CC BY
11
УДК 811.161.2' 282' 373
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.66224
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЗАХ1ДНОПОЛ1СЬКИХ НАЙМЕНУВАНЬ ХАМЕНЕР1Ю ВУЗЬКОЛИСТОГО, АБО 1ВАН-ЧАЮ ВУЗЬКОЛИСТОГО
(CHAMERION ANGUSTIFÖLIUM L.)
© Р. С. Омельковець
Стаття присвячена дослгдженню лексичного складу захгднополгських гов1рок, що становить особливий ттерес, осюльки саме в лексицi вгдображаються р1зноматтт змти в мов1 дгалектоносН'в, а Зах1дне Полся i сьогоднi збер^ае сnравжнi скарби для славктики. Зокрема розглянуто назви на позначення ха-менерт вузьколистого, або iван-чаю вузьколистого (Chamerion angustifölium L.) з увагою до оцтки мо-тивiв номiнацii
Ключовi слова: тематична група лексики, лексема, номiнацiя, фтономени, семантична мотивацiя, захiднополiськi говiрки
The article deals with the investigation of lexical structure of Western-Polissian dialect which presents the particular interest as far as it concerns lexics reflecting different language changes in local dialect since the West-ern-Polissian preserves the real treasure for slavic philology. In the focus of attention are the names used to nominate Chamerion angustifölium L. with the emphasis on the motives of nomination
Keywords: lexic theme group, lexeme, nomination, phytonomen, semantic motivation, West-Polyssian dialects
Ф1ЛОЛОГ1ЧН1 НАУКИ
1. Вступ
Вагомою i дуже щкавою ланкою кожно! мови е назви флорооб'екпв. Вони охоплюють величезний лексичний пласт, що вщбивае давш знання про рос-линний свгт, який е неввд'емною частиною життя людини. Ця лексико-тематична група характеризуемся давшстю свого походження, актившстю засто-сування та багатством семантичних варiантiв.
2. Постановка науковоТ проблеми
Накопичення знань про об'екти довкшля, у тому числi й рослини, ввдбувалося протягом багатьох со-тень рок1в. Украшсьш народнi назви рослин - результат узагальнень багатих емпiричних даних. О. Яна-та так окреслював народне називництво: «...Народ чудово осягнув рiзноманiтнi властивосп окремих рослин (лiкарськi, отруйш, фарбувальнi, технiчнi, по-живнi i т. д.), дiзнався про !х особливостi й створив багату скарбницю назв, якими вiн нарiк навколишш рослини, тобто створив свою укранську народну номенклатуру» [1].
Народному iменуванню властива велика кшь-шсть синонiмiв (це, насамперед, добре вiдомi рослини: культурнi, лiкарськi, бур'яни) та омонiмiчних ря-дiв. Iнодi фiтономени мають дуже вузьке поширення. Проте окремi рослини добре вiдомi усiм i !х назви е загальноукранськими. Але потрiбно пам'ятати, щоб обрати назву за нормативну варто правильно оцшити И вживанiсть. А це можливо лише на основi аналiзу матерiалiв дiалектологiчних дослiджень, зокрема
словнишв боташчно! лексики, атлаав поширення фь тономенiв тощо.
3. Аналiз останнiх дослiджень i публшацш
Чимало досягнуто в галузi вивчення боташчно! лексики в останш десятирiччя. Низка мовознавцiв докладно дослщила регiональну лексику в рiзних ча-стинах Укра!ни, зокрема фiтономени степових говь рок дослвджували Л. Д. Фроляк [2], Л. А. Москаленко [3]; схщнополюьких - М. В. Поктогова [4]; захвдно-полiських - Р. С. Омельковець [5]; закарпатських -I. В. Сабадош [6], О. Ф. Миголинець [7]; схвдносло-божанських - А. О. Скорофатова [8]; центральноподшь-ських - I. В. Гороф'янюк [9]; чорнобильських -М. В. Поiстогова [4], М. М. Ткачук [10]. Але назви на позначення хаменерiю вузьколистого, або iван-чаю вузьколистого (Chamerion angustifölium L.) доа не розглядалися, що i обумовлюе необхiднiсть прове-дення дослщжень у цьому напрямку.
4. Мета та задачi дослiдження
Проведене дослщження ставило за мету аналiз номешв на позначення ще! рослини у захвднополюь-ких говiрках iз позицш мотивацп та етимологп.
