CC BY
7
А. Мустакас
ДОСЛ1ДЖЕННЯ МОВИ З ТОЧКИ ЗОРУ ПСИХОЛ1НГВ1СТИКИ
Стаття пов 'язана is досл1дженням мови з точки зору психолтгв^тики. Психолтгвктика - це nорiвняно нова наука, яка складаеться з двох доволi сталих наук: лтгвктики та психологи. Найбшьш важливi сфери до^дження, що представлен у статтi, мають на метi роз'яснити, яким чином вiдбуваються процеси розумтня людини, продукування, збереження, надбання та трансмшг мови; де мова знаходиться у мозку, частини якого активт в рiзних лтгв^тичних процесах; як хвороба або певн пошкодження головного мозку впливають на психолтгвштичш процеси людини. До^дження мови з точки зору психолтгв^тики iмплементуе низку специфiчних параметрiв та факторiв. Найбшьш вагомi та суттевi представлен у статтi. Так, думка та мова - це класичний погляд на те, що думка первинна тж мова. Мови розвивались протягои часу для того, щоб людина могла висловлювати свог думки та iдег. Iншi контрастивш погляди на цей аспект стверджують, що людина може мислити логiчно та зв'язно, оскльки мова вимагае цього. Стосовно лтгвютичног вiдносностi, автор статтi вiдзначае двi загальн теори: лтгв^тична вiдноснiсть -погляд на те, що кожна мова мае у своему складi уткальн категорп та вiдмiнностi. Щодо лтгв^тичного детермШзму, то, як вiдзначае автор, це споЫб сприймання та категоризацИ свту, який систематизовано мовою, якою ми розмовляемо. У статтi розглядаються теори мовного освоення (language acquisition), яке розумiеться як процес освоення компетенци (оволодтня) в мовi. Цей термт було використано для немовлят, як засвоювали гхню першу мову, а також для тих, хто вивчав мову як другу тоземну. Акомодащя розглядаеться як споЫб, в якому сткер, найчастше не надаючи особливог уваги, iмiтуе або на^дуе риси мовлення людини, з якою стлкуеться. Сткер у мовi може використовувати певн слова або синтаксичн прийоми, як було використано його ствбеЫдником нещодавно. Ця теорiя тдтверджуе той факт, що використовуючи такий мовний стиль, стврозмовник виражае знак солiдарностi або сощальног нерiвностi. Саморегулювання та ментальний лексикон - це наступн етапи мовного до^дження з точки зору психолтгвттики. Пам'ять - одне з найважливших мульти-функцюнальних понять у життi людини. Як вiдомо, пам'ять може бути сенсорною, короткостроковою та довгостроковою. Мовн особливостi таздiбностi, як збер^аються у пам'ятi, е iндивiдуальними для кожног людини. Отже, розглядаючи кожний етап мовного розвитку кр1зь призму психолтгвттики, можна стверджувати, що хоча ця наука е досить молодою, вона нерозривно пов 'язана не ттьки з мовними, а й з психологiчними процесами кожног людини.
Клю^о^^ слова: психолтгв^тика, лтгв^тична вiдноснiсть, акомодащя, пам'ять, мовне оволодтня.
УДК 811.161.2'282 О. I. Новщька
СЕМАНТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 НАЗВ Ж1НОЧИХ ГОЛОВНИХ УБОР1В У ГОВ1РКАХ ШДГАСЧЧИНИ ТЕРНОП1ЛЬСЬКО1 ОБЛАСТ1
У статтi до^джено назви жточих головних уборiв, що побутують на Шдгаеччит. Наводяться пояснення говiркових назв з погляду семантики,
етимологп. Визначено лексико-семантичш паралелг з /ншими украгнськими дгалектними континуумами.
Клю^о^^ слова: тдгаецьт гов1рки, лексико-семантична група, назви головних убор1в, лексема.
Постановка проблеми. Упродовж останшх десятилт побутова лексика стала об'ектом вивчення для багатьох лшгаспв. Дослщження тематичних груп побутово'' лексики дае цiнну шформащю, що розширюе емпiричну базу украшсько'' дiалектолоrii. Увага до лексичного складу народних говорiв зумовлена необхiднiстю бшьш детального дослiдження структури словника окремих говiрок, його системно'' оргашзацп, виршення питання просторового розмiщення лексики, взаемовщношень словникового складу рiзних дiалектiв.
Серед недостатньо дослщжених в iсторичному та мовознавчому аспектах тематичних груп украшсько'' лексики особливий штерес становить побутова лексика, яка у словниковому складi украшсько'' мови посiдае помiтне мюце.
