CC BY
5УДК [911.3:33]:338.48 Мазурець Р. Р.
Рекреац1йн1 ресурси региону як один з основних чиннишв формування й розвитку територ1ально-рекреац1йного комплексу
^ аа я я аа я аа
прикордонноi адм/н/стративно/ областi та ¡х класиф1кац1я
Схщноевропейський нацюнальний уыверситет iMeHi Лесi УкраТнки, м. Луцьк e-mail: mazuretsroman@ukr.net
Анотащя. Наведено i проаналiзовано класифкацю чинникв функцонування й розвитку територально-рекреацйного комплексу регюну. Класифiковано рекреац/йн/' ресурси, необхiднi для формування територально рекреацйного комплексу адмiнiстративно'í обла^i. Виокремлено й проаналiзовано роль прикордонного розташування регюну як важливого чинника розвитку його територiально-рекреацiйного комплексу.
Ключов1 слова: рекреаЦйн ресурси, чинники, територiально-рекреацjйний комплекс, прикордоння.
Стр1мкий соц1ально-економ1чний розвиток сусптьства, розширення м1жнародних наукових i дтових контакт1в, пщвищення життевих стандарлв й потреба у збтьшенш часу для вщпочинку людей, зростання оздоровчих, культурно-шзнавальних та 1нших потреб населення, а також значн рекреац1йн1 ресурси у р1зних рег1онах УкраТни ставлять перед вченими завдання наукового обфунтування рекреацшноТ д1яльност1. Територ1альна диференц1ац1я рекреацшноТ сфери е необхщною умовою взаемоди окремих складових, що призводить до формування територ1альних рекреацшних комплекс1в (ТРК) р1зних таксоном1чних р1вн1в. Формування й розвиток рекреацшних комплешв р1зних адм1н1стративних регюшв нашоТ держави не в1дбуваеться хаотично. Ц1 процеси проходять за наявност i взаемоди конкретного набору чинниш. Нер1вном1рнють забезпечення територ1й р1зними видами рекреацшних ресурав, в1дм1нност1 в природних та економ1чних умовах територ1й, р1зноман1тнють розм1щених на них рекреац1йних установ та об'еклв накладають певний вщбиток на розм1ри, спец1ал1зац1ю, галузеву структуру й штенсивнють розвитку територ1ально-рекреац1йного комплексу. Ус1 ц1 чинники необх1дно враховувати при анал1з1 територ1ально-рекреац1йних комплекс1в адмшютративноТ област1 чи зд1йсненн1 Тх виробничоТ тип1зац1Т, що неможливо без наявносп ч1ткоТ класиф1кац1Т згаданих фактор1в.
Чинники розм1щення продуктивних сил i формування територ1ально-господарських комплекс1в р1зноман1тного спрямування Тх територ1альна орган1зац1я (за визначенням професора М. Д. Пютуна) це «сукупнють територ1альних нер1вноц1нних умов i ресурав..., що визначають оптимальну (рац1ональну з точки зору певних критерив i поставленоТ мети) локац1ю об'екта» [8, с. 88]. Тх науковець пропонуе подтяти на природно-географ1чш та сусшльно-географ1чш. Такий же п1дх1д використовуватимемо й ми, характеризуючи чинники формування й функцюнування територ1ально-рекреац1йного комплексу прикордонноТ адм1н1стративноТ област1.
