CC BY
11
зводить до оновлепня виробництва i технолопй, завдяки чому зростас продуктив-nicTb npaui, що створюсумови для росту платеж1в. "Ильки управлшня, зор!ентова-не на зростання вартост1 ффми, робить можливим прийняття кращих pimenb i до-сягнення бшьш випдних K0Mnp0M¡cÍB незапежно вщ сусгмльиих умов, в яких фун-KnioHyc суб'ект господарювання |5, ст. 22].
Вище наведет ипркування дозволяють стверджувати, що одшею, пдною уваги метою ф1рми с створення додатковоУ вартосп, тобто примноження Tí варто-ct¡. Така мета скеровуе кер1вництво ф1рми на врахування довготермшових часо-вих перспектив, змушуе його мислити стратепчно, пщпорядковуе поточну д1яль-hictb перспективному баченню ф1рми, враховуе bcí аспекта ÍT функцюнування. Джерелом uie'í мети е екоиом1чний прибуток, який е надпишком бухгалтерського прибутку над pieneM, що випливае з оч1кувано'1 норми вщтворення кашталу влас-ника. У добре функцюнуючШ систем1 конкуренщ1 реал1защя uie'í мети забезпечуе ефективну д!яльжсть ф1рми на перспективу.
Повертаючись до вартттв стратепчноТ мети, на перший погляд виникас враження, що ф1рма, у якоУ метою е вщчутне збтыиення прибутку (перший Bapi-ант розглянутих вище шлей), виглядае найперспектившииою i найприваблив1шою з точки зору вкладення швестицш. Однак це не завжди так, що видно з м1ркувань у дашй статт1. Другий eapiaHT стратепчно! мети видасться мало перспективним, оскшьки може скластися враження, що кер1вництво ффмн задоволене и станом i не шклуеться про подапьший розвиток. ТретШ BapiaHT — це не тшьки випадки, коли у складних ситуащях для збереження свого ¡снування на ринку, ф1рма змушена погодитися на тимчасове, може naeítb вагоме, зменшення прибутку, або проголо-сити про свое банкрутство. Можливий також BapiaHT, коли зменшення поточного прибутку заплановане заздалепдь, що повинно вилитися у його суттеве збшьшення у майбутньому за рахунок збшьшення вартост1 ф1рми. Саме такий BapiaHT стратепчноТ мети слщ вважати нaйпepcпeктивнiшим i найприваблившим для ¡HBecTopiB.
JliTepaiypa
1. Котлср Ф. Основ» маркетингу. - М. - 1996.
2. Друкср П.Ф. Практика умрашшшя. - М. - 1994.
3. Дев1С К.В., IIoíhtoii Д. Фшанси i ф1рма. - Варшава: PWE. - 1997.
4. Блек Л., Райт П., Бахман Д.Е. У пошуках варгосп для aKiuoncpÍB Д1м Видавшщтва ABC.-Варшава, 2000.
5. Копсланд Т., Котлср Ф., Myppiii Д. Ошнка, niiMip i формул алия вартосп <¡>ipM. - М. -
1997.
УДК 657.1 Доц. 1. Й. Яремко, к. е. н. - Льв 'шський НУ ¿и. I. Франка
ОСОБЛИВОСТ1 ОБЛ1КУ ДОХОД1В МУШЦИНАЛЬНИХ 111ДПРИеМСТВ(КОНЦЕПЦ1Я В1ДТВОРЕННЯ КАП1ТАЛУ)
Розглядаються як складов! дохешв спсциф1чш бухгалтерсью KaTeropiriiii поняття (дотацн, шльги, субсидп), як! не мають hítkoí регламеитацп закоиодавчими принисами з тггань ведення оСшку. 3 метою адаптацн галузевоУ облжово! системи до стану реально! економжи, запропоноваио концептуалып пщходи взасмопов'язаного розгляду бюджстних надходжень як доход1в i вщтворення кашталу.
