CC BY
71УДК 543.3.628.16 Павлюк С. М.
Використання минеральных вод для л'шувально)' рекреаци: сучасний стан та перспективы (на прикладi 1вано-Франшвсько!' области
Чершвецький нацюнальний ушверситет iменi Юрiя Федьковича, м. е-та1!:8У1406@гатЬ!ег.ги
Чернiвцi
Анотаця. У публiкаu,и запропонований аналiз джерел мiнеральних вод 1вано-ФранювськоГ областi, що для даноI територи, е основним чинником формування л/'кувально-оздоровчих комплекс/в. Проаналiзована видова структура мiнеральних вод в розр/'з/' адмiнiстративних районiв, сучасне господарське використання, визначена проблемна ключова позиця Х подальшого використання.
Ключовслова: природн/' рекреацiйнi ресурси, рекреацйне природокористування, джерела мiнеральних вод, рекреаця, рекреацйно-туристична галузь.
Вступ
Пщ природними рекреацшними ресурсами розум1емо природы та природно-техшчш геосистеми, тта та явища природи (включаючи Тх територ1альну р1зноман1тнють), ям володшть комфортними властивостями для рекреацшноТ д1яльност1 I можуть бути використан для орган1зац1Т в1дпочинку та оздоровлення певного контингенту людей протягом певного часу. До природних рекреацшних ресурав входять так1 нев1д'емн1 складов! будь-якого природного комплексу як рельеф, кл1мат, водш, бальнеолог1чн1 та грязьов1 ресурси, бюлопчш рекреац1йн1 уг1ддя та ресурси, природно-шзнавальш ресурси. У свою чергу кожен Тз них под1ляеться на окрем1 п1двиди, наприклад бальнеолог1чн1 ресурси подтяються на м1неральн1 води р1зного х1м1чного складу, а отже I р1зноТ л1кувальноТ д1Т [4].
Орган1зац1я рекреацшно-туристичноТ д1яльност1 залежить в1д наявност природних рекреац1йних ресурс1в, включаючи Тх територ1альну р1зноман1тн1сть. Залежно в1д наявност „необхщних" ресурс1в розвиваеться рекреац1йне природокористування.
Матерiали i методи
Досл1дженнями рекреацшно-туристичних ресурс1в займаються М.В. Багров, М.Д. Гродзинський, Г.1. Денисик, М.П. Крачило, О.О. Любщева, В.П. Руденко, К.Й. Юлшська, О.О. Бейдик, Л.1. Мухша, В.С.Преображенский, М.Ф. Реймерс, О.Ю. Ретеюм, Ж.1. Бучко, Т.Д. Скутар, С.В. Дудчак, М.В. Дудчак, е. Туринський та шшк В Тх працях представлена детальна характеристика рекреацшного природокористування, рекреацшно-туристичноТ р1зноман1тност1 та рекреац1йно-туристичного комплексу окремих регюшв УкраТни. Питання використання природних рекреацшних ресурав дослщжеш на р1вн1 анал1зу ур1вноваженого функц1онування взаемопов'язаних I взаемообумовлюючих складових - природно-рекреацшних умов територи та Тх використання. Основною пщсилюючою ланкою у даному аспект! дослщження е створення банку даних про л1кувальну рекреац1ю, функцюнування якоТ базуеться на використанн1 мшеральних вод. Тому метою публ1кац1Т послуговуе анал1з джерел м1неральних вод, що нараз1 е основним чинником формування л1кувально-оздоровчих комплекс1в. Об'ектом досл1дження визначен м1неральн1 води 1вано-Франк1вськоТ област1, Тх сучасне використання та визначення перспективних ключових позицш Тх подальшого споживання.
Результати i обговорення
1вано-Франк1вська область - одна з найзабезпечешших природними рекреацшними ресурсами територ1я Карпатського регюну УкраТни. Загальнов1домими туристичними символами краю стали г. Говерла, гуцульськ1 фестивале курорти Яремче I Буковель, мюта Галич, Кос1в I Коломия.
