CC BY
41
© О. I. Неробеев, Д. С. Авет\ков*, В. М. Соколов*, О. М. Прон\на*, С. I. Данильченко* УДК 616-089. 844-545
О. I. Неробеев, Д. С. Авет'ков*, В. М. Соколов*, О. М. Прон1на*, С. I. Данильченко* Х1РУРГ1ЧНА АНАТОМ1Я ТЕРМ1НАЛЬНИХ Г1ЛОК 3ОВН1ШНЬО1СОННОТ
АРТЕРП СТОСОВНО ДО АНГ10С0МНИХ КЛАПТ1В ГОЛОВИ ТА ШИТ
Центральний науково-дослщний ¡нститут стоматологи (м. Москва) *ВДН3У «УкраГнська медична стоматолопчна академт» (м. Полтава)
Дана робота е фрагментом НДР «Вроджен\ та на-бут\ морфофункцюнальн\ порушення зубощелепно! системи, орган\в \ тканин голови та ши!, 1х д\агности-ка, х\рурпчне та консервативне л\кування» (№ держ. реестрацп 0111 и006301), та «Визначення законо-м\рностей морфогенезу орган\в, тканин та судинно-нервових утворень орган\зму в норм\, експеримент\ та п\д д\ею зовншых чинник\в. Морфо-експеримен-тальне обфунтування дЛ нових х\рурпчних шовних матер\ал\в при використанн\ !х в кгмычнм практиц\» (№ держ. реестраци 0113и00124).
Вступ. У кл\н\чн\й практиц\ в\дновлення втраче-них тканин голови \ ши! становить велику проблему для пластичних х\рурпв ¡, насамперед, пошуки най-б\льш рац\ональних донорських тканин [4, 5, 9].
Застосування артер\зованих клапт\в \ трансплан-тат\в для зам\щення великих дефект\в тканин внесло революц\йний вклад у розвиток щелепно-ли-цево! х1рург1! [2, 6, 10]. Дефекти тканин на голов! ¡, особливо, на обличч\, становлять досить складну функц\ональну \ косметичну проблему сам\ по соб\, а використання м\сцево-пластичних операц\й, що приносять додаткову травму свщомо нерацюнально по медичних \ соц\альних показаннях [3, 7, 8, 11].
Мета дослГдження - розробити нов\ види ар-тер\зованих трансплантат! в з голови, у зон\ розга-луження задньо! вушно! \ верхньощелепно! артерп для зам\щення дефект\в тканин \ втрачених орган\в на обличч\.
Об'ект Г методи дослГдження. Нами було проведено 56 топографоанатом\чних дослщжень на 28 трупах \ 48 клш\чних спостережень при проведен-н\ пластичних ре конструктивно-вщновлювальних \ косметичних операц\й з використанням артеризо-ваних клапт\в \з зон, як\ кровозабезпечуються до-сл\джуваними артер\ями. Анатом\чна \нформац\я, отримана при п\дйом\ \ мобш\зацм цих клапт\в також включена в дане досл\дження.
Досл\дження проведено з дотриманням осно-вних б\оетичних положень Конвенци Ради бвро-пи про права людини та б\омедицину (в\д 04. 04. 1997 р.), Гельс\нсько! декларацп Всесв\тньо! ме-дично! асоц\ац\! про етичн\ принципи проведення наукових медичних досл\джень за участю людини (1964-2008 рр.), а також наказу МОЗ Укра!ни № 690 в\д 23. 09. 2009 р.
У ход\ топографоанатом\чних досл\джень вико-ристовувалися наступн\ методи: пошарове анато-м\чне препарування, \н'екц\! туш\ \ свинцевого сурику, наповнення зовн\шньо! сонно! артери пластмасами, що самотверд\ють, контрастна рентгенограф\я.
Результати дослГджень та 'Гх обговорення. Нами встановлено, що р\вень в\дходження задньо! вушно! артери щодо точки роздвоення загально! сонно! артери мае досить велик коливання \ залежить в\д форми голови. У числових значеннях ця в\дстань бтьше всього в дол\хоцефал\в, менше в мезоцефа-л\в \ найменше в брах\цефал\в.
