CC BY
8
0. V. Gargaieva
1. F. Kaida
THE FUNCTIONS OF THE LANGUAGE GAME IN MASS MEDIA DISCOURSE
The article is devoted to the consideration of the language game functions in various communicative situations: spoken language, fiction, journalism, and advertising. Over the course of the years, the attention of the researchers have been attracted to the concept of «game», its place in human activity, as well as the position of language games and linguistic and creative word-formation. In the context of these studies, much attention is paid to the development and study of such an important and multifaceted phenomenon as a language game, the functioning of which in the language is closely linked with the linguistic and extra linguistic characteristics of the speaker and the parameters of the communicative situation. The language game is comprehensively presented and characterized as a complex multidimensional linguistic phenomenon in the advertising and journalistic picture of the world, endowed with special semantic and linguistic and cultural characteristics, realized within the framework of the investigated media texts. It presents an analysis of the most important and meaningful functions of the linguistic game in the modern cultural-speech space.
Thus, the relevance of the study is determined by the importance of studying the linguistic game as a characteristic feature of actual media discourse, the establishment of universal features and the specifics of the using of these tools by various sources of mass media, as well as the need to identify the most effective means of influence in terms of playing with the word in media text. The article presents an analysis of the most important and significant functions of the language game in the modern cultural-speech space, such as expressive, which is responsible for the communicative influence on the addressee; estimated, aimed at expressing subjective opinion; comic, which includes expressions of humorous emotions; hedonistic function that pushes on using the game in language; as well as impressive - a function of expression of the language; aesthetic, which has a purposeful effect on the reader; linguistic, contributing to the creation of new verbal elements; compressive, insisting on saving language means; protective, helping to neutralize the recipient's negative reaction and the softening function, which is responsible for neutralizing the seriousness of the used language means. Today, they are the main ones and provide the basis for a more detailed study of the phenomenon of the language game. The object of the study is using of the language game in Ukrainian and Russian mass media (2015-2012).
Key words: expressive, evaluative, comic, hedonistic, impressive, aesthetic, linguistic, compressive, protective, softening, function.
YflK 811.111'04'373 O. ft. ^oSpoBo^bCbKa
PEKOHCTPy^M PO3BHTKY ^EKCHKO-CEMAHTHHHOI CHCTEMH CEPEAHbOAHr^IHCbKOI MOBH
y cmammi docnidweno cucmeMuy cmadinbnicmb ^ynK^onyeannH cnoenuKoeozo CKnady cepednboamniucbKoi mobu i uoeo dianeKmunny ednicmb i3 p03eumK0M eidnoeidno doynieepcanbnux 3aKonie dianeKmuKU i зaгanbnux menden^u Moenoi eeonwyii enacnidoK dii
системних г позамовних чиннитв, зокрема вперше в ракурсг внутрштх та зовншмх чинникгв мовног еволюцИ дослгджено розвиток лексико-семантичног системи середньоанглгйськог мови шляхом опису мовних змгн у проявах гхнього вартвання у виглядг комплексного ¡нтегративного досл1дження лексико-семантичног групи агентивно-профестних назв.
Клю^ов^ слова: мовна еволюцгя, мовна змгна, методика реконструкцИ, лексико-семантична система, середньоанглгйська мова, лексико-семантична система, агентивно-професшна лексика.
Актуальшсть i проблематика дослщження. Проблеми мовно'1 еволюцп та 11 причинна зумовленють отримали рiзне трактування упродовж юторп мовознавства у працях Ш. Балл^ В. Вундта, Б. Дельбрюка, В. фон Гумбольдта, Я. Грiмма, К. Бругмана,
A. Мейе, Г. Остгофа, Г. Пауля, О. О. Потебш, Ф. Шлегеля, А. Шлейхера, Г. Штайнталя, та ш. представникiв рiзних лiнгвiстичних напрямкiв та шкiл (пор. вивчення мови поза 11 розвитком, 11 панхронiчне, чи ахронiчне, трактування як <аманентно'1, несуперечливо'1 i специфiчноi структури» представниками лiнгвiстичних течiй структуралiзму). У сучаснiй лiнгвiстичнiй думцi найзагальнiшi напрями розвитку мови тлумачать як 11 поступове та вiдносне удосконалення (у виглядi загальних тенденцiй) шд впливом дiалектичноi eдностi системних та позамовних чинниюв. Основи сучасно'1 концепцп зовшшньо' юторп мови беруть початок у працях Л. Блумфшда, I. О. Бодуена де Куртене,
B. В. Виноградова, А. Мейе, Ф. де Соссюра. Передумови для реашзаци проблематики «мова - суспшьство - цившзащя» створюють положения, обгрунтованi у працях О. С. Ахманово'1, О. I. Смирницького, Р. Холла, О. Д. Швейцера, В. М. Ярцево'1.
