CC BY
12
Хоча праця в нашш кршт дещо вiдрiзняеться вiд працi найманого ро-бiтника захiдних краш, можна припустити, що потреба в грошах ростиме до певно! межi, залежно! вщ рiвня життя, пiсля яко! грошi стануть умовою нормального психолопчного стану, збереження людсько! гiдностi. У цьому ви-падку як домiнуючi можуть виступити iншi групи потреб (потреба в творчос-тi, досягненш успiхiв i т.п.) Для керiвника дуже важливим е вмiння розтзна-вати потреби працiвникiв. Потреби постшно змiнюються, тому не можна роз-раховувати, що мотивацiя, яка спрацювала один раз, виявиться ефективною i надалi. З розвитком особи розширюються можливостi, потреби у самовира-женш. Таким чином, процес мотиваци шляхом задоволення потреб нескш-ченний. Матерiальне заохочення - це лише зовшшнш стимул щодо роботи, тобто зовшшня мета. Тому багато керiвникiв, що ^норують таку закономiр-нiсть ди стимулiв, бачать тiльки в матерiальнiй винагородi мотивуючу силу працi. Матерiальна винагорода дiятиме тiльки тодi як стимул, коли воно буде постшно збшьшуватися. В одте! i "пе! ж людини не може бути завжди одна i та ж мотиващя. Життя постiйно змiнюеться, а шд впливом 11 змiнюеться особа i пов'язана з нею мотивацiя як система спонукальних сил. Виходячи iз знання мотиваци, можна визначити, чому керiвник вибирае ту або шшу тактику поведшки при вирiшеннi певно! управлшсько! задач^ свiдомо проявля-ючи при цьому актившсть, прагнучи досягти поставлено! мети [2].
Вченими доведено, що наймогутшшим мотивуючим засобом трудово! поведiнки людини е штерес до роботи. Чим бшьше знань мае працiвник, чим вища його квалiфiкацiя, тим бшьше вш прагнутиме до щкаво! роботи. Задоволення приноситиме змют роботи, сам процес, а не тшьки платня за працю. У щ-кавiй роботi людина проявляе здабносп, реалiзуе свiй психологiчний потенцiал.
Лггература
1. Кардашов В. Мотивация персонала: теория и практика// Человек и труд. - 2002, № 10. - С. 22.
2. Комарова Н. Мотивация труда и повышение эффективности работы.// Человек и труд. - 1997, № 10. - С. 43.
3. Кузнецький В. Заохочення 1 покарання. Як мотивувати пращвника без зайвих вит-рат// Галицью контракти. 2005, № 16. - С. 44.
4. См1рнов О.О. 1нновацшна актившсть персоналу як джерело зростання конкурен-тних переваг ф1рми// Актуальш проблеми економши. - 2004, № 11(41). - С. 116.
5. Тумашкова Н. Мотиващя. Стимулирование// Менеджмент и менеджер. - 2004, № 9. - С. 38.
УДК338.242:658.115.31/477 Доц. А.М. Карбовник, канд. екон. наук;
acnip. Л.П. Карбовник - Льв1вський НУ м. 1вана Франка
ПОДАТКОВИЙ АСПЕКТ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДНИХ
МОНОПОЛ1Й
Розглянуто недолши в^чизняного податкового законодавства в частиш оподат-кування бюджетного фшансування природних монополш. Пропонуеться, вщповщно до альтернативного варiанта мiжнародного пiдходу, бюджетне фiнансування розгля-дати як державну участь у каттал^ а не дохщ i, отже, без оподаткування. Обгрунто-
вано eKOHOMi4Hy недоцiльнiсть оподаткування цiльового фiнансування, отриманого тдприемствами з бюджету.
Ключов1 слова: державна допомога; державш субсидп; субсидп, пов'язанi з активами; субсидп, пов'язанi з доходом.