Це ушкальний у б1огеограф1чному в1дношенн1 регюн з багатими природними умовами I ресурсами. Випдне географ1чне положення створюе сприятлив1 умови для включення област в м1жнародну систему туризму та рекреаци. Розвиток якоТ значною м1рою залежить вщ наявност1, доступност1, якосп, еколог1чност1 рекреац1йних ресурс1в. Сприятлив1 кл1матичн1 умови, м1неральн1 води, л1кувальн1 торфов! гряз1, розташован1 у п1вденно-сх1дн1й частит обласп курорти становлять ТТ природно-рекреац1йний потенц1ал. Високий р1вень еколопчноТ безпеки I наявн1сть значних запаав природних рекреац1йних ресурс1в зумовлюють необхщнють створення широкоТ мереж1 спец1ал1зованих л1кувальних заклад1в в1дпочинку. Сьогодн1 Тх функцюнування не перевищуе 15 % [5].
Одним з найважливших чиннимв лкувальноТ рекреаци в lвано-Франкiвськiй областi е наявнють природних мiнеральних вод. Джерела мшеральних вод характеризуються у порядку загально-державного, регiонального, мiсцевого значення i за лiкувальними властивостями.
Мiнеральнi води - це пщземт води, лкувальт властивостi яких зумовлюються пiдвищеним вмютом основних компонентiв (гiдрокарбонатiв, сульфатiв, хлоридiв, кальцiю, магнiю, натрiю, калiю), наявнютю розчинених природних газiв, мiкроелементiв iз специфiчними фiзичними властивостями (радiоактивнiсть, температура, структура води, реак^я води - рН), якi виявляють оздоровчу та лкувальну дiю на людський оргашзм. [7]. Залежно вiд мiнералiзацil, наявност бiологiчно активних компонентiв та застосування мшеральт води подiляються на питт та лiкувальнi. Питнi води за хiмiчними властивостями та бальнеологiчними показниками (загальна мiнералiзацiя води, iонний склад, газовий склад, температура води, вмют мшеральних i органiчних активних компонент, радiоактивнiсть) подiляються на лiкувально-столовi та природы столовк До питних лкувально-столових вод належать води з мiнералiзацiею вiд 1 до 10 г/л, до лкувальних - вщ 10 до 15 г/л (мiнералiзацiя - <10 г/л при наявносп в них бальнеотерапевтичних включень миш'яку, бору та деяких шших бiологiчно активних компонент). В окремих випадках як лкувальт використовуються води з мiнералiзацiею бiльше 15 г/л у строго дозованих ктькостях [2].
На даному етап видiлено 8 основних бальнеолопчних груп:
1) мiнеральнi води без специфiчних компонентiв i властивостей;
2) вуглекисл^
3) сiрководневi;
4) залiзистi та миш'яковi;
5) йодобромнi;
6) родонов^
7) боровмiснi;
8) слабо мiнералiзованi з високим вмiстом оргатчних речовин.
Сiрководневi води пов'язанi з нафтогазоносними вщкладами (Прикарпатська височина). Курортне значення мають хлоридно-натрiевi води. Цшними для лкувальноТ рекреаци е вуглеки^ води. Води iз високим вмютом оргатчноТ речовини виявленi на територи областi [4].
Лiкувальнi мiнеральнi води поширет по всiй територiТ области виявлено близько 300 проявiв мшеральних вод. Проведет дослщження на 28-ми, по них проведет дослщження i затвердженi запаси за категорiею С-1. Води 32-х мiнеральних джерел област занесенi до Державного кадастру „Води мшеральт питт", сюди входять бтя 20-ти природно-столових та 12-ти лкувально-столових. Загальнi запаси мiнеральних вод област становлять 8812 м3 /добу.
Мшеральт води обласп рiзноманiтнi територiально i за своТм хiмiчним складом: у рiвнинному Приднiстерському регiонi переважають йодо-бромт низькоТ мiнералiзацiТ й сульфiднi (с. Бiльшiвцi Галицького району, с. Коршiв Коломийського району, Городенкiвський район, с. Черче Рогатинського району); у Покутському Передкарпатп мають перевагу хлоридно-натрiевi та кальцiево-натрiевi (м. Калуш, Долинський район); у прських Покутських Карпатах виявлет хлоридно-натрiевi, вуглекислi невисокоТ мiнералiзацiТ (с. Буркут Верховинського району), типу „Нафтуся" (с. Шешори Косiвського району) [1].
