CC BY
22
УДК 336.226.132
В. Л. Цшура,
кандидат економ!чних наук, м. Луганськ
КЛАСИФ1КАЦШН1 ОЗНАКИ ТАРИФ1В
Постановка проблеми. При вивченн тариф1в звичайно придщяють увагу ïx величин^ диференщаци щодо юридичних та ф1зичних oci6, регюшв, вид1в ко-мунальних послуг. Однак ргдко можна зустрпи в спец-iальнiй лiтеpатуpi бачення податковоï природи таpифiв i ввдповвдно дослiджень у цьому напpямi. Завданням дослiдження став з6ip характеристик таpифiв та видь лення притаманних ним ознак у напpямi дослiдження податковоï природи таpифiв.
Анал1з останн1х дослвджень i публ1кац1й. До-тепер характеристики таpифiв не поеднувалися в уза-гальненiй класифiкацiï, що могло 6 тдвищити ефек-тивнiсть прийняття ршень внаслiдок пpоведеноï уш-фiкацiï та отримано1' ясности Серед корисних джерел слiд вiдзначиги ноpмативнi та шформащйш джерела, працю Н. О. Гури [1].
Формулювання мети статтi. Для виршення поставлено!' проблеми нам необхвдно було визначити сутнiсть таpифiв, установит мюце тарифу в системi податюв, зi6pати характеристики таpифiв та видшити пpигаманнi ознаки.
Виклад основного матерiалу дослiдження. В Оксфордському словниковi англiйськоï мови зазна-чено, що слово tariff в гталшськш мовi мало форму tarifa i означало «арифметика» або « тдраховувати ра-хунки у Флоpiо, книга ставок для податшв у Баретп», було спорвдненим до iспанського та португальського слова tariffa, арабським tasrif, яке означало «реестра-щя», «надавати пояснення».
Сьогодш в англiйськiй мовi «тариф» — це впо-рядкований лист або шкала щн, зроблена в будь-якш пpиватнiй або пу6лiчнiй спpавi (готельний тариф). На наш погляд, слово «тариф» означае «то з розумом вартють», якщо вважати, що лгтера «р» iз давнини означае розум, а лггера «ф» (також «6», «в», «п») — енеpгiï, вартостт
Тобто саме слово «тариф» означае розумне при-власнення будь-чого i не мютить гнших ознак. 1х на-дають слову певнi мехашзми. Так меxанiзми, наприк-лад, залежать вед форми власност-i, яка переважае у сустльств^ Наприклад, при переважанн пpиватноï власност в Росшськш Тмпери стягувався з пpиватноï власност квартирний податок З одержавленням жит-ловоï власност держава почала стягувати квартирну плату на утримання будиншв.
Вадповадно до ч. 6, п. 2, p. I Порядку форму-
вання тарифiв на послуги з централiзованого во-допостачання та водовiдведення (далi — Порядок формування тарифiв) сучасш тарифи — це вартiсть надання одинищ послуги в^поввдно! якостi, роз-рахована на основi економiчно обгрунтованих пла-нованих витрат з урахуванням планованого при-бутку та податку на додану вартiсть [2]. З нараху-ванням ПДВ ми отримуемо ситуацiю, коли на один непрямий податок (платеж, визначений за тарифом) нараховують iнший непрямий податок (ПДВ), що вважаемо неправомiрним з погляду теорн оподат-кування, коли величина та кшькють податкiв не прораховуються у взаемному спiввiдношеннi i пот!м всiм сво!м тягарем покладаеться на доходи спо-живачiв тако! продукцп.
У нашiй робот ми намагаемося бшьше придши-ти увагу до^ду тарифiв, як пов'язанi iз наданням житлово-комунальних послуг (ЖКП) i розраховуються при функцiонуваннi житлово-комунального господар-ства (ЖКГ). Однак для виведення класифшацшних ознак використовуемо потенцiал знань щодо будь-яких тарифiв.
Вiдповiдно до ч. 1, ст. 1 Закону Укра!ни «Про жит-лово-комунальнi послуги» ввд 24 червня 2004 р. .№ 1875-IV (далi — ЗУ «Про ЖКП») житлово-комунальш послуги — це результат господарсько! д1яльносп, спря-мовано! на забезпечення умов проживання та перебу-вання осiб у житлових i нежитлових примiщеннях, бу-динках i спорудах, комплексах будинюв i споруд вiдпо-вiдно до нормативiв, норм, стандарт1в i т. д. [3].
При цьому комунальн послуги — результат господарсько! дiяльностi, спрямовано! на задоволення потреби фiзичноi чи юридично! особи у забезпеченнi холодною та гарячою водою, водовiдведенням, газо-та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових вiдходiв. У цьому визначеннi не йдеться про так1 комунальнi послуги, як послуги iз мiського елек-тротранспорту, iз поховання, музейнi i т. д., хоча вони е комунальними.
Вiдповiдно до статистичних даних в Украiнi станом на 1.01.2009 р. зареестровано 16 336 комуналь-них пiдприемств вiд 1 228 888 зареестрованих в Ук-раiнi, що складае 1,329 %, як дiють у рiзних галузях господарства. При цьому пiдприемства житлово-ко-мунального господарства (ЖКГ) можуть бути й iнших форм власносп, вiдмiнних вiд комунально! (державнi,
приватт, та îh.). Серед тдприемств ЖКГ приватизо-вано 5 % тдприемств з водопостачання, працюе 29 % приватних тдприемств у тдгалуз1 з сан1тарно1 очистки, понад 20 % приватних житлових оргатзацш (як обслуговують бшьш як 12 % житлового фонду) [1, с. 32]. Як пояснити дто приватних тдприемств у ко-мунальному сектор1?
