CC BY
20
Орипнальна стаття = Original article = Оригинальная статья
DOI: https://doi.org/10.25305/unj.112099
Реконструкщя складних дефеклв м'яких тканин склеniння черепа у нейроонколопчних хворих
Кваша М.С.1, Жернов О.А.2, Молотковець В.Ю.1, Кваша О.М.3, Укранець О.В.1, Дащаковський А.В.1, Мосйчук С.С.1
1 Вщдтення позамозкових пухлин та ендоскотчноТ нейрохiрурпT, 1нститут нейрохiрурпT iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни, КиТв, УкраТна
2 Кафедра комбустюлогп та пластичноТ хiрургiT, Нацiональна медична академiя пклядипломноТ осв^и iменi П.Л. Шупика МОЗ УкраТни, КиТв, УкраТна
3 Кафедра оториноларингологи, Нацюнальна медична академiя пклядипломноТ осв^и iменi П.Л. Шупика МОЗ УкраТни, КиТв, УкраТна
Над1йшла до редакцп 28.05.17. Прийнята до публ1кацп 28.08.17.
Адреса для листування:
Кваша Михайло Серг1йович, вддлення позамозкових пухлин та ендоскоп1чноУ нейрохрургП, 1нститут нейрох1рурп1 ¡м. акад. А.П. Ромоданова, вул. Платона Майбороди, 32, Ки/в, УкраУна, 04050, e-mail: michailkvasha@gmail.
Мета роботи. Покращити результати хiрургiчного л^ування нейроонколопчних хворих з складними дефектами м'яких тканин склепшня черепа шляхом застосування шюрно-м'язових клап^в на основi трапецieподiбного м'яза (ТМ).
Матерiали i методи. Спостер^али 3 хворих з складними дефектами м'яких тканин склепшня черепа тсля видалення великих i пгантських поширених, екстра-штракрашальних злоякiсних пухлин. Реконструкцiя складних дефек^в здiйснена з використанням горизонтального (у 2) та вертикального (в 1) шюрно-м'язового клаптя на основi ТМ. Результати. Розташування i напрямок домшуючих судин ТМ забезпечуе формування двох можливих варiантiв видiлення мкросудинних клаптiв: горизонтальний клапоть - з включенням поперечноТ частини ТМ на основi поверхневоТ живильноТ гiлки поперечноТ артерп шиТ (ПАШ) та вертикальний клапоть - з включенням вертикально!' порцп м'яза на основi глибокоТ живильноТ гiлки ПАШ. Вибiр реконструкци залежав вiд анатомiчноТ локалiзацiТ дефекту i об'ему необхiдних тканин. Висновки. У пащен^в за поширеного раку склепшня черепа для пластики складних дефек^в м'яких тканин операщею вибору е застосування репонарних шкiрно-м'язових клап^в на основi ТМ. Вид, форма та необхщний об'ем тканин залежать вщ величини та локалiзацiТ складного дефекту. Для пластики скронево-^м'яноТ дтянки голови показане застосування горизонтального шюрно-м'язового клаптя на основi ТМ, потилично-пм'яноТ дiлянки - вертикального клаптя.
Ключовi слова: складнI дефекти м'яких тканин; склеп/ння черепа; х/рурпчне л/кування; шк/рно-м'язовий клапоть.
Укра'шський нейрох1рург1чний журнал. 2017;(3):24-9.
Reconstruction of complex soft tissues defects of the cranial vault in neurooncological patients
Michail S. Kvasha1, Alexandr A. Zhernov2, Vitalii Y. Molotkovets1, Elena M. Kvasha 3, Oleksii V. Ukrainets1, Andrii V. Dashchakovskyi1, Stanislav S. Mosiychuk1
1 Department of Extracerebral Tumors and Endoscopic Neurosurgery, Romodanov Neurosurgery Institute, Kyiv, Ukraine
2 Department of Combustiology and Plastic Surgery, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
3 Department of Otorhinolaryngology. Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine.
Received, May 28, 2017. Accepted, August 28, 2017.
