CC BY
14сторонам все дома, дома, и он успеет задохнуться, прежде чем выбежать за город» [1, с. 58].
Как и для А. Камю и Ж-П. Сартра, для Андреева ведущей философской проблемой была проблема одиночества, на которое человек обречен с момента рождения. Но если для зарубежных философов в одиночестве заключались высшая ценность и свобода для человека, то Андреев отразил совершенно иную сторону, наполненную кошмарами и страданиями. Кроме того, с мотивом одиночества у автора связаны проблемы «я», общества, познания Истины, Небытия и Судьбы. Именно поэтому почти все персонажи этого писателя страдают, ощущают бесконечную тоску и страх, погружаются в абсолютное одиночество, выбраться из которого, не покончив с собой, они не имеют возможности [8, а 279-281].
Однако, Леонид Андреев, несмотря на признание быстротечности человеческой жизни, ставящей под сомнение существование в этих мгновениях какого-либо смысла, все же продолжал настойчиво искать его здесь, на земле, отвергая надежды на мир иной. В 1904 году он писал Вересаеву: «Смысл, смысл жизни - где он? Бога я не приму, пока не сдурею, да и скучно - вертеться, чтобы снова вернуться на то же место. Человек? Конечно, и красиво, и гордо, и внушительно, - но конец где? Стремление ради стремления - так ведь это верхом можно поездить для верховой езды, а искать, страдать для искания и страдания, без надежды на ответ, на завершение, нелепо. А ответа нет, всякий ответ - ложь. Остается бунтовать - пока бунтуется, да пить чай с абрикосовым вареньем» [3, с. 107].
Леонид Андреев, несмотря на абсурдность мира, продолжил поиск до конца жизненного и творческого пути.
Литература
1. Андреев Л.Н. Собр. соч.: в 6-ти томах. - М.: Худож. лит., 1990 - 1996.
2. Боева Г.Н. Об одной сюжетно-стилевой реминисценции: «дети убийцы» у Л. Андреева («Красный смех») и З. Прилепина («Черная обезьяна») // Вестник СПбГУ. Серия 9. Востоковедение. Филология. Журналистика. - 2014. - №2 4. - С 5-13.
3. Боева Г.Н. Дневники Леонида Андреева: Ключи к творчеству // Человек. 2015. № 1. С. 177185.
4. Боева Г.Н. Драматургические новации Л. Андреева и С. Пшибышевского: рецептивный аспект // Вестник тюменского государственного университета. Гуманитарные исследования. Humanitates. 2015. Т. 1. № 3 (3).
5. Боева Г.Н. Творчество Леонида Андреева как явление модерна: к постановке проблемы // Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2016. № 8 (62). ч. 1. С. 17-18.
6. Боева Г.Н. Феномен Леонида Андреева и эпоха модерна: поэтика, рецепция, творческие взаимосвязи: дис. ... д. филол. наук. СПб., 2016.
7. Боева Г.Н. Поэтика ужаса в творчестве Л. Андреева: рецептивный аспект // Ученые записки Петрозаводского государственного университета. Серия: Общественные и гуманитарные науки. 2015 (май). № 3 (148). Т. 2. С. 66-70.
8. Вологдина Т.Л. Философский контекст прозы Л. Андреева: (Параллели и созвучия с идеями А. Шопенгауэра и Ф. Ницше): автореф. дис. ... канд. филол. наук. - Вильнюс, 2004.
9. Джулиани Р. Леонид Андреев - художник «панпсихизма»: (Теория и практика лицом к лицу в рассказе «Бездна») // Леонид Андреев: Материалы и исследования. - М.: Наследие, 2000. - С. 229-238.
10. Иезуитова Л.А. Первый рассказ Леонида Андреева // Л.А. Иезуитова Леонид Андреев и литература Серебряного века: Избранные труды. СПб: Петрополис, 2010. С. 211-219.
1СТОР1Я ПОДАТКОВО1 ЛЕКСИКИ В УКРАШСЬКШ МОВ1 ХХ - ПОЧ. ХХ1 СТ.
Рибак К.Б.
астрантка кафедри укратськоХ мови Запор1зького нацюнального yHieepcumemy, Украша
HISTORY OF THE TAX LEXIS IN THE UKRAINIAN LANGUAGE OF THE XX - THE BEGINNING
OF THE XXI CENTURY
Rybak K.
Postgraduate student of the Department of Ukrainian language of Zaporizhzhya National University, Ukraine
АНОТАЦ1Я
Проаналiзовано лексику податково! сфери в украшськш MOBi ХХ - поч. ХХ1 ст. Видшено щдгрупи лексико-семантично! груши „податковi найменування" за об'ектами та суб'ектами оподаткування у взаемозв'язку i3 соцiально-економiчними процесами, що вщбувалися в процеа державотворення.
Дослщжено структурно-семантичш особливосп податкових найменувань у зазначений перюд в кон-тексп юторп укрансько! мови.
Серед податкових назв зафжсовано давш слова, що сягають праслов'янського походження, в мовi найчастше функцюнують у складi пасивно! лексики як юторизми та арха!зми.
Значна частина лексем украшсько! мови засвоеш з iнших мов через посередництво переважно росшсько! та польсько! мови. Також зафiксовано збшьшення кiлькостi iнтернацiоналiзмiв. Продуктивними виявилися, як i в попереднi мовнi перюди, деривати на -ина та -ник, субстантивоваш прикметники. Частина новотворiв е складноскороченнями. Помiтно зростае кшьшсть слiв, що позначають ознаки, яш ха-рактеризують процес оподаткування. У поеднанш з iменниками такi лексеми утворюють субстантивно-ад'ективнi словосполучення.