Слово «комунальний» в англшськш мов1 мае ек-в1валент common, щодо якого фах1вщ Оксфордсько -го словника англшсько1 мови вважають, що воно походить ввд com - together (разом) + — тй nis bound (пов'язаний) under obligation ( тд зобов'язанням), або за 1ншою вераею слово common походить ввд com -together (разом) + unus, яке у раннш латиш означало oinos one (один). Так, слово «комуна» може означати або «разом пов'язат» або «разом одинаки». На нашу думку, mй nis може означати i «руку», а слово «комуна» може означати «стврука», «стльний».
За даними етимологiчного словника росшсько1 мови слово «коммунальный» запозичене, iмовiрно, iз французько1 мови на початку XIX столтя; слово communal «коммунальный, общественный, принадлежащий жителям одной или многих деревень» ввдзна-чаеться у словнику I. Татищева 1839 р., i що в су-часнш росшськш мовi це слово в основному викори-стовуеться в значенш «относящийся к городскому хозяйству », це значения розвилося на росшськш ос-новi [4].
Пояснимо поняття «спiльностi» у термш «кому-нальний». У давнииу люди виршили, як об'екти (на-приклад, шляхи, водойми, цвиитарi, храми i т. д.) i зусилля, увага, фшансування щодо них повиннi бути спшьними, комунальними. 1з розвитком науки й тех-нiки стае можливим контроль, фiнансувания за вказа-ними об'ектами навiть незначною групою оаб, однак залишаеться щось сакральне в необхвдносп спiльних володiнь, проïздiв, ввдпочинку, культiв. I тому ми спо-стерiгаемо приватиi установи у комунальному секторi, як можуть дiяти як тд власним, так i тд загальним керiвництвом виконавчоï державноï влади на мюцях, органiв мiсцевого самоврядування.
Звичайно вказуеться, що комунальнi платежi за тарифами е обов'язковими платежами, але не подат-ками. Однак iнколи ми знаходимо зауваження про те, що якщо держава сама встановлюе щни, як забезпе-чують ш певнi надходжения, е монополютом, вона може отримувати шляхом непрямого оподаткування виутрiшньоï торгiвлi фiскальиу монополш [5, с. 35]. Застосовуючи це до комунальних чи приватних моно-полiй можемо стверджувати про юнування у них до-ходних монополш, як слiд визнавати формою непрямого оподаткування.
За мгжнародною класифшащею податюв тшьки
прибутки фiскальних монополш вщнесено до внутрiшнiх податкiв: «5. Внутршт податки на товари г' по-слуги: — загальш податки з продажiв, податки з об^ чи податки на додану вартiсть; — акцизнi збори; — прибутки фюкальних монополiй i т. д.» [6, с. 26]. Тако! назви надходжень як «фюкальт монополп» чи «прибутки вiд фюкальних монополж» у вiтчизнянiй класифшаци надходжень бюджету ми не знаходимо, але це не означае, що вони вщсутт. Спочатку розглянемо iсторичний аспект включення монопольних стягнень до системи державних надходжень.
У працi М. I. Тургенева тарифи тд iншими назва-ми входять у 3-ю велику групу податюв iз споживан-ня. Так, податки на споживання у М. I. Тургенева по-дщяються на податки iз предмета, яю слугують для не-обхвдних потреб життя, та iз предмета для розкошi. Податки iз предмета першо! групи подшяються на податки iз предмета, як слугують для внутршнього споживання людини, або для iжi та пиття, та iз предмета, яю слугують для зовтшнього споживання людини.
До предмета першого роду належать сшь, алко -гольт напо!, м'ясо, борошно; податок iз них звичайно зветься акцизом. До предмета другого роду належать ва вироби ремесел, фабрик та мануфактур. Податки з цих предмета також тдаляють на двi групи: податки, яю збираються всередиш держави або на кордонах держави.
У свою чергу, збирання всерединi держави ввдбу-ваеться рiзними способами: iнколи уряд покладае податки на самi фабрики та мануфактури; iнколи зобов'-язуе сплачувати за дозвiл продавати щ товари. Крiм того, уряд звичайно стягуе податки !з товарiв при перевоз! !х на шляхах, каналах та р!ч^х [7, с. 74 — 103].
Ми вважаемо, що в таюй систем! податюв мiсце тарифiв серед податюв !з предметiв, яю слугують для зовтшнього споживання людини, яю збираються все-рединi держави. У сучасних бюджетах так! суми опо-даткування саме як оподаткування не наводяться, а тшьки як неподатковi надходження.
Однак утримання пiдприемств, яю виробляють предмети зовтшнього споживання, !х дальтсть дшсно е податком, а не тальки !х прибутки. На нашу думку, такий стан речей, коли суми надходжень державних тдприемств частково перестали показуватися у за-гальному фонду бюджету, е результатом розвитку тдприемств, яш ратше як державт були повтстю залежними ввд Державного бюджету, а потгм частко -во стали заробляти за ринковими цiнами, частково залишаючись на державних надходженнях, про що е зауваження у Г Жеза: «3. Наконец, возможен такой случай, когда специальный бюджет организуется для какой-нибудь отрасли государственного управления, обладающей правами особого юридического лица. ...
Пример: специальный бюджет государственных железных дорог, организованных как персонифицированное в правовом и финансовом отношении государственное предприятие» [8, с. 251].
Багато з укра!нський державних та комунальних пiдприемств е самостшними юридичними особами, а !х «приеднаними бюджетами» у 3-му сена е кошториси.