Методолопчною основою в^чизняно! лiнгвiстики е визнання мови як юторично' категорп (принцип iсторизму), розумiння сутностi процесу дiалектичного розвитку мови в нерозривнш едностi з розвитком суспiльства та й пристосуваннi до мiнливих умов спшкування. На основi визнання гетерогенност (варiативностi) мови та вiдповiдно до трактування мовних змш вивчення закономiрностей розвитку мови iнтегроване до загально1 проблеми мовно1 змiни - причини мовного розвитку пояснюють загальне спрямування змiн, 1хнш змiст, масштаби, результати, датування та хiд реалiзацii на рiзних етапах процесу змiн. 1стор^ мови розглядають як опис п еволюцп у структурному й функцшному аспектах, а також в аспект мовно1 ситуаци, i згiдно до цього подшу - розрiзняють мовш змiни та змiни мовно1 ситуацй. Обгрунтовуеться новий напрямок — комплексне вивчення лексичного складу, що бере до уваги ютор^ й сощальш аспекти мови — iнтегративний опис впливу зовшшшх чинникiв на функцюнування й розвиток лексичного складу мови у плаш дiахронii (О. С. Ахманова, О. В. Бондаренко, Р. О. Будагов, М. М. Гухман, Ю. О. Жлуктенко, В. К. Журавльов, М. О. Кащеева, Г. Г. Котов, О. С. Кубрякова, Е. М. Ляпкова Л. О. Манерко, С. Д. Поливанов, Т. А. Расторгуева, В. П. Секирин, С. В. Семчинський, Б. О. Серебренников, О. I. Смирницький, Ю. С. Степанов, О. Д. Швейцер, В. М. Ярцева та ш.). Актуальшсть i особливий штерес становить пщтвердження теорй мовно'1 еволюцй, концепцш зовшшньо' юторй та мовно1 змши новими даними з юторп розвитку словникового складу анг^йсь^ мови. Зокрема, актуальшсть визначена потребою в комплексному розкритп вказаноi проблематики стосовно юторп розвитку словникового складу середньоанглiйськоi мови в руст системно-функцiйного пiдходу та зумовлена необхщнютю на великому емшричному матерiалi в параметрах складноi системи кшькох рiзновидiв функцiонування цшсно' лексико-семантичноi групи агентивно-професiйних назв XI-XV ст. шляхом установлення мовних змш на лексичному рiвнi тривалого хронолопчного зрiзу середньоанглiйського перiоду
шдтвердити теорiю мовно! еволюци у проявах загальних тенденцiй, установити дiю зовшшшх та внутрiшнiх чинникiв мовного розвитку й ушверсальних законiв дiалектики.
У германському мовознавствi дослiджувалися етимологiя, структурно-семантичш та ономасiологiчнi особливосп nomina-agentis, зокрема, в середньоанглшськш мовi (Л. Б. Кузнецова, Л. А. Никитина). У дiахронiчному аспект в англiйськiй мовi дослiджено вiдображення когнiтивного ускладнення професшно! дiяльностi в динамiцi словотворчих моделей i надано аналiз ономасюлопчно! структури в термшах рольово! граматики (Н. Ф. Шилова). Давньо- та середньоанглшсью назви оаб за професieю дослщжено в ономасiологiчному ракурсi, установлено основш способи номшацл та ознаки, закладеш в !хню основу (Т. Ф. Солонович). Наше дослщження присвячено проблемi встановлення дiалектичноi eдностi системно! сгабшьносп функцiонування словникового складу середньоанглшсько! мови i його розвитку вiдповiдно до ушверсальних закошв дiалектики та загальних тенденцш мовно! еволюцп внаслiдок ди системних i позамовних чинникiв.