Doc. A.M. Karbovnyk; doctorate L.P. Karbovnyk - Lviv
NU named after Ivan Franko
The Tax Aspect of the Natural Monopolies Regulation
The defects of the national taxes legislation of the natural monopolies are researched. Substantiate the economic inexpedient of taxation the government assistance and government grants for the natural monopolies.
Keywords: government assistance; government grants; grants related to assets; grants related to income.
В умовах ринковоi економжи важливе значения мають методи ринко-вого регулювання. Серед них державна допомога (government assistanse), тд якою розумдать ди держави (мюцевих оргашв), скероваш на надання фшан-сових ресуршв. За загальними м1жнародними шдходами, у фшансову звгг-шсть шдприемств не включають отриману шдприемством опосередковану економ1чну вигоду, що виникае внаслщок змши загальноi ситyацii в економь щ, розвитку iнфрастрyктyри, а також державну участь у кашташ.
Одним iз рiзновидiв регулювання економiки е державнi субсидп (government grants), як за мiжнародними стандартами вiдображаються як дохщ. Такi сyбсидii можуть бути у формi дотацiй чи сyбвенцiй (безповоротних по-зик) i мають за мету шдтримку дiяльностi пiдприемства. Часто субсидп роз-глядаються як частина програми фiнансовоi або бюджетноi допомоги, яка супроводжуеться багатьма умовами.
Мунщипальш експлуатацшш пiдприемства - це галузь природно!" мо-нополii, суб'екти яко" отримують чи не найбiльше видiв цiльового фiнансy-вання з бюджету. Фшансування, надаеться з метою фшансово" пiдтримки, а не для державного регулювання тарифiв - на ремонт основних засобiв (ме-режних споруд i обладнання), на пiдготовкy до осшньо-зимового сезону, цiльове фiнансyвання каштальних вкладень, сyбвенцiй тощо. Сyбсидii i пiль-ги надаються у складi тарифу на оплату житлово-комунальних послуг перера-хуванням коштiв пiдприемствам. Дотаци надаються окремо вiд тарифiв для покриття збитюв за результатами дiяльностi пiдприемств, оскiльки тарифи, незважаючи на деклараци i намагання, не покривають уЫх витрат опера-цiйноi дiяльностi. Усi види цiльового фiнансyвання надаються експлуата-цiйним пiдприемством для фшансово" пiдтримки, i до складу валового доходу з економiчноi точки зору стосунку не мають.
До складу валового доходу шдприемств включаються загальш доходи вiд yсiх видiв дiяльностi, а також доходи, отриманi вщ iнших джерел та вiд позареалiзацiйних операцiй. Бюджетну дотацiю, що надаеться суб'ектам пiд-приемницько" дiяльностi у зв'язку з державним регулюванням цш, розгляда-ють як складову цши. Бюджетнi дотацii, що надходять для вщшкодування витрат, включаються до складу валового доходу. Цей перелив бюджетного фь нансування (бюджетування: дотаци, пшьги, субсидп ^ податки) тiльки дис-
кримшуе валовий внутрiшнiй продукт, вiдображуваний у системi нащональ-ного рахiвництва. Таке бюджетне фiнансування повинно бути прирiвняне до термiна "безповоротна фiнансова допомога" - сума кош^в, передана платни-ку податкiв згiдно iз договорами дарування, iншими подiбними договорами, яю не передбачають вщповщно! компенсацп чи повернення таких коштiв.
Регулюючи розмiр оплати послуг, надаючи пiльги, держава з бюджету компенсуе !х платежами (дотацiями, субсидiями, каштальними трансфертами), якi вважаються цшьовим фiнансуванням, оскiльки вони спрямованi на певш цiлi. Законом Укра1ни [1] визначено, що до повноважень мюцевих оргашв влади вщносять встановлення у порядку i межах, визначених законодав-ством, тарифiв з оплати прибуткових, комунальних, транспортних та шших послуг, що надають пiдприемства та оргашзацп комунально! власностi вщпо-вщно! територiальноl громади, узгодження цих питань з тдприемствами, ус-тановами й оргашзащями, якi не належать до комунально! власностi.