До першоТ групи вщносимо власне природн1, в тому числ1 еколог1чн1, тобто «т1ла й сили природи, як1 1стотн1 для життед1яльност1 людини, але безпосередньо не використовуються у сусп1льному виробництв1» [9, с. 216], до другоТ, погоджуючись 1з П. О. Масляком, - соц1ально-демограф1чн1 та економ1чн1 [6, с 74]. Цей дослщник вважае, що до сусптьно-географ1чних чинник1в функц1онування територ1ально-рекреацшного комплексу належать також культурно-1сторичн1, розумшчи при цьому наявн1сть, к1льк1сть та якюш характеристики культурно-1сторичних пам'яток на певнш територ1Т. Ми ж дотримуемося думки, що пам'ятки ютори, культури, мистецтва й арх1тектури правом1рн1ше вщносити до ресурс1в орган1зац1Т д1яльност1 ТРК. Тобто уся сукупнють ресурав та чинник1в, необхщних для забезпечення ефективного функцюнування територ1ального рекреац1йного комплексу, може бути охарактеризована наступним чином:
- природы - ктькюш запаси i якюний склад природних ресурс1в, умови Тх експлуатаци й використання. Найважлив1шими серед них е рельеф, геолопчна будова, котра визначае р1вень сейсм1чност1 т1еТ чи 1ншоТ територ1Т, кл1мат, стан внутр1шн1х вод, рослинного й тваринного св1ту, Грунтового покриву тощо. Необхщнють забезпечення достатньо комфортних умов задоволення рекреацшних потреб населення вимагае також врахування штенсивносп природних i антропогенних процеав, як1 в1дбуваються на тш чи 1нш1й територ1Т. Адже на розвиток i перспективи рекреацп й туризму можуть суттево впливати частота стихшних явищ, р1вень забрудненосп промисловими в1дходами, поширення небезпечних хвороб, стан забезпеченосп питною водою i таке 1нше. Як зауважують деяк1 досл1дники, «комплексний характер рекреац1йноТ д1яльност1 i велике р1зноман1ття ТТ зв'язш з природними умовами зумовлюе доцтьнють розглядати в якост1 природних рекреацшних
ресурав лише територiальнi спiввiдношення природних компонент. При вивченнi природних геосистем з метою Тх рекреацiйного використання серед них видiляють тiльки тi, ям мають сприятливi для рекреацГТ властивосл. Це i е природнi рекреацшш умови» [2, с. 264].
- соцiально-демографiчнi - забезпеченiсть виробництва трудовими ресурсами, стан i рiвень розвитку со^альноТ' iнфраструктури. Для розвитку рекреаци й туризму на певнiй територи важливо, що соцiальнi умови визначають спiввiдношення мiж класами стосовно Тх матерiальноТ забезпеченостi, мiж часткою економiчно активного населення та кiлькiстю безроб^них. Велике значення мають також урбашза^я, рiвень злочинностi, релiгiйний склад населення, освiченiсть, стан захворюваностi на рiзнi небезпечнi хвороби тощо;
- економiчнi - суспiльно-географiчне положення, вартiсть кашталовкладень, розвиток рекреацшно-туристичноТ (виробничо'Т) шфраструктури, виробничi зв'язки, транспорт i зв'язок, швестицшна привабливiсть територiТ, рiвень впровадження шновацшних технологiй.
Ми вважаемо такий пщхщ найбiльш виваженим, адже те, що для одного регюну е лише чинником усшшно'Т органiзацiТ рiзноманiтних видiв рекреаци та туризму, для шшого буде необхiдним ресурсом, який безпосередньо визначае спецiалiзацiю рекреацiйноТ дiяльностi. Прикладом подiбного спiввiдношення може бути ^мат. Якщо для курортних зон, особливо тих, що спецiалiзуються на лшуванш легеневих хвороб, туберкульозу та шших подiбних недуг, клiмат е одним iз найважливiших ресурсiв рекреацшноТ дiяльностi, то для такого репону як, наприклад, Волинь це ттьки чинник, адже край приваблюе рекреанлв i туристiв iншими особливостями. Рiзнi типи чинникiв, хоч i не використовуються безпосередньо у виробництвi, однак здатш полегшувати або ускладнювати функцюнування територiально-виробничих комплексiв рiзноманiтноТ' спецiалiзацiТ, в тому чи^ й територiально-рекреацiйних комплешв.