Для досягнення поставлено! мети передбачено розв'язання таких задач:
1) виявити фiтономени на позначення хамене-рш вузьколистого в захвднополюьких говiрках;
2) дослвдити семантичну мотивацiю зафiксо-ваних найменувань.
5. Матерiали та методи дослвдження захвд-нополiських найменувань хаменерiю вузьколис-того, або iван-чаю вузьколистого (Chamérion angustifólium L.)
Джерелами дослвдження послужили власш польов1 записи, лексикограф1чн1 та спещальш дос-лщження.
Представлеш найменування з1брано експеди-цшним методом у 45 захщнополюьких гов1рках упродовж 2015 року за авторською програмою, яка мютить кольоров1 зображення рослин, поширених у Захвдному Полюй.
6. Результати дослвджень
Флора Зах1дного Полюся надзвичайно бага-та. Лише у Волинськш обласп зростае приблизно 1300 вид1в вищих спорових та найнних рослин [11]. 435 вид1в рослин на Укра!нському Полюй е лшарсь-кими, але лише 116 використовуеться офщшною медициною [12]. На думку народних цшител1в (трав-ни' K'ie (Вшн., Вжк.), травниюв (Дмд.), дохтурЧв (Тлч.), зНахарЧв (Нвс., ГВ.), зНахурЧв (Тлч.)), ec'iро-усЛеини 1 дуже по1л'езни / йаКшо вМ'Шш понЧМати // ^тико д 'e'i роуСлеини йе в сСe'im'i / шо ни од 1 чого ни 1лЧчат' // (Гт.).
Хаменерш вузьколистий, або iea^4aü вузько-листий (Chamérion angustifólium L.) - добре вщома (чарЧв' на (Змн.)) рослина (чар-'зЧл':ам (Змн.)), що воп 1 ше Славиц'а (Змн.) на Захвдному Полюй i сво!ми лшарськими властивостями, i як найкращий у свт чай, що пуд боком (Змн.). Йо'го пйут' почтч уд Ус'ого / уд бага'т'ох хвоу|робп // за старих ча 1 сЧв йо 'го пи1ли 1л'уди / шо 1 вашко прац'^ вали / шоп з^н'ати втому / використовували йак Ьас'т в'тд поухМ Чл':а / к^ ли 1 сил 'но гоулоу1 ва б^лит' / вЧд застуди та Ннших нидугх // (Рдн.), як жарознижувальний, проти-запальний, болезаспокшливий, ранозагоювальний i потопнний зайб. Вш надае заспок1йливу дiю, допо-магае при проблемах зi сном i безсонш, при анемп, анпш, грипi, болях у горлi, запаленнях слизово! рота [13] (помавайут' полос^кан':а 1теплим нас^тойем трави (Рдн.)), шдвищуе iмунiтет i бадьорiсть духу, допомагае при отруеннях, онкологiчних захворюван-нях. Травники свого часу використовували траву iван-чай для нормалiзацil тиску [14], а також "в лЧку^ван'^ чоловЧчих хвороб (Рдн.)". Друга i т рет'а заварк'и' з 1 цейг тра 1 ви / 1 буд е наба1гато смач 1 н'ша i корис' н'ша за 1першу / 1можна до 1 дати трохи ма-тиринки / и}чЧпку рош 1 чавлиенош шип 1 шини / ' цукор ни обовйасзково // (Рдн.).
Вй опиташ нами респондента цю рослину щентиф^ють, що засввдчуе li широке використання: з ^нет ни тчко ча 1 üí 1 варат' / а i робл'ат' в'та мЧн ':i са1лати / с 1 кориен Чв 1 варат' суп / ше 1 кориен 'i мелат' i пи 1 чут' хл'тб // (Рдн.). Можливютю вживати частини рослини в !жу та для л^вання зу-мовлена, за сввдченням респонденпв, така назва iван-чаю вузьколистого, як пере^бедник (Збл.): ву^на поуможе i 1голоуд / i хвоуробу перебЧду>'вати // к^ лис' / йакхлЧба бу^ло 1мало / то ' кореин 'i муололи / i з му)койу м 'i' шали / шопб х^лЧба 1 б'ш'ше спик^ти // (Збл.).