Регулюючи тариф на надаш послуги, мiсцевi органи влади рiзницю мiж розрахунковим i директивно встановленим розмiром тарифу вщшкодову-ють з бюджету у виглядi платежiв, що надходять на рахунки мюьких експлу-атацiйних пiдприемств. Призначення й надання субсидш малозабезпеченим категорiям громадян, вщшкодування витрат на оплату комунальних послуг затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра1ни "Про спрощення порядку надання населенню субсидш для вщшкодування витрат на оплату житло-во-комунальних послуг". Причому адреснi безготiвковi субсидп перерахову-ють на рахунки експлуатацшних пiдприемств, якi обслуговують одержу вачiв субсидп, тобто частину послуг фактично оплачуе громадянин, а частину -покривае субсидiя. Чинним законодавством передбачено пшьги - знижки вщ встановленого тарифу для деяких категорш громадян: з бюджету перерахову-ються пiдприемствам суми, що компенсують оплату послуг у зв'язку з нада-ними пшьгами. Капiтальнi трансфери е безповоротними бюджетними платежами, яю надають з метою фшансування витрат на придбання каштальних активiв або збiльшення фшансового капiталу одержувача таких трансфертiв. Положенням (стандартом) бухгалтерського облiку [2] таю кошти цiльового фiнансування визнаються доходом, але дата його включення й дата вщобра-ження на рахунках бухгалтерського обл^ i, вiдповiдно, у зв^ност для кожного виду цшьового фiнансування рiзнi. Вiдповiдно до чинного законодав-ства, пiдприемства вщображають дохiд з наданих послуг у сумi регульовано-го тарифу незалежно вiд того, надiйшли субсидп та вщшкодоваш пiльги чи нi. Такий шдхщ випливае з бухгалтерського принципу нарахування i вщпо-вiдностi доходiв i витрат. Для визначення фшансового результату званого пе-рiоду необхщно порiвняти доходи звiтного перiоду з витратами, здшсненими для одержання цих доходiв. Тобто доходи звiтного перюду потрiбно вщобра-жувати одночасно з витратами, що привели (приведуть) до одержання таких доходiв. Аналопчно вщображуеться дохiд вiд дотацiй на покриття збиткiв вiд регулювання тарифiв. Дата вщображення доходу визначена стандартом: "Цшьове фiнансування, отримане як компенсацiя витрат чи збитюв, яких вже було завдано тдприемству або з метою негайно! фшансово! пiдтримки тд-
приемства без майбутшх пов'язаних з цим витрат, визнаеться доходом того перюду, в якому утворилася дебгторська заборгованiсть, пов'язана iз цим фь нансуванням" [2, п.19]. Тому дохiд вiд дотацш на покриття збиткiв констату -ють на дату виникнення таких збитюв, тобто у перiодi надання послуг. Однак на практищ розрахована у такий споЫб рентабельнiсть вщображуе швидше можливу, нiж дiйсну, ефектившсть роботи пiдприемства. Вiдбуваеться це через несвоечасну оплату наданих послуг як безпосередньо з боку споживачiв, так i з боку держави, яка затримуе виконання сво!'х зобов'язань щодо компен-саци збитюв у зв'язку з державним регулюванням цiн (дотаци), наданих пiльг i нарахованих субсидш" [3, с. 53].
Iстотнi розбiжностi бухгалтерського та податкового законодавств з пи-тань облжу доходiв i витрат при розрахунку фiнансових результатiв, для мюь-ких комунальних експлуатацiйних пiдприемств вимагають коригування, вра-ховуючи можливостi iнших пiдходiв податкового законодавства до визнання доходiв пiдприемства при одержаннi вiдповiдних сум дотацш, субсидш i пiльг. Вщповщно до Закону Украши "Про оподаткування прибутку пщ-приемств", якщо послуги сплачуються за рахунок бюджетних кош^в (субси-ди, дотаци, кошти, яю надходять з бюджету за послуги, надаш бюджетним установам), то датою збшьшення валового доходу е дата надходження таких кош^в на розрахунковий рахунок або дата одержання будь-яко! компенсацп, включаючи зменшення заборгованост комунально! оргашзаци за И зо-бов'язаннями перед бюджетом. Тобто дотацй, субсиди i вiдшкодування пiльг включаються до валового доходу шсля !х отримання пiдприемством.