ABSTRACT
The nomination of the tax sphere in the Ukrainian language of the XX - the begginnig of the XXI century is analyzed in this article. The subgroups of the lexico-semantic group „taxes names" are distinguished by objects and subjects of taxation in relation to the socio-economic processes that took place in the process of state formation.
The structural-semantic features and dynamics of the functioning of taxes names during the specified period in the context of the history of the Ukrainian language are investigated.
Among the taxes names are ancient words dating back to Slavic origin. However, in the language they most often function in the form of passive vocabulary, such as historicisms and archaisms.
Much of the Ukrainian language token has been learned from other languages through the mediation of Russian and Polish. There has also been an increase in internationalism. As in previous language periods, derivatives of -ина and -ник, substantive adjectives, proved to be productive. Part of the tumors are difficult shortening. The number of names of features that characterize the taxation process is noticeably increasing. In conjunction with nouns, such tokens form substantive-addictive phrases.
Ключовi слова: податковi найменування; збiр; мито; лексико-семантична група; деривати.
Keywords: tax-related nominations, tax gathering related nominations, toll, lexical-semantic group, derivatives.
Постановка проблеми та аналз останшх до-слвджень i публшацш. Одтею з найважливших проблем сучасного мовознавства залишаеться вив-чення юторп структури й семантики слш у межах окремих тематичних груп лексики.
Дослвдження податкових найменувань набувае актуальност серед науковщв. У працях Л. Бойко [1, 2], I. Керницького [4], Т. Крехно [5], О. Чорно! [10] та ш. подано характеристику митних зборiв та по-дагкiв певних мовних перiодiв, видiлено окремi пiдгрупи лексики за суспiльно-економiчним становищем i майново-правовими вiдносинами тощо.
Незважаючи на наявтсть робiт, присвячених вивченню податкових назв, вказана лексика не була предметом спещального узагальнювального до-слiдження в ютори украшсько! мови ХХ - поч. XXI ст.
Мета статп - комплексний аналiз лексики по-датково! сфери украшсько! мови впродовж XX -поч. XXI ст. у зв'язку iз економiчно-полiтичними ре-алями, для чого варто виконати таш завдання: 1) з'ясувати статус податкових найменувань; 2) виявити мовнi одинищ податково! сфери у джерелах XX - поч. XXI ст.; 3) проаналзувати структуру та семантику вказаних назв; 4) встановити тенденци розвитку лек-сико-семангичноi групи „податковi найменування".
Наукова новизна одержаних результатiв по-лягае в тому, що вперше дослвджено лексико-семан-тичну групу податкових найменувань в радянський перiод у зв'язку iз попереднiми мовними етапами в iсторii украшсько! мови; видшено тематичнi групи назв податково! сфери; вивчено !хню семантику та структурну органiзацiю.
Об'ектом дослiдження е податкова лексика у джерелах радянського перюду.
Предмет вивчення - лексико-семантичнi про-цеси, що зумовили формування найменувань податково! сфери в перюд XX - поч. XXI ст.
Вибiр методiв дослiдження визначенi специ-фiкою об'екта та метою роботи, а тому застосовано
описовий, поршняльно-кторичний та структурний метод.
Виклад основного MaTepi&tty. Лексико-се-мантична група податкових найменувань у перюд революцшних процеав формуеться нерiвномiрно, оскiльки на мову впливають рiзнi сощально-еко-номiчнi чинники. Про важливiсть вивчення лексики в тюному зв'язку з розвитком суспшьства писав П. Лафарг у пращ „Мова i революцiя" [6], у якш наго-лошував, що мова ввдображае кожну змiну в людсь-кому середовищi. Дослiдник пiдкреслював, що ш-тенсивнiсть розвитку мови прямо пропорцшно за-лежить вiд юторичних подiй полiтичного чи соцiального характеру.
У ХХ - поч. ХХ1 ст. лексична система украшсько! мови зазнае перетворень у зв'язку зi змiною дер-жавно-полiтичного ладу, економiчноi полiтики, на-уково-технiчним прогресом, вiдносинами мiж гро-мадянами тощо. Частина найменувань вщходить до пасивного вжитку, бо зникають позначуванi реали, але водночас з'являються й сучасш поняття на означення тих чи шших процесiв, проте „у мовi но-вих слiв завжди з'являеться бшьше, нiж зникае ста-рих. Тому розвиток словникового складу мови на вах етапах li iснування характеризуеться посту-пальнiстю, яка виражаеться в постшному збага-ченнi й удосконаленнi як мови в цшому, так i ii лексики зокрема" [8, с. 219].
Багатонацюнальна радянська держава прагнула до створення спiльного лексичного фонду, у формуванш якого „важлива роль належить мовi мiжнацiонального спшкування усiх народiв СРСР" [3, с. 179]. Це пояснюе появу в укра!нськш мовi iнтернацiоналiзмiв саме через посередництво росшсько! мови.
Фактичний матерiал ХХ - поч. ХХ1 ст. представлений такими шдгрупами: а) найменування по-даткiв та зборiв (загальнi податки з населення, гро-шовi й натуральнi збори з платнишв; податки вiд за-гального прибутку в господарствi, за виконання
певних послуг, митш збори, повинностi); б) назви суб'екпв процесу оподаткування: збирачiв, плат-ник1в податкiв та зборiв, а також звiльнених ввд оплати громадян; в) найменування мiсць збору по-датк1в; г) лексика на означення документiв, прав та обов'язшв суб'eктiв оподаткування; д) назви ознак, що характеризують процес оподаткування.
Найменування податшв та зборiв фжсують у мовi реали процесу оподаткування, закршлюючи поняття видiв грошового чи натурального стяг-нення матерiальних благ з населення.