Також ми пропонуемо в груш економiчних чинникiв виокремити фактор прикордоння як важливоТ складовоТ суспiльно-географiчного положення. Адже прикордонне розташування адмiнiстративноТ' област й iнтенсифiкацiя мiждержавних вiдносин на регюнальному рiвнi дозволяе розвивати територiально-рекреацiйний комплекс адмiнiстративноТ областi з ознаками транскордонностк Умовами, якi дозволяють виокремлювати такий ТРК, е: прикордонне розташування репону, формування мiждержавних природоохоронних територш з единим режимом функцiонування; сшльне використання об'ектiв безпосередньо рекреацiйноТ' та супутньоТ iнфраструктури; формування транскордонних туристичних маршрулв тощо. Транскордоннiсть ТРК, таким чином, дозволяе розвивати комплекс будь-якоТ спецiалiзацiТ, однак ефективнiсть його функцюнування буде набагато вищою. Яскравим прикладом у цьому сена може слугувати досвщ дiяльностi еврорегiонiв у рiзних сферах господарського та соцiально-полiтичного життя, в т. ч. i у сферi рекреаци та туризму. Тому прикордонне розташування часто безпосередньо впливае на освоення рекреацшних ресурав територш адмшютративних областей.
Оскiльки однi з найважливших складових та визначальних чинниш формування й функцiонування територiально-рекреацiйного комплексу адмшютративноТ областi е рекреацiйнi ресурси (за рiзними авторами туристськi або ж туристичш) здiйснемо Тх аналiз. Зауважимо, що «Туристський термiнологiчний словник» подае наступне трактування поняття: «Ресурси туристськ - природы, юторичш, со^ально-культурш об'екти, з об'ектами туристичного показу включно, а також iншi об'екти, здатш задовольнити духовш потреби турислв, сприяти вiдновленню та розвитку Тх фiзичних сил... Природнi та антропогенш геосистеми, тiла та явища природи, артефакти, ям мають комфортнi властивосп й споживчу вартiсть для рекреацшноТ дiяльностi i можуть бути використаш для органiзацiТ' вiдпочинку й оздоровлення певного контингенту людей...» [10, с. 446-447].
Саме ктькють, специфiка, якють та особливостi територiального розмiщення рекреацшних ресурав визначають способи й форми Тх використання у конкретному територiально-рекреацiйному комплеш. Класична парадигма рекреацшноТ географи спиралася на визнання визначальноТ' важливост ресурсiв (передусiм природно-рекреацiйних) для оргашзаци й розвитку рекреацiйноТ дiяльностi на певнш територш. Характер цих ресурав, Т'х поеднання з культурно-iсторичними (з обов'язковим урахуванням матерiально-технiчноТ та шфраструктурноТ' забезпеченостi територи) визначають рiвень i масштаби конкретного територiально-рекреацiйного комплексу, його спецiалiзацiю, привабливiсть певних територiй з точки зору перспектив удосконалення рекреацшноТ дiяльностi, осктьки впливае на формування попиту.
Водночас, таю фахiвцi в галузi рекреацшноТ географи й туризмологи, як В. Бабарицька, О. Любщева, П. Шищенко переконанi, що «перехiд вiд етапу ресурсно детермшованого у формуваннi ТРС до етапу цтьового, орiентованого на створення попиту на туристсько-рекреацшш послуги, коли створення ТрС визначаеться ефективнютю Т'х функцюнування на основi мiнiмiзацiТ' витрат (за рахунок низькоТ' вартосп землi, гнучкоТ податковоТ' та туристично'Т полiтики, полiтики у валютно-фiнансовiй сферi тощо) потребуе переорiентацiТ методичного апарату географи туризму i вiдповiдного переосмислення юнуючих реалiй та свiтового досвщу...», що «на сучасному етапi розвитку географiя туризму повинна спиратися на дiючi економiчнi закони та ринковi механiзми у формуваннi ТРС. Провщною парадигмою стае економiчна ефективнiсть функцюнування ТРС, яка визначаеться попитом-пропози^ею, або цшою туристичного продукту. На цшу впливае багато чинникiв - це й рiвень
життя населення, засоби отримання прибутку, структура витрат, структура населення (вщ статево-BiKOBOï до со^ально'О, iнфраструктурне забезпечення територи з вщповщними цiнами на основы та додатковi послуги в туризмi та багато iнших. Таким чином, методичний апарат географи туризму насамперед повинен бути переорieнтований на оцшку територи для ефективного розвитку туризму i забезпечення його сусшльно''' функци» [13, с. 344].