Згiдно з Законом про ПДВ, пiдгалузi житлово-комунального господар-ства мають пiльги з податку на додану вартiсть - вони визначають ПДВ за ка-совим методом. Касовий метод полягае в тому, що податкове зобов'язання виз-начаеться за датою отримання кош^в, а податковий кредит - за датою оплати рахунюв постачальниюв або надання iнших видiв компенсацil вартостi послуг.
Законодавчими регламентащями щодо визнання доходу з реалiзацil комунальних послуг, оплачуваних за тарифом, застосовуеться двоканальна оцiнка вартос^ послуг: частина складаеться з реального тарифу послуг, оплачуваних споживачами, в т.ч. пщприемствами, заснованими на приватному ка-шталц друга частина - з бюджетних дотацш на покриття передбачуваних збитюв. З юридично! точки зору, у другому випадку вщсутнш акт кушвль продажу послуг: перерахуванням бюджетних кош^в (дотацш) фшансовими органами здшснюеться компенсацiя завданих пщприемству втрат для виконання статутних завдань, Якi поставила перед ним держава. Отримання бюджетних дотацш пщприемством не е реалiзацiею послуг. Отже, з юридично-фь нансово! точки зору юнуе розмежування економiчних термшв "реалiзацiя послуг" i "компенсацiя завданих витрат", зведених у податкових пщходах i облiковiй моделi воедино у категорш " доходи". Такий пiдхiд разом з дотуван-ням тарифiв населення опосередковано дотуе приватний каштал.
Крiм двоканального методу, оплата вартостi комунальних послуг, наданих за тарифом, в реальнш економщ здiйснюеться у два етапи: оплата безпосередньо споживачами та подальша (головним чином через вщсутшсть ре-
альних джерел фiнансування) доплата за рахунок бюджетних коштiв наведе-них вище вiдшкодувань. Доходом визнаеться сума наданих послуг, виходячи з ïx договiрноï вартостi, визначено1 за вiльними або регульованими щнами (тарифами). Вважаеться (проте, сумшвно, з економiчноï точки зору щноутворен-ня, виходячи з реального стану вiтчизняноï економiки), що частка плати насе-лення за житлово-комунальш послуги у сукупному доxодi визначаеться, виходячи з розмiру тарифу, затвердженого з урахуванням ПДВ, i розмiр субсидiй, отриманих у виглядi визначеноï рiзницi, мiстить у œ6i ПДВ. Субсидп призна-чаються за наявностi рiзницi мiж розмiром плати за житлово-комунальнi послуги з урахуванням шльг, якi надаються вщповщно до чинного законодавства, i обсягом визначеного КМУ обов'язкового платежу. Розмiр субсидiï (тобто розмiр частини тарифу, сплату якого здшснюють мiсцевi бюджети) визначаеться як рiзниця мiж вартiстю плати за житлово-комунальш послуги у межах норми та нормативiв споживання комунальних послуг i обсягом визначеного платежу. При цьому, осюльки частка плати за житлово-комунальш послуги у сукупному доxодi громадянина визначаеться виходячи з розмiру тарифу, затвердженого з урахуванням ПДВ, то i розмiр субсидп, отримано1' у виг-лядi згадано1' вище рiзницi, мютить у собi ПДВ. Цi адресш субсидiï разом з коштами, сплаченими безпосередньо кожним одержувачем субсидп, форму-ють оплату тарифу, встановленого органами виконавчо1' влади. У разi вщшко-дування з мiсцевого бюджету частини тарифу, не сплачено1' населенням у зв'язку з отриманням будь-яких категорш пiльг та субсидiй з оплати житлово-комунальних послуг, таю вщшкодування, як складовi частини регульованого тарифу, включаються до об'екта оподаткування, базою якого е тариф. Необхщно зазначити, що, з огляду на Закон "Про ПДВ", також визначено ряд операцш, яю не е об'ектом оподаткування, звiльняються вiд оподаткування та оподатковуються за нульовою ставкою (на даний момент практично жодна iз житлово-комунальних послуг не шдпадае пiд цi особливi умови). Виходячи з наведеного вище, можна зробити висновок, що житлово-комунальш послуги шдпадають шд норми Закону "Про ПДВ" (тобто вони е об'ектом оподаткування), шдлягають стягненню податку за ддачою ставкою, а особи що ix надають, - шд загальну дiю положень цього Закону (на них поширюються вимоги щодо державноï реестрацп як платникiв ПДВ).