Найменування загальних податшв з населення вказують на грошовi чи натуральнi збори, призначеш для всiх представник1в певного населе-ного пункту чи держави, характеризуються перюдичшстю збору та визначеною сумою пла-теж1в.
Найменування грошових i натуральних зборiв з платникiв представлен давнiми та но-вими поняттями, проте спостерiгаeться тенденцiя до зменшення кiлькостi слiв, що позначають нату-ральнi збори.
Пiд впливом рос. продналог (Бшьшовик, с. 1) та подiбних назв в украшськш мовi з'являються складноскорочення: Переводиться також збiр по-молподатку, що на мкяць 96.000 пудiв дав до 1 лютого тшьки бшя 40.000 nудiв (1922 Вюти ВУЦВК, №31, с. 2) 'податок, що покладався на шдприем-ства, що займалися переробкою зерна'; Комiсiя по перегляду податкового законодавства виробила за-коноположення про натурподаток й склала оста-точний проект декрета (с. 3) 'податок, що сплачу-вали продуктами, зб1жжям тощо'; зафшсовано й па-ралельне використання повно! назви та композиту: Натуральний податок, згiдно з цим декретом, му-сить бути единий с. т. ним обкладаеться единий об'ект i вираховуеться вт в одному основному про-дуктi, для губернш з врожаем жита натурподаток вираховуеться житом, а для пшеничних губернш - в одиницях пшеницi (Там само).
Продуктивною виявилася лексема на озна-чення податку, що вводився заметь попередшх натурально-грошових видiв оподаткування альсь-кого населення, який зафшсовано у варiантах: единий сть.-госп. податок (1924 Бшьшовик Полтав-щини, №1, с. 30; В останнт час помтно збшьши-лась виплата с\г податку (Там само); Це все платники с.-г. податку, прийшли вiдмiчати пашпорти про виплату (Там само); Другий строк внеску стьськогосподарського податку заюнчився 1-го листопаду (№2, с. 1); Зараз селяне, виплачуючи сельско-господарчий податок, здають облiгацii селянсько'1 виграшно'1' позики (3, с. 1); композити: Так, наприклад, спочатку продажу позики облiгацii вартктю в 1 карбованець продавались по 85 копток, вартiстю в 3 карбованцi - по 2 карб. 55 коп. i вартiстю в 5 карб. по 4 карб. 25 коп. себ-то на 15 вiдсот. нижче вiд тiеi вартости, яка зазна-чина на обл^аци i по якш держава зобов 'язувалася обл^аци приймати при виплати сельгосподатку i тд час згашення, себ то по закiнченнi двохрiчного термту, на який випущена позика державою (Там
само); та Тому ми нагадуемо eciM платникам податку, що xpiм нас райвиконкомiв, окрфiнвiддiлy й держбанку, - альгоспподаток можна здавати також у ecix поштових установах (конторах, фтях, агентствах та пунктах (1925 РС, №225, с. 5); Перший платник, единого стьсько-господарчого податку в с. Дем'ямвщ Н.-Орогозького району - Ма-лярова Свдоюя Федорiвна (Там само). Серед яких функцюнують повш назви (сшьськогосподарський податок, сельско-господарчий податок, единого альсько-господарчого податок); найменування, утвореш скороченням (с\г податок, с.-г. податок, единий сыь.-госп. податок); та композити (сельгос-податок, стьгоспподаток). Варiанти ^в сельско-господарчий податок та сельгосподаток сформо-ваш пвд впливом рос. мови.
На позначення не сплачено! вчасно частини податку чи якогось збору використовувалася назва недошка: У вас ось недоимка за минулий рж (1924 Бшьшовик Полтавщини, №1, с. 3; ЕСУМ, IV, с. 64), запозичення з рос. мови, що в свою чергу пов'язане з имать 'брати'.
Задокументоване субстантивно-ад'ективне словосполучення: Щоб полевi плоди не змарнува-лися, громадськ й мiсцевi начальники вiдповiдати-муть за звезення цшого полевого збору (1941 Бере-жансьш вюп, №6, с. 1) 'збiр плодами, городиною тощо, що збирався з поля'.
Окрему тдгрупу складають назви церковних зборiв, серед яких архайми хавтур, хавтура (СУМ, XI, с. 8) '1. Побори натурою, яш брало духь вництво', що позначен корелятивними формами ч.р., ж.р. та зменш.-пестл. хавтурка (Там само), а також дiал. хаптура (с. 22), хаптурка (Там само). „Слова халтура, хаптура, сучасне халтура генети-чно зв'язаш з грец. словом харпя" [7, с. 62], тобто це поняття на позначення пергаменту, пашрусу, на якому робились рiзного характеру записи, зокрема i списки померлих. Слово в украшськш мовi спочатку вимовлялося як халтура, згодом - як хаптура, що було утворене ввд хапати [с. 63], в сучаснш мовi найменування вживають на позначення 'легкий, ви-пдний заробггок' або ж 'недоброяшсно виконана робота'.
Також зафшсоване найменування мшне (1984 Он, I, с. 446) 'збiжжя, яке жертвують на церкву', пор. пол. meazne 'нетр^ гущавина', iмовiрно, назва мотивуеться словом змiшане, тобто рiзнi види речей або зерна хлiбних злаюв, яш приносили прихо-жани.
У джерелах XX - поч. XXI ст. функцюнують давш найменування, проте зафжсоваш вони здебшьшого в художнш лггератург Активно вжива-ються давш синонiмiчнi лексеми, сшвввдносш з дати: дань (1956 Рильський, I, с. 173) - данина (СУМ, II, с. 210) 'найдавшша форма оподаткування населення, яка в рiзних юторичних умовах висту-пала у виглядi непрямого державного податку, вшськово! контрибуци або феодально! ренти'.