Територiально-господарська пiдсистема рекреацшно-туристично''' iндустрiï розвиваеться на основi як наявних ресурсiв, ям уже використовуються безпосередньо у туристично-рекреацшнш дiяльностi, так i тих, котрi можуть бути задiянi за певних умов i можливостей розвитку со^ально-господарського комплексу того чи iншого репону, який е водночас ресурсом розвитку рекреаци та туризму на конкретнш територи i чинником територiальноï оргашзаци рекреацшно-туристично''' дiяльностi. Рiзноманiтнiсть i рiзнорiднiсть рекреацiйно-туристичних ресурсiв висувае на перший план необхщнють i важливiсть ïx класифкаци'. О. О. Любiцева, наприклад, пропонуе таю основы класифкацшш пщходи: «1) сутнiсний (за предметною сутнютю ресурсу); 2) дiяльнiсний (за характером використання в туризм^; 3) атрактивний ^рою та формою залучення до туристично''' дiяльностi); 4) цiннiсний, оснований на ушкальносп ресурсу; 5) функцюнальний, оснований на неповторностi туристичних умов i ресурав в поеднанш з комплекснютю ïx використання; 6) еколого-економiчний (за споживчою вартiстю ресурсу)» [3, с. 251].
Використовуючи ïx, можна по^зному класифiкувати рекреацiйно-туристичнi ресурси. Так, з точки зору предметно'' сутнюносп вони подтяються на природно-рекреацiйнi, культурно-юторичш й iнфраструктурнi. Дiяльнiсний пiдxiд дозволяе класифкувати ресурси за соцiально-економiчною сутнютю, вартюними й трудовими ознаками, де складовими будуть:
«а) туристичш блага, наявнють яких об'ективна i практично не залежить вщ людсько' дiяльностi. Це природно-рекреацiйний потенцiал територiï, представлений сприятливими для вщпочинку в будь-яку пору року Шматом, мальовничими краевидами, шшими природно-географiчними умовами;
б) туристичш ресурси, яю включають об'екти, створеш людською працею (пам'ятки юторп, культури, аржтектури, музе' тощо) та об'екти, до яких докладаеться людська праця з метою пщтримки ïx атрактивних якостей (пляж^ нацiональнi парки тощо);
в) туристична шфраструктура, представлена пщприемствами розмiщення, харчування, транспорту, екскурсiйного обслуговування та проведення дозвтля» [4, с. 33].
Комплексне визначення цього важливого в теоретичному й практичному план поняття подае О. О. Бейдик: «Рекреацшно-туристсьм ресурси - об'екти та явища природного, природно-антропогенного, со^ального походження, що використовуються для туризму, лкування, оздоровлення та впливають на територiальну оргашзацш рекреацшно''' дiяльностi, формування рекреацшних райошв (центрiв), ïx спецiалiзацiю та економiчну ефективнiсть; сукупнiсть природних, природно-техшчних, со^ально-економiчниx комплексiв та ïx елементiв, що сприяють вiдновленню та розвитку фiзичниx i духовних сил людини, ïï працездатностi та за сучасно' i перспективно'' структури рекреацшних потреб i техшко-економiчниx можливостей використовуються для прямого й опосередкованого споживання, надання рекреацшно-туристських i курортно-лкувальних послуг. У структурi рекреацiйниx ресурав видтяють двi основнi склaдовi: природну та соцiально-економiчну (природнi та юторико-культурш ресурси рекреaцiйноï дiяльностi). Характеристика рекреацшних ресурав включае дaнi про якють природних умов, площу (або об'ем), на яю цi якостi поширюються, тривaлiсть перiоду, протягом якого певш якостi проявляють свою дiю» [1, с. 42]. Використовуючи принциповi схеми О. О. Любщево''' та О. О. Бейдика, власний пщхщ до класифкацп туристично-рекреацшних ресурсiв об^рунтовуе В. I. Новикова. Вона вважае, що рекреацшш ресурси мають певш особливосп, ям залежать не сттьки вщ ïx походження, скiльки вiд специфiчниx властивостей, i виокремлюе нaступнi групи [7]:
«1) рекреацшш об'екти - територiaльно визначеш (точковi або площинш) мaтерiaльнi утворення, споглядання або споживання яких здатне задовольнити рекреацшш потреби рекреанлв;
2) рекреацшш властивосп простору - таю властивосп природного або штучного простору, споживання яких рекреантами призводить до рекреацшного ефекту;
3) явища та процеси рекреацшно''' ди - немaтерiaльнi динaмiчнi утворення, споглядання яких рекреантами призводить до задоволення ïx рекреацшних потреб;
4) рекреацшш заклади - пщприемства прямо'' рекреацшно''' ди, вщвщування яких рекреантами призводить до рекреацшного ефекту;
5) рекреацшш заходи - сплановаш рекреантами ди, беручи участь в яких рекреанти отримують рекреацшний ефект» [7, с. 133-134].
Не можна не погодитися також iз Л. М. Черчик, яка, дослщжуючи маркетинг рекреацшних територш як шструмент становлення, розвитку та регулювання ринку рекреацшних ресурав, дшшла абсолютно обфунтованого висновку про те, що «у межах регюну... вщбуваеться становлення ринку рекреацшних ресурав, як середовища, в якому формуються i реaлiзуються економiчно-прaвовi вщносини мiж продавцями (власниками) й покупцями (користувачами) рекреацшних ресурав щодо 'хнього розподту, використання або передaчi прав володiння, розпорядження, користування (залучення в господарський об^) для забезпечення рекреацшних потреб людей, встановлення цши, отримання доходу вщ експлуатаци (привласнення результaтiв використання рекреацшних ресурав) та реaлiзaцiï
прав власностЬ, наголошуючи при цьому, що «становлення та розвиток ринку рекреацшних ресурав повинен здшснюватися з урахуванням екологiчних i соцiальних прiоритетiв» [12, с. 98].
Якi б пщходи до класифкацп рекреацiйно-туристичних ресурсiв не використовувались, у сусптьнш географiï загальноприйнятим е наступне визначення цього поняття. Рекреацшно-туристичш ресурси -це компонент географiчного довкiлля, об'екти антропогенно!' дiяльностi, якi завдяки таким властивостям, як ушкальнють, iсторична або художня цшнють, оригiнальнiсть, естетична привабливiсть i лкувально-оздоровлююча значущiсть можуть бути використанi для оргашзацп рiзноманiтних видiв рекреацiйних занять [5, с. 33].
Деяк дослщники, наприклад, Н. В. Фоменко, додатково виокремлюють соцiально-економiчнi рекреацiйнi ресурси, включаючи до ïx складу «матерiально-технiчну базу рекреацшних об'ек^в, частину матерiального виробництва, яка безпосередньо забезпечуе потреби рекреацп, використовуваш рекреацiею об'екти iнфраструктури, а також трудовi ресурси, зайнятi в рекреацшному господарствi» [11, с. 57].
Однак ми вважаемо такий пщхщ достатньо дискусшним. На нашу думку, вш спричинюе невиправдане розширення ресурсно!' бази рекреацшноТ дiяльностi, адже матерiально-теxнiчна база, супутня iнфраструктура i праця людей це чинники, як дозволяють зробити перебування рекреантiв i туриспв на певнiй територiï комфортним i привабливим, але аж шяк не ресурс, заради якого вони вщвщують т чи iншi мiсця.