До складу договiрноï (контрактноï ) вартост включаються будь-якi су-ми кош^в, вартiсть матерiальниx i нематерiальниx активiв, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсащею вартост робiт або послуг, виконаних чи наданих таким платником податку.
Осюльки Законом Украши вiд 03.04.97 р, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартють" визначено, що база оподаткування операцш з продажу то-варiв (робiт, послуг) визначаеться виходячи iз визначеноï за вшьними або регульованими цiнами (тарифами), а житлово-комунальш послуги на даний час шдлягають державному регулюванню та реалiзуються за встановленими тарифами, то базою оподаткування таких послуг е встановлений тариф.
Тобто, звертаеться увага на вщсутшсть податкового кредиту з ПДВ (повшстю або частково) за витратами за операщями з продажу послуг. Отри-
мання дотацш, субсидш, компенсацш на покриття збитюв не е продажем, на них не поширюються норми Закону про ПДВ, а тому платники податку не по-виннi проводити коригування сум податкового кредиту: "Податковi органи вимагають сплати податку на додану вартють з субсидiй, мотивуючи це тим, що субсиди призначаються виходячи з тарифу на житлово-комунальш послуги. Враховуючи те, що сьогодш тариф у багатьох випадках не покривае нав^ь рiвень витрат ЖКГ, на сплату ПДВ коштiв у тарифi не залишаеться" [4, с. 46]. Пшьги з оплати житлово-комунальних послуг включаються в об'ект оподат-кування ПДВ, як i субсиди, осюльки надаються у складi тарифу: "Звичайно житлово-комунальнi пiдприемства отримують зазначене бюджетне фшансу-вання iз зашзненням i повиннi зараховувати його у дохщ у бухгалтерському облiку в момент отримання, а не при нарахуванш" [4, с. 47]. Проте на практи-щ податковi органи мають власне економiчне обгрунтування щодо необхщ-ностi оподаткування субсидiй податком на додану вартють. З юридично! точки зору об'ект оподаткування за цими операщями не виникае, з економiчноï -не вписуеться у класичш теорiï цiноутворення.
З одного боку, податковi органи шдтверджують, що компенсацiя збит-кiв не е продажем, проте перебувають на позищях вщповщно до яких у базу оподаткування ПДВ включаються будь-яю суми кош^в, вартiсть матерiаль-них i нематерiальних активiв, що передаються платнику податюв покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацiею вартостi товарiв (ро-бiт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку, ствер-джуеться, що фшвщдш е третьою особою, яка передае суму кош^в експлу-атацiйним пiдприемствам у зв'язку з компенсащею вартостi товарiв (робгг, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку населен-ню. За економiчним змiстом необхiднiсть включення до бази оподаткування шдприемства суми кош^в виникае в разi отримання ïï вiд покупця безпосе-редньо або через третю особу (але все одно кошти мають бути покупця, а не фшвщдшу чи бюджету). У даному разi Законом про ПДВ передбачено випад-ки, коли громадянин може оплачувати послуги безпосередньо шдприемству, а може - через третю особу, наприклад, банювську установу шляхом внесення вiдповiдноï суми кош^в або пiдприемство, на якому вш працюе, шляхом ут-римання суми плати з суми заробггно1" плати. Подiбним за економiчним змю-том е пла^ж за законодавчими регламентами, який стосуеться компенсацп вартостi товарiв (робiт, послуг), а не компенсацп завданих витрат природним монополютом за регульованими тарифами, що е рiзними поняттями як з юри-дично", так i з економiчноï точки зору: "Необхщно зазначити, що на сьогодш е багато виграних житлово-комунальними шдприемствами судових процесiв щодо того, що вони не повинш коригувати податковий кредит пропорцшно до сум отриманих дотацш" [4, с. 49].