Сiрководневi або сульфщт води, фiзiологiчна дiя яких зумовлена наявнютю сульф^в, пов'язанi з нафтогазоносними вщкладами Прикарпаття. На базi родовища сульфщних вод створений (1925 р.) i функцiонуе санаторiй „Черче" (Рогатинський район), яке внесено в галузевий стандарт УкраТни „Води мшеральт лкувальт". До складу мшеральноТ води черченського курорту входить бюлопчно активна сполука арководень, його концентрацiя - 22,6 мг/дм3 (при нормативних вимогах не > 10 мг/дм3). ^м мiнеральноТ води для лiкувальних цтей використовуеться i мiсцева торф'яна грязь, що застосовуеться при лкувант захворювань опорно-рухового апарату, рiзних видiв полiартриту, радикулiту, невриту, гiпертонiчноТ хвороби та шших захворювань.
У Коломийському райот особливу цшнють мають середньомiнералiзованi залiзовмiснi хлоридно-натрiевi води росольноТ мiнералiзацiТ в с. Мельничiвка. Мiнеральнi води Коавського, Надвiрнянського i Рожнятiвського райотв придатнi для лiкування органiв кровооб^у, нервовоТ системи, хронiчних запальних процеав („Перегiнська", „Косiвська", „Коломийська").
У Долинському райот розповсюджет хлоридно-натрiевi води вщ малоТ до мiцноТросольноТ мiнералiзацiТ. Особливий штерес представляе собою гiдрокарбонатно-натрiева вода слабкоТ мiнералiзацiТ з високим вмютом оргатчних речовин в с. Новий Мiзунь (лiкування хвороб шлунково-кишкового тракту). В с. Мiзунь на базi джерел мiнеральних вод дiе санаторiй "Джерело Прикарпаття". Лiкування в якому передбачае вживання мшеральноТ води "Горянка", яка е аналогом трускавецькоТ "НафтусГ у лкувант шлунково-кишкових захворювань. У санаторно-кукортному комплексi "Мiзунь" е свердловини з мшеральною водою типу "НафтусГ.
В обласп виявленi родовища мшеральних воду с. Коршiв Коломийського району, с. Устя Снятинського району, с. Торговиця Городеншського району, м. Городенка, м. Яремче. Сульфщт води м. Городенки i с. Устя за складом аналопчт мшеральним лкувальним водам буковинського санаторiю „Щербинцi".
До лкувально-столових вод iз мiнералiзацiею 1,0-8,0 г/дм належать 12 джерел мшеральних лкувальних вод: у Богородчанському район - родовища мiнеральних вод „Гута", Верховинському район - „Буркут" i „Верховинська", Долинському районi - „Горянка", Косiвському районi - „Аршиця" i „Соколiвчанка", Рогатинському районi - „Рогатинська", Рожнятiвському районi - „Перегiнська", Тлумацькому райош - „Левада" i „Приднютровська". Крiм перелiчених вiдомо понад 100 родовищ, ям за своТм хiмiчним складом, вмiстом специфiчних компонентiв i мiкроелементiв, вiдносяться до лiкувально-столових вод [2].
У прськш частинi (Покутськ Карпати) виявлено понад 60 водних пунк^в мiнеральноТ води типу „Нафтуся". Це мiнеральна вода з пщвищеним вмiстом бальнеологiчно активних органiчних речовин. родовища цих вод використовуються практично лишень з вмютом органiчних речовин вщ 8 до 30 мг/дм. Родовища нафтусеподiбних вод в сс. Новий Мiзунь Долинського району та Стара Гута Богородчанського району використовуються для розливу мшеральних вод пщ назвами „Горянка" i „Гута". На базi Тх родовищ функцiонують лiкувально-оздоровчi комплекси „Джерело Прикарпаття", „Мiзунь", пансюнат „Гута". Аналогiчнi родовища вiдкритi бтя с. Шешори Косiвського району, в м. Яремча, сс. Ямна, Микуличин (Яремчанська рекреацшно-курортна зона), поблизу смт. Ворохта. Ц родовища i прояви мшеральних вод е базою для створення курортно-санаторних комплешв.
У верхiв'Т р. Чорний Черемош, поблизу населених пунк^в Буркут, Шибени та Мокрин (Верховинський район) з давшх чаав вiдомi джерела лiкувально-столових вуглекислих вод. За своТми лiкувальними властивостями та хiмiчним складом вони схожi до кавказьких мшеральних джерел типу „Нарзан" i „Казбек".
у бальнеологiчнiй практик вуглекислi мiнеральнi води застосовуються для лкування хвороб органiв травлення, печшки, жовчних шляхiв, нирок, використовуються при лкуванш захворювань серцево-судинноТ та нервовоТ систем. Насиченiсть джерел вуглекислим газом бтя с. Буркут складае 1276-1400 мг/дм3, поблизу с. Шибени - 924 мг/дм3. Згщно нормативних вимог вмют цього бюлопчного компоненту в мшеральних лкувально-столових водах повинен бути не < 500 мг/дм3 [6].