Деяш слова, успадковаш з попередшх мовних перiодiв, вживаються в складi пасивно! лексики у художшх творах на юторичш теми для ввдобра-
ження вiдповiдноi' епохи. Серед iсторизмiв задоку-ментованi такi найменування: десятина (1920 Яв, с. 183; СУМ, II, с. 256); чинш (1954 Панч, с. 41; СУМ, XI, с. 327); оброк (1955 кт. сер. вшв, с. 29; СУМ, V, с. 570); ординщина (СУМ, V, с. 743); по-димщина (СУМ, VI, с. 743) та подимне (1984 Он, II, с. 94); щабльове (с. 392) тощо. Арха!зми представлен лексемами: оплатка, оплатки (СУМ, V, с. 714) та оплать (1974 Лис, с.144); побiр (СУМ, VI, с. 618); подать (с. 735); полюддя (СУМ, VII, с. 106); поплужне (СУМ, VII, с. 211); драча (СУМ, II, с. 409); серебщина (1974 Лис, с.192); дачка (1984 Он, I, с. 205); поголовщина (1984 Он, II, с. 91) та ш.
Найменування податшв ввд загального при-бутку в господарствi вказують на податки та збори, що стягувалися за матерiальнi блага людей.
Лексема податок (СУМ, VI, с. 735) 'обов'яз-ковий збiр з населення, пвдприемств, оргашзацш i т. ш.', на вщм^ ввд попередшх мовних перiодiв, функцюнуе не лише в офщшно-дшовому стилi, але й у публщистичному: Згiдно постанови РКК СРСР вiд 7-го квiтня й ЦВКу вiд 10 квтня цього року, ви звшьняетесь як од промислового так i прибутко-вого податку, навiть коли маете не бшьше одного робiтника (1925 РС, №227, с. 4) та художньому для вщтворення вщповщних реалш: Все життя Чу-плак бiдував: то стягався на свое поле, то будував собi хату, то сплачував податки - i не бачив свту (Чорн, с. 181).
Шдгрупа активно представлена складноскоро-ченнями, наприклад, найменування продподаток (ЕЕ, III, с. 113) 'натуральний податок iз селянського господарства, запроваджений Радянською державою в 1921 р. зашсть продрозверстки, продрозкла-дки i замшений в 1923 р. единим альськогосподар-ським податком': Збiр продподатку в Проскурiвсь-кому nовiтi заюнчився цшком (1922 Вюти ВУЦВК, №31, с. 2) утворено ввд продовольчий податок.
Синонiмiчнi композити продрозверстка (СУМ, VIII, с. 173) 'продовольча розверстка' та продрозкладка (ЕЕ, III, с. 113) 'продовольча розк-ладка' вживалися у значенш 'система заготiвлi сiльськогосподарських продуклв, яку запровадила Радянська влада в перюд военного комунiзму': За продрозкладкою держава вилучала з селянського господарства по твердих цiнах зерно i фураж по-над встановленi норми для особистого спожи-вання, прокорму худоби i авби (1957 !ст. УРСР, II, с. 154).
Найменування зиск (СУМ, III, с. 568) 'сума, на яку прибуток перевищуе витрати': ...законне обме-ження надмiрних зиств i усунення всякое спекуляции самоволi, анархИ та недбальства в господарс-твi (1941 Бережансьш вюп, №2, с. 1) походить ввд юькати (ЕСУМ, II, с. 320) 'шукати'.
Давш найменування, зафшсоваш попередшми мовними перiодами, використовуються як ютори-зми, переважно в художнш лiтературi: контарне (1920 Яв, с. 375); капщизна (с. 336); показанщина (СУМ, VII, с. 9); остщина (V, с. 766); покопитне (VII, с. 37); покопитне (1954 Панч, с. 106) тощо.
Найменування податшв за виконання пев-них послуг представлен здебшьшого юторизмами,
серед яких субстантивоваш прикметники жолудне (1920 Яв, с. 227) 'податок за право збирати жолудГ; дудове (с. 210) 'податок за право хрестити' (ввд пол. йыйгк 'монета'); спашне (1984 Он, II, с. 240) 'плата за випас овець'.
О^м того, частина найменувань давш похь дш, серед яких деривати на -ина: вигонщина (1920 Яв, с. 78), сухомельщина (СУМ, IX, с. 869), поче-ревщина (VII, с. 467).
Проте подана шдгрупа сл!в функцюнуе лише у художньому та розмовному стилi для ввдтворення iсторичних реалш.
Найменування митних зборт фiксують у мовi поняття, пов'язанi з послугами перемiщення через кордон чи внутршш застави. Продуктивною лексемою протягом вае! iсторii укра!нсько! мови виявилася лексема мито: Чужоземнi дозволяють брати лише дуже маленьке мито з того краму, який Китай ввозить з закордону (всього п'ять вiсо-ттв) (1925 РС, №227, с.2 ); мито (1960 Говори, с. 133; СУМ, IV, с. 721) 'податок, сплачуваний за пе-ревезення товарiв через кордон'; мито (1984 Он, I, с. 441) 'частина млива, натуральна плата м!рошни-ковГ тощо. Зафжсований у говiрках дериват на -ина .митнина (Там само) вживаеться у тому ж значенш, що й мито.
Очевидно, шд впливом пашвно! росшсько! мови з'являються рос1яшзми: Та й тi грошi, як по-ступають од таможеного мита - чужоземцi за-бiрають майже цшком (1925 РС, №227, с. 2).