Дaнi щодо кошториав розглянутих пiдприемств мiстяться у фшансових упрaвлiннях. Дaнi про доходи тдприемств, якi вони отримують поза загальних фондiв бюджетов за тарифами, як е оподаткуванням для iнших оаб, показуються не тiльки у кошторисах i загальною сумою в бюджетах в однш iз 5-ти груп до-ходiв бюджету: неподаткових надходженнях, у влас-них надходженнях бюджетних установ, у плат за по-слуги, що надаються бюджетними установами (код 25010000), у плат за послуги, що надаються бюджетними установами зпдно з функдiонaльними повнова-женнями (код 25010100).
Наприклад, зпдно з Додатком № 1 до роздшу I Закону Укра!ни «Про Державний бюджет на 2009 р^» надходження за цим кодом не видшеш, i зробимо умовний висновок про навантаження через тарифи на основi надходжень за кодом 25010000. Плата за послуги, що надаються бюджетними установами в сумi 16,205 млрд. грн. е, по суп, непрямими податками в розмiрi 6,80 % до загально! суми надходжень Державного бюджету Укра!ни (16,250 * 100 % / 238,931).
Дослщження iснуючих характеристик тaрифiв дало змогу об' еднати !х навколо притаманних ним ознак.
З врахуванням оаб, яК формують та отримують платеж1 за тарифами, тарифи можна групува-ти за такими ознаками.
Зпдно з ч. 1, ст. 30 ЗУ «Про ЖКП» за ознакою наявностг регулювання цт та тарифгв на ЖКП е щни/тарифи, яш регулюються державою та мюцевими органами самоврядування [3]. Згiдно з п. 2, ч. 1, ст. 30 ЗУ «Про ЖКП» за ознакою затвердження тарифгв в установленому законом порядку е щни/тарифи, зат-верджеш в установленому закон порядку [3].
Зпдно з ч. 1, ст. 31 ЗУ «Про ЖКП» за ознакою особи, яка визначае порядок формування цт/та-риф1в на вид ЖКП е щни/тарифи, порядок формування яких визначае КМУ [3]. Зпдно з п. 1-3, ч. 1, ст. 14 Закону Укра!ни «Про ЖКП» за ознакою особа, яка визначае чи затверджуе цти/тарифи е щни/тарифи, затверджен центральними органами виконавчо! влади; е щни/тарифи, затверджеш органами мюцевого самоврядування; е щни/тарифи, визначеш за домовлен-ютю сторш [3], сторонами можуть бути об'еднання стввласнишв багатоквартирних будиншв (ОСББ) [1, с. 105], виконавщ ЖКП, тдприемства.
Згiдно з ч. 9, ст. 31 ЗУ «Про ЖКП» за ознакою прийняття участг у формуванш та затвердженш цгн/тарифгв судових оргатв е щни/тарифи, сформован та затверджеш в судовому порядку [3]. За ознакою формою оподаткування податки подшяють на прямi та непряма Тарифи е непрямими податками, приводом для стягнення яких е ознаки дiяльностi держави, оргатв мюцевого самоврядування, вико-нaвцiв послуг.
Згiдно з п. 6, ч. 1, ст. 6 ЗУ «Про ЖКП» за ознакою оаб, ям здшснюють контроль цт/тарифгв, е щни/тарифи на ЖКП, здшснювати контроль та мониторинг стану розрахуншв, за якими входить до повно-важень Ради мiнiстрiв АРК, обласних, Киiвськоi i Се-вастопольсько! мюьких державних aдмiнiстрaцiй у сферi ЖКП [3]; щни/тарифи, за розрахунком складо-вих яких надаеться висновок Державною шспекщею з контролю за щнами або !! територiaльними органами в порядку, установленому Мшекош^ки (згiдно п. 52, р. IV Порядку формування тaрифiв) [2].
Зпдно з ч. 3, ст. 5 ЗУ «Про ЖКП» за ознакою оаб, якг формують державну полтику щодо вста-новлення цт, е центральний орган виконавчо! влади з питань регулювання електроенергетики, який фор-муе державну полпику щодо встановлення цiн на елек-троенергiю i природний газ, тaрифiв на !х транспорту-вання та постачання пiдприемствaм i оргашзащям, як виробляють та надають ЖКП населению [3].
За ознакою способу отримання тарифгв до в1дпов1дного бюджету можуть бути власн тарифи, закршлеш, регулюкга. Сучасн тарифи е власними над-ходженнями Державного та мюцевих бюджетiв.
З врахуванням оаб, якг сплачують платеж1 за тарифами та отримують послуги за тарифами, та-рифи можна групувати за такими ознаками.
За ознакою участг тарифу у процесах вгдтво-рення для держави тариф, який сплачуеться як непря-мий податок, е первинним розподшом ВВП; для тдприемств та населення сплачуваний ними тариф у щш товару е перерозподшом ВВП. За ознакою того, ттереси яких представникгв сустльства переважа-ють у сустльствг, е менший тариф для населення й бшьший для комерщйних структур, рiвень ввдшкоду-вання тарифами фактично! собiвaртостi теплово! енергi! для населення складае 96,5 %, для комерщйних спо-живaчiв — 119 % [9].
Зпдно з п. 1, ч. 1, ст. 30 ЗУ «Про ЖКП» за ознакою доступности ЖКП для вах споживачгв та ргвностг правових гарантт е щни та тарифи, яш роб-лять доступними житло для вах споживaчiв [3]. Зпдно з п. 4, ч. 1, ст. 30 ЗУ «Про ЖКП» за ознакою вгдкри-тостг, доступност1 та прозоростг структури цт/ тарифгв для споживачгв та сустльства е щни/тари-
фи ¡з ввдкритою, доступною та прозорою структурою для споживачiв та суспiльства [3].
