CC BY
12
УДК 616. 134.9-616.133.33:616.13-007.64-089.12 DOI 10.26683/2304-9359-2020-1(31)-42-55
РЕНТГЕНОАНАТОМ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 АРТЕР1АЛЬНИХ АНЕВРИЗМ Б1ФУРКАЦ11
ОСНОВНО1 АРТЕР11
В.В. МОРОЗ
ДУ «1нститут нeйpохipуpril iMeHi акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши», м. Ки1в
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфлшт штереав (Ми заявляемо, що у нас немае шякого конфлiкту штереав).
*
Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интересов). *No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'екпв дослщження (людина/тварина) не тдпадае пiд вимоги полiтики щодо розкриття шформацп фiнанcування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
*Date of submission — 29.01.20 *Date of acceptance — 12.02.20
*Дата подачi рукопису — 29.01.20 *Дата ухвалення — 12.02.20
*Дата подачи рукописи — 29.01.20 *Дата одобрения к печати — 12.02.20
Мета роботи - визначити основн рентгеноанатомiчнi характеристики артерiальних аневризм (АА) бiфуркацu основной артери (ОА) та предиктори геморагiчноi трансформаци з урахуванням клшчних варiантiв переб^у захворювання.
Матерiали та методи. За перюд з 1998 до 2019 р. на обстеженн та лтувант в судинних вiддiленнях 1нституту нейрохiрургu iменi акад. А.П. Ромоданова НАМН Украгни перебували 687 пацieнтiв з АА вертебробазилярного басейну (ВББ). АА бiфуркацu ОА дiагностовано у 210 (30,6 %) хворих. ГеморагЫний перебш захворювання за наявностi АА бiфуркацu ОА мав м^це у 138 (65,7 %) спостереженнях. Асимптомн нерозiрванi АА бiфуркацu ОА виявленоу 58 (27,6 %) пацieнтiв. Псевдотуморозний перебш захворювання спостер^али у 12 (5,7 %) хворих, шемЫ-ний - у 2 (0,9 %).
Результаты. Класифтовано варiанти клшчного переб^у АА бiфуркацu ОА. Зурахуванням рентгеноанатомЫних особливостей для кожного варiанта переб^у захворювання визна-чено найстабшьнш характеристики АА (розмiр, форма, особливостi шийки та спiввiдно-шення висоти купола i ширини шийки АА). Встановлено доступн предиктори геморагiчного переб^у АА бiфуркацu ОА.
Висновки. Виявлено основы варiанти клшчного переб^у АА бiфуркацu ОА: геморагЫний (65,7 %), асимптомний (27,6 %), псевдотуморозний (5,7 %) та шемЫний (0,9 %). Локалiзацiя АА в дшянщ бiфуркацli ОА е предиктором вiрогiдного геморагiчного варiанта переб^у захворювання (у 138 (65,7 %)) з 210 пацiентiв). На пiдставi аналiзурезультатiв обстеження пацiентiв з АА бiфуркацu ОА з геморагiчним переб^ом захворювання ^д вважати, що пере-конливими чинниками (предикторами) вiрогiдного розриву АА бiфуркацu ОА е гг розмiр вiд 4 до 15 мм (81 %) у поеднанн зi складною (неправильною) формою (76 %). Якщо розмiр АА бiфур-каци ОА <4 мм або вiд 16 до 25 мм, то ризик геморагiчного переб^у е значно меншим - вiд-повiдно 10,1 та 7,9 %. Величина спiввiдношення висоти купола i ширини шийки АА бiфуркацu
ОА >3,0, за результатами нашого дослгдження, не е предиктором гемораггчного перебггу АА б1фуркацгг ОА за наявност1 вузьког шийки АА. У раз1 малогорозм1ру АА б1фуркацгг ОА (<4 мм) незалежно в1д гг форми в1рог1дн1сть гемораг1чног трансформаци без урахування чиннитв ри-зику тарезультатгв динамгчного спостереження зарозм1рами та формою АА е мЫ1мальною. В1рог1дними чинниками, якими можна пояснити в1дсутн1сть гемораг1чног трансформаци АА б1фуркацгг ОА 1з псевдотуморозним переб1гом, е нев1дпов1дн1сть внутршнього та зовтшньо-го розм1ру АА за даними комп 'ютерног томографы та селективног церебральног анггографгг, як1 вказують на значну товщину сттки АА I наявнгсть тромбоформування аборозшарування в гг порожнит. 1шем1чний переб1г захворювання за наявност1 АА б1фуркацгг ОА великого роз-м1ру, складног форми та широког шийки АА можна пояснити наявнгстю супуттх виражених деформацт хребтових артерт в екстракратальних в1дд1лах.
Ключов1 слова: аневризма бiфуркащi основно'1 артерп; розмiри; об'ем; рентгеноанатс^чш характеристики.
ПерелЫ скорочень
АА Артерiальна аневризма
АВМ Артерювенозна мальформацiя
АК Аневризмальний крововилив
ВББ Вертебробазилярний басейн
ВМА Верхня мозочкова артерiя
ВМГ Внутрiшньомозкова гематома
ЗМА Задня мозкова артерiя
ГПМК Гостре порушення мозкового кровообiгу
КТ Комп'ютерна томографiя
МА Мiшкоподiбна аневризма
МСКТ-АГ Мультиспiральна комп 'ютерно-томографiчна анriографiя
МСКТ Мультиспiральна комп 'ютерна томографiя
ОА Основна артерiя
ПМА Передня мозкова артерiя
ПСА Передня сполучна артерiя
СЦАГ Селективна церебральна ангiографiя
За даними рiзних aBTopiB, на частку ар-терiальних аневризм (АА) вертебробази-лярного басейну (ВББ) припадае 5-10 % вщ загально'1' кшькосп АА головного моз-ку [1-6]. Найнебезпечшшою локалiзацiею для геморапчного переб^у захворювання вважають АА бiфуркащi основно'1 артерп
МОРОЗ Володимир Васильович
канд. мед. наук., лiкар-нейрохiрург
3aeid}K>4m eiddrny HeeidKnadHO 'i судинног нейрохiрyргii
ДУ «1нститут нейрохiрyргii iMem
акад. А.П. Ромоданова НАМН Укра'ти»
Адреса: 04050, м. Кшв, вул. Мурашка 6а, кв. 21
Тел.: (067) 440-31-09
E-mail: moroz.doc@ukr.net
ORCID ID: 0000-0002-9224-1746
(ОА). За даними дослщження ISUIA, ри-зик розриву АА ВББ у 1,5 разу вищий за ризик розриву АА переднього твкшьця артерiального кола мозку [7]. Шсляопера-цшна летальшсть, незважаючи на сучасш можливосп виконання транскрашального втручання, становить вщ 7,4 до 46,0 % [4, 8]. У дослщженш ISAT виявлено перевагу ендоваскулярно'1 методики щодо функщо-нального наслщку лшування АА [9]. Остан-шм часом отримано переконливi даш щодо досягнення кращого результату лшування у разi застосування ендоваскулярно'1 методики [10-13]. Методи хiрургiчного лшування АА бiфуркацii ОА вдосконалюються. Перевагу вщдають ендоваскулярнiй методицi з ii
шиpoким apceнaлoм cпocoбiв та зacoбiв pe-моделювання AA бiфypкaцiï OA.