Частина назв податково! сфери - субстантивно--ад'ективш словосполучення. Наприклад, у зв'язку з прикм. безмитний (СУМ, I, с. 134) 'який не шдлягае митному оподаткуванню' утвореш так! податковi назви: Безмитна торгiвля; Французы напитували фактора, якому б зiпхнути безмитний товар; з прикм. митний (СУМ, IV, с. 721): митна полтика 'система державного контролю за прове-зенням товарiв через кордон i за оподаткуванням !х' та митт тарифи 'зведення сплат, прийнятих для оподаткування товарiв, що провозяться через кордон': Незважаючи на досить висок митш тарифи, закордонний цукор був дешевший росшсь-кого (1956 Бурл., с. 163) тощо.
Найменування повинностей позначен но-вими реалiями в юторп Украши. Зокрема, у воен-ний перiод з'являеться назва трудова повинтсть, утворена субстантивно-ад'ективним словосполу-ченням: Думка про трудову повинтсть повстала в Шмеччит зараз же тсля свiтовоi втни, коли, т-сля демобШзаци, багато робiтникiв опинилися без роботи, i треба було для них цю роботу знайти (1942 БГ, №1, с. 2); 6 травня почалася попередня реестрацiя молодi, яка покликана до виконання по-чесного обов'язку - трудовог повинностi (1943 Вь сл, с.2) 'залучення населення для виконання пев-них робгт'.
Також шдгрупа представлена застаршою лексикою, котра вживаеться на дiалектному р!вш Найменування фуршпан (1987 УДЛ, с. 248) 'гужова повинтсть', !мов!рно, пов'язане !з шмецьким словом форшпан 'вантажний в!зок' та ш. Лексема сельва-
рок (1987 УДЛ, с. 216) 'поголовна трудова повин-шсть', очевидно, е видозмiною слова фтьварок (ЕСУМ, VI, с. 99) 'маеток з будiвлями; xyTip або ви-селок', яке е запозиченням через посередництво пол. folwark з шм. Vorwerk 'хулр', фолварокъ 'са-диба з упддями' [9, с. 85], тобто назва мотивуеться необхщним ввдпрацюванням людей вiд кожного такого поселения.
Найменування суб'ек™ процесу оподатку-вання видiленi на основi аналiзy назв осiб, що бе-руть участь у процеа оподаткування з вщповвд-ними повноваженнями, правами та обов'язками: назви збирачiв та платнишв податк1в та зборiв, на-зви звшьнених вiд оплати громадян.
Найменування збирачiв податкiв та 36opiB вказують на суб'еклв оподаткування, що здшсню-ють контролювальну фyнкцiю, або в чш обов'язки входить збирати податки та збори за вказаними те-рмiнами та у вiдповiднiй кшькосл.
До контролерiв слiд ввднести найменування службовщв, що е дериватами на -ник: Щоб полев! плоди не змарнувалися не змарнувалися, громадсью й мгсцев! начальники вгдповгдатимуть за звезення цшого полевого збору (1941 Бережансьш вюп, №6, с. 1), де начальник (ЕСУМ, IV, с. 53) - запозичення iз старослов'янсько!, що утворене вщ начжло 'початок'; чиновник (СУМ, XI, с. 327) 'державний служ-бовець певного рангу' ввд чин (ЕСУМ, VI, с. 321), що мае прасл. походження (*стъ); ганцезник (1987 УДЛ, с. 95) 'чиновник з оподаткування селян': Як здебить ганцезник хоч корч бакуну [тютюну] на гурод1 - п'еть злотих каре; етимолопя незрозу-мша, можливо, ввд ганц (СЛГ, с. 67) 'зовам, цш-ком'.
Окремi назви виражеш субстантивно-ад'ективними словосполученнями, наприклад, по-датний шспектор (СУМ, VI, с. 735) 'чиновник, який контролював збирання податкiв'; Коли ви не задоволенi з постанови районно'1 комгсИ] ви можете не п1зтше, як за мкяць з того дня, як вам об'явили податок, скаржитись до округово'1 пода-тковог кома' (1925 РС, №226, с. 2) 'команда людей, що здшснюють процес оподаткування'.
Iншi найменування вказують на д1яльшсть оаб, що полягае у стягуванш податшв та зборiв, наприклад, ком^арь (1984 Он, I, с. 371) 'службовець, який збирав податки', очевидно, що слово комкар (ЕСУМ, П,с. 538) запозичено через рос. й пол. посередництво iз захщноевропейських мов, пор. шм. Kommissär 'комюар', франц. commissaire 'комюар; уповноважений', що е похiдними вщ слат. commissärius 'довiрена особа, уповноважений'.
Зафшсоваш у попереднi мовнi перюди назви представник1в держави, що здшснюють контроль або збiр податк1в в сучаснш мовi yвiйшли до паси-вно! лексики в творах на юторичш теми. Наприклад, соцький (СУМ, IX, с. 477), десяцький (II, с. 257); бiрчий (1920 Яв, с. 36); вьхждчий (с. 130); ку-ноемчий (с. 405); баскак (1957 Тулуб, I, с. 361); ми-тник (с. 166); подушник (СУМ, VI, с. 763) тощо.
Найменування платнишв податшв та 36opiB функцюнують у мовi на означення оаб, котрi спла-чують платежi з певною перюдичшстю на користь держави.
Задокументоваш назви з антонiмiчними сема-нтичними вщношеннями неплатник - платник: Отже в першу чергу до роботи по стягуванню по-датку з неплатнитв, що навмисне утрималися од виплати податку (1924 Б^шовик Полтавщини, №11, с. 1) 'людина, що ухиляеться ввд сплати податшв та зборiв', сшвввдносне з платник; Це все пла-тники с.-г. податку, прийшли вiдмiчати пашпорти про виплату (№1, с.3); Всякий платникможе в лю-бий момент внести до трудовог ощадног каси грошi яко вклад та зазначити, що вт прохае ц грошi, - вклад здати за нього в сшьгоспподаток... (1925 РС, №225, с. 5) 'той, хто сплачуе податки й збори', дериват на -ник ввд плата (ЕСУМ, IV, с. 430).