Тому в нашому дослiдженнi ми подтятимемо рекреацiйнi ресурси на двi велик групи: природно-рекреацiйнi та культурно-юторичш, окремо розглядаючи соцiально-економiчнi чинники функцюнування територiально-рекреацiйного комплексу адмiнiстративноï областi.
До природно-рекреацшних ресурсiв вiдносимо природнi та природно-антропогенш геосистеми, природнi об'екти, явища i процеси, як служать або можуть служити для оргашзаци' вщпочинку, туризму, лкування й оздоровлення людей. До складу ^е!' групи ресурав входять геолопчш та орографiчнi ресурси, водш, мiнеральнi води та лкувальш грязi (бальнеологiчнi), флористичнi (зокрема люов^, фаунiстичнi ресурси. Не менш важливою складовою е лiкувально-оздоровчi та тзнавальш властивостi природно-заповiдниx територiй рiзного виду (нацюнальш парки, заказники, парки садово-паркового мистецтва тощо).
Культурно-юторичш рекреацшш ресурси - це пам'ятки культури (ютори, арх^ектури, арxеологiï, мистецтва, мюця, пов'язанi з життям i дiяльнiстю видатних людей, тощо), якi мають сусшльно-виховне значення, викликають пiзнавальний штерес, здатнi задовольнити дуxовнi й культурно-осв^ш потреби людей, забезпечити можливiсть змшити довкiлля з метою найбiльш повного та шформацшно насиченого псиxофiзiологiчного вщновлення особистостi. В рамках цieï ж велико!' групи ресурав ми розглядаемо функцюнування музеТв i проведення самобутшх та оригiнальниx культурно-мистецьких заxодiв, як можуть стати предметом спецiальниx зацкавлень туристiв i рекреантiв, а значить сприятимуть ефективному функцюнуванню й удосконаленню територiально-рекреацiйного комплексу адмiнiстративноï областi.
Проте варто пщкреслити, що наявностi рекреацшних ресурав у межах конкретно!' адмшютративно!' област само!' по собi не достатньо для утворення й функцюнування рекреацшно!' галузi господарства, в тому чи^ й цiлiсного рекреацiйного комплексу, адже кожен суспiльно-географiчний комплекс утворюеться й розвиваеться пщ впливом рiзниx природних та антропогенних чинникiв.
Вказаш чинники, в тому числi й забезпеченють територiй рiзними видами рекреацшних ресурав, набувають особливого значення для прикордонного адмшютративного регiону, адже нав^ь транзитнi пасажири (метою перебування яких на територи' областi не е задоволення рекреацшних потреб) опосередковано сприяють, наприклад, налагодженню ефективно!' рекреацшно-туристично!' шфраструктури. Вони часто е споживачами послуг закладiв гостинностi (готелi, мотелi, кемпшги тощо), торгiвлi, громадського харчування й побутового обслуговування, культурно-розважальних об'ек^в. До того ж привабливi рекреацiйнi ресурси (передуам культурно-iсторичнi: пам'ятки iсторiï, арх^ектури, культури, мiсця, пов'язанi з життям i дiяльнiстю видатних людей, музе!', орипнальш культурно-мистецькi заходи: фестивале конкурси, концерти тощо, а також природно-рекреацшш: парки, заповiдники, заказники, нацюнальш парки) можуть стати основою формування зацкавленосп, вщтак спонукатимуть вiдвiдати область уже конкретно з метою задоволення рекреацшних потреб.
Лтература
1. Бейдик О. О. Рекреацшно-туристсьга ресурси УкраТни. Методолопя та методика анал1зу, терммнолопя, районування: монография / О. О. Бейдик. - К.: ВПЦ «КиТ'вський уыверситет», 2001. - 395 с.
2. Гудима М. Рекреацмш ресурси як складова частина природно-рекреац1йного потенц1алу УкраТни / М. Гудима // УкраТ'на та глобальн1 проблеми: географ1чний вим1р: зб. наук. праць: в 3-х т. - К.-Луцьк: Ред.-вид. вщдт «Вежа» Волин. держ. ун-ту 1мен1 Лес1 УкраТнки, 2000. - Т. 1. - С. 264-267.