Подiбно до того, як поява природних монополш з точки зору макро-економжи (теорп i практики) розглядаеться як одна з найбшьш масштабних ринкових невдач i невиршених проблем, так само щодо бюджетних доплат не юнуе едино!' думки у свггогосподарськш теорп i практищ ведення обл^. Пи-танням розкриття шформацп у фiнансовiй звiтностi про державш субсиди як рiзновиду державноï допомоги присвячений М1жнародний стандарт фшансо-
воï звiтностi №20 "Розкриття iнформацiï про державш субсидп i державну до-помогу". Користувачi звiтностi зацiкавленi в об'ективнш iнформацiï про дь яльшсть економiчноï одиницi, в т.ч. про розмiр наданих державою ресурсiв, i отриманих економiчниx результатiв вiд використання державноï допомоги. Державнi субсидп (government grants) - це рiзновид державноï допомоги у формi передачi ресурЫв господарюючому суб'екту за умови вщповщност його дiяльностi певним умовам. Державш субсидп можуть бути надаш у фор-мi дотацiй, субвенцiй (безповоротних позик) або премш; ïx подшяють на субсидп, пов'язанi з активами (grants related to assets), i субсидп, пов'язаш з доходом (grants related to income).
Тобто, по сут^ можна розглядати два теоретичних шдходи у мiжнарод-нш теорп i практищ до вiдображення державних субсидiй у фшансовш звгг-ностi: у виглядi збiльшення капiталу i у виглядi доходу. При першому пiдxодi державш субсидп розглядають як джерело фшансування дiяльностi; ïx вщоб-ражають в баланс^ але не як доходи у звт про фiнансовi результата. Аргументом на користь вщображення субсидш як кашталу вважають ïx безпово-ротнiсть при виконаннi певних умов, а також той факт, що субсидп не "зароб-леш" шдприемством i не несуть у собi пов'язаних з ïx залученням витрат i, виходячи з цього, не е доходом. Вщповщно до другого тдходу, державнi субсидп повинш вiдображатися у звiтi про фiнансовi результати як доxiд госпо-дарюючого суб'екта. Така точка зору, зазвичай, обгрунтовуеться такими аргументами: субсидп надають не засновники (акщонери), тому вщносити ïx на збтъшення власного капталу нелопчно; пiдприемство отримуе субсидп за умов виконання певних умов i зобов'язань, тобто вони спорщнеш з певними витратами; як i податки, субсидп е частиною бюджетноï пол^ики держави.
Мiжнародний стандарт передбачае вщображення державних субсидш як доходу, а не як збшьшення кашталу. При цьому використовуеться принцип нарахування. На нашу думку, достатньо явш економiчнi подп знаходять вик-ривлене вiдображення в облiковiй систем^ традицiйний облiк не розглядае вь докремлено "капiтал державного пiдприемства" i "каттал акцiонерного, приватного шдприемства", а називае його "власний каштал".