Незважаючи на те, що пpoгнoз пpи poз-pивi AA бiфypкaцiï OA нecпpиятливий, ви-конання пpeвeнтивнoгo xipypгiчнoгo втpy-чання з пpивoдy нepoзipвaнoï AA може пpизвecти до тaкиx нeгaтивниx нacлiдкiв, як швалщизащя та cмepть [14]. Це зумов-люе нeoбxiднicть визначення aдeквaтниx та нaдiйниx чинникiв pизикy та ймoвip-нocтi poзpивy AA бiфypкaцiï OA. Якщо AA належить до ^упи з високим pизикoм poзpивy - це е показанням до виконання xi-pypгiчнoгo втpyчaння для ïï виключення з кpoвoтoкa.
У джepeлax лiтepaтypи наведено мopфo-лопчш та мexaнiчнi чинники, якi визнача-ють pизик poзpивy AA [15-18]. Bизнaчaль-ним чинником е poзмip AA. Paнiшe вважали, що дiaмeтp AA >7 мм е пpeдиктopoм poзpи-ву AA. Oднaк у дocлiджeнняx, пpoвeдeниx ocтaннiм часом, виявлено, що нав^ь мaлi AA (<4 мм) мають високий pизик poзpивy.
Bиявлeнo дoдaткoвi пapaмeтpи, якi мо-жуть мати пpoгнocтичнe значення щодо poзpивy AA [19-22], зoкpeмa стввщношен-ня poзмipy aнeвpизми до дiaмeтpa apтepiï-нociя aнeвpизми, шиpинy шийки, лoкaлiзa-цiю, фopмy, об'ем та гiдpoдинaмiчнi xapa^ тepиcтики aнeвpизми [14, 23-25].
На пiдcтaвi aнaлiзy дaниx мeтoдiв не-йpoвiзyaлiзaцiï виявлено найбшьш стабшь-нi xapaктepиcтики AA BББ залежно вiд кль нiчниx виявiв i вapiaнтa пepeбiгy зaxвopю-вання: лoкaлiзaцiя aнeвpизми з ypaxyвaнням iндивiдyaльниx peнтгeнoaнaтoмiчниx осо-бливостей будови заднього твкшьця apтe-piaльнoгo кола мозку, CTpy^ypa та poзмipи aнeвpизми, ïï фopмa i нaйбiльш iнфopмaтив-ний коеф^ент - cпiввiднoшeння висоти купола aнeвpизми та шиpини ïï шийки.
Мета роботи - визначити основш pern-гeнoaнaтoмiчнi xapaктepиcтики apтepiaль-ниx aнeвpизм бiфypкaцiï основно'1' apтepiï та пpeдиктopи гeмopaгiчнoï тpaнcфopмaцiï з ypaxyвaнням клiнiчниx вapiaнтiв пepeбiгy зaxвopювaння.
Mатeрiали та методи
За rep^ з 1998 до 2019 p. на обстеженш та лiкyвaннi в cyдинниx вiддiлeнняx 1нсти-туту нeйpoxipypгiï iмeнi акад. A.n. Ромода-
нова HAMH У^аши пepeбyвaли 687 паць eнтiв з AA BББ. Aнeвpизми бiфypкaцiï OA дiaгнocтoвaнo у 210 (30,6 %) xвopиx.
У 138 (65,7 %) пaцieнтiв з AA бiфypкa-ц^' OA мав мюце гeмopaгiчний пepeбiг за-xвopювaння. Для визначення особливостей гeмopaгiчнoгo типу пepeбiгy з ypaxyвaнням пaтoфiзioлoгiчниx змiн, xapaктepниx для cyбapaxнoïдaльнoгo aнeвpизмaльнoгo ^о-вовиливу (AK), пащеш^в poзпoдiлили на тpи пiдгpyпи: у гocтpий пepioд AK без pe-цидиву, з peцидивoм AK та у «xoлoдний» rep^. У 58 (27,6 %) ocí6 дiaгнocтyвaли acимптoмнi (нepoзipвaнi) AA бiфypкaцiï OA. Пceвдoтyмopoзний пepeбiг зaxвopю-вання зафшсовано у 12 (5,7 %) пащеш1в, iшeмiчний - у 2 (0,9 %).
Peзультати
Рeнmгeнoанаmoмiчнi oсoбливoсmi ар-meрiальних а^вризм бiфуркацiï oснoвнoï артсри, гoсmрий nepiod гeмoрагiчнoгo ne-peбiгу
Aнeвpизми бiфypкaцiï OA як пpичинy rocrporo пopyшeння мозкового кpoвooбiгy (mMK) за типом AK у гocтpий пepioд AK без peцидивy дiaгнocтoвaнo у 88 пaцieнтiв (62 (70,5 %) жiнoк i 26 (29,5 %) чoлoвiкiв). Biк пaцieнтiв становив вщ 24 до 84 po^, cepeднiй вiк - 51,4 po^.
У 69 (78,4 %) пащеш1в виявлено пооди-нoкi AA бiфypкaцiï OA. У 19 (21,6 %) випад-кax cимптoмнi AA бiфypкaцiï OA поеднува-лися з асимптомними AA пepeдньoгo та заднього твкшьця apтepiaльнoгo кола мозку. У 3 (3,4 %) xвopиx дiaгнocтyвaли мнoжиннi AA BББ: у 1 (1,1 %) - поеднання AA бiфyp-кaцiï OA з AA ocнoвнoï-вepxньoï мозочко-вoï apтepiй (OA-BMA) , у 2 - поеднання AA бiфypкaцiï OA з AA BББ та AA пepeдньoгo пiвкiльця apтepiaльнoгo кола мозку.
За даними ceлeктивнoï цepeбpaльнoï aнгioгpaфiï (СЦAГ), AA бiфypкaцiï OA мали типову лoкaлiзaцiю. Зазвичай шийка AA лoкaлiзyвaлacя в дiлянцi вepxiвки OA з певними aнaтoмiчними особливостями щодо вepxiвки AA i пoчaткoвиx вiддiлiв Р^сегмен^в O6OX зaднix мoзкoвиx apтepiй ^MA). Загалом у 88 пaцieнтiв дiaгнocтoвa-но 116 AA, з ниx 91 лoкaлiзyвaлacя в мeжax заднього твкшьця apтepiaльнoгo кола мозку (табл. 1).