Пост\йна шило-соскопод\бна г\лка ф\ксуе задню вушну артер\ю в напрямку шило-соскопод\бного отвору. Тут задня вушна артер\я знаходиться в т\сно-му контакт з лицевим нервом на в\дстан\ дек\лькох м\л\метр\в. Перетинання шило-соскопод\бно! г\лки е ключовою точкою в цьому вид\ленн\, що приводить до подовження артер\ально! н\жки, дозволяю-чи прийняти !й менш звивистий х\д. Це той момент, коли може бути ушкоджена задня вушна артер\я. Шило-соскопод\бна артер\я входить в отв\р \ проходить уздовж лицевого нерва, забезпечуючи кров'ю барабанну порожнину антрума \ нап\вкружних ка-нал\в. У ц\й борозенц\ задня вушна артер\я лежить дуже глибоко на ок\ст\ соскопод\бного в\дростка й охрястю слухового проходу. Безпосередньо над ц\ею борозенкою в\д !! в\дходить потилична г\лка, що проходить латерально поперек передньо! частини соскопод\бного в\дростка, пот\м повертае назад над прикр\пленням груднино- ключично- соскопод\бного м'яза для кровопостачання м'яких тканин склеп\ння черепа за вухом, потиличного черевця лобово-поти-личного м'яза. Вона анастомозуе з потиличною ар-тер\ею. Цю г\лку можна пальпувати, коли вона пере-тинае соскопод\бний в\дросток над прикр\пленням груднино-ключично-соскопод\бного м'яза.
Артер\я п\дн\маеться до заднього вушного м'яза \ розгалужуеться на черепн\й основ\ вуха. Деяк\ в\д-галуження ц\е! артер\! простромлюють хрящ, а ¡нш\ огинають його для кровопостачання б\чно! поверх-н\. У нашому досл\дженн\ 19 з 28 труп\в мали вушну г\лку, що продовжувалася нагору до скронево! област\.
Нами встановлено, що задня вушна артер\я в 9 % випадк\в в\дходить не в\д зовн\шньо! сонно! артерп, а
е гшкою потилично'! артери. Як правило, вушна г\лка при цьому мае дуже маленький д\аметр (особливо в брах\цефал\в). У цьому випадку використовувати за-вушний шматок практично неможливо.
У 20 труп\в ч\тко простежувалася вушна г\лка задньо! вушно'! артери, що п\дн\малася нагору до скронево! област\ переходячи на скроневу фасц\ю. У скронев\й област\ вона розгалужувалася на велику кап\лярну мережу, анастомозуючи з г\лками поверхнево! скронево! артери.
На основ! отриманих даних був розроблений \ за-стосований у кл\нщ\ артер\зований завушний шматок ¡з включенням у живильну н\жку одые'! з г\лок задньо! вушно! артери.
Верхньощелепна артер\я як одна з двох к\нцевих г\лок зовн\шньо! сонно! артери мае досить велику д\-лянку свого поширення, складний х\д \ значну к\ль-к\сть живильних г\лок [1].
Верхньощелепна артер\я в\дходить в\д зовн\ш-ньо! сонно! артери на р\вн\ шийки суглобного в\дрос-тка нижньо! щелепи на 3 - 5 мм нижче в\д нижньоще-лепно! вир\зки, причому в дол\хоцефал\в ця в\дстань мае мении значення, у брах\цефал\в набувае макси-мальних значень (5 мм). Початковий в\дц\л артери п\д нижньощелепним суглобом покритий привуш-ною слинною залозою \ розташовуеться поверхнево в\дносно основно-нижньощелепно! зв'язки; пот\м артер\я проходити косо вперед, б\льш поверхнево \ мед\альн\ше пщскронево! ямки, б\льш поверхнево або глибше латерального крилопод\бного м'яза. К\нцевий в\ддт верхньощелепно! артери ¡де наперед, угору, мед\альн\ше криловерхньощелепно! щ\-лини \ досягае крилопщнебшно'! ямки, де д\литься на к\нцев\ г\лки. Таким чином, розр\зняють три вiццiли артери - нижньощелепний, крилопод\бний \ крило пщнебшний [1].
Внасл\док проведених нами топографоанатом\ч-них досл\джень встановлено, що ¡ндив\дуальн\ в\д-м\нност\ зовн\шньо! будови верхньощелепно! артери в б\льшост\ випадк\в пов'язан\ з формою голови.