2 1 2 36ipiniK itayKoBo-TexHÍ4iuix ираць
Науковий кк'ник. 2002, вип. 12.3
Doc. I. Yaremko - Lviv NU by J v. Franko
Peculiarities of accounting of income of municipal enterprises (the conception of
reproduce of capital)
The specific accounting categorical notions (subsidies, favorable, grants) as elements of income, which don't have clear regulation by legislative instructions on questions of caring on the accounting are examined. The conceptual approaches of interrelated consideration of budget's receive as income and reproduce of capital with the purpose of adaptation of branch accounting system to the position of real economy are proposed.
Законодавча регламенташя з питань обл1ку |1, 2| визначае доходи, як 36i-льшення еконоипчних вигод у вигляд1 надходження актив1в або зменшення зобо-в'язань, ям призводять до зростання власного каштану. Стандартом |3] визначеш критерп визнання доход1в трьох тишв операцш: продажу продукцп (товар1в); на-дання послуг; використання ¡ншими сторонами arnmiB шдприемства, ям прино-сять доход. Дохщ для кожного типу onepauifi визнаеться, коли ¡снуе ймов1ршсть надходження на пщприемство у майбутньому економ1чних вигод, пов'язаних з ui-ею господарською onepauieio (трансакцию) та сума доходу може бути достов1рно визначена. У фшансових зв1тах (2| дохщ визнаеться на основш обл!кового принципу нарахування: доходи вщображаються у бухгалтерському облжу у момент Yx виникнення, незалежно вщ дати надходження або сплати грошових коитв.
При формуванш на пщстав1 бухгалтерськоУ методологи показника обсяг валових доходт у фшансових зв1тах необхщно надати перевагу принципам прева-лювання cymnocmi над формою i обачиост'1. Принцип превалювання cyTHOCTi над формою передбачае, що операцн облшовуються вщповщно до Yx економ1чного 3MicTy, а не лише виходячи з юридичноУ форми. Зпдно з принципом обачност1 у бухгалтерському облжу необхщне застосування метод ¡в оцшки, ям повинш запо-б!гати занижению оц1нкн зобов'язань та витрат i завищенню ouiHKn активов i доходов шдприемства. Обидва принципи акцентуються не випадково, осмльки у niй статп мова йде про доходи мунщипальних експлуатацшних шдприемств, ям здшенюють реалпацпо комунальних послуг за державними регульованими цша-ми та покриггям планово-збитковоУ д1яльносп дотафями, а також вщшкодуван-ням пшьг i субсидш з державного (мюцевого) бюджепв.
Вщповщно до ЗКГНГ пщприемства, що формують мунщипальну ¡нфра-структуру житлово-комунального господарства, належать до невиробничоУ сфери i е самостшною галуззю (код 90 ООО). Як i будь-який ¡нший суб'ект господарю-вания, мушципалып експлуатацшш шдприемства повинш враховувати активи i зобов'язання, доходи й витрати, тобто вести бухгалтерский обл1к вщповщно за-конодавчим регламентащям (стандартам). Вггчизняне законодавство з питань об-л1ку, загалом зор1ентоване на пщприемницьм структури, недостатньо вщтворюе галузев1 особливосп дЫльносп. HafiicTOTHiiuuM чинником, що зумовлюе особли-BOCTi мунщипальних шдприемств, е специфша Yx д1яльносп: на вщмшу вщ б'ть-tuocTi господарюючих суб'еютв метою Yx функцюнування не е отримання прибут-ку; варт1сть послуг регулюеться - держава бере на себе зобов'язання з оплати час-тини BapTOCTi цих послуг за деяю категорп громадян та компенсуе частину витрат, пов'язаних з планово-збитковою д1яльшстю. Особливосп д1яльносп зумовлюють появу в облжовш систем! таких специф1чних об'ект1в як дотацп, шльги, субсид1У. KpiM цього, в обл1ку i на баланс! таких пщприемств перебувають об'екти основних
Кк"ииом|ка, luiaiiyuatiuu i управлшни в лковиробннчому комплекс! 213
засоб1в (напр., мережи: спорудн 1 передавальж пристроУ), що належать до сфери управлшня оргажв мюцевого самоврядування й мюцевих оргашв викопавчоУ влади.