Таблиця 1. Розподт артергальних аневризм б1фуркаци основног артерп за розмгром та формою (гострий перюд гемораг1чного переб1гу)
Локал1защя аневризми Форма аневризми Розм1р аневризми, мм
проста складна <4 4-15 16-25 >25
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
Бiфуркацiя ОА 17 19,3 52 59 12 13,6 50 57 7 7,9 - -
Бiфуркацiя ОА + дзеркальнi МА СМА 2 2,3 3 3,4 - - 5 5,7 - - - -
Бiфуркацiя ОА + МА ПМА (А2-А3) + МА СМ А - - 1 1,1 - - 1 1,1 - - - -
Бiфуркацiя ОА + МА СМА 2 2,3 3 3,4 - - 5 5,7 - - - -
Бiфуркацiя ОА + МА ВСА 1 1,1 2 2,3 - - 2 2,3 1 1,1 - -
Бiфуркацiя ОА + МА ВМА 1 1,1 1 1,1 - - 2 2,3 - - - -
Бiфуркацiя ОА + МА ПСА - - 1 1,1 - - 1 1,1 - - - -
Бiфуркацiя ОА + МА ОА-ВМА + МА СМА 1 1,1 - - - - 1 1,1 - - - -
Бiфуркацiя ОА + МА ХА+ МА ВСА + МА ПМА (А2-А3) - - 1 1,1 - - 1 1,1 - - - -
Усього 24 27,3 64 72,7 12 13,6 68 78,4 8 9 - -
Аналiз рентгеноанатомiчних особли-востей АА бiфуркацii ОА в грут гострого перiоду геморагiчного переб^у нерецидивного АК виявив переважання пащентсв з АА складно! рентгеноанатомiчноi форми, яку верифiкували методами СЦАГ та муль-тистрально! комп'ютерно-томографiчноi ангюграфп (МСКТ-АГ). Рентгеноанатомiч-ними характеристиками просто! форми АА вважали правильну ово'1'дну структуру АА незалежно вiд п розмiру. Просту форму АА бiфуркацii ОА зафiксували у 24 (27,3 %) па-цieнтiв. Критерiями складно! форми АА е багатокамернiсть, неправильна форма, на-явнiсть окремих i множинних дивертикулiв у структурi АА, наявшсть тромботичних
мас у порожниш АА. Аневризми складно'1 форми у цш групи виявляли значно часпше - у 64 (72,7 %) пащенпв.
Вивчення розподiлу АА за розмiром показало, що переважали аневризми розмь ром 4-15 мм (68 (78,4 %)), аневризми малого розмiру (<4 мм) i великого (16-25 мм) дiагностували значно рiдше (вiдповiдно 12 (13,6 %) та 8 (9 %)). Аневризми розмiром >25 мм у цш групi пацiентiв не виявлено.
Симптомними були АА бiфуркацii ОА. Серед асимптомних АА ВББ, яю поедну-валися з АА бiфуркацii ОА, у 2 спостере-женнях виявлено АА ОА-ВМА (в 1 паць ента АА ОА-ВМА мала великий розмiр, але переконливих ознак п геморагiчного
переб^у не виявлено). В ycix випадках АА бiфyркащï ОА з АА переднього твкшь-ця артерiального кола мозку ocTaHHi були асимптомними, ïx po3Mip не перевищував 4-15 мм. Об'ем асимптомних АА переднього твкшьця артерiального кола мозку ми не визначали.
Залежно вщ дiаметра шийки АА обирали методику i тактику оклюзп АА. Необ-xiдною умовою дооперацшного плануван-ня е визначення таких рентreноанатомiч-них параметрiв АА, як висота купола та дiаметр шийки. Це дае змогу вибрати методику i тактику ендоваскулярно'1' оклюзп, доступ та спланувати хщ транскратально'1' операцп. Висота купола, дiаметр шийки та форма аневризми дають змогу ощнити теxнiчнi складнощi пiд час виконання хь рyргiчного втручання. Ознакою широко'1' шийки АА вважали стввщношення висоти купола i шийки 1:2.
Для визначення додаткових параметрiв АА проведено аналiз спiввiдношення висоти купола i дiаметра шийки (табл. 2).
У цш rpyni АА мали переважно широку та вщносно широку шийку (див. табл. 2).
РентгеноанатомЫт особливост1 ар-тер1альних аневризм б1фуркаци основног артерп, геморагЫний рецидивний переб1г Повторт перенесет ГПМК за типом АК верифшовано у 15 пащентсв з АА бiфyркащi ОА, часпше - у чоловЫв (8 (53,3 %)). BiK пацieнтiв становив вщ 18 до 71 року. У 10 (66,7 %) спостереженнях дiагностyвали по-одинокi АА бiфyркацii ОА. У 5 (33,3 %) паць eнтiв симптомнi АА бiфyркацii АА поедну-валися з асимптомними АА переднього твкшьця артерiального кола мозку. В 1 (6,7 %) випадку АА бiфyркацii ОА поеднувалася з асимптомною АА ОА - ВМА i АА пере-дньо'' сполучно'' артерп' (ПСА).
У вах спостереженнях АА мали складну рентгеноанатомiчнy форму (багатокамер-нiсть, наявтсть поодиноких i велико'' кшь-косп дивертикyлiв) за даними СЦАГ. Розмiр бiльшостi аневризм (93,3 %) становив вщ 4 до 15 мм, лише в 1 випадку (6,7 %) дiаметр АА складно'' анатомiчноi форми був <4 мм.
Таблиця 2. Стввгдношення висоти купола та шийки аневризми
Висота купола/д1аметр шийки
1,0-2,0 2,0-3,0 3,0-4,0 > 4,0
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
Гострий перюд геморапчного переб^
36 55,7 25 28,4 15 13,6 12 13,6
Рецидивний геморапчний переб^
5 33,3 6 40 2 13,3 2 13,3
«Холодний» перiод геморагiчного перебiгy
12 34,3 13 37,1 6 17,1 4 11,4
Асимптомш (нерозiрванi) аневризми
37 63,8 4 6,9 4 6,9 13 25,9
Псевдотуморозний перебiг
6 50,0 2 16,6 3 25,0 1 8,3
Iшемiчний перебiг
1 50,0 1 50,0 - - - -
Пацieнтiв з великими та пгантськими АА у цiй грут не було (табл. 3).
У цш групi АА мали переважно широку та вiдносно широку шийку (див. табл. 2).
Рентгеноанатомiчнi особливостi ар-терiальних аневризм бiфуркацli основной артери, «холодний» перюд захворювання
У «холодний» перюд захворювання на ль куванш та тд спостереженням перебували 35 пащенпв з АА бiфуркащi ОА, серед них було 18 чоловтв та 17 жiнок. Вш пащен-тiв становив вiд 23 до 69 роюв. Усi пащенти перенесли поодинокий ГПМК за типом АК через розрив АА бiфуркацii ОА. Переважали поодинокi АА. У 4 випадках верифшували поеднання АА бiфуркацii ОА з АА передшх вiддiлiв артерiального кола мозку.