3. ЛюбЩева О. О. До питання класифкаци туристичних ресурав / О. О. ЛюбЩева // Наук. вюник Волинського державного ушверситету 1мен1 Лес1 УкраТнки. Географ1чн1 науки. - 2003. - № 8. - С. 250-255.
4. ЛюбЩева О. О. Туристичн ресурси УкраТни: навч. пос1б. / О. О. ЛюбЩева, G. В. Панкова, В. I. Стафмчук. - К.: Альтрпрес, 2007. - 369 с.: т., картосхеми.
5. Мальська М. Туристичний 6i3Hec: теорiя i практика: навч. noci6. для студ. внз / М. Мальська, В. Худо. - К.: Центр учбовоТ лп\, 2007. - 424 с.
6. Масляк П. О. Рекреацмна географiя: навч. поаб. / П. О. Масляк. - К.: Знання, 2008. - 343 с.
7. Новикова В. I. Рекреацмш ресурси: мюце в рекреацмнш споживчм дiяльностi, класифiкацiя, проблеми паспортизацiТ та реестраци / В. I. Новикова // Туристично-краeзнавчi дослiдження: зб. наук. ст. - Вип. 7. - К.: 1н-т туризму ФПУ, 2007. - С. 130-136.
8. Пютун М. Д. Основи теори сусптьноТ географiТ: навч. посiб. для студ. геогр. ф-^в ун-тiв / М. Д. Пютун. - К.: Вища шк., 1996. - 231 с.
9. Топчiев О. Г. Основи сусптьноТ географи: навч. поаб. / О. Г. Топчiев. - Одеса: Астропринт, 2001. - 560 с.
10. Туристский терминологический словарь: справочно-методическое пособие / авт.-сост. И. В. Зорин, В. А .Квартальнов. - М.: Сов. спорт, 1999. - 664 с.
11. Фоменко Н. В. Рекреацшы ресурси та курортолопя: навч. поаб. для студ. внз / Н. В. Фоменко. - К.: Центр навчальноТ л^ератури, 2007. - 312 с.
12. Черчик Л. М. Маркетинг рекреацшних територм як шструмент становлення, розвитку та регулювання ринку рекреацшних ресурав / Л. М. Черчик // Актуальн проблеми економки. - 2006. - № 1. - С. 95-103.
13. Шищенко П. Теоретичн пщвалини географи туризму / П. Шищенко, О. ЛюбЩева, В. Бабарицька // УкраТна та глобальн процеси: географiчний вимiр: зб. наук. праць: в 3-х т. - К.-Луцьк: Ред.-вид. вщдт «Вежа» Волин. держ. ун-ту iменi Лес УкраТнки, 2000. - Т. 1. - С. 342-346.
Аннотация. Р. Р. Мазурец Рекреационные ресурсы региона как один из основных факторов формирования и развития территориально-рекреационного комплекса пограничной административной области и их классификация. Приведено и проанализировано классификацию факторов функционирования и развития территориально-рекреационного комплекса региона. Классифицированы рекреационные ресурсы, необходимые для формирования территориально-рекреационного комплекса административной области. Выделено и проанализировано роль пограничного расположения региона как важного фактора развития его территориально-рекреационного комплекса. Ключевые слова: рекреационные ресурсы, факторы, территориально-рекреационный комплекс, пограничье.
Abstract. R. R. Mazurets Recreational Resources of the Region as One of the Main Factors Concerning the Formation and Development of the Territorial and Recreational Complex of the Administrative Border Region and Their Classification. The classification of the territorial and recreational complex functioning and development in the region is offered and studied as well as recreational resources necessary for the formation of clusters of the recreational complex of the administrative area are classified. The author determined and analyzed the significance of the boundary location of the region as an important factor in the development of its territorial and recreational complex.
Keywords: recreational resources, factors, territorial and recreational complex, border-zone.
Поступила в редакцию 08.02.2014 г.