Кр\м того, було встановлено, що в\дстань в\д б\-фуркаци загально! сонно! артери до початкового вщдшу верхньощелепно! артери досить вар\абельна \ досягае найбшьших розм\р\в у ос\б з дол\хоцефаль-ною формою черепа, найменших - у ос\б з брах\це-фальною формою черепа. У ос\б з мезоцефальною формою ця величина мае середн\ значення [1].
Х\д верхньощелепно! артери вар\абельний \ св\д-чить про !! адаптац\ю до навколишн\х тканин. Най-част\ше артер\я мае 3-под\бну форму (34. 5 % ви-падк\в), р\дше - вона з\гнута опукл\стю донизу (20. 7 % випадк\в). Лише в 6. 9 % випадк\в х\д артери
прямол\н\йний. За даними нашого досл\дження було встановлено, що в 37. 9 % випадк\в форма артери комб\нована.
Взаемовщношення верхньощелепно! артери \ г\лок нижньощелепного нерва - язикового \ ниж-нього альвеолярного нерв\в - становлять практич-ний ¡нтерес для х\рург\в-стоматолог\в, онколог\в та пластичних х\рург\в при втручаннях на глибок\й д\лянц\ обличчя, зокрема, при видаленн\ верхньо! або нижньо! щелепи з приводу злояк\сних пухлин. При розташуванн\ артери на внутр\шн\й поверхн\ латерального крилопод\бного м'яза в процес\ досл\-дження були визначен\ иисть тип\в цих взаемовщно-шень. Перший, найпоширен\ший тип (50 % випадк\в) характеризуемся розташуванням верхньощелепно! артери назовн\ в\д г\лок нижньощелепного нерва. При ¡ншому тип\ (19. 4 % випадк\в) артер\я проходити досередини в\д г\лок нижньощелепного нерва. При третьому тип\ верхньощелепна артер\я проходити м\ж г\лками нижньощелепного нерва - досередини в\д нижнього альвеолярного \ назовн\ в\д язикового нерв\в (13. 9 %). Проходження артери через петлю нижнього альвеолярного нерва \ по зовн\шньому кра! язикового нерва властиве четвертому типу (8. 3 % випадк\в). При п'ятому тип\ верхньощелепна артер\я розташовуеться назовн\ в\д стовбура нижньощелепного нерва до його под\лу на г\лки (5. 6 % випадк\в). Шостий вар\ант, який зустр\чаеться най-р\дше (2. 8 % випадк\в), характеризуеться глибо-ким розм\щенням артери - досередини не лише в\д г\лок нижньощелепного нерва, а \ в\д крилопод\бно-остисто! зв'язки [1].
Нами також були вивчен\ взаемов\дношення стовбура лицевого нерва \ початкового вiццiлу верхньощелепно! артери. Внасл\док проведеного досл\-дження встановлен\ три вар\анти цих утворень: верхньощелепна артер\я розташовуеться в\ще стовбура лицев\ нерви, нижче стовбура або на одному р\вн\.
Висновки. З огляду на проведен! топографоана-том\чн\ досл\дження терм\нальних г\лок зовн\шньо! сонно! артер\! нами був запропонован\ клапт\ для пластики субтотальних дефект\в вуха, латерального краю очниц\ \ крила носа, а також верхньо! губи. Основн\ параметри, що характеризують х\д терм\-нальних г\лок зовн\шньо! сонно! артер\! (м\сце \ кут в\дходження, д\аметр, напрямок ходу артер\ального стовбура \ т. д.) залежать в\д форми голови.
Перспективи подальших досл1джень. В по-дальшому плануеться досл\дити топограф\ю ¡нших г\лок зовн\шньо! сонно! артер\! стосовно визначення анг\осомних клапт\в голови та ши!.
Л1тература
1. Данильченко С. I. Р\зниц\ в зовн\шн\й будов\ верхньощелепно! артер\! : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. н. : спец. 14. 03. 01 «Нормальна анатом\я» / С. I. Данильченко. - Харк\в, 1996. - 23 с.
2. Неробеев А. И. Морфоклиническая характеристика ангиосомных лоскутов из волосистой части головы для замещения дефектов головы и шеи / А. И. Неробеев, В. Н. Соколов, Д. С. Аветиков // УкраУнський стоматолог\чний альманах. - 2006. - № 3. - С. 22-25.