Законодавчими регламентащями щодо внзнання доходу з реал1зацп кому-нальних послуг, оплачуваних за тарифом бухгалтерсько-процедурно-техшчними пщходами, застосовусться двоканальна оцшка вартосп послуг. Части на склада-еться з реального тарифу послуг, оплачуваних споживачами, у т.ч. пщприемств, заснованих на приватному каштал1; друга частина - з бюджетних дотацш на по-криття передбачуваних збитмв. 3 юридичноУточки зору, у другому раз1 вщсутнш акт кушвл1-продажу послуг: перерахуванням бюджетних коитв (дотацш) фшан-совими органами здшснюеться компенсашя понесених пщприемством витрат для виконання статутних завдань, якими його надшила держава. Отримання бюджетних дотацш пщприемством не е реал1защею послуг. Отже, з юридично-фжансовоУ точки зору наявне розмежування економ1чних термЫв "реалпашя послуг" 1 "компенсашя понесених витрат", зведених в обл1ковш модел1 воедино у категорно "доходи".
Кр1м двоканального методу, оплата вартосп комунальних послуг, наданих за тарифом, у реальшй економщ1 здшснюеться у два етапи: оплата безпосерсдньо споживачами та наступна (головним чином через вщсутнють реальних джерел фшансування) доплата за рахунок бюджетних коитв наведених вище вщшкоду-вань. Доходом визнаеться сума наданих послуг, виходячи з Ух догов¡рноУ вартосп, визначеноУ за вшьними або регульованими ценами (тарифами). Вважаеться (проте, сумшвно, з чисто економ1чноУ точки зору шноутворення, виходячи з реальноУ вп--чизняноУ економ!ки), що частка плати населениям за житлово-комунальш послуги у сукупному доход1 визначаеться, виходячи з розм1ру тарифу, затвердженого з урахуванням ПДВ, то 1 розмф субсидш, отриманих у вигляд1 визначеноУ р!зниш мютить у соб1 ПДВ. Таким чином, ш кошти (субсидп) разом з коштами, сплаче-ними безпосередньо кожним одержувачем субсидп, формують оплату тарифу, встановленого органами виконавчоУ влади. У раз1 вщшкодування з мюцевого бюджету частини тарифу, встановленого органами виконавчоУ влади, що не сплачено населениям у зв'язку з отриманням будь-яких категорш пшьг та субсидш по опла-т1 житлово-комунальних послуг, то там вщшкодування, як складов! частини регу-льованого тарифу, включаються до об'екта оподаткування, базою якого е тариф.
Склад валових доход1в, що беруть участь у формуванш об'екта оподаткування, визначено ст. 4 Закону УкраУии "Про оподаткування прибутку шдприемств": до складу валового доходу включаються загальш доходи вщ уах вид1в д1-яльносп, а також доходи, отримаш вщ ¡нших джерел та вщ позареал1зашйних операцш. Бюджетну дотащю, що надаеться суб'ектам пщприемницькоУ д1яльносп у зв'язку з державним регулюванням цж, розглядають як складову цжи. Бюджетш дотац¡У, що надходять для вщшкодування витрат, включаються до складу валового доходу. Цей перелив бюджетного фшансування (бюджетування: доташУ, пшь-ги, субсидп —» податки) тшьки дискримшуе валовий внутршнж продукт, вщо-бражуваний у систем! нацюнального рахтництва. Таке бюджетне фшансування прир1вняне до термжу "безповоротна фшансова допомога" — сума коитв, передана платнику податмв зпдно ¡з договорами дарування, ¡ншими под1бними договорами, ям не передбачають вщповщноУ компенсацп чи повернення таких коитв.