В однш Í3 обстежених гов1рок хаменерш вузьколистий називають ко'порс'кш чаi (Лмч.). В основ1 такого найменування лежить локативна властивють ц1е! рослини. Як ввдомо, перший чай, що потрапив в Ройю, коштував дуже дорого, тому i шукали йому замшники. У результатi з'явився напiй Í3 ктрею, що за смаком i ароматом нагадував китайський чай (кипрей узколистный - рос. наукова назва на позначення хаменерт вузьколистого; у дослвджених говiрках також зафжсовано номени к'трег (Брг.), к'тр'ег (Блн., Лмч.)). У селi Копор'е пвд Петербургом заготовляли такого чаю велику к1льк1сть i навiть експортували його до Англи [14]. Зв1дси й назва - коПорс'киг чаг. Секрет його приготування зараз знае майже кожен: Лист'а i кв'ти кла 1 дут' на цело' фан i скручуйут' / ^тиснут' так / шоп виступив с 'к // о1так с^ручене в цело о фановЧ 1лис 'т'а остав'л'айут' на 1 вЧсЧм або дес'ат' го 1 дин / шоп во'но прЧло / так / йак прЧйе сира тра' ва / с*кладеина в 1 купу // 1потЧм вин'ати с циелоофану / трохи пЧтдсуШити в т 'i 1 нЧ / а 1 дал 'i до-усу1 шити в пе' чЧ // 1тЧко йо'го п' йемо / i ни потрЧбни 1 бЧл'ше ни и йак 'i ча ' ш // (Жрв.).
У 34 дослщжених говiрках зафшсовано 20 найменувань хаменерiю вузьколистого (Chamérion angustifólium L.). Утвореними вщ латинсько! родово! назви iван-чаю Chamérion е номени ха'мер'и (ВЖ.) та хамерi (Лмч.). Найпоширенше найменування -i'ван-чаг (Жрв., Втк., Чрн., Рдн., Брг., Лбч., Срх., Вдр., Шкр., Брв., Чвл., Брс., Сдч., Врн., Олк., КС., Рмч.), яке з огляду на його вживанють часто використовують як наукову назву. Рвдше трапляються так1 номени: 1 ванкове Ь'ш ':а (Блн.), 1ван та Мар Чйа (Чвл.), 1 ван да Марйа (Срк.), 1 ван-Текл'а (Гбн.), золототис'ачник (Лпн.), плакун (Врк.), 1дикиг л 'он (Брг., Срх., Мнв., Грк, Крс.) (' дик'и л'он (Врк.)), поЖéжник (Грд.), сон-трава (Змш.), чар--зЧл':а (Змш.), чоло'вЧчиг чаг (Брч.), чоло в Чча тра ва (Крт.), пухо ' вик (Лщ.), грицики (Вдц.), дреМуха (Крт.), перебедник (Збл.).
Вiдатропонiмiв, що пов'язанi з iменем 1ван, у захiднополiських говiрках е чимало, зокрема: Чван-чаг 'цикорш звичайний (Cichorium intybus L.)'; 1ванкове 'з'1л':а 'щитник чоловiчий (Dryopteris filix-mas L.)'; 1ван i i Марйа 'бегошя королiвськa (Begonia rex)'; 1 ван i Марйа, 1 ван да Марйа, 1 ван та Марйа ^алка триколiрнa (Viola tricolor L.)'; iванец, 'воло-шка синя (Centaurea eyanus L.)', 'щитник чоловiчий (Dryopteris filix-mas L.)'; 1 ван^в ба'm'iгх 'цикорш звичайний (Cichorium intybus L.)'; i 1 ванушка ^кус (Ficcus)'; iванЦи 'маслюк звичайний (Boletus lute-us L. )'; i васик 'конюшина червона (Trifolium pratense L.)', а з-пом1ж них i назви на позначення хаменерт вузьколистого (Chamérion angustifólium L.), на-приклад: i ' ван-чаг; 1 ван та Ма рЧйа (1 ван да Марйа), 1ван-'Текл'а, 1 ванкове вЧл\а. Мотиващя !х, очевидно, пов'язана з часом нашнтенсившшого цвтння цих рослини - на 1вана Купала (за сввдченням респонденпв), коли заготовляють переважну бшь-шють лiкaрських рослини. У результата метафоричного перенесення за моделлю 'рослина' ^ 'рослина, яка в цшому або якоюсь своею частиною подiбнa до ц^е! рослини' (за рахунок чого значною мiрою попов-нюеться ботaнiчнa лексика) утворилася назва iван-
на! на позначення цикорт звинайного (Cichorium intybus L.)', оск1льки його використовують як сурогат чаю [15].