3. Пронша О. M. Пстотопограф1чне обфунтування пщойму та моб^зацп клап™ у дтянках, що побудоваш за типом ков-зання / О. M. Пронша, Д. С. Аветков, С. I. Данильченко // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2010. - № 3. - С. 241246.
4. Соколов В. M. Ускладнення, яю виникають при проведены вщновлювальних операцiй ангiосомними аутотрансплан-татами / В. M. Соколов, Д. С. Аветков, Р. В. Соколов // Актуальш питання сучасноУ медицини. - 2004. - Т. 4, № 1. -С. 53-55.
5. Соколов В. M. Щелепно-лицева хiрургiя. Реконструктивна хiрургiя голови та ши'У : пiдручник [для студ. стомат. фак. вищ. мед. навч. закл.] / В. M. Соколов, В. I. Mитченок, Д. С. Аветков. - Вшниця : Нова книга, 2006. - 114 с.
6. Богатов В. В. Современные способы коррекции мягких тканей лица и шеи / В. В. Богатов, Е. Л. Клестова, И. Е. При-ходько - M. : Mедицинское информационное агентство, 2010. - 127 с.
7. Mулдашев Э. Р. Регенеративная хирургия на основе трансплантационных технологий аллоплант / Э. Р. Mулдашев, С. А. Mуслимов, Р. Т. Нигматуллин // Mорфология - 2002. - Т. 121, № 2-3. - С. 109-110.
8. Нигматуллин Р. Т. Лицо человека: аспекты хирургической и функциональной анатомии / Р. Т. Нигматуллин, А. Г. Габба-сов, M. Ю. Кийко // Mорфология. - 2002. - Т. 121, №2-3. - С. 113-117.
9. Трофимов Е. И. Mикрохирургическая аутотрансплантация тканей в реконструктивно-пластической хирургии головы и шеи / Е. И. Трофимов, Н. В. Соловьева, Е. Г. Кузьмина // Анналы пластической, реконструктивной и эстетической хирургии. - 2008. - № 3. - С. 52-53.
10. Ali-Salaam Р. Persing Anatomy of the Caucasian alar groove / Р. Ali-Salaam, M. Kashgarian, J. Davila // Plast. Reconstr. Surg. - 2002. - Vol. l10, №1. - P. 261-266.
11. Jelks G. W. Medial canthal reconstruction using a medially based upper eyelid myocutaneous flap / G. W. Jelks, P. M. Glat, E. B. Jelks, M. T. Longaker // Plast. Reconstr. Surg. - 2002. - Vol. 110, № 7. - Р. 1636-1643.
УДК 616-089. 844-545
Х1РУРГ1ЧНА АНАТОМ1Я ТЕРМШАЛЬНИХ Г1ЛОКЗОВН1ШНЬОТСОННОТ АРТЕРП СТОСОВНО ДО АНГ1-ОСОМНИХ КЛАПТ1В ГОЛОВИ ТА ШИТ
Неробеев О. I., Аветшов Д. С., Соколов В. М., Пронша О. М., Данильченко С. I.
Резюме. У кгмычнм практик вщновлення втрачених тканин голови i шиУ становить велику проблему для пластичних хiрургiв i, насамперед, пошуки найбiльш рацiональних донорських тканин. Дефекти тканин на головi i, особливо, на обличчi, становлять досить складну функцiональну i косметичну проблему самi по собi, а використання мюцево-пластичних операцiй, що приносять додаткову травму свщомо нерацiонально з ме-дичних i соцiальних показань. 3 огляду на проведен топографоанатомiчнi дослiдження термiнальних гiлок зовншньоУ сонноУ артери нами був запропонованi клапт для пластики субтотальних дефектiв вуха, латерального краю очниц i крила носа, а також верхньоУ губи. Основнi параметри, що характеризують хщ термг нальних гiлок зовншньоУ сонноУ артерiУ залежать вiд форми голови.
Ключов1 слова: зовнiшня сонна артерiя, задня вушна артерiя, верхньощелепна артерiя, м'якi тканини голови.
