CC BY
29
I
Лкарю, що практикуе
To General Practitioner
Травма
УДК 616.728.3-089.28:616.71-006 ДУДА Б.С., ПРОЦЕНКО В.В.
ДУ «1нститут травматологи та ортопедИ НАМН Украни», м. Кив
ОСОБЛИВОСТ ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ КОЛШНОГО СУГЛОБА ПРИ ПУХЛИНАХ ЮСТОК, КОЛИ СПОСТЕР1ГА8ТЬСЯ ДЕФЩИТ М'ЯКИХ ТКАНИН
Резюме. У статт! повдомляеться про результати ендопротезування колнного суглоба при пухлинах ксток у 72 пац1ент1в. У 43 пац/ент/в пд час ендопротезування застосована трубка з пол/етилентерефталату для ¡золяцП ендопротеза та пдшивання до неI резец/йованих м'яз/в та сухожилюв. У 28 пац/ент/в при ендопро-тезуванн1 колнного суглоба виникла необхднють у формуванн1 адекватного м'язового футляра для укриття ендопротеза, що вимагало проведення додаткового пластичного етапу операцИ Як пластичний матер/ал застосовано м'язовий клапоть, сформований ¡з мед1ально'! частини литкового м'яза, та м'язовий клапоть, сформований ¡з мед1ально'! частини широкого м'яза стегна. Частка ¡нфекц/йних ускладнень псля ендопротезування колнного суглоба становила 18,06 %. У групI з 43 пац/ент/в, у яких застосовувалася трубка з пол/етилентерефталату, при ендопротезуванн колнного суглоба ¡нфекц/йн/ ускладнення спостер!галися у 4 пац!ент!в, а в групI з 28 пац/ент/в, яким виконано пластичний етап операцИ ¡нфекц/йн/ ускладнення вд-значенI в 1 пац/ента. Отже, застосування пластичного етапу операцИ при дефцитI м'яких тканин та трубки з пол/етилентерефталату для ¡золяцП' ендопротеза дозволило розширити показання до ендопротезування колнного суглоба при пухлинах ксток та знизити кльксть ¡нфекц/йних ускладнень у лож/ ендопротеза псля ендопротезування.
Ключов слова: ендопротезування кол/нного суглоба, пухлини ксток, дефцит м'яких тканин, пластичний етап операцИ.
Вступ
Захворюванють на первинш злояысш пухлини исток становить у середньому в чоловшв 1,5, у жь нок — 0,9 на 100 000 населення. Частше за все вони виникають у дггей та ошб молодого вшу. Шк захво-рюваност ыстковими новоутвореннями припадае на сошально значимий вж при остеосарком^ зло-якюнш фiбрознiй пстюцитомп й саркомi Ю'шга — 10—25 роыв, при хондросаркомi — 35—40 рошв [2, 4, 7]. Щ захворювання характеризуются агресившстю кшшчного переб^у та високою схильшстю до мета-стазування. Метастатичне ураження довгих исток зустрiчаеться в 2—4 рази частше, шж первинш пухлини, i найчастше дiагностуеться при раку молоч-но! залози — у 65—75 %, раку простати — у 56—68 % i раку легеш — у 30—36 % пащенпв [1, 6]. На сьогодш свгговий стандарт лшування цих хворих — комбшо-ваний або комплексний шдхщ, одним з еташв якого е хiрургiчне лшування. За даними лггератури, 90 % пащенпв зi злояысними пухлинами довгих исток виконуеться органозбертаюче хiрургiчне лкування в обсязi сегментарно! резекцп з ендопротезуванням [5]. За даними ряду авторiв, ендопротезування по-кращуе функцiональнi та психологiчнi результати протипухлинного лiкування й не впливае на прогноз
захворювання [2, 14]. Одним iз протипоказань при ендопротезуванш е неможливiсть адекватного фор-мування м'язового футляра iмплантата, оскiльки це збтьшуе ризик iнфекцiйних ускладнень i тим самим погiршуе функцiональнi результати [12]. Неправиль-ний вибiр мiсця бюпсп або порушення технiки и ви-конання, виражений м'якотканинний компонент пухлини або анатомiчна особливiсть дiлянки ендо-протезування не дозволяють адекватно сформувати м'язове ложе для укриття ендопротеза [3]. Це ставить шд загрозу адекватний локальний контроль пухлини, обмежуе вибiр способу м'язово! пластики й шдви-щуе ризик iнфекцiйних ускладнень та вщторгнення ендопротеза [2, 5]. Для виршення ще! проблеми, за даними рiзних авторiв, необхiдно проведення пластичного етапу, що дозволяе адекватно укрити вста-