Велику групу побутово'1' лексики, досить рiзноманiтну i цiкаву щодо походження та часу виникнення, становлять народш назви одягу. Назви одягу - складна багатопланова лексична система, компоненти яко'1 видшяють на основi лопко-предметного членування. Це однi з найдавшших груп лексики, що пов'язаш з матерiальною культурою суспiльства [13, с. 138]. Тематична група назв одягу складаеться з окремих лексико-семантичних груп (ЛСГ) та утворюе складну i розгалужену систему, до яко'1 входить ЛСГ назв головних уборiв.
Мета, завдання, актуальшсть досл1дження. Мета нашо'1 роботи -проаналiзувати лексико-семантичш особливостi назв жiночих головних уборiв, якi побутують у говiрках Пщгаеччини. Реалiзацiя поставлено'' мети передбачала розв'язання таких завдань: 1) на пiдставi польових записiв установити функцiональну актившсть номенiв на позначення дослiджуваних сем говiрок Пiдгаеччини; 2) подати структурно-семантичний та етимолопчний аналiз лексем; 3) установити лексико-семантичш паралелi з шшими укра'нськими дiалектними континуумами.
Актуальшсть дослщження зумовлена вiдсутнiстю комплексного дослщження ЛСГ жшочих головних уборiв у говiрках Пiдгаеччини, попри те, що назви головних уборiв багатьох регюшв дослiдженi.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. ЛСГ назв головних уборiв, що е складовою частиною ЛТГ назв одягу i взуття привертали увагу дослщниюв рiзних дiалектних зон, зокрема, на територп пiвнiчного нарiччя цi назви дослiджували Л. Ашамова, Ф. Бабiй, Г. Гримашевич, Д. Недшько, О. Никончук, Л. Пономар,
A. Соколовська та ш.; в твденно-схщному регiонi - К. Глуховцева, Н. Клименко, О. Коваленко, Л. Лисиченко, Т. Иколаева, Т. Щербина та ш. Укра'нську дiалектну лексику твденно-захщного нарiччя вивчали Г. Березовська, З. Бичко, Я. Вакалюк,
B. Грещук, Н. Пашкова, Т. Пщура, О. Полянська, В. Прокопенко та ш. Також фiксацiю назв головних уборiв знаходимо у лексикографiчних працях.
Матер1алом для дослiдження стали власш польовi записи, зiбранi в 37-х населених пунктах Пiдгаеччини.
Виклад основного матер1алу. Головнi убори - це компонент жшочого та чоловiчого одягу, який призначений для захисту вщ несприятливих природних явищ: вiтру, сонця, холоду, бруду, а також служить прикрасою, зокрема для дiвчат.
На Пщгаеччиш основним головним жшочим убором уважаеться хустина. Хусткою покривають голову замiжнi ж1нки, йдучи до храму. Велика роль хустки у весшьному, похоронному обрядах, у ташст хрещення [3, с. 61].
Для найменування мало! хустини, яку пов'язують на голову чи шию, у пщгаецьких говiрках зафiксовано назви: хус'тина (весь ареал), хус'тина з кон'у'шинкоу, хус'тина з ка^пустоу (Голг., Верб., Вол., Михайл.), хус'тина з поли'тициу (Голг., Верб., Вол., Михайл.), ду^бова хус'тина (Пiдг., Рудн., Литв., Сар. Литв.), хус'тина з калинником (Зав., Ноав, Серед., Затур., Гнил., Черв., Пан.), ту^рецка хус'тина (Пщг., Стар. М., Сiльце, Гол., Галич), трецка хус'тина (Верб., Голг.), шал'е'нова хус'тина (Рудн., Литв., Стар. Литв., Лиса, Ноав, Угрин.), ша}л'енка, шал'е^н'гука (Верб., Голг., Вол., Мозол.), парнова хус'тина (Пщг., Стар. М., Муж., Сшьце, Гол., Галич, Верб., Мирне), 'гатласна хус'тина (Бшокр.), хус'тина з в'^нонком, хус'тина з ог'гр'ками, хус'тина з ду^бонком, хус'тина з 'йагодами, хус'тина з 'маками, хус'тина з х марами, хус'тина з ^рожами, хус'тина з ме\теликами, хус'тина з незабудками, хус'тина з колонками, хус'тина з кон^вал'тоу (Рудн., Стар. Литв., Литв., Лиса, Ноав, Боюв, Шумл., Завал.).