Використання мшеральних вод на територи с. Буркут вщбувалося в кшц ХУ||1 - початку Х1Х стол^тя. У 1848 р., пiд час гуцульського повстання, лкувальниця населеного пункту була знищена австршськими вiйськами i тiльки у 30-х роках ХХ стол^тя Буркутський лiкувальний заклад вщновив свою рекреацiйну дiяльнiсть. Станiславський вщдт Польського Татранського товариства в 1930 р. збудував першу туристичну базу, яка в 1939 р. була територiально збтьшена. Цим часом i закшчився розвиток лiкувально-оздоровчоТ сфери с. Буркута. До сьогодш родовища мшеральних вод не розробляються.
Залiзистi лiкувально-столовi води представлен в областi 15-ма джерелами i знаходяться у Косiвському та Надвiрнянському районах. Залiзистi води слабомiнералiзованi (0,2-0,5 г/дм3) з вмiстом залiза до 20 мг/дм3 (при нормативнш вимозi не < 10 мг/дм3).
Родовище борноТ лiкувально-столовоТ води вщоме в смт. Обертин Тлумацького району. Вода „Левада" цього родовища мае гiдрокарбонатно-хлоридно-натрiевий склад iз мiнералiзацiею 2,0-6,0 г/дм3. Вмют ортоборноТ кислоти в нш коливаеться вiд 35 до 150 мг/дм3; зi специфiчних компоненлв присутнiй також йод (4,5 мг/дм3). За своТми бальнеолопчними властивостями мшеральна вода не мае аналогiв у Карпатському регюш. Застосовуеться для лкування хвороб органiв травлення, печiнки, нирок, жовчо- i сечовивiдних шляхiв та порушень обмiну речовин.
Мiнеральнi води з такими бюлопчно активними компонентами, як бром i йод виявлеш у Косiвському (сс. Березiв, Яблушв, Уторопи, Текуча) i Надвiрнянському районах (смт Делятин). Вмют брому у водах складае вщ З0 до 319 мг/дм3 (при нормативi не < 25мг/дм3 ), а йоду - вщ 5 до 35 мг/дм3 (при нормативi не < 5 мг/дм3).
В 1вано-Франмвськш област виявлеш родовища i прояви лкувально-столових вод без специфiчних компонентiв, що за хiмiчним складом та мiнералiзацiею рекомендуються для лiкування широкого спектру хвороб. До прикладу - вода „Верховинська", „Аршиця", „Соколiвчанка", „Перегшська", „Приднютровська", „Рогатинська".
^м лiкувально-столових вод в област дослiджено 21-е джерело природних столових вод мiнералiзацiею до 1 г/дм3. За переважаючим вмютом анюшв та катюшв виявленi природнi столовi води, що подiляються на ктька груп : до вод, у яких переважають анiони гiдрокарбонату i наявнi катiони кальцiю, магнiю та натрш вiдносяться води „Рогатинська джерельна", „Шешорська", „Галичанка", „Косiвська", „Слобода" та „Покутська"; у складi природно-столових вод „Городеншська", „Княженська", „Роксолана", „Снятинська", „Черешенька", „Чернелицька", у яких, крiм юшв гiдрокарбонату, кальцiю, натрiю, часом магшю, присутнi сульфати; у хiмiчному складi вод „Делятинська", „Коломийська", „Криниченька" i „Королiвська" поряд iз вище зазначеними юнами попередньоТ групи, зустрiчаються анюни хлору.
Промисловi мiнеральнi природнi столовi води розливають на 5-ти родовищах iз затвердженими запасами та категорiями („Рогатинська джерельна", „Пiстинська джерельна", ,Дброва лiсова" [2]. Геологорозвiдувальнi роботи проводяться на Слобщському (Коломийський район), Семашському (Городенкiвський район), Текучанському (Косiвський район) родовищах мшеральних вод. У Калуському райош (с. Яворiвка) вщкрит хлоридно-натрiевi бальнеологiчнi розсоли з загальною
мiнералiзацieю 135 г/дм3 (bmíct брому 319,6 мг/дм3, йоду 35,5 мг/дм3). За даними короткочасних вщкачок дебiт свердловини склав 690 м3/добу [3].