Адреси для листування з авторами: Дуда Борис Сергшович E-mail: duda.bs.ort@gmail.com Проценко Володимир Вшторович E-mail: ip15@ukr.net
© Дуда Б.С., Проценко В.В., 2015 © «Травма», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
новлений ендопротез i тим самим зменшити ризик розвитку шфекцшних ускладнень [8, 10, 13]. Таы втручання можуть бути особливо актуальними для пащенпв, первинно прооперованих з приводу пух-линних уражень исток [12]. Як пластичний матерiал можуть застосовуватись як перемщеш, так i вiльнi васкуляризованi клаптi на мшросудинних анастомозах [3]. Серед всшяких способiв хiрургiчних рекон-струкцiй при дефектах навколосуглобових м'яких тканин у хворих з пухлинами исток протягом усього перюду юнування ще1 проблеми провщш позицп за-ймала i продовжуе займати невiльна пластика клап-тями литкового м'яза, поверхня яких укриваеться вшьними шкiрними автотрансплантатами [8, 9]. При цьому частота збереження ендопротезiв залишаеться досить високою й досягае 80—92 % [11]. Розробка нового протипухлинного й супутнього лшування, а та-кож вдосконалення технiки встановлення та дизайну ендопротезiв, розробка пластичних етапiв операцiй на м'яких тканинах дозволили на сьогодш розшири-ти показання до ендопротезування й отримати добрi ортопедичнi та онколопчш результати.
Матер1али та методи
У клiнiчному вiддiлi ДУ «1нститут травматологи та ортопеди НАМН Украши» з 2009 по 2015 рш ендопротезування колiнного суглоба виконано 72 пащентам з пухлинами дистального вiддiлу стегново! кiстки й проксимального вщдту великогомтково1 кiстки. Чо-ловтв було 40, жшок — 32, вш хворих варiював вiд 15 до 76 роыв (у середньому становив 26,90 ± 1,25 року). Розподiл кiлькостi хворих за пстолопчними формами пухлин подано в табл. 1.
За локалiзацiею пухлини в истках, що формують ко-лшний суглоб, розподт пацiентiв був таким (табл. 2).
Передоперацшне обстеження включало кшшко-рентгенологiчне обстеження (зокрема, при необхщ-ностi, виконували комп'ютерну томографш (КТ), магнiтно-резонансну томографiю (МРТ)), обов'язково проводилась трепан- або вщкрита бюпшя ураженого
сегмента кiстки з метою верифшаци процесу, а також розрахунок протяжностi резекци сегмента кiстки та розмiрiв ендопротеза за даними рентгенографи, КТ або МРТ уражено! юстки.
У 17 (23,61 %) хворих до операцп вщзначав-ся патолопчний перелом кiстки на тлi пухлинного ураження, що значною мiрою ускладнювало перед-операцiйне обстеження та створювало додатковi технiчнi складностi пiд час операци та при подаль-шш реабшггацп. 10 (13,89 %) пащентам до операцп ендопротезування колшного суглоба за мюцем про-живання були виконаш рiзноманiтнi хiрургiчнi втручання (кютково-пластичш операцп з використанням авто- та алотрансплантапв, керамiчного матерiалу на основi гiдроксiапатиту та трикальцiйфосфату, ма-терiалу на основi бiоактивного скла — бiокомпозиту, рiзнi види металоостеосинтезу), що теж мало значен-ня при розвитку шсляоперацшних ускладнень. 37 (51,39 %) хворим у передоперацшному та шсляопе-рацiйному перiодi були проведет курси внутршньо-артерiальноl або внутршньовенно! полiхiмiотерапil. 7 (9,72 %) пащентам у передоперацшному перiодi проведено курс променево1 терапи до сумарно1 осе-редково1 дози 40 Грей, що також вщгравало роль у розвитку шсляоперацшних ускладнень.
За весь час роботи ми iмплантували 72 ендопроте-зи колшного суглоба, з них конструкци НВО «1нмед» (Украша) — 41, фiрми «Страйкер» (США) — 22 i фiрми «Вальдемар Лiнк» (Нiмеччина) — 9.