За ознакою платника можуть бути тарифи з насе-лення, з комерщйних споживачiв; наприклад, по тарифам на послуги теплопостачання тариф на теплову енер-пю у базовому тдприемств! (м. Луганськ) складае станом на 1.07.2009 р. для населення з ПДВ 279,51 грн./Гкал, тариф на теплову енерпю для комерщйних споживачiв — 575,41 грн./Гкал [9]; або е тарифи для населення, бюджетних установ, шших споживачiв; гру-пи споживачiв повинн визначатися на основ! ощнки економчно! обгрунтованосп розподщу витрат м1ж ними (зпдно з п. 35, р. III Порядку формування тарифiв) [2].
З урахуванням об'ектгв, що лежать в основ/ ргвня тариф1в, е таи тарифи.
За ознакою м1сця збирання непрямих податкгв е тарифи, що збираються в середиш держави (за здшснювану дГяльшсть установ та тдприемств) та тарифи, що збираються на кордон (як мита, податки на зовшшш операцii) [7, с. 83]. За ознакою способу оценки податкового об 'екту е податки кадастровi й не-кадастровг На нашу думку, тарифи е кадастровим по-датком, оскшьки незмГнюваним кожного перiоду кадастром е розрахований кошторис витрат (з включен-ням прибутшв). За часто! змГни витрат !х можна виз-нати некадастровими.
За способом встановлення податкових зобов '-язань е податки розподшьч! та кшьшсш. Тарифи слад ввдносити до розподшьчих податшв, оскшьки спочат-ку визначаеться сума витрат за послугами, а потгм вона дшиться м!ж платниками. За ознакою залежностг вгд одного податку гнших податкгв е податки, як мають власн основи для розрахунку та яш мають загальний об'ект оподаткування. Тарифи мають власну основу для розрахунку.
За ознакою методу встановлення ставок по-даткгв тарифи е фшсованими платежами, розрахову-ються у гривнях до ввдповвдних натуральних показ-нишв. За ознакою присутност1 у правилах розрахунку податку умови застосування мгнгмальног чи максимальноI суми податку, що пгдлягае сплатг, можна видшити безумовш податки та умовнг Тарифи е безу-мовними податками. За ознакою ргвня тарифгв видь ляють низьк! тарифи та висок! тарифи.
За ознакою мгсцезнаходження отримувача ЖКП е тарифи у великих мютах та тарифи в невеликих населених пунктах. За ознакою джерела сплати тарифу е тариф, який сплачуеться самостийно домо-господарством, i тариф, який сплачуеться частково за рахунок субсидп, якщо витрати на оплату послуг ЖКГ перевищують частину його сукупного доходу. За ознакою мгсцезнаходження людини, де гй надаються послуги, залежно вгд и життево-виробничого цик-
лу, е тарифи за послуги з проживания, за послуги з роботи, за послуги з ввдпочинку [1, с. 7].
За ознакою самостгйностг сплати е тарифи, що сплачуються iндивiдуально, i таш, яш розрахован ок-ремо спецiалiзованими пiдприемствами, але сплачуються у складi квартирно! плати (за обслуговування лГфтгв, вивезення смгття) [1, с. 21].
За ознакою функционального призначення всгх гснуючих ЖКП е тарифи з електрики, пралень, мюько -го пасажирського транспорту, газозабезпечення, елек-трозабезпечення, пожежно! охорони, готельного гос-подарства, теплоенергетики, централiзованого водо-постачання, водовГдведення, сангтарно! очистки мюта, обслуговування житла, експлуатацii житлового фонду, дорожньо-мостового господарства, зовшшнього освгтлення, похоронно! справи, лГфтового господарства, управлiння комунальним господарством i т. д. [1, с. 16 — 18].
Зпдно з п. 1-4, ч. 1, ст. 13 ЗУ «Про ЖКП» за ознакою функционального призначення визначених Законом про ЖКП е щни/тарифи: 1) за комунальш послуги (централiзоване постачання холодно! та гарячо! води, водовщведення, газо- та електропостачання, централь зоване опалення, а також вивезення побутових вщходав тощо); 2) за послуги з утримання будинив i споруд та прибудинкових територш (прибирання внутршньобудин-кових примiщень та прибудинково! територп, сангтар-но-технiчне обслуговування, обслуговування внутрш-ньобудинкових мереж, утримання лГфтгв, освгтлення мюць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових вГдходав тощо); 3) за послуги з уп-равлшня будинком, спорудою або групою будинюв (ба-лансоутримання, укладання договорГв на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) за послуги з ремонту примщень, будинюв, споруд (замь на та тдсилення елементiв конструкщй та мереж, !х реконструкцiя, вiдновлення несучо! спроможност не-сучих елеменпв конструкщй тощо) [3].
За даними укра!нсько! статистики доходи населен-ня за 2008 р. склали 850,232 млрд. грн., нараховано на-селенню Укра!ни до оплати ЖКП 21,377 млрд. грн. (без урахування електроенерги, мюького транспорту, послуг з поховання, пралень Г т. д.); оплачено населенням 20,406 млрд. грн. (¡з газопостачання 6,038 млрд. грн, ¡з центра-лГзованого опалення — 6,486 млрд. грн., ¡з водопоста-чання та водовщведення — 3,730 млрд. грн., ¡з утримання будинюв — 3,980 млрд. грн., ¡з вивезення побутових вГдходав — 0,172 млрд. грн.); за електропостачання оплачено населенням 5,986 млрд. грн., сума основ-них послуг складае 26,392 млрд. грн. (20,406 + 5,986), а !х частка у сум дохода (витрат) населення складае 3,104 % (26,392 * 100 % / 850,232) [10].