Назва хустина е л^ературною нормою украшсько! мови, що позначае 'шматок тканини або в'язаний, трикотажний вирiб, переважно квадратний, який пов'язують на голову, шию, напинають на плечГ [21, с. 175]. Щодо походження цього слова, то етимологи розглядають декшька версш: 1) походить вщ праслов. *xusta як праслов'янський дiалектизм, властивий насамперед польському ареалу; 2) припускаеться також запозичення в украшську мову з румунсько! мови, пор. рум. Justa 'спщниця' [10, с. 224].
Серед назв хустин, як вщповщають малюнку чи орнаменту, який зображений на хустиш, на Пщгаеччиш видiляються номени з такими означальними компонентами:
1. Назви, утвореш вщ назв рослин: хус'тина з кон'у'шинкоу - на хустиш зображеш рослини, кв^и у виглядi конюшини; хус'тина з поли'тициу - рослини зображеш у виглядi кв^ок, листя i гiлочок (политицi) в'юнки; хус'тина з незабудками -на хустиш зображено кв^и у виглядi незабудок; хус'тина з колосками - на хустиш зображено колоски; хус'тина з в'^нонком - на хустиш зображено кв^и у виглядi вшочка; хус'тина з ^рожами - на хустиш зображеш кв^и у виглядi троянд (рож1); хус'тина з конвал 'шоу - на хустиш зображеш кв^и у виглядi конвалп.
2. Назви, утвореш вщ назв комах: хус'тина з ме^теликами - на хустиш зображено метелики.
3. Назви, утвореш вщ назв овочiв, дерев, ягщ: хус'тина з ог'гр^ками - на хустиш зображено рослини подiбнi до опрюв; хустина з ка^пустоу - зображено рослини подiбнi до капусти хус'тина з ду^бонком - на хустиш зображеш дубовi листки; хус'тина з 'йагодами - на хустиш зображеш ягоди ожини, вишш та ш.;
4. Назви, пов'язаш з атмосферними процесами: хус'тина з Омарами - на хустиш зображений малюнок у виглядi хмар.
На позначення хустини, край яко! оздоблений малюнками рiзних яскравих кольорiв прямокутно! форми вживаються назви: ду^бова хустина, хус'тина з калинником, ту'рецка хус'тина, т'рецка хус'тина.
Поряд iз наведеними назвами на Пщгаеччиш простежуються номени: шал'е'нова хус'тина, ша}л'енка, ша^л'ен'гука - 'тонка шовкова хустина'; пар'нова хус'тина - 'тонка шовкова хустина iз золотою чи срiбною ниткою'; 'гатласна хус'тина - 'тонка атласна хустина'.
Назви шал'е'нова хус'тина, ша}л'енка, ша^л'ен'гука походять вщ назви шаль, що запозичена через польське i французьке посередництво з англшсько! мови, пор. англ. shawl 'шаль, шарф' [10, с. 371]. Лексичними паралелями до укр. шаль е рос. шаль 'хустка, тонка вовняна тканина', бшор. шаль 'хустка; шарф', пол. szal 'шаль; шарф', болг. шал 'шаль; шарф' [10, с. 371].
Подiбнi назви побутують у полiських roBipKax - шал'^нЧука 'шерстяна хустка з китицями', шана^лЧука - 'хустка червоного кольору' «Дав шана^лЧуку с френзл'ами», шал'^ноха 'хустка з кв^ками', ша^л'оха - 'велика хустка з китицями' [12, с. 258], у середньополюьких - шали^ноука 'невелика святкова вовняна хустка; велика хустка з китицями i яскравими кв^ами, яку напинають на плечГ [4, с. 176].
Назва пар^чова хустина в л^ературнш мовi вживасться як прикм. до 'парча 'зроблена, пошита з парчГ [19, с. 83]. Слово парча вживасться на позначення 'складноузорчасто! тканини, зроблено! з шовкових i золотих або срiбних чи iмiтуючих 1х ниток' [19, с. 83], що запозичена iз тюркських мов; пор. тур. parga 'шматок, клаптик', клаптик', походить вiд перс.parca 'шматок, клаптик' [8, с. 302].