2 14 Збфннк науково-1 ех1пчин\ праць
Науковий ¡(¡сник. 2002, вип. 12.3
Субсидпу вигляд1 KoiiiTie на eTani перерахування Ух мюцевими фшансови-ми органами в1ддшам субсид1й, а також на erani перерахування в1ддшом субсидш на рахунок експлуаташйних пщприемств для вщшкодування витрат населения за оплату житлово-комунальних послуг розглядаеться як цшьове фшансування. 3 точки зору процедурних регламентацш облжу, цшьове фшансування та щльов1 надходження, що отримуються шдприемством, мають суворо визначеш цш. Ко-шти можуть надходити як субсидп, асигнування з бюджету та позабюджетних фонд1в, щльов1 внески ф1зичних i юрндичних oci6.
Под1бно як поява природних монополш з точки зору макроекономжи (тео-pii' i практики) розглядаеться як одна з найбитыи масштабних ринкових невдач i невиршених проблем, так само у свпт>господарськш теорн i практищ ведения об-л1ку единоУ думки щодо бюджетних доплат не ¡снуе. Питаниям розкриття ¡нформацп у фжансовш звггносп про державш субсидп як р1зновиду державноУ допо-могн присвячений М!жнародний стандарт фшансовоУ зв1тносп №20 "Розкриття ¡нформацп про державш субсидп i державну допомогу", що набув чинносп з 1 ci-чня 1984 р. Користувач1 зв1тност1 защкавлеш в об'ектившй ¡нформацп про дшль-н1сть економ1чно1 одинищ, у т.ч. про po3Mip наданих державою ресурсов, i отри-маних економ1чних результате вщ використання державноУ допомоги. Державш субсшш (government grants) — це рЬновид державноУ допомоги у форм! передач! pecypcie господарюючому суб'екту за умови вшповшносп його дальности певним умовам. Державш субсид1У можуть бути надаш у форм1 дотацш, субвенцш (безпо-воротних позик) або премж; Ух подшяють на субсидп, пов'язаш з активами (grants related to assets), i субсидм, пов'язаш з доходом (grants related to income).
Тобто, по-сут1, можна розглядати два теоретичних пщходи у м1жнароднш Teopi'i" i практищ до вщображення державних субсидп! у фшаисовШ зв1тност1: у вигляд1 збшьшення катталу i у вигляд1 доходу. При першому пщход1 державш субсидп розглядають як джерело фшансування д1яльносп; Ух вщображають у баланс!, але не як доходи у звт про фшансов1 результата. Аргументом на користь вщображення субсидш як катталу вважають Ух безповоротшсть при виконанш певних умов, а також той факт, що субсидп не "зароблеш" пщприемством i не несуть у co6i пов'язаних з Ух залученням витрат i, виходячи з цього, не е доходом. Вщповщно другому пщходу державш субсидп повинш вщображатися у 3Bixi про фшансов! результата як доход господарюючого суб'екта. Така точка зору, зазви-чай, обгрунтовуеться такими аргументами: субсидп надають не засновники (акщ-онери), тому вщносити Ух на збшыиення власного катталу нелопчно; пщприемс-тво отримуе субсидп за умов виконання певних умов i зобов'язань, тобто вони спорщнеш з певними витратами; як i податки, субсид!У е частиною бюджетноУ по-л1тики держави.
М1жнародний стандарт передбачае вщображення державних субсидш як доходу, а не як збшьшення кап ¡талу. При цьому використовуеться принцип нара-хування. На думку автора, достатньо явш економ1чш под1У знаходять викривлене виюбраження в обл!ков1й система традицшний обл1к не розглядае вщокремлено каттал п1дприемства" i "каттал засновниюв", а називае його "власний каттал".