За ознакою диференц1ацп об 'екту ЖКП, наприк-
B. Л. Цiпypa
лaд, дифеpенцiaцiï типу житлa e тapифи з будиншв, при-знaчениx для постойного пpоживaння людей, тa тapифи, пpизнaченi для пpоживaння людей протягом теpмiнy роботи aбо нaвчaння (гуртожитки) [1, с. 34 — 35]; при дифеpенщaщï типу житлa видiляють тaкож тapифи для 7-9-ти поверхових будиншв з лiфтом, тapифи для 5-ти поверхових будиншв упоряджених без лiфтa; тapифи для чaстково упоряджених будиншв, тapифи для не-упоряджених будиншв; при дифеpенцiaщï типу тепло-постaчaння видщяють у склaдi тapифy нa гаряче водо-постaчaння тapиф нa тдкр!в (у м. Сiмфеpополь) тa тa-риф нa гapяче водопостaчaння (у м. Луганськ) [9].
Зa озшкою значення ЖЖП e цiниlтapифи m ко-мyнaльнi послуги першо1' групи (комyнaльнi послуги з постaчaння електроенерги тa природного гaзy, тapифи m яш зaтвеpджyються центpaльними оpгaнaми yпpaв-л!ння), друго1' групи (послуги з yтpимaння будиншв, споруд, прибудинкових територш, центpaлiзовaного по-стaчaння холодно1' води, водовдаедення, центpaлiзовa-ного опaлення тa постaчaння гapячоï води, пpибиpaння, вивезення тa знешкодження побутових вiдxодiв, тapи-фи нa як! зaтвеpджyють органи мiсцевого сaмовpядy-вaння) [1, с. 94] тa цiниlтapифи, зaпpопоновaнi при ук-лaденнi договору нa ЖКП третьо1' групи.
Зпдно з п. 4, ч. 1, ст. 2 ЗУ «Про ЖКП» зa озшкою yраxyвання дocягнymoгo piern coцiальнo-eкoнo-мiчнoгo poзвumкy, npupoднux ocoблuвocmeй вiдпoвi-днoгo регюну та mexнiчнux мoжлuвocmeй e тapифи, як ypaxовyють щ покaзники [3]. Зпдно з п. 3, ч. 1, ст. 5 ЗУ «Про ЖКП» зa озшкою ypаxyвання poзpoб-ленш наyкoвo oбtpyнmoванux нopмаmuвiв вumpаm та втрат pecypcie, щo вuкopucmoвyюmьcя npu eupo6-нuцmвi, mpанcпopmyваннi та пocmачаннi ЖKП e цiниlтapифи, як вpaxовyють щ ноpмaтиви [3].
Зпдно з п. 5, ч. 1, ст. 20 ЗУ «Про ЖКП» зa озшкою мoжлuвocmi зменшення poзмipy nлаmu за та-puфoм e цiниlтapифи, як зменшують розм!р плaти зa нaдaнi послуги у випaдкy 1'х ненaдaння, нaдaння не в повному обсяз!, зниження 1'х якост [3]. Зпдно з п. б, ч. 1, ст. 20 ЗУ «Про ЖКП» зa озшкою мoжлuвocmi нecплаmu платежу e цiниlтapифи, яш не сплaчyються зa перюд тимчaсовоï ввдсутносп споживaчa, члешв його сiм'ï, i фaктичноï ввдсутносп ЖКП [3].
Зпдно з п. 3, ч. 1, ст. 30 ЗУ «Про ЖКП» зa озшкою вiдпoвiднocmi piвня цiн/mаpuфiв poзмipy oбtpyн-moванux вumpаm на вupoбнuцmвo ЖЖП e цiниlтapи-фи, як! вiдповiдaють р!вню обгpyнтовaниx витpaт нa виробництво ЖКП [3]. Зпдно з п. 5, ч. 1, ст. 30 ЗУ «Про ЖКП» зa озшкою вiдnoвiднocmi цiн/mаpuфiв ЖKП наявнocmi, кiлькocmi та якocmi такт т^уг e цiниlтapифи, як! вiдповiдaють шявносп, юлькост тa якост ЖКП [3].
Зпдно з п. 7, ч. 1, ст. 30 ЗУ «Про ЖКП» зa
озшкою coцiальнoгo заxucmy на^лення e щнита-рифи, як! ростуть повшьшше, шж доходи нaселення [3]. Зпдно з ч. 3, 4 ст. 31 ЗУ «Про ЖКП» зa озшкою piвня затвердження цiн/mаpuфiв залежш вiд ет-нoмiчнo oбtpyнmoванux вumpаm на ïx вupoбнuцmвo e цiниlтapифи, яш органи мюцевого сaмовpядyвaння зaтвеpджyють в розм!р! економ!чно обгpyнтовaниx витpaт ш "х виробництво i e цiниlтapифи, як! оpгaни мюцевого сaмовpядyвaння зaтвеpджyють нижчими ввд розм!ру вкaзaниx витpaт нa ïx виробництво, i у тaкомy випaдкy зобов'язaнi вiдшкодyвaти з ввдпо-ввдного мюцевого бюджету виконaвцямIвиpобникaм ввдповвдну р!зницю [3].