У 27 (37,5 %) пащенпв шсля резекци проксимального вщдшу великогомшково1 кiстки з пухлиною та ендопротезування колшного суглоба виникла необ-хщшсть у формуваннi адекватного м'язового футляра для укриття ендопротеза, що вимагало проведення додаткового пластичного етапу операцп. Як пластичний матерiал у 27 (37,5 %) хворих застосований м'язовий клапоть, сформований з медiальноl частини литкового м'яза. У 1 (1,39 %) хворого шсля резекцп дистального вщддлу стегново1 кiстки з пухлиною ви-користаний м'язовий клапоть, сформований з медь ально1 частини широкого м'яза стегна. У 43 (59,7 %) пащенпв з метою обмеження контакту металево1 частини ендопротеза з прилеглими тканинами та ре-конструкцп сухожильно-зв'язкового апарату ми за-стосовували трубку з полiетилентерефталату фiрми Implantcast (Нiмеччина). До не1 шдшивалися резеци-йованi м'язи та сухожилки, що дозволяло бiльш повно вщновити функцiю суглоба.
Результати функцюнально1 активност прооперо-ваного вщдту скелета визначалися нами за шкалою
Таблиця 1. Розподл хворих за пстолопчними формами пухлин юсток
Пстолопчна форма пухлини n (%)
Остеогенна саркома 26 (36,11)
Пгантокл^инна пухлина кютки 26 (36,11)
Хондросаркома 7 (9,72)
Злоякюна пгантокл^инна пухлина кютки 5 (6,94)
Фiбросаркома кютки 4 (5,56)
Злоякюна фiброзна гютюцитома кiстки 2 (2,78)
Саркома Ю'шга 1 (1,39)
Метастатична пухлина (метастаз аде-нокарциноми щитоподiбноí залози) 1 (1,39)
Усього 72 (100)
Таблиця 2. Розподл хворих за локал1зац1ею пухлини в катках, що формують кол!нний суглоб
Локалiзацiя n (%)
Дистальний Bi^Ln стегново! кютки 45 (62,5)
Проксимальний вщдт великогомтково!' кютки 27 (37,5)
Усього 72 (100)
Лкарю, що практикуе / То Оепега! РгаеШопег |
М8Т8. Для визначення якостi життя хворих пiсля ре-зекци суглобового сегмента кiстки з пухлиною та ендо-протезування колшного суглоба ми використовували опитувальник ЕОЯТС QLQ-C30, у якому якiсть життя визначалася в балах. Виживанiсть хворих анал1зували за методом Каплана — Мейера.
Отриман результати
Термiн спостереження становив вiд 6 до 82 мюящв (у середньому 40,4 мюяця). Кiлькiсть ускладнень пiсля ендопротезування колшного суглоба залежно вiд ло-кал1заш1 пухлинного процесу в кiстцi подано в табл. 3.
Як видно з табл. 3, iз 72 прооперованих хворих ускладнення спостер^алися у 33 пащенпв, що стано-вило 45,83 %. 1нфекцшш ускладнення спостер^али-ся в 13 (18,06 %) пашенпв, асептичне розхитування нiжки ендопротеза — у 12 (16,67 %), перелом ыстки в мющ iмплантацil нiжки ендопротеза — у 5 (6,94 %), перелом конструкцп ендопротеза — у 3 (4,17 %). У груш iз 45 хворих при локал1зацп пухлини в дисталь-ному вщдш стегново! кiстки ускладнення тсля ендопротезування колiнного суглоба спостерпалися у 22 хворих: асептичне розхитування стегново! нiжки ендопротеза — 10, шфекцшш ускладнення — 8, перелом конструкцп ендопротеза — 2, перелом стегново! ыстки — 2. Рецидиви пухлини шсля ендопротезування колшного суглоба при локал1заци пухлини в дисталь-ному вщдш стегново! кiстки виявлено в 4 пащенпв. Метастази в легенi — 8. Померло в процеш лiкування 4 хворих за рахунок метастазiв у легеш. У групi iз 27 хворих з локал1зашею пухлини в проксимальному вщ-дiлi великогомшково! ыстки ускладнення шсля ендопротезування спостерпалися в 11 хворих: шфекцшш ускладнення — 5, перелом великогомшково! ыстки —
3, асептичне розхитування великогомшково! шжки ендопротеза — 2, перелом конструкцп ендопротеза — 1. Рецидиви пухлини при локал1зацп пухлини в проксимальному вщдш великогомшково! ыстки виявлено у 1 пашента. Метастази в легеш — 2. Померло в процеш лшування 2 хворих за рахунок метастазiв у легеш.