Одержуваш збитки, що вщображеш у Звт про фшансов1 результата, розглядаються стосовно вггчизняних комунальних експлуатащйних шдприемств як "ередбачуваш. Вони зумовлеш законодавчим закр1пленням пшьг, субсидш насе-
' ИЛИИ) llltllllu i >ll|)iiu.'lillliu U Jlil-OUIipuftllll-IOMy KlIMIt.lfKli 2 I 5
ленню, встановленням тариф1в нижче соб!вартост1 послуг або за умови низькоУ рентабельности. Внаслщок таких юридичних припиав мушципальш пщприемства "приречеш" на "проУдання" власного кашталу, який за задумом повинен компен-суватися вщшкодовуваннями дотащй, шльг, субсидш з державного чи муниципального бюджете. Отже, державш гаранту у такш ошнш з економ!чноУ точки зору с не шо ¡нше, як зворотне повернення шдприемствам спожитого Ух власного каш-талу. Обл1кова модель повинна бути адаптована до реальних економ1чних подш в1тчизняноУ економ1Ки. У галузевому облжу поточне отримання наведеного бюджетного фжансування иайдоцмьжше обл1чувати протягом року на окремому ра-хунку (напр., "видшеш кошти") з наступним приеднанням до одного з елемент1в "власного кашталу" (напр., "додатково вкладеного"), кошти якого наприкшщ року спрямовуються на покриття планових збитюв.
Л1тература
1. Положения (стандарт) бухгалтерского об.'пку 1 "Заг алый вимоги до фшансово! звгпю-сп", затверджене наказом Мшфшу Украши В1Д 31.03.99 р. №87; зарсолрованс в Мшюсп Украши 21.06.99 р. за №391/3684.
2. Положения (стандарт) бухгалтерского обл1ку 3 "Зшт про фшансош результат", затвсрдженс наказом Мшфйгу Украши вщ 31.03.99 р. №87; зарегстроване в Мшюсп Украши 21.06.99 р. за №397/3690 ¡з змшами 1 доповнеинямн, внесеннми згщно з иаказами Мшкперсгва ф шанс ¡в Украши вщ 24.02.2000 р. №37, вит 14.06.2000 р. №131.
3. Положения (стандарт) бухгалтерского обл1ку 15 "Дохщ", затверджене наказом Мшфь ну Украши вщ 29.11.99 р. №290; зарсестрованс в Мшюсп Украши 14.12.99 р. за №860/4153 п зм1-намм 1 доповнеинямн, внесеннми наказом Ммпстерства фшапеш Украши вщ 14.06.2000 р. №131.
УДК 504.03 (911.3) ОМ. Яворська - УкрДЛТУ
ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ, IX КЛАСИФ1КАЦ1Я ТА
НАСЛ1ДКИ
Розглядаються основш джерела забруднення атмосфер». Наведена класифжашя за-бруднення атмосферного повггря. Подаш основш причини забруднення повпряного ба-сейну та ixni наслщки.
ОМ. Yavors'ka— USUFWT Sources of pollution of an atmosphere, their classification and consequences
Consider the basic atmosphere contamination sources. Directed contamination classification of atmospheric air. Help into basic contamination causes of air pool and their superventions.
Атмосферне пов1тря школи не бувае чистим. Ще кшька десятмв роюв тому природа ycniuiHO лжвщовувапа р1зномаштж забруднення, оекгпьки атмосфера мае MoryTHi властивосп самоочищения, апе ни Hi вона з цим завданням вже не справляеться. Якщо взяти чистоту атмосферного пов1тря над piBHeM океану за одиницю, то у сшьських районах забруднення буде в 10 раз1в вищим, у невеликих Micrax — в 35, у великих Micrax — в 150, а у великих промислових центрах — у ти-сячу раз1в 13]. Причинам»! наявносп в атмосфер! такоУ ккпькосп забруднення е як промислова д1яльшсть людини,так i природш процеси.
2 1 6 36ipiiHK няуково-техшчннх прйць