В1дантропошмним утворенням е i номен гри-цики. Згоджуемось Í3 спробою М. М. Фещенка мот-ивувати таку назву легендою про цшющу силу трави, яка допомогла хлопцев1 на 1м'я Гриць вилшувати рану [16], оск1льки одшею Í3 лшарських властивостей хаменерт вузьколистого (Chamérion angustifólium L.) як i грициюв звинайних (Capsella bursapastoris (L.)) е заживляння ран [14, 17]. Але це, на наш погляд, лише спроба народноетимолопчного осмислення флоро-номешв, а не пояснення причин !х виникнення, i вказ1вка на те, що справжшй мотив утрачено, затерто.
Результатом метафоричного перенесения за моделлю 'рослина' ^ 'рослина, яка в цшому або якоюсь своею частиною под1бна до ше! рослини' е i так1 найменування: золото^тис'анник, плакун та л'У'пин. Суцвптя хаменерт вузьколистого та золо-тотисянника малого (Centaurium minus Moench.) мають схожий кол1р. Кр1м того, обидв1 рослини характеризуйся однаковими темпоральними (цвиуть у червш - серпш [13]) та локативними особливостями (ростуть на галявинах, узлюсях, проаках [13]). Мю-цем зростання iван-наю вузьколистого мотивуеться й номен поЖежник, осшльки найчаспше ця рослина трапляеться на люових згарищах [14].
Назва плакун пол1мотивована. Першою моти-вацшною ознакою е властивють рослини утворювати при висмикуванш 1з земл характерний звук (схожий на плач): це Ь'ш':а п^лане / йак йо^го вири^вати // (Збл.); другою - схожють iван-наю вузьколистого i плакуна верболистого (Lythrum salicaria L.) за мор-фолопчними особливостями (кольором квтв, формою листав - йак у вир^би (Збл.)), термшом цвтння та терапевтичним застосуванням. Щодо плакуна верболистого, то ця рослина дшсно "плаче", тобто для не! характерна гутащя - видшення води з листя у ви-гляд1 крапель: 1нав'т' йак до^ш^ну ни^ма / так йак с'л'ози з 1лис 'т'а 1капайут' // (Збл.). Респондента зно-ву вдаються до народно! етимологп, пояснюючи: йак 1суса роспйа^ли / то ^матЧр 1Божа полакала 1бил'а Йор^дану i üíüí с1л'ози 1капали на це ьил ':е // то то^пЧрка й во^но 1бил'а р'пк'и' п^лане / а вЧд 1н'ого п^лане ни^ниста 'сила / бо йо^го бо^шц'а // (Збл.).
У результат! перенесення найменування культурно! рослини на дикорослу виникло найменування 1дики! л'он (дик'и л'он). Як i льон-довгунець (Linum usitatissimum), який здавна вирощуеться для отри-мання полотна, iван-най мае значш луб'яш властиво-ctí. З його волокон у давнину виготовляли мотузки та тканини [14].
Виразною е мотиващя назв сон-тра^ва та дре'муха, оскшьки в Гх основ1 лежить лшарська влас-тивють рослини (хаменерт вузьколистий надае за-спокшливу даю i вживаеться при проблемах з1 сном i безсонш [13]),
Номени ноло^в 1ни! на! та ноло^в 'та тра^ва мо-тивоваш терапевтичною д1ею iван-наю. Його використовують для лшування чолов1чо! статево! системи (простатит, аденома передм1хурово! залози, 1мпотен-щя) [17]. Застосування ц1ег рослини для лтування се-
чостатево! системи i чоловiкiв, i ж1нок [14] ввдображе-не в номенах !*ван та Мар'ша (]^ван да Марйа), ^ван-Текл' а.
Морфолопчними особливостями iван-чаю вузьколистого зумовлене найменування пухо^вик. Кож-на насшина мае волосистий чубчик [18]. Пух хаменерт вузьколистого використовувався як наповнювач подушок i перин [14].