Ознаки складно'1 форми АА виявлено у 26 (74,3 %) пащентсв. Переважали АА роз-мiром 4-15 мм (табл. 4).
У 25 (71,4 %) пащентсв АА мали широку та вщносно широку шийку (див. табл. 2).
Рентгеноанатомiчнi особливост1 асимп-томних (нерозiрваних) артерiальних аневризм бiфуркацu основной артерп
Асимптомш (нерозiрванi) АА бiфуркацii ОА виявлено у 58 (29,6 %) пащен-пв, серед них було 30 (51,7 %) чоловЫв i 28 (48,3 %) жiнок. Вiк пацiентiв становив вщ 16 до 78 рокiв (середнш вiк - 49,2 року).
Поодинок нерозiрванi АА виявлено у 31 (53,4 %) пацiента. В 1 (1,7 %) випадку асимптомна АА бiфуркацii ОА поеднувала-ся з аденомою гiпофiза. У 16 (27,6 %) па-цiентiв асимптомнi АА дiагностували як знахiдку за наявносп розiрваних АА пере-днього твкшьця артерiального кола мозку. У 2 (3,4 %) випадках асимптомш АА бiфур-кацп ОА поеднувалися з розiрваними АА переднього пiвкiльця та артерювенозними мальформацiями (АВМ) супратенторiаль-них вщдшв головного мозку.
У 7 (12 %) пащеш1в асимптомнi АА бiфуркацii ОА були знахiдками в струк-
Локал1защя аневризми Рентгеноанатом1чна форма аневризми Розм1р аневризми, мм
проста складна <4 4-15 16-25 >25
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
Бiфуркацiя ОА - - 10 66,7 1 6,7 9 60 - - - -
Бiфуркацiя ОА + МА ВСА - - 1 6,7 - - 1 6,7 - - - -
Бiфуркацiя ОА + МА ВСА + МА ПСА - - 1 6,7 - - 1 6,7 - - - -
Бiфуркацiя ОА + МА ОА - ВМА + МА ПСА - - 1 6,7 - - 1 6,7 - - - -
Бiфуркацiя ОА + МА СМА - - 1 6,7 - - 1 6,7 - - - -
Бiфуркацiя ОА + МА ВСА (множинш) - - 1 6,7 - - 1 6,7 - - - -
Усього - - 15 100,0 1 6,7 14 93,3 - - - -
Таблиця 3. Розподш арmерiальних аневризм бiфуркацii основног артери за розмiром та формою (рецидивний геморагЫний перебш захворювання)
Таблиця 4. Розподш артергальних аневризм б1фуркаци основног артери за розмгром та формою («холодний» перюд поодинокого аневризмального крововиливу)
Локал1защя аневризми Рентгеноанатом1чна форма аневризми Розм1р аневризми
проста складна <4 4-15 16-25 >25
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
Бiфуркацiя ОА 8 22,8 23 65,7 1 2,8 26 74,3 3 8,6 1 2,8
Бiфуркацiя ОА + МА ВСА 1 2,8 2 5,7 - - 3 8,6 - - - -
Бiфуркацiя ОА + МА ВСА + МА СМА - - 1 2,8 - - 1 2,8 - - - -
Усього 9 25,7 26 74,3 1 2,8 30 85,7 3 8,6 1 2,8
турi множинних нерозiрваних, АА пере-днього швкшьця артерiального кола мозку, в 1 (1,7 %) - асимптомна АА бiфуркащi ОА поеднувалась iз симптомною кавернозною мальформацieю пiвкулi мозочка.
Зазначимо, що термiн «асимптомна АА бiфуркащi ОА» не завжди вщповщае дш-сностi. У групi поодиноких асимптомних АА бiфуркацii ОА у 4 (6,9 %) пащентсв мали мюце клiнiчнi вияви псевдомiгренозного переб^у захворювання.
У 18 (31 %) пащенлв нерозiрванi АА бiфуркацii ОА дiагностували за наявностi симптомних (розiрваних) АА переднього пiвкiльця артерiального кола мозку. У 10 (17,2 %) випадках АА бiфуркацii ОА ви-являли пiд час виконання СЦАГ з приводу оклюзшно-стенотичних уражень брахю-цефальних артерiй, 30 (51,7 %) - пiд час проведення магштно-резонансно'1 томо-графп та магштно-резонансно'1 томографп з ангiографiею за наявностi шших симп-томiв захворювання. Остаточну вериф^а-цiю дiагнозу в усiх пащен^в з нерозiрва-ною АА бiфуркацii АА виконували методом СЦАГ.
У 46 (79,3 %) пащеш^в АА мали просту форму (табл. 5), у решти - складну форму, зокрема дивертикули в структурi тша АА, широку шийку щодо тiла АА, вияви блю-тероподiбностi. Серед асимптомних (не-розiрваних) АА бiфуркацii ОА переважа-ли аневризми малого розмiру (40 (69 %)). Лише в 1 (1,7 %) пащента АА мала великий
розмiр. Асимптомних АА пгантського роз-мiру не виявлено (див. табл. 5).
Переважали АА з широкою та вщ-носно широкою шийкою - 41 (70,6 %) (див. табл. 2).
Рентгеноанатомiчнi особливостi ар-терiальних аневризм бiфуркацli основной артери, псевдотуморозний переби захворювання
Псевдотуморозний переб^ захворювання спостер^али у 12 (5,7 %) пащеш1в з АА бiфуркацii ОА, серед них було 7 жшок та 5 чоловтв. Вш пащеш1в становив вщ 6 до 67 роюв. Уа дiагностованi АА мали типову для бiфуркацii ОА локалiзацiю. Усi АА за формою були складними.
За даними комп 'ютерно'1 томографп (КТ) головного мозку, в уЫх спостереженнях зо-внiшнiй розмiр АА переважав над функщо-нуючою частиною аневризми, що тдтвер-джено даними СЦАГ. Ознаки тромбофор-мування в порожнинi АА виявлено в уах пацiентiв.
Зпдно з отриманими результатами, не встановлено переконливих ознак дисекцш-ного ураження артерiального русла ВББ в екстракрашальних та iнтракранiальних його вiддiлах, проте наведен данi не мо-жуть заперечити наявност такого ураження в цш групi пацiентiв. У 3 (25 %) хворих iз псевдотуморозним переб^ом захворювання виявлено ознаки спонтанного, практично тотального тромбування порожнини АА. Розмiр функщонуючо'1 частини у пгант-
Таблиця 5. Розподш асимптомних (нерозгрваних) артергалъних аневризм б1фуркаци основног артери за розмгром та формою
Локал1защя аневризми Рентгеноанатом1чна форма аневризми Розм1р аневризми
проста складна <4 4- 15 16- 25 >25
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
Бiфуркацiя ОА 23 39,6 8 13,8 20 34,5 10 17,2 1 1,7 - -
МА бiфуркацii ОА + аденома riпофiза 1 1,7 - - - - 1 1,7 - - - -
Розрив МА переднього твкшьця + асимптомна МА бiфуркацii ОА 14 24,1 2 3,4 13 22,4 3 5,2 - - - -
Розрив МА переднього твкшьця + АВМ супратенторiально + асимптомна МА бiфуркацii ОА 2 3,4 - - 1 1,7 1 1,7 - - - -
Асимптомна МА переднього твкшьця + МА бiфуркацii ОА 5 8,6 2 3,4 6 10,3 1 1,7 - - - -
МА бiфуркацii ОА + КМ мозочка 1 1,7 - - - - 1 1,7 - - - -
Усього 46 79,3 12 20,7 40 69,0 17 29,3 1 1,7 - -
Примтка: АВМ - артер1овенозна малъформащя; КМ - кавернозна малъформащя.