При асептичному розхитуванш шжки ендопротеза у 12 випадках виконано реендопротезування суглоба. При шфекцшних ускладненнях у 13 випадках проведено тривалий курс антибютикотерапи, у 10 хворих вдалося кушрувати шфекцшш ускладнення, у 2 ви-падках виконано видалення ендопротеза й встанов-лено металоцементний спейсер з подальшим реен-допротезуванням, в 1 випадку кушрувати шфекцшне ускладнення не вдалося, тому хворому виконана ам-путашя на рiвнi середньо! третини стегна.
При парапротезному переломi кустки у 5 випадках виконано металоостеосинтез за допомогою наыстко-вих пластин та серкляжiв; при переломi конструкцп ендопротеза в 3 випадках виконано реендопротезуван-ня колiнного суглоба.
Таблиця 3. К1льк1сть ускладнень тсля ендопротезування колшного суглоба залежно вд локал!зацИ пухлинного процесу в к!стц!
Локалiзацiя Кшьюсть пащенлв Кшькють ускладнень
Дистальний вщдт стегново! кютки 45 22
Проксимальний вщцш великогомшково! кютки 27 11
Усього 72 33
Рисунок 1. Хворий П. Хондросаркома проксимального в'щд'ту великогомшковоI кстки:
а) етап операци з видалення хондросаркоми проксимального в'1дд'ту великогомлковоI кстки;
б) макропрепарат видаленого сегмента великогомтково/ к!стки з пухлиною; в) зовн!шн!й вигляд операцйно/ рани гомлки тсля видалення хондросаркоми проксимального в'1дд'ту великогомтково/ юстки
З 43 пащенпв, яким застосовувалася трубка з поль етилентерефталату, при ендопротезуваннi колiнного суглоба шфекцшш ускладнення вiдзначенi в 4 (9,3 %) пащенпв, тодi як у груш з 29 пащенпв, яким не застосовувалася трубка з пол1етилентерефталату, шфекцшш ускладнення вщзначеш в 9 (31 %) хворих. Отже, на нашу думку, застосування трубки з полiетиленте-рефталату, що обмежуе контакт металево! частини
ендопротеза з прилеглими м'якими тканинами та за-побiгае розвитку металозу в прилеглих до ендопротеза м'яких тканинах, дозволяе мiнiмiзувати iнфекцiйнi ускладнення. У груш з 28 пащенпв, яким виконано пластичний етап операци, шфекцшш ускладнення вщзначеш в 1 (3,5 %) пащента, рецидив пухлини був у 1 (3,5 %) пашента. Серед решти 44 прооперованих пашенпв iнфекцiйнi ускладнення вiдзначенi в 12
Рисунок 2. Хворий П. Хондросаркома проксимального в '1дд 'ту великогом'шково! к!сгки: а) встановлений ендопротез кол!нного суглоба; б) етап операци з перемщення мед1ально/ частини тивси/ив Нав^оспет1ив; в) етап операци укриття ендопротеза за рахунок мед!ально/ частини тив-си/ив Ьав^оспетшв.
Рисунок 3. Фоговщбигки рентгенограм хворого П. Хондросаркома проксимального в 'щд 'шу великогомлковоI кстки: а) пряма проекц'/я; б) б!чна проекц!я
Рисунок 4. Фоговщбигки рентгенограм хворого П. Стан тсля резекцн великогомлковоI к!сгки з пухлиною та ендопротезування кол!нного суглоба ендопротезом ф!рми «Вальдемар Л1нк»: а) пряма проекц '/я; б) б!чна проекц!я
(27,27 %) пашенпв та рецидиви пухлини — у 4 (9,1 %) пащенпв.
На рис. 1 та 2 вщображено хщ операцй ендопротезування колiнного суглоба при лок^зацп' хондросаркоми в проксимальному вщцш велико-гомiлковоï кiстки та укриття ендопротеза за рахунок перемщення медiальноï частини musculus bastro^em^.
Результати ендопротезування колшного суглоба при локалiзацiï пухлини в проксимальному вщдш великогомшково! кустки вiдображено на рис. 3, 4.