7. Обговорення результат дослвдження
1нтерес до народно! фггомедицини в наш час дедалi зростае, але ri, хто вдаються до таких засобiв лiкування (особливо без рекомендацiй лiкарiв та травников), повиннi, по-перше, добре розумгга, про якi рослини йдеться, адже не завжди ва фiтооб'екти правильно iдентифiкують, оск1льки школи бувае важко розрiзнити представник1в одного роду, яш схож! за зовшшшми ознаками. Тому шд час фшсацп тако! лексико-тематично! групи потр!бно бути над-звичайно уважним та обережним. По-друге, потр!бно знати не лише науков! назви рослин, а i !х народнi найменування, усввдомлюючи, що 12 % номешв (у захвднополюьких говiрках) одночасно використову-ються як назви кшькох рослин - в!д 2 до 12 [5], зок-рема: i'ван-ча! 'хаменерiй вузьколистий (Epilobium angustifolium)', 'цикорш звичайний (Cichorium intybus L.)' (Злз.); iванкове \з,!л,:а 'хаменерiй вузьколистий (Epilobium angustifolium)', 'щитник чолов!чий (Dryopteris filix-mas L.)' (Грц.); !^ван та Ма'р'ша (!>ван да Марйа) 'хаменерш вузьколистий (Epilobium angustifolium), 'бегошя королiвська (Begonia rex)' (Рвн.), 'фiалка трикол!рна (Viola tricolor L.)' [5]; грицики 'хаменерш вузьколистий (Epilobium angustifolium)', 'грицики звичайш (Capsella bursa pastoris (L.))' [5]; золото^тис'ачник 'хаменерш вузьколистий (Epilobium angustifolium)', 'золототисячник малий (Centaurium minus Moench.) [5]; пла^кун 'хаменерш вузьколистий (Epilobium angustifolium)', 'калла (Calla)' (Ктр.); сон-тра^ва 'хаменерш вузьколистий (Epilobium angustifolium)', 'крокус (Crocus L.)' (Брд.).
Зафшсовано випадки позначення одного десигната в тш самш гов!рщ к1лькома найменуваннями, зокрема: к'треко^порс'ки! ча! ха],мерi 'хаменерш вузьколистий (Epilobium angustifolium)' (Лмч).
6. Висновки
Захщнополюька флора - справжня скарбниця народно! фiтомедицини, а Захщне Пол!сся i сього-дн! збертае справжнi скарби для славiстики. Дос-лiдження ф!тономен!в дозволяють не лише вивчити цю лексико-тематичну групу, але й зберегти для нащадшв ушкальш надбання народного травницт-ва. Тому щкавими i важливими е роботи, як! вико-нан! на перехресп б!олог!!, ф!томедицини та д!але-ктно! лексикологП'.
Лiтература
1. Яната, О. Значеше местной номенклатуры при популяризацш естествознан1я [Текст] / О. Яната // Школьные екскурсш и школьный музей. - 1913. - № 5. - С. 15.
2. Фроляк, Л. Д. Ботаническая лексика украинских говоров Северного Приазовья [Текст]: автореф. дис. ... канд. филол. наук / Л. Д. Фроляк. - К., 1988. - 17 с.
3. Москаленко, Л. А. Боташчна лексика укра!нсь-ких степових говiрок Микола!всько1 областi [Текст]: ав-тореф. дис. ... канд. фшол. наук / Л. А. Москаленко. - К., 1992. - 18 с.
4. Поютогова, М. В. Номшацшт процеси у бо-ташчнш лексищ схiднополiських говiрок [Текст]: авто-реф. дис... канд. фшол. наук / М. В. Поютогова. - К., 2005. - 23 с.
5. Омельковець, Р. С. Номшащя лжарських рослин в укра1нському захщнополюькому говорi [Текст]: моно-графiя / Р. С. Омельковець. - Луцьк: Вежа, 2006. - 300 с.
6. Сабадош, I. В. Формування украшсько! боташч-но1 номенклатури [Текст] / I. В. Сабадош. - Ужгород, 1996. - 190 с.
7. Миголинець, О. Ф. Боташчна лексика украшсь-ких говорiв Закарпатсько1 област [Текст]: автореф. дис. ... канд. фшол. наук / О. Ф. Миголинець. - К., 1996. - 24 с.
8. Скорофатова, А. О. Ономасюлопя та лшгвогео-графiя фггономешв в украшських схщнослобожанських говiрках [Текст]: монограф1я / А. О. Скорофатова. - Луган-ськ: Еталон-2, 2009. - 369 с.
9. Гороф'янюк, I. В. Структурна оргашзац1я та ареалов флорономенiв центральноподшьських говiрок [Текст]: автореф. дис. ... канд. фшол. наук / I. В. Гороф'янюк. - К., 2010. - 20 с.
10. Ткачук, М. М. Боташчна лексика пжрок Чорно-бильсько! зони [Текст]: автореф. дис .... канд. фшол. наук / М. М. Ткачук. - К., 2011. - 20 с.
11. Природа Волинсько! област [Текст] / за ред. К. I. Геренчука. - Львгв: Вища школа, 1975. - 146 с.
12. Смик, Г. К. В краю ландыша и азалии [Текст] / Г. К. Смик, Л. С. Бортняк и др. - К.: Урожай, 1989. - 208 с.