Таблиця 6. Поргвнялъна характеристикарозмгру аневризми (мм) за даними комп 'ютерног томографа та селективног церебралъног ангюграфИ
Показник Даш КТ Даш СЦАГ
<4 4-15 16-25 >25 <4 4-15 16-25 >25
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
АА бiфуркацii ОА - - - - 6 50,0 6 50,0 3 25,0 - - 6 50,0 3 25,0
Ознаки тромбофор-мування - - - - 6 50,0 6 50,0 - - - - 6 50,0 3 25,0
Тромбо-вана аневризма 3 25,0 3 25,0
ських АА бiфуркащi ОА (за даними КТ, роз-мiр АА >25 мм) становив <4 мм.
У бшьшосп випадкiв - у 8 (66,6 %) ший-ка АА була широкою або вщносно широкою, у 4 (33,3 %) - вщносно вузькою з вузь-кою шийку (див. табл. 2).
Рентгеноанатомiчнi особливостi ар-терiальних аневризм бiфуркацli основной артери, iшемiчний перебк захворювання
За нашими даними, iшемiчний пере-б^ е вкрай рщмсним для пацieнтiв з АА бiфуркащi ОА. Зафiксовано 2 (0,9 %) ви-падки, коли АА бiфуркацii ОА була причиною розвитку ГПМК за iшемiчним типом (в 1 чолов^а та 1 жшки вiком вщ-повiдно 51 та 60 ромв). В обох випадках на догосштальному етапi дiагностовано iшемiчне ураження супратенторiальних вiддiлiв головного мозку (потилична частка). За даними МСКТ, МСКТ-АГ i СЦАГ головного мозку, АА мали великий розмiр. Виявлено виражеш множинш де-формацп ходу прецеребральних артерш. В обох випадках були вщсутш перекон-ливi ознаки тромбоформування в порож-нинах АА. Вiдзначено зб^ розмiру функ-щонуючо! частини АА та зовшшнього 1'х розмiру за даними СЦАГ, МСКТ та МСКТ-АГ головного мозку. В обох випадках АА вщнесено до категорп склад-них за основними параметрами. Обидвi АА мали широку шийку.
Обговорення
З огляду на лпературш даш та значний власний кл^чний матерiал, ми бажали переконатися, чи е визначальними чинни-ками (предикторами) геморапчного типу перебiгу захворювання розмiри, форма i додатковi параметри (коеф^енти та сшв-вiдношення) АА бiфуркацii ОА (рисунок).
Розмiр АА - це показник, який у бага-тьох випадках визначае л^увальну тактику. Т. Inagawa та сшвавт. вважають, що нерозiрванi АА мають розмiр 4 мм. Крите-рiем високого ризику розриву АА вважали розмiр АА >5 мм [16]. Результати шшого дослiдження вказують на те, що АА роз-мiром <7 мм мають м^мальний ризик розриву. Сучаснi дослiдження засвщчу-ють важливiсть вiдносних параметрiв АА (сшввщношення розмiрiв з дiаметром артери), але у багатьох публ^ащях основну увагу придшяють розмiру АА як предиктору геморапчно! трансформацп [25-28].
1ншим значущим параметром, який часто аналiзують, е форма АА. Непра-вильну форму i наявшсть дивертикулiв у дiлянцi купола вважають предикторами геморапчного переб^у захворювання [29, 30]. У сучасних публ^ащях акцентуеться увага на тому, що розiрванi АА мають не-правильну форму. Це пояснюють особли-востями пдродинам^и в порожнинi АА.
Вузька Широка Складна Проста > 25 мм 16-25 мм 4-15 мм < 4 мм
17
2 12
1 ?
11
17
14
20
41 41
,46
33
40
40
60
80
97
100
Mшемiчний ■ Псевдотуморозний ИАсимптомы ■ Геморапчний
Рисунок. Узагальнеш результати досл1дження
105
112
120
4
2
8
6
1
1снуе думка, що неправильна форма купола свщчить про високий ризик розриву АА незалежно вщ ïï розмiру [23, 31].
У наукових публ^ащях вперше про стввщношення висоти купола i шийки АА згадано у 1999 р. Hiroshi Ujiie та сшв-авт. виявили, що при величин сшввщно-шення >1,6 iнтрамуральна гемодинамiка характеризуемся малими швидкостями, якi спричиняють руйнування стшки АА. На думку цих авторiв, величина сшввщ-ношення 1,6 е критерiем, який дае змогу прогнозувати розрив АА [32, 33]. Схожi результати отримали В. Weir та сшвавт. у 2003 р. на пiдставi аналiзу даних 532 пащен^в iз 774 АА [34]. З урахуванням публ^ацш останнiх ромв цей параметр продовжують дослiджувати. Неправильна форма АА та величина стввщношення висоти купола i шийки АА 1,3 асоцшоваш з високим ризиком розриву АА [15].
Аналiз результат нашого дослiдження розмiрiв, форми та величини стввщношен-ня висоти купола i шийки АА бiфуркацiï ОА як предиктора вiрогiдного геморапч-ного перебiгу захворювання виявив, що у грут гострого перiоду безрецидивного АК унаслщок розриву АА бiфуркацiï ОА пе-реважали пацiенти з розмiром АА вiд 4 до 15 мм (68 (78,4 %)). У грут геморапчного рецидивного переб^у розмiр повторно ро-зiрваних АА бiфуркацiï ОА у 14 (93,3 %) пацiентiв становив вiд 4 до 15 мм. У «хо-лодний» перiод захворювання при гемора-гiчному типу перебiгу розмiр дiагностова-них АА бiфуркацiï ОА у 30 (85,7 %) пащен-^в становив вiд 4 до 15 мм.
Загалом у 112 (81 %) пащен^в АА бь фуркацп ОА мали розмiр вiд 4 до 15 мм. У разi розмiру АА <4 мм геморапчний пе-ребiг спостерiгали у 14 (10,1 %) хворих. Розрив АА бiфуркацiï ОА розмiром вiд 16 до 25 мм виявлено в 11 (7,9 %) пащен^в.