На позначення великих зимових хустин на дослщжуванш територп зафшсовано лексеми: 'хустка, воун'енка (весь ареал), барабо'л'енка (Литв., Стар. Литв., Рудн., Лиса, Носiв, Угрин., Яблун., Завал.), на^киданка (Литв., Стар. Литв., Рудн., Лиса), 'циганка (Пщг., Стар. М., Муж., Сiльце, Гол., Галич., Верб., Рудн.), каз'ми^рова хустина (Пщг., Мирне, Муж.), пл'едт (Рудн., Литв., Стар. Литв., Боюв, Шумл., Лиса, Ноав), пар^чова хустина зс ф^рендзл'еми, хустина зс 'френдзл'еми (весь ареал), ку'цтука (Голг.), кор^лЧуска хустина (Пщг., Стар. М., Сшьце, Гол., Галич, Рудн., Литв., Стар. Литв., Угрин.) (див. карту № 1).
Лексема 'хустка 'велика зимова хустина' в сучаснш украшськш л^ературнш мовi вживаеться зi значенням 'шматок тканини або в'язаний, трикотажний вирiб, переважно квадратний, який пов'язують на голову, шию, напинають на плечГ [21, с. 175]. Походить вщ слова хустина.
Лексичними паралелями до украшсько! назви хустка е бшор. |хустка, 'хуста 'хустка', рос. 'хустка, 'хуста, пол. chusta, chustka 'хустка, одяг, бшизна'
Лексема 'воун'енка у пiдгаецьких говiрках зафшсована як назва 'велико! вовняно! хустини', що утворена вiд слова вовна.
1зоглоса назви воун'енка продовжуеться у буковинських говiрках - 'воун'анка, ' воун'енка, 'воун'шка iз значеннями 1) 'вовняне рядно'; 2) 'вовняна ганчiрка для чищення взуття' [16, с. 62], у захщнополюьких - воун'шка 'вовнянка' [11, с. 87], у середньополюьких - 'воун'анка 'велика тепла суконна хустка, яка накидаеться на плечГ [4, с. 33], у лемювських -воун'анка 'велика хустка з чисто! вовни розмiрами 1,5 х 1,5 м.', 'вовняна спщниця або сукня' [15, с. 51].
Назва барабо^л'енка на дослщжуванш територп вживаеться у значенш 'зимова шерстяна хустина'. У л^ературнш мовi та у шших говорах укра!нсько! мови лексему барабо^л'енка зi значенням 'зимова шерстяна хустина' не зафшсовано.
Назва на}киданка утворена вщ слова накидати, що на дослщжуванш територп вживаеться на позначення велико! зимово! хустини, яку накидають на плечь
Найменування 'циганка вживаеться на позначення чорно! шовково! хустини утворене лексико-семантичним способом вщ циганка з огляду на темний (чорний) тшр. Окрiм Пiдгаеччини подiбна назва побутуе у середньополiських говiрках -цыганка 'чорна велика хустина з китицями' [4, с. 169].
У сучаснш украшськш л^ературнш мовi i в шших говорах укра!нсько! мови лексему на^киданка, не засвщчено.
Найменування каз'ми^рова хустина що позначае 'теплу кашемiрову хустку' у сучаснш украшськш л^ературнш мовi не зафшсовано. Назва казьмирова, очевидно, е наслщком дiалектно1 фонетично! адаптацп лексеми кашемирова, що запозичена з ir. casimiro 'вщ назви Кашмир' [22, с. 160].
Подiбну назву зафiксовано у лемкiвських roBipKax rnsii Miprn 'кашмiрова хустка з тороками' [15, с. 129]. У шших дiaлектax украшсько'' мови пoдiбниx назв не зaфiксoвaнo.
Лексема пл'едт 'велика зимова хустина' в сучаснш украшськш лiтеpaтуpнiй MOBi фiксуeться зi значенням 'шерстяне або нaпiвшеpстяне покривало, переважно з торочками, яке використовують як хустку або ковдру' [19, с. 574]. В украшську мову слово плед запозичено з англшсько'' мови, пор. англ. plaid 'шотландський плед, вживаний замють плаща' [8, с. 436].
Пoдiбнi назви простежуються в наддшстрянських гoвipкax - пл'ед 'велика тепла жшоча хустка' [23, с. 208], пл'етд 'жшоча хустина' [2, с. 148]. Вщповщники в рос., бшор., болг. плед, пол. pled, ч. слц. слн. pléd 'покривало, яке використовують як хустку або ковдру' [8, с. 436].