Зпдно з ч. 7, ст. 31 ЗУ «Про ЖКП» зa озшкою змiнюванocmi цiн/mаpuфiв e цiниlтapифи, яш змшю-ються впродовж певного перюду [3] i зпдно п. 3б, 37, р. III Порядку фоpмyвaння тapифiв цiниlтapифи, як! не зм!нюються впродовж певного перюду, шприк-лaд, e тapифи, як! включaють витpaти ш здшснення кaпiтaльниx вклaдень, фшсуються ш строк, пеpедбa-чений для викошння пpогpaми розвитку [2].
Зпдно з ч. 8, ст. 31 ЗУ «Про ЖКП» зa озшкою зoбoв 'язання вiдшкoдyваmu в твшму oбcязi збum-кы, зyмoвлeнi змiнамu цiн/mаpuфiв, e щнитарифи, яш зм!нюються ш послyгиIтовapи центpaльними оргаш-ми викошвчо! влaди, що може призвести до неперед-бaчениx витpaт виконaвцiвIвиpобникiв, i щ оpгaни зобов ^arn вiдшкодyвaти в повному обсяз! збитки, зу-мовлен тaкими змiнaми, протягом поточного ф!шн-сового рокку тa до зaтвеpдження нового бюджету [3] i ввдповвдно цiниlтapифи, як! не зм!нюються нa послу-гиIтовapи цими оpгaнaми влaди.
Зпдно з ч. 1, ст. 32 ЗУ «Про ЖКП» зa озшкою nepioдuчнocmi наракування за mаpuфoм e плaтa зa ЖКП, яга нapaxовyeться щомюячно до договору, коли л!чильники не встaновленi [3]; плaтa, якa нapaxовyeться зa шший перюд (щосекундно, щохвилинно i т. д.), коли встaновленi зaсоби обл!ку; плaтa, якa нapaxовyeться без вpaxyвaння чaсy зa фaктом коpистyвaння послу-гою (тapиф у мюькому тpaнспоpтi).
Зпдно з ч. 2, ст. 32 ЗУ «Про ЖКП» зa озшкою ocнoвu для poзpаxyнкy poзмipy плаmu за тмунальш пocлyгu e плaтa, яга pозpaxовyeться звaжaючи нa розм!р зaтвеpджениx цiн/тapифiв; плaтa, якa pозpaxо-вyeться з rorasam зaсобiв обл!ку; плaтa, якa pозpaxо-вyeться зa зaтвеpдженими ноpмaми [3].
Зпдно з п. 2-1, p. I Порядку фоpмyвaння тapифiв зa ознaкою включення вumpаm дopoзpаxyнкy mаpuфiв e тapифи, у яш включен! витpaти, як! включaються до вaловиx витpaт, тa тapифи, у яш не включaються вит-pa™, як! не включaються до вaловиx витpaт aбо пере-вищують визшчеш Зaконом Укpaïни «Про оподaткy-вaння прибуткку пiдпpиeмств» розм!ри [2].
Зпдно з п. 3, р. II Порядку формування тариф1в за ознакою показниюв, яю лежать в основi формування тарифгв, е тарифи на основ! р1чних пламв ви-робництва i надання послуг i економ!чно обгрунтова-них планових витрат, визначених на пiдставi держав-них i галузевих норм витрат ресурсiв, технчно-еконо-мiчних розрахуншв та кошторисiв, ставок податшв i зборiв та щн у плановому перiодi, установлених на пiдставi прогнозних iндексiв щн виробнишв продукщ! [2]; е тарифи на основ! фактично! собiвартостi (без ПДВ), яка станом на 1.07.2009 р. для мдприемств з водопос-тачання (м. Луганськ) склала 4,94 грн./м3 [9].
За ознакою можливостг застосування ттер-вальних меж при розрахунку тарифгв е единий тариф, сезонний тариф та двоставковий тариф. Наприк-лад, за тарифами на послуги теплопостачання станом на 1.07.2009 р. у м. Омферополь для населення дiе тариф на теплову енерпю з ПДВ 209,74 грн./Гкал, тариф на опалення е единим: 2,17 грн./м2 площц у м. Донецьку для населення дiе тариф на теплову енерпю з ПДВ 236,25 грн./Гкал, тариф на опалення е се-зонним: 6,2 грн./м2 площц у м. Луганську для населення дае тариф на теплову енерпю з ПДВ 279,51 грн./Гкал, тариф на опалення е двоставковим, 1,37/4,09 грн./м2 площi [9].
Зпдно з п. 9 — п. 26, р. III Порядку формування тарифiв за ознакою складових частин повног плано-вог собгвартостг тарифу, е тариф у частит витрат з операщйно! дiяльностi, у тому числ! планово! соб!вар-тост реалiзованих послуг; тариф у частим адшмстра-тивних витрат; тариф у частим витрат iз збуту послуг; тариф у частим шших витрат з операщйно! даяльностц тариф у частим фшансових витрат [2].
Зпдно з п. 27 — п. 34, р. III Порядку формування тарифiв за ознакою порядку розрахунку тарифу, наприклад, для послуг з централiзованого водопоста-чання та водоввдведення, е тариф у частим визначен-ня розмiру економiчно обгрунтованих планових витрат мдприемства на одиницю калькулювання соб!вар-тост послуги; тариф у частим групування !ндив!ду-альних складових в окремi статп витрат; тариф у частим визначення розмiру витрат за окремою статтею у грошовому виразi в розрахунку на одиницю калькулювання; тариф у частим визначення розмiру групи витрат у розрахунку на одиницю калькулювання; тариф у частим визначення повно! планово! собiвартостi одинищ послуги; тариф, у якому додаеться величина витрат каттальних вкладень, податку на прибуток; тариф збiльшуеться на ПДВ [2].