Складну (неправильну) форму аневризми заф^совано у 105 (76 %) пащен-^в з геморапчним переб^ом АА бiфур-кацп ОА.
Величину стввщношення висоти купола i ширини шийки АА бiфуркацiï ОА з геморагiчним перебiгом вщ 1,0 до 3,0 виявили у 97 (70 %) пащен^в.
Отже, найбшьш схильними до геморапчного переб^у е АА бiфуркацiï ОА, якi
мають розмiр вщ 4 до 15 мм за наявност складно! (неправильно!) форми аневризми. При розмiрi АА <4 або 16-25 мм ризик геморапчного переб^у е значно ниж-чим - вщповщно 10,1 та 7,9 %.
Величина стввщношення висоти купола i ширини шийки АА бiфуркацiï ОА, за результатами нашого дослщження, не е предиктором геморапчного переб^у АА бiфур-кацп ОА за наявносл вузько'1 шийки АА.
У групi пащен^в з асимптомними (не-розiрваними) АА бiфуркацiï ОА розмiр 40 (69 %) АА був <4 мм, 17 (29,3 %) - вщ 4 до 15 мм, 1 - вщ 16 до 25 мм. Просту форму АА дiагностували у 46 (79,3 %) пащен^в ще'1 групи. У 12 (20,6 %) хворих асимптом-нi АА бiфуркацiï ОА мали складну форму при малих розмiрах аневризми. Отже, за наявност малого розмiру АА бiфурка-цп ОА (<4 мм) вiрогiднiсть геморагiчноï трансформаций без урахування чиннимв ризику та результатiв динамiчного спо-стереження за розмiрами та формою АА, е м^мальною.
За наявност псевдотуморозного пере-бiгу захворювання дiагностованi АА бь фуркацп ОА мали великий (6 (50 %)) та пгантський (6 (50 %)) розмiр, складну ( неправильну) форму. У 8 (66,6 %) пащ-ен^в величина спiввiдношення висоти купола i шийки АА становила вщ 1,0 до 3,0. У 4 (33,4 %) пащен^в дiагностували вщносно вузьку шийку АА. Вiрогiдними чинниками, якими можна пояснити вщ-сутшсть геморагiчноï трансформаций е невiдповiднiсть внутр^нього та зовтш-нього розмiру АА за результатами порiв-няння даних КТ та СЦАГ, ям вказують на значну товщину стiнки таких АА та на-явнiсть тромбоформування або розшару-вання в ïï порожниш.
У разi iшемiчного переб^у АА бiфур-каци ОА розмiр дiагностованих АА становив вщ 16 до 25 мм. В обох випадках АА мали складну (неправильну) форму. Величина стввщношення висоти купола i ширини шийки АА становила вщ 1,0 до 3,0, що вказуе на наявшсть широкоï шийки АА. Iшемiчний переб^ захворювання у цих пащен^в можна пояснити лише на-явшстю супутшх виражених деформацiй хребтових артерiй в екстракрашальних вщдшах.
Висновки
Виявлено основш BapiaHra клiнiчного переб^у АА бiфypкaщï ОА: геморапчний (65,7 %), асимптомний (27,6 %), псевдоту-морозний (5,7 %) та iшемiчний (0,9 %).
Локaлiзaцiя АА в дiлянцi бiфypкaщï ОА е предиктором вipогiдного геморапчно-го вapiaнтa nepe6iry захворювання (у 138 (65,7 %)) з 210 пащенпв).
На пiдстaвi aнaлiзy результат обсте-ження пaцiентiв з АА бiфypкaцiï ОА з ге-морапчним пеpебiгом захворювання слiд вважати, що переконливими чинниками (предикторами) вipогiдного розриву АА бiфypкaцiï ОА е ïï pозмip вiд 4 до 15 мм (81 %) у поеднанш зi складною (неправильною) формою (76 %).
Якщо pозмip АА бiфypкaцiï ОА <4 або 16-25 мм, то ризик геморапчного переб^у е значно нижчим - вщповщно 10,1 та 7,9 %.
Величина сшввщношення висоти купола i ширини шийки АА бiфypкaцiï ОА >3,0, за результатами нашого дослщжен-
References
1. Eliava ShSh, Eristavi AR, Dobrovolskikh GF et al. Selection of surgical approach to aneurysms of distal basilar artery. Voprosy neyrokhirurgii. 2008; 1: 37-43 (in Russian).
2. Lebedev VV, Krylov VV, Surgery of acute cerebral aneurysm rupture. Moscow: Meditsina;1996. 219 p. (in Russian).
3. Filatov YuM, Eliava ShSh, Myakota AE. Microsurgical treat- ment of posterior circulation aneurysms. Voprosy neyrokhirurgii. 1990;5: 3-6 (in Russian).
4. Drake CG, Peerless SJ, Hernesniemi UA. Surgery of vertebrobasilar aneurysms. London, Ontario experience on 1767 patients. Wein, New York: Springer Verlag;1996. DOI: 10.1007/978-3-7091-9409-6
5. Hernesniemi J. Aneurysms of vertebrobasilar tree. Acta Neurochir. (Wien). 2002;144 (4):411. PMID: 12083065
6. Yasargil MG. Microneurosugery. Vol. 1-2. Stuttgart: Thieme;1984.
7. Wiebers DO, Whisnant JP, Huston J 3rd et al. Unruptured intracranial aneurysms: natural history, clinical outcome, and risks of surgical and endovascular treatment. Lancet. 2003;362(9378):103-10. PMID: 12867109 DOI: 10.1016/s0140-6736(03)13860-3
8. Krylov VV, Zavalishin EE. Surgical treatment of ruptured posterior circulation aneurysms. Neyro-khirurgiya. 2010;2:14-25 (in Russian).
9. Molyneux A, Kerr R, Stratton I et al. International Subarachnoid Aneurysm Trial (ISAT) of neurosurgical clipping versus endovascular coiling in 2143
ня, не е предиктором геморапчного пере-б^у АА бiфypкaцiï ОА за наявност вузь-ко'1 шийки АА.
У paзi малого pозмipy АА бiфypкaцiï ОА (<4 мм) незалежно вщ ïï форми вipогiднiсть геморапчно'1' трансформацп без урахування чинниюв ризику та результат динaмiчного спостереження за pозмipaми та формою АА е м^мальною.
Вipогiдними чинниками, якими можна пояснити вщсутшсть геморапчно'1' трансформацп АА бiфypкaцiï ОА iз псевдотумо-розним переб^ом, е невiдповiднiсть вну-тpiшнього та зовшшнього pозмipy АА за даними комп 'ютерно'1' томографа та СЦАГ, яю вказують на значну товщину стiнки АА i нaявнiсть тромбоформування або розшару-вання в ïï порожниш.