Ддалектш словники XX ст. фжсують найменування, що побутували на певних територiях у роз-мовному мовленш i е ввдтворенням певних ютори-чних процеав. У перюд XX - поч. XXI ст. таю назви використовувалися письменниками для ввдтворення ввдповвдного часового пром1жку у художшх творах на юторичш теми. Серед таких назв виявлено лексему залжник (1987 УДЛ, с. 120) 'той, хто не сплатив податок - недоимку': Ще ни ва убрубеле, зусталися залжнике, очевидно, назва походить ввд залог. Поняття на означення населення, котре мало особливий статус у процеа оподаткування або певну незалежшть у зв'язку з втечею з окремих територш, фжсують дiалектизми - назви звшьнених ввд оплати громадян: випханець (1958 Моск, с. 21) 'вшьний селянин, який сидiв на помщицькш землi й обробляв !i за десяту частину' (<випхати); вольниця (СУМ, I, с. 736) 'селяни-кршаки, ремю-ники та iн., що тжали вiд помiщикiв та поселялися на окрашах Московсько! держави й Польщ^ здобу-ваючи таким чином певну незалежшсть'. Окремi лексеми позначають людей, що здiйснювали оплату власниковi за землi, в основi таких слiв подат-ковi назви. Наприклад, чинш: чиншовик (1974 Лис, с. 281) 'люди, як не ввдбували панщини, а платили помiщиковi викуп за землю (чинш)'; у тому ж зна-ченнi чиншовi селяни (СУМ, XI, с. 327), селяни-оброчники (V, с. 571), мещани (1974 Лис, с. 125).
Виявлеш давш найменування оаб, що сплачу-вали данину: давалець (1920 Яв, с. 175); данець (Там само); данник (СУМ, II, с. 211): Вони [князi] постшно прагнули збтьшити данину, що викликало упертий опiр даннишв; данниця (Там само) 'жшо-чий рвд до данник'; податник (VI, с. 735) 'той, хто сплачуе подать'. Вказаш лексеми належать до па-сивного вжитку та функцюнують у художнш мовг
Найменування мкць збору податшв вказують на установи чи iншi примщення, пов'язаш iз процесом збору податшв чи мита.
Наприклад, Мусить зiбрати приписану юль-кгсть стручкових плодiв i городини, м'яса
тощо й вiдпровадити ii до державних складниць або до сво'1'х сшьських кооперативiв (1941 Бережа-
нсьш bîctî, №6, с. 1), очевидно, складниця - похь дне вщ склад (СУМ, IX, с. 272) 'ввдповщно облад-нане мiсце, будiвля або примiщення для збертання чого-небудь'; На це е нашi кооперативи i 36ipni пу-нкти, як взамт за хлiборобськi продукти давати-муть конечш для села npoMu^oei вироби (1941 Бе-режансьш Bicri, №7, с. 1), де лексема кооператив сшввщносна з коопера^я (ЕСУМ, II, с. 563), яке за-позичене через посередництво фр. coopération або шм. Kooperatiôn з лат. мови, соорегайо 'сшвробгг-ництво'.
Як i в попередш мовнi перiоди продовжуе фу-нкцюнувати назва митниця (СУМ, IV, с. 721) 'ус-танова, що здшснюе контроль за провезенням това-рiв через кордон i за оподаткуванням ïx': - Спробуе митниця затримати його валку, вимагаючи мита (1957 Тулуб, I, с. 298). Рос. варiант таможня (1918 РУДС, с. 84) 'митниця' зафжсований як росшшзм: Bim довго блукав, поки розшукав старого боцмана, який працював на таможт (1948 Кучер, с. 152).
Також задокументоване запозичення пакгауз (СУМ, VI, с. 17) 'склад для короткострокового збе-рiгання вантажiв при залiзничниx cтанцiяx, у портах, митницях i т. ш' ввд нiм. Packhaus (packen -укладати; Haus - примiщення): Маруся кинула оком на довжелезний залгзничний пакгауз, доверху заби-тий коробами, плеттками... (1960 Ле, с. 80).
Найменування докуменив, прав та обов'яз-кш суб'екив оподаткування. У радянський перюд виявленi назви документiв, у яких фшсували статус платник1в податк1в та зборiв, до них вносили даш про сплату чи несплату ввдповщних обов'язкових натуральних чи грошових платежiв. До них нале-жить субстантивно-ад'ективш словосполучення, у cкладi яких е прикметник податковий: Маю 3,42 дес. землi, 2 iдцi, 1 корову, 1 бичка двох роюв. При таких об 'ектах до тльг по продподатку не пiдля-гаю, а податкового аркуша не одержав (1924 Бшь-шовик Полтавщини, №1, с.3), де лексема аркуш (ЕСУМ, I, с. 86) е запозиченням з пол. arkusz 'будь-яка розпростерта маса (бляхи, вати, паперу) певноï мiри', що походить ввд лат. arcus 'дуга; лук; арка'; Быя столу товпляться дядьки с податк. пашпор-тами на поготовi (1924 Бшьшовик Полтавщини, №1, с. 3), ...вклад здати за нього в альгоспподаток, показавши при цьому свого податкового паспорта (1925 РС, №225, с. 5), слово паспорт (ЕСУМ, IV, с. 307) запозичене з шм. мови, де Ра^роГ походить ввд фр. Passeport 'дозвш на прохвд через порт', шз-шше 'пропускне сввдоцтво, паспорт', утвореного зi слшраьче 'проходить' тароН 'порт, гавань'; форма пашпорт прийшла через пол. paszport.