Address for correspondence:
Michail S. Kvasha, Department of Extracerebral Tumors and Endoscopic Neurosurgery, Romodanov Neurosurgery Institute, 32 Platona Mayborody St, Kyiv, Ukraine, 04050, e-mail: [email protected]
Objective. To improve the results of surgical treatment of neurooncological patients with complex defects of the soft tissues of the cranial vault using trapezius musculocutaneous flaps (TMF).
Materials and methods. During the period from September 2016 to March 2017, 3 patients with complex defects of the soft tissues of the cranial vault were observed after removal of large and giant advaced extra-intracranial malignant tumors. Reconstruction of complex soft tissue defects was performed using horizontal (2) and vertical (1) trapezius musculocutaneous flaps.
Results. The location and direction of the dominant trapezius musculocutaneous vessels determines two possible variants of microvascular flaps formation: a horizontal flap with the inclusion of a horizontal muscle part on the basis of the superficial feeding branch of the transverse cervical artery and a vertical flap with the inclusion of a vertical part of the muscle on the basis of the deep feeding branch of the transverse cervical artery. The choice of reconstruction type depends on the defect anatomical location and the volume of necessary tissues.
Conclusions. In patients with advanced stages of cranial carcinoma, the operation of choice for the plasty of complex defects in the soft tissues of the cranial vault is the use of regional trapezius musculoskeletal flaps. The type, shape and necessary volume of the tissues depends on the size and location of the complex defect. The use of a horizontal trapezius musculocutaneous flap is recommended for the plasty of the temporoparietal region of the head,
© Кваша М.С., Жернов О.А., Молотковець В.Ю., Кваша О.М., УкраТнець О.В., Дащаковський А.В., Мосшчук С.С., 2017
and a vertical trapezoidal musculocutaneous flap should be used to close the occipital parietal defect.
Key words: complex defects of the soft tissues; cranial vault; surgical treatment; musculocutaneous flap.
Ukrainian Neurosurgical Journal. 2017;(3):24-9.
Реконструкция сложных дефектов мягких тканей свода черепа у нейроонкологических больных
Кваша М.С.1, Жернов А.А.2, Молотковец В.Ю.1, Кваша Е.М.3, Украинец А.В.1, Дащаковский А.В.1, Мосийчук С.С.1
1 Отделение внемозговых опухолей и эндоскопической нейрохирурги, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
2 Кафедра комбустиологии и пластической хирургии, Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, Украина
3 Кафедра оториноларингологии, Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, Украина
Поступила в редакцию 28.05.17. Принята к публикации 28.08.17.
Адрес для переписки:
Кваша Михаил Сергеевич, отделение внемозговых опухолей и эндоскопической нейрохирургии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова, ул. Платона Майбороды, 32, Киев, Украина, 04050, e-mail: michailkvasha@gmail. com
Цель исследования. Улучшить результаты хирургического лечения нейроонкологических больных со сложными дефектами мяких тканей свода черепа путем применения кожно-мышечных лоскутов на основе трапециевидной мышцы (ТМ).
Материалы и методы. Наблюдали 3 больных со сложными дефектами мягких тканей свода черепа после удаления больших и гигантских распространенных, экстра-интракраниальных злокачественных опухолей. Реконструкция сложных дефектов мягких тканей произведена с использованием горизонтального (у 2) и вертикального (у 1) кожно-мышечных лоскутов на основе ТМ.
Результаты. Расположение и направлеие доминантных сосудов ТМ определяет формирование двух возможных вариантов выделение микрососудистых лоскутов: горизонтальный лоскут - с включением поперечной части ТМ на основе поверхностной питающей ветви поперечной артерии шеи (ПАШ) и вертикальный лоскут - с включением вертикальной части мышцы на основе глубокой питающей ветви ПАШ. Выбор реконструкции зависел от анатомической локализации дефекта и объема необходимых тканей.