Висновки
Використання мшеральних вод в област недостатне, особливо, з лiкувальною метою. Так у 2013 р. на базi джерел мшеральних вод у област працювало 11 пiдприемств з розливу та реалiзацiï лiкувально-столовоï та природноТ столовоТ води, на базi родовища сульфiдних вод та лкувальних грязей функцiонуе курорт „Черче". Виявлен та вивченi мiнералогiчнi ресурси област дозволяють значно розширити ïx використання для бальнеологи та розливу при умови покращення шфраструктури област. Так сьогодш, за вiдсутностi сполучення не використовуються в рекреацшно-лiкувальниx цтях джерела багатьох мiнеральниx вод.
Уже добре адаптований постулат „для л'кувально)' рекреаци мiнеральнi води визначають npiopumemHicmb ïïрозвитку" сьогодш поки що не враховуеться багатьма управлшськими структурами област. При юнуючш базi джерел мшеральних вод санаторно-курортш та рекреацшш системи нацюнального та мiсцевого значення стали б прюритетними в област. Але Тх стан та ктькють не вiдповiдае потребам рекреантiв. Особливо актуальним питанням регюнального значення е вивчення виявлених, але поки що промислово не розроблених i не внесених в галузевий стандарт УкраТни „Води мшеральш лкувальнГ. Маючи значн запаси мшеральних вод в област фактично вщсутш санаторiï, якi б спецiалiзувались на лiкуваннi урологiчниx, гшеколопчних, дерматологiчниx захворювань. У перспективi штенсивне освоення сульфiдниx, залiзистиx та шших мiнеральниx лiкувальниx вод областi.
Лтература
1. Андрусяк Н.С. Воды рекреацмш ресурси 1вано-ФранювськоТ област1 / Н.С.Андрусяк, Х.М. Ванджура //Тавр1йський економ1чний журнал № 2. - 2013. - С. 15-19.
2. Гаврилюк О.В. Проблеми i перспективи рацюнального використання рекреацшних ресурав 1вано-ФранювськоТ област / О.В. Гаврилюк // Науковi записки Вiнницького державного педагогiчного уыверситету iменi М.Коцюбинського. - вип. 15. - 2008. - С. 85-91.
3. Конська К.Й. Еколого-прогнозна оцЫка природно-господарськоТ рiзноманiтностi Карпато-Подiльського регiону УкраТни. /К.Й.Ктшська. - Чернiвцi: Рута, 2007. - 492 с.
4. Конська К.Й. Рекреацмне природокористування на територи Карпато-Подтьського регiону УкраТни: навч.-метод. поабник/ К.Й.Кiлiнська, А.Г. Лiсовська. - Чершвцг Чернiвецький нац. ун-т. - 2011. - 288 с.
5. Панкова С.В. Туристичне краезнавство. / Панкова С.В. -К.:Альтерпрес. - 2003. - с.199
6. Регiональна доповщь про стан навколишнього природного середовища в lвано-Франкiвськiй областi у 2012 роц / lвано-Франкiвська обласна державна адмУстра^я. Департамент екологiï та природних ресурав. м. 1вано-Франгавськ - 2013. - 182 с.
7. Фоменко Н.В. Рекреацмш ресурси та курортолопя./ Н.В.Фоменко. - К.: Центр навчальноТ лп"ератури, 2007. -312 с.
Аннотация. С. Н. Павлюк Использование минеральных вод для лечебной рекреации: современное состояние и перспективы (на примере Ивано-Франковской области) В публикации предложен анализ источников минеральных вод Ивано-Франковской области, для данной территории, является основным фактором формирования лечебно-оздоровительных комплексов. Проанализирована видовая структура минеральных вод в разрезе административных районов, современное хозяйственное использование, определенная проблемная ключевая позиция их дальнейшего использования.
Ключевые слова: природные рекреационные ресурсы, рекреационное природопользование, источники минеральных вод, рекреация, рекреационно-туристическая отрасль.
Abstract. S. Pavlyuk The use of mineral waters for the curative recreation: actual condition and perspectives (for example Ivano-Frankivsk region). This publication analyzes the proposed mineral springs of Ivano-Frankivsk region, which for this area is a major factor in shaping the health centers. Species analyzed the structure of the mineral waters in terms of districts, modern commercial use, identified key position further use. Keywords: natural recreational resources, recreational nature management, sources of mineral waters, recreation, recreation and tourism industry.
Поступила в редакцию 29.01.2014 г.