Об'ект дослщження - внутрiшньосистемнi характеристики лексико-семантично! групи агентивно-професiйних назв англшсько! мови XI-XV ст., зокрема функцiйна диференщащя лексики та ii лексико-семантичне групування.
Предмет досл1дження - поведiнка мовно! системи у проявах мовних змш та !хня вiдповiднiсть тенденцiям мовно'1 еволюцп й унiверсальним законам дiалектики у зв'язку iз впливом системних i позамовних чинникiв.
Джерельна база дослщження агентивно-професшно! лексики середньоанглшсько! мови: 1) юторико-етимолопчний словник Oxford English Dictionary; 2) юторико-етимологiчний словник середньоанглшсько! мови Middle English Dictionary у складi Middle English Compendium iз понад тримiльйонною картотекою цитованого матерiалу; 3) iсторико-етимологiчний словник сучасних Британських прiзвищ Reaney P. H. A Dictionary of British Surnames. На основi наведених джерел здшснюеться суцiльна вибiрка, по-перше, лексико-семантичних варiантiв середньоанглiйських агентивно-професiйних назв - апелятивiв, внесених як окремi словниковi статтi до iсторичних лексикографiчних джерел; по-друге, фонографiчних варiантiв середньоанглiйських назв прiзвищевого типу перiоду активного формування прiзвищевоi системи англшсько! мови, антропоосновами яких е агентивно-професiйнi назви, i якi офiцiйно задокументовано у складi антропонiмних формул у переписних, судових, фшансових документах у часи середньовiччя i зiбрано у дослiдженнях з ономастики та ономастичних словниках, а також в юторичних словниках англiйськоi мови як шюстративний матерiал до лексико-семантичного варiанта апелятива у вузькому (антропошмна формула) та широкому (антропошмна формула як член речення) контекстах, або як окремий лексико-семантичний варiант слова iз примiткою «as surname», «in surnames» (як прiзвищева назва або ii антропооснова).
Фактичний матер1ал становить цiлiсна лексико-семантична група агентивно-професiйних назв англiйськоi мови XI—XV ст. (2417 семем, у т. ч. 2015 - закладених в антропошмних основах 7429 фонографiчних варiантiв назв прiзвищевого типу в 10204 слововживаннях).
Результати дослщження. 1. Функщонування i розвиток лексико-семантичноi групи агентивно-професiйних назв XI-XV ст. виявляють дiалектичну еднiсть та динамiчну стабiльнiсть у руслi загальних тенденцш мовно! еволюцп як наслiдок впливу мовних i позамовних чинникiв, як прояв дп таких унiверсальних закошв дiалектики:
1) закон загального зв'язку явищ - проявляеться в рiзноманiтних внутрiшньосистемних зв'язках, зокрема у лексико-семантичному групуванш, деривацii,
асимляцл запозичень, узуальносп та у зв'язках i вiдношеннях з iншими мовними системами, зокрема у виглядi лексичного запозичення, та у зв'язках i3 явищами суспшьного життя, зокрема у зумовленому суспшьним характером мови взаемозв'язку юторп мови з iсторieю ïï носив.
2) закон залежност властивостей мовного елемента вщ його функцшного навантаження - проявляеться у такш специфiцi дослiджених у дисертацп функцшних рiзновидах агентивно-професшноï лексики середньоанглшськоï мови:
a) лексико-семантичне групування у межах етимолопчних груп е проявом специфши сфер семантичного впливу лексичних запозичень;
b) хронологiчна стратифiкацiя (у функцп щентифшацп особи як назви прiзвищевого типу у складi антропонiмних формул агентивно-професшш назви фiксyються ранiше, шж апелятиви у класифiкyючiй функци) свщчить про визначальну роль функцп щентифшацп особи в побyтyваннi агентивно-професiйних назв у середньоанглшський перiод;
c) за належнютю до фyнкцiйних рiзновидiв визначаеться ступшь асимшяци iншомовних лексичних запозичень та шшомовно!' лексики в основах пбридних похiдних (повна / часткова асимшящя);
d) належнiсть до функцшних рiзновидiв, яка зумовлюе yсталенiсть / неусталенють / обмеженiсть узусу, визначае загальнонародну вживанiсть як умову входження лексики до апелятивного фонду мови (шдтверджуеться фактом архшзаци на початок новоанглшського перiодy саме назв iз неусталеним узусом - 39 % усього корпусу ЛСГ, -яю виконували виключно фyнкцiю щентифшацп i не входили до апелятивного фонду середньоанглшсько!' мови).