Выводы. У пациентов при распространенном раке свода черепа для пластики сложных дефектов мягких тканей операцией выбора является использование регионарных кожно-мышечных лоскутов на основе ТМ. Вид, форма и объем необходимых тканей зависят от размеров и локализации сложного дефекта. Для пластики височно-теменной области головы показано использование горизонтального кожно-мышечного лоскута на основе ТМ, затылочно-теменной области - вертикального лоскута. Ключевые слова: сложные дефекты мягких тканей; свод черепа; хирургическое лечение; кожно-мышечный лоскут.
Украинский нейрохирургический журнал. 2017;(3):24-9.
Вступ. Закриття складних дефек^в покривних тканин мозкового i лицьового черепа е актуальною проблемою сучасноТ нейроонкологп та пластично! хiрургN. Це зумовлене не лише високим функцюналь-ним, а й естетичним значенням цих анатомiчних зон. Злояюсш новоутворення склепшня черепа уражують не ттьки внутршньочерепш структури, а й юстко-вий скелет та покривш тканини. Обширна резекшя екстра-штракрашальних злояюсних пухлин разом з ураженими навколишшми тканинами, застосування променевоТ терапп з виникненням дегенеративно-дистрофiчних змш, променевого дерматиту i некрозу, порушенням репаративних процеав спричиняе утворення складних дефек^в [1]. За неадекватно! первинноТ пластики таких дефек^в у подальшому виникають некроз, вторинш дефекти, л^ворея. Аналiз даних л^ератури свщчить, що у тепершнш час пластику великих дефек^в м'яких тканин голови з використанням втьних клап^в з м^росудинним анастомозом вважають операшею вибору [2-4]. Проте,
через велику частоту ускладнень, непереносшсть довготривалих i складних операцш, порушення ре-генераци тканин застосування таких втручань у бть-шост хворих неможливе. Використання репонарних клап^в мае певш переваги: одноетапшсть резекцп та реконструкций невелика тривал^ть втручання, низька частота ускладнень, задовтьш функцюнальш результати. Одним з таких варiантiв е використання шюрно-м'язових клап^в на основi ТМ [4-6].
Мета дослщження - покращити результати хiрургiчного л^ування нейроонколопчних хворих з приводу складних дефек^в склепшня черепа шляхом застосування шюрно-м'язових клап^в на основi ТМ.
Основним завданням запланованого л^ування було радикальне видалення пухлини з одночасною пластикою i герметизашею твердо! оболонки головного мозку, юсток склепшня черепа та надшним закрит-тям складних дефек^в м'яких тканин з максимальним функцюнальним та естетичним результатом.
Стаття м'1стить рисунки, як в'щображаються в друкован'1й версп у в'щт'1нках арого, в електронн'1й — у кольор'1.
Матерiали i методи. За перiод 2016 - 2017 рр. спостер^али 3 хворих з складними дефектами склепшня черепа тсля видалення великих i пгантсь-ких поширених, екстра-iнтракранiальних злоякiсних пухлин. Реконструкшя складних дефектiв здiйснена з використанням горизонтального (у 2) та вертикального (в 1) шюрно-м'язових клап^в на основi ТМ.
Анатомiя. Трапецiеподiбний м'яз (ТМ) належить до II типу кровопостачання (за класифкашеюТ SJ. Mathes, F. Nahai [7]). ТМ живиться вщ ПАШ, що розподiляеться на поверхневу артерiю шиТ (поперечна гiлка) та глибоку (низхщну) гiлку як домiнуючi судини [6, 8]. Другорядне живлення у верхшх вщдтах ТМ отримуе вiд пронизних плок потиличноТ артерiТ, а в д^янц спини - вiд задшх пронизних гiлок мiжребрових артерiй. Кровозабезпечення шюри над м'язом здiйснюеться шюрно-м'язовими пронизними судинами. Живлення домiнуючими судинами м'яза забезпечуе можлив^ть формування вщповщних шкiрно-м'язових клаптiв.