Функцюнальний результат кшщвки пiсля ендопротезування колiнного суглоба за шкалою MSTS у середньому становив: тсля резекцй' дистального вщдд-лу стегново!' кустки та ендопротезування колшного суглоба — 84,4 %, тсля резекцй' проксимального вщдшу великогомшково!' истки — 79,2 %.
Функцюнальний результат кшшвки в груш пашен-пв, яким виконувався пластичний етап операцй' шсля резекцй' дистального вщдшу стегново! истки та ендопротезування колшного суглоба, становив 82,2 %, тсля резекцй' проксимального вщдшу великогомшково! истки — 78,6 %. Як бачимо, суттевих розбiжностей за функцюнальним результатом в групах хворих, у яких виконувався i не виконувався пластичний етап операцй', не вщзначалося.
Яисть життя пашенпв тсля ендопротезування колшного суглоба (опитувальник EORTC QLQ-C30) полшшилася з 40 до 80 балiв. Загальна трир!ч-на виживанiсть пацiентiв становила 80,60 ± 0,18 %, п'ятирiчна — 74,4 ± 0,2 %.
Отже, незалежно вiд гiстологiчноï форми пухлини истки, що утворюе колшний суглоб, коли е показання до його ендопротезування, саме стан навколосуглобових покривних тканин та м'яких тканин, що глибоко заля-гають, виявляеться тим чинником, що майже повшстю визначае успiх, а шод й саму можливiсть проведення те! операцй'. У цiлому отриманi нами результати вказують на те, що в пашентав, як! потребують ендопротезування колшного суглоба, застосування пластичних методик при дефiцитi м'яких тканин сприяе зменшенню юлькосп пiсляоперацiйних ускладнень i рецидивiв пухлини.
Висновки
1. Застосування пластичного етапу операцй' при де-фщил м'яких тканин i трубки з полiетилентерефталату для 1золяцй' ендопротеза при ендопротезуваннi колшно-го суглоба з приводу пухлин исток дозволило знизити кшьисть iнфекцiйних ускладнень у лож1 ендопротеза.
2. Пластичш методики при дефiцитi м'яких тканин дозволили розширити показання до проведення ендо-протезування колшного суглоба при пухлинах исток, знизити частоту рецидивiв пухлин, що дозволило по-кращити яисть життя пацiентiв.
Список л1тератури
1. Алиев М.Д. Эндопротезирование как основа онкоор-
топедии / М.Д. Алиев // Поволжский онкологический
весник - 2012. - № 2. - С. 14-20.
2. Амирасланов А.О. Эндопротезирование крупных костей и суставов у онкологических больных: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. — М., 2007.
3. Кутянов Д.И. Эволюция «проблемы мягких тканей» при эндопротезировании коленного сустава и роль технологий реконструктивно-пластической микрохирургии в ее решении/Д.И. Кутянов, Л.А. Родомано-ва // Травматология и ортопедия России. — 2014. — № 1 (71). — С. 114-121.
4. Соловьев Ю.Н. Опухоли костей: классификация, номенклатура, проблемы диагностики / Ю.Н. Соловьев // Архив патологии. — 2003. — №5. — С. 3-6.
5. Тепляков В.В. Эндопротезирование длинных костей и суставов при дефиците мягких тканей / В. В. Тепляков, В.Ю. Карпенко, А.М. Шаталов // Саркомы костей, мягких тканей и опухоли кожи. — 2011. — № 3. — С. 16-22.
6. Тепляков В. В. Хирургическое лечение больных с метастатическими поражениями длинных костей / В.В. Тепляков, В.Ю. Карпенко, М.Д. Алиев//Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Пирогова. — 2007. — № 4. — С. 73-77.
7. Dennis A. Manual of clinical oncology. — 5th ed. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins, 2004. — P. 510527.
8. Garbedian S. Wound healing problems in total knee arthroplasty / S. Garbedian, А. Sternheim, D. Backstein // Orthopedics. — 2011. — Vol. 34(9). — P. 516518.
9. Gastrocnemius muscle flap coverage of exposed or infected knee prostheses / M. Gerwin, K.O. Rothaus, R.E. Windsor [et al.]// Clin. Orthop. Relat. Res. — 1993. — Vol. 286 — P. 64-70.
10. Operative managementand outcome of complex wounds following total knee arthroplasty / M.Y. Nahabedian, M.A. Mont, J.C. Orlando [et al.] // Plast. Reconstr. Surg. — 1999. — Vol. 104(6). — P. 1688-1697.