На пiдприемстваx е непродуктивнi витрати, яю крiм того, що вщволь кають кошти з виробництва, шдлягають оподаткуванню. В основному це ад-мiнiстративнi витрати в частинi перевищення норм, встановлених податковим законодавством: представницью витрати, матерiальна допомога, штрафи i пе-нi, утримання об'ектiв соцiальноï iнфраструктури тощо. Зауважимо, що час-тина з цих витрат пов'язана iз необхщшстю або ризиками дiяльностi, i тому, на наш погляд, тарифи повинш передбачати ïx вщшкодування, зокрема витрати, яю не можна класифжувати як втрати, завдаш через безвiдповiдальнiсть окремих працiвникiв, i яю е наслiдком об'ективних причин. Наприклад, пiд-приемства ЖКГ досить часто сплачують штрафи та пеш. Органи, яю встанов-люють тарифи на комунальш послуги можуть здшснювати контроль за рiв-нем таких витрат i приймати ршення щодо ïx обгрунтованос^ та дати змогу ïx вщшкодування в розрахунках планового тарифу. Такий шдхщ вважаеться бшьш доцiльним, нiж просто заборона передбачати джерела покриття таких витрат через тарифи. [5, с. 32].
На щ штрафи за алгоритмом затратного мехашзму цiноутворення на-раховуеться прибуток. Тобто, економiчно прибутки вiд сплачених штрафiв -явище для економжи не стандартне. З iншого боку, чисто процедурно тарифи затверджуються на тривалий перюд, такi витрати виникають ешзодично.
У чиннiй нормативнiй базi iснують суперечностi у визначеннi суп та величинi вiдрахувань до спещальних фондiв мiсцевих бюджетiв у розмiрi 10 % вартостi питноï води, яка подаеться через систему централiзованого во-допостачання з вiдхиленням вщ вимог стандартiв. Вони визначаються за чинною бюджетною класифшащею як штрафи та фiнансовi санкци (код бюджет-ноï класифiкацiï 23020000 "Перерахування пiдприемцями частки вартостi нестандартноï продукци, виготовленоï з дозволу на тимчасове вщхилення вiд вимог вiдповiдних стандарт щодо якостi продукци, виданого Державним Компетом Украши по стандартизации метрологи i сертифжаци".
Для визначення правомiрностi включення цих вiдрахувань при розра-хунку тарифiв необхiдно порiвняльно розглянути класифжащю витрат у сис-темi бухгалтерського облiку i класифiкацiю витрат зпдно з податковим зако-нодавством. Це дало б змогу зробити систему цшоутворення бшьш прозорою i показати, як витрати мають вщшкодовувати споживачi за завданi шд-приемству фактичш витрати, включаючи штрафи i фiнансовi санкци. За умо-ви визнання вщрахувань за нестандартну воду статтею витрат (i, вщповщно, тарифу при формуванш його за витратним принципом), вони визнаватимуть-ся як штрафш санкцiï i споживачi змушеш будуть i надалi вiдшкодовувати в тарифах на послуги суми штрафу, а також витрати з податку на прибуток та ПДВ, що нараховуватиметься при виставленш рахунюв споживачам за послуги. У зв'язку з цим на законодавчому рiвнi необхщно розглянути питання щодо правомiрностi включення до валових витрат суми вщрахувань та уникнен-ня витрат з податку на прибуток у складi тарифiв на послуги.
Шдприемства комунальноï та державноï форм власнос^ здебiльшого не мають шшого джерела покриття витрат дiяльностi, о^м тарифiв на кому-нальнi послуги. Оскшьки цi вiдрахування за своею суттю е економiчними платежами, то, на нашу думку, можна, використовуючи досвщ краш ОЕСР, вилучати ix зi складу витрат, якi вiдшкодовуються тарифом, i визначити як окремий пла^ж, який здiйснювався б один раз на рш вiдповiдно до спещаль-ного фонду мiсцевого бюджету споживачами води в тш мюцевост^ де iсну-ють проблеми iз забезпеченням стандарту якостi питноï води [5, с. 35]. Засто-сування такого цшьового платежу не передбачатиме сплати споживачами до-даткових необгрунтованих податкiв за те, що вони не користуються послуга-ми нормативноï якостi.