За ознакою натуральног одиниц послуг чи ко-ристувача послуг, з яких буде нараховуватися плата за тарифом, е у тарифах на послуги водоввдве-дення тариф на 1 м3 стошв, для м. Луганськ для насе-
лення це з ПДВ 2,76 грн./1 м3 стошв; у тарифах на послуги водопостачання тариф на 1 м куб води, для населення м. Луганська це з ПДВ 3,9 грн/1 м3 води (коли е засоби обл!ку); у тарифах на послуги водопостачання видшяють тариф на 1 особу в мюяць, для м. Луганська для населення це з ПДВ 22,62 грн/на 1 особу в мюяць (коли ввдсутм засоби облiку) [9].
Зпдно з п. 38, р. III Порядку формування та-рифiв за ознакою причин змти тарифу видшяють тарифи, ввдкориговам у разi змiни протягом установле-ного строку дп тарифiв ставок податшв i зборiв (обо-в'язкових платежiв), рiвня заробiтно! плати ввдповвд-но до акпв законодавства, Генерально!, галузево! угод, ставок орендно! плати, iнших обов'язкових платежiв i зборiв, щн i тарифiв на паливно-енергетичн та мате-рiальнi ресурси [2].
Згiдно з п. 38 — п. 41, р. III Порядку формування тарифiв за ознакою порядку коригування тарифгв е тариф, ввдкоригований лише тшьки за тими шдивь дуальними складовими витрат, за якими вiдбулися цiновi змши у бiк збiльшення або зменшення iз меха-нiзмом коригування: розраховуеться iндекс змiни цiн iндивiдуально! складово! витрат; визначаеться групо-вий iндекс змiни кожного елемента собiвартостi; ко -ригування на статтi витрат, що включаються до повно! планово! собiвартостi послуг [2].
Згiдно з п. 42 — 51, р. III Порядку формування тарифiв за ознакою застосування методу регулюван-ня тарифгв шляхом установлення гх граничного ргвня видшяють тарифи iз установлении !х граничним рiвнем (з метою здшснення пiдприемством заходiв з ресурсо- та енергозбереження) та без установлення !х такого рiвня [2].
Усi виведенi ознаки (табл. 1) можуть стосувати-ся одного виду тарифу, вш може бути одночасно тарифом, визначеним судом, доступним, з будинюв, призначених для поспйного проживання людей, який знижуеться у випадку погiршення якост послуг; тарифом без ПДВ i т. д.
Висновки. Тарифи як непрямi податки на спо-живання з предметов зовнiшнього користування лю-дини, як! стягуються всерединi держави, теоретично слад ввдносити до внутршмх податкгв на товари i послуги, на практищ щ суми показують у бюджетах як неподатковi надходження, за кодом 25010100.
Установлено, що в комунальних чи приватних монопол!ях iснуе доходна монопол!я, под!бна фiскальнiй монополп, яку слад визнавати видом непрямого оподаткування. Зроблено акцент на непро-рахованост застосування нарахування одного непрямого податку (ПДВ) на шший (плата за ЖКП). Кла-сифшащя тариф!в здшснена за 50 ознаками, що дозволить класиф!кувати один вид тарифу за 50 ознака-
Таблиця 1
Класифшацшш ознаки тарифов
_Особи, якг формують та отримують платежг за тарифами_
1. Наявнють регулювання щн та тариф1в на ЖКП_
2. Затвердження тариф1в в установленому законом порядку_
3. Особа, яка визначае порядок формування щн/тарифш на вид ЖКП_
4. Особа, яка визначае чи затверджуе ц ни/ тарифи_
5. Участь у формуванн та затвердженш цш /тaрифiв судових оргашв_
6. Форма оподаткування_
7. Особи, яш здiйснюють контроль цiн/тaрифiв_
8. Особи, яш формують державну политику щодо встановлення цж_
9. Споаб отримання тарифпв до ввдповвдного бюджету_
_Особи, якг сплачують платежг за тарифами та отримують послуги за тарифами_
10. Участь тарифу в процесах вщтворення_
11. 1нтереси яких представникш переважають у суспшьс^_
12. Доступшсть ЖКП для вах споживaчiв та рiвнiсть правових гарантш_
13. Вiдкритiсть, доступнiсть та прозорють структури цiн/тaрифiв для споживaчiв та суспiльствa_
14. Платник_
_Об'екти, що лежать в основг ргвня тарифгв_
15. Мюця збирання непрямих податшв_
16. Спосiб ощнки податкового об'екту_
17. Установлення податкових зобов'язань_
18. Зaлежнiсть ввд одного податку iнших податкав_
19. Метод встановлення ставок податкш_
20. Присуттсть у правилах розрахунку податку умови застосування мшмально! чи максимально! суми податку, що тдлягае сплaтi_
21. Рiвень тaрифiв
22. Мiсцезнaходження отримувача ЖКП
23. Джерела сплати тарифу_
24. Мюцезнаходження людини, де !й надаються послуги, залежно вiд !! життево-виробничого циклу_
25. Самосдйшсть сплати_
26. Функц1ональне призначення всiх iснуючих ЖКП_
27. Функцюнальне призначення визначених Законом про ЖКП
28. Диференща^ об'ектiв ЖКП
29. Значення ЖКП за групами_
30. Урахування досягнутого рiвня соцiaльно-економiчного розвитку, природних особливостей ввдпов^ного регiону та технiчних можливостей_
31. Урахування розроблених науково обгрунтованих нормaтивiв витрат та втрат ресурсш, що використовуються при виробництвi, транспортуванш та постaчaннi ЖКП_
32. Можливють зменшення розмiру плати за тарифом_
33. Можливють несплати платежу
34. Вiдповiднiсть рiвня щн/тарифш розмiру обгрунтованих витрат на виробництво ЖКП
35. Вiдповiднiсть цiн/тaрифiв ЖКП нaявностi, кiлькостi та я косп таких послуг_
36. Соцiaльний захист населення_
37. Ршень затвердження ц1н/тариф1в залежно ввд економiчно обгрунтованих витрат на !х виробництво_
38. Змшюванють цiн/тaрифiв
39. Зобов'язання вiдшкодувaти в повному обсязi збитки, зумовлет змiнaми цiн/ тариф1в
40. Перюдичшсть нарахування за тарифом_
41. Основа для розрахунку розмiру плати за комунальш послуги_
42. Включення витрат до розрахунку тарифш_
43. Показники, якi лежать в основi формування тариф1в_
44. Можливють застосування штервальних меж при розрахунку тaрифiв
45. Склaдовi частини повно! планово! собiвaртостi тарифу
46. Порядок розрахунку тарифу_
47. Натуральш одинищ послуг чи користувача послуг, з яких буде нараховуватися плата за тарифом_
48. Причини змiни тарифу_
49. Порядок коригування тaрифiв_
50. Застосування методу регулювання тaрифiв шляхом установлення !х граничного рiвня
ми й анал!зувати весь спектр причинно-наслвдкових зв'язюв при його застосуванш в комунальнш еко-номщ кра!ни.