УДК 616-089. 844-545
ХИРУРГИЧЕСКАЯ АНАТОМИЯ ТЕРМИНАЛЬНЫХ ВЕТВЕЙ НАРУЖНОЙ СОННОЙ АРТЕРИИ ПРИМЕНИТЕЛЬНО К АНГИОСОМНЫМ ЛОСКУТАМ ГОЛОВЫ И ШЕИ
Неробеев А. И., Аветиков Д. С., Соколов В. Н., Пронина Е. Н., Данильченко С. И.
Резюме. В клинической практике восстановление утраченных тканей головы и шеи представляет большую проблему для хирургов и, в первую очередь, поиски наиболее рациональных донорских регионов. Дефекты тканей на голове, и особенно на лице, представляют достаточно сложную функциональную и косметическую проблему. Учитывая проведенные топографоанатомические исследования терминальных веток наружной сонной артерии, нами были предложены варианты лоскутов для пластики субтотальных дефектов уха, латерального края глазницы и крыла носа, а также верхней губы. Основные параметры, характеризующие ход терминальных веток наружной сонной артерии, зависят от формы головы.
Ключевые слова: наружнaя сонная артерия, задняя ушная артерия, верхнечелюстная артерия, мягкие ткани головы.
UDC 616-089. 844-545
Surgical Anatomy of the Terminal Branches of the External Carotid Artery in Relation to the Angiosomic Scraps of the Head and Neck
Nerobyeev О. I., Avetikov D. S., Sokolov V. М., Pronina О. М., Danylchenko S. I.
Abstract. Introduction. In the clinical practice the recovery of lost tissues of head and neck and the search for the most efficient donor tissues is crucial for plastic surgeons.
The purpose of the research is to develop new types of arterized grafts from the head in the area of the posterior auricular and maxillary artery branching for replacement of tissues defects and lost organs on the face.
Object and methods of research. 56 topographic-anatomical studies have been carried our on 28 corpses, as well as 48 clinical observances, during plastic reconstructive-restorative and cosmetic surgeries using arterized scraps from the areas that are blood- supplied by the investigated arteries.
Results of research and their discussion. It has been established that the level of separation of the posterior auricular artery relative to the branch point of the common carotid artery has a fairly large fluctuations and depends on the shape of the head. In the numerical values this distance is the longest in dolichocephalous individuals, longer in mesocephalous individuals and the smallest is in brachycephalous ones.
Posterior auricular artery in 9 % of cases branches not from the external carotid artery, but is a branch of the occipital artery. Generally, auricular branch is of very fine diameter (especially in brachycephalous individuals). In this case it is practically impossible to make use of parotid scrap.
Auricular branch of posterior auricular artery was clearly observed in 2° Corpses, ascended to temporal region, going over temporal fascia. In the temporal region it branched into large capillary network, anastomizing with branches of superficial temporal artery.
On the basis of obtained data the arterized parotid scrap with the inclusion into blood - supplying pedicle of one of the branches of the posterior auricular artery has been developed and practiced clinically.
The topographic-anatomical studies found that individual diversities of maxillary artery external structure are connected, in most cases, with the shape of head.
Furthermore, it has been established that the distance from bifurcation of common carotid artery to the initial part of maxillary artery is rather variable and reaches the biggest sizes in individuals with dolichocephalic shape and the smallest sizes in individuals with brachycephalic shape. Individuals with mesocephalic shape have the mean values of this size.
Correlation of maxillary artery with branches of mandible nerve - lingual and inferior lunularis nerves - are of practical interests for dental surgeons, oncologists and plastic surgeons during operations on deep area on the face, particularly when removing the upper or lower jaw in connection with malignant tumors. The relationship of the trunk of the facial nerve and the initial part of the maxillary artery has been studied too. The study established three variants of these formations: maxillary artery is located higher than the trunk of the facial nerve, lower than the trunk or is on the same level.
Conclusions. In connection with topographic-anatomical studies of terminal branches of external carotid artery the scraps for reconstruction of subtotal ear defects, lateral margin of orbit and wing of nose, as well as upper lip, were suggested. The main parameters, characterizing the tract of terminal branches of external carotid artery (point and angle of separation, diameter, tract direction of arterial trunk, etc.) depend on the shape of head.
Key words: external carotid artery, posterior auricular artery, maxillary artery, soft tissues of the head.
Рецензент - проф. Рибалов О. В.
Стаття надшшла 27. 01. 2014 р.