Назва пар' чова хус' тина з ффрендзл'еми на дослщженш територп позначае 'шовкову хустину iз золотою ниткою та торочками'. Слово парча, вщ якого утворено парчова, мае значення 'складноузорчаста тканина, зроблена з шовкових i золотих або сpiбниx чи iмiтуючиx 'х ниток', запозичене з тюрських мов. Компонент номшацп зс ' френдзл'еми вiд френзлi 'торочки' е дiaлектним, що запозичений з польсько'' мови [10, с. 130]. Компонент номшаци з ' френдзл'еми вщ френзлi 'торочки' в сучaснiй украшськш л^ературнш мoвi квaлiфiкoвaнo як дiaлектне [20, с. 643].
Лексема ' куцгука на Пiдгaеччинi побутуе для найменування зимово'' хустини iз овечо'' шеpстi, ймoвipнo, утворена вiд слова куцяня 'назва вiвцi' [7, с. 165]. У шших гoвipкax украшсько'' мови пoдiбниx назв не зафшсовано.
Назва коро'лЧус'ка хус' тина на Пiдгaеччинi вживаеться на позначення тонко'' шовково'' хустки бшого кольору, на якiй зображеш кв^и i метелики piзниx кoльopiв'; утворена вiд назви рослини королевий цвт 'декоративна трав'яниста рослина родини бобових з витким стеблом, загостреними округлими листочками й червоними, блщо-рожевими або строкатими кв^ками; королевий цв^' [18, с. 296].
Назва барабо 'л'енка вживаеться у значенш 'зимова шерстяна хустина'. У лггературнш мoвi та iншиx говорах украшсько'' мови лексеми ' куцгука, коро'лЧус'ка хус с тина, барабо о л'енка у значенш 'зимова шерстяна хустина' не зафшсовано.
Для позначення л^ньо'' мало'' хустини в пщгаецьких гoвipкax вживаються назви ТасзЧука (весь ареал), ка1синка, ко' синка (весь ареал), пластина (весь ареал), п'латок (весь ареал).
Лексема Та ' зЧука 'л^ня газова хустина' утворилася вщ назви газова хустина [17, с. 14] внаслщок суфшсально'' ушвербацп газова хустина > Та' згука.
Назва Тасз'гука на позначення 'л^ньо'' хустини' побутуе у наддшстрянських говорах [2, с. 148], захщнополюьких - гасзгука 'невелика жшоча хустина з тонко'' тканини' [1, с. 3].
Назви ка' синка, ко' синка 'л^ня хустина трикутно" форми' у сучаснш украшськш л^ературнш мoвi вживаються на позначення 'трикутно'' жшочо'' хустки, яку носять на гoлoвi або ши'' [18, с. 305]. За етимолопчними дoслiдженнями слово ка' синка 'трикутна ж1ноча хустка' запозичена з росшсько мови; рос. ко' сынка 'косинка'. Лексема ка' синка та ïï деривати iз семантикою 'головний убip' вiдoмi у бiлop. ка' сынка, слц. kosinka мовах [9, с. 3].
Назва пла' тина 'лггня полотняна хустина' у значенш 'хустка' в Словнику укртнсько'' мови квaлiфiкoвaнa як дiaлектнa [19, с. 568]. Слово походить вщ праслов. *platb 'частина, шматок (тканини)', очевидно, пов'язане з plata 'плата', *polt-no (*poltbno) 'полотно' [8, с. 430].
Лексема платок 'л^ня полотняна хустина' у сучаснш украшськш mobí вживаеться 3Í значенням 'хустка' i квалiфiковане як розмовне [19, с. 569].
Подiбнi назви поширеш i в шших украшських говорах, наприклад у бойювських -пластина 'крижмо' [14, с. 79], у гуцульських - пластина 'хустина' [5, с. 150], буковинських - [16, с. 428], лемювських - пле^т'гнка 'хустина виплетена Í3 високояюсно'1' шерстГ [6, с. 291; 15, с. 235].
Висновок. Сьогодш багато тематичних груп лексики украшських говiрок, великi говiрковi масиви залишаються не дослiдженими. До ареалiв, що недостатньо вивченi, належать i тдгаецью говiрки, якi сво'1'ми лексемами збагачують украшську мову. Лексичнi одиницi говiрки становлять номени, якi з тим же значенням уживаються i в шших украшських дiалектах, багато з них е загальнонародними i нормативними, проте значна 1'хня кшьюсть характеризуеться низкою особливостей.
