка у ВВП краши становить 31%. За-галом польсьш мiкрофiрми е другою найбiльш продуктивною групою пiдприемств у сшввщношенш виробленоi продукцii' i наданих послуг на одного пращвника, а також найбiльш рентабельною групою тдприемств в порiвняннi отриманих доходiв до затрачених коштiв.
Як показують дослщження, найбiльшою проблемою для мжрошдприемств е обмеженiсть влас-них фшансових ресурсiв, що змушуе iх звертатися до баншв або iнших кредитних установ.
Малi пвдприемства налiчують 57 тис. малих фiрм, що становить 2,8% польського пвдприем-ницького сектора, в якому зайнято 1,2 млн. оаб, i це становить 12,2% зайнятих у пiдприемницькому секторi. 1м належить найменша частка, серед пред-ставлених груп пiдприемств, у ВВП - 8%.
Щоб пвдприемство могло бути ввднесене до ка-тегорп малих мають бути виконанi двi наступнi умови:
- к1льк1сть працiвникiв не б!льше 50 (се-редньостатистичне мале пвдприемство в Польщi налiчуе 21 особу);
- рiчний оборот не перевищуе 10 млн евро або рiчний баланс е нижчим за 10 млн евро.
Загалом, польсьш малi пвдприемства бiльш рентабельнi i фiнансово лiквiднiшi шж середнi i велик! пвдприемства.
У Польщ! налiчуеться понад 15 тис. середшх пiдприемстив, як1 складають 0,8% в!д уах пiдприемств. Середнiм пвдприемцем у Польщ! вва-жаеться той, який працевлаштував в!д 51 до 250 пращвнишв, а р!чний оборот якого не перевищив 50 млн. евро або сума його активiв балансу не б!льша за 43 млн евро.
Частка середшх пвдприемств в i ВВП складае 11%, а частка на ринку пращ - 17%, що становить 1,6 млн. оаб. Структура джерел фшансування середшх тдприемств виглядае наступним чином: 59% - власш фiнансовi ресурси, 21,4% - кредити i державш позики, 8% - iноземнi швестицп. На стандартному середньому пiдприемствi у Польщ! працюе 105 оаб.
Сектор мжро, малих i середшх пвдприемств становить переважну бшьшють пвдприемств в По-льщ! - 99,8% де найчисленшшою групою е мжрошдприемства - 96,2%. Участь шших груп ф!рм в структур! польських тдприемств представлена на д!аграш 2.
Малий ,8% Середнш
Ве^и'кий 0,2°%
MiKpo 96,2%
MiKpo ■ Малий Середнш ■ Великий
Дiаграма 2. Структура активних тдприемств в Польщi з огляду на величину фiрми у % Джерело: [7]
З точки зору галузевого розпод^ мшро, ма- друга фiрма, у торгiвлi зайняте кожне четверте лих i середнiх тдприемств, найчисленшшу групу пiдприемство, а кожне восьме - у будiвництвi. сфери послуг де зайнята кожна
Охорона здоров'я i сoцiальна допомога, 8,7%
Професшна ,наукова i технiчна дiяльнiсть, 13,3%
Транспорт i управлшня складом, 7,6%
Будiвництв о, 13,1%
Пpoмислoвi сть, 10,3%
_Тopгiвля, 24,9%
Дiаграма 3. Структура MSP в Польщi за видом дiяльностi.
Джерело: [7]
Переважна бшьшють - 88,7% вах пiдприемцiв з сектора MSP (малого i середнього бiзнесу) це-фiзичнi особи, як1 здiйснюють господарську д!яль-нiсть. Юридичнi особи - Спшки i товариства з об-меженою вiдповiдальнiстю складають 11,3% малих i середнiх пвдприемств.
Характерною особливютю малих та середнiх пвдприемств (див. табл.2) е економiчна та юри-дична незалежнiсть. Так1 пiдприемства не залежать ввд великих корпорацiй, дшть на основi власних планiв, прагнуть досягти власних цiлей, часто бе-ручи на себе величезний фшансовий ризик. Для них характерна велика свобода дай, висока гнучк1сть у адаптацп до ринкових умов, швидке та спрощене прийняття рiшень, а також наполегливють та послiдовнiсть у досягненш сво1х цiлей. Висока са-мостiйнiсть та незалежнiсть у прийнятп рiшень дозволяе ефективно використовувати сво! ресурси
та збагачуе компанiю, робить бiзнес мобiльним, творчим та креативним. На жаль, недостатш фiнан-сов^ людськ1 та виробничi ресурси обмежують можливостi розвитку, зосереджують на одному продукл, у якого мало шанав вийти на ширший ри-нок [6, с. 116.].
Велик! пвдприемства Польщi представленi майже 3,6 тис. великих ф!рм, що становить 0,2% ввд загально! к1лькост! п1дприемств. Незважаючи на невелику чисельнiсть, великi падприемства мають дуже !стотний вплив на формування i ВВП - 24%, на них працюе близько 3 млн. оаб, що складае 31% робочих мюць. Середньостатистичне велике тдприемство в Польщ! налiчуе 850 оаб. Структура фшансування великих п1дприемств на 70% скла-даеться !з власних ресурав, 10% - складають шо-земнi фiнансовi ресурси i 8.6% - кредити i державнi позики.
Таблиця 2.