Найменування ознак, що характеризують процес оподаткування описують суб'екти та об'екти в cферi справляння податшв i зборiв. Здебь льшого е похвдними прикметниками вiд iменникiв та дiеcлiв.
Ряд слш видiлено на оcновi спшьного стрижне-вого слова „податок": прикметник податковий (СУМ, VI, с. 734) 'пов'язаний з розподшом i спла-тою податкiв', наприклад, податковг пЫьги 'приз-наченi для облiку, розподшу та сплати податк1в'; дiеприкметник оподаткований (V, с. 720) <опода-ткувати; дiеприкметник оподатковуваний (Там само) ввд оподатковувати: Оподатковуваний на-туральний доход; прикметник продподатковий
(VIII, с. 172) ввд продподаток; композит податко-воспроможний (VI, с. 735) 'спроможний сплатити належш з нього податки' тощо.
Також виявлено прикметники ввд шших давнiх податкових назв: податний (Там само) 'який пвд-лягае обкладанню податтю'; подушний (с. 763) 'стягуваний з кожно! душ! податного стану'; чин-шовий (XI, с. 327) 'який платив за користування державною або помщицькою землею чинш'; поди-мний (VI, с. 743) 'пов'язаний з розподшом ! спла-тою подап, яку нараховували залежно ввд кшькосп печей ! димар!в у господарствГ та ш
У д!алектах побутуе найменування залеглий (1987 УДЛ, с. 120) 'несвоечасно сплачений (про по-даток)': Нащо вт мае буте залеглий, як можна зразу заплатети. Назва пов'язана !з залеглусьць (Там само) 'несвоечасна оплата податку чи шших грошових повинностей': Ща тра ту залеглусьць вуддате. Ыов!рно, ввд залягати.
Висновки. Отже, значна частина сл!в, зафшсо-ваних у джерелах зазначеного перюду, засвоюва-лася украшською мовою з шших мов через посередництво в першу чергу росшсько!, а також польсь-ко! мови. Серед податкових найменувань давн слова, що сягають праслов'янського походження. На ввдмшу ввд попередшх мовних перюд!в, в укра-!нськш мов! збшьшуеться шльшсть штернацюналь зм!в. На склад найменувань податково! сфери впли-нуло й продуктивне функцюнування в радянську епоху слово- ! основоскладання, а також складно-скорочення. Тому в мов! з'являються лексеми прод-розверстка, продрозкладка, продподаток тощо.
Частина найменувань, продуктивних у мов! у попередш перюди, переходять до пасивно! лексики та задокументоваш в художшх творах для ввдтво-рення ввдповвдних реалш минулого. Наприклад, десятина, оброк, чинш, щабльове, оплатка, побiр, подать тощо.
Зростае шльшсть найменувань, утворених за допомогою субстантивно-ад'ективних словосполу-чень, наприклад: безмитна торгiвля, митна полi-тика.
Активно представлена шдгрупа ознак, що е похвдними ввд шших податкових назв, як! у сполу-ченш з конкретними !менниками набувають зна-чення об'екпв, що характеризують процес оподаткування.
Дослвджений матер!ал дае змогу прослвдку-вати системний характер формування найменувань податково! сфери в гстори украшсько! мови.
Умовш скорочення джерел БГ - Газета „Бобринецький голос" ввд 06.10.1942. №1. 4 с. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://libraria.ua/numbers/173/
Бережансьш вiстi - Газета „Бережансьш вютГ ввд 27.07.1941 до 08.03.1942. №2,5,6,7,9 ввд 1941; №5,6,7,8,12,13,14,16,17,18 ввд 1942. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://libraria.ua/numbers/172/
Бшьшовик - Щоденна селянська газета „Бшьшовик" . Одеса: Одеський Губершальний Комггет Комушстично! Парт!! (Бшьшовишв) Укра!ни. 1922. № 519, 4 с. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://libraria.ua/numbers/958/
Бшьшовик Полтавщини - Газета „Бвдьшо-вик Полтавщини". 1924. №1, 2,3,11. [Електронний ресурс] Режим доступу:
https://libraria.ua/numbers/954/
Бурл. - Бурлака Ф. Напередодш / Ф. Булака. Ки!в: Рад. письменник, 1956. - 434 с.
Вкти ВУЦВК - Газета „Вюти ВУЦВК" ввд 08.02.1922. №31. 4 с. [Електронний ресурс] Режим доступу:https://libraria.ua/numbers/Ш3/
Вiстi - Газета „Biari для укра!нських селян" ввд 15.05.1943. №18, 2 с. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://libraria.ua/numbers/204/
Говори - Говори укра!нсько! мови (збiрник текспв) / ввдп. ред. Т.В. Назарова. - Ки!в: Наукова думка, 1977. - 592 с.
ЕЕ - Економiчна енциклопедiя [Текст]: у трьох томах / редкол. т.: С.В. Мочерний (ввдп. ред. ) та ш. Ки!в; Академiя: Тернопiль: Академiя народного господарства, Т. 1, 2000. - 864 с. Т. 2, 2001. -848 с. Т. 3, 2002. - 952 с.
ЕСУМ - Етимолопчний словник украшсько! мови/ за ред. О. С. Мельничука: у 7 т. Ки!в: Наукова думка, 1982-2012. Т.1. - 634 с. ; Т.2. - 573 с. ; Т. 3. -533 с. ; Т.4. - 657 ; Т.5. - 705 с. ; Т.6. - 569.
1ст. сер. втв - Космiнський С.О. Iсторiя се-редтх втв. Пвдручник для 6-7 клаав середн. школи. / С.О. Космтський. Ки!в: „Рад. школа",
1955. - 208 с.