Назви жшочих головних уборiв у пiдгаецьких говiрках неоднорщш щодо 1'хнього поширення. Серед них видшяються вузьколокальнi дiалектизми, якi, ^м кiлькох населених пунктiв Пiдгаеччини, шде бiльше не засвiдчено (бара} бол'енка 'хустина', на}киданка 'хустка', королЧуска хуСтина 'бша велика хустина', куцтука 'зимова хустина', каз'ми^рова хустина 'велика зимова хустина'. Ряд шдгаецьких назв головних уборiв мають лексико-семантичнi паралелi у шших говорах украшсько'1' мови. Особливютю побутово'1' лексики Пiдгаеччини е ii тiсний зв'язок з одним iз найрухливiших елементiв матерiальноi культури, що робить ii динамiчною та нестшкою. Тому активний процес розвитку, збагачення групи назв одягу не припиняеться i досг
Список використано¥ лггератури
1. Аркушин Г. Л. Словник захщнополюьких говiрок : у 2 т. / Г. Л. Аркушин. -Луцьк : Вежа, 2000. - Т. 1 : А-Н. - 354 с. ; Arkushyn H. L. Slovnyk zakhidnopoliskykh hovirok : u 2 t. / H. L. Arkushyn. - Lutsk : Vezha, 2000. - T. 1 : A-N. - 354 s.
2. Бичко З. М. Дiалектна лексика наддшстрянського говору / З. М. Бичко. -Тернопшь : Лщер, 2000. - 280 с. ; Bychko Z. M. Dialektna leksyka naddnistrianskoho hovoru / Z. M. Bychko. - Ternopil : Lider, 2000. - 280 s.
3. Воропай О. Звичш нашого народу : Етнографiчний нарис у 2-х т. / О. Воропай. - Репринт. вщтворення вид. 1958. - Кшв : Оберш, 1991.- Т. I. - 454 с. ; Voropai O. Zvychai nashoho narodu : Etnohrafichnyi narys u 2-kh t. / O. Voropai. - Reprynt. vidtvorennia vyd. 1958. - Kyiv : Oberih, 1991.- T. I. - 454 s.
4. Гримашевич Г. I. Словник назв одягу та взуття середньополюьких та сумiжних говiрок / Г. I. Гримашевич. - Житомир, 2002. - 184 с. ; Hrymashevych H. I. Slovnyk nazv odiahu ta vzuttia serednopoliskykh ta sumizhnykh hovirok / H. I. Hrymashevych. -Zhytomyr, 2002. - 184 s.
5. Гуцульсью говiрки : короткий словник / за ред. Я. Закревсько'1. - Львiв : 1нститут украшознавста, 1997. - 232 с. ; Hutsulski hovirky : korotkyi slovnyk / za red. Ya. Zakrevskoi. - Lviv : Instytut ukrainoznavsta, 1997. - 232 s.
6. Дуда I. Лемювський словник / I. Дуда. - Тернопшь : Астон, 2011. - 376 с. ; Duda I. Lemkivskyi slovnyk / I. Duda. - Ternopil : Aston, 2011. - 376 s.
7. Етимолопчний словник украшсько'1' мови в 7 т. / редкол. : О. С. Мельничук (головн. ред.) та ш. - Кшв : Наук. думка, 1989. - Т. 3 : Кора-М. - 552 с. ; Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy v 7 t. / redkol. : O. S. Melnychuk (holovn. red.) ta in. - Kyiv : Nauk. dumka, 1989. - T. 3 : Kora-M. - 552 s.
8. Етимолопчний словник украшсько'1' мови в 7 т. / редкол. : О. С. Мельничук (головн. ред.) та ш. — Кшв : Наук. думка, 2004. - Т. 4 : Н-П. - 656 с. ; Etymolohichnyi
slovnyk ukrainskoi movy v 7 t. / redkol. : O. S. Melnychuk (holovn. red.) ta in. - Kyiv : Nauk. dumka, 2004. - T. 4 : N-P. - 656 s.
9. Етимолопчний словник украшсько! мови в 7 т. / редкол. : О. С. Мельничук (головн. ред.) та iH. - Ки!в : Наук. думка, 2006. - Т. 5 : Р-Т. - 704 с. ; Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy v 7 t. / redkol. : O. S. Melnychuk (holovn. red.) ta in. - Kyiv : Nauk. dumka, 2006. - T. 5 : R-T. - 704 s.
10. Етимолопчний словник украшсько! мови в 7 т. / редкол. : О. С. Мельничук (головн. ред.) та ш. - Ки!в : Наук. думка, 2012. - Т. 6 : У-Я. - 568 с. ; Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy v 7 t. / redkol. : O. S. Melnychuk (holovn. red.) ta in. - Kyiv : Nauk. dumka, 2012. - T. 6 : U-Ya. - 568 s.