Технiка операцп. Вар/ант 1 - вертикальний клапоть. За допомогою допплерiвського сканера визначали ПАШ в основi шиТ. В задньому трикутнику шиТ щентифкували глибоку (вертикальну) гшку ПАШ i маркували ТТ положення. Довга вiсь клаптя проходила в проекци глибокоТ гiлки мiж хребтом i медiальним краем лопатки. Розмiри клаптя визначала величина дефекту тканин склепшня черепа. Маркували майбутш розрiзи тканин. Медiальний край клаптя розташовували латерально на 2 см вщ лши остистих вiдросткiв хребшв. Нижнiй край клаптя заходив за межi м'яза, його маркували на 5 см нижче краю ТМ. Вщповщно рановому дефекту голови латеральний край розташований на вщсташ 11 см вщ медiального, а верхнш - 15 см вiд нижнього краТв. Таким чином, розмiри клаптя 15х11 см, довжина судинноТ шжки - 23 см. Точку ротаци клаптя вiдзначали на вiдстанi 4 см латерально вщ остистих вщростюв СУ11-Т1 хребцiв. Вiдстань мiж точкою повороту i дефектом визначала довжину судинноТ шжки, що обов'язково планували перед втручанням.
Вщ точки ротаци клаптя до дефекту здшснювали розрiз шюри, яку вiдсепаровували в сторони i утворювали ложе для живильноТ нiжки. Шляхом повертання клаптя на 180° ^зь ложе закривали дефект склепшня черепа. Рану в донорськш дтянц зашивали, в дистальнiй частит - закривали з використанням аутотранспланта^в.
Вар/ант 2 - горизонтальний клапоть. Для формування клаптя визначали за допомогою допплерiвсько-го сканера проекшю поверхневоТ плки ПАШ, що вщ-ходила в задньому трикутнику шиТ. Напрямок судини визначав в^ь клаптя, що проходила вщ Суп хребця до акромiального вiдростка лопатки. Здшснювали мар-кування клаптя. Заднш його край вiдзначали вздовж краю осп лопатки, переднш - вщ середини основи шиТ кпереду на 4 см вщ надплечово-ключичного суглоба; дистальний край клаптя - на 5-6 см нижче вщсташ вщ точки ротаци до найдальшого краю дефекту черепа. Розмiри клаптя 13х8 см (у спостереженнi 2 - 14х9 см), довжина нiжки - 21 см (у спостереженш 2 - 23 см). Точка ротаци клаптя розташована латерально на 4 см вщ остистого вщростка хребця. Пюля дисекцiТ клаптя продовжували переднш розрiз шкiри з ТТ вщсе-
паруванням i формуванням ложа у позавушнш дiлянцi. Клапоть повертали на 160° Kpi3b сформоване ложе на дефект скронево-пм'яноТ дiлянки черепа. Донорську дтянку вдавалось зашити первинно.
Результати та ïx обговорення. Результати лку-вання хворих з приводу складних дефек^в м'яких тканин склепшня черепа вивчеш у найближчий (в уах) та вiддалений (в 1) перюд (через 1 м^). Основними критерiями оцiнки найближчих результа^в лiкування було приживлення клаптiв та вщсутшсть лiквореï. Хороший результат з повним приживленням клап^в досягнутий у 2 пашен^в. В однieï хворо''' виникли некроз дистально' частини горизонтального клаптя, розходження ш^в в донорськш дтянш, що потребу-вало додаткового лкування.
Наводимо клiнiчнi спостереження.
1. Пашентка Р., 50 рокiв (рис. 1-3). З 1985 р. дiагностований системний червоний вовчак (АНФ позитивний), хрошчний переб^, I стади активносп, з ураженням нирок, шкiри, суглобiв, серця, глюкокор-тико'дна залежнiсть. У 2004 р. встановлений дiагноз базалюми шкiри потиличноТ' дiлянки, проведенi курси променевоТ' терапи (2008, 2010) У 2013 р. - рецидив пухлини, оперативне втручання з приводу плоско-^тинного ороговтого раку шкiри з виразкуванням (за даними пстолопчного дослщження). За даними КТ, пухлина м'яких тканин потилично'' дiлянки з екстра-iнтракранiальним поширенням, деструкцiею потилично' юстки пiсля променево' терапи. Клiнiчний дiагноз: плос-коклiтинний зроговiлий рак шюри потилично'' дiлянки з iнвазiею потилично' кiстки, екстра-iнтракранiальне поширення. Великий дефект м'яких тканин потилично' дiлянки; системний червоний вовчак.