Особливост^ що вiдрiзняють ма.и та середнi пiдприcмства та великi пiдприcмства_
Особливостi МСП Особливостi великого п1дприемства
Операц1я заснована на власнш iнтуiцii власника або найманого менеджера Використання сучасних метод!в ! принцитв управлшня
Вщносно низький р!вень освгти персоналу Високий р!вень освгга в галуз! управлшня
Перевага оперативних ршень Перевага стратепчних ршень
Можливють функц!онування без правосуб'ектносп Правосуб'ектшсть
Часте поеднання функцш власника та менеджера Управлшня найманим управлшським персоналом
Прийняття важливих для компанп ршень власником або власниками Прийняття ршень на основ! думки команди раднишв
Проведения операцш в невеликому масштаб! та здебь льшого з локальним охопленням Високий обсяг продаж1в та охоплення принай-мш по всш кра!ш
Незалежшсть компани в!д шших оргашзацш Численш оргашзацшш та капггальш зв'язки
Вщсутшсть доступу до джерел постшного фшансу-вання ринку капталу Можливють використання р!зних шструменлв ринку капталу
Ввдносно невелика частка ринку Значна частка ринку
Низький розвиток капггалу Висок! обсяги швестицш
Низька увага до !м!джу компани, що призводить до ба-гатьох помилок через брак знань з маркетингу Використання сучасних методик для ство-рення !мщжу компани
Функцiонувания кер!вництва тд лозунгом "Пожежна команда" Д1яльшсть компани на основ! прийнято1' стратеги розвитку та часткових стратегш
Залишкова частка експорту Розвинена експортна д1яльшсть
Немае тенденцп оргашзовуватись у мюцевих групах для захисту сво1'х штереав Участь у численних економ!чних оргашзащях та б!знес-клубах
Джерело: [2, с.65]
Серед 6ap'epiB, як1 заважають розвитку МСП ix власники видшили HacTynHi:
- нестабiльнiсть державного регулювання;
- зростаючi проблеми i3 залучення нових працiвникiв;
- недостатня квалiфiкацiя працiвникiв;
- нестача обiговиx кошпв;
- господарське законодавство;
- доступ до зовшшнього фiнансyвання.
До позитивних змш в стимyлюваннi розвитку щдприемств за останнiй рiк слад ввднести:
- введення "малого ZUS-u" для оаб, як1 розпочали пвдприемницьку дiяльнiсть - через першi 6 шсящв, а потiм 2 роки;
- можливють включення до витрат дiяль-ностi заробггно! плати осiб, яш працевлаштованi в сiмейнiй фiрмi;
- тдняття квоти амортизацй' авто, в разi його використання на фiрмi, з 80 до 150 тис.зл..
Висновки. Дослвджения сучасно! системи щдприемництва Польщi дозволило проаналiзyвати його структуру, а також визначити роль в еко-номiчнiй системi держави. Крiм того, вдалось з'ясу-вати роль держави а також £вропейського Союзу в розвитку малих та середшх пiдприeмств та з'ясу-вати основш проблеми, як1 перешкоджають розвитку малого i середнього щдприемництва.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Blajer A., Zielenkiewicz M. 2005. Akcesja Polski do UE- szanse i zagrozenia dla malych i srednich przedsi^biorstw. Katedra Mikroekonomii Wydzialu Ekonomicznego, Uniwersytet Gdanski.
2. Dylkiewicz R. (2008), Miejsce i rola sektora MSP w nurcie wspolczesnej nauki i przedsi^biorczosci, [w:] Michalski E., Pioch S. (red.), Instytucjonalne i rynkowe uwarunkowania rozwoju malych i srednich przedsi^biorstw w Polsce, Polskie Towarzystwo Ekonomiczne, Koszalin
3. Europejska Karta Malych Przedsi^biorstw http://www.funduszeeuropejskie.2007-2013.gov.pl
4. Glowny Urz^d Statystyczny Dane GUS https://stat.gov.pl/infografiki-widzety/
5. 39-51.Prawo gospodarcze. Zagadnienia ad-ministracyjnoprawne, red. H. Gronkiewicz-Waltz, M. Wierzbowski, Warszawa 2015, 466 s.
6. С. 116. Piocha S., Gabryszak R., Zastosowanie zdolnosci menedzerskich w systemie funkcjonowania przedsi^biorstwa, [w:] Ekonomia menedzerska dla MSP, red. S. Piocha, R. Gabryszak, Difin, Warszawa 2008, 270 s.
7. Raport PARP o stanie sektora MSP w Polsce 2018 https://www.parp.gov.pl/component/publica-tions/publication/raport-o-stanie-sektora-msp-w-pol-sce-2018 4
8. Sudol S., Przedsi^biorstwo. Podstawy nauki przedsi^biorstwie Teorie i praktyka zarz^dzania, Dom Organizatora, Torun 2002, 368 s.
9. Skrzydlo-Niznik I., Dobosz P., Znaczenie zasady zrownowazonego rozwoju dla ochrony dziedzictwa narodowego, „Mi^dzynarodowe Centrum Kultury. Krakow, Styczen-Grudzien 2003" 2004, R. 12, s. 25
10. Wersja skonsolidowana Traktatu ustanawi-aj^cego Wspolnot^ Europejsk^-http://oide.sejm.gov.pl/oide