11. Papp A. Pedicled gastrocnemius flap in complicated total knee arthroplasty / A. Papp, J. Kettunen, H. Mi-ettinen // Scand. J. Surg. — 2003. — Vol. 92(2). — P. 156-159.
12. Qadir I. Functional outcome of limb salvage surgery with mega-endoprosthetic reconstruction for bone tumors /1. Qadir, M. Umer, N. Baloch // Arch. Orthop. Trauma Surg. — 2012. — Vol. 132(9). — P. 12271232.
13. Reconstruction of soft tissue defects following total knee arthroplasty / A. Menderes, C. Demirdover, M. Yilmaz [et al.] // Knee. — 2002. — Vol. 9(3). — P. 215-219.
14. Survivorship and clinical аutcome of modular endopros-thetic reconstruction for neoplastic disease of the lower limb / E.R. Ahlmann, L.R. Menendez, С. Kermani [et al.]// J. Bone Joint Surg. Br. — 2006. — Vol. 88(6). — P. 790-795.
Отримано 15.09.15 ■
Дуда Б.С., Проценко В.В.
ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г. Киев
ОСОБЕННОСТИ ЭНДОПРОТЕЗИРОВАНИЯ КОЛЕННОГО СУСТАВА ПРИ ОПУХОЛЯХ КОСТЕЙ, КОГДА НАБЛЮДАЕТСЯ ДЕФИЦИТ МЯГКИХ ТКАНЕЙ
Резюме. В статье сообщается о результатах эндопротези-рования коленного сустава при опухолях костей у 72 пациентов. У 43 пациентов после эндопротезирования использована трубка из полиэтилентерефталата для изоляции эндопротеза и подшивания к ней резецированных мышц и сухожилий для более полного восстановления функции коленного сустава. У 28 пациентов при эндопротезировании коленного сустава возникла необходимость в формировании адекватного мышечного футляра для укрытия эндопротеза, что требовало проведения дополнительного пластического этапа операции. В качестве пластического материала использован мышечный лоскут, сформированный из медиальной части икроножной мышцы, и мышечный лоскут, сформированный из медиальной части широкой мышцы бедра. Доля инфекционных осложнений после эндопротезирования коленного сустава составила 18,06 %. В группе из 43 пациентов, у которых применялась трубка из полиэтилентерефталата, при эндопротезировании коленного сустава инфекционные осложнения наблюдались у 4 пациентов, а в группе из 28 пациентов, которым выполнен пластический этап операции, инфекционные осложнения отмечены у 1 пациента. Таким образом, использование пластического этапа операции при дефиците мягких тканей и трубки из полиэти-лентерефталата для изоляции эндопротеза позволило расширить показания к проведению эндопротезирования коленного сустава при опухолях костей и снизить количество инфекционных осложнений в ложе эндопротеза после эндопротезиро-вания.
Ключевые слова: эндопротезирование коленного сустава, опухоли костей, дефицит мягких тканей, пластический этап операции.
DudaB.S., Protsenko V.V.
State Institution «Institute of Traumatology and Orthopedics of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
FEATURES OF KNEE REPLACEMENT IN BONE TUMORS AT SOFT TISSUE DEFICIENCY
Summary. The article reported the results of knee replacement at bone tumors in 72 patients. In 43 patients, during arthroplasty we have used polyethylene teraphthalate tube to isolate the implant and to suture resected muscles and tendons to it. In 28 patients with knee replacement, it became necessary to form proper muscle sheath to cover the implant, which required an additional plastic stage of surgery. As a plastic material, we have used muscle flap formed from medial gastrocnemius muscle and muscle flap formed from vastus medialis. Proportion of infectious complications after knee replacement was 18.06 %. In the group of 43 patients, in which we have used polyethylene teraphthalate tube, during knee replacement, infectious complications were observed in 4 patients, and in the group of 28 patients, who completed the plastic stage of the surgery, infectious complications were detected in 1 patient. Consequently, the use of plastic stage of the surgery in soft tissues deficiency and of polyethylene teraphthalate tube to isolate the implant made it possible to expand indications for knee replacement in bone tumors and to reduce the number of infectious complications in implant bed after arthroplasty.
Key words: knee replecement, bone tumors, soft tissue deficiency, plastic stage of the surgery.