Iшемiчний пеpебiг захворювання за на-явностi АА бiфypкaцiï ОА великого pозмipy, складно'1' форми та широко'1' шийки АА можна пояснити наявшстю сyпyтнiх виражених деформацш хребтових apтеpiй в екстракра-шальних вiддiлaх.
patients with ruptured intracranial aneurysms: a randomised trial. Lancet. 2002;360 (9342): 126774. PMID: 12414200 DOI: 10.1016/s0140-6736(02)11314-6
10. Panarin VA, Krivoshapkin AL, Orlov KYu et al. Changes in strategy and treatment outcomes of cerebral aneurysms. Patologiya krovoobrashcheniya i kardiokhirurgiya. 2012;3:35-9.
11. Pierot L, Boulin A, Castaings L et al. Selective occlusion of basilar artery aneurysms using controlled detachable coils: report of 35 cases. J Neurosurgery. 1996;38(5):948-53. PMID: 8727820 DOI: 10.1097/00006123-199605000-00019
12. Pandey AS, Koebbe C, Rosenwasser RH et al. Endovascular coil embolization of ruptured and un-ruptured posterior circulation aneurysms: review of a 10-year experience. Neurosurgery. 2007;60 (4):626-36. PMID: 17415199 DOI: 10.1227/01. NEU.0000255433.47044.8F
13. Tateshima S, Murayama Y, Gobin ER et al. Endo-vascular treatment of basilar tip aneurysms using Guglielmi detachable coils: anatomic and clinical outcomes in 73 patients from a single institution. Neurosurgery. 2000;47 (6): 1332-9. PMID: 11126904
14. Wang GX, Yu JY, Wen L et al. Risk factors for the rupture of middle cerebral artery bifurcation aneurysms using CT angiography. PLoS One. 2016;11(12): e0166654. PMID: 27977691 PMCID: PMC5157982 DOI: 10.1371/journal.pone.0166654
15. Backes D, Vergouwen MD, Velthuis BK et al. Difference in aneurysm characteristics between
ruptured and unruptured aneurysms in patients with multiple intracranial aneurysms. Stroke. 2014;45(5): 1299-303. PMID: 24652309 DOI: 10.1161/STROKEAHA.113.004421
16. Inagawa T, Hada H, Katoh Y. Unruptured intracranial aneurysms in elderly patients. Surg Neurol. 1992;38(5):364-70. PMID: 1485213 DOI: 10.1016/0090-3019(92)90023-g
17. Shojima M, Morita A, Nakatomi H, Tominari S. Size is the most important predictor of aneurysm rupture among multiple cerebral aneurysms: post hoc subgroup analysis of unruptured cerebral aneurysm study Japan. Neurosurgery. 2017. DOI: 10.1093/ neuros/nyx307
18. Wiebers DO, Whisnant JP, Huston J et al. Unruptured intracranial aneurysms: natural history, clinical outcome, and risks of surgical and endovascular treatment. Lancet. 2003;362(9378):103-10. PMID: 12867109 DOI: 10.1016/s0140-6736(03)13860-3
19. Cai W, Hu C, Gong J, Lan Q. Anterior communicating artery aneurysm morphology and the risk of rupture. World Neurosurgery. 2018;109:119-26. PMID: 28958928 DOI: 10.1016/j.wneu.2017.09.118
20. Cai W, Shi D, Gong J et al. Are morphologic parameters actually correlated with the rupture status of anterior communicating artery aneurysms? World Neurosurgery. 2015;84(5):1278-83. PMID: 26054869 DOI: 10.1016/j.wneu.2015.05.060
21. Dhar S, Tremmel M, Mocco J et al. Morphology parameters for intracranial aneurysm rupture risk assessment. Neurosurgery. 2008;63(2): 185-97. PMID: 18797347 PMCID: PMC2570753 DOI: 10.1227/01.NEU.0000316847.64140.81
22. Jiang H, Weng YX, Zhu Y et al. Patient and aneurysm characteristics associated with rupture risk of multiple intracranial aneurysms in the anterior circulation system. Acta Neurochir. (Wien). 2016;158(7):1367-75. PMID: 27165300 DOI: 10.1007/s00701-016-2826-0
23. Huang ZQ, Meng ZH, Hou ZJ et al. Geometric parameter analysis of ruptured and unruptured aneu-rysms in patients with symmetric bilateral intracra-nial aneurysms: a multicenter ct angiography study. AJNR 2016;37(8):1413-7. PMID: 27102312 DOI: 10.3174/ajnr.A4764
24. Ivanov D, Dol A, Polienko A. Patient-specific he-modynamics and stress-strain state of cerebral
aneurysms. Acta Bioeng Biomech. 2016;18(2):917. DOI: 10.5277/ABB-00373-2015-0
25. Orz Y, Alyamany M. The impact of size and location on rupture of intracranial aneurysms. Asian J Neu-rosurg. 2015;10(1):26-31. PMCID: PMC4352624
26. PMID: 25767572 doi: 10.4103/1793-5482.144159
27. Bijlenga P, Ebeling C, Jaegersberg M et al. Risk of rupture of small anterior communicating artery aneu-rysms is similar to posterior circulation aneurysms. Stroke. 2013;44(11):3018-26. PMID: 23899912 DOI: 10.1161/STROKEAHA.113.001667
28. Maslehaty H, Capone C, Frantsev R et al. Predictive anatomical factors for rupture in middle cerebral artery mirror bifurcation aneurysms. J Neuro-surg. 2018;128(6):1799-807 PMID: 28841119 DOI: 10.3171/2017.2.JNS162705
29. Mehan WA, Romero JM, Hirsch JA et al. Unruptured intracranial aneurysms conservatively followed with serial CT angiography: could morphology and growth predict rupture? J Neurointerv Surg. 2014;6(10):761-6. PMID: 24275611 DOI: 10.1136/neurintsurg-2013-010944
30. Weir B, Amidei C, Kongable G et al. The aspect ratio (dome/neck) of ruptured and unruptured an-eurysms. J Neurosurg. 2003;99(3):447-51. PMID: 12959428 DOI: 10.3171/jns.2003.99.3.0447
31. Thubrikar MJ. Vascular mechanics and pathology. New York: Springer Science+Business media; 2007. 494 p. DOI: 10.1007/978-0-387-68234-1
32. Lindgren AE, Koivisto T, Bjorkman J et al. Irregular shape of intracranial aneurysm indicates rupture risk irrespective of size in a population-based cohort. Stroke. 2016;47(5):1219-26. PMID: 27073241 DOI: 10.1161/STROKEAHA.115.012404
33. Ujiie H, Tachibana H, Hiramatsu O et al. Effects of size and shape (aspect ratio) on the hemodynamics of saccular aneurysms: a possible index for surgical treatment of intracranial aneurysms. Neurosur-gery. 1999;45(1): 119-29. PMID: 10414574 DOI: 10.1097/00006123-199907000-00028
34. Ujiie H, Tamano Y, Sasaki K, Hori T. Is the aspect ratio a reliable index for predicting the rupture of a saccular aneurysm? Neurosurgery. 2001;48(3):495-502. PMID: 11270538 DOI: 10.1097/00006123200103000-00007
35. Weir B. Aneurysms affecting the nervous system. Baltimore: Williams & Wilkins; 1987. 671 p.
РЕНТГЕНОАНАТОМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ
АРТЕРИАЛЬНЫХ АНЕВРИЗМ БИФУРКАЦИИ ОСНОВНОЙ АРТЕРИИ
В.В. МОРОЗ
ГУ «Институт нейрохирургии имени акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины», г. Киев
Цель работы - определить основные рентгеноанатомические характеристики артериальных аневризм (АА) бифуркации основной артерии (ОА) и предикторы геморрагической трансформации с учетом клинических вариантов течения заболевания.