3) закон переходу кшькюних змш у якюш: кшькюш данi фонографiчноï варiантностi назв прiзвищевого типу, liKm частотност у складi антропонiмних формул, а також кшькюш даш структурно-семантично'1 характеристики комплексного словотворчого поля питомих та гiбридних дериват1в свiдчать про загальнонародну вживанiсть, мовленневу активнють та словотворчу активнiсть за законами словотворення англiйськоï мови як про основш ознаки асимiляцiï шшомовних запозичень i основну умову входження лексики до апелятивного фонду мови.
4) закон едност! i боротьби протилежностей, зокрема боротьби мiж новим / старим ^ж новою / старою формою, мiж старим / новим змютом, мiж старою формою / новим змютом, мiж новою формою / старим змютом), а також
5)закон заперечення заперечення (зростання нового в надрах старого та використання старого для створення нового) та
6) суперечнють мiж потребами та засобами вираження засвщчеш в таких проявах:
а) загальне зростання чисельност1 словникового складу ЛСГ у понад шють разiв порiвняно з давньоанглiйським перiодом; поповнення словникового складу за рахунок запозичення (22 % лексики) та в основному за рахунок словотворення (переважання похщних назв (97 %) над непохщними (3 %) серед питомо'1 лексики, стввщношення англiйськоï (питомо'1 i гибридно!') лексики та запозичено'1 у сшввщношенш 4 : 1);
б) змши якюного складу лексико-семантичноï групи, зокрема явища архаïзацiï та неолопзаци як прояви тенденцiï до збереження мовноï стабiльностi, що пiдтверджено переважанням частки апелятивноï лексики середньоанглiйськоï мови, яка продовжила побутування в наступш перюди, над часткою лексики, побутування якоï обмежилося антропонiмним рiвнем середньоанглшського перiодy у спiввiдношеннi 61 % : 39 %, тобто 3 : 2;
в) дiя принципу аналоги, як вияв ушверсального закону едностi i боротьби протилежностей, — засвщчена у явищах дериваци, зокрема у твореннi нових сшв
(питомих i гiбридних) за продуктивними моделями суфшсального словотвору Ï3 суфiксом -er, -man та за продуктивними моделями словоскладання i3 компонентом -maker.
2. Внутршньосистемш характеристики ЛСГ агентивно-професшних назв, що формують комплекс мовних змш, пiдтверджують !хню вiдповiднiсть загальним тенденцiям розвитку мови:
1) до впорядкування структурно! оргашзаци мовно! системи (переважання суфiксальних похiдних серед агентивно-професшних назв, що увшшли до апелятивного фонду мови);
2) до бшьшо! формально! виразносп номiнативних одиниць (перевага суфшсаци над словоскладанням та безафшсними дериватами в системi засобiв номшацл осiб за професieю в середньоанглшський перiод);
3) до збереження мовно! стабшьносп (переважання питомих агентивно-професшних назв у всiх лексико-семантичних пщгрупах; спiввiдношення 44 % / 25 % / 31 % питомих / пбридних / запозичених назв серед лексики, що продовжила побутування в наступш перюди юторп мови; переважання англшсько! (питомо! i пбридно!) лексики над запозиченою у стввщношенш 4 : 1, переважання питомо! складово! над гiбридною у стввщношенш 5 : 3, стввщношення 5 : 4 : 1 германського / романського / кельтського лексичних елемешив (разом серед питомих назв, запозичень та основ пбридних похщних);
4) до зростання функцшно! стратифшацп лексики (зростання лексико-семантично! диференщацп агентивно-професшних назв за синонiмiчними рядами у складi лексико-семантичних пiдгруп порiвняно з давньоанглiйським; зростання функцiйних рiзновидiв лексики, зокрема за класифiкуючою та щентифшуючою функцieю);
5) до зростання функцшно'! варiативностi лексики (зростання кшьюсного наповнення синонiмiчних рядiв у складi лексико-семантичних пiдгруп i функцiйних рiзновидiв лексики порiвняно з давньоанглiйським перюдом);
6) до поступового ускладнення й вщносного удосконалення лексико-семантично! системи (шестикратне чисельне зростання лексичного фонду дослщжувано! мiкросистеми в середньоанглiйський перiод порiвняно з давньоанглiйським).