11. Корзонюк М. М. Матерiали до словника захщноволинських говiрок / М. М. Корзонюк // Укра!нська дiалектна лексика : зб. наук. праць. - Ки!в : Наук. думка, 1987. - С. 62-267 ; Korzoniuk M. M. Materialy do slovnyka zakhidnovolynskykh hovirok / M. M. Korzoniuk // Ukrainska dialektna leksyka : zb. nauk. prats. - Kyiv : Nauk. dumka, 1987. - S. 62-267.
12. Лисенко П. С. Словник полюьких говорiв / П. С. Лисенко. - Ки!в : Наук. думка, 1972. - 260 с. ; Lysenko P. S. Slovnyk poliskykh hovoriv / P. S. Lysenko. - Kyiv : Nauk. dumka, 1972. - 260 s.
13. Новщька О. I. Назви плечового одягу в говiрках Пщгаеччини Тернопшьсько! обласп / О. I. Новщька // Лшгвостилютичш студп. - 2017. - Вип. 6. - С. 137-147 ; Novitska O. I. Nazvy plechovoho odiahu v hovirkakh Pidhaiechchyny Ternopilskoi oblasti / O. I. Novitska // Linhvostylistychni studii. - 2017. - Vyp. 6. - S. 137-147.
14. Онишкевич М. И. Словник бойювських говiрок : у 2-х ч. / М. И. Онишкевич. -Ки!в : Наук. думка, 1984. - Ч. 2 : О-Я - 517 с. ; Onyshkevych M. Y. Slovnyk boikivskykh hovirok : u 2-kh ch. / M. Y. Onyshkevych. - Kyiv : Nauk. dumka, 1984. - Ch. 2 : O-Ya - 517 s.
15. Пиртей П. Короткий словник лемювських говiрок / П. О. Пиртей; упор. i пщгот. до друку С. Д. Турчак. - 1вано-Франювськ : Оверая МВ, 2004. - 364 с. ; Pyrtei P. Korotkyi slovnyk lemkivskykh hovirok / Р.О. Pyrtei; upor. i pidhot. do druku Ye. D. Turchak. - Ivano-Frankivsk : Siversiia MV, 2004. - 364 s.
16. Словник буковинських говiрок / за ред. Н. В. Гуйванюк. - Чершвщ : Рута, 2005. - 688 с. ; Slovnyk bukovynskykh hovirok / za red. N. V. Huivaniuk. - Chernivtsi : Ruta, 2005. - 688 s.
17. Словник укра!нсько! мови в 11-ти т. / ред. кол. : I. К. Бшодщ (гол.) та ш. -Ки!в : Наук. думка, 1971. - Т. 2 : Г-Ж. - 550 с. ; Slovnyk ukrainskoi movy v 11-ty t. / red. kol. : I. K. Bilodid (hol.) ta in. - Kyiv : Nauk. dumka, 1971. - T. 2 : H-Zh. - 550 s.
18. Словник укра!нсько! мови в 11-ти т. / ред. кол. : I. К. Бшодщ (гол.) та ш. -Ки!в : Наук. думка. - Т. 4 : I-М. - 840 с. ; Slovnyk ukrainskoi movy v 11-ty t. / red. kol. : I. K. Bilodid (hol.) ta in. - Kyiv : Nauk. dumka. - T. 4 : I-M. - 840 s.
19. Словник укра!нсько! мови в 11-ти т. / ред. кол. : I. К. Бшодщ (гол.) та ш. -Ки!в : Наук. думка, 1975. - Т. 6 : П-По!ти. - 832 с. ; Slovnyk ukrainskoi movy v 11-ty t. / red. kol. : I. K. Bilodid (hol.) ta in. - Kyiv : Nauk. dumka, 1975. - T. 6 : P-Poity. - 832 s.
20. Словник укра!нсько! мови в 11-ти т. / ред. кол. : I. К. Бшодщ (гол.) та ш. -Ки!в : Наук. думка, 1979. - Т. 10 : Т-Ф. - 658 с. ; Slovnyk ukrainskoi movy v 11-ty t. / red. kol. : I. K. Bilodid (hol.) ta in. - Kyiv : Nauk. dumka, 1979. - T. 10 : T-F. - 658 s.
21. Словник укра!нсько! мови в 11-ти т. / ред. кол. : I. К. Бшодщ (гол.) та ш. -Ки!в : Наук. думка, 1980. - Т. 11 : Х-Ь. - 699 с. ; Slovnyk ukrainskoi movy v 11-ty t. / red. kol. : I. K. Bilodid (hol.) ta in. - Kyiv : Nauk. dumka, 1980. - T. 11 : Kh-Ь. - 699 s.
22. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка в 4-х т. / М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. О. Н. Трубачева. - 2-е изд., стереотип. - Москва : Прогресс, 1986. -Т. 2 : Е-Муж. - 642 с. ; Fasmer M. Etimologicheskiy slovar russkogo yazyka v 4-kh t. / M. Fasmer ; per. s nem. i dop. O. N. Trubacheva. - 2-e izd., stereotip. - Moskva : Progress, 1986. - T. 2 : Ye-Muzh. - 642 s.
23. Шило Г. Надднютрянський регюнальний словник / Г. Шило. - Л^в : 1н-т украшознавства iм. I. Крип'якевича НАН Украши, 2008. - 288 с. ; Shylo H. Naddnistrianskyi regionalnyi slovnyk / H. Shylo. - Lviv : In-t ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy, 2008. - 288 s.
Стаття надшшла до редакцп 30.10.2017.
О. I. Novitska
SEMANTIC PECULIARITIES OF THE NAMES OF WOMEN'S HEAD-DRESSES IN SUBDIALECTS OF PIDHAYTSI REGION
The article analyses the names of head-dresses that prevail on the territory of Pidhaytsi region of Ternopil oblast. Pidhaytsi subdialects are the central part of Naddnistriansk dialect and to some extent represent peculiarities of subdialects of Naddnistriansk dialect of southwestern parlance.
Pidhaytsi region is located in the western part of Ternopil oblast. The area of Pidhaytsi region borders on Terebovlia, Buchach, Monastyrysk, Berezhany and Kozova regions of Ternopil oblast and Halych region of Ivano-Frankivsk Oblast.
Today many thematic groups of Ukrainian subdialects, large subdialectic areas are not investigated. To the areas that are not studied enough belong Pidhaytsi subdialects that enrich the Ukrainian language with their lexical items. Lexical units of a subdialect are nomens that are used in other Ukrainian dialects having the same meaning. A lot of them are nationwide and normative but many of them are characterized by a number ofpeculiarities.
Each name that is recorded on the territory of Pidhaytsi region is characterized according to particular parameters. The semantics of a lexical item is found out, the list of settlements in subdialects of which nomination is testified is given, documentation in nontechnical and specialized dictionaries is indicated, lexical-semantic parallels in other subdialects of the Ukrainian language and in other languages are distinguished, the origin of a lexical item is determined.
The names of women's head-dresses in Pidhaytsi region subdialects are non-uniform according to their distribution. Among them can be distinguished local dialects that are not found anywhere except some settlements in Pidhaytsi region («barabolienka» - kerchief, «nakydanka» - kerchief, «korolivska khustyna» - big white kerchief, «kutsivka» - winter kerchief, «kazmyrova khustyna» - big winter kerchief). A number of Pidhaytsi names of women's head-dresses have lexical-semantic parallels in other subdialects of the Ukrainian language.
The area of prevalence of the names of women's head-dresses in the vocabulary of Pidhaytsi subdialects is marked on the map. The location of the studied vocabulary allows separating some groups into microareas: western, north-western and eastern. These groups of subdialects are not isolated local formations, boundaries between them are not indistinct, each combination is spreading on the territory of neighboring zones or microareas of specific peculiarities are distinguished.
The characteristic feature of the everyday vocabulary of Pidhaytsi region is its close relation to one of the most flexible elements of the material culture that makes it dynamic
and unstable. For this reason active process of development, enrichment of the group of clothes names is not decreasing up to now.
Key words: Pidhaytsi subdialects, lexical-semantic group, names of head-dresses, lexical item.
Алфавггний покажчик назв населених пункт1в Пщгаецького району ТернопшьськоУ област1
Боюв 2 Мужилiв 26
Бронгалiвка 9 Новосшка 20
Бшокриниця 35 Ноав 13
Вага 30 Пановичi 17
BepGÏB 14 Пiдгайцi 1
Волиця 32 Поплави 18
Галич 31 Рудники 11
Гнильче 23 Середне 28
Голгоча 15 Сшьце 22
Голендра 29 Сонячне 37
Завалiв 6 Старе Мiсто 34
Загайщ 33 Старий Литвишв 36
Заставче 7 Степове 19
Затурин 25 Угринiв 4
Лиса 12 Червень 24
Литвинiв 10 Шумляни 3
Мирне 8 Юстинiвка 21
Михайшвка 27 Яблушвка 5
Мозолiвка 16
Карта № 1