13. Мамчур, Ф. I. Довiдник з фгготерапп [Текст] / Ф. I. Мамчур. - К.: Здоров'я, 1986. - 278 с.
14. Корсун, В. Ф. Русский Иван-чай [Текст] / В. Ф. Корсун, В. К. Викторов и др. - М.: Артес, 2013. - 140 с.
15. Новий тлумачний словник украшсько! мови. Т. IV [Текст]. - К.: Аконгг, 2001. - 941 с.
16. Фещенко, М. М. Ь легенд про назви рослин [Текст] / М. М. Фещенко // Укра!нська мова i лггература в школг - 1973. - № 3. - С. 76-81.
17. Шкарсью рослини: Енциклопедичний довщник [Текст] / за ред. акад. АН УРСР. А. М. Гродзшського. - К.: УРЕ ш. М. П. Бажана, 1989. - 543 с.
18. Иллюстрированный определитель растений Средней России. Т. II [Текст]. - М.: Т-во науч. изд. КМК, Ин-т технолог. иссл., 2003. - 672 с.
References
1. Janata, O. (1913). Znachenie mistnoj nomenklatury pry populjaryzaciy estestvoznanija. Shkol'nye ekskursiy y shkol'nyj muzej, 5, 15.
2. Froljak, L. D. (1988). Botanicheskaja leksika ukrain-skih govorov Severnogo Priazov'ja. Kyiv, 17.
3. Moskalenko, L. A. (1992). Botanichna leksyka ukrai'ns'kyh stepovyh govirok Mykolai'vs'koi' oblasti. Kyiv, 18.
4. Poistogova, M. V. (2005). Nominacijni procesy u bo-tanichnij leksyci shidnopolis'kyh govirok. Kyiv, 23.
5. Omel'kovec', R. S. (2006). Nominacija likars'kyh roslyn v ukrai'ns'komu zahidnopolis'komu govori. Luck: Vezha, 300.
6. Sabadosh, I. V. (1996). Formuvannja ukrai'ns'koi' bo-tanichnoi' nomenklatury. Uzhgorod, 190.
7. Mygolynec', O. F. (1996). Botanichna leksyka ukra-i'ns'kyh govoriv Zakarpats'koi' oblasti. Kyiv, 24.
8. Skorofatova, A. O. (2009). Onomasiologija ta lingvo-geografija fitonomeniv v ukrai'ns'kyh shidnoslobozhans'kyh govirkah. Lugans'k: Etalon-2, 369.
9. Gorofjanjuk, I. V. (2010). Strukturna organizacija ta arealogija floronomeniv central'nopodil's'kyh govirok. Kyiv, 20.
10. Tkachuk, M. M. (2011). Botanichna leksyka govirok Chornobyl's'koi' zony. Kyiv, 20.
11. Gerenchuka, K. I. (Ed.) (1975). Pryroda Volyns'koi' oblasti. Lviv: Vyshha shkola, 146.
12. Smik, G. K., Bortnjak, L. S. et. al (1989). V kraju landysha i azalii. Kyiv: Urozhaj, 208.
13. Mamchur, F. I. (1986). Dovidnyk z fitoterapii'. Kyiv: Zdorov'ja, 278.
14. Korsun, V. F., Viktorov, V. K. et. al (2013). Russkij Ivan-chaj. Moscow: Artes, 140.
15. Novyj tlumachnyj slovnyk ukrai'ns'koi' movy. Vol. IV (2001). Kyiv: Akonit, 941.
16. Feshhenko, M. M. (1973). Iz legend pro nazvy roslyn. Ukrai'ns'ka mova i literatura v shkoli, 3, 76-81.
17. Likars'ki roslyny: Encyklopedychnyj dovidnyk (1989). Kyiv: URE im. M. P. Bazhana, 543.
18. Illjustrirovannyj opredelitel' rastenij Srednej Rossii. Vol. II (2003). Moscow: T-vo nauch. izd. KMK, In-t tehnolog. issl., 672.
Рекомендовано до публкацИ д-р фшол. наук, професор Аркушин Г. Л.
Дата надходженнярукопису 04.03.2016
Омельковець Руслана Степашвна, кандидат фшолопчних наук, доцент, кафедра ютори та культури украшсько! мови, Схщноевропейський нацюнальний унiверситет iменi Лесi Укра1нки, пр. Вол^ 13, м. Луцьк, Украша, 43025 E-mail: gistolab@ukr.net