3. Дiю внутршньомовних чинникiв на еволюцiю ЛСГ агентивно-професшних назв в англшськш мовi XI-XV ст. засвiдчено в тенденцiях: 1) до створення слiв просто! морфолопчно! структури (переважання суфiксальних утворень, зокрема iз суфiксом -er, -man, над композитами в сумарних показниках); 2) до економи мовних засобiв (переважання суфшсальних утворень над композитами в сумарних показниках); 3) до використання експресившших форм (переважання композит над суфшсальними утвореннями в лексицi, виявленш на базi антропонiмiï).
4. Дш зовнiшньомовних чинникiв на еволюцiю ЛСГ агентивно-професшних назв в англшськш мовi XI-XV ст., зокрема, необхiднiсть збереження мови у сташ комунiкативноï придатносп, засвiдчено в iншомовному впливi через лексичш запозичення, що е реалiзацieю соцiального i соцiокультурного впливу, особливостей юторичного життя народу та прогресу людського суспiльства загалом, а також окреслюе етимологiчний склад ЛСГ як прояв лексично! закономiрностi кореляц^ мiж витiсненням питомо! лексики та збереженням якiсноï визначеностi мови, дозволяючи диференщювати важливу для вирiшення проблеми «змшаного складу» англiйськоï мови характеристику словникового складу - наповнення питомою, пбридною, запозиченою лексикою, а також стввщношення пщсистем (етимологiчних груп / пщгруп, лексико-семантичних пiдгруп / синонiмiчних рядiв).
5. Дiя позамовних чинникiв на еволющю ЛСГ агентивно-професiйних назв в англшськш мовi XI-XV ст. засвiдчена у специфiчних для юторп анп^йсь^ мови проявах суспшьно-юторичних факторiв, якi визначили мовну ситуащю середньоанглiйського перiодy:
1) мгращя населення, сyмiсне проживання рiзних етносiв на однiй територп, економiчнi, полiтичнi, кyльтyрнi контакти рiзних народiв, вiйськовi завоювання, тобто економiко-полiтичнi зрушення, якi видозмiнюють контингент носпв анп^йсь^ мови i лежать в основi мовнох взаемодп упродовж XI-XV ст.;
2) прогрес людського сyспiльства у проявах розвитку його дyховноï й матерiальноï культури, що зумовив кшькюне та якiсне збагачення ЛСГ в цшому за рахунок розширення ïï складу та наповнення синонiмiчних рядiв у межах лексико-семантичних пiдгрyп порiвняно з давньоанглiйським перiодом;
3) демографiчний чинник, який е одним з виршальних у визначеннi якiсного та кшькюного складу лексико-семантичноï групи (зростання чисельносп населення Англп вiд одного до шести мшьйошв протягом XI-XIV ст. пояснюе шестикратне у порiвняннi iз давньоанглiйським перiодом зростання чисельносп ЛСГ, з яких 83 % становлять агентивно-професшних назви, якi побутували як назви прiзвищевого типу у складi антропонiмних формул в перюд активного формування прiзвищевоï системи -перюд, коли назва особи за профеаею спiвпадала з реальною профеаею носiя; зменшення до кiнця XV ст. чисельносп населення до двох мшьйошв внаслщок ешдеми чуми пояснюе зникнення до початку XVI ст. 39 % агентивно-професшних назв, зокрема тих, що побутували як назви прiзвищевого типу у складi антропошмних формул i позначали реальш професи ïхнiх носив).