1ст. УРСР - Iсторiя Укра!нсько! РСР : в 2 т. / АН УРСР, !н-т ютори ; редкол.: О.К.Касименко (голов. ред.) [та ш.]. Ки!в : Вид-во АН УРСР, 1953 -
1956. Т1. 1953. - 784 с. Т.2. 1956. - 703 с.
Кучер - Кучер В. С. Золотi руки [Текст]: збiрка / В.С. Кучер. Ки!в, 1948. - 268 с.
Ле - Ле !ван Леонтшович. Кленовий лист / !ван Леонтшович Ле. Кшв : Молодь, 1960. - 282 с.
Лис - Лисенко П. С. Словник полюьких го-ворiв / П. С. Лисенко. Ки!в: Наук. думка, 1974. - 270 с.
Моск - Словник дiалектизмiв укра!нських говiрок Одесько! обласл / уклад. А. А. Москаленко. Одес. держ. пед. ш-т iм. К. Д. Ушинського. Одеса, 1958. - 77 c.
Он - Онишкевич М. Й. Словник бойшвських говiрок: [у 2 ч.] / М. Й. Онишкевич; АН УРСР, !н-т мовознавства iм. О. О. Потебш. Ки!в: Наук. думка, 1984. Ч. 1: А-Н. - 494 c.; Ч. 2: О-Я - 514 с.
Панч - Панч П. Й. Гомотла Укра'ша: роман / Петро Йосипович Панч. Кшв: Радянський письменник, 1954. - 463 с.
РС - Газета „Радянський степ" ввд 11.10.1925. №225. 8 с.; ввд 15.10.1925. №226. 6 с.; ввд 18.10.1925. №227. 6 с. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://libraria.ua/numbers/1108/
Рильський - Рильський М. Т. Твори: в 3-х томах /М.Т.Рильський. Ки!в: Державне видавництво художньо! лператури, Т.1 1956. - 483 с. Т.2. 1956. -328 с. Т.3. 1956. - 419 с.
СЛГ - Пиртей П. С. Словник лемшвсько! говiрки: Матерiали до словника. Legnica; Wroclaw, 2001. - 460 с.
СУМ - Словник укра!нсько! мови. Ки!в: Наук. думка, 1970-1980. Т. 1-11.
Тулуб - Тулуб З. П. Людолови [Текст]: юто-ричний роман: в 2-х т. / З. П. Тулуб. - Ки!в: Держливидав, 1957. Т.1- 494 с. Т.2 - 623 с.
УДЛ - Укра!нська дiалектна лексика: збiрник наукових праць / гол. ред. I. Г. Матвiяс. Ки!в: Наукова думка, 1987. - 268 а
Чорн. - Чорнобривець С. А. Визволена земля / Степан Анютратович Чорнобривець. Ки!в: Держлггвидав Укра!ни, 1959. - 560 с.
Яв - Яворницький Д. Словник укра!нсько! мови. Т. 1. А-К. Катеринослав: Слово, 1920. - 412 с.
Лггература
1. Бойко Л.П. Назви оаб, пов'язаш зГ збором мита, у пам'ятках XVI - ХУШ ст. / Л.П. Бойко // Вюник ЗапорГзького державного ушверситету. СерГя: Фвдолопчш науки. - Запор1жжя: ЗДУ, 2004. - № 1. - С.27-30.
2. Бойко Л.П. Назви торговельних мит Г подат-к1в у запорозьких козак1в / Л.П. Бойко // Вюник За-порГзького державного ушверситету. СерГя: ФГло-логГчнГ науки. - Запор1жжя: ЗДУ, 2003. - № 1. -С26-29.
3. Дешериев Ю.Д. Закономерности развития и взаимодействия языков в советском обществе. Москва: Наука, 1966. - 401 с.
4. Керницький 1.М. Лексика на означення насе-лення за суспвдьно-економГчним становищем Г май-ново-правовими вГдносинами // З ГсторГ! украшсько! лексикологи. Ки!в: Наукова думка, 1980. - С. 18-26.
5. Крехно Т.1. З ютори податкових термшв в УкраМ / Т.1. Крехно // Вчеш записки Харк. гумашт. 1н-ту „Народна укра!нська академГя", 2003. - Т. 9. -С. 363-370.
6. Лафарг Поль. Мова Г революцГя [Текст] / П. Лафарг; пер. З.Б. 1оффе, Д.С. Левц заг. ред. О.Я. Петренко; НД1 мовознавства АН УСРР. - Харшв: Радянська школа, 1936. - 95 с.
7. Москаленко А.А. Укра!нська лексика пер-шо! половини XIX ст. Конспект лекцш зГ спецкурсу / Москаленко А.А. Одеса: Одеська мюька друкарня УправлГння по преа Одеського облвиконкому, 1969. - 91 с.
8. Сучасна укра!нська лггературна мова. Лексика Г фразеолопя / Ордена Труд. Червон. Прапора 1н-т мовознавства Гм. О.О. Потебш АН УРСР; за заг. ред. 1.К. Бвдодвда. Ки!в: Наук. думка, 1973. - 438 а
9. Худаш М.Л. Лексика укра!нських двдових документГв к. XVI - п. XVII ст.: на матерГалах ЛьвГвського ставропГгГйського братства / Худаш М.Л. - Ки!в: вид. АН УРСР, 1961. - 164 с.
10. Чорна О.В. Укра!нська термГнологГя подат-ково! сфери: структура, функцГонування, фор-мування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фГлол. наук: 10.02.01. „Укра!нська мова" / Олена ВолодимирГвна Чорна. - Ки!в, 2009. - 18 с.