10.09.2015 в клЫц здшснене оперативне втручання - видалення пухлини потилично' дiлянки, тангеншальна остеонекректомiя, пластика дефекту м'яких тканин з використанням вертикального шюрно-м'язового клаптя на основi ТМ. Загоення рани первинним натягом. В невролопчному статус регреса больового синдрому. За даними контрольно' КТ виявлеш тсляоперацшш змiни кiсток склепiння черепа у ^м'яно-потиличних дiлянках, бiльше лiворуч. Залишюв пухлин немае.
2. Пацiентка С., 63 роюв (рис. 4,5). З приводу мультиформно' глiобластоми лiвоï скронево-^м'яно' дiлянки (2015 р.) двiчi здшснене оперативне втручання, проведена променева тератя. В тепершнш час виражений променевий дерматит, виразково-трофiчнi змiни м'яких тканин лiвоï скронево-тiм'яноï дiлянки. За даними контрольних КТ i МРТ рецидив пухлини не виявлений. 26.08.2016 проведене оперативне втручання - пластика дефекту м'яких тканин лiвоï скронево-^м'яно' дтянки з використанням горизонтального шюрно-м'язового клаптя на основi ТМ. Переб^ тсляоперацшного перiоду без ускладнень. Рана заго'лася первинним натягом. За даними контрольно' КТ остеомiелiт юсток склепiння черепа та рецидив пухлини не виявлеш.
3. Патент Р., 63 роюв (рис. 6-8). У 2007 р. дiагностована базалюма шкiри тiм'яноï дiлянки черепа. Проведено декшька курсiв променево' терапи. У 2016 р. оперований з приводу рецидиву пухлини. За даними КТ тсля променево' терапи виник повторний рецидив пухлини м'яких тканин ^м'яно' дтянки з
Рис. 1. Пашентка Р., 50 роюв. Плоскокл^инний зроговтий рак шкiри потиличноТ дiлянки з iнвазiею потиличноТ юстки та екстра-iнтракранiальним поширенням. Великий дефект м'яких тканин потиличноТ дтянки. Системний червоний вовчак.
Рис. 4. Пашентка С., 63 рокiв. Променевий дерматит з виразково-трофiчними змiнами м'яких тканин лiвоТ скронево-тiм'яноТ дiлянки.
Рис. 2. Пашентка Р., 50 рокiв. Радикальне видалення пухлини. Схема вертикального шюрно-м'язового клаптя на основi ТМ.
Рис. 5. Пашентка С., 63 роюв. Пластика дефекту м'яких тканин лiвоТ скронево-тiм'яноТ дiлянки з використанням горизонтального шюрно-м'язового клаптя на основi ТМ.
Рис. 3. Пацiентка Р., 50 роюв. Транспозицiя вертикального ТМ клаптя, зашивання донорськоТ дiлянки.
екстраЧнтракрашальним поширенням та деструк-цiею ^м'яноТ кiстки. 02.03.2017 здiйснене видалення пухлини i епiдуральних грануляцiй, видалення осте-омiелiтичного кiсткового секвестра лiвоТ скронево-тiм'яноТ дiлянки, пластика дефекту м'яких тканин лiвоТ скронево-тiм'яноТ дiлянки з використанням горизон-
тального шюрно-м'язового клаптя на основi ТМ. Рана загоТлася первинним натягом. В неврологiчнму статус регрес больового синдрому. За даними контрольноТ КТ вiдзначенi пiсляоперацiйнi змши в лiвiй скроне-во-тiм'янiй дшянщ у виглядi кiсткових узур. Рецидив пухлини не виявлений.