На основi здобутих результат перспективним вважаемо поглиблене вивчення розвитку словникового складу середньоанглiйськоï мови за такими напрямками:
1) особливосп формальноï та фyнкцiйноï асим^цп запозичень; 2) хронолопзащя процесу асим^цп запозичень (фшсування дати першоï письмовоï згадки пбридних похщних i запозичень, порiвняння ïx iз часом першоï письмовоï фшсацп запозичення, що слугувало мотивувальною базою); 3) сфери впливу лексичних запозичень; 4) сфери вживання лексичних запозичень; 5) ступшь розповсюдження, тобто функцюнування, лексичних запозичень у середньоанглшськш мовц 6) синонiмiя запозичень в ïхньомy спiввiдношеннi зпитомою лексикою; 7) змша семантичноï структури словника, що адаптуе шшомовш вкраплення при укоршенш нових слiв; 8) створення нових тематичних сфер; 9) переоформлення i розвиток синонiмiчних рядiв; 10) напрями i шляхи процесу консолщацп / розмежування значень синонiмiв; 11) причини витюнення одних синонiмiв iншими тощо. Прогнозуемо пiдтвердження впливу внyтрiшнiх чинниюв розвитку мови, зокрема: 1) тенденцп до вираження рiзних значень рiзними формами;
2) тенденцiï до економи мовних засобiв; 3) тенденцiï до використання експресившших форм; 4) тенденцп до усунення форм, що втратили свою питому функщю, 5) тенденцп до усунення мовних елеменпв, яю мають незначне семантичне навантаження, а також виявлення ушверсальних законiв дiалектики, загальних та специфiчних законiв розвитку мови.
Список використаноУ л1тератури
1. Добровольська О. Я. Агентивно-професiйна лексика в юторп англiйськоï мови: деривацiя i таксономiя : моногр. / О. Я. Добровольська. - Чершвщ : Родовщ, 2016. -623 с. ; Dobrovolska O. Ya. Ahentyvno-profesiina leksyka v istorii anhliiskoi movy : deryvatsiia i taksonomiia : monohr. / O. Ya. Dobrovolska. - Chernivtsi : Rodovid, 2016. - 623 s.
2. Кузнецова Л. Б. Субстантивное словосложение и словосочетание в среднеанглийском языке : дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.04 / Людмила Борисовна Кузнецова ; Ленинградский государственный университет им. Жданова. -Ленинград, 1984. - 177 с. ; Kuznetsova L. B. Substantivnoe slovoslozhenie i slovosochetanie v sredneangliyskom yazyke : dis. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.04 / Lyudmila Borisovna Kuznetsova ; Leningradskiy gosudarstvennyy universitet im. Zhdanova. - Leningrad, 1984. - 177 s.
3. Никитина Л. А. Словообразовательное поле суффиксальных существительных со значением лица в среднеанглийском языке : дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.04 / Людмила Анатольевна Никитина ; Пятигор. гос. лингвист. ун-т. -Пятигорск, 2005. - 187 с. ; Nikitina L. A. Slovoobrazovatelnoe pole suffiksalnykh sushchestvitelnykh so znacheniem litsa v sredneangliyskom yazyke : dis. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.04 / Lyudmila Anatolevna Nikitina ; Pyatigor. gos. lingvist. un-t. -Pyatigorsk, 2005. - 187 s.
4. Солонович Т. Ф. Развитие тематической группы наименований лиц по профессии в английском языке : дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.04 / Татьяна Федоровна Солонович. - Минск, 1986. - 204 с. ; Solonovich T. F. Razvitie tematicheskoy gruppy naimenovaniy lits po professii v angliyskom yazyke : dis. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.04 / Tatyana Fedorovna Solonovich. - Minsk, 1986. - 204 s.
5. Шилова Н. В. Формирование системы производных наименований лиц по профессии в английском языке : Сфера ремесленно-промышленного производства : дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.04 / Наталья Владимировна Шилова ; Дальневост. гос. ун-т. - Владивосток, 2006. - 195 с. ; Shilova N. V. Formirovanie sistemy proizvodnykh naimenovaniy lits po professii v angliyskom yazyke : Sfera remeslenno-promyshlennogo proizvodstva : dis. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.04 / Natalya Vladimirovna Shilova ; Dalnevost. gos. un-t. - Vladivostok, 2006. - 195 s.