Л1тература
1. Закон Украши "Про м1сцеве самоврядування в Укршш" № 280/97-ВР в1д 21.05.97 р. з подальшими зм1нами та доповненнями.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обл1ку 15 "Дох1дм, затверджене наказом Мшф1ну Украины в1д 29.11.99 р, № 290.
3. Полуянов В. Фшансова зв1тнють як 1нформац1я база для анал1зу ефективност1 п1д-приемств житлово-комунального господарства// Бухгалтерський обл1к i аудит. - 2004, № 2. -С. 51-54.
4. Гура Н. Облш цшьового фшансування пщприемствах житлово-комунального гос-подарства// Бухгалтерський облш i аудит. - 2004, № 2. - С. 45-50.
5. Лисенко Н. Проблеми обл1ку та вщшкодування в тарифах на комунальш послуги деяких витрат// Бухгалтерський облш i аудит. - 2004, № 6. - 31-36.
УДК 65.016.7 Студ. М.М. Колич; асист С.М. Лихолат - Львiвська КА
САНАЦ1Я: НАЙД1ЙОВ1ШИЙ СПОС1Б ЗАПОБ1ГАННЯ БАНКРУТСТВУ П1ДПРИеМСТВ
Визначаеться, що найдiйовiшим способом запобiгання банкрутству тдприемств може бути ïx фшансова санацiя. Уточнюеться формулювання поняття "сатащя".
Ключов1 слова: Санацiя, фiнансова реструктуризащя, банкрутство.
Stud. М. Kolych; assist. S. Lykholat - Commercial Academy of Lviv Sanitation: method of warning of bankruptcy of enterprises
State that the most effective means to preclude of enterprises is there financial sanitation; specify the notion "sanitation".
Keywords: Sanitation, financial restructuring, bankruptcy.
Проблема фшансового оздоровления украшських тдприемств надзви-чайно актуальна. Численш спроби ïï виршити за допомогою централ1зовано-го втручання держави у процеси на мшрор1вш були марними. Органи, вщпо-вщальш за економ1чну полггику краши, дшшли розумшня того, що подолати кризов! явища можна лише вдавшись до ринкових мехашзм1в. Один з них -це шститут банкрутства. Без законодавства про фшансову неспроможшсть тдприемств неможливе фшансування ринковоï економжи як тако!'. Взявши курс на розбудову ринковоï економши, Украïна зпкнулася у сфер1 банкрутства з проблемою вибору: чи ор1ентуватися на лшвщащю боржника, а чи на його фшансову санащю?
Найбшьш поширеним i найбшьш точним е визначення санацй, як сис-теми фiнансово-економiчниx, виробничо-техшчних, органiзацiйно правових та соцiальниx заxодiв, спрямованих на досягнення чи вщновлення платоспро-можностi, лiквiдностi, прибутковостi i конкурентоспроможност шдприемства-боржника у довгостроковому перiодi, яке подали провiднi фаxiвцi з питань ви-ведення тдприемств iз фiнансовоï кризи: Б. Бекенфердем, М. Гелшгом, М. Бь ликом, О. Терещенко. Тобто санащя - це сукупшсть ушх важливих заxодiв, якi здатнi привести пiдприемство до фшансового оздоровлення [5].
Санацшна спрямовашсть фiнансовоï реструктуризацiï державних шд-приемств безпосередньо пов'язана iз протидiею загрозi \х банкрутству, яке у вщповщному Законi Украши "Про банкрутство" визначене як "...визнана ар-бiтражиим судом неспроможшсть боржника вiдновити свою платоспромож-нiсть та задовольнити визнанi судом вимоги кредиторiв не iнакше, як через застосування л^щацшно!' процедури" [1, с. 1]. Вщповщно санацiя шдприемства, як напрям його фшансово!" реструктуризацй, розглядаеться законо-давством Украши як ".система заxодiв, що здшснюються пiд час впровад-ження у справi про банкрутство з метою запобйання визнання боржника бан-