Реконструкшя складних дефек^в черепа пiсля видалення великих i гiгантських пухлин та променевоТ терапiТ е складною проблемою, насамперед, через дефщит м'яких тканин. Для пластики дефек^в вико-ристовують безпосередньо тканини склетння черепа, проте, численш попереднi втручання, що перетворю-ють цi тканини на рубцi, унеможливлюють Тх засто-сування. Часте виникнення ускладнень, тяжюсть та довготривалiсть втручання з застосуванням мкро-хiрургiчноТ техшки обмежують Тх використання.
Для закриття великих i складних дефектiв м'яких тканин голови за вщсутност м^цевих тканин як альтернативу використовують клапт з найближчих дiлянок. З огляду на тривалий гншно-некротичний процес, дегенеративно-дистрофiчнi змiни в тканинах навколо дефекту виникае необхщшсть ревас-куляризаци ураженоТ дiлянки. Шкiрно-м'язовi клаптi найбтьше вiдповiдають таким потребам, оскiльки забезпечеш хорошим кровопостачанням тканин та стабтьним шкiрним покриттям [3,8].
Рис. 6. Патент Р., 63 роюв. Повторний рецидив пухлини м'яких тканин ^м'яноТ дтянки з екстра-штракрашальним поширенням та деструкцiею тiм'яноТ кiстки.
Рис. 7. Патент Р., 63 роюв. Видалення пухлини i епiдуральних грануляцш, видалення остеомiелiтичного кiсткового секвестра лiвоТ скронево-тiм'яноТ дiлянки, пластика дефекту м'яких тканин лiвоТ скронево-тiм'яноТ дiлянки з використанням горизонтального шюрно-м'язового клаптя на основi ТМ.
•■Же
'• V 'Щ ' ■ л
ь -ж *
■ V к
1 -
Д,«
НУ
Рис. 8. Пацiент Р., 63 роюв. Вiддалений результат лiкування (через 1 м^).
Застосування регiонарних шкiрно-м'язових клап-тiв на основi ТМ мае переваги порiвняно з iншими, забезпечуе достатнш об'ем пластичного матерiалу з власним кровопостачанням, а перемщення тканин на судинно-м'язовш нiжцi значно зменшуе ризик тромбозу живильноТ судини [4].
Розташування i напрямок домшуючих судин ТМ забезпечуе формування двох можливих варiантiв видiлення мiкросудинних клап^в: горизонтального
- з включенням поперечноТ частини ТМ на основi поверхневоТ живильноТ гiлки ПАШ та вертикального
- з включенням вертикально!' порцп ТМ на основi глибокоТ живильноТ плки ПАШ. Вибiр реконструкцiТ залежить вщ локалiзацiТ дефекту i общему необхiдних тканин. З особливостей формування клап^в у наших спостереженнях було те, що пiд час видтення вертикального клаптя шкiрна частина виходила за межi нижнього краю ТМ каудально на 5 см, що дозволило уникнути у подальшому розладiв кровооб^у в шюр-ному фрагмент. У горизонтальному клаптi м'язова поршя розташована лише у верхньо-медiальнiй час-тинi, решта - мютила тiльки фасцiю.
Проведенi пiсля операцп КТ, МРТ, рентгеног-рафiя тдтвердили життездатнiсть шкiрно-м'язових трансплантатiв. У вщдаленому перiодi (3, 6, 12 мю) результати, зокрема, функцiТ, зовнiшнiй вигляд реконструйованоТ дiлянки оцiненi пацiентами i ней-рохiрургами як хорошi.
Сучасш потреби хiрургiчного лiкування вимага-ють ретельного планування втручання у таких хворих. Особливi анатомiчнi умови, численш i неефективнi попереднi хiрургiчнi втручання в непрофтьних вiддiленнях значно ускладнюють вибiр адекватноТ хiрургiчноТ тактики i потребують мiждисциплiнар-ного пiдходу. Це значно зменшуе ризик виникнення тсляоперацшних ускладнень, покращуе якiсть життя хворих у майбутньому.