Лiтература
1. Гура Н. О. Облш у житлово-комунальному господарств! теор!я i практика : [монограф!я] / Н. О. Гура. — К. : Знання, 2006. — 351 с. 2. Порядок формування тариф!в на послуги з централ!зованого водопостачання та водовщведення, затверджений Постановою Кабшету Мшютр!в Укра!ни вщ 12 липня 2006 р. № 959 «Про затвердження Порядку формування тариф!в на послуги з централ!зованого водопостачання та водов!дведення» [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=959-2006-%EF. 3. Про житлово-кому-нальш послуги. Закон Укра!ни вщ 24 червня 2004 року № 1875-IV [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?page=2&nreg=1875-15. 4. Этимологический словарь русского языка : в 9 выпусках / под ред.
H. М. Шанского. [авт.-сост. : Н. С. Арапова и др.] ; МГУ — М. : Изд-во Моск. ун-та. — Т. II. — Вып. 8 : К. — 1982. — 470 с. 5. Федосов В. М. Податкова система Укра!ни : пщручник / [В. М. Федосов, В. М. Опа-рш, Г. О. П'ятаченко та ш.] ; за ред. В. М. Федосова. — К. : Либ№, 1994. — 464 с. 6. Крисоватий А. I. Податкова система : навч. поаб. [для студ. вищ. навч. закл.] / А. I. Крисоватий, О. М. Десятнюк — Тернопть : Карт-бланш, 2004. — 331 с. 7. Тургенев Н. И. Опыт теории налогов / Тургенев Н. И. — 3-е изд. — М. : Гос. соц.-эконом. изд-во, 1937. — 176 с. 8. Жез Гас-тон. Профессор Парижского университета. Общая теория бюджета / Жез Гастон ; [пер. с фр.] / под ред. Г. Г. Соловья и К. К. Шмакова с предисловием Г. Я. Сокольникова. — М. : Гос. фин. изд-во СССР, 1930. — 339 с. 9. 1нформащя про тарифи на послуги водопостачання, водоввдведення, теплопостачання та з утримання будинюв i споруд та прибудинкових територш [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// www.minjkg.gov.ua/index.php?category=tp-stat. 10. Про оплату населенням житлово-комунальних послуг у грудш 2008 року. Експрес-випуск / в!дп. за вип.
I. В. Калачова. — К., 2009. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua (роздал «Експрес-випуски»).
Цшура В. Л. Класифжацшш ознаки тарифлв
Тарифи як непрям податки на споживання з предмета зовмшнього користування людини, яю стягують-ся всередин держави, за тeорieю слад вщносити до внутршшх податюв на товари й послуги, на практищ щ суми показують у бюджетах як нeподатковi надход-ження за кодом 25010100. Установлено, що в кому-нальних чи приватних монополiй юнуе доходна моно-полiя, подiбна фюкальнш монополii, яка е видом непрямого оподаткування. Узагальнена класифiкацiя та-рифiв здiйснeна за 50 ознаками.
Ключовi слова: тариф, податок, щна, дохiдна монополiя, житлово-комунальнi послуги.
Ципура В. Л. Классификационные признаки тарифов
Тарифы как непрямые налоги на потребление с предметов внешнего пользования человека, которые взимаются внутри государства, по теории следует относить к внутренним налогам на товары и услуги, на практике эти суммы показывают в бюджетах как неналоговые поступления по коду 25010100. Установлено, что в коммунальных или частных монополий существует доходная монополия, подобная фискальной монополии, которая является видом непрямого налогообложения. Обобщенная классификация тарифов осуществлена по 50 признакам.
Ключевые слова: тариф, налог, цена, доходная монополия, жилищно-коммунальные услуги
Tsipura V. L. Classification features of tariffs
Tariffs are indirect taxes on a consumption from the goods of the external use of man, which are collected inside the state, it follows to attribute to the internal taxes on goods and services in theory and these sum show in budgets as nontax income, on the code 25010100 in practice. It is set that communal or private monopolies have an income monopoly, similar to the fiscal monopoly, which is the type of indirect taxation. The generalized classification of tariffs is carried out by 50 features.
Key words: tariff, tax, price, income monopoly, communal services.
Стаття надiйшла до редакцл 28.01.2010
Прийнято до друку 26.02.2010