Материалы и методы. За период с 1998 по 2019 г. на обследовании и лечении в сосудистых отделениях Института нейрохирургии имени акад. А.П. Ромоданова НАМН
Украины находились 687 пациентов с АА вертебробазилярного бассейна. Аневризмы бифуркации ОА диагностированы у 210 (30,6 %) больных. Геморрагическое течение заболевания при наличии АА бифуркации ОА имело место в 138 (65,7 %) наблюдениях. Асимптомные неразорвавшиеся АА бифуркации ОА выявлены у 58 (27,6 %) пациентов. Псевдотуморозное течение заболевания наблюдали у 12 (5,7 %) больных, ишемическое - у 2 (0,9 %).
Результаты. Классифицированы варианты клинического течения АА бифуркации ОА. С учетом рентгеноанатомических особенностей для каждого варианта течения заболевания определены стабильные характеристики АА (размер, форма, шейка и соотношение высоты купола и ширины шейки АА). Установлены доступные предикторы геморрагического течения АА бифуркации ОА.
Выводы. Выявлены основные варианты клинического течения АА бифуркации ОА: геморрагический (65,7 %), асимптомный (27,6 %), псевдотуморозный (5,7 %) и ише-мический (0,9 %). Локализация АА в области бифуркации ОА является предиктором возможного геморрагического варианта течения заболевания (у 138 (65,7 %)) из 210 пациентов). На основании анализа результатов обследования пациентов с АА бифуркации ОА с геморрагическим течением заболевания следует считать, что убедительными факторами (предикторами) возможного разрыва АА бифуркации ОА являются ее размер от 4 до 15 мм (81 %) в сочетании со сложной (неправильной) формой (76 %). Если размер АА бифуркации ОА <4 мм или от 16 до 25 мм, то риск геморрагического течения значительно меньше - соответственно 10,1 и 7,9 %. Величина соотношения высоты купола и ширины шейки АА бифуркации ОА >3,0, по результатам нашего исследования не является предиктором геморрагического течения АА бифуркации ОА при наличии узкой шейки АА. В случае малого размера АА бифуркации ОА (<4 мм) независимо от ее формы вероятность геморрагической трансформации без учета факторов риска и результатов динамического наблюдения за размерами и формой АА минимальна. Вероятными факторами, которыми можно объяснить отсутствие геморрагической трансформации АА бифуркации ОА с псевдотуморозным течением, являются несоответствие внутреннего и внешнего размера АА по данным компьютерной томографии и селективной церебральной ангиографии, которые указывают на значительную толщину стенки АА и наличие тромбоформирования или расслоения в ее полости. Ишемическое течение заболевания при наличии АА бифуркации ОА большого размера, сложной формы и широкой шейки АА можно объяснить наличием сопутствующих выраженных деформаций позвоночных артерий в экстракраниальных отделах.
Ключевые слова: аневризма бифуркации основной артерии; размеры; объем; рентге-ноанатомические характеристики.
X-RAY AND ANATOMICAL FEATURES OF ARTERIAL ANEURISMS OF BIFURCATION OF BASILARY ARTERY
V.V. MOROZ
Romodanov Neurosurgery Institute NAMS of Ukraine, Kyiv
Objective - to determine the main x-ray anatomical characteristics of arterial aneurisms (AA) of bifurcation of basilar artery (BA) and predictors of hemorrhagic transformation, taking into account the main options for the course of the disease.
Materials and methods. Total on examination and treatment in the vascular departments of Romodanov Neurosurgery Institute for the period from 1998 to 2019 there were 687 (100 %) patients with AA of vertebrobasilar basin. AA of bifurcation of BA was diagnosed in 210 (30.6 %) patients. The hemorrhagic type of the course of the disease, in the presence of AA of bifurcation of BA occurred in 138 (65.7 %) cases. Asymptomatic unbroken AA of bifurcations of BA were detected in 58 (27.6 %) patients. The pseudotumor type of disease was diagnosed in 12 (5.7 %), ischemic in 2 (0.9 %) patients.
Results. The main variants of the clinical course of AA of bifurcation of BA are established. Given the X-ray and anatomical features, certain prevailing for a particular variant of the course of the disease, the most stable characteristics of AA of bifurcation of BA, including the size, shape, neck and the ratio of the height of the dome to the diameter of the neck of AA.
Conclusions. According to the results of the study, the main variants of the clinical course of AA of bifurcation of BA were identified: hemorrhagic (65.7 %), asymptomatic (27.6 %), pseudotumor (5.7 %) and ischemic (0.9 %). Localization of AA in the area of BA bifurcation is a rather formidable predictor of a possible hemorrhagic variant of the course of the disease (138 (65.7 %)) out of 210 patients). Based on the analysis of the results of the examination of patients with AA of bifurcation of BA with hemorrhagic disease, it should be considered that convincing factors (predictors) of a possible rupture of AA of bifurcation of BA are its sizes from 4 to 15 mm (81 %) in combination with complex (incorrect) form AA (76 %). With the size of AA of bifurcation of BA <4 mm or having sizes from 16 to 25 mm, the risk of hemorrhagic course is much lower, respectively 10.1 and 7.9 %. The ratio of the height of the dome to the width of the neck of the AA of bifurcation of BA >3.0, according to the results of our study, is not a predictor of the hemorrhagic course of AA of bifurcation of BA, in the presence of a narrow neck of AA. In the presence of a small size of AA of bifurcation of BA (<4 mm), regardless of its shape, the probability of hemorrhagic transformation, without taking into account risk factors and the results of dynamic observation of the size and shape of AA, is minimal. The probable factors that can explain the absence of hemorrhagic transformation of AA of bifurcation of BA with a pseudotumor course are the mismatch between the internal and external sizes of AA according to data of CT and SCAG, which indicate a significant thickness of the AA wall of this group and the presence of thrombogenesis or stratification in its cavity. The ischemic type of the course of the disease in the presence of AA of bifurcation of BA of large size, complex shape and wide neck of AA can be argued for by the presence of concomitant pronounced deformations of vertebral arteries in extracranial sections.
Key words: aneurysm of bifurcation basilar artery; size; volume; X-ray anatomical characteristics.