Використання горизонтального та вертикального шюрно-м'язових клап^в слiд розглядати в деяких ситуашях як единий метод, здатний зберегти i пок-ращити якiсть життя пацiентiв. Гарантовашсть кро-вопостачання, достатнiй об'ем тканин, можлив^ть формування клаптiв структурно заданих характеристик, передбачувашсть хороших функцюнальних та естетичних результатiв, можливiсть проведення вщтермшованих коригувальних операцiй е важливими перевагами при використанш складних комплекав тканин у виглядi горизонтального та вертикального шюрно-м'язових клаптiв на основi ТМ.
Висновки. 1. У пащен^в за поширеного раку склепiння черепа, рубцевих змш навколишнiх тканин, виражених дегенеративно-дистрофiчних процесiв та знижених регенераторних можливостей шюри для пластики складних дефек^в м'яких тканин склепiння черепа операшею вибору е застосування репонарних шкiрно-м'язових клаптiв на основi ТМ.
2. Вид, форма та необхщнийа об'ем тканин зале-жать вщ величини i локалiзацiТ складного дефекту. Для пластики скронево-^м'яноТ дiлянки показане застосування горизонтального шюрно-м'язового клаптя на основi ТМ, потилично-тiм'яноТ дтянки - вертикального шюрно-м'язового клаптя. В подальшому через 4-6 м^ необхщна корекцiя нiжки для досягнення хорошого косметичного результату.
References
1. Protsyk V., Kravets O., Trembach O., Korobko Y, Mosin O., Chichula R. [Reconstructive restorative operations in advanced head and neck cancer surgery]. Klinicheskaya onkologiya. 2011;1(1):62-6. Russian. Available from: http:// www.clinicaloncology.com.ua/article/481/.
2. Can A, Orgill DP, Dietmar Ulrich JO, Mureau MA. The myocutaneous trapezius flap revisited: a treatment algorithm for optimal surgical outcomes based on 43 flap reconstructions. J Plast Reconstr Aesthet Surg. 2014 Dec;67(12):1669-79. doi: 10.1016/j.bjps.2014.07.044. Epub 2014 Aug 6. PubMed PMID: 25175273.
3. Tan KC, Tan BK. Extended lower trapezius island myocutaneous flap: a fasciomyocutaneous flap based on the dorsal scapular artery. Plast Reconstr Surg. 2000 Apr;105(5):1758-63. doi: 10.1097/00006534-200004050-00025. PubMed PMID: 10809110.
4. Yoon SK, Song SH, Kang N, Yoon YH, Koo BS, Oh SH. Reconstruction of the head and neck region using lower trapezius musculocutaneous flaps. Arch Plast Surg. 2012 Nov;39(6):626-30. doi: 10.5999/aps.2012.39.6.626. Epub 2012 Nov 14. PubMed PMID: 23233888; PubMed Central PMCID: PMC3518006.
5. Ou KL, Dai YH, Wang HJ, Chen TM, Dai NT, Chang SC, Deng SC, Tzeng YS, Wang CH, Chen SG. The lower trapezius musculocutaneous flap for head and neck reconstruction: two decades of clinical experience. Ann Plast Surg. 2013 Dec;71 Suppl 1:S48-54. doi: 10.1097/SAP.0000000000000036. PubMed PMID: 24284741.
6. Yang HJ, Lee DH, Kim YW, Lee SG, Cheon YW. The Trapezius
Muscle Flap: A Viable Alternative for Posterior Scalp and Neck Reconstruction. Arch Plast Surg. 2016 Nov;43(6):529-35. Epub 2016 Nov 18. doi: 10.5999/aps.2016.43.6.529. PubMed PMID: 27896183; PubMed Central PMCID: PMC5122541.
7. Mathes SJ, Nahai F. Classification of the vascular anatomy of
muscles: experimental and clinical correlation. Plast Reconstr Surg. 1981 Feb;67(2):177-87. doi: 10.1097/00006534198102000-00007. PubMed PMID: 7465666.
8. Tan BK, Wong CH, Chen HC. Anatomic variations in head and
neck reconstruction. Semin Plast Surg. 2010 May;24(2):155-70. doi: 10.1055/s-0030-1255333. PubMed PMID: 22550436; PubMed Central PMCID: PMC3324238.