6. Middle English Compendium. University of Michigan Digital Library Production Service, 2001-2013 [Electronic resource]. - Mode of access : http://quod.lib.umich.edu/rn/med/
7. Reaney P. H. A Dictionary of British surnames / P. H. Reaney. - London, 1966. - 366 p.
8. The Oxford English Dictionary In 20 vol.. / ed. ву J. Simpson and E. Weiner. -2nd ed. - Oxford, 1989.
Стаття надшшла до редакцп 28.10.2017.
O. Y. Dobrovolska
RECONSTRUCTION OF THE MIDDLE ENGLISH LEXICAL AND SEMANTIC SYSTEM DEVELOPMENT
The problem considered in this paper is the system stability of the Middle English vocabulary and its dialectical unity with the development according to the universal laws of dialectics and general trends of language evolution as a result of systemic and extralingual factors. The scientific innovation of the results obtained in this paper are the following: for the first time from the viewpoint of internal and external factors of language development the evolution of the Middle English lexical and semantic system has been researched by means of studying language changes in their variations (functional, phonographic, lexical-morphological, lexical and semantic, nominative variability) in the form of complex integrative analysis of the lexical and semantic group of the Middle English terms of occupation and office, used as the proper / common noun, aimed at exploring language changes on the lexical level as the holistic complex of linguistic
characteristics of the lexical and semantic group. On the basis of new factual data of Middle English and new comprehensive techniques of its study, the following general linguistic phenomena have been confirmed:
1. the force of general laws of dialectics (comprehensive coherence of phenomena; functional determination of language element characteristics; the transition of quantitative changes into qualitative; the unity and confrontation of diversities, esp. between the new and the old, the force of principles of analogy; the negation of opposition; the controversy between the needs and the means of expression);
2. the influence of the external factors on the language development (the influence of other languages, especially through lexical assimilation; demographic shifts), which is manifested in the lexical regularities (correlation between the displacement of the native vocabulary and the preservation of language qualitative specificity) to solve the problem of 'mixed composition' of the English language;
3. the influence of the internal factors of language development, which is manifested in: 1) the tendency to create words of simple morphological structure; 2) the tendency to the economy of language means; 3) the tendency to use more expressive forms;
4. theory of language evolution in the following forms: 1) the tendency to regulate the structural organization of the language system; 2) the tendency to use more formal nominating units; 3) the tendency to preserve language stability; 4) the tendency to the growth of functional variability; 5) the tendency to increase functional stratification; 6) the general thrust of language to the gradual complication and improvement of the lexical and semantic system.
Key words: language evolution, language change, reconstruction techniques, lexical and semantic system, Middle English, occupational term.
УДК 821-193.1-115
Н. В. Захарова
СТРУКТУРНО-ТИПОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 УКРАШСЬКИХ I Н1МЕЦЬКИХ НАРОДНИХ ЗАГАДОК
У статтi до^джено композицтну оргатзащю текстiв народних загадок неблизькоспорiднених мов. Форми репрезентаци зм^ту традицтних украгнських i тмецьких етгматичних текстiв з^тавляються на внутршньомовнихрiвнях з метою виявлення е^валентних, частково е^валентних та безе^валентних структурних титв. Таким чином, у статтi актуалiзуeться поняття еквiвалентностi за таким критерieм, як план вираження (зовншня форма).
Ключовi слова: народна загадка, композицтна оргатзащя, структурний тип, форма презентаци, жанрово-типологiчна форма.
Загадка - один iз найдавшших i найбшьш своерщних зразюв ранньоi духовно'' творчосп народу - школи не перебувала поза увагою дослщниюв. Протягом двох iз половиною тисяч роюв загадки продовжують викликати штерес широкого загалу фахiвцiв (В. П. Ашкш, I. П. Березовський, Ф. I. Буслаев, О. Воропай, А. Н. Журинський, Е. Кенгес-Маранда, Н. О. Лавонен, Ю. В. Левш, А. I. Мамедова, Н. Б. Мечковська, А. К. Мойаенко, М. Номис, Г. А. Онищенко, Д. М. Садовников, В. М. Топоров,
